Група з 45 дітей і 5 супроводжуючих з України приїжджали до Узбекистану для відпочинку та реабілітації, повідомив посол країни в Ташкенті Микола Дорошенко.
Діти з Харкова, Херсона, Миколаєва, Запоріжжя, Сум, Хмельницького, Львова та Києва протягом 12 днів відпочивали в гірському таборі Anor.
“Прийом був зворушливим і теплим, у національних традиціях”, – написав глава дипмісії України, опублікувавши фотографії, як зустрічали дітей у таборі.
“Велика подяка представникам узбецького бізнесу та громадських організацій, які люб’язно відгукнулися на звернення посольства України допомогти дітям відновити психологічну рівновагу, забути щоденні повітряні тривоги та ракетні обстріли українських міст”, – додав посол.
Також Республікою Узбекистан в Україну відправили гуманітарну допомогу: зимове, спортивне, жіноче та дитяче взуття, трикотажні вироби для дітей на загальну суму 785,8 тисяч гривень ($21,3 тисяч). Також були передані медичні шприци, медична вата та інфузійні системи на 157,8 тисяч гривень (близько $4280).
Сприяння в реалізації цього проекту надав Надзвичайний і Повноважний Посол Узбекистану в Україні (2012-2019 рр.) Алішер Абдуалієв.
У рамках відпочинку, українські діти пройшли майстер-клас із приготування плову від Алішера Абдуалієва та кухара Аброра Абдуллаєва.
Мінветеранів неефективно керувало діяльністю підвідомчих центрів, унаслідок чого вони надавали допомогу переважно іншим категоріям громадян, у діяльності центрів виявлено численні порушення на 4,6 млн. грн.
Як повідомляє Рахункова палата на своєму сайті, про це свідчать результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на реалізацію заходів з реабілітації та реадаптації постраждалих учасників Революції гідності, антитерористичної операції та відбиття збройної агресії проти України.
“Так, через відсутність затверджених стандартів і протоколів проведення психологічної реабілітації постраждалих лікували в санаторіях фізкультурою, фіточаєм і мінеральною водою, витрачаючи в середньому 13,4 тис. грн на людину за курс”, – наводить палата слова заступника голови Рахункової палати Андрія Майснера.
Майснер зазначає, що послуги психологічної реабілітації надавали санаторії, які не відповідали встановленим критеріям: “психологи без вищої освіти за конкретними напрямами профпідготовки, приміщення закладів не розраховані для осіб з інвалідністю тощо”.
Загалом аудитори зазначають, що у 2019-2022 роках видатки на психологічну реабілітацію в скоротили у 2,7 раза (з 623 до 232 млн грн), при цьому в 1,8 раза збільшили суму коштів на санаторно-курортне лікування (з майже 338 млн грн до 624 млн гривень). При цьому протягом чотирьох років не використали і повернули до держбюджету 62,5 млн гривень.
“Це сталося через завищення середніх витрат при плануванні видатків і розподілі асигнувань між розпорядниками коштів нижчого рівня. А також через зволікання Мінветеранів із затвердженням порядку формування, ведення та доступу до Реєстрів надавачів послуг психологічної реабілітації для ветеранів та членів їхніх сімей. Інша причина повернення коштів – участь цих осіб у широкомасштабній війні”, – підкреслюють аудитори.
Крім того, Рахункова палата наголошує, що Мінветеранів не розробило і не затвердило стандарти надання послуг психологічної реабілітації. Під час надання допомоги психологи не використовували міжнародні протоколи, оскільки жоден із них не імплементований в Україні. У результаті постраждалі отримували неякісні послуги, а з держбюджету нерезультативно використали 178 млн гривень.
Іспанія продовжить лікування і реабілітацію українських громадян, які постраждали на війні, і запропонує підготовку українських лікарів із сучасного протезування.
“Українські громадяни, які постраждали під час війни, проходять лікування і реабілітацію. На жаль, їм буває потрібне протезування. Ми запропонували МОЗ України, щоб медичні працівники пройшли підготовку в Сарагосі з використання цих сучасних протезів”, – сказав прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес після переговорів із президентом України Володимиром Зеленським у Києві в четвер.
Своєю чергою, Зеленський відзначив як “дуже важливу допомогу в лікуванні та реабілітації українських воїнів. “Ми говоримо про нові програми. Ми будемо працювати в цьому напрямку”, – сказав він.
Санчес також запевнив Зеленського, що Іспанія продовжить підтримувати 165 тисяч українських біженців у країні.
“Ми надали їм повний доступ до систем охорони здоров’я і до освітніх програм і будемо надавати його, скільки їм буде потрібно”, – сказав він.
