Світові ціни на продовольство у вересні порівняно з переглянутим показником серпня зросли на 1,5% на тлі подорожчання зерна, рослинної олії та цукру, як повідомляється у щомісячному огляді ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН).
Індекс цін на продовольство ФАО у вересні становив 136 пунктів, що на 2 пункти (на 1,5%) вище переглянутого серпневого показника. Значення індексу виявилося на 5,8% вищим, ніж у вересні 2025 року, але на 15,1% нижчим за піковий рівень, досягнутий у березні 2022 року.
Індекс цін на зернові порівняно з серпнем зріс на 5,1%, порівняно з вереснем 2025 року — на 17,2%. У місячному вимірі світові ціни на пшеницю підвищилися на 6,3%, досягнувши максимального рівня з серпня 2023 року. Хоча до кінця місяця спостерігалося певне зниження щоденних котирувань, зазначається в огляді.
«Таке зростання було зумовлене головним чином логістичними проблемами в Чорноморському регіоні, через які імпортери переорієнтувалися на альтернативних постачальників. Додатковим чинником зростання цін стала посуха в деяких районах Північної Америки напередодні посіву озимої пшениці», — йдеться в документі.
Світові ціни на кукурудзу порівняно з серпнем зросли на 5,6% і досягли максимального рівня за останні три роки. Це пов’язано з прогнозованим скороченням пропозиції через нижчу, ніж очікувалося, врожайність у США та зниженням експортного потенціалу в Бразилії. «Перебої в торгівлі в Чорноморському регіоні призвели до скорочення експортної пропозиції кукурудзи, а невизначеність щодо судноплавства через Ормузьку протоку підсилювала побоювання щодо високої вартості палива, добрив та вантажоперевезень. Це чинило додатковий тиск на зростання цін на сировину, особливо для виробництва біопалива, зокрема на кукурудзу», — йдеться в огляді.
Індекс цін на всі види рису зріс на 1,4% на тлі зростання котирувань довгозернистого рису (індика) через побоювання, пов’язані з погодними умовами, та сезонне скорочення пропозиції.
Індекс цін на рослинні олії у вересні був на 0,9% вищим за серпневий показник і на 18,3% вищим у річному вимірі. Зростання було зумовлене насамперед підвищенням світових цін на пальмову олію, що повністю нівелювало зниження котирувань соняшникової олії. Ціни на соняшникову олію знижувалися третій місяць поспіль на тлі прогнозованої великої пропозиції в Чорноморському регіоні, проте логістичні труднощі, що зберігаються, та обмежена пропускна здатність альтернативних експортних маршрутів стримували подальше зниження цін, повідомляється в огляді.
Ціни на соєву та рапсову олію протягом місяця практично не змінилися.
Індекс цін на м’ясо у вересні порівняно з переглянутим значенням серпня знизився на 1,1% і відповідає значенню рік тому. Це було зумовлено зниженням котирувань м’яса птиці та свинини, тоді як ціни на яловичину та баранину загалом залишалися стабільними. Світові котирування м’яса птиці знизилися на тлі значного обсягу експортної пропозиції в Бразилії та ослаблення імпортного попиту з боку ЄС. Ціни на свинину знижувалися на тлі значної пропозиції в основних країнах-експортерах. Експортні ціни на яловичину в Австралії впали в умовах посилення конкуренції на світовому ринку, у Бразилії котирування зросли на тлі активізації попиту з боку США. Вартість баранини практично не змінилася.
Індекс цін на молочну продукцію у вересні був на 0,1% нижчим за серпневий рівень. У річному вимірі вони впали на 19,1%.
«Зниження цін на сир було практично повністю нівельоване зростанням котирувань сухого молока, тоді як ціни на вершкове масло майже не змінилися, — йдеться в огляді. – Котирування знежиреного сухого молока виявилися на 33,1% вищими за рівень минулого року, ціни на сухе молоко зросли в усіх основних країнах-експортерах під впливом стабільного імпортного попиту, особливо з боку країн Азії».
Індекс цін на цукор у вересні був на 6,1% вищим за серпневий рівень і на 14,7% вищим, ніж у вересні 2025 року. Значення індексу зростає третій місяць поспіль і перебуває на максимальному рівні з квітня 2025 року.
Зростання зумовлене насамперед прогнозованим скороченням світової пропозиції цукру у 2026/27 сільськогосподарському сезоні. Очікується, зокрема, що скорочення посівних площ та несприятливі погодні умови протягом вегетаційного періоду в ЄС призведуть до зменшення врожаю цукрових буряків. Скорочення виробництва цукру прогнозується в Таїланді, менш сприятлива оцінка й для Індії. Крім того, зрив термінів збирання врожаю в ключовому регіоні вирощування цукрової тростини в Бразилії через сильні дощі чинив додатковий тиск на зростання світових цін на цукор.
