Андрій Озейчук, директор інженерно-будівельної компанії Rauta, голова ради директорів Асоціації «Український Центр Сталевого Будівництва»
Що передбачає Регламент 305?
З 1 січня 2023 року в Україні набув чинності закон «Про надання будівельної продукції на ринку», який імплементує норми Регламенту ЄС 305/2011 і суттєво змінює вимоги до безпеки та якості будівельних матеріалів. До 1 січня 2026 року всі українські виробники мають повністю адаптуватися до вимог нового закону.
Постанова Кабінету Міністрів № 426 поширює дію закону на майже всю будівельну продукцію – від кріпильних елементів до димарів.
Нова система декларування в Україні
Головна відмінність нового регламенту від попереднього, який діяв з 2006 року, полягає у посиланні на європейські норми виробництва будматеріалів. Відтепер українські виробники мають декларувати відповідність продукції європейським стандартам та нести повну відповідальність за її якість.
Раніше якість продукції підтверджувалася сертифікатами за українськими стандартами або технічними умовами (ТУ), які давали змогу випускати продукцію низької якості. Виробникам було достатньо зареєструвати власні ТУ або отримати сертифікат акредитованої організації, знімаючи з себе значну частину відповідальності за характеристики матеріалів.
З прийняттям нового закону виробники зобов’язані оформлювати декларації відповідності на основі вимог гармонізованих європейських норм. Вони також повинні забезпечувати постійний контроль якості на виробництві та брати на себе повну відповідальність за задекларовані характеристики.
Переваги впровадження Регламенту 305
· Покращення якості будматеріалів. Нові вимоги зобов’язують виробників дотримуватися європейських стандартів, що гарантує вищий рівень якості та безпеки продукції.
· Захист прав споживачів. Впровадження єдиної системи контролю якості та механізму відповідальності забезпечить покупцям чіткі критерії вибору та інструменти впливу на недоброчесних виробників.
· Вихід на ринок ЄС. Завдяки уніфікованій системі сертифікації українські компанії зможуть експортувати свою продукцію в Європу без додаткових процедур випробувань і підтвердження відповідності.
· Прозорість ринку будматеріалів. Декларації відповідності мають реєструватися в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, що сприятиме відкритості та довірі між виробниками, споживачами і державними органами.
Ризики впровадження Регламенту 305
· Посилення конкуренції. Європейські виробники отримують можливість вільного виходу на український ринок без додаткової сертифікації, що може створити тиск на національних виробників.
· Закриття частини підприємств. Компанії з застарілим обладнанням можуть не відповідати новим стандартам, що змусить їх інвестувати у модернізацію або припиняти діяльність. За експертними оцінками цей ризик стосуватиметься не більше 1% виробничих потужностей України і не матиме значного впливу на галузь.
Зміни у європейському законодавстві
27 листопада 2024 року Європейський Союз ухвалив новий Регламент №2024/3110, який замінює попередній Регламент №305/2011. Він набув чинності 7 січня 2025 року, передбачаючи перехідний період тривалістю 1 рік. Саме на Регламенті 305/2011 базувався український закон «Про надання будівельної продукції на ринку».
Основні зміни регламенту ЄС 2024 року:
· Підвищення екологічних вимог. Виробники зобов’язані оцінювати життєвий цикл будівельних матеріалів та їхній вуглецевий слід, що сприятиме повторному використанню та переробці ресурсів.
· Запровадження цифрових паспортів продукції. Український закон частково враховує цю норму, адже вимагає реєстрації декларацій в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.
· Спрощення вимог для малого та середнього бізнесу щодо надання будівельної продукції на ринку.
· Посилення ринкового нагляду. Контролюючі органи отримали більше повноважень щодо перевірки якості продукції, а також механізми для оперативного вилучення з ринку товарів, що не відповідають стандартам.
Висновок
Перехід українських виробників на роботу відповідного до вимог нового закону є важливим кроком у наближенні до ЄС. Нові правила стимулюватимуть бізнес вдосконалювати виробничі процеси та інвестувати в модернізацію, що підвищить якість продукції та розширить можливості для національних виробників на європейському ринку.
Металеві конструкції мають великий потенціал у проєктах відновлення і допоможуть його прискорити, повідомив директор Rauta, голова ради директорів асоціації «Український центр сталевого будівництва» Андрій Озейчук агентству «Інтерфакс-Україна».
