Верховний Суд України (ВСУ) визнав, що послуга приготування кальянів у закладах ресторанного господарства є стимулюванням продажу тютюнових виробів, а відтак кальяни підпадають під абсолютну заборону в закладах ресторанного господарства, незалежно від їхнього складу.
Таким чином українське судочинство відстояло право громадян на здоров’я у напрямку посилення боротьби з епідемією вживання тютюну.
З 2012 року в Україні заборонені реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, до яких входить і тютюн для кальяну. Незважаючи на це, недобросовісні субʼєкти господарювання надавали послуги з приготування кальяну, що за визначенням є формою реклами та стимулюванням продажу тютюну.
Верховний Суд України, розглянувши касаційні скарги Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві у справах №320/29317/23 та №320/23655/23, ухвалив рішення, якими підтвердив законність накладення фінансових санкцій Держпродспоживслужбою на субʼєкти господарства за стимулювання продажу тютюнових виробів шляхом надання послуги приготування кальяну, що є порушеннями ст. 16 Закону 2899-IV.
Верховний Суд зазначає: «Надання закладом послуги приготування кальяну потрібно вважати стимулюванням продажу тютюнових виробів та вживання тютюну, навіть якщо безпосередньо не відбувається реклама продукту».
Окрім того забороненим є розміщення інформації про послуги приготування кальянів у меню: «Розміщення інформації про тютюнові вироби або пов’язані з цим послуги в меню закладу ресторанного господарства або на плакатах, підпадає під заборону реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг».
Таким чином, заклади ресторанного господарства не мають права надавати послугу приготування кальяну взагалі. Розміщення інформації про тютюнові вироби і предмети, повʼязані з їх використанням, заборонене (крім одного плаката розміром не більше 40х30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація, надрукована шрифтом чорного кольору на білому фоні про наявні у продажу тютюнові вироби та ціни на них).
Наведені позиції Верховного Суду повністю відповідають міжнародним стандартам, зокрема Рамковій конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, Керівним принципам РКБТ ВООЗ та Директиві №2014/40/ЄС, які забороняють будь-яку рекламу тютюнових виробів, включаючи тютюн для кальяну та аксесуари до нього.
Закон №2899-IV визначає, що порушення вимог статті 16 передбачає штраф у розмірі 30 тисяч гривень, а в разі повторного порушення протягом року – 50 тисяч гривень за кожен факт реклами на окремому рекламному носії або кожний окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів.
«Рішення Верховного Суду є вкрай важливим, оскільки підтверджує відповідність законодавству дій Держпродспоживслужби у недопущенні реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів через пропонування кальяну. Таким чином ми бачимо в дії, що здоровʼя громадян є пріоритетом для держави і вона спроможна його відстоювати», – наголосив Дмитро Купира, виконавчий директор ГО «Життя».
Куріння кальяну небезпечне для здоров’я як самих курців, так і людей поруч, оскільки кальянний дим містить високу концентрацію токсичних речовин та канцерогенів. Всесвітня організація охорони здоров’я наголошує: 1 година куріння кальяну може дорівнювати за впливом диму ста викуреним сигаретам. Курець під час сесії кальяну робить близько 200 затяжок, вдихаючи в 30–40 разів більше диму, ніж під час куріння сигарет.
Тривале вдихання вторинного кальянного диму може спричинити запаморочення, отруєння чадним газом, а надалі — астму, ішемічну хворобу серця, інсульт і навіть рак легень, стравоходу та шлунка.
Опитування ВООЗ демонструють, що курцями кальяну в Україні лишаються 2,6% громадян, водночас ця частка сконцентрована у наймолодшій віковій групі репродуктивного віку 18-29 років.
Кабмін України заборонив усі види реклами грального бізнесу
Кабінет міністрів України заборонив усі види реклами грального бізнесу, випливає з постанови уряду №583.
