Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення за результатами засідання 26 березня повідомила про припинення ефірної діяльності ТОВ спортивного каналу “XSport” (ТОВ “Тотвельд”) та музикального каналу “M1” (ТОВ “Телеодин”).
“Медіа працювало 24 години на добу в багатоканальній електронній мережі МХ-3, стандарт DVB-T2 (MPEG-4), загальнонаціональна категорія. Причина анулювання ліцензії – погіршення матеріального стану, пов’язане з постійним падінням рекламного ринку”, – прокоментував регулятор рішення щодо “XSport”.
Нацрада додала, що скасувала також реєстрацію двох лінійних медіа “Тотвельд”, що мовили без використання радіочастотного спектра під логотипами “XSPORT+” і “XSPORT”.
“Загальнонаціональна категорія. Медіа цілодобово транслювало програми в ефірній багатоканальній комунікаційній мережі МХ-2, стандарт DVB-T2 (MPEG-4). Компанія у заяві посилається на значне падіння рекламного ринку, зростання цін на розповсюдження, зменшення аудиторії наземного цифрового мовлення й економічну недоцільність підтримувати цей спосіб розповсюдження”, – йдеться у інформації регулятора щодо “M1”.
В свою чергу телеканал “М1” пояснив відмову від ефірного мовлення у понеділок переходом на нову модель дистрибуції контенту “у межах стратегії оптимізації та адаптації до сучасних ринкових умов”.
“Рішення про вихід з ефірного цифрового простору є логічним продовженням політики ефективного управління ресурсами. Зважаючи на економічну ситуацію в країні та стрімку зміну споживацьких звичок глядачів, ми концентруємо свою присутність там, де аудиторія є найбільш активною та лояльною”, – йдеться у заяві на його сайті.
Наголошується, що трансляція продовжується у повному обсязі через ОТТ-платформи та кабельні мережі.
Згідно з релізом, телеканал української музики “М2” вже має подібний позитивний досвід роботи у такому форматі дистрибуції, тому також продовжує своє мовлення через ОТТ-сервіси та кабельні мережі.
“Сьогодні ми обираємо шлях максимальної ефективності. Через складну економічну ситуацію в державі та низький попит на застарілі формати трансляції, ми прийняли cвідоме рішення щодо фокусування на новій стратегії мовлення”, – прокоментувала генеральна продюсерка телеканалів “М1” та “М2” Натела Чхартішвілі-Зацаринна та нагадала, що цього року телеканалу “М1” виповнюється 25 років.
Нацрада також зазначила, що у зв’язку з неможливістю відновити мовлення через фінансові й організаційні труднощі, зумовлені повномасштабним вторгненням, від ліцензій також відмовилися низка київських компаній із цілодобовим мовленням, які мовили під логотипом “УНІАН ТБ”, “УНІАН. Дніпро”, “УНІАН. Миколаїв” та “УНІАН. Нікополь”.
XSport – загальноукраїнський мультиспортивний канал, що розпочав мовлення 22 січня 2012 року. Раніше виходив під назвою “Хокей”.
За даними YouControl, власником ТОВ “Тотвельд” є ТОВ “Хокейний клуб “Донбас”, а бенефіціарним власником вказано колишнього віцепрем’єр-міністра та колишнього міністра інфраструктури і народного депутата Бориса Колеснікова.
Власником ТОВ “Телеодин” є ТОВ “Телерадіокомпанія “Український молодіжно-музичний канал М1”, а бенефіціарами виступають Микола Баграєв – 74% та Максим Павленко – 25%.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував ТОВ “Дельта Медікел” на 9,5 млн грн за інформацію на упаковках дієтичної добавки “Лактофільтрум”, яка вводить в оману споживачів.
Як повідомив АМКУ, відповідне рішення комітет прийняв 12 червня, розглянувши справу за заявою ТОВ “Орісіл-Фарм”, яке є виробником дієтичної добавки “Еліміналь Гель”.
Комітет зобов’язав “Дельта Медікал” припинити порушення у двомісячний строк з дня одержання рішення.