Військова агресія РФ і активні воєнні дії дали потужний поштовх для розвитку в Україні напряму реабілітації, але війна виявила необхідність у розробці підходів до реабілітації військових травм, вважають учасники круглого столу, присвяченого актуальним проблемам медичної та психологічної реабілітації, що відбувся в агентстві “Інтерфакс-Україна” 5 вересня.
“Ми почали вибудовувати в Україні систему реабілітації з 2014 року, але сьогодні залишаються проблеми, які ще не вирішено. Система реабілітації залежить від багатьох речей, зокрема від грошей, адже реабілітація – це досить дорого”, – сказала виконавча директорка Української асоціації боротьби з інсультом (УАБІ), лікарка фізичної та реабілітаційної медицини Марина Гуляєва.
Гуляєва зазначила, що в “тих клініках, де немає мультидисциплінарних команд для реабілітації, реабілітація на низькому рівні, відсутність фахівців призводить до того, що гальмується процес і якість реабілітаційної допомоги”.
Коментуючи пакети з реабілітації, за якими Національна служба здоров’я України (НСЗУ) контактує клініки в рамках Програми медичних гарантій (ПМГ), експерт зазначила, що “більша частина пакета витрачається на пацієнта, який уже стабілізований, але питання гострої реабілітації зависло”.
“На жаль, буває так, що в інсультному блоці не передбачено наявність фізичного терапевта в штаті, але він є в реабілітаційному відділенні. Тому на гостру реабілітацію, де профілактуються основні ускладнення, персоналу не вистачає”, – сказала вона.
Гуляєва зазначила, що, зокрема, військових і пацієнтів із воєнними травмами також має оглянути спеціаліст із фізичної та реабілітаційної медицини, проте у військових шпиталях таких фахівців немає, тому цих пацієнтів консультують цивільні медики.
“Я думаю, що така медична допомога має розвиватися в рамках фінансування ЗСУ. Військові медики готові до співпраці, ми консультуємо військові шпиталі, приїжджаємо раз чи два на тиждень, приймаємо на реабілітаційний пакет, працюємо з ними”, – сказала вона.
При цьому Гуляєва зазначила, що підхід до реабілітації військових має враховувати мету реабілітації, яка залежить від тяжкості травм.
Гуляєва вважає, що для розвитку реабілітації військових необхідне рішення на державному рівні, “щоб запровадити у військових шпиталях ті посади (в напрямі реабілітації – ІФ), які було впроваджено у цивільній медицині”.
На думку Гуляєвої, окрім запровадження реабілітації у військову реабілітацію необхідно розвивати паліативну медицину, а також реабілітацію на амбулаторному рівні.
У свою чергу керівник реабілітаційного напряму медичної групи компаній ADONIS Вадим Керестей також зазначив, що старт для розвитку реабілітаційної медицини дала війна, але якщо “цивільна реабілітаційна медицина розвивається, то реабілітація у військових у шпиталях стоїть на місці”.
“На жаль, там катастрофічно бракує фахівців, не відкривають ставки для фізичних терапевтів, ерготерапевтів та інших фахівців, які входять до складу мультидисциплінарних команд. У військових шпиталях немає таких реабілітаційних команд, які могли б надавати якісну медичну допомогу саме для військових, котрі часто мають важкі політравми”, – сказав він.
Експерт наголосив, що “військові шпиталі переповнені пацієнтами з важкими травмами, але не вистачає фахівців”.
“Важливо, щоб військові впровадили посаду фізичних терапевтів у військових шпиталях. Можливо, ініціювати це міг би підкомітет ВР, який займається реабілітацією, щоб у військових структурах відкрили посади лікарів фізичної та реабілітаційної медицини”, – сказав Вадим Керестей.
Коментуючи розвиток реабілітації у військовій медицині, Керестей також наголосив на важливості цілей реабілітації.
“Терміни реабілітації – від кількох тижнів до кількох місяців, тому що в різних пацієнтів можуть бути різні цілі реабілітації. Для одних – це повернення до лав ЗСУ, для інших – бодай самообслуговування”, – сказав він.
Він також вважає, що нині в Україні “кваліфікованих лікарів фізичної та реабілітаційної медицини дуже мало, їх катастрофічно не вистачає”. Зокрема, за оцінкою Керестея, наразі в Києві є п’ять-шість реабілітаційних високоякісних реабілітаційних центрів, у яких можна надавати допомогу пацієнтам, починаючи з палат інтенсивної терапії, решта центрів у Києві можуть працювати тільки з уже стабілізованими пацієнтами, а в регіонах усе набагато гірше”.