«Металеві конструкції мають великий потенціал використання під час відновлення інфраструктурних об’єктів, насамперед мостів, і захисту енергетичного комплексу», – повідомив Озейчук.
За його словами, сприяти розвитку українського будівельного сектору допоможе партнерство з міжнародними компаніями, стимулювати ринок також можливо завдяки держзамовленням.
«Українські виробники металоконструкцій можуть залучатися іноземними компаніями, які шукають місцевих виробників, для реалізації будівельних проєктів, оскільки сталь є переважним матеріалом для будівництва в більшості країн ЄС», – пояснив він.
Суттєво збільшити обсяги ринку металоконструкцій також можуть мати програми модернізації логістичних хабів, складів і промислових зон, а також активне будівництво модульного житла і соціальних об’єктів з використанням сталевих рішень. Бізнес готовий запропонувати для таких проєктів відновлення інноваційні продукти, наголосив голова асоціації.
Зокрема, технологія безкаркасних будівель із сендвіч-панелей, на яку Rauta отримала патент 2024 року, дає змогу зводити енергоефективні будівлі за лічені дні. Таке рішення може застосовуватися для зведення індивідуальних житлових будинків, швидкомонтованих холодильних камер і холодильних складів, а також інших одноповерхових будівель житлового та комерційного призначення, навів приклад Озейчук.
Комплексне рішення щодо герметичності від Rauta дає змогу власникам будівель додатково економити до 30% витрат на їхню експлуатацію. Технологія заснована на використанні сендвіч-панелей Ruukki серії Energy і враховує всі можливі елементи для забезпечення повітронепроникності конструкції.
2023 року Rauta розробила технологію зведення стін багатоповерхових житлових будівель із застосуванням сендвіч-панелей замість кладки зі штучних матеріалів, що дає змогу збільшити площу реалізованих приміщень на 4,5%, унаслідок чого забудовник отримує приблизно 11% додаткового прибутку, пояснив експерт.
У 2024 році будівельний ринок України в грошовому еквіваленті зріс на 6% порівняно з 2023 роком і становив приблизно 170 млрд грн (€3,9 млрд).
Основними сегментами для інвестування в комерційну нерухомість стали складські та торговельні об’єкти. Найпривабливішими для будівництва нових будівель залишаються Київська та Львівська області, що мають велику кількість населення та вдале розташування щодо основних транспортних маршрутів. У 2024 році відбулося збільшення загальної площі нових комерційних проєктів на 65% порівняно з 2023 роком. При цьому сегмент складських будівель зріс на 111%, а торговельних – на 22%.
Рівень вакантності на ринку офісної нерухомості на рівні близько 25% змусив девелоперів сповільнити або зупинити розвиток нових проєктів у цьому сегменті. У Києві більшість нових бізнес-центрів становлять об’єкти, будівництво яких було розпочато до повномасштабного вторгнення. У Львові, незважаючи на підвищений попит на офіси, 2024 року було введено в експлуатацію на 75% менше нових офісних площ, ніж роком раніше.
На ринку комерційного будівництва найбільше зростання показав сегмент готельної нерухомості, який зріс на 182%. Насамперед це пов’язано з активним розвитком курортної нерухомості на заході України.
Близько 20% будівельного ринку займає відновлення та захист об’єктів критичної інфраструктури.
Попит на ринку первинної житлової нерухомості 2024 року зріс на 12%. Одним із важливих чинників цього було впровадження програми єОселя, третина кредитів якої припала на новобудови.
У 2024 році суттєво зріс попит на влаштування сонячних електростанцій на покрівлях комерційних будівель і дахах приватних котеджів.
За період з 2019 по 2024 рік собівартість будівництва в Україні збільшилася вдвічі. Водночас за останній рік вартість будівельних матеріалів і послуг зросла приблизно на 24%.
Дедалі сильніше відчувається дефіцит кваліфікованих будівельників робітничих спеціальностей. На деякі позиції доводиться шукати фахівців протягом кількох місяців, а іноді й самим навчати співробітників.
Брак кваліфікованих кадрів і висока інфляція змушують роботодавців піднімати зарплати і впроваджувати нові програми лояльності для співробітників. У середньому по будівельній галузі зарплати за рік зросли на 15%, що також вплинуло на зростання собівартості будівництва.
Будівельні компанії активно залучають пенсіонерів і жінок для виконання робіт, які не потребують значного фізичного навантаження: оператори будівельної техніки, водії, зварювальники тощо.
Кадровий голод стимулює українські компанії розглядати можливість залучення фахівців будівельних спеціальностей з країн Азії та Африки.