АМКУ зазначає, що на упаковках “Лактофільтрум” “Дельта Медікел” повідомляв невизначеному колу споживачів у мережі Інтернет, соціальних мережах Instagram та Facebook, на телебаченні неправдиві відомості про властивості цієї дієтичної добавки, зокрема, щодо “очищення організму, відновленню мікрофлори, покращення стану шкіри”, а також що добавка сприяє оздоровленню шкіри та покращенню стану при алергічних захворюваннях, акне та інших запальних захворюваннях шкіри, отруєннях різного походження.
При цьому “Дельта Медікел” не надав комітету належних доказів на підтвердження інформації про властивості дієтичної добавки “Лактофільтрум”, а Міністерство охорони здоров’я повідомило, що твердження щодо лікувальних властивостей добавки суперечить законодавству.
АМКУ нагадує, що в грудні 2024 року “Дельта Медікел” вже притягувалось до відповідальності за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.
“Дельта медікел” з часткою 5,4% входить до ТОП-5 лідерів ринку БАДів та дієтичних добавок.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував ТОВ “Аква-Поляна” на понад 3,3 млн грн за розміщення на етикетках води “Шаянська” без належних доказів інформації про лікувальні властивості продукту, що могло забезпечити компанії несправедливу конкурентну перевагу, повідомила пресслужба комітету.
Згідно із повідомленням, у ході розгляду справи АМКУ встановив, що “Аква-Поляна” розповсюджувало на етикетках своєї продукції інформацію, яка могла ввести споживачів в оману. Зокрема, на упаковках води “Шаянська” були зазначені непідтверджені медичні показання до її застосування, серед яких — лікування виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки, гепатитів, холециститів, ангіохолітів, хронічного панкреатиту, а також порушень обміну речовин, таких як ожиріння, подагра, оксалурія та фосфатурія.
“Аква-Поляна” не змогло надати АМКУ належних доказів, що підтверджують медичні показання, зазначені на етикетці води “Шаянська”.
За даними Українського науково-дослідного інституту реабілітації та курортології МОЗ, частину цих заяв взагалі не перевіряли під час клінічних випробувань продукції.
Крім того, згідно з опитуванням, проведеним АМКУ, така інформація могла вплинути на рішення споживачів щодо купівлі води.
У результаті компанія могла отримати конкурентні переваги перед іншими виробниками мінеральної води не через якість продукції, а через поширення недостовірних даних. За це порушення компанія отримала штраф у розмірі 3 316 752 грн.
Компанія припинила розповсюдження неправдивої інформації та надала оновлену етикетку води. Це було враховано при визначенні суми штрафу.
Верховний Суд України (ВСУ) визнав, що послуга приготування кальянів у закладах ресторанного господарства є стимулюванням продажу тютюнових виробів, а відтак кальяни підпадають під абсолютну заборону в закладах ресторанного господарства, незалежно від їхнього складу.
Таким чином українське судочинство відстояло право громадян на здоров’я у напрямку посилення боротьби з епідемією вживання тютюну.
З 2012 року в Україні заборонені реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, до яких входить і тютюн для кальяну. Незважаючи на це, недобросовісні субʼєкти господарювання надавали послуги з приготування кальяну, що за визначенням є формою реклами та стимулюванням продажу тютюну.
Верховний Суд України, розглянувши касаційні скарги Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві у справах №320/29317/23 та №320/23655/23, ухвалив рішення, якими підтвердив законність накладення фінансових санкцій Держпродспоживслужбою на субʼєкти господарства за стимулювання продажу тютюнових виробів шляхом надання послуги приготування кальяну, що є порушеннями ст. 16 Закону 2899-IV.
Верховний Суд зазначає: «Надання закладом послуги приготування кальяну потрібно вважати стимулюванням продажу тютюнових виробів та вживання тютюну, навіть якщо безпосередньо не відбувається реклама продукту».
Окрім того забороненим є розміщення інформації про послуги приготування кальянів у меню: «Розміщення інформації про тютюнові вироби або пов’язані з цим послуги в меню закладу ресторанного господарства або на плакатах, підпадає під заборону реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг».
Таким чином, заклади ресторанного господарства не мають права надавати послугу приготування кальяну взагалі. Розміщення інформації про тютюнові вироби і предмети, повʼязані з їх використанням, заборонене (крім одного плаката розміром не більше 40х30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація, надрукована шрифтом чорного кольору на білому фоні про наявні у продажу тютюнові вироби та ціни на них).