“У реабілітації потрібне обладнання, але воно не головне. Важливо, щоб у відділенні були фахівці: психологи, ерготерапевти, фізичні терапевти, їхні помічники”, – сказав він.
Водночас завідувач відділення фізичної та медичної реабілітації КНП “Київська міська лікарня №6” Єгор Прокопович зазначив, що в цій клініці достатньо фахівців необхідного профілю. При цьому через війну лікарня приймає на лікування також військових.
“До березня 2022 року наша лікарня приймала (на реабілітацію – ІФ) лише пацієнтів з інсультом і на реабілітацію за ортопедичним пакетом. З березня лікарню внесено до переліку лікарень, які надають реабілітацію військовим, і нам довелося дещо перебудувати в нашій роботі. Наприклад, ми не знали, що в реабілітації можуть призначатися наркотичні анальгетики, що можуть бути пацієнти з колостомами, з поєднаними травмами, що вони можуть мати ускладнення, яких ми в реабілітації і не передбачали. Довелося навчитися лікувати в реабілітації і пневмонії, і цистити, й уретрити, й багато чого”, – сказав він.
Прокопович зазначив, що до війни у відділенні були переважно “пацієнти віком 50+, а зараз це молоді пацієнти з важкими травмами”.
Експерт також наголосив на відсутності “пакета НСЗУ щодо військової реабілітації”.
“Ми їх кодуємо як звичайних неврологічних пацієнтів, і від початку війни ми поки що від НСЗУ жодного роз’яснення не отримали стосовно військових”, – сказав він.
“Ми бачимо великий поштовх у сфері реабілітації, але є практичні проблеми. Наприклад, це переведення пацієнта від нас до іншого медзакладу, будівельних нормативів чи обладнання. Наприклад, зараз нам потрібно для реабілітації військових два апарати, один із них коштує близько EUR10 тис., другий – EUR14 тис.”, – сказав він.
Зі свого боку, коментуючи питання психологічної реабілітації у воєнний час, лікар-психіатр та психотерапевт Євген Воронков зазначив, що “не всі хворі на ПТСР, але ПТСР і комплексним ПТСР страждає багато людей”.
“Потрібно відрізняти ПТСР в учасників бойових дій і в цивільного населення, яке постраждало від наслідків окупації, насильства, бомбардувань. У багатьох випадках люди звертаються до загальної психіатричної служби, але це такий рівень розладів, до якого не пристосовані насправді ніякі психіатричні служби”, – сказав він.
При цьому, на думку Воронкова, психіатрична освіта наразі орієнтована на терапію важких психічних захворювань, а не терапію станів, “які потребують індивідуального та тривалого, але переважно психотерапевтичного ведення з певним медикаментозним компонентом і фармакологічною підтримкою”.
Воронков вважає, що в Україні є фахівці, які можуть кваліфіковано працювати з людиною в умовах війни у психітерапевтичному плані, зокрема в напрямі ПТСР, “але вони підготовлені не в держструктурах, вони готуються в рамках міжнародних проєктів, більшість із них працюють індивідуально або в маленьких командах”.
“Деякі з наших психотерапевтів працюють із тими, хто повернувся з полону, дістав тяжких травм. Але це одиниці з терапевтів, кого залучають до роботи. Є проблема у підготовці військових психологів чи лікарів-психологів”, – сказав він.
Експерт наголосив, що психологічна реабілітація пацієнтів у воєнний час потребує концептуальної розробки, оскільки “це нова ситуація в такому масовому плані, їй лише півроку”.
“Не зрозуміла ні структура, ні особливості цих пацієнтів. Є лише загальне розуміння, що з цим робити. І зрозуміло, що треба відрізняти пацієнтів: одна справа – ті, хто був в окупації, інша – військові, третя – діти, вимушені переселенці тощо. Це буде великий комплекс, до якого, я вважаю, психіатрична служба не готова”, – сказав він.
Крім того, Воронков зазначив, що “системних досліджень військових на ПТСР немає”.
“Для таких досліджень потрібен пул пацієнтів, до того ж ПТСР не виникає відразу, це відкладений синдром. Сплеск ПТСР може проявитися в найбільш реальних формах через кілька місяців після травматичних ситуацій. Іноді це тижні, але частіше через місяці ми можемо побачити сформований конкретний ПТСР. З такими пацієнтами працювати складно, це дуже важкий контингент не лише для реабілітації, а й для лікування у гострому стані”, – сказав він.
