Українська інженерно-будівельна компанія «Rauta» отримала нагороду професійної премії «Український будівельний Олімп» у номінації за лідерські позиції у відновленні України. Інформація про нагородження опублікована на сайті премії.
Організатори відзначили компанію Rauta за проєкти швидкої реконструкції будівель, пошкоджених внаслідок військових дій. За даними компанії, з 2022 року вона взяла участь у відновленні понад 10 об’єктів комерційного та соціального призначення.
Премія «Український будівельний олімп» присуджується компаніям, проєктам та фахівцям будівельної, архітектурної та девелоперської галузей. Серед критеріїв оцінки організатори називають професіоналізм, надійність, якість реалізованих проєктів, інноваційність та внесок у розвиток будівельної галузі.
Rauta здійснює проєктування та реконструкцію будівель, постачає каркаси, сендвіч-панелі та фасадні системи, займається монтажем, генеральним підрядом, вогнезахистом та введенням об’єктів в експлуатацію. Компанія також розробила низку рішень для прискореного будівництва та відновлення, зокрема технологію швидкомонтованого мобільного госпіталю на 72 пацієнти, який, за її даними, можна звести за 14 днів.
Власник Rauta Андрій Озейчук заявив: «Відновлення України вже сьогодні вимагає не тимчасових рішень, а будівель, які служитимуть десятиліттями. Для нас особливо важливо поєднувати швидкість відновлення з енергоефективністю, безпекою та сучасними європейськими стандартами. Досвід останніх чотирьох років показав, що українські будівельні компанії здатні реалізовувати складні проєкти навіть в умовах війни. Після її завершення масштаби відновлення будуть значно більшими, тому вже зараз необхідно розвивати технології, компетенції та виробничі ланцюги, які дозволять будувати швидше та якісніше».
Rauta — українська інженерно-будівельна компанія, що працює з комерційними, промисловими, житловими та інфраструктурними об’єктами. Компанія надає комплекс послуг — від проєктування та постачання конструкцій до генерального підряду та введення будівель в експлуатацію. Rauta є ексклюзивним постачальником в Україну продукції комерційного призначення фінського концерну Ruukki.
Компанія є членом асоціації «Український центр сталевого будівництва», а Андрій Озейчук з 2017 року очолює її раду директорів. Rauta також входить до Finnish Business Group та фінсько-української асоціації UkraineOffice.
«РАУТА ГРУП» зареєстрована в Києві у 2014 році, Андрій Озейчук є засновником, кінцевим бенефіціаром та керівником компанії.
https://rautagroup.com/uk/rauta-viznana-liderom-vidbudovi-ukrayini/
Вартість будівельно-монтажних робіт під час спорудження інженерних об’єктів в Україні у червні 2026 року зросла на 24,3% порівняно з червнем минулого року — це найвищий показник серед основних сегментів будівництва. Згідно з даними Державної служби статистики, нежитлове будівництво за той самий період подорожчало на 23,8%, житлове — на 19,2%. У середньому по будівельній галузі зростання склало 23,1%.
Інженерне будівництво лідирувало й за місячною динамікою. У червні порівняно з травнем ціни тут зросли ще на 1,8% проти 1,3% у нежитловому будівництві та 0,8% у житловому.
У другому кварталі 2026 року інженерні будівельно-монтажні роботи коштували на 22,4% більше, ніж у квітні-червні минулого року. Аналогічне зростання — на 22,4% — зафіксовано в нежитловому будівництві, тоді як житлове подорожчало на 18,2%.
Особливо показовою є квартальна динаміка. Порівняно з першим кварталом ціни на інженерні роботи у II кварталі зросли на 12,4%, на нежитлові — на 12%, тоді як у житловому секторі зростання становило лише 0,4%.
На думку власника та директора інженерно-будівельної компанії Rauta Андрія Озейчука, одним із ключових факторів тиску на вартість будівництва залишається дефіцит кваліфікованих працівників.
«Зараз на ринку бракує близько 30% фахівців будівельних спеціальностей», — зазначав Озейчук, коментуючи ситуацію в галузі у лютому 2026 року.
За його даними, нестача персоналу вже призвела до помітного прискорення зростання заробітних плат. Якщо у 2022–2024 роках зарплати в будівництві зростали в середньому приблизно на 15–20% щороку, то у 2025 році темпи зростання сягнули 25–30%. Особливо суттєво зросла оплата праці монолітників — на 50%, геодезистів — на 44%, бетонників — на 38%.
