Агрохолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, у четвертому кварталі цього року відновить будівництво додаткової лінії глибокого перероблення сої на Глобинському переробному заводі (ГПЗ, Полтавська обл.), що дасть змогу виробляти до 100 тис. тонн концентрованого соєвого білка на рік.
“Проєкт було оголошено 2021 року вартістю $50 млн, з урахуванням інфляції зараз його (оцінюють) приблизно в $60 млн”, – повідомила директорка з розвитку бізнесу та зв’язків з інвесторами групи компаній Юлія Берещенко на конференц-коле з інвесторами та аналітиками за підсумками роботи компанії за дев’ять місяців 2023 року.
За її словами, інвестиції буде розподілено на три роки – цей і два наступні, передбачається фінансувати проєкт переважно за рахунок вільного грошового потоку.
Як повідомлялося, “Астарта” повідомила про початок будівництва цієї лінії в середині вересня 2021 року. Сам ГПЗ введено в експлуатацію на початку 2014 року, його проєктна переробна потужність становить 230 тис. тонн на рік, і залишиться на цьому рівні. Завод здатний щорічно виробляти близько 160 тис. тонн високопротеїнового соєвого шроту, 40 тис. тонн соєвої олії та 9 тис. тонн гранульованої оболонки. До складу підприємства також входять потужності зі зберігання готової продукції та елеватор ємністю 42 тис. тонн і необхідні інженерні, автомобільні та залізничні комунікації. Понад 80% продукції ГПЗ до війни постачалося до країн ЄС, Близького і Далекого Сходу. Основну частину сої для переробки вирощують агрофірми агрохолдингу.
Восени 2021 року Берещеннко вказувала, що будівництво додаткової лінії глибокого перероблення сої на ГПЗ дасть змогу подвоїти показник EBITDA у сегменті сої, а також наростити виручку.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у третьому кварталі 2023 року одержав EUR1,24 млн чистого прибутку, що в 27,7 раза менше порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Виручка “Астарти” скоротилася на 14,4% – до EUR104,75 млн, валовий прибуток – у 2,7 раза, до EUR26,96 млн, операційний – у 7,6 раза, до EUR6,79 млн, а EBITDA – на 42,7%, до EUR97,25 млн.
Завдяки істотно кращим показникам у першому півріччі цього року порівняно з першим півріччям минулого загалом за 9 місяців 2023 року зниження чистого прибутку становило 9,8% – до EUR55,97 млн за зростання виручки на 14,8% – до EUR392,00 млн. Валовий прибуток компанії зріс на 3,0% – до EUR151,91 млн, тоді як операційний скоротився на 15,9% – до EUR79,91 млн, а EBITDA – на 10,8%, до EUR116,63 млн.
У Міністерстві інвестицій, промисловості та торгівлі (МІПТ) відбулася зустріч заступника міністра Сарвара Хамідова із заступником голови Агентства зі співробітництва в галузі міжнародного розвитку КНР Деном Боціно.
У ході переговорів розглянуто хід реалізації проектів за рахунок грантових коштів Уряду КНР, крім того, обговорено перспективи розширення двостороннього фінансово-технічного співробітництва. Китайська сторона високо оцінила реформи, що здійснюються в Узбекистані останніми роками, та висловила готовність до подальшої інтенсифікації взаємодії у реалізації соціально значущих проектів.
На завершення зустрічі відбулася церемонія підписання Меморандуму щодо реалізації пріоритетних грантових проектів. Документом передбачається реалізація 14 проектів на загальну суму понад 190 мільйонів доларів США у таких галузях, як сільське та водне господарство, охорона здоров’я, освіта та інституційний розвиток.
Для покращення екологічної ситуації в Україні та зниження рiвня забруднення довкілля, а також для захисту здоров’я населення компанії виробник DURACELL, рітейлер АТБ-МАРКЕТ, дистриб’ютор SAVSERVICE та ліцензійний підрядник по роботі з відходами елементів живлення PROMO SERVICE реалізують ініціативу зі збору та переробки відпрацьованих батарейок.
Основа екологічної ініціативи – збір в Україні та експорт використаних батарейок в країни Європейського Союзу для подальшої утилізації.