При цьому Воронков зазначив, що напрацювання, зроблені іноземними фахівцями під час локальних воєнних конфліктів минулих років, в Україні можуть виявитися неефективними, оскільки “треба враховувати величезні транскультуральні відмінності, у психології транскультуральний аспект дуже важливий”.
“Важкий ПТСР – це дуже серйозне захворювання. Лікарі не пристосовані до роботи в таких умовах, підготувати таких фахівців заздалегідь неможливо”, – сказав він.
У свою чергу завідувач кафедри нефрології та нирково-замісної терапії Національного університету охорони здоров’я професор Дмитро Іванов зазначив, що Українська асоціація нефрологів, керуючись міжнародним досвідом, підготувала рекомендації щодо реабілітації за спеціальністю “нефрологія”.
“Вони спиралися на світовий досвід, тому що є воєнні конфлікти і є масив інформації для формування рекомендацій”, – сказав він.
При цьому, за словами Іванова, з майже 10 тис. українців, які на початок війни перебували на діалізі, близько 600 виїхали до країн ЄС.
АДОНИС, Воронков, Гуляєва, ИВАНОВ, КЕРЕСТЕЙ, МЕДИЦИНА, НСЗУ, Прокопович, РЕАБІЛІТАЦІЯ, уаби
Відомо, що так званий «постковідний синдром», або тривалість проявів симптомів коронавірусної хвороби, може тривати 12 і більше тижнів від початку захворювання. Симптоми можуть проявлятися з боку будь-якої системи організму пацієнта, але найчастіше це дихальна, серцево-судинна, нервова та травна системи.
Також серед симптомів «постковідного синдрому» відмічають неврологічні розлади, наприклад, тривала слабкість навіть після легкого перебігу хвороби, порушення сну й виражена слабкість. Нерідкими також є і когнітивні розлади – порушення пам’яті та функцій вищої нервової системи.
Українські спеціалісти як і їхні колеги з ЄС на США рекомендують відновлювальну терапію, фізичну реабілітацію, повноцінне харчування та нормальний сон. Пацієнти із чіткими скаргами потребують додаткового обстеження та корекції, якщо це потрібно.
Сьогодні десятки тисяч українців страждають від постковідного синдрому, багатьом необхідна тривала реабілітація. Вірус агресивно атакує легені, а ускладнення можуть поширюватися на нервову, серцево-судинну системи та органи травлення. Тому фахівці СГК “Дніпро-Бескид” разом з вченими Державного Підприємства “Український науково-дослідницький інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України” розробили дієві методи котрі вже допомогли багатьом повернутися до звичного режиму життя.
Відома з 1836 року, немає аналогів у світі, склад корисних бактерій в десять разів більший від всіх існуючих аналогів, а також значно менша мінералізація, що дозволяє швидше засвоюватися організмом людини. Науково доведено, що Нафтуся єдина в світі «жива вода», яка зміцнює імунітет людини. Вперше про лікувальні властивості «Нафтусі» було описано в роботах «Сeplice» королівського (польського) лікаря Вайцеха Очко в 1578 році. Прийом води здійснюється в першому в світі бюветі з системою безконтактного доступу в Європі.
Під час купелей сірководень проникає в організм людини через шкіру і слизові оболонки, а також через легені при диханні. В результаті дії сірководню нормалізується артеріальний тиск, збільшується швидкість кровотоку і сповільнюється серцевий ритм, поліпшується обмін речовин, зменшуються прояви різних запальних процесів, зміцнюються міжхребцеві хрящові диски, підвищується споживання кисню, посилюється легенева вентиляція. Сірководневі ванни сприяють нормалізації імунної та нервової систем. Пацієнти стають спокійними, у них поліпшується сон і настрій.
Використання унікальних мінеральних вод в комплексі з сучасною лікувально-діагностичною базою та високо кваліфікованим медичним складом робить програму максимально ефективною. Це дозволяє повернутись до звичного режиму життя в найкоротші терміни.
Пацієнти, що вже пройшли програму реабілітації відзначають значні покращення, вже після перших днів лікування вони можуть пересуватись без задишки, зменшується кашель, покращується сон та загальний стан.
Відео відгук
Реабілітація необхідна пацієнтам зі скаргами на кашель, поганий сон, втому, та серцево-судинні захворювання. Для таких пацієнтів спеціалісти СГК “Дніпро-Бескид” розробили індивідуальної програми реабілітації. Тим хто переніс пневмонію пропонують процедури які допоможуть відновити уражені легені COVID-19.У вартість реабілітаційної програми входить проживання харчування, діагностика та лікування, вартість програми від 720 грн за добу, також діють і акційні пропозиції.