1 січня 2023 року набув чинності Закон України «Про надання будівельної продукції на ринку» (Регламент ЄС 305/2011), який впроваджує нову систему ринкового нагляду для забезпечення якості будівельних матеріалів. 2025 рік стане останнім, коли в будівельній сфері паралельно діятимуть старі та нові регламенти. З 1 січня 2026 року постачальники будівельної продукції, що підпадає під дію цього закону, будуть зобов’язані складати декларації експлуатаційних характеристик і реєструвати їх у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.
Починаючи з серпня 2024 року змінами до Постанови Кабінету Міністрів України №314 під час дії воєнного стану іноземним компаніям дозволяється здійснювати будівництво об’єктів класу наслідків СС2 та СС3 на підставі подачі декларації до органу ліцензування. Це відкриває широкі можливості для іноземних підрядників реалізовувати будівельні проєкти в Україні, особливо фінансовані міжнародними інституціями.
На 2025 рік Міністерство розвитку громад та територій України запланувало оновлення 7 ДБН та розроблення 80 стандартів, спрямованих на впровадження процесів оптимізації проєктування та будівництва, у т.ч. BIM-технологій, а також усунення бар’єрів для застосування Єврокодів.
Сендвіч-панелі Ruukki Energy було використано для будівництва NOVUS Logistics Center, першого в Україні сертифікованого за BREEAM продуктового логістичного комплексу, повідомили в прес-службі Rauta.
«Спеціально для логістичного терміналу фахівці компанії Rauta, яка є ексклюзивним імпортером сендвіч-панелей Ruukki в Україну, розробили проєкт огороджувальних конструкцій з унікальними вузлами, які забезпечують максимальну повітронепроникність і значну економію коштів під час експлуатації об’єкта», – повідомив директор Rauta Андрій Озейчук.
Як повідомлялося, навесні 2024 року ТОВ «Новус Україна», що управляє мережею гіпер- і супермаркетів Novus, запустило в Києві NOVUS Logistics Center, побудований за принципами екологічного будівництва BREEAM за кредитні кошти Європейського банку реконструкції та розвитку. Комплекс на етапі проєкту пройшов сертифікацію BREEAM, зараз, після введення в експлуатацію, компанія готує об’єкт до отримання міжнародного сертифіката BREEAM для нових будівель, рейтинг Good.
NOVUS Logistics Center площею понад 50 тис. кв. м і висотою 15 м розрахований на 5,2 тис. палето-місць і має 18 температурних зон – від -30 до +24 градусів Цельсія.
За словами Костянтина Паршина, керівника департаменту операційної логістики NOVUS, завдяки використанню сендвіч-панелей Ruukki температура взимку всередині основного приміщення не падає нижче заданих 15 градусів, а влітку не піднімається вище 20 градусів.
У релізі наголошується, що застосування сендвіч-панелей Ruukki Energy забезпечило герметичність будівлі до q50 = 0,01 м3/год∙м2 і термічний опір конструкцій до R = 7,47 (м2∙К)/Вт, що є найкращими показниками для складів-холодильників.
Засноване 2014 року ТОВ «Раута груп» (Rauta) – інженерно-будівельна компанія, що займається проєктуванням, постачанням і монтажем сендвіч-панелей, вентильованих фасадів і швидкомонтованих будівель. Є ексклюзивним імпортером в Україну продукції комерційного призначення фінського концерну Ruukki, а також розробником низки інновацій, що знижують вартість і терміни будівництва.
Використання сендвіч-панелей українського виробництва в першому півріччі 2024 року зросло на 15%, тоді як продажі імпортної продукції скоротилися на 12%, повідомив директор інженерно-будівельної компанії Rauta Андрій Озейчук агентству «Інтерфакс-Україна».
«У першому півріччі 2024 року обсяг українського ринку сендвіч-панелей в абсолютних показниках становив трохи більше ніж 1 млн кв. м, що аналогічно показникам 2023 року. При цьому використання панелей українського виробництва збільшилося на 15%, тоді як продажі імпортної продукції знизилися на 12%», – повідомив він.
Озейчук також наголосив на зміні структури використання сендвіч-панелей: скорочується їхня частка з мінеральною ватою, водночас зростає попит на панелі з наповнювачем PIR (пінополіізоціанурат – вогнестійкий ізоляційний матеріал на основі поліуретану), який має найвищі теплоізоляційні властивості та меншу ціну.