Індекс продовольчих цін ФАО — це середньозважений показник, що відстежує динаміку міжнародних цін на п’ять основних продовольчих товарних груп.
Громадська спілка «Укрсадвинпром» розпочала набір українських компаній для участі у міжнародній виставці харчової промисловості SIAL Paris 2026, яка відбудеться 17-21 жовтня у виставковому комплексі Paris Nord Villepinte у Франції.
До участі запрошують українських виробників харчової продукції та напоїв, плодів, овочів, ягід, горіхів, продукції переробки та інших представників агропродовольчого сектору.
За інформацією асоціації, участь у SIAL Paris дає українським компаніям можливість представити продукцію міжнародним імпортерам, дистриб’юторам і торговельним мережам, провести переговори щодо майбутніх контрактів та розширити географію експорту.
Окремим напрямом роботи української делегації стане ознайомлення з тенденціями світової харчової промисловості, зокрема новими форматами продукції та пакування, змінами споживчих уподобань і технологічними інноваціями.
«Укрсадвинпром» зазначає, що компанії, які брали участь у SIAL Paris разом з асоціацією у попередні роки, отримували нові ділові контакти, розширювали географію експорту та укладали міжнародні партнерства.
Офіційний організатор SIAL Paris підтверджує, що виставка у 2026 році проходитиме з 17 до 21 жовтня. Очікується участь близько 295 тис. професіоналів із 205 країн. Організатори також заявляють про близько 5 тис. ключових закупівельників із сукупною купівельною спроможністю понад EUR60 млрд. За підсумками попередньої виставки 2024 року 88% експонентів повідомили про укладення контрактів із партнерами з нових для них країн.
Участь у таких виставках залишається одним із каналів виходу української харчової продукції на нові ринки, особливо для компаній, які планують працювати не лише з локальними імпортерами, а й із міжнародними роздрібними мережами, сектором HoReCa та великими дистриб’юторами.
Для отримання інформації щодо умов участі «Укрсадвинпром» пропонує компаніям звертатися за адресою info@ukrsadvinprom.com.
ГС «Укрсадвинпром» – Асоціація садівників, виноградарів та виноробів України. За даними організації, вона об’єднує близько 200 виробників фруктів, ягід, горіхів і винограду, переробні та виноробні підприємства, а також наукові установи. Асоціація займається розвитком експорту, впровадженням сучасних технологій виробництва, зберігання і транспортування та міжнародних стандартів GlobalG.A.P., ISO і HACCP. Продукція членів об’єднання експортується на різні світові ринки.
SIAL Paris проводиться раз на два роки і є однією з найбільших міжнародних B2B-виставок харчової індустрії. У ній беруть участь виробники продуктів і напоїв, імпортери, дистриб’ютори, торговельні мережі, представники HoReCa, закупівельники, технологічні компанії та стартапи. Виставка 2026 року проходитиме у Paris Nord Villepinte і буде доступна лише для професійної аудиторії.
Україна експортувала продовольчих товарів на суму 14,1 млрд доларів у січні–липні 2026 року, свідчать дані Державної митної служби. За розрахунками на основі статистики ДМС, продовольча продукція забезпечила близько 58,5% усього товарного експорту України, який за сім місяців склав $24,1 млрд.
Друге місце серед експортних категорій посіли метали та вироби з них — $2,5 млрд, або трохи більше 10% загального експорту.
Машини, обладнання та транспорт експортовано на суму $2,1 млрд, що відповідає приблизно 8,7% зовнішніх поставок.
Таким чином, на продовольство, металопродукцію та машинобудівну продукцію сукупно припало близько 77,6% українського товарного експорту.
Найбільшим ринком збуту українських товарів за сім місяців залишалася Польща, куди було поставлено продукції на $2,8 млрд. Експорт до Туреччини склав $2 млрд, до Німеччини — $1,5 млрд.
Загалом український експорт у січні–липні 2026 року зріс на 3,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $24,1 млрд з $23,2 млрд.
Водночас імпорт збільшився значно швидше — на 26,6%, до $58,1 млрд.
Україна експортувала продовольчих товарів на $14,1 млрд у січні-липні 2026 року, свідчать дані Державної митної служби.