В часи блекаутів, перебоїв з електрикою, українці все більше споживають різні елементи живлення, включаючи портативні батарейки. Для того, щоб після використання вони не потрапити на смітник та не забруднювали довкілля, представниками компаній виробника, дистриб’ютора та найбільшого рітейлера в Україні було прийнято рішення про збір та екологічно обгрунтований спосіб переробки батарейок. Оскільки, на жаль, в Україні на сьогодні немає заводів, що переробляли б такий тип відходів – компанія ПРОМО СЕРВІС, що я підрядником по реалізації даного процесу, організувала процес сортування та експорту використаних батарейок в Польщу на переробку. В 2022 році відходи елементів живлення вперше за роки історії незалежної України перетнули кордони Польщі, прямуючи на утилізацію.
Станом на серпень 2023 року спільними зусиллями компаній-учасників екологічної ініціативи було експортовано 10 повних фур, а саме 200 тон на утилізацію. 7 фур були відвантажені в Польщу та 3 фури перероблені в Румунії. Це рекордні цифри серед рітейлерів України і компанії-учасники не збираються на цьому зупинятися. Наша ціль – вийти на цифри експорту – 1 фура (20 тон) кожного місяця для очищення довкілля України.
На сьогоднішній день, це найбільша мережа збору серед рітейлерів в Україні. У кожному магазині мережі АТБ встановлені бокси для збору батарейок з інформацією про важливість реальної утилізації. В ці бокси багато відвідувачів мережі вже принесли і продовжують збирати використані батарейки, після чого вони потрапляють на зберігання на склад PROMO SERVICE, звідки їх відправляють на утилізацію. Гості мережі АТБ виявляють себе як свідомі споживачі та повертають найбільшу кількість використаних батарейок в Україні. Адже тільки відповідальне поводження, зокрема, роздільний збір та сортування побутових хімічних джерел струму, завадить забрудненню водних ресурсів і ґрунтів.
Що відбувається з батарейками після того, як ви їх залишите в боксі Duracell в магазині АТБ дивіться в відео:
https://drive.google.com/file/d/1LKiwTde540KQ2cNP4Li2_YoERouaAo1L/view
«Утилізуй сьогодні для чистого завтра» є єдиною ініціативою по утилізації батарейок в Україні, яка спільним рішенням компаній-учасників, незважаючи на складні 2022-2023 роки та війну в Україні, не припиняє роботу і продовжує збір батарейок по всім локаціям мережі АТБ-маркет. І у відповідь на це споживачі більш свідомо почали ставитись до збору батарейок та регулярно приносять їх в АТБ-маркет, адже знають, що бокс завжди розміщений в магазині і чекає на батарейки. По тренду першого півріччя 2023-го року гості АТБ-маркет принесли рекордну кількість відпрацьованих батарейок: за січень-червень вже практично зібраний тоннаж такий, як за весь 2022-й рік. Це свідчить про високий рівень довіри до даної екологічної ініціативи та відповідальне ставлення до довкілля.
Компанії-учасники докладають зусиль, щоб побудувати процеси роботи з відходами європейського рівня в нашій країні. Компанія PROMO SERVICE на своєму сайті розміщує звіти про кожну партію утилізованих батарейок – тож легко можна проконтролювати, скільки батарейок було експортовано та перероблено: https://www.promoservice.com.ua/services/ekoproekt/zviti-pro-utilizatsiyu/
Також варто відзначити факти, що свідчать про екологічну відповідальність компаній-учасників проекту «Утилізуй сьогодні для чистого завтра», адже турбота про довкілля починається, в першу чергу, з виробництва елементу живлення, супроводу на етапах продажів і закінчується його утилізацією.
Вам, напевно, буде цікаво дізнатися, що:
1. Компанія Duracell має виробничі потужності в Бельгії, що на 100% працюють на Зеленій енергії.
2. Duracell не виробляють сольові батарейки (Zn-Ca), що мають невеликий термін використання і, на сьогодні, є основним типом, що генерують найбільшу кількість відходів серед портативних батарейок. Тобто, алкалайн батарейка Duracell прослужить вам до 15* разів довше, ніж середня сольова батарейка (*порівняно з основними цинковими батарейками АА в тесті цифрових фотоапаратів із високим рівнем споживання енергії IEC AA 2021 (www.iec.ch). Результати можуть відрізнятись залежно від пристрою та способу використання). І в результаті ви принесете на утилізацію не 15, а 1 використану батарейку за той самий період споживання.
3. Duracell не використовує пластик в більшості пакувань батарейок вже протягом останніх 30 років. Винятки становлять батарейки монетного типу, що мають кілька рівнів захисту дітей від проковтування елементів живлення такого типу, зокрема й додаткове пакування у щільний пластик.
4. Компанія АТБ системно приділяє увагу питанням охорони навколишнього середовища, а також ощадливого та ефективного використання ресурсів нашої планети. Компанія однією з перших в Україні запровадила інноваційні надекономні системи освітлення, енергозбереження та рекуперації тепла.
