Металургійні підприємства України у квітні поточного року збільшили виробництво сталі в 2,04 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 574 тис. тонн з 281 тис. тонн.
У березні-2023 було виплавлено 527 тис. тонн сталі.
При цьому Україна посіла 22-е місце в рейтингу 63 країн – основних світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у квітні-2023 зафіксовано скорочення виплавки сталі до квітня-2022 у більшості країн першої десятки, крім Індії, Південної Кореї, РФ та Ірану.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками квітня виглядає наступним чином: Китай (92,640 млн тонн, зниження на 1,5% до квітня-2022), Індія (10,721 млн тонн, зростання на 3,2%), Японія (7,239 млн тонн, “мінус” 3,1%), США (6,586 млн тонн, “мінус” 5,3%), РФ (6,380 млн тонн, “плюс” 1,9%), Південна Корея (5,689 млн тонн, більше на 3%), Німеччина (3,197 млн тонн, зниження на 3,8%), Іран (3,063 млн тонн, зростання на 5,9%), Бразилія (2,773 млн тонн, “мінус” 5,9%) і Туреччина (2,678 млн тонн, менше на 20,6%).
Загалом у квітні поточного року виплавка сталі знизилася на 2,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 161,377 млн тонн.
За чотири місяці 2023 року перша десятка країн-виробників сталі має такий вигляд: Китай (354,390 млн тонн, зростання на 4,1%), Індія (43,897 млн тонн, зростання на 3%), Японія (28,861 млн тонн, падіння на 5,3%), США (26,061 млн тонн, зниження на 4,1%), РФ (25,094 млн тонн, падіння на 0,6%), Південна Корея (22,355 млн тонн, “мінус” 0,4%), Німеччина (12,354 млн тонн, менше на 5,9%), Бразилія (10,585 млн тонн, “мінус” 8,8%), Туреччина (10,1 млн тонн, менше на 21,3%) та Іран (9,710 млн тонн, зростання на 0,1%).
Загалом у січні-квітні 63 країни виробили 622,736 млн тонн сталі, що на 0,3% менше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Водночас Україна виробила 1,809 млн тонн сталі, що у 2,2 раза, або на 54% менше порівняно із січнем-квітнем 2022 року. Знаходиться на 25-му місці за підсумками чотирьох місяців-2023.
Як повідомлялося, за підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, зниження на 2,1%), Індія (124,720 млн тонн, зростання на 5,5%), Японія (89,235 млн тонн, падіння на 7,4%), США (80,715 млн тонн, зниження на 5,9%), РФ (71,5 млн тонн, падіння на 7,2%), Південна Корея (65, 865 млн тонн, менше на 6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, зниження на 8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, падіння на 12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, зниження на 5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, зростання на 8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (“мінус” 70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Рейтингове агентство IBI-Rating підтвердило рейтинг фінансової стійкості страхової компанії АТ “СК” ІНГО “(Київ) на рівні” uaAAifr “, а також довгостроковий кредитний рейтинг на рівні” uaААА “, повідомляється в пресрелізах РА на його сайті.
Для проведення аналітичного дослідження було використано матеріали, отримані від компанії, зокрема: фінансову звітність за 2020-2022 рр., іншу необхідну внутрішню інформацію, а також інформацію з відкритих джерел, яку РА вважає достовірною.
Зазначається, за 2022 рік страховик отримав валових страхових премій у розмірі 1,8 млрд грн, що на 11% менше за показник за 2021 рік та зумовлено погіршенням умов діяльності на тлі запровадження в країні воєнного стану через агресію РФ.
За даними РА, страховий портфель компанії доволі збалансований і сформований здебільшого коштом внесків із транспортного страхування (Автокаско, ОСЦПВ, Зелена картка) – майже 48% усіх премій; медичного страхування (24% портфеля) і страхування майна та вантажів (7% і 6% відповідно).
Рейтингове агентство зазначає, що понад 93% платежів з перестрахування припадає на іноземні страхові компанії, переважна більшість з яких має високий кредитний рейтинг, присвоєний міжнародними рейтинговими агентствами.
