Україна в 2025 році різко скоротила експорт титановмісних руд і концентрату: за даними Державної митної служби, поставки впали на 96,2% в натуральному вираженні, до 277 тонн, а виручка знизилася на 95,7% – до $496 тис.
Найбільш показово змінилася географія: ключовим покупцем за вартістю став Узбекистан з часткою 35,61% (приблизно $176,6 тис.), практично на одному рівні йшла Туреччина – 35,01% (близько $173,6 тис.), далі Єгипет – 29,38% (близько $145,7 тис.). Для порівняння, в 2024 році основним ринком залишалася Туреччина, тоді як частка Узбекистану в публічній статистиці не виділялася як ключова.
Імпорт титановмісної руди в Україну в 2025 році був невеликим – 78 тонн на $118 тис., майже повністю з Китаю (близько $116 тис.) і в невеликій частині з Казахстану (близько $2 тис.).
Паралельно з титановою позицією Україна зберігала експорт по групі критичних руд і концентратів – ніобієвих, танталових, ванадієвих і цирконієвих: за 2025 рік було вивезено 2,466 тис. тонн на $3,954 млн. Головними ринками стали Іспанія (48,90%, близько $1,93 млн), Німеччина (24,53%, близько $0,97 млн) та Італія (17,19%, близько $0,68 млн). При цьому імпорт цієї групи в Україну склав 469 тонн на $1,194 млн, причому домінувала Іспанія (72,86%).
Окрема особливість статистики – фактор конфіденційності та експортного контролю. Низка профільних публікацій і сама митниця раніше вказували, що частина операцій з титановою сировиною може відображатися в більш агрегованих категоріях через обмеження на товари військового та подвійного призначення, тому публічні дані за кодом 2614 не завжди збігаються з галузевими оцінками.
Вже на початку 2026 року тенденція збереглася: у січні Україна, згідно з наведеними даними ДМС, не експортувала і не імпортувала титановмісну руду і концентрат, а також не експортувала ніобієві, танталові, ванадієві та цирконієві руди (при цьому був невеликий імпорт цієї групи).
Криворізький комбінат у 2025 році наростив випуск коксу 6%-ної вологості на 16,4% – до 1 млн 460,3 тис. тонн. Це дозволяє забезпечувати власні потреби основного виробництва.
Одночасно гірничий департамент, робота якого залежить від стабільного електропостачання, показав зниження:
– Виробництво залізорудного концентрату впало на 3,3% – до 7,56 млн тонн.
– Видобуток залізної руди скоротився на 4,2% – до 18,4 млн тонн.
Керівництво пояснило це прямим впливом обмежень енергопостачання, спричинених атаками на інфраструктуру, через що гірничий комплекс працював нижче довоєнних рівнів.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
Україна у січні-листопаді поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному виразі на 95,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 277 тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, у грошовому виразі експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 95,2% – до $496 тис. При цьому основний експорт здійснювався до Узбекистану (35,61% поставок у грошовому вимірі), Туреччини (35,01%) та Єгипту (29,38%).
Крім того, Україна за 11 місяців 2025 року імпортувала 78 тонн титановмісної руди на суму $117 тис. з Китаю (98,29%, поставки відбулися у січні) та Казахстану (1,71%, поставки були у травні).
Україна за цей період експортувала руди і концентрати ніобієві, танталові, ванадієві та цирконієві обсягом 2,466 тис. тонн на суму $3,954 млн до Іспанії (48,90%), Німеччини (24,53%) та Італії (17,19%). Водночас 441 тонн таких руд країна імпортувала на суму $1,125 млн з Іспанії (72,98%), Чехії (12,89%) та Китаю (11,82%).
Як повідомлялося, Україна у 2024 році скоротила експорт титановмісних руд в натуральному вимірі на 37,5% порівняно з попереднім роком – до 7,284 тис. тонн. У грошовому виразі експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 40% – до $11,654 млн. Основний експорт здійснювався до Туреччини (62,82% поставок у грошовому вимірі), Єгипту (7,38%) і Польщі (6,93%).
Україна торік імпортувала 314 тонн титановмісної руди на суму $492 тис. з Китаю (87,78%), В’єтнаму (6,11%) і Сенегалу (теж 6,11%).
Водночас експерти вказували на невідповідність статистики з експорту титановмісних руд. Втім, на запит агентства “Інтерфакс-Україна” у Державній митній службі (ДМС) України повідомили, що повних даних про експорт титанової сировини не надається через обмеження щодо обсягів експортно-імпортних операцій із товарами військового та подвійного призначення, які відображаються в агрегованому вигляді із зазначенням “Інші товари”. При цьому пояснили, що, зокрема, поставки титановмісних руд від компаній відрізняються від даних ДМС.
“Інформуємо, що ці поставки включено до статистичного експорту з України, однак не відображено в оприлюдненій Держмитслужбою статистиці зовнішньої торгівлі (…) у товарній позиції УКТЗЕД 2614 “Руди та концентрати титанові” з огляду на таке (…) Згідно з приписами (…), під час захисту даних із метою конфіденційності будь-яка інформація, що вважається конфіденційною, повідомляється в повному обсязі на наступному, більш високому рівні агрегації даних про товар”, – пояснила ДМС у відповіді агентству.
