Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підтвердило довгостроковий рейтинг дефолту емітента (РДЕ) України в іноземній валюті на рівні “CC”, йдеться в повідомленні агентства на його сайті.
“Підтвердження РДЕ України в іноземній валюті на рівні “CC” відображає очікування Fitch щодо подальшої реструктуризації комерційного боргу до закінчення дворічної перерви у виплатах за єврооблігаціями у вересні 2024 року”, – зазначило агентство.
Воно зазначило, що обслуговування зовнішнього суверенного боргу зросте до $7,6 млрд у 2025 році, великий дефіцит бюджету в середньостроковій перспективі збільшить і без того високий державний борг, а розподіл тягаря з комерційними кредиторами є ймовірною умовою тривалої підтримки офіційного сектора.
На думку Fitch, Україна, ймовірно, віддасть перевагу єдиній комплексній реструктуризації боргу наступного року. Однак у разі збереження невизначеності з безпекою, агентство очікує проміжного кроку у вигляді подальшого відтермінування платежів за єврооблігаціями, подібно до того як офіційні кредитори погодилися продовжити мораторій на виплати до кінця 2026 року в рамках програми EFF з Україною.
Уточнюється також, що Fitch підтвердило РДЕ “CCC-” в національній валюті. Воно пояснило, що вищий рейтинг, ніж у боргу в іноземній валюті, відображає більш серйозні перешкоди для реструктуризації боргу в національній валюті, з огляду на те, що тільки 4% належать нерезидентам, тоді як 48% – Нацбанку України і 38% – українським банкам, у т.ч. половина – держбанкам.
“Ми не бачимо значного міжнародного тиску з метою проведення реструктуризації внутрішнього боргу, зокрема через ризики для внутрішнього попиту на державний борг і довіри до банків. Тим не менш, у більш довгостроковій перспективі все ще існує значний кредитний ризик з огляду на невизначеність щодо джерел фінансування потенційно затяжної війни та значних зусиль з відновлення”, – йдеться в повідомленні.
Згідно з ним, базовий сценарій Fitch передбачає, що війна триватиме до 2024 року в рамках її нинішніх широких параметрів.
“Ми вважаємо, що нині Україна має стратегічну військову перевагу, підкріплену модернізованим озброєнням, західною розвідкою і твердою рішучістю. Однак у нашому основному сценарії військової переваги недостатньо для рішучого досягнення цілей”, – вказало рейтингове агентство.
Воно додало, що також спостерігається відсутність політичних поступок, які заслуговують на довіру, які могли б стати основою для врегулювання шляхом переговорів, що може призвести до дуже затяжного конфлікту.
“У більш довгостроковій перспективі ми очікуємо, що якась форма врегулювання покладе край війні, хоча вважаємо, що заморожений конфлікт більш імовірний, ніж стійка мирна угода”, – написало Fitch.
Воно прогнозує, що ВВП зросте на 3,5% у 2023 році та на 4,0% у 2024 році після скорочення на 29% у 2022 році. На думку агентства, споживання дещо відновиться на ослабленні побоювань щодо більш широкої військової ескалації, але інвестиції, як і раніше, в пригніченому стані. Fitch вважає, що заплановані на цей рік витрати на екстрене відновлення в розмірі $14 млрд будуть недовиконані.
Агентство очікує зростання бюджетного дефіциту цього року до 17,3% ВВП з майже 16% ВВП (25% ВВП без урахування міжнародних грантів) минулого року через пов’язані з війною витрати і скорочення грантового компонента бюджетної підтримки.
“Ми очікуємо, що в середньостроковій перспективі дефіцит залишиться високим, почасти через величезні потреби в реконструкції та структурно вищі витрати на оборону, ніж до війни”, – констатується в повідомленні.
Агентство додає, що бачить велику невизначеність щодо зовнішнього фінансування після наступного року, почасти через потенційну втому донорів.
Fitch також прогнозує, що держборг зросте до 85% ВВП на кінець 2023 року і до 94% на кінець 2024 року, тоді як торік він збільшився на 30 процентних пунктів (п.п.) – до 78,5% ВВП.
