Медична група ADONIS стала учасником проєкту відновлення України ONOVA.
Як повідомила медгрупа, спільний проєкт ONOVA і медичної групи ADONIS передбачає, зокрема, відновлення пологового будинку ADONIS у Бузовій (Київська обл.), який було серйозно пошкоджено внаслідок влучання ракети агресора 28 лютого 2022 року.
Мережа “Адоніс” налічує вісім філій у Києві та області, де надають послуги за більш ніж 65 медичними напрямами. В умовах війни філії з хірургічними підрозділами продовжують допомагати пацієнтам, надаючи якісну медичну допомогу військовим і мирним жителям.
Ліга оновлення України ONOVA – платформа об’єднання та взаємодії представників різних сфер діяльності задля відновлення та оновлення України.
Національний банк розробив і запропонував до обговорення учасникам ринку проєкт правил подання звітності про активні операції, що визначають загальні вимоги до формування звітності та порядок її підписання, повідомляється на сайті НБУ.
При цьому наголошується, що документ розроблено на виконання вимог закону “Про фінансові послуги та фінансові компанії”. Він закріплює зобов’язання, що звітність про активні операції подають до Національного банку фінансові компанії, які мають право надавати хоча б одну з фінансових послуг, передбачених п. п. 1-4 ч. 1 ст. 29 зазначеного закону (видавати в кредит грошові кошти та банківські метали, надавати гарантії, факторинг, фінансовий лізинг), а також кредитні спілки.
Уточнюється, що звітність про активні операції містить інформацію за видами наданих фінпослуг, а саме за операціями з цінними паперами, дебіторською заборгованістю, похідними фінансовими інструментами (деривативами), розміщенням коштів на кореспондентських рахунках інших банках, боржником та особами, пов’язаними з боржником і активною операцією.
У правилах пропонується встановити відповідні вимоги до формування звітності про активні операції в частині наборів даних, реквізитів звітності про активні операції, довідників та їхніх значень, що використовуються для складання звітності про активні операції. Список реквізитів звітності про активні операції визначено для кожного з типу респондентів в окремих додатках.
Так, на звітність, що подається банками, накладається електронний підпис Нацбанку, а на документацію, що подається фінансовими компаніями та кредитними спілками, – кваліфікований електронний підпис або вдосконалений, заснований на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Звітність про активні операції подається до НБУ у форматі JSON і має відповідати формалізованому опису, визначеному в JSON-схемі.
Респондент подає регулятору звітність про активні операції, якщо загальна сума зобов’язань (сукупний обсяг боргу) боржника дорівнює 50 тис. грн і більше (або еквівалент цієї суми в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ, встановленим на перший робочий день місяця, що настає за звітним), та подає її далі до повного припинення зобов’язань за цим боржником.
Інвестиційна компанія Concorde Capital, яка придбала завод “Кузня на Рибальському” наприкінці 2022 року, розробляє концепцію нового девелоперського проєкту на території заводу, повідомив глава Concorde Capital Ігор Мазепа в коментарі виданню “Економічна правда”.
За словами Мазепи, концепцію розробляють спільно з іноземними архітектурними агентствами. Бізнесмен розраховує почати будівництво після завершення судових розглядів навколо банкрутства “Кузні на Рибальському”.
Він також зазначив, що Concorde Capital розглядає участь у спільному інвестуванні в проєкт.
“Наш початковий план полягав у залученні інвестора для перепродажу проєкту. Зараз ситуація змінилася, тому не виключаємо участь у спільному інвестуванні”, – розповів Мазепа.
Він не розкрив суму угоди з придбання заводу “Кузня на Рибальському”, що раніше належав Сергієві Тігіпку, проте вказав, що в угоду увійшли активи, обтяжені боргами компанії-власника Ewins Limited.
Як повідомлялося, восени 2018 року співвласник групи “ТАС” бізнесмен Сергій Тігіпко придбав у Петра Порошенка, на той час президента України, ПрАТ “Завод “Кузня на Рибальському” (раніше – ПАТ “Ленінська кузня”) – одне з відомих на ринку підприємств судпрому України.
До середини листопада 2018 року основним акціонером ПрАТ із пакетом у 73,9067% акцій приватизованого 1995 року суднозаводу виступало ПАТ ЗНКІФ “Прайм Ессетс Капітал” (раніше – “Фонд “Петра Порошенка”, Київ), другим за розміром акціонером з пакетом у 20,1280% акцій виступав ПАТ “ЗНКІФ “ВІК”, що сконцентрував активи народного депутата Ігоря Кононенка.
У грудні 2022 року Господарський суд Києва відкрив справу про банкрутство ПрАТ “Завод “Кузня на Рибальському” (Київ).
