Громадська спілка «Укрсадвинпром» розпочала набір українських компаній для участі у міжнародній виставці харчової промисловості SIAL Paris 2026, яка відбудеться 17-21 жовтня у виставковому комплексі Paris Nord Villepinte у Франції.
До участі запрошують українських виробників харчової продукції та напоїв, плодів, овочів, ягід, горіхів, продукції переробки та інших представників агропродовольчого сектору.
За інформацією асоціації, участь у SIAL Paris дає українським компаніям можливість представити продукцію міжнародним імпортерам, дистриб’юторам і торговельним мережам, провести переговори щодо майбутніх контрактів та розширити географію експорту.
Окремим напрямом роботи української делегації стане ознайомлення з тенденціями світової харчової промисловості, зокрема новими форматами продукції та пакування, змінами споживчих уподобань і технологічними інноваціями.
«Укрсадвинпром» зазначає, що компанії, які брали участь у SIAL Paris разом з асоціацією у попередні роки, отримували нові ділові контакти, розширювали географію експорту та укладали міжнародні партнерства.
Офіційний організатор SIAL Paris підтверджує, що виставка у 2026 році проходитиме з 17 до 21 жовтня. Очікується участь близько 295 тис. професіоналів із 205 країн. Організатори також заявляють про близько 5 тис. ключових закупівельників із сукупною купівельною спроможністю понад EUR60 млрд. За підсумками попередньої виставки 2024 року 88% експонентів повідомили про укладення контрактів із партнерами з нових для них країн.
Участь у таких виставках залишається одним із каналів виходу української харчової продукції на нові ринки, особливо для компаній, які планують працювати не лише з локальними імпортерами, а й із міжнародними роздрібними мережами, сектором HoReCa та великими дистриб’юторами.
Для отримання інформації щодо умов участі «Укрсадвинпром» пропонує компаніям звертатися за адресою info@ukrsadvinprom.com.
ГС «Укрсадвинпром» – Асоціація садівників, виноградарів та виноробів України. За даними організації, вона об’єднує близько 200 виробників фруктів, ягід, горіхів і винограду, переробні та виноробні підприємства, а також наукові установи. Асоціація займається розвитком експорту, впровадженням сучасних технологій виробництва, зберігання і транспортування та міжнародних стандартів GlobalG.A.P., ISO і HACCP. Продукція членів об’єднання експортується на різні світові ринки.
SIAL Paris проводиться раз на два роки і є однією з найбільших міжнародних B2B-виставок харчової індустрії. У ній беруть участь виробники продуктів і напоїв, імпортери, дистриб’ютори, торговельні мережі, представники HoReCa, закупівельники, технологічні компанії та стартапи. Виставка 2026 року проходитиме у Paris Nord Villepinte і буде доступна лише для професійної аудиторії.
Україна експортувала продовольчих товарів на суму 14,1 млрд доларів у січні–липні 2026 року, свідчать дані Державної митної служби. За розрахунками на основі статистики ДМС, продовольча продукція забезпечила близько 58,5% усього товарного експорту України, який за сім місяців склав $24,1 млрд.
Друге місце серед експортних категорій посіли метали та вироби з них — $2,5 млрд, або трохи більше 10% загального експорту.
Машини, обладнання та транспорт експортовано на суму $2,1 млрд, що відповідає приблизно 8,7% зовнішніх поставок.
Таким чином, на продовольство, металопродукцію та машинобудівну продукцію сукупно припало близько 77,6% українського товарного експорту.
Найбільшим ринком збуту українських товарів за сім місяців залишалася Польща, куди було поставлено продукції на $2,8 млрд. Експорт до Туреччини склав $2 млрд, до Німеччини — $1,5 млрд.
Загалом український експорт у січні–липні 2026 року зріс на 3,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $24,1 млрд з $23,2 млрд.
Водночас імпорт збільшився значно швидше — на 26,6%, до $58,1 млрд.
Україна експортувала продовольчих товарів на $14,1 млрд у січні-липні 2026 року, свідчать дані Державної митної служби.
За розрахунками інформаційно-аналітичного центру Experts Club на підставі статистики Держмитниці, продовольча продукція забезпечила близько 58,5% усього товарного експорту України, який за сім місяців становив $24,1 млрд.
Друге місце серед експортних категорій посіли метали та вироби з них — $2,5 млрд, або трохи більше ніж 10% загального експорту.
Машин, обладнання і транспорту було експортовано на $2,1 млрд, що відповідає приблизно 8,7% зовнішніх поставок.
Таким чином, на продовольство, металопродукцію та машинобудівну продукцію сукупно припало близько 77,6% українського товарного експорту.
Найбільшим ринком збуту українських товарів за сім місяців залишалася Польща, куди було поставлено продукції на $2,8 млрд. Експорт до Туреччини становив $2 млрд, до Німеччини — $1,5 млрд.
Загалом український експорт у січні-липні 2026 року зріс на 3,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $24,1 млрд із $23,2 млрд.
Водночас імпорт збільшився значно швидше — на 26,6%, до $58,1 млрд.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляє, що в середньостроковій перспективі є всі можливості вдвічі збільшити обсяги аграрного експорту України і забезпечити продовольством до 600 млн людей у всьому світі.