Наведені позиції Верховного Суду повністю відповідають міжнародним стандартам, зокрема Рамковій конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, Керівним принципам РКБТ ВООЗ та Директиві №2014/40/ЄС, які забороняють будь-яку рекламу тютюнових виробів, включаючи тютюн для кальяну та аксесуари до нього.
Закон №2899-IV визначає, що порушення вимог статті 16 передбачає штраф у розмірі 30 тисяч гривень, а в разі повторного порушення протягом року – 50 тисяч гривень за кожен факт реклами на окремому рекламному носії або кожний окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів.
«Рішення Верховного Суду є вкрай важливим, оскільки підтверджує відповідність законодавству дій Держпродспоживслужби у недопущенні реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів через пропонування кальяну. Таким чином ми бачимо в дії, що здоровʼя громадян є пріоритетом для держави і вона спроможна його відстоювати», – наголосив Дмитро Купира, виконавчий директор ГО «Життя».
Куріння кальяну небезпечне для здоров’я як самих курців, так і людей поруч, оскільки кальянний дим містить високу концентрацію токсичних речовин та канцерогенів. Всесвітня організація охорони здоров’я наголошує: 1 година куріння кальяну може дорівнювати за впливом диму ста викуреним сигаретам. Курець під час сесії кальяну робить близько 200 затяжок, вдихаючи в 30–40 разів більше диму, ніж під час куріння сигарет.
Тривале вдихання вторинного кальянного диму може спричинити запаморочення, отруєння чадним газом, а надалі — астму, ішемічну хворобу серця, інсульт і навіть рак легень, стравоходу та шлунка.
Опитування ВООЗ демонструють, що курцями кальяну в Україні лишаються 2,6% громадян, водночас ця частка сконцентрована у наймолодшій віковій групі репродуктивного віку 18-29 років.
Кабмін України заборонив усі види реклами грального бізнесу
Кабінет міністрів України заборонив усі види реклами грального бізнесу, випливає з постанови уряду №583.
Так, внесено зміни до п. 1 постанови Кабміну №566 від 17 травня 2024 року «Деякі питання протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор у мережі Інтернет».
«Підпункт перший після слів “порядок обмеження” доповнено словами “всіх форм”, а після слів “шляхом обмеження” – словами “а саме заборони”, – ідеться в постанові.
Згідно з документом, заборона діятиме до набрання чинності законом про боротьбу з ігровою залежністю, який зараз перебуває на розгляді Верховної Ради.
Адміністративні витрати страхових компаній України non-life у 2023 році збільшилися на 11,9% – до 5,415 млрд грн порівняно з 2022 роком, витрати на маркетинг і рекламу – на 27,4%, до 140,7 млн грн.
Як повідомляється на сайті Національного банку України (НБУ), витрати на укладення та пролонгацію договорів страхування становили 9,801 млрд грн, що на 13,7% більше, ніж за аналогічний період попереднього року (8,624 млрд грн), зокрема агентські винагороди – 8,970 млрд грн (+15,1%). За договорами перестрахування – 129,5 млн грн (+85,5%), зокрема на винагороду брокерам – 128,2 млн грн (+91%) з них брокерам-нерезидентам – 26,4 млн грн (+5,6%).
Згідно з даними регулятора, витрати на врегулювання страхових випадків у 2023 році зросли на 28,9% – до 495,8 млн грн, зокрема витрати на оплату послуг оцінювачів – на 40,9%, до 174,9 млн грн, а судові витрати подвоїлися і досягли 68,3 млн грн.
Послуги асистансу обійшлися страховим компаніям у 201,2 млн грн (+10,8%), асистансу нерезидентів – 10,1 млн грн (-15,1%).
НБУ також повідомляє, що компанії non-life Україна 2023 року зібрали 41,851 млн грн валових премій, що на 20% більше, ніж роком раніше, зароблені премії становили 34,359 млрд грн (+10,4%). Виплатили клієнтам страхових відшкодувань на суму 15,601 млрд грн, що на 28,8% більше, ніж за 2022 рік.
Як повідомлялося з посиланням на дані НБУ, станом на 31 грудня 2023 року в Україні зареєстровано 89 страхових компаній, що спеціалізуються на ризиковому страхуванні, тоді як на аналогічну дату 202 року було 114.
