Слідчі поліції викрили схему заволодіння бюджетними коштами під час проведення ремонтних робіт дитячого садка в одному з міст Харківської області, повідомляє пресслужба Харківської облпрокуратури.
“Цю аферу у 2021 році організували міський голова населеного пункту… директор фірми (яка проводила ремонт) і двоє його співробітників… Усім чотирьом зловмисникам повідомлено про підозру за фактом заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, скоєним у великому розмірі організованою групою (ч. 5 ст. 191 КК України), та за фактом службового підроблення, скоєного організованою групою (ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України)”, – ідеться в повідомленні.
Назву міста в повідомленні не вказують.
За даними слідства, під час виконання робіт до звітної документації вносилися неправдиві дані щодо вартості використаних будівельних матеріалів та обсягів робіт. Зокрема, до документів було внесено роботи, які насправді були виконані працівниками комунального підприємства міської ради.
Таким чином, члени групи встигли заволодіти майже 400 тис. грн. бюджетних коштів.
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (CFG) Олександр Клименко ухвалив рішення скасувати постанову про закриття так званої “справи Роттердам+” як незаконну та необґрунтовану, повідомляє прес-служба САП.
Зазначається, що Клименко також повністю змінив групу прокурорів у цій справі через неефективне здійснення нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.
“Такі рішення ухвалено за результатами вивчення матеріалів справи, ретельного дослідження висновків прокурорів при закритті цього кримінального провадження та за результатами наради за участю прокурорів та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснювали досудове розслідування”, – пояснюється в повідомленні.
Уточнюється, керівник САП виявив ” численні проблеми у висновках і аргументації прокурора під час закриття цієї справи, неповноту дослідження матеріалів справи прокурором, невідповідність висновків прокурора фактичним обставинам кримінального провадження ” .
“Це означає, що подальші рішення у цій справі прийматиме оновлений склад прокурорів у повній відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу”, – наголосили в САП.
Там нагадали, що 21 вересня 2022 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) завершила розгляд апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді ВАКС від 13 жовтня того ж року про відмову у задоволенні скарги на рішення про закриття кримінального провадження.
За результатами розгляду колегія суду частково скасувала ухвалу слідчого судді та закрила провадження за скаргами представників АТ “Нікопольський завод феросплавів” та АТ “Запорізький завод феросплавів” на постанову прокурора САП про закриття кримінального провадження від 24 березня 2017 року.
“САП очікує на повний текст зазначеного рішення суду. Правова позиція суду, викладена у повному тексті рішення, буде врахована при подальшому здійсненні досудового розслідування та прийняття рішень у справі. Водночас незаконність і необґрунтованість рішення прокурора про закриття цього провадження не викликає у керівника САП жодних сумнівів”, – підсумували у прокуратурі.
За клопотанням прокурорів Подільської окружної прокуратури Києва заарештовано та передано до управління АРМА асфальтобетонні заводи, що належать білоруським компаніям, повідомляє Київська міська прокуратура.
У повідомленні, розміщеному в телеграм-каналі прокуратури у понеділок, зазначено, що вартість переданих активів становить близько 120 млн. грн.
“Наслідком встановлено, що у Києві, а також у Житомирській та Миколаївській областях провадять діяльність низка компаній, що спеціалізуються на виконанні різних видів дорожніх робіт. Кінцевим бенефіціарним власником зазначених компаній є Республіка Білорусь”, – інформують у прокуратурі столиці.
У повідомленні зазначається, що в рамках слідства вивчається діяльність зазначених компаній щодо присвоєння коштів держбюджету, що виділяються на будівництво, реконструкцію та ремонт автомобільних доріг з подальшою легалізацією коштів та виведенням за кордон. Також, як зазначається у повідомленні прокуратури, перевіряється можливе фінансування дій із метою захоплення держвлади, зміни кордонів території чи державного кордону України.
“Під час слідства три асфальтобетонні заводи, що знаходяться у Києві, Житомирській та Миколаївській області та належать згаданим компаніям, заарештовані та передані в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів”, – інформують у прокуратуру.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється за матеріалами Центрального апарату СБУ.
Прокуратура Південної Кореї провела перші затримання у рамках розслідування у справі про валютні транзакції на суму $3,4 млрд у зв’язку з можливою причетністю до незаконних операцій із криптовалютою.
Затримані підозрюються у створенні фіктивних компаній та управлінні бізнесами з торгівлі криптовалютами без реєстрації, пише агентство Bloomberg із посиланням на заяву прокуратури міста Тегу.
Їх також підозрюють у пересиланні неправдивих даних банкам та в подальшому переказі коштів за кордон.
Затримані пов’язані з компанією, яка перевела за кордон 400 млрд вон ($307 млн) із підрозділу Woori Bank у Сеулі, пишуть місцеві ЗМІ.
Південнокорейський фінансовий регулятор Financial Supervisory Service повідомив, що підозрілі транзакції загальною сумою 1,6 трлн геть були зафіксовані в п’яти підрозділах Woori Bank у період з травня 2021 року по червень 2022 року. Аналогічні операції – на суму 2,5 трлн геть – були виявлені в 11 підрозділах банку Shinhan Bank у період між лютим 2021 року та липнем 2022 року.
