Державний ПриватБанк запустив масштабну медійну кампанію “Щось робиш – щось буде”, яка охопить ключові канали комунікації, серед яких радіо, зовнішня реклама, діджитал-відеоплатформи, соціальні мережі – Instagram, TikTok, Facebook та банерні мережі, йдеться у повідомленні на сайті цієї найбільшої української фінансової установи у вівторок.
“Наші дослідження і соціологічні опитування показують, що під час війни немає часу відкладати щось на потім, а треба жити своє життя на повну тут і зараз, не чекаючи кращого часу”, – наводиться у релізі коментар голови правління банку Мікаеля Бьоркнерта.
“Відкривати бізнес, створювати родини, купувати своє перше житло, чи більше часу проводити із рідними. Ми поряд у всіх цих важливих для наших клієнтів моментах”, – додав він.
Зазначається, що для запуску нової іміджевої кампанії ПриватБанк створив музичний ролик за участі виконавця thekomakoma, який нині служить у лавах Збройних сил України. Амбасадорами кампанії стали Аміль і Раміль з Курган&Agregat, ветеранка Руся Данілкіна, представники українського бізнесу: Марчук Хліб, Nick.sense та клієнти банку, які розвивають власні проєкти, займаються бізнесом, творчістю або трансформують країну кожен на своєму рівні.
Інформація про вартість кампанії у релізі відсутня.
ПриватБанк – найбільший банк України. Загальні активи фінустанови, за даними Нацбанку, на 1 червня 2026 року становили 965,11 млрд грн (22,7% загального обсягу).
Державний банк зауважив, що згідно з регулярними дослідженнями Brand Health Tracking за перший квартал 2026 року, рівень довіри до нього є вищим ніж у інших фінустанов на ринку й становить 49%. У банку це пояснюють наявністю доступних, персоналізованих та діджиталізованих продуктів для клієнтів.
Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта” об’єднала свої цифрові та офлайн-канали в єдину платформу Nova Media та декларує доступ рекламодавців до понад 35 тис. рекламних площин з щомісячною омніканальним доступом до аудиторії у понад 10 млн користувачів.
“Сьогодні клієнтами Nova Media вже є понад 475 компаній – від великих національних брендів до представників малого та середнього бізнесу. Рівень повторних звернень перевищує 60%”, – наводяться у повідомлені компанії у середу слова начальника відділу розвитку нових продуктів “Нової пошти” Івана Білоконного.
Зазначається, що доступ до платформи надається через особистий кабінет, у якому можна самостійно налаштовувати та запускати гнучкі рекламні кампанії під власний бюджет, використовуючи різноманітні формати взаємодії: від сповіщень у мобільному застосунку до екранів у відділеннях, брендування пакування, поштоматів й корпоративного автотранспорту.
“Нова пошта” уточнила, що наразі щомісяця генерує близько 600 млн рекламних показів і понад 180 млн офлайн-контактів із клієнтами.
Компанія додала, що планує й надалі розширювати можливості Nova Media, запускати нові формати взаємодії та технологічні рішення.
Як повідомлялося, у 2025 році “Нова пошта” збільшила виручку на 21,6% порівняно з 2024 роком – до 54,2 млрд грн, а чистий прибуток – на 4,4%, до 2,6 млрд грн.
Кількість доставлених посилок та вантажів за минулий рік зросла на 7,4% – з 486 млн до 522 млн, у тому числі міжнародних – на 52,6%, з 19 млн до 29 млн.
АТ “Укрзалізниця” обрало ТОВ “Рекламне агентство Група Укр-Медіа” єдиним оператором реклами з правом на розміщення 898 рекламних площин, йдеться у повідомленні компанії у вівторок.
“В електронній торговій системі Prozorro.Продажі відбувся аукціон на право розміщення рекламних засобів і матеріалів на 94 вокзалах України”, – повідомила “Укрзалізниця” у Телеграм.
Зазначається, що в межах договору передбачено оновлення рекламної інфраструктури за рахунок переможця. Місячна вартість договору складає 2,05 млн грн (без ПДВ).
Передбачається, що нові екрани з’являться над ескалатором Центрального вокзалу Києва, а також на вокзалах у Києві, Львові, Дніпрі, Івано-Франківську та Татарові-Буковелі.
Що стосується сітілайтів з відеоконтентом, вони будуть встановлені у Києві, Одесі, Дніпрі та Львові.
“Укрзалізниця” продовжує системну роботу з упорядкування рекламного середовища та підвищення ефективності використання вокзальної інфраструктури”, – наголосили у компанії.
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення за результатами засідання 26 березня повідомила про припинення ефірної діяльності ТОВ спортивного каналу “XSport” (ТОВ “Тотвельд”) та музикального каналу “M1” (ТОВ “Телеодин”).
“Медіа працювало 24 години на добу в багатоканальній електронній мережі МХ-3, стандарт DVB-T2 (MPEG-4), загальнонаціональна категорія. Причина анулювання ліцензії – погіршення матеріального стану, пов’язане з постійним падінням рекламного ринку”, – прокоментував регулятор рішення щодо “XSport”.
Нацрада додала, що скасувала також реєстрацію двох лінійних медіа “Тотвельд”, що мовили без використання радіочастотного спектра під логотипами “XSPORT+” і “XSPORT”.
“Загальнонаціональна категорія. Медіа цілодобово транслювало програми в ефірній багатоканальній комунікаційній мережі МХ-2, стандарт DVB-T2 (MPEG-4). Компанія у заяві посилається на значне падіння рекламного ринку, зростання цін на розповсюдження, зменшення аудиторії наземного цифрового мовлення й економічну недоцільність підтримувати цей спосіб розповсюдження”, – йдеться у інформації регулятора щодо “M1”.
