Інженерно-будівельна компанія Rauta виведе наступного року на український ринок сендвіч-панелі, вентильовані фасади та покрівельні матеріали, виготовлені з «зеленої» сталі, повідомив директор Rauta Андрій Озейчук під час панельної дискусії V Українського Будівельного Конгресу в п’ятницю в Києві.
«У 2026 році Rauta виведе на український ринок сендвіч-панелі, вентильовані фасади та покрівельні матеріали, виготовлені з »зеленої” сталі, при виробництві якої замість викопного палива застосовують водень, електроенергію та біогаз. Залишковим продуктом такого виробничого процесу є не вуглекислий газ, а вода”, – навів він приклад впровадження компанією ESG-принципів (Environmental, Social, Governance – екологічна, соціальна та внутрішньокорпоративна відповідальність бізнесу).
За його словами, використання «зеленої» сталі, зокрема, дозволить значно зменшити кількість втіленого вуглецю і збільшити кількість балів при сертифікації будівлі за екологічними системами LEED і BREEAM.
Rauta системно впроваджує ключові ESG-принципи у своїй діяльності, адже для замовників компанії важливі прозора корпоративна культура і репутація. «У проектах, які реалізує наша компанія, завжди закладаються рішення, які відповідають принципам ESG. Наприклад, технологія герметичності або сендвіч-панелі серії Energy, які зменшують операційний вуглець і підвищують стійкість об’єкта», – каже Озейчук.
У 2022 році Rauta першою в Україні впровадила екологічні декларації Environmental Product Declaration (EPD) на огороджувальні конструкції. Також компанія бере активну участь у соціальних проєктах: виступає партнером архітектурних конкурсів, надає гранти на навчання молодих архітекторів у школах InLab і «Плюс Мінус», встановила навчальний стенд у спеціалізованій аудиторії з енергозбереження КНУСА, запустила освітній проєкт зі сталого дизайну.
Експерт зазначив, що перевагою сталевих рішень для замовника є швидкість реалізації проектів і можливість створювати великопрогонні простори. У разі необхідності сталеві каркаси можуть бути відносно легко релоковані або 100% перероблені як металобрухт, що значно підвищує їх цінність для замовника в порівнянні із залізобетонними рішеннями.
Озейчук констатував, що європейські замовники будівництва, які реалізують проекти в Україні, не тільки готові платити за сталеві рішення, але й часто наполягають на використанні більш екологічних та енергоефективних матеріалів.
“Це обумовлено більш свідомим ставленням до екології та досвідом будівництва в ЄС, де діє європейська Директива про енергетичну ефективність будівель (EPBD), яка висуває вимоги до підвищення енергоефективності існуючих і нових будівель, що безпосередньо впливає на критерії вибору матеріалів. На жаль, українські замовники будівництва в основному дивляться на низьку ціну, а не на екологічні або якісні характеристики”, – розповів він.
За його прогнозом, якщо Україна імплементує європейську Директиву, то зросте попит на матеріали з кращими теплотехнічними та екологічними характеристиками. «Це збільшить конкуренцію між українськими та європейськими виробниками і змусить перших інвестувати в сучасні виробничі процеси для підвищення екологічності та енергоефективності продукції», – вважає Озейчкук.
Rauta – лідер українського ринку сталевого будівництва, учасник Європейської асоціації будівельної індустрії. Компанія надає проектні, виробничі та монтажні рішення відповідно до актуальних норм ЄС. Компанія має ліцензію на виконання будівельних робіт із середнім і значним класом наслідків (СС2, СС3). Згідно з даними Єдиного державного реєстру, власником 100% статутного капіталу компанії є Андрій Озейчук.
Де прихований найбільший потенціал зменшення викидів вуглекислого газу і які будівельні технології дозволяють максимально підвищити енергоефективність будівель.
Будівництво та експлуатація будівель відповідають за 39% глобальних викидів СО2, з яких 28% – від експлуатаційних викидів та енергії, необхідної для обігріву, охолодження та електроживлення, а 11% – виготовлення матеріалів та конструкції.
В ЄС лише 25% будівель вважаються енергоефективними, а в Україні частка таких будівель становить близько 5%. Отже, найбільший потенціал зниження викидів вуглецю криється в підвищенні енергоефективності будівель, а також зменшенні використання викопного палива при виготовленні будматеріалів.
Застосування енергоефективних огороджувальних конструкцій будівель у поєднанні з використанням технологій, таких як теплові насоси, відновлювані джерела тепла та електроенергії, є найкращим шляхом для створення енергонезалежних будівель і досягнення кліматичної нейтральності.
Rauta пропонує енергоефективні технології з використанням продукції Ruukki для створення енергоефективних будівель.
Завдяки спеціальній конфігурації стиків і наявності EPDM-ущільнювача в замках сендвіч-панелей досягається максимальна герметичність конструкцій q50≤1 м3/(м2год) і зниження споживання енергії до -20% в порівнянні зі звичайними панелями.