Таким чином, нинішнє зростання вартості будівельних робіт формується не лише під впливом цін на будівельні матеріали та обладнання. Все більшу роль відіграє вартість безпосередньо будівельних робіт та людської праці.
Озейчук також звертав увагу на довгостроковий характер кадрової проблеми. За його словами, професійні навчальні заклади стикаються як з недобором студентів на будівельні спеціальності, так і з їхнім відтоком уже в перші роки навчання.
«У перспективі це може призвести до ще більшого кадрового дефіциту та уповільнити відновлення України», — вважає власник компанії Rauta.
За оцінками компанії, кадровий дефіцит уже змушує будівельний бізнес шукати працівників за межами України, зокрема в Індії, Непалі, Бангладеш та Пакистані.
Зростання вартості інженерного будівництва має для України особливе значення через масштабну потребу у відновленні енергетичної, транспортної, комунальної та іншої критичної інфраструктури. За оцінкою Rauta за підсумками 2025 року, сегмент відновлення та захисту об’єктів критичної інфраструктури вже становив близько 20 % українського будівельного ринку.
Тому подальше подорожчання інженерних робіт може безпосередньо впливати на кошториси відновлювальних проєктів. За умови зростання вартості будівельно-монтажних робіт на 20–25 % проєкти, бюджети яких формувалися значно раніше, можуть потребувати додаткового фінансування або перегляду технічних рішень і термінів реалізації.
При цьому саме нежитлове та інфраструктурне будівництво залишаються одними з найактивніших напрямків ринку. У 2025 році основними об’єктами для інвестицій у комерційну нерухомість були складські, виробничі та торговельні будівлі, а найпривабливішими регіонами для нового будівництва — Київська, Львівська та Івано-Франківська області, зазначав Озейчук.
За перше півріччя 2026 року інженерне будівництво подорожчало на 16,1% у річному вираженні, нежитлове — на 16,5%, житлове — на 13,7%.
«Rauta» працює у сфері проектування, будівництва та монтажу будівель і є учасником Європейської асоціації будівельної індустрії. Згідно з даними Єдиного державного реєстру, власником 100% статутного капіталу компанії є Андрій Озейчук.
RAUTA, БУДІВНИЦТВО, ВІДНОВЛЕННЯ, ІНФРАСТРУКТУРА, кадр, ОЗЕЙЧУК, ЦІНА
Повоєнна відбудова України сформує масштабний ринок для будівельного сектору, промисловості та суміжних галузей, однак українським компаніям уже зараз потрібно готуватися до конкуренції з міжнародними підрядниками, вважає директор Rauta, голова ради директорів Асоціації “Український Центр Сталевого Будівництва” Андрій Озейчук.
У своїй колонці для The Page він зазначив, що після завершення війни попит на будівництво буде значним як з боку населення, так і з боку держави та бізнесу. За оцінками МЗС, за кордоном перебуває близько 8 млн українців, які виїхали під час повномасштабного вторгнення, а ООН прогнозує повернення 3-3,5 млн людей після настання стійкого миру та гарантій безпеки.
За словами експерта, значна частина тих, хто повернеться, а також внутрішньо переміщені особи потребуватимуть нового житла або відновлення пошкодженого. Водночас відбудова не обмежуватиметься житловим фондом. За оцінками Київської школи економіки, на житлові будівлі припадає лише близько третини прямих збитків від війни, тоді як значних втрат також зазнали транспортна та енергетична інфраструктура, активи підприємств, промисловість і АПК.
Озейчук зазначає, що, за оцінками Світового банку, для відбудови України знадобиться понад EUR500 млрд протягом наступного десятиліття. Це майже втричі перевищує ВВП України у 2025 році та створює значні можливості не лише для будівельної галузі, а й для всієї економіки.
За його оцінкою, кожна гривня, вкладена у будівництво, має мультиплікаційний ефект і стимулює у 1,5-3 рази більший приріст у суміжних галузях. Прикладами можуть бути повоєнна відбудова Німеччини та Південної Кореї, де будівельний сектор став одним із каталізаторів економічного зростання.
Основними джерелами фінансування масштабних проєктів експерт називає пряму фінансову допомогу міжнародних партнерів, зокрема G7, ЄС і США, залучення великих приватних інвестицій під державні гарантії, а також репарації та конфісковані заморожені активи РФ. Додатковим стимулом має стати євроінтеграція України, яка в перспективі відкриє доступ до спеціалізованих фондів розвитку ЄС.
Водночас українські будівельні компанії вже зараз можуть зіткнутися з жорсткою конкуренцією з боку європейських гравців. На думку Озейчука, найбільш реалістичним сценарієм стане консорціумна модель, у якій європейський генпідрядник працюватиме разом з українськими субпідрядниками та використовуватиме локальні матеріали, сертифіковані за європейськими стандартами EN.