Уточнювалось, що відомості про митне оформлення та переміщення через митний кордон України товарів, що підлягають експортному контролю, зараховано до переліку відомостей, які містять службову інформацію в ДМС, згідно із відповідним наказом.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Копальня “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, на шахті “Ювілейна” вводить в роботу новий блок покладу залізної руди “Головний”.
Як повідомляється у корпоративній газеті DCH Steel у четвер, на руднику завершили підготовку нової виробничої потужності.
При цьому уточнюється, що на початку листопада спеціалізована комісія у складі провідних фахівців підприємства та представників Державної служби України з питань праці підписала акт введення в розробку гірничого блоку 13-17. Він розташований у покладі “Головний” на горизонті -1420 м, підповерх 3А.
Проєктні запаси блоку становлять 221,3 тис. тонн руди із вмістом заліза у масиві 60,75%.
“Це великий блок, який ми готували до виробництва майже рік, його запасів вистачить на пів року стабільної роботи підприємства”, – зазначив головний інженер шахти “Ювілейна” Микола Пунтус.
Також повідомляється, що на шахті “Центральна” відремонтували водовідливний став на горизонтах -1260 м та -1340 м. Діаметр нового трубопроводу між цими відмітками підземних горизонтів становить 325 мм. Шахта “Центральна” входить до складу шахти “Ювілейна”. Водовідливний став – гідротехнічна інженерна споруда, яка призначена для збору води та є критично важливою частиною системи шахтного водовідливу.
Копальня “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе.
Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
DCH, РУДА, Суха Балка, ШАХТА, Ювілейна
Україна у січні-жовтні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному виразі на 95,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 277 тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, у грошовому виразі експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 94,7% – до $496 тис. При цьому основний експорт здійснювався до Узбекистану (35,61% поставок у грошовому вимірі), Туреччини (35,01%) та Єгипту (29,38%).
Крім того, Україна за 10 місяців 2025 року імпортувала 78 тонн титановмісної руди на суму $117 тис. з Китаю (98,29%, поставки відбулися у січні) та Казахстану (1,71%, поставки були у травні).
Україна за цей період експортувала руди і концентрати ніобієві, танталові, ванадієві та цирконієві обсягом 2,466 тис. тонн на суму $3,954 млн до Іспанії (48,90%), Німеччини (24,53%) та Італії (17,19%). Водночас 417 тонн таких руд країна імпортувала на суму $1,068 млн з Іспанії (72,38%), Чехії (12,73%) та Китаю (12,45%).
Як повідомлялося, Україна у 2024 році скоротила експорт титановмісних руд в натуральному вимірі на 37,5% порівняно з попереднім роком – до 7,284 тис. тонн. У грошовому виразі експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 40% – до $11,654 млн. Основний експорт здійснювався до Туреччини (62,82% поставок у грошовому вимірі), Єгипту (7,38%) і Польщі (6,93%).
Україна торік імпортувала 314 тонн титановмісної руди на суму $492 тис. з Китаю (87,78%), В’єтнаму (6,11%) і Сенегалу (теж 6,11%).
Водночас експерти вказували на невідповідність статистики з експорту титановмісних руд. Втім, на запит агентства “Інтерфакс-Україна” у Державній митній службі (ДМС) України повідомили, що повних даних про експорт титанової сировини не надається через обмеження щодо обсягів експортно-імпортних операцій із товарами військового та подвійного призначення, які відображаються в агрегованому вигляді із зазначенням “Інші товари”. При цьому пояснили, що, зокрема, поставки титановмісних руд від компаній відрізняються від даних ДМС.
“Інформуємо, що ці поставки включено до статистичного експорту з України, однак не відображено в оприлюдненій Держмитслужбою статистиці зовнішньої торгівлі (…) у товарній позиції УКТЗЕД 2614 “Руди та концентрати титанові” з огляду на таке (…) Згідно з приписами (…), під час захисту даних із метою конфіденційності будь-яка інформація, що вважається конфіденційною, повідомляється в повному обсязі на наступному, більш високому рівні агрегації даних про товар”, – пояснила ДМС у відповіді агентству.
Уточнювалося, що відомості про митне оформлення та переміщення через митний кордон України товарів, що підлягають експортному контролю, зараховано до переліку відомостей, які містять службову інформацію в ДМС, згідно із відповідним наказом.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Шахта «Суха Балка» (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, на шахті Фрунзе прийняла в роботу блок нового горизонту залягання залізної руди «Дружба».
Як повідомляється в корпоративній газеті DCH Steel у четвер, блок прийнятий в роботу 16 жовтня.
При цьому уточнюється, що блок 45-51 знаходиться в підповерсі горизонтів -1210м, -1227м родовища «Дружба». І наголошується, що це перший блок нового горизонту, який розроблятимуть з використанням сучасної технології.
Запаси блоку налічують близько 49 тис. тонн сировини високої якості. Середній вміст заліза – 61,22%.
Очікується, що запасів блоку вистачить на три місяці стабільної роботи.
Рудник «Суха Балка» – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти «Ювілейна» та ім. Фрунзе.
Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