ТОВ «Консалтингова група «А-95» заявляє про тиск із боку Подільської окружної прокуратури м. Києва, яка вже півроку розслідує інспіровану кримінальну справу проти власника й менеджменту компанії. В «А-95» упевнені в замовному походженні цієї справи, ініційованої у відповідь на активну роботу експертів «А-95» з висвітлення роботи нелегального ринку нафтопродуктів.
Пізно ввечері 30 грудня 2021 року співробітники департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України за дорученням прокурора Подільської окружної прокуратури Дмитра Сезонова вручили директору Консалтингової групи «А-95» Сергію Куюну та його брату Артему Куюну повістки на допит на 5 січня 2022 року за «податковими» статтями. Аналіз матеріалів справи однозначно вказує на замовний і протизаконний характер даного розслідування.
Зокрема, приводом для початку розслідування минулого літа стала скарга невідомої особи, у матеріалах фігурують свідки, які нам також невідомі. Розслідування ведеться в рамках старої кримінальної справи, в якій фігурує кілька десятків компаній, із якими Консалтингова група «А-95» ніколи не мала відносин.
Найабсурднішим є звинувачення у «заволодінні бюджетними коштами» шляхом мінімізації податкових зобов’язань. Слідчі й прокурори вважають весь податковий кредит з ПДВ за 2019-2020 роки обсягом 3,7 млн грн «фіктивним» і несплаченим в бюджет шляхом проведення безтоварних операцій.
Офіційна звітність «А-95» показує: за вказаний період «живими грошима» було сплачено 3,1 млн грн ПДВ, що склало 70 і 77% від суми зобов’язань у 2019-2020 роках відповідно. У 2021 році цей показник склав 88%. Решту зобов’язань було перекрито виробничими витратами, про що серед іншого свідчать документи, які було вилучено під час обшуків улітку 2021 року.
«Ми відкриті, але «податкову» статистику прокурори у нас не вимагають, хоча вона могла б дати відповіді на всі питання. Натомість вони проводять обшуки, розсилають запити нашим контрагентам, викликають на допити. Це однозначно свідчить про цілеспрямований тиск на компанію», – заявив Сергій Куюн.
За його словами, незважаючи на виграні суди й численні клопотання, прокурори Подільської окружної прокуратори відмовляються повертати вилучені під час обшуків техніку й документи, що не дає змоги відновити повноцінну діяльність і ставить під загрозу підготовку звітності компанії за 2021 рік.
В «А-95» впевнені, що причиною активності прокурорів є активна робота компанії з висвітлення діяльності тіньового ринку нафтопродуктів – імпорту безакцизних октанопідвищуючих компонентів як розчинників, нелегального виробництва нафтопродуктів на міні-НПЗ і нафтобазах із застосуванням забороненої в Європі й США речовини ММА (монометиланілін), порушень касової дисципліни на АЗС під час продажу пального за готівку за допомогою видачі фіктивних чеків.
У 2021 році на основі даних Державної податкової служби України ТОВ «Консалтингова група «А-95» склало рейтинг сплати податків найбільшими мережами АЗС, показавши мережі з мінімальним податковим навантаженням: «БРСМ-Нафта», Avantage 7, Sun Oil і Motto.
«Наша активна робота з профільними асоціаціями, парламентським Комітетом з питань фінансової, податкової та митної політики, робочою групою з детінізації ринків підакцизних товарів при МВС дала результат у вигляді відчутного збільшення податкових надходжень від торгівлі нафтопродуктами. Тільки по мережі «БРСМ» у 2021 році зростання бюджетних виплат становитиме 100%, або понад 150 млн грн. Але це лише початок, потенціал нелегального паливного зростання величезний – щонайменше 20 млрд грн на рік, і «тіньовики» робитимуть усе, щоб ця робота зупинилася. На жаль, для цього використовуються методи із незаконним залученням силовиків, від яких платники податків чекають на іншу роботу», – заявив С.Куюн.
Консалтингова група «А-95» заявляє про свою відкритість для будь-яких запитів державних органів і відданість курсу подальшої детінізації ринку нафтопродуктів. Ми закликаємо Генеральну прокуратуру України дати оцінку діям Подільської окружної прокуратури м. Києва й не допустити подальшої компрометації правоохоронної системи країни.
30 листопада 2021 року в “Українському Домі” (м. Київ, ул. Хрещатик, 2) анонсовано проведення заходу, присвяченого 30-річчю заснування Генеральної прокуратури України.
Організатори заходу: Союз юристів України, Міжнародна асоціація прокурорів, Асоціація слідчих України, Всеукраїнська спілка ветеранів війни та праці органів прокуратури.
До участі запрошуються: очільники цього провідного правоохоронного органу України різних часів, керівництво профільного парламентського комітету – з питань правоохоронної діяльності, правники і ветерани прокуратури, представники ЗМІ.
Планується обговорити питання стану злочинності в країні, дотримання прав людини, у т.ч. прав працівників правоохоронних органів, а також напрацювати пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування правоохоронної системи, які будуть узагальнені та надіслані керівництву Держави України.
Захід буду проведено з дотриманням карантинних норм.