В свою чергу телеканал “М1” пояснив відмову від ефірного мовлення у понеділок переходом на нову модель дистрибуції контенту “у межах стратегії оптимізації та адаптації до сучасних ринкових умов”.
“Рішення про вихід з ефірного цифрового простору є логічним продовженням політики ефективного управління ресурсами. Зважаючи на економічну ситуацію в країні та стрімку зміну споживацьких звичок глядачів, ми концентруємо свою присутність там, де аудиторія є найбільш активною та лояльною”, – йдеться у заяві на його сайті.
Наголошується, що трансляція продовжується у повному обсязі через ОТТ-платформи та кабельні мережі.
Згідно з релізом, телеканал української музики “М2” вже має подібний позитивний досвід роботи у такому форматі дистрибуції, тому також продовжує своє мовлення через ОТТ-сервіси та кабельні мережі.
“Сьогодні ми обираємо шлях максимальної ефективності. Через складну економічну ситуацію в державі та низький попит на застарілі формати трансляції, ми прийняли cвідоме рішення щодо фокусування на новій стратегії мовлення”, – прокоментувала генеральна продюсерка телеканалів “М1” та “М2” Натела Чхартішвілі-Зацаринна та нагадала, що цього року телеканалу “М1” виповнюється 25 років.
Нацрада також зазначила, що у зв’язку з неможливістю відновити мовлення через фінансові й організаційні труднощі, зумовлені повномасштабним вторгненням, від ліцензій також відмовилися низка київських компаній із цілодобовим мовленням, які мовили під логотипом “УНІАН ТБ”, “УНІАН. Дніпро”, “УНІАН. Миколаїв” та “УНІАН. Нікополь”.
XSport – загальноукраїнський мультиспортивний канал, що розпочав мовлення 22 січня 2012 року. Раніше виходив під назвою “Хокей”.
За даними YouControl, власником ТОВ “Тотвельд” є ТОВ “Хокейний клуб “Донбас”, а бенефіціарним власником вказано колишнього віцепрем’єр-міністра та колишнього міністра інфраструктури і народного депутата Бориса Колеснікова.
Власником ТОВ “Телеодин” є ТОВ “Телерадіокомпанія “Український молодіжно-музичний канал М1”, а бенефіціарами виступають Микола Баграєв – 74% та Максим Павленко – 25%.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував ТОВ “Дельта Медікел” на 9,5 млн грн за інформацію на упаковках дієтичної добавки “Лактофільтрум”, яка вводить в оману споживачів.
Як повідомив АМКУ, відповідне рішення комітет прийняв 12 червня, розглянувши справу за заявою ТОВ “Орісіл-Фарм”, яке є виробником дієтичної добавки “Еліміналь Гель”.
Комітет зобов’язав “Дельта Медікал” припинити порушення у двомісячний строк з дня одержання рішення.
АМКУ зазначає, що на упаковках “Лактофільтрум” “Дельта Медікел” повідомляв невизначеному колу споживачів у мережі Інтернет, соціальних мережах Instagram та Facebook, на телебаченні неправдиві відомості про властивості цієї дієтичної добавки, зокрема, щодо “очищення організму, відновленню мікрофлори, покращення стану шкіри”, а також що добавка сприяє оздоровленню шкіри та покращенню стану при алергічних захворюваннях, акне та інших запальних захворюваннях шкіри, отруєннях різного походження.
При цьому “Дельта Медікел” не надав комітету належних доказів на підтвердження інформації про властивості дієтичної добавки “Лактофільтрум”, а Міністерство охорони здоров’я повідомило, що твердження щодо лікувальних властивостей добавки суперечить законодавству.
АМКУ нагадує, що в грудні 2024 року “Дельта Медікел” вже притягувалось до відповідальності за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.
“Дельта медікел” з часткою 5,4% входить до ТОП-5 лідерів ринку БАДів та дієтичних добавок.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував ТОВ “Аква-Поляна” на понад 3,3 млн грн за розміщення на етикетках води “Шаянська” без належних доказів інформації про лікувальні властивості продукту, що могло забезпечити компанії несправедливу конкурентну перевагу, повідомила пресслужба комітету.
Згідно із повідомленням, у ході розгляду справи АМКУ встановив, що “Аква-Поляна” розповсюджувало на етикетках своєї продукції інформацію, яка могла ввести споживачів в оману. Зокрема, на упаковках води “Шаянська” були зазначені непідтверджені медичні показання до її застосування, серед яких — лікування виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки, гепатитів, холециститів, ангіохолітів, хронічного панкреатиту, а також порушень обміну речовин, таких як ожиріння, подагра, оксалурія та фосфатурія.
“Аква-Поляна” не змогло надати АМКУ належних доказів, що підтверджують медичні показання, зазначені на етикетці води “Шаянська”.
За даними Українського науково-дослідного інституту реабілітації та курортології МОЗ, частину цих заяв взагалі не перевіряли під час клінічних випробувань продукції.
Крім того, згідно з опитуванням, проведеним АМКУ, така інформація могла вплинути на рішення споживачів щодо купівлі води.
У результаті компанія могла отримати конкурентні переваги перед іншими виробниками мінеральної води не через якість продукції, а через поширення недостовірних даних. За це порушення компанія отримала штраф у розмірі 3 316 752 грн.
Компанія припинила розповсюдження неправдивої інформації та надала оновлену етикетку води. Це було враховано при визначенні суми штрафу.