Останні кілька років зароблені страхові платежі АТ “СК “ІНГО” демонстрували позитивну динаміку з тенденцією зростання щоквартально. За підсумками 2022 року зароблені страхові платежі склали 1,51 млрд грн (+42 млн грн порівняно з 2021 роком), що формує близько 71% усіх доходів страховика.
“Нарощування зароблених премій та отримання вагомих доходів від фінансової діяльності сприяло отриманню позитивного фінансового результату за підсумками 2022 року – чистий прибуток склав 159 млн грн, що на 71,3 млн грн, або 81%, більше за показник 2021 року”, – зазначається в повідомленні.
АТ “СК “ІНГО” працює на страховому ринку України понад 28 років, надаючи послуги з 29 видів страхування (18 видів добровільного та 11 видів обов’язкового страхування).
У лютому 2017 року, згідно з розпорядженням Нацкомфінпослуг, було зареєстровано небанківську фінансову групу “ІНГО” – до фінансової групи входять АТ СК “ІНГО” та АТ “СК ІНГО Життя”. Кінцевим бенефіціаром компанії виступає громадянин України – Ярославський Олександр Владиленович.
СК “ІНГО” має в своєму розпорядженні розгалужену регіональну інфраструктуру, що дає змогу здійснювати продаж страхових послуг і обслуговувати клієнтів у всіх областях України.
Президент України Володимир Зеленський, волонтер Сергій Притула та радник глави Офісу президента Михайло Подоляк лідирують у рейтингу політиків і громадських діячів, яким довіряють українці, свідчать результати опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова з 22 лютого до 1 березня 2023 року в межах проєкту Програми MATRA, що фінансується посольством Нідерландів в Україні.
Як повідомляють у пресрелізі з результатами опитування, оприлюдненому в середу, В. Зеленському довіряють 85% респондентів, С. Притулі – 65%, М. Подоляку – 59,5%.
Більше половини українців довіряють також меру Києва Віталію Кличку (58% респондентів), секретареві Ради нацбезпеки і оборони України Олексію Данілову (55%), прем’єр-міністру Денису Шмигалю (52%), а також міністру оборони Олексію Резнікову (51%).
Частіше висловлювали довіру, ніж недовіру голові Офісу президента Андрію Єрмаку (відповідно 41% і 36%), спікеру Верховної Ради Руслану Стефанчуку (відповідно 35% і 27%), активісту і волонтеру Сергію Стерненку (відповідно 29% і 18%), міністру внутрішніх справ України Ігорю Клименку (відповідно 27% і 17%).
Водночас більшість опитаних не довіряють нардепам Юрію Бойку (82%) і Юлії Тимошенко (76%), п’ятому президенту України, нардепу Петру Порошенку (65%), ексраднику Офісу президента Олексію Арестовичу (59%). Частіше висловлюють недовіру, ніж довіру також голові парламентської фракції “Слуга народу” Давиду Арахамії (відповідно 39% і 27%).
“Порівняно з 2021 роком зросла частка тих, хто довіряє В. Зеленському (з 33% до 85%), С. Притулі (з 22% до 65%), В. Кличку (з 26% до 58%), А. Данилову (з 12% до 55%), Д. Шмигалю (з 11% до 52%), А. Єрмаку (з 10% до 41%), С. Стерненку (з 15% до 29%), П. Порошенку (з 18% до 24%). За цей самий період зменшилася частка тих, хто довіряє Ю. Бойку (з 18% до 6%) і Ю. Тимошенко (з 20% до 13%)”, – підсумували соціологи.
Соціологічне опитування проводилося соціологічною службою Центру Разумкова з 22 лютого до 1 березня 2023 року в межах проєкту Програми MATRA, що фінансується посольством Нідерландів в Україні, на території 22 областей України та у м. Києві (на території Луганської та Донецької областей, в АРК та м. Севастополі опитування не проводили, а у Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях дослідження проводили тільки на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).
У межах опитування методом face-to-face було опитано 2020 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Міжнародне рейтингове агентство Moody’s Investors Service змінило прогноз для банківської системи США на “негативний” зі “стабільного”, йдеться в повідомленні агентства.