Високоефективні огороджувальні конструкції з сендвіч-панелей Ruukki не тільки зменшують загальні викиди вуглекислого газу і витрати на експлуатацію, а й забезпечують кращий комфорт для людей, підвищують імідж компанії і цінність будівлі.
Застосування сендвіч-панелей Ruukki підвищеної енергоефективності зі спеціальними аксесуарами та додатковим ущільненням стиків дозволяє знизити споживання енергії будівлею до -30%.
Продукція з «зеленої» сталі
У 2023 році Ruukki стала першою компанією в світі, яка почала виробляти сендвіч-панелі та облицювання вентильованих фасадів з «зеленої» сталі, при виробництві якої замість викопного палива застосовують водень, електроенергію та біогаз. Залишковим продуктом такого виробничого процесу є не вуглекислий газ, а вода.
Для фасадів і покрівель, які будуть експлуатуватися в умовах підвищеної агресивності середовища, Ruukki пропонує спеціальні покриття Hiarc і Pural, які забезпечують відмінну стійкість до ультрафіолетового випромінювання, мають підвищену стійкість до бруду і подряпин, а також здатні зменшувати температуру нагрівання поверхні огороджувальних конструкцій.
За однакових умов енерговідбивні покриття нагріваються на 23% менше, ніж звичайні. Це дозволяє додатково зменшити кількість енергії, необхідної для обігріву або охолодження приміщень.
Рішення Rauta являє собою СЕС на даху будівлі, яке включає огороджувальну конструкцію з покрівельних сендвіч-панелей Ruukki і сучасні монокристалічні сонячні панелі з комплектом спеціальних кріплень.
В даний час для комерційних будівель окупність інвестицій в RoofSolar становить 3,5-4 роки.
Сьогодні майстерність будівництва вимірюється не тоннами бетону і сталі, а тим, наскільки мало будівництво та експлуатація будівель впливають на навколишнє середовище. Поліпшення технологій будівництва та застосування більш енергоефективних матеріалів і конструкцій є найважливішими кроками забудовників для збереження планети.
Світовий попит на сталь у 2025 році залишиться на рівні попереднього року — близько 1,748 млрд тонн, після зниження на 1,6% у 2024 році. Такі дані наведені в короткостроковому прогнозі Всесвітньої асоціації сталі (Worldsteel) — Short Range Outlook (SRO).
У 2026 році, за оцінкою експертів, попит зросте на 1,3%, до 1,772 млрд тонн, чому сприятиме відновлення в Європі, Індії та країнах Азії, Близького Сходу та Африки, що швидко розвиваються.
За прогнозом Worldsteel, у країнах СНД, включаючи Україну, попит на сталь у 2025 році скоротиться на 5,2% — до 56,1 млн тонн, а в 2026 році — ще на 1,7%, до 55,2 млн тонн.
При цьому Індія збереже статус найшвидше зростаючого ринку сталі в світі — зростання складе близько 9% щорічно в 2025-2026 роках. Уже в наступному році споживання сталі в Індії буде майже на 75 млн тонн вище, ніж у 2020 році.
У країнах, що розвиваються (без урахування Китаю), попит на сталь збільшиться на 3,4% у 2025 році і на 4,7% у 2026-му, чому сприяє активний розвиток економіки в країнах АСЕАН, а також у Саудівській Аравії та Єгипті.
В Африці споживання сталі зростає в середньому на 5,5% щорічно, досягаючи 41 млн тонн у 2025 році — максимуму за останнє десятиліття. Зростання забезпечується інвестиціями в будівництво та поліпшенням макроекономічних показників.
Ситуацію на ринку та перспективи українського сталеливарного сектора прокоментував голова ради директорів Українського Центру Сталевого Будівництва, директор компанії Rauta, Андрій Озейчук.
«Український ринок сталі в 2025–2026 роках буде формуватися під впливом відновлення внутрішнього попиту в будівництві та машинобудуванні, а також зростання експорту металоконструкцій до ЄС. Ми прогнозуємо, що попит на сталь в Україні може зрости на 6-8% у 2026 році за рахунок проектів відновлення інфраструктури та промисловості», — зазначив Озейчук.
За його словами, сектор сталевого будівництва стане драйвером цього зростання:
«Використання металоконструкцій дозволить прискорити відновлення логістичних, промислових та інфраструктурних об’єктів».
Озейчук також підкреслив, що додатковий імпульс галузі може дати запуск спільних програм з європейськими партнерами в галузі «зеленої» металургії, де Україна вже має перші пілотні ініціативи з виробництва сталі з низьким вуглецевим слідом.
Згідно з прогнозом, в регіоні ЄС+Великобританія попит на сталь збільшиться на 1,3% в 2025 році і на 3,2% в 2026 році. Це відображає вплив зростання інвестицій в інфраструктуру і оборону на тлі зниження інфляції і поліпшення доходів населення.