Так, внесено зміни до п. 1 постанови Кабміну №566 від 17 травня 2024 року «Деякі питання протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор у мережі Інтернет».
«Підпункт перший після слів “порядок обмеження” доповнено словами “всіх форм”, а після слів “шляхом обмеження” – словами “а саме заборони”, – ідеться в постанові.
Згідно з документом, заборона діятиме до набрання чинності законом про боротьбу з ігровою залежністю, який зараз перебуває на розгляді Верховної Ради.
Адміністративні витрати страхових компаній України non-life у 2023 році збільшилися на 11,9% – до 5,415 млрд грн порівняно з 2022 роком, витрати на маркетинг і рекламу – на 27,4%, до 140,7 млн грн.
Як повідомляється на сайті Національного банку України (НБУ), витрати на укладення та пролонгацію договорів страхування становили 9,801 млрд грн, що на 13,7% більше, ніж за аналогічний період попереднього року (8,624 млрд грн), зокрема агентські винагороди – 8,970 млрд грн (+15,1%). За договорами перестрахування – 129,5 млн грн (+85,5%), зокрема на винагороду брокерам – 128,2 млн грн (+91%) з них брокерам-нерезидентам – 26,4 млн грн (+5,6%).
Згідно з даними регулятора, витрати на врегулювання страхових випадків у 2023 році зросли на 28,9% – до 495,8 млн грн, зокрема витрати на оплату послуг оцінювачів – на 40,9%, до 174,9 млн грн, а судові витрати подвоїлися і досягли 68,3 млн грн.
Послуги асистансу обійшлися страховим компаніям у 201,2 млн грн (+10,8%), асистансу нерезидентів – 10,1 млн грн (-15,1%).
НБУ також повідомляє, що компанії non-life Україна 2023 року зібрали 41,851 млн грн валових премій, що на 20% більше, ніж роком раніше, зароблені премії становили 34,359 млрд грн (+10,4%). Виплатили клієнтам страхових відшкодувань на суму 15,601 млрд грн, що на 28,8% більше, ніж за 2022 рік.
Як повідомлялося з посиланням на дані НБУ, станом на 31 грудня 2023 року в Україні зареєстровано 89 страхових компаній, що спеціалізуються на ризиковому страхуванні, тоді як на аналогічну дату 202 року було 114.
Лікарі та фармацевтичні виробники вимагають посилити боротьбу з нелегітимною рекламою фейкових лікарських засобів в інтернеті з використанням відомих брендів та облич провідних експертів медичної галузі.
Як наголосив на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок доктор медичних наук, директор Інституту серця МОЗ Борис Тодуров, шахрайська реклама на фармринку України може забрати сотні й тисячі життів. Як приклад такої він навів і той факт, що, зокрема, в інтернеті часто рекламують фейкові препарати від його імені.
“В інтернеті, у фейсбуці від мого імені пропонуються препарати, які нібито ми розробляємо. Не вірте, що це так – ми не беремо участь у розробці нових ліків. Ми проводимо операції, займаємося тільки хірургією”, – сказав він.
Тодуров зазначив, що щодня відповідає на безліч повідомлень щодо фейкових препаратів, які він нібито розробляє, і таких препаратів “десятки”. Одні з останніх таких фейкових ліків, які продаються через інтернет від його імені, – “Нормо кардікс”.
Тодуров зазначив, що вже звертався до правоохоронних органів із заявами про прецеденти, і що кіберполіція вже відкрила кримінальну справу за фактом використання його імені та імені його колег.
“Відстежувати таких шахраїв дуже важко, часто вони перебувають за кордоном. Але я думаю, що можна знайти і спіймати принаймні тих людей, які поширюють фейкові препарати в Україні – у них є телефони, певна адреса, їх можна відстежувати”, – прокоментував директор Інституту серця.
Тодуров зазначив, що реклама фейкових препаратів часто створюється за допомогою технологій штучного інтелекту (ШІ), які дають змогу створити правдоподібні відеоролики з використанням зображень і голосу конкретних відомих лікарів.