Таке рішення стало наслідком “стрімкого погіршення операційного середовища” після банкрутства Silicon Valley Bank, Signature Bank і Silvergate Bank.
“Не дивлячись на те, що Мінфін, Федрезерв і Федеральна корпорація зі страхування вкладів оголосили, що всі вкладники SVB і Signature Bank отримають повну компенсацію, швидке та істотне зниження довіри вкладників та інвесторів підкреслює ризики в плані управління активами й пасивами серед американських банків, що погіршуються підвищенням відсоткових ставок”, – ідеться в пресрелізі.
BANK, негативний, ПРОГНОЗ, РЕЙТИНГ, США
Узбекистан посів 40-те місце у світі з 66 балами у всесвітньому рейтингу відкритості даних Open Data Inventory (ODIN) організації Open Data Watch. У 2020 році країна займала 44-е місце з 63 балами.
Рейтинг Open Data Inventory (ODIN) оцінює охоплення та відкритість офіційної статистики для виявлення прогалин, просування політики відкритих даних, покращення доступу та заохочення діалогу між національними статистичними управліннями та користувачами даних. Він оцінює повноту статистичних пропозицій країни та ступінь відповідності інформації, що міститься в них, міжнародним стандартам відкритості.
У період з 2020 по 2022 роки загальний бал Узбекистану збільшився з 52 до 56 за охопленням даних і з 72 до 74 за відкритістю даних.
Узбекистан покращив позиції у соціальній та економічній статистиці, але погіршив показники зі статистики довкілля. Зокрема, якщо у розділі «забруднення» країна 2020 року мала 56 балів, то сьогодні — 0 балів.
Серед країн Центральної Азії Узбекистан посів перше місце. У світовому рейтингу Казахстан розташувався на 48 місці, Киргизстан – 89, Таджикистан – 120 та Туркменістан – 192.
За підсумками рейтингу 2022 року Сінгапур посів перше місце. Слідом йдуть Данія та Фінляндія.
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підтвердило довгостроковий рейтинг дефолту емітента (РДЕ) України в іноземній валюті на рівні “СС”, йдеться в повідомленні агентства на його сайті.
“Підтвердження довгострокового РДЕ України в іноземній валюті на рівні “CC” відображає думку Fitch про ймовірну подальшу реструктуризацію комерційного боргу в іноземній валюті, з огляду на масштаби економічної шкоди від війни з Росією та пов’язаної з цим значної фінансової шкоди”, – пояснює агентство своє рішення.
Fitch вважає, що ймовірною умовою великої фінансової допомоги, що надається міжнародними офіційними кредиторами, є поділ тягаря з комерційними кредиторами.
Агентство вказує, що досягнута в серпні 2022 року 24-місячна відстрочка платежів за єврооблігаціями України забезпечила полегшення обслуговування зовнішнього боргу на суму $6 млрд, але залишає невирішеними середньострокові ризики стійкості боргу. За його оцінками, обслуговування суверенного зовнішнього боргу зросте до відносно високого рівня в $5,4 млрд 2024 року (за виключенням $3,5 млрд відтермінованих відсоткових платежів за єврооблігаціями, які можуть бути капіталізовані) та $7,0 млрд 2025 року, що закладає підґрунтя для можливої нової реструктуризації.
Fitch прогнозує зростання ВВП України на 2% у 2023 році, оскільки війна, що триває, перешкоджає поверненню значної кількості біженців або великомасштабним інвестиціям, а перебої в подачі електроенергії після російських обстрілів створюють додатковий стримувальний фактор. Агентство нагадує про зниження ВВП у 2022 році приблизно на 31% і чистий відтік населення у 8 млн осіб за даними ООН, вказуючи, водночас, на їхнє можливе завищення.
Згідно з прогнозом агентства, інфляція 2023 року знизиться до 21% з 26,6% 2022 року, оскільки втрата виробничих потужностей, нестача електроенергії та лише поступове усунення збоїв у ланцюжку поставок компенсують слабкий внутрішній попит.