5. АТБ за європейським зразком почав позбавлятися шкідливого пластику і інвестує в проект утилізації елементів живлення
6. З 2019 року компанія АТБ повністю перейшла на реалізацію «зелених пакетів» з оксо-біорозкладною добавкою в своєму складі. Вона дозволяє в природних умовах пакету розкладатися не 500 років, а протягом 3-5 років. А в лютому 2020-го запустили еко-ящики для покупок, які виготовлені з переробленого матеріалу і при закінченні використання повністю утилізуються, не завдаючи шкоди навколишньому середовищу.
7. Компанія SAVSERVICE впроваджує проекти сталого розвитку в своїй діяльності і активно підтримує екологічні ініціативи. Зокрема, компанія впроваджує збір відсортованих відходів і своїх офісах (папір, пластик, батарейки, органічне сміття) та співфінансує проект утилізації батарейок.
Президент Республіки Узбекистан Шавкат Мірзійоєв 8 серпня прийняв делегацію турецької компанії Cengiz Holding на чолі з головою правління Мехметом Ченгізом.
Були розглянуті питання подальшого розширення взаємовигідного співробітництва, у тому числі реалізації спільних проектів щодо розвитку та модернізації галузей економіки Узбекистану.
Слід зазначити, що за участю цього провідного багатопрофільного холдингу Туреччини в Узбекистані були успішно завершені два проекти – введені в експлуатацію сучасні електростанції в Ташкентській та Сирдар’їнській областях загальною потужністю 460 мегават.
У ході зустрічі главі держави було докладно повідомлено про показники роботи цих енергетичних об’єктів.
Крім того, Президентом Узбекистану було дано старт будівництву ще однієї електростанції в Джизакській області потужністю понад 500 мегават.
Компанією «Cengiz Holding» були також представлені плани реалізації нових проектів загальною вартістю понад 5 мільярдів доларів.
Серед них – модернізація та будівництво автомобільних доріг та тунелів, проведення геологорозвідувальних робіт та освоєння перспективних родовищ корисних копалин, управління енергетичною інфраструктурою на умовах державно-приватного партнерства.
Лідером Узбекистану надано доручення щодо якнайшвидшої підготовки та повномасштабної реалізації перспективних проектів за участю турецького інвестора.
В громадах Бучанського району за підтримки Громадської ради при Бучанській райдержадміністрації стартував проект «Юридичні Сили України», мета якого добитися компенсації збоку агресора заподіяної мешканцям району шкоди.
9 територіальних громад Бучанського району вже приєдналися до проекту «Юридичні Сили України», що має на меті відшкодування завданої шкоди у повному обсязі за рахунок майна всіх осіб, причетних до розв’язання, ведення, підтримки агресивної війни росії проти України. Про це 25 жовтня під час прес-конференції «Правова відсіч окупантам: як територіальні громади зможуть отримати відшкодування завданої шкоди за рахунок майна росії та її пособників»
заявив голова Громадської ради при Бучанській РДА Олександр Тигов.
За словами Олександра Тигова, що сам з перших днів вторгнення агресора до нещодавна служив у 72 бригаді ЗСУ, Бучанський район перший в Україні був звільнений від окупації, і відразу ж почалася робота не тільки з відновлення інфраструктури, але й стартували юридичні дії, спрямовані на отримання компенсацій заподіяної шкоди та мешканцями району.
Як повідомила Наталія Целовальніченко – керівник проєкту “Юридичні Сили України”, голова Правління благодійної організації “Благодійний фонд “Міжнародний рух за права потерпілих внаслідок російської агресії”, першим кроком проекту стало підписання угод з громадами, формування робочих груп та визначення обсягу руйнувань інфраструктури та осель громадян. Далі – подання до СБУ з визнання статусу потерпілих, проведення експертиз, подання позовів до судів та вимога компенсації за рахунок майна рф.
Костянтин Катаєв, заступник голови Бучанської районної державної (військової) адміністрації, наголосив на підтримці з боку влади даного проекту, та акцентував увагу на допомозі в плані інформування мешканців району. «Через управління соціального захисту населення ми будемо поширювати серед постраждалих мешканців інформацію про даний правовий механізм відшкодування заподіяних збитків», – повідомив Костянтин Катаєв. Також він додав, що РДА буде сприяти і інформуванню територіальних громад району про цей важливий і корисний проект.