На думку агентства, прив’язка долара США до гривні збережеться до 2023 року з помірним зниженням курсу до 2024 року в міру запровадження більшої гнучкості обмінного курсу та поступового послаблення валютного контролю.
Fitch також прогнозує збільшення дефіциту рахунку поточних операцій до дефіциту в 1,8% ВВП у 2023 році та 3,5% у 2024 році з профіциту в 5% у 2022 році, оскільки імпорт відновлюється швидше, ніж експорт.
“Великі кредити офіційного сектору та поступове поліпшення чистої міграції допомагають підкріпити наш прогноз збільшення міжнародних резервів до $38,9 млрд на кінець 2023 року, що еквівалентно 4,8 місяцям поточних зовнішніх платежів, що перевищує медіанне значення для всіх суверенних держав із рейтингом категорії “В”, – наголошується у звіті.
Fitch прогнозує, що інфляція знизиться до 14,5% на кінець цього року та до 12,7% у середньому у 2024 році з 15,3% на кінець травня та 26,6% минулого року. На думку агентства, облікову ставку Нацбанк опустить на 5 п.п. – до 20%, проте ризики, як і раніше, зміщені в бік підвищення, включно з наслідками руйнування Каховської греблі.
Рейтинговий комітет РА “Експерт-Рейтинг” 21 червня 2023 року ухвалив рішення про відкликання рейтингу фінансової стійкості (надійності) страховика ПрАТ “Страхова компанія” Альфа Страхування “(Київ), повідомляється на сайті РА.
Як повідомлялося, рейтинговий комітет РА “Експерт-Рейтинг” 23 грудня 2022 року ухвалив рішення про призупинення рейтингу компанії, зазначаючи, що його може бути відновлено за умови відновлення дії ліцензії компанії.
Раніше, 5 грудня 2022 року, Національний банк України застосував до ПрАТ СК “Альфа Страхування” захід впливу у вигляді тимчасового зупинення ліцензій на надання фінансових послуг.
НБУ також зазначав, що зазначений захід впливу застосовано у зв’язку з невідповідністю компанії вимогам Положення про ліцензування та реєстрацію постачальників фінансових послуг та умов здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг…, а саме вимогам до ділової репутації постачальників фінансових послуг. Компанія має усунути порушення до 5 грудня 2023 року.
Пізніше Моторне (транспортне) страхове бюро України на своєму сайті повідомило, що у зв’язку з тимчасовим зупиненням СК “Альфа Страхування” ліцензії на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ) вона втратила право укладати нові договори.
Як повідомлялося, СК “Альфа Страхування” заснована 2000 року. Пропонує універсальний портфель послуг, що включає комплексні програми захисту інтересів бізнесу та широкий спектр страхових продуктів для приватних осіб.
Рейтингове агентство “Експерт-Рейтинг” 12 червня ухвалило рішення про відкликання рейтингу фінансової стійкості страховика ПрАТ “Страхова компанія “Країна” (Київ), повідомляється на сайті РА.
Також зазначається, що причиною такого рішення є завершення терміну дії договору.
Як повідомлялося, РА “Експерт-Рейтинг” оновило рейтинг СК “Країна” компанії на рівні “uaAA+” за національною шкалою за підсумками першого кварталу 2023 року.
Згідно з даними агентства, частка страхових премій компанії, що належать перестраховикам, зросла на 32,2%, а їхня частка в структурі валових премій збільшилася на 2,32 п.п., до 4,32%.
За перший квартал 2023 року компанія здійснила 1 млн грн страхових виплат, або на 32,01% менше порівняно з аналогічним періодом роком раніше, проте співвідношення між виплатами та валовими преміями зросло – на 5,33 п.п., до 53,49%.
Власний капітал компанії станом на 30 березня 2023 року зменшився на 10,38%, до 139,43 млн грн, а валові зобов’язання знизилися на 3,06% до 175,91 млн грн, обсяг грошових коштів та їхніх еквівалентів зменшився на 5,32%, до 58,82 млн грн, а рівень покриття грошовими коштами зобов’язань страховика практично не змінився і станом на початок другого кварталу 2023 року становив 33,44%.
При цьому РА зазначає, що станом на звітну дату страховик сформував портфель поточних фінансових інвестицій в ОВДП у сумі 31,296 млн грн, що позитивно впливало на забезпеченість ліквідними активами. У сукупності ліквідні активи (грошові кошти та ОВДП) покривали 51,23% зобов’язань страховика.
