Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія приєдналася до двох рішень Європейського Союзу, які продовжують дію вже існуючих обмежувальних заходів, пов’язаних із війною в Україні.
Перше рішення ЄС стосується заходів проти дій Росії щодо окупованих і непідконтрольних Києву регіонів України. По суті, це продовження спеціального санкційного режиму ще на рік — до 24 лютого 2027 року. Сербія підтримала це продовження разом із низкою інших країн-кандидатів та партнерів ЄС.
Друге рішення стосується санкцій проти конкретних осіб, компаній та організацій у зв’язку з ситуацією в Україні. Це не «загальні санкції проти Росії в цілому», а продовження списку адресних обмежень для окремих фігурантів до 6 березня 2027 року.
Формулювання про те, що Сербія «забезпечить відповідність своєї національної політики» цим рішенням, означає наступне: Белград заявив, що з цих двох конкретних питань діятиме у руслі політики ЄС. Євросоюз в офіційних заявах окремо відзначив і привітав таке приєднання Сербії.
Це не означає, що Сербія повністю приєдналася до всього санкційного пакету ЄС проти Москви. Йдеться саме про два окремі рішення, а не про повне санкційне вирівнювання з Брюсселем.
Для Сербії це черговий приклад часткового зовнішньополітичного узгодження з Брюсселем з питань, пов’язаних з Україною та Росією.
Сербія є країною-кандидатом на вступ до ЄС і регулярно перебуває під пильною увагою Брюсселя щодо узгодження зовнішньої та санкційної політики з європейськими рішеннями. На цьому тлі такі кроки Белграда зазвичай розглядаються як сигнал про готовність підтримувати робочу координацію з ЄС з окремих міжнародних питань, насамперед пов’язаних з українським порядком денним.
Як повідомляє Сербський Економіст, Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC) видало сербській нафтокомпанії NIS, що перебуває під контролем російських акціонерів, тимчасову ліцензію на продовження роботи до 23 січня 2026 року, повідомила міністерка гірничодобувної промисловості та енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ганданович.
За її словами, рішення означає відновлення роботи НПЗ у Панчево після 36-денної паузи. Обмеження США, що набули чинності восени, раніше заблокували постачання нафти за єдиним маршрутом імпорту сировини для заводу – через хорватського оператора трубопроводу JANAF.
NIS управляє НПЗ потужністю 4,8 млн т на рік і найбільшою в Сербії мережею АЗС (327 станцій), забезпечуючи близько 80% споживання палива на внутрішньому ринку.
Раніше OFAC надав NIS термін до 24 березня для переговорів про продаж частки російських власників; у структурі капіталу компанії Gazprom володіє 11,3%, Gazprom Neft – 44,9%, державі Сербії належить 29,9%. Президент Сербії Александр Вучич повідомляв, що Gazprom веде переговори з угорською MOL про можливу угоду.
https://t.me/relocationrs/2042
Мінфін США знову надав відстрочку до 29 липня щодо застосування санкцій проти сербської NIS, йдеться в повідомленні компанії. Міністр енергетики Дубравка Джедович-Ханданович, яку цитують сербські ЗМІ, заявила, що «санкції проти NIS офіційно відкладені, про що вночі були отримані письмові підтвердження».
Раніше Сербія кілька разів вже отримувала від США відстрочки санкцій проти NIS, востаннє вони були відкладені до 27 червня.
Як повідомлялося, 10 січня США ввели санкції проти двох російських нафтових компаній – «Газпром нафти» і «Сургутнефтегаза», а також їх дочірніх компаній. У SDN List включена і сербська “дочка” «Газпром нафти» – NIS. Потім США переносили введення санкцій щодо NIS.
В кінці лютого «Газпром нафта» передала “Газпрому” 5,15% акцій NIS. Тепер у «Газпром нафти» – 44,85% акцій NIS, у «Газпрому» – 11,3%. Ще 29,87% акцій NIS перебуває у власності Сербії, решта – у міноритарних акціонерів.
Президент Сербії Олександр Вучич повідомляв, що США вимагають повного виведення російського капіталу з NIS. При цьому він нагадував, що уряд Сербії в 2008 році продав контроль в NIS російській «Газпром нафті», і за минулі роки російська компанія і NIS сприяли отриманню значних доходів до бюджету Сербії, а також розвитку багатьох проектів.
NIS – єдина компанія в Сербії, що займається розвідкою і видобутком вуглеводнів, їй також належить великий НПЗ в місті Панчево. Компанія домінує на ринку нафтопродуктів Сербії, мережа АЗС NIS представлена в Боснії і Герцеговині, Болгарії та Румунії, включаючи в цілому понад 400 станцій.
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про рішення Ради національної безпеки і оборони про введення санкцій щодо дев’яти юридичних і трьох фізичних осіб, всіх громадян Російської Федерації, пов’язаних з казино Pin-Up.
Відповідний указ № 344/2025 опублікований на сайті президента.
Згідно з додатком до указу, санкції введені щодо трьох фізичних осіб, громадян Російської Федерації: Дмитра Пуніна, Івана Баннікова та Олександра Матясова.
Санкції також введені щодо дев’яти юридичних осіб, три з яких зареєстровані в Україні: ТОВ «Ukr Game Technology», ТОВ «Tranitadevelopment» і ТОВ «Turbo.Yu».
Президент України Володимир Зеленський підписав укази щодо кількох санкційних пакетів, зокрема щодо “Запоріжсталі”.
“Сьогодні у нас санкційний день. Є кілька санкційних пакетів, підписано відповідні укази. Перший санкційний пакет – щодо “Запоріжсталі”. Своїм указом наклав обмежувальні заходи на 41 особу – 13 фізичних і 28 юридичних, – за допомогою яких РФ зберігала контроль над підприємством, шкодила нашій економіці”, – написав він у телеграм-каналі.
“Запускаємо процедуру конфіскації російської частини – вона буде працювати для України та українців”, – додав Зеленський.
Торгівля між Європейським союзом і Росією значно скоротилася від початку вторгнення РФ в Україну, особливо помітно – в останні місяці, повідомило статистичне управління ЄС (Eurostat) у п’ятницю.
Згідно зі статданими, частка Росії в імпорті ЄС впала до 4,3% з 9,5% у період з лютого по грудень 2022 року. За той самий період частка Росії в експорті ЄС знизилася до 2% з 4%.
Дефіцит ЄС у торгівлі з РФ сягнув піку в 18,2 млрд євро в березні 2022 року, а потім поступово знизився до 6,0 млрд євро в грудні 2022 року. Вартість імпорту з Росії за цей період впала на 53% – до 10,3 млрд євро з 21,8 млрд євро.
Eurostat зазначає, що “у міру поступового заміщення Росії іншими торговельними партнерами її частка в імпорті ЄС знизилася за шістьма ключовими товарами”. Зокрема, найбільше падіння було зафіксовано за вугіллям (до 22% у 2022 році з 45% роком раніше), природним газом (до 21% з 36%), добривами (до 22% з 29%), чавуном і сталлю (до 10% з 16%).