У свою чергу заслужений лікар України, директор і засновник медичного центру “Клініка Доктора Валіхновського” Ростислав Валіхновський повідомив, що від його імені зафіксовано випадки поширення щонайменше восьми препаратів і біодобавок, які нібито лікують суглоби, варикоз, серце, ревматичні захворювання.
“Це абсолютно не має жодного стосунку до реальності. Я хочу офіційно заявити, що це неправда, і наш бренд не має нічого спільного з цими препаратами”, – сказав він.
Валіхновський зазначив, що клініка також зверталася до кіберполіції Києва, і правоохоронним органам вдалося за один день заблокувати сайти, на яких було розміщено таку інформацію. Водночас він зазначив, що вирішити цю проблему з фейсбуком не вдалося.
“Із фейсбуком дуже важко вирішити цю проблему під час війни, тому за допомогою цієї пресконференції я хотів би звернутися до міністра внутрішніх справ, генерального прокурора, щоб вони взяли цю проблему під особистий контроль”, – сказав він.
Валіхновський зазначив, що “якщо наразі на початку розвитку ШІ нічого не зробити, то пізніше ми вже нічого не зможемо виправити”.
Водночас він наголосив, що клініки і медики без правоохоронних органів не можуть самостійно виявляти шахраїв і боротися з ними.
Зі свого боку голова асоціації “Виробники ліків України” (АВЛУ) Петро Багрій уточнив, що в умовах війни досить складно оцінити обсяг ринку таких фейкових препаратів, зокрема через заборону перевірок.
“Ми не можемо точно оцінити обсяг такого ринку, тим більше під час війни. Але ми зацікавлені в тому, щоб фармринок України був прозорим, щоб просування ліків було законним, тому що ми знаємо про відповідальність за здоров’я людей”, – сказав він.
Багрій зазначив, що АПЛУ була одним з ініціаторів запровадження кримінальної відповідальності за недобросовісну рекламу та виготовлення і розповсюдження фейкових препаратів.
“Я підтримую своїх колег і звертаюся до правоохоронних органів і до всіх, хто може допомогти подолати це ганебне явище і зупинити цих шахраїв, які на сьогодні, використовуючи добре відомі бренди медиків, пропагують від їхнього імені фейкові препарати, що шкодять здоров’ю та навіть вбивають”, – сказав він.
Багрій також наголосив, що провідні вітчизняні фармкомпанії постійно розвивають напрям R&D, розробляють нові препарати за міжнародними стандартами доказової ефективності, безпечності та якості, інвестуючи в цей напрям значні кошти.
“Фейкові препарати, які продаються через інтернет у такий спосіб, завдають шкоди здоров’ю людей, але також завдають шкоди економіці, адже шахраї, на відміну від фармвиробників, не платять податки, не створюють робочі місця, не інвестують у розвиток свого бренду та в економіку країни. Бізнес цих шахраїв завдає шкоди всім, і працівники правоохоронних органів мають вирішити цю проблему”, – резюмував він.
БРЕНД, Валихновский, лекарства, РЕКЛАМА, Тодуров, фармацевты, фейк
Реклама
Контекстна реклама Google – потужний інструмент для залучення цільової аудиторії та збільшення видимості в інтернеті. Оголошення можна націлювати на зацікавлених у ваших товарах або послугах користувачів, забезпечуючи максимальну релевантність. Завдяки цьому реклама в Google є стратегічним засобом для зростання в цифровому середовищі. Водночас створення та оптимізація кампаній потребує комплексного підходу й аналізу.
Як створити PPC-кампанію
Налаштування реклами передбачає такі кроки:
Після входу в обліковий запис Google Ads (якщо його немає – створіть), натисніть на «Кампанії», потім – кнопку зі знаком плюса й виберіть «Нова кампанія».
Визначте мету РК.
Виберіть тип, наприклад, пошукова реклама, Discovery, контекстно-медійна реклама.