СК “Країна” працює на страховому ринку України з 1994 року. Має ліцензії на здійснення 23 видів страхування. Регіональна мережа страховика складається з 98 об’єктів по всій території країни.
Металургійні підприємства України у квітні поточного року збільшили виробництво сталі в 2,04 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 574 тис. тонн з 281 тис. тонн.
У березні-2023 було виплавлено 527 тис. тонн сталі.
При цьому Україна посіла 22-е місце в рейтингу 63 країн – основних світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у квітні-2023 зафіксовано скорочення виплавки сталі до квітня-2022 у більшості країн першої десятки, крім Індії, Південної Кореї, РФ та Ірану.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками квітня виглядає наступним чином: Китай (92,640 млн тонн, зниження на 1,5% до квітня-2022), Індія (10,721 млн тонн, зростання на 3,2%), Японія (7,239 млн тонн, “мінус” 3,1%), США (6,586 млн тонн, “мінус” 5,3%), РФ (6,380 млн тонн, “плюс” 1,9%), Південна Корея (5,689 млн тонн, більше на 3%), Німеччина (3,197 млн тонн, зниження на 3,8%), Іран (3,063 млн тонн, зростання на 5,9%), Бразилія (2,773 млн тонн, “мінус” 5,9%) і Туреччина (2,678 млн тонн, менше на 20,6%).
Загалом у квітні поточного року виплавка сталі знизилася на 2,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 161,377 млн тонн.
За чотири місяці 2023 року перша десятка країн-виробників сталі має такий вигляд: Китай (354,390 млн тонн, зростання на 4,1%), Індія (43,897 млн тонн, зростання на 3%), Японія (28,861 млн тонн, падіння на 5,3%), США (26,061 млн тонн, зниження на 4,1%), РФ (25,094 млн тонн, падіння на 0,6%), Південна Корея (22,355 млн тонн, “мінус” 0,4%), Німеччина (12,354 млн тонн, менше на 5,9%), Бразилія (10,585 млн тонн, “мінус” 8,8%), Туреччина (10,1 млн тонн, менше на 21,3%) та Іран (9,710 млн тонн, зростання на 0,1%).
Загалом у січні-квітні 63 країни виробили 622,736 млн тонн сталі, що на 0,3% менше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Водночас Україна виробила 1,809 млн тонн сталі, що у 2,2 раза, або на 54% менше порівняно із січнем-квітнем 2022 року. Знаходиться на 25-му місці за підсумками чотирьох місяців-2023.
Як повідомлялося, за підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, зниження на 2,1%), Індія (124,720 млн тонн, зростання на 5,5%), Японія (89,235 млн тонн, падіння на 7,4%), США (80,715 млн тонн, зниження на 5,9%), РФ (71,5 млн тонн, падіння на 7,2%), Південна Корея (65, 865 млн тонн, менше на 6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, зниження на 8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, падіння на 12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, зниження на 5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, зростання на 8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (“мінус” 70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Рейтингове агентство IBI-Rating підтвердило рейтинг фінансової стійкості страхової компанії АТ “СК” ІНГО “(Київ) на рівні” uaAAifr “, а також довгостроковий кредитний рейтинг на рівні” uaААА “, повідомляється в пресрелізах РА на його сайті.
Для проведення аналітичного дослідження було використано матеріали, отримані від компанії, зокрема: фінансову звітність за 2020-2022 рр., іншу необхідну внутрішню інформацію, а також інформацію з відкритих джерел, яку РА вважає достовірною.
Зазначається, за 2022 рік страховик отримав валових страхових премій у розмірі 1,8 млрд грн, що на 11% менше за показник за 2021 рік та зумовлено погіршенням умов діяльності на тлі запровадження в країні воєнного стану через агресію РФ.
За даними РА, страховий портфель компанії доволі збалансований і сформований здебільшого коштом внесків із транспортного страхування (Автокаско, ОСЦПВ, Зелена картка) – майже 48% усіх премій; медичного страхування (24% портфеля) і страхування майна та вантажів (7% і 6% відповідно).