За розрахунками інформаційно-аналітичного центру Experts Club на підставі статистики Держмитниці, продовольча продукція забезпечила близько 58,5% усього товарного експорту України, який за сім місяців становив $24,1 млрд.
Друге місце серед експортних категорій посіли метали та вироби з них — $2,5 млрд, або трохи більше ніж 10% загального експорту.
Машин, обладнання і транспорту було експортовано на $2,1 млрд, що відповідає приблизно 8,7% зовнішніх поставок.
Таким чином, на продовольство, металопродукцію та машинобудівну продукцію сукупно припало близько 77,6% українського товарного експорту.
Найбільшим ринком збуту українських товарів за сім місяців залишалася Польща, куди було поставлено продукції на $2,8 млрд. Експорт до Туреччини становив $2 млрд, до Німеччини — $1,5 млрд.
Загалом український експорт у січні-липні 2026 року зріс на 3,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $24,1 млрд із $23,2 млрд.
Водночас імпорт збільшився значно швидше — на 26,6%, до $58,1 млрд.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляє, що в середньостроковій перспективі є всі можливості вдвічі збільшити обсяги аграрного експорту України і забезпечити продовольством до 600 млн людей у всьому світі.
“Агресор намагається всіляко завадити нашому аграрному експорту і цим приректи на голод десятки вразливих країн. На щастя, разом із вами, нашими друзями та партнерами, ми успішно протидіємо цій стратегії”, – сказав Шмигаль на 3-й Міжнародній конференції з продовольчої безпеки GRAIN FROM UKRAINE в суботу.
Прем’єр повідомив, що Україна за час повномасштабної війни зібрала вже третій врожай, що становить понад 53 млн тонн зернових і зернобобових культур.
Він зазначив, що збір урожаю 2024 року ще триває і буде зібрано достатньо і для внутрішніх потреб, і на експорт.
Шмигаль також розповів, що завдяки Чорноморському логістичному коридору та іншим шляхам Україна відновила свої експортні потужності, зокрема за 10 місяців 2024 року країна експортувала товарів більше, ніж за весь 2023 рік, а продовольство (соняшникова олія, кукурудза, пшениця) є головними в структурі експорту.
“Ми постачаємо продукти до більше ніж 100 країн для понад 400 млн людей. Це переважно країни південно-східної Азії та країни Африки. У середньостроковій перспективі є всі можливості вдвічі збільшити обсяги аграрного експорту, забезпечити продовольством до 600 млн людей у всьому світі”, – наголосив прем’єр.
Світові ціни на продовольство у квітні знизилися на 9,6% порівняно з минулим роком, повідомляють у щомісячній доповіді ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН) у п’ятницю.
При цьому ціновий індекс березня був переглянутий і підвищений на 0,3%, зазначається в документі на її сайті.
Індекс цін на зернові у квітні зріс на 0,3% порівняно з березнем після трьох місяців зниження. Світові експортні ціни на пшеницю у квітні стабілізувалися, оскільки сильна конкуренція між великими експортерами компенсувала побоювання з приводу несприятливих умов врожаю в низці країн Європейського Союзу, РФ і США. Експортні ціни на кукурудзу зросли під впливом високого попиту на тлі зростаючих логістичних збоїв внаслідок пошкодження інфраструктури в Україні та побоювань з приводу виробництва в Бразилії напередодні основного врожаю.
Індекс цін на рослинну олію також збільшився на 0,3% порівняно з березнем і досяг 13-місячного максимуму. ФАО зазначило, що більш високі котирування на соняшникову і рапсову олію компенсували деяке зниження цін на пальмову і соєву олію.
Індекс цін на м’ясо у квітні збільшився на 1,6% порівняно з попереднім місяцем, оскільки міжнародні ціни на м’ясо птиці, яловичину та баранину зросли. Світові ціни на свинину незначно знизилися, відображаючи млявий внутрішній попит у Західній Європі та постійно млявий попит з боку провідних імпортерів, особливо Китаю.
Індекс цін на цукор знизився на 4,4% порівняно з березнем і виявився на 14,7% нижчим за рівень квітня 2023 року. Зниження пов’язане з поліпшенням перспектив глобальної пропозиції, зокрема через більше, ніж очікувалося раніше, виробництво в Індії та Таїланді, а також поліпшення погодних умов у Бразилії.
Індекс цін на молочні продукти знизився на 0,3% після шести місяців зростання, що пояснюється млявим спотовим імпортним попитом на сухе знежирене молоко та зниженням світових цін на сир, спричиненим зміцненням долара США. Світові ціни на вершкове масло, навпаки, зросли на тлі стійкого імпортного попиту.