За такого сценарію іноземні компанії можуть залучатися до високотехнологічних робіт, тоді як український бізнес виконуватиме локальну логістику, спеціалізовані роботи, будівництво мереж, доріг і об’єктів капітального будівництва.
Головним бар’єром для українських компаній експерт називає умови фінансування. Якщо в Україні будівництво часто ведеться за рахунок значних авансів, то в ЄС поширена модель постаудитної оплати – за фактом виконання етапів. Це потребує значного оборотного капіталу, тоді як українські компанії мають обмежений доступ до дешевих довгострокових кредитів.
Для вирівнювання умов конкуренції, на думку Озейчука, держава має запускати програми доступного довгострокового кредитування під державні гарантії, надавати пільгове фінансування для модернізації українських заводів будматеріалів, спрощувати впровадження стандартів EN і лобіювати участь українського бізнесу в міжнародних грантових програмах.
Окремим викликом стане перехід будівельної галузі на європейські правила проєктування. У 2028 році українська система має повністю завершити інтеграцію у європейський простір і перейти на Єврокоди. Це зніме частину бар’єрів для іноземних інженерів, але водночас вимагатиме швидкого підвищення кваліфікації українських фахівців.
Серед технологічних трендів відбудови експерт називає BIM-моделювання, цифрові двійники будівель, енергоефективні рішення та концепцію будинків із нульовим споживанням енергії. За його оцінкою, ринок зміщуватиметься у бік швидкісного модульного будівництва, екологічних матеріалів та інноваційних рішень.
Ще одним ключовим обмеженням стане кадровий дефіцит. За словами Озейчука, демобілізовані військові та чоловіки, які повернуться з-за кордону, лише частково компенсують нестачу робочої сили. Високий попит може спричинити зростання зарплат у будівництві, особливо для робітничих професій, а також стимулювати перекваліфікацію фахівців з інших секторів, активніше залучення жінок, ветеранів і людей старшого віку.
Крім того, українські компанії вже починають співпрацювати з агентствами, які спеціалізуються на офіційному працевлаштуванні будівельників із країн Південної Азії, зокрема Індії, Непалу, Бангладеш і Пакистану.
Озейчук вважає, що два головні принципи майбутньої відбудови – це швидкість реалізації та підхід Build Back Better, тобто відбудова кращої якості, ніж було до руйнувань. Саме ці критерії визначатимуть попит на сучасні матеріали, технології та виробничі потужності в Україні.
Rauta – українська компанія, що працює у сфері швидкомонтованих будівель, фасадних і покрівельних систем, сендвіч-панелей та сталевого будівництва. Асоціація “Український Центр Сталевого Будівництва” об’єднує компанії, що працюють у сегменті металоконструкцій, будівельних матеріалів, проєктування та промислового будівництва.
Інженерно-будівельна компанія «Rauta» опублікувала інструкцію «Кріплення навісних конструкцій до сендвіч-панелей», призначену для проектувальників та фахівців, які працюють з огороджувальними конструкціями будівель.
Як повідомляється на сайті компанії, публікація буде корисною під час розрахунку навантажень на обшивку сендвіч-панелей Ruukki від навісних елементів. Інструкція містить рекомендації щодо рівня використання несучої здатності панелей, вимоги до розрахунку кріплень навісних елементів, а також особливості визначення навантажень від вертикально встановлених U- та Ω-профілів або консольної опори для кабельних сходів.
Окремо в документі розглядаються точкові навантаження від наскрізного кріплення. Це важливо для промислових, складських, логістичних та комерційних об’єктів, де до фасадів або стінових панелей можуть кріпитися інженерні елементи, кабельні траси, додаткові конструкції, облицювання або допоміжне обладнання.
Для будівельного ринку такі інструкції мають практичне значення, оскільки сендвіч-панелі активно застосовуються у швидкомонтованих будівлях, промислових об’єктах, холодильних складах, аграрній інфраструктурі, торговельних та логістичних комплексах. Помилки під час проєктування кріплень можуть призвести до неправильного розподілу навантажень, пошкодження обшивки, порушення герметичності або зниження довговічності огороджувальної конструкції.
Rauta працює в сегменті інженерно-будівельних рішень і пропонує проектування будівель, постачання каркасів, сендвіч-панелей, вентильованих фасадів та швидкомонтованих будівель, а також монтаж конструкцій, генеральний підряд, службу замовника, введення будівель в експлуатацію та сервісне обслуговування.
