У Верховній Раді зареєстровано проект постанови про затвердження рішення Ради нацбезпеки та оборони України від 5 серпня щодо запровадження санкцій проти Росії.
Відповідний документ 7640 від 6 серпня 2022 року оприлюднено на сайті Ради. Згідно з карткою проекту, на даний момент документ направлено на розгляд профільного комітету.
Документ передбачає затвердження рішення РНБО від 5 серпня, яке містить перелік економічних обмежень, які запроваджуються проти РФ (держави-агресора) на 10 років.
До зазначеного переліку входять:
1) заборона на виведення капіталу за межі України на користь РФ, фізичних та юридичних осіб, створених та функціонуючих за законами РФ, а також юридичних осіб, частина акцій яких належить РФ, російським компаніям чи громадянам РФ
2) зупинення спеціальних дозволів на користування українськими надрами особам, пов’язаним з РФ,
3) заборона на участь у приватизації, оренді українського держмайна особам, пов’язаним із державою-агресором.
4) заборона здійснення громадських закупівель товарів, вироблених РФ, і навіть товарів, робіт і послуг в осіб, що з РФ (крім товарів, робіт і послуг необхідні обслуговування російських товарів придбаних до запровадження санкций);
5) заборона на захід в українські територіальні води та порти для невійськових кораблів під російськими прапорами або належать компанія, пов’язаними з РФ, заборона на здійснення польотів в Україну з РФ літаками, пов’язаними з російськими компаніями або зареєстрованими в реєстрах РФ;
6) заборона купівлю цінних паперів, емітентами яких є особи, пов’язані з державою-агресором;
7) заборона видачу дозволів, ліцензій Нацбанку здійснення інвестицій у РФ; припинення видачі готівки за картками, виданими компаніями, які пов’язані з державою-агресором.
9) заборона на передачу технологій, прав на об’єкти інтелектуальної власності особам, пов’язаним із РФ;
10) заборона на придбання у власність земельних ділянок особам, пов’язаним із державою-агресором.
При цьому зазначені обмеження не поширюються на громадян РФ, які проживають на території України на законних підставах та компанії, створені та функціонують за українським законодавством громадянами РФ, які перебувають в Україні на законних підставах.
Згадані обмеження проти РФ було запропоновано Раді нацбезпеки та оборони України Кабінетом міністрів у березні поточного року.
Таким чином РНБО підтримала розпорядження Кабміну від 22 березня 2022 р № 245-р “Про внесення пропозицій щодо застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Російської Федерації”.
Влада Китаю розраховує для підтримки ринку нерухомості мобілізувати до 1 трлн юанів ($148 млрд) на рефінансування житлових проектів, будівництво яких було зупинено, пише газета Financial Times з посиланням на інформовані джерела.
За словами джерел, Народний банк Китаю (НБК, ЦБ країни) має намір надати державним комерційним банкам кредити на суму близько 200 млрд. юанів під ставку в 1,75% річних.
Відповідно до плану, схваленого Держрадою КНР, банки мають спрямувати залучені до НБК кошти, а також власні ресурси на рефінансування зупинених будівельних проектів.
Пекін сподівається, що банки зможуть направити на ці цілі близько 1 трлн юанів з урахуванням кредитів НБК, що частково закриє потреби забудовників у фінансуванні, зазначають джерела.
Проте топ-менеджери фінінститутів та аналітики попереджають, що владі, можливо, не вдасться досягти цієї мети, оскільки банки побоюються фінансувати проблемні проекти.
Китайські забудовники, що занурилися в боргах, призупинили будівництво мільйонів будинків по всій країні за минулий рік, що викликало хвилю невдоволення серед людей, які вкладалися в ці проекти. Посилення кредитного контролю в Китаї позбавило забудовників можливості швидко залучати кошти і призвело до безлічі дефолтів за борговими зобов’язаннями серед компаній сектору.
На думку експертів, запропонована НБК схема працюватиме лише в тому випадку, якщо проекти, що рефінансуються, зможуть залучити достатньо коштів від продажу або здачі в оренду непроданих апартаментів, щоб погасити нові кредити.
За оцінками Everbright Bank, китайські забудовники зупинили будівництво близько 8 млн будинків, і для завершення цих проектів потрібне фінансування у розмірі 2 трлн юанів.
Український центр сталевого будівництва (УЦСЗ) збирає проекти та концепції будівництва для оновлення України, повідомила прес-служба УЦСЗ.
Відповідний розділ створено на сайті УЕТРА. У ньому вже розміщені проекти компаній Rauta, “Полтава-проект”, “Метінвест-СМЦ”, “Укрсталь Конструкція” та ін.
Як зазначається в релізі, УЦРС звернувся до учасників ринку сталевого будівництва з проханням поділитися готовими проектами та проектними рішеннями будівництва з мінімальними термінами зведення та використанням елементів із максимальним ступенем заводської готовності.
Йдеться про житлові проекти збірно-розбірних будівель для розміщення громадян України, які втратили житло, а також про комплексні рішення капітальних житлових об’єктів та об’єктів соціальної інфраструктури (лікарні, школи, дитячі садки, склади, магазини).
Вся надана інформація та контакти авторів проектів будуть розміщені на сайті uscc.ua у розділі “Проекти та концепції будівництва для відновлення України” https://www.uscc.ua/filterpages/category/proekti-ta-koncepcii-budivnictva-dla-vidnovlenna-ukraini
УЦСС об’єднує найбільших учасників національного ринку сталевого будівництва. Наразі до нього входить понад 60 профільних компаній.