“Агресор намагається всіляко завадити нашому аграрному експорту і цим приректи на голод десятки вразливих країн. На щастя, разом із вами, нашими друзями та партнерами, ми успішно протидіємо цій стратегії”, – сказав Шмигаль на 3-й Міжнародній конференції з продовольчої безпеки GRAIN FROM UKRAINE в суботу.
Прем’єр повідомив, що Україна за час повномасштабної війни зібрала вже третій врожай, що становить понад 53 млн тонн зернових і зернобобових культур.
Він зазначив, що збір урожаю 2024 року ще триває і буде зібрано достатньо і для внутрішніх потреб, і на експорт.
Шмигаль також розповів, що завдяки Чорноморському логістичному коридору та іншим шляхам Україна відновила свої експортні потужності, зокрема за 10 місяців 2024 року країна експортувала товарів більше, ніж за весь 2023 рік, а продовольство (соняшникова олія, кукурудза, пшениця) є головними в структурі експорту.
“Ми постачаємо продукти до більше ніж 100 країн для понад 400 млн людей. Це переважно країни південно-східної Азії та країни Африки. У середньостроковій перспективі є всі можливості вдвічі збільшити обсяги аграрного експорту, забезпечити продовольством до 600 млн людей у всьому світі”, – наголосив прем’єр.
Світові ціни на продовольство у квітні знизилися на 9,6% порівняно з минулим роком, повідомляють у щомісячній доповіді ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН) у п’ятницю.
При цьому ціновий індекс березня був переглянутий і підвищений на 0,3%, зазначається в документі на її сайті.
Індекс цін на зернові у квітні зріс на 0,3% порівняно з березнем після трьох місяців зниження. Світові експортні ціни на пшеницю у квітні стабілізувалися, оскільки сильна конкуренція між великими експортерами компенсувала побоювання з приводу несприятливих умов врожаю в низці країн Європейського Союзу, РФ і США. Експортні ціни на кукурудзу зросли під впливом високого попиту на тлі зростаючих логістичних збоїв внаслідок пошкодження інфраструктури в Україні та побоювань з приводу виробництва в Бразилії напередодні основного врожаю.
Індекс цін на рослинну олію також збільшився на 0,3% порівняно з березнем і досяг 13-місячного максимуму. ФАО зазначило, що більш високі котирування на соняшникову і рапсову олію компенсували деяке зниження цін на пальмову і соєву олію.
Індекс цін на м’ясо у квітні збільшився на 1,6% порівняно з попереднім місяцем, оскільки міжнародні ціни на м’ясо птиці, яловичину та баранину зросли. Світові ціни на свинину незначно знизилися, відображаючи млявий внутрішній попит у Західній Європі та постійно млявий попит з боку провідних імпортерів, особливо Китаю.
Індекс цін на цукор знизився на 4,4% порівняно з березнем і виявився на 14,7% нижчим за рівень квітня 2023 року. Зниження пов’язане з поліпшенням перспектив глобальної пропозиції, зокрема через більше, ніж очікувалося раніше, виробництво в Індії та Таїланді, а також поліпшення погодних умов у Бразилії.
Індекс цін на молочні продукти знизився на 0,3% після шести місяців зростання, що пояснюється млявим спотовим імпортним попитом на сухе знежирене молоко та зниженням світових цін на сир, спричиненим зміцненням долара США. Світові ціни на вершкове масло, навпаки, зросли на тлі стійкого імпортного попиту.
Приблизно 1,05 млрд тонн, або 19% усього продовольства, виробленого у світі, виявилася витраченими даремно у 2022 році, в той час, як понад 780 млн осіб продовжували боротися з голодом, стверджують в ООН.
“У 2022 році домогосподарства на всіх континентах витрачали даремно понад 1 млрд порцій їжі на день, у той час як 783 млн людей страждали від голоду, а третина населення світу зіткнулася з відсутністю продовольчої безпеки”, – ідеться у звіті, опублікованому на сайті програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП).
Згідно зі звітом, у 2022 році у світі виробили 1,05 млрд тонн харчових відходів, що становить 132 кг на душу населення або майже п’яту частину всього продовольства, доступного споживачам. 60% харчових відходів припали на домогосподарства, 28% – на частку підприємств громадського харчування, ще 12% – на роздрібну торгівлю.
“Харчові відходи – це глобальна трагедія. Сьогодні голодують мільйони людей, тоді як продовольство просто викидають”, – заявила виконавчий директор ЮНЕП Інгер Андерсен.
“Такі відходи завдають значної шкоди клімату та природі”, – додала вона.
За даними ЮНЕП, харчові відходи є причиною 8-10% щорічних глобальних викидів парникових газів і значних втрат у біорізноманітті.
“Збиток світовій економіці від продовольчих втрат і харчових відходів оцінюється приблизно в $1 трлн”, – зазначає ЮНЕП.
У звіті наголошується, що станом на 2022 рік тільки 21 країна включила скорочення продовольчих втрат і харчових відходів до національного кліматичного порядку денного.