Рейтингове агентство зазначає, що понад 93% платежів з перестрахування припадає на іноземні страхові компанії, переважна більшість з яких має високий кредитний рейтинг, присвоєний міжнародними рейтинговими агентствами.
Останні кілька років зароблені страхові платежі АТ “СК “ІНГО” демонстрували позитивну динаміку з тенденцією зростання щоквартально. За підсумками 2022 року зароблені страхові платежі склали 1,51 млрд грн (+42 млн грн порівняно з 2021 роком), що формує близько 71% усіх доходів страховика.
“Нарощування зароблених премій та отримання вагомих доходів від фінансової діяльності сприяло отриманню позитивного фінансового результату за підсумками 2022 року – чистий прибуток склав 159 млн грн, що на 71,3 млн грн, або 81%, більше за показник 2021 року”, – зазначається в повідомленні.
АТ “СК “ІНГО” працює на страховому ринку України понад 28 років, надаючи послуги з 29 видів страхування (18 видів добровільного та 11 видів обов’язкового страхування).
У лютому 2017 року, згідно з розпорядженням Нацкомфінпослуг, було зареєстровано небанківську фінансову групу “ІНГО” – до фінансової групи входять АТ СК “ІНГО” та АТ “СК ІНГО Життя”. Кінцевим бенефіціаром компанії виступає громадянин України – Ярославський Олександр Владиленович.
СК “ІНГО” має в своєму розпорядженні розгалужену регіональну інфраструктуру, що дає змогу здійснювати продаж страхових послуг і обслуговувати клієнтів у всіх областях України.
Президент України Володимир Зеленський, волонтер Сергій Притула та радник глави Офісу президента Михайло Подоляк лідирують у рейтингу політиків і громадських діячів, яким довіряють українці, свідчать результати опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова з 22 лютого до 1 березня 2023 року в межах проєкту Програми MATRA, що фінансується посольством Нідерландів в Україні.
Як повідомляють у пресрелізі з результатами опитування, оприлюдненому в середу, В. Зеленському довіряють 85% респондентів, С. Притулі – 65%, М. Подоляку – 59,5%.
Більше половини українців довіряють також меру Києва Віталію Кличку (58% респондентів), секретареві Ради нацбезпеки і оборони України Олексію Данілову (55%), прем’єр-міністру Денису Шмигалю (52%), а також міністру оборони Олексію Резнікову (51%).
Частіше висловлювали довіру, ніж недовіру голові Офісу президента Андрію Єрмаку (відповідно 41% і 36%), спікеру Верховної Ради Руслану Стефанчуку (відповідно 35% і 27%), активісту і волонтеру Сергію Стерненку (відповідно 29% і 18%), міністру внутрішніх справ України Ігорю Клименку (відповідно 27% і 17%).
Водночас більшість опитаних не довіряють нардепам Юрію Бойку (82%) і Юлії Тимошенко (76%), п’ятому президенту України, нардепу Петру Порошенку (65%), ексраднику Офісу президента Олексію Арестовичу (59%). Частіше висловлюють недовіру, ніж довіру також голові парламентської фракції “Слуга народу” Давиду Арахамії (відповідно 39% і 27%).
“Порівняно з 2021 роком зросла частка тих, хто довіряє В. Зеленському (з 33% до 85%), С. Притулі (з 22% до 65%), В. Кличку (з 26% до 58%), А. Данилову (з 12% до 55%), Д. Шмигалю (з 11% до 52%), А. Єрмаку (з 10% до 41%), С. Стерненку (з 15% до 29%), П. Порошенку (з 18% до 24%). За цей самий період зменшилася частка тих, хто довіряє Ю. Бойку (з 18% до 6%) і Ю. Тимошенко (з 20% до 13%)”, – підсумували соціологи.
Соціологічне опитування проводилося соціологічною службою Центру Разумкова з 22 лютого до 1 березня 2023 року в межах проєкту Програми MATRA, що фінансується посольством Нідерландів в Україні, на території 22 областей України та у м. Києві (на території Луганської та Донецької областей, в АРК та м. Севастополі опитування не проводили, а у Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях дослідження проводили тільки на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).
У межах опитування методом face-to-face було опитано 2020 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