RAUTA, КОНЦЕПЦІЯ, ОНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ, ПРОЕКТ, ЦЕНТР СТАЛЕВОГО БУДІВНИЦТВА
Україна наразі реалізовує вісім проектів Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) на загальну суму EUR1,68 млрд, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко під час зустрічі з новопризначеним віце-президентом банку з питань політики та партнерства Марком Боуменом, а також із заступником директора Ради директорів ЄБРР Артемом Шевальовим, віце-президентом ЄБРР Аланом Пію та директором ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне.
“Станом на листопад ми успішно реалізовуємо вісім проектів ЄБРР на суму 1,68 млрд євро. Кредитні кошти банку – це можливість втілити важливі проекти в Україні. Ми і надалі зацікавлені посилювати співпрацю в пріоритетних для країни напрямах – інфраструктурі та енергетиці”, – наводить слова міністра прес-служба Міністра фінансів.
Сторони також обговорили ухвалення законопроекту №5600, покликаного створити додатковий ресурс для бюджету України у 2022 році, додала прес-служба.
За її даними, учасники зустрічі порушили питання поточного стану реалізації проектів у сферах інфраструктури, енергетики, банківському секторі, у промисловості та у сфері природних ресурсів.
“ЄБРР залишається найбільшим інституційним кредитором в Україні. Станом на листопад 2021 року сукупний обсяг виділеного Україні банком фінансування в державному, приватному, муніципальному секторах становить 15,3 млрд євро в рамках 505 проектів”, – зазначив Мінфін.
Уточнюється, що у 2021 році набули чинності дві угоди щодо проекту електрифікації української залізниці – “Електрифікація залізничного напрямку Долинська-Миколаїв-Колосівка” та проекту “Розвиток транс’європейської транспортної мережі (Україна – дорожні коридори)”.
Водночас сторони обговорили приєднання Ощадбанку до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що є першим кроком на шляху до входження ЄБРР до капіталу цього банку, додав Мінфін.
Оператор мобільного зв’язку “Vodafone Україна” приєднався до президентської програми “Нове село”.
Як повідомив оператор у понеділок, пілотний проект “Нове село” стартував у Шульгинській територіальній громаді Луганської області, де “Vodafone Україна” впровадив низку рішень у сфері зв’язку та цифровізації.
Оператор розширив на Шульгинку та прилеглі села покриття 4G (LTE900) і долучив громаду до туристичного проекту Find&Follow.
Крім того, у приміщенні Центру культурних послуг оператор розмістив експрес-тестування цифрових знань, розроблене фахівцями “Vodafone Україна”, Міністерства цифрової трансформації, Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) та ОБСЄ.
“Тест дає змогу не лише швидко перевірити рівень своєї цифрової грамотності, а й отримати нові знання, оскільки містить роз’яснення, підготовлені фахівцями, з кожного питання теми: безпечне користування інтернетом, соціальні мережі та месенджери, перевірка достовірності інформації, мобільне шахрайство і загальний захист інформації”, – зазначає оператор.
Пілотний проект у Шульгинській територіальній громаді Луганської області розпочато в червні та реалізовано протягом трьох місяців. Пілотний проект комплексної будівлі передбачає такі сервіси: Центр надання адміністративних послуг, поштове відділення, аптечний пункт, магазин продовольчих товарів, магазин мобільного зв’язку Vodafone, літній кінотеатр, сквер, дитячі майданчики і перший в Україні Центр культурних послуг для громади, що є сільським клубом нового формату.
Програма “Нове село” посилить стійкість територіальних громад, наблизить державні послуги до користувачів у громадах, що допоможе охопити додаткові потреби населення, підвищить інвестиційну привабливість територій, стимулює соціально-економічний розвиток регіонів України.
Як повідомлялося, “Нова пошта” інвестувала 16 млн грн у відкриття адміністративного хабу для ОТГ у Шульгинці Луганської області.
Служби автомобільних доріг України у зв’язку з набуттям чинності ДСТУ 8747 з 2022 року в усіх нових дорожніх проектах відмовляться від поточного середнього ремонту на користь капітального ремонту, повідомило Державне агентство автомобільних доріг України (“Укравтодор”) у своєму Telegram-каналі у вівторок.
“Укравтодор”, зокрема, пояснює, що згідно з новими держстандартами, встановлюється лише два види ремонтів: капітальний і поточний. Водночас ті об’єкти, на яких уже розпочато роботи з поточного середнього ремонту, закінчуватимуться в його рамках.
Говорячи про те, чому це необхідно, в агентстві зазначили, що основна мережа доріг України побудована ще в радянські часи, в 1970-1980 роках. Якщо говорити про обсяги мережі – це 120 тис. км доріг місцевого значення та близько 47 тис. км доріг держзначення. Збудовані 50 років тому автодороги не розраховані на сучасні транспортні навантаження. Водночас відсутність ремонту десятиліттями призвела до того, що більша частина мережі є вкрай зношеною.
“З 2008 року, коли змінилися будівельні норми, мережа доріг не відновлювалася масово капітальним ремонтом. Замість нього широко застосовувався поточний середній ремонт. Якщо норматив від капітального ремонту вимагає обов’язкового зміцнення основи дороги, то за поточного середнього це рішення залишається за замовником”, – пояснили в агентстві.