Як зазначила заступник Ольга Квасова, першою територіальною громадою, що приєдналася до проекту стала Дмитрівська громада, в процесі підписання угоди з низкою інших ОТГ. І далі проект буде розширено на територію сусідніх районів – Фастівського, Обухівського, Вишгородського. В Фастовському районі до проекту вже придналися Глеваська, Боярська та Калинівська ОТГ.
Саме Дмитрівська громада – одна з найбільш постраждалих в районі, 9 з 14 з населених пунктів якої було в окупації, а ще в 4 велися активні бойові дії. За інформацією Тараса Дідича, голови Дмитрівської сільської ради, прямі збитки в громаді оцінюються в 3 млрд. грн – це в т.ч. зруйновані 344 індивідуальні житлові будинки, 360 квартир, супермаркети, медамбулаторія – загалом 1210 об’єктів. «І далеко не всі мешканці громади можуть юридично зафіксувати збитки, багато не знайомі з можливими правовими механізмами отримання компенсації. Важливий юридичний шлях отримання компенсацій і для відновлення об’єктів енергетичної і комунальної інфраструктури», – прокоментував очільник Дмитрівської громади важливість участі у проекті з компенсації шкоди, заподіяної агресором.
В Україні представили проекти будівництва заводів з виробництва продукції з флоат-скла у Закарпатській та Кіровоградській областях за EUR195 млн та $250 млн відповідно.
Згідно з презентацією Silverland Industrial Park, проект у с.Ключарки (Мукачівський р-н, Закарпатської обл.) оцінюється в EUR195 млн, при цьому 10% суми складуть власні інвестиції компанії. Площа земельної ділянки під будівництво складає 19 га. Потужність виробничої лінії становитиме 750 тонн/добу.
“До початку повномасштабної війни попит на скло на українському ринку становив 28-30 млн кв. м на рік. Наше підприємство зможе закрити принаймні 50% цієї потреби. Незалежне виробництво дозволить знизити залежність від зовнішніх постачальників, зробити свій внесок у повоєнне відновлення України . Надалі є можливість вийти на міжнародний ринок експорту”, – розповів представник Silverland Матвій Ісіченко під час International Investment Fair від UkraineInvest у четвер.
Термін реалізації проекту – два роки, очікуваний період окупності – 4 роки. Внутрішня норма доходності оцінюється аналітиками компанії на 10%, маржа EBITDA – 31%.
За словами Ісіченка, на українському ринку відсутні конкуренти у цій сфері, а близькість підприємства до західного кордону дозволить налагодити співпрацю з найближчими європейськими країнами та скоротити логістичні витрати.
Реалізація проекту заводу флоат-скла компанії Genesis Engineering у Кіровоградській області оцінюється в $250 млн, при цьому власні інвестиції компанії становитимуть $80 млн. Площа земельної ділянки під будівництво заводу становить 38 га.
“Ми плануємо будівництво заводу в центральній частині України, що дає нам гарний баланс доступу до високоякісної сировини та цільового ринку – як внутрішнього, так і експортного”, – розповів власник Genesis Engineering Георгій Ідіатуллін.
Потужність виробництва заводу складе 510 тонн/добу, або 18 млн. кв. м скла на рік. Продукція включає прозоре скло завтовшки 2-19 мм, з різним покриттям та відтінками. На виробництві заплановано використання обладнання, яке дозволяє скоротити викиди у навколишнє середовище на 70%.
Реалізація проекту дозволить створити 340 нових робочих місць. Термін будівництва – 3 роки, очікуваний період окупності проекту – 10 років. Внутрішня норма доходності оцінюється аналітиками в 11,28%, маржа EBITDA – 28%. Згідно з планом реалізації проекту, у перший рік роботи прибуток від експорту становитиме орієнтовно $40 млн.
Продукція сертифікуватиметься за євростандартами та орієнтована на експорт, уточнив Ідіатуллін.
Існує досить великий дефіцит подібної продукції у світі, а прогнозоване зростання світового ринку – 8%, європейського – 6,5% щорічно. Обсяг світового ринку на сьогодні – $105 млрд, обсяг українського ринку на 2020 рік становив $200 млн і повністю залежав від імпорту “, – повідомив речник у ході презентації.
За даними Opendatabot, ТОВ “Сільверленд ІП” створено у травні 2022 року. Серед засновників вказані Андрій Ісіченко та Олександр Попов (по 34%), а також Михайло Лашин (32%).
ТОВ “Генеза Інжиніринг” створено у 2014 році. Його власниками вважаються Георгій Ідіатуллін (50%), Костянтин Щербань (33%) та Владлена Кисиленко (16%).