Компанія позиціонує себе як постачальник надійних будівельних рішень в Україні та країнах Європейського Союзу. Rauta використовує сертифіковану продукцію європейського виробництва та є ексклюзивним постачальником в Україну продукції комерційного призначення фінського концерну Ruukki.
Одним із ключових напрямків діяльності Rauta є сендвіч-панелі Ruukki. За даними компанії, ці панелі виробляються за фінськими технологіями на європейських заводах Ruukki та відповідають європейському стандарту EN 14509. Постачання панелей супроводжується консультаціями щодо вибору, розробкою проєкту огороджувальних конструкцій, технічними рішеннями, вузлами, розкладкою панелей на фасаді та покрівлі, а також розрахунком несучої здатності конструкцій.
Rauta також розробляє власні інженерні рішення. Серед них — запатентована конструкція безкаркасної будівлі з сендвіч-панелей, технологія будівництва багатоповерхових будівель із застосуванням сендвіч-панелей як стін, рішення для підвищення герметичності будівель та технології реконструкції об’єктів із використанням енергоефективних сендвіч-панелей.
У 2024 році компанія отримала патент Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій на технічне рішення безкаркасної будівлі з сендвіч-панелей. Така технологія, за даними Rauta, може застосовуватися для індивідуальних будинків, котеджних містечок, холодильних камер, холодильних складів та інших одноповерхових житлових або комерційних будівель.
Крім того, Rauta є учасником профільних бізнес- та галузевих об’єднань. Компанія входить до складу Українського центру сталевого будівництва, Фінської бізнес-групи, фінсько-української асоціації UkraineOffice та німецько-української промислово-торговельної палати AHK Ukraine.
Випуск нової інструкції свідчить про те, що компанія робить ставку не лише на постачання матеріалів, а й на інженерний супровід проєктів. Для клієнтів це може знижувати ризики на етапі проєктування та експлуатації будівель, а для ринку — підвищувати стандарти роботи з сендвіч-панелями та навісними конструкціями.
Компанія Rauta представила сучасні технології будівництва енергоефективних будівель на 5-му архітектурно-будівельному форумі Закарпаття, який відбувся 4 червня, повідомила пресслужба компанії.
Захід об’єднав понад 100 архітекторів, девелоперів і представників влади. Ключовою темою форуму стало питання розвитку сучасної архітектури Закарпаття з урахуванням майбутніх потреб регіону.
У Rauta зазначають, що Закарпаття сьогодні є регіоном активного розвитку туризму та житлової нерухомості, тому особлива увага на форумі була приділена сталим архітектурним рішенням та енергоефективності.
Директор Rauta Андрій Озєйчук представив архітекторам західної України сучасні технології будівництва, зокрема особливості зведення котеджу з нульовим споживанням енергії, Zero Energy Building, а також технологію герметичності будівель.
За даними компанії, інвестиції в технологію герметичності будівель можуть окупитися за три роки.
Учасники форуму також обговорили роль енергоефективних рішень у розвитку курортної, житлової та комерційної нерухомості Закарпаття, де зростання туристичної активності формує попит на якісну та сучасну архітектуру.
Rauta – українська інжинірингова компанія, яка працює у сфері будівельних рішень для комерційних, промислових, житлових та інфраструктурних об’єктів. Компанія займається проєктуванням, постачанням і монтажем сендвіч-панелей, вентильованих фасадів, несучих профілів, каркасів, швидкомонтованих будівель, акустичних конструкцій, світлопрозорих конструкцій, а також промислових воріт і перевантажувальної техніки.
За оцінками експертів Українського Центру Сталевого Будівництва, ринок будівельних металоконструкцій у 2025 році досягнув 108 тис. тонн.
Обсяг імпорту металевих конструкцій збільшився у 2,4 рази, тоді як внутрішній ринок продемонстрував зростання на 3%.
Металоконструкції активно застосовувалися у проєктах відновлення та захисту об’єктів критичної інфраструктури, зведення промислових і логістичних будівель.
За прогнозами фахівців галузі, у 2026 році ринок металоконструкцій може зрости приблизно 9% та за підсумками року скласти близько 117 тис. тонн.
«Після різкого падіння попиту на металоконструкції у 2022 році ми спостерігаємо стабільне зростання споживання на 15-20% щорічно. Проте ще далеко до показників 2021 року, коли ринок сталевих конструкцій сягнув 154 тис. тонн», – охарактеризував стан галузі Андрій Озейчук, директор будівельної компанії Rauta, голова ради директорів УЦСБ.