Fitch очікує, що війна продовжиться 2023 року в рамках її нинішніх широких параметрів, оскільки в найближчому майбутньому не буде політично заслуговуючих на довіру поступок, які могли б лягти в основу врегулювання шляхом переговорів. Агентство вважає, що метою президента Путіна залишається підрив суверенної цілісності української держави, в той час як успішні контрнаступи України в Херсоні та Харкові роблять ще менш імовірною поступку нею своєї території Росії.
На думку Fitch, незважаючи на те, що останніми місяцями стратегічна перевага більшою мірою змістилася на користь України, жодна зі сторін, схоже, не володіє вирішальною військовою перевагою для досягнення цілей, що може призвести до затяжного конфлікту. “Протягом більш тривалого періоду перспектива врегулювання шляхом переговорів стає більш вірогідною, оскільки витрати для обох сторін зростають, хоча це цілком може набути форми скоріше “замороженого конфлікту”, ніж стійкого миру”, – припускає Fitch.
Fitch прогнозує скорочення дефіциту до 15,2% ВВП у 2023 році з 20,1% ВВП у 2022 році через часткове введення в дію передбачених бюджетом скорочень соціальних видатків у реальному вираженні та дещо вищі грантові виплати, але водночас видатки на оборону залишаються значно вищими за цільовий показник уряду. “Ми очікуємо високого дефіциту в середньостроковій перспективі через потреби в реконструкції, збільшення соціальних видатків, зокрема на ветеранів війни, та збільшення довоєнних видатків на оборону”, – додає агентство.
Fitch також оцінює збільшення загального державного боргу до ВВП на 37 відсоткових пунктів (в. п.) у 2022 році – до 80,2% (за виключенням державних гарантій у розмірі 7,5% ВВП) і прогнозує його зростання до 84,0% на кінець 2023 року. Воно додає, що частка державного боргу в іноземній валюті зросла до 66%, що збільшило валютні ризики, хоча частка довгострокового пільгового боргу також збільшилася.
Агентство очікує, що мету залучити $38 млрд зовнішнього фінансування бюджету 2023 року буде повністю досягнуто, а коефіцієнт пролонгації державного внутрішнього боргу в місцевій валюті (ролловер), який упав до 65% 2022 року, частково відновиться цьогоріч завдяки нещодавнім змінам до нормативів обов’язкових резервів, подальшому зростанню прибутковості ОВДП і поточному рекордно високому рівню банківської ліквідності, що дасть змогу скоротити фінансування дефіциту держбюджету Нацбанком.
“Наразі мало що відомо про джерела фінансування після закінчення цього року через ризики, пов’язані з потенційною втомою донорів, посиленням стресу в банківському секторі, що послаблює попит на внутрішній борг, і обмеженнями на використання фіскального фінансування НБУ, якщо інфляція залишиться високою та відновиться тиск зовнішнього фінансування”, – зазначає Fitch.
Воно додає, що розмір відтоку капіталу з приватного сектору залишається відносно стабільним, стримуваним заходами контролю за рухом капіталу, а міжнародні резерви на кінець 2022 року становили $28,5 млрд порівняно з $27,6 млрд на кінець лютого. Fitch прогнозує, що профіцит рахунку поточних операцій скоротиться до 2,6% ВВП цьогоріч на тлі вищих темпів зростання імпорту, а міжнародні резерви на кінець 2023 року становитимуть 3,8 місяця поточних зовнішніх надходжень, порівнюючи з 4,0 місяця на кінець 2022 року.
РДЕ в національній валюті підтверджено на рівні “CCC-“: нижчий ризик дефолту, ніж за боргом в іноземній валюті, відображає серйозніші перешкоди для включення боргу в національній валюті до будь-якої подальшої реструктуризації боргу з огляду на те, що нерезиденти утримують лише 5%, тоді як 55% належить НБУ, а ще 32% – вітчизняному банківському сектору (половина якого належить державі), для якого можуть бути пов’язані ризики фінансової стабільності.
“Ми також не очікуємо сильного міжнародного тиску з метою реструктуризації внутрішнього боргу, почасти через додаткові побоювання, що це може підірвати зусилля з пожвавлення попиту на новий випуск державних боргових зобов’язань”, – вважає Fitch.