Як повідомлялося, група ТАС планувала реалізувати на невикористаній території заводу проєкт ЖК Lipki Island City Resort у партнерстві з девелопером City One Development.
За даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, на другий квартал 2023 року основним акціонером ПрАТ “Завод “Кузня на Рибальському” є кіпрська Ewins Limited (94,0347%).
Мер міста Ірпінь Бучанського району Київської області Олександр Маркушин повідомив про можливе впровадження в громаді інноваційної технології переробки сміття.
“Японська компанія Padeco проведе в Ірпінській громаді дослідження в рамках пілотного проєкту з переробки сміття URBAN RIG. Технологію пропонують інноваційну – переробляти побутові відходи в спеціальному апараті за допомогою високотемпературної пари. На виході обіцяють корисну в промисловості сировину та суттєве зменшення обсягу відходів. Органіку перетворюватимуть на вугілля, пластик на нафтопродукти”, – повідомив він у Телеграм-каналі в четвер.
Крім побутового сміття, ця технологія може допомогти і з переробкою та зменшенням обсягу будівельних відходів, зокрема, бетону.
Він уточнив, що Padeco – міжнародна консалтингова компанія, уповноважена міністерством економіки Японії обирати й аналізувати проєкти для фінансування в Україні.
Дослідження з метою визначити, чи підходить запропонована технологія українським реаліям, триватиме три місяці.
“Якщо все пройде вдало і уряд Японії виділить фінансування – Ірпінська громада вже навесні зможе отримати перші пробні машини для очищення навколишнього середовища”, – повідомив Маркушин.
Державне підприємство “Ліси України” розпочинає проєкт зі створення системи кадрового резерву, повідомив генеральний директор підприємства Юрій Болоховець.
“Ліси України” – це понад 30 тисяч співробітників по всіх регіонах країни. Тисячі керівних посад. Останнім часом ми активно позбуваємося керівників, які допускають зловживання або порушення (…) Але де і як знайти чудово найкращі кадри? (…) Тому створюємо систему кадрового резерву”, – написав він у Facebook.
За словами Болоховця, резерв має відкрити можливості зростання для здібних і працьовитих. Кожен працівник, який бажає взяти участь у конкурсі, може подати заявку, пройти перевірку та комплексну оцінку знань і вмінь. Після відкриття вакансії кадрова комісія проведе відбір, обов’язково враховуючи кандидатів із резерву. Працівникам, які пройдуть відбір до кадрового резерву, буде надано можливість підвищення кваліфікації на навчальних курсах із права, менеджменту, психології, ІТ тощо, запевнив він.
Гендиректор ДП “Ліси України” висловив сподівання, що нова система оцінювання кандидатів буде не тільки об’єктивною, а й прозорою з можливістю громадського контролю.
Наразі система кадрового резерву доопрацьовується, формується перелік посад, розробляються тести, що охоплюють усі аспекти роботи підприємства. У пілотному режимі вже запущено резерв на три посади: лісничий, директор філії, заступник директора регіонального офісу.
У ДП “Ліси України” розраховують, що резерв запрацює вже з наступного року. І всі призначення на керівні посади відбуватимуться виключно на конкурсній основі.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.
До теперішнього часу “Ліси України” заготовили понад 130 тис. куб. м дров для проходження опалювального сезону 2023/2024.
ДП “Ліси України” починає пілотний проект із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro, повідомив керівник підприємства Юрій Болоховець.
“Лісгоспи завжди закуповували послуги із заготівлі за прямими договорами. Ми плануємо повністю перевести їх на відкриті торги. Це кілька мільярдів гривень на рік. У четвертому кварталі стартує пілотний проєкт у кількох регіонах. Фахівці ДП “Ліси України” аналізують ринок і працюють над розробкою технічних вимог”, – зазначив Болоховець.
За його інформацією, від реформи очікують створення конкурентного ринку, залучення максимальної кількості гравців, інвестицій у сучасну техніку та нових технологій, додаткових робочих місць, збільшення відрахувань до бюджетів усіх рівнів, зменшення випадків незаконної заготівлі, підвищення якості виконання робіт.
“Це вже четвертий етап антикорупційної програми, яку ми реалізуємо. На першому ми заборонили прямі договори та передали реалізацію деревини на спеціалізовані біржі. На другому – перевели на Prozorro основні закупівлі ДП “Ліси України” – від палива до будівництва доріг. На третьому – відмовилися від нерентабельних переробних виробництв і почали передавати їх до Фонду держмайна”, – пояснив керівник підприємства.
Болоховець зазначив, що антикорупційна програма “Лісів України” передбачає також посилення інструментів контролю та діджиталізацію. Однак проблему корупції можна подолати лише інституційними реформами, створенням системи, що мінімізує “фактор чиновника”, запроваджує прозорі та відкриті правила гри для бізнесу, наголосив він.