«З 2021 по 2024 рік ціна в євро сендвіч-панелей із PIR-наповнювачем знизилася на 18%, тоді як панелі з наповнювачем із мінеральною ватою зросли в ціні на 37%№ – повідомив він.
При цьому директор Rauta констатував, що сьогодні будівництво нових об’єктів активно розвивається тільки на заході України, а в інших регіонах обмежується точковими проєктами і реконструкцією зруйнованих будівель.
За його словами, основною проблемою будівельного ринку, зокрема сегмента сендвіч-панелей, є велике падіння ринку на 60-70% до показників 2021 року. Більшість інвесторів займають вичікувальну позицію і не ризикують вкладати гроші в нові проєкти.
Водночас, незважаючи на воєнні ризики, власники більшості зруйнованих торговельних і виробничих об’єктів інвестували в їхнє відновлення для швидкого перезапуску бізнесу, що дало їм змогу продовжувати ефективно працювати.
Зокрема, Rauta реалізувала низку великих проєктів відновлення, серед них – ТРЦ Retroville у Києві, виробничий цех Чернігівського автозаводу та супермаркет Novus у Бучі (Київська обл.).
Як зазначив Озейчук, гострими проблемами галузі є дефіцит кадрів, особливо серед кваліфікованих будівельників робітничих професій, а також блекаути.
«На деякі позиції доводиться шукати фахівців кілька місяців, а іноді й самим навчати співробітників. Тому зростають зарплати і, відповідно, собівартість будівництва. Блекаути, які тривають від двох до шести годин на день, знижують виробіток будівельників, збільшують терміни і собівартість будівництва на 20-40%», – сказав він.
За його спостереженнями, серед державних програм найбільший вплив має програма відновлення та захисту об’єктів критичної інфраструктури.
«Загалом за підсумками 2024 року ми очікуємо, що ринок сендвіч-панелей залишиться на рівні 2023 року з можливим зростанням до 10%», – резюмував Озейчук.
Засноване 2014 року ТОВ «Раута груп» (Rauta) – інженерно-будівельна компанія, що займається проєктуванням, постачанням і монтажем сендвіч-панелей, вентильованих фасадів і швидкомонтованих будівель. Є ексклюзивним імпортером в Україну продукції комерційного призначення фінського концерну Ruukki, а також розробником низки інновацій, що знижують вартість і терміни будівництва.
Джерело: https://interfax.com.ua/
Проєкти з відновлення комерційної нерухомості становлять до 20% будівельного ринку України, повідомив директор інженерно-будівельної компанії Rauta Андрій Озейчук у коментарі агентству «Інтерфакс-Україна».
«Незважаючи на військові ризики, власники більшості зруйнованих об’єктів комерційної нерухомості інвестують у їхнє відновлення для перезапуску бізнесу, що дає змогу компаніям продовжувати ефективно працювати. Зокрема, близько 80% торговельних об’єктів, зруйнованих під час повномасштабного вторгнення і розташованих далеко від зони бойових дій, уже відбудовані або перебувають на стадії відновлення», – сказав він.
За спостереженнями Озейчука, у сегменті виробничих і складських будівель цей показник нижчий, близько 40%.
«Для більшості таких об’єктів власники перебувають у пошуках фінансування», – пояснив директор Rauta.
За його словами, серед проєктів відновлення, до яких було залучено Rauta, – ТРЦ Retroville (м. Києві), виробничий цех Чернігівського автозаводу та супермаркет Novus у Бучі (Київська обл.).
Досвід відновлення компанією Rauta об’єктів комерційної нерухомості показує, що часто додатковою вимогою інвесторів під час відновлення об’єктів є підвищення їхньої енергоефективності та архітектурної привабливості, що дає змогу оптимізувати витрати під час експлуатації будівель.
За даними Світового банку, на лютий 2024 року потреба України у відновленні оцінювалася в $486 млрд, з них близько 25% – об’єкти комерційної нерухомості.
Інженерно-будівельна компанія Rauta – провідний постачальник надійних будівельних рішень в Україні та країнах Європейського Союзу.
Згідно з даними Опендатабот, в Україні ТОВ «Раута груп» зареєстровано 2014 року. Його статутний капітал становить 388 тис. грн, дохід за 2022 рік – 102,396 млн грн.
RAUTA, будівельний ринок, ВІДНОВЛЕННЯ, НЕРУХОМОСТЬ, ОЗЕЙЧУК, ПРОЄКТ