У США споживання сталі, за очікуваннями Worldsteel, збільшиться на 1,8% як у 2025-му, так і в 2026 році. Основними факторами зростання стануть державні витрати на інфраструктуру, пожвавлення житлового будівництва та приватних інвестицій.
У Китаї попит на сталь продовжить знижуватися — приблизно на 2% у 2025 році, що пов’язано із затяжним спадом на ринку нерухомості. У 2026 році темпи падіння сповільняться до 1%, оскільки будівельний сектор, за прогнозами, досягне дна.
Worldsteel попереджає, що більш складна ситуація у світовій торгівлі та фінансовий тиск на місцеві органи влади можуть додатково обмежити інвестиції в інфраструктуру та знизити попит.
За словами Альфонсо Ідальго де Кальсеррада, головного економіста Асоціації виробників сталі Іспанії (UNESID) і голови економічного комітету Worldsteel, організація «з обережним оптимізмом» оцінює перспективи ринку:
« Незважаючи на торговельні суперечності та невизначеність, ми вважаємо, що світовий попит на сталь досягне дна в 2025 році і покаже помірне зростання в 2026-му», — зазначив експерт.
Він додав, що цьому сприятиме стійкість світової економіки, зростання інвестицій в інфраструктуру та пом’якшення фінансових умов. У той же час на сектор продовжують тиснути високі витрати, торговельні бар’єри і геополітичні ризики.
Прогноз Worldsteel підкреслює, що скорочення попиту в Китаї компенсується активним зростанням в Індії і країнах, що розвиваються, де формується новий центр світового сталеливарного виробництва.
Крім того, введені Євросоюзом захисні заходи — скорочення квот на безмитний імпорт і підвищення мит до 50% — можуть змінити баланс між виробниками ЄС і експортерами з Азії та Східної Європи.
Детальніше про найбільших виробників сталі та глобальні тенденції галузі — у відеоаналітичному огляді Experts Club, доступному на YouTube: Experts Club — Лідери світової сталеливарної промисловості 1990–2024
EXPERTS CLUB, RAUTA, WORLDSTEEL, глобальна економіка, ЄС, ИНДИЯ, КИТАЙ, ОЗЕЙЧУК, світова сталь, США
Ukrainian Business Award є незалежною премією, яка відзначає найкращі компанії України за їх внесок у економіку та суспільство. Переможців обирають на основі об’єктивних даних і експертних оцінок.
Відзнака стала підтвердженням лідерства Rauta на будівельному ринку та її внеску в розвиток української економіки, адже під час повномасштабного вторгнення компанія продовжує стабільно працювати, впроваджує нові технології та бере активну участь у відновленні зруйнованих будівель. З 2022 року компанія взяла участь у відбудові ТРЦ Retroville, двох супермаркетів та логістичного терміналу Novus, БЦ Forum Park Plaza у Києві, дитячого садочка Піноккіо в Бучі, а також СТО вантажних автомобілів у Одесі.
Вентильовані фасади Ruukki тепер мають параметр Global Warming Potential (GWP), що дозволяє архітекторам і замовникам контролювати екологічні характеристики матеріалів та підвищувати сталість будівельних проєктів, повідомили в компанії Rauta.
GWP, виражений у кілограмах CO₂-еквівалента на квадратний метр, дає можливість порівнювати екологічність різних будівельних матеріалів та оцінювати їхній вплив на зміну клімату в межах оцінки життєвого циклу будівлі.
«Наявність GWP дає змогу замовникам робити свідомий вибір на користь максимально екологічних матеріалів та отримати додаткові бали при сертифікації за міжнародними екологічними стандартами LEED та BREEAM», — зазначив директор Rauta Андрій Озейчук.
Дані щодо GWP розміщені на сторінках відповідної продукції вентильованих фасадів Ruukki.
Rauta — українська компанія, що спеціалізується на постачанні та впровадженні сучасних будівельних рішень з використанням сендвіч-панелей, сталевих конструкцій та енергоефективних технологій.
Офіційний представник Ruukki в Україні, компанія реалізує проєкти у промисловому, комерційному та цивільному будівництві.
Компанія Rauta заявила, що термін ефективної експлуатації сендвіч-панелей Ruukki може перевищувати 100 років. Такий висновок підтверджено протоколами випробувань наповнювача та сталі з полімерним покриттям, повідомили в компанії.
За даними Rauta, ключовими чинниками, що впливають на довговічність сендвіч-панелей, є правильний підбір полімерного покриття сталевих обшивок відповідно до категорії корозійної агресивності середовища, а також точний розрахунок панелей для забезпечення належної несної здатності огороджувальних конструкцій.
Rauta — українська компанія, що спеціалізується на постачанні та впровадженні сучасних будівельних рішень з використанням сендвіч-панелей, сталевих конструкцій та енергоефективних технологій.
Офіційний представник Ruukki в Україні, компанія реалізує проєкти у промисловому, комерційному та цивільному будівництві.