Налаштуйте оголошення: вкажіть бюджет, зазначте розклад показів і виберіть параметри націлювання.
Створіть групи оголошень.
Додайте ключові слова до кожної групи.
Вкажіть заголовки, описи та URL-адреси лендинг-сторінок для оголошень.
Встановіть ставки для ключових слів.
Виберіть тип збігу ключів (широкий, фразовий чи точний).
Запустіть кампанію.
Врахуйте, що успішна РК потребує постійного моніторингу, аналізу й оптимізації для досягнення найкращих результатів.
Як оптимізувати рекламну кампанію
Оптимізація PPC-кампанії передбачає регулярний аналіз ключових слів, внесення нових релевантних запитів і виключення неефективних. А ще важливо змінювати ставки відповідно до продуктивності ключових слів. A/B-тестування оголошень допомагає визначити найкращі заголовки, описи та заклики до дії. Також дуже важлива оптимізація лендинг-сторінок. Забезпечте відповідність змісту оголошень, швидке завантаження й оптимальний досвід користувача.
Чому за налаштуванням й аналізом РК краще звернутися до фахівців
У цьому матеріалі – короткий гайд з налаштування та загальні поради щодо оптимізації реклами, тому може здатися, що ці процеси досить прості. Однак насправді ефективне налаштування й оптимізація вимагають грамотного підходу. Звичайно, ви можете налаштувати самостійно рекламу, проте, щоб досягти максимального результату разом з цим не витрачаючи даремно рекламний бюджет, краще звернутися до професіоналів.
Де замовити налаштування й оптимізацію реклами
PPC-фахівці диджитал-агентства Ланет CLICK здійснюють якісний запуск й оптимізацію оголошень в Google. Компанія також надає такі послуги з PPC:
З питань вартості звертайтесь за телефоном +38 (044) 225-19-00 або напишіть на lanetclick@lanet.ua.
Витрати страхових компаній України на рекламу та маркетинг у січні-червні 2023 року збільшилися на 27,7% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 64,5 млн грн, повідомив Національний банк України (НБУ) на сайті.
Згідно з повідомленням, адміністративні витрати страховиків за вказаний період становили 2,656 млрд грн, що на 2,5% більше, ніж за перше півріччя 2022 року, а їхні витрати на збут зросли на 6,3% – до 1,032 млрд грн.
Крім цього, на 5,3% збільшилися витрати на укладення та пролонгацію договорів страхування – до 5,317 млрд грн, зокрема витрати на агентські винагороди – на 4,4%, до 4,899 млрд грн.
Витрати на укладення та пролонгацію договорів перестрахування зросли в 2,1 раза – до 56,7 млн грн, зокрема на винагороди брокерам – у 2,2 раза, до 56,1 млн грн, з яких брокерам-нерезидентам – скоротилися на 12,5%, до 11,2 млн грн.
Витрати на врегулювання страхових випадків збільшилися на 40,9% – до 221,3 млн грн, витрати на оплату послуг оцінювачів – на 75,3%, до 77,5 млн грн.
Витрати на оплату асистансу збільшилися на 12,7% і становили 91,7 млн грн. При цьому оплата за послуги асистансу-нерезидента скоротилася майже вдвічі – до 4,2 млн грн.
Витрати страховиків на ведення судових справ зросли в 3,1 раза – до 33,1 млн грн.
Як повідомлялося, страхові компанії України в січні-червні 2023 року зібрали чисті премії на суму 20,895 млрд грн, що на 21,7% більше, ніж за аналогічний період 2022 року, виплатили 7,744 млрд грн чистих страхових виплат (+31%). Рівень чистих виплат збільшився з 34,4% до 37,1%.
Згідно з даними НБУ, станом на 30 червня 2023 року загальна кількість страхових компаній в Україні становила 115, з яких 12 спеціалізуються на страхуванні життя, тоді як на аналогічну дату роком раніше було 142 (13).
