Як повідомляє Сербський Економіст, Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC) видало сербській нафтокомпанії NIS, що перебуває під контролем російських акціонерів, тимчасову ліцензію на продовження роботи до 23 січня 2026 року, повідомила міністерка гірничодобувної промисловості та енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ганданович.
За її словами, рішення означає відновлення роботи НПЗ у Панчево після 36-денної паузи. Обмеження США, що набули чинності восени, раніше заблокували постачання нафти за єдиним маршрутом імпорту сировини для заводу – через хорватського оператора трубопроводу JANAF.
NIS управляє НПЗ потужністю 4,8 млн т на рік і найбільшою в Сербії мережею АЗС (327 станцій), забезпечуючи близько 80% споживання палива на внутрішньому ринку.
Раніше OFAC надав NIS термін до 24 березня для переговорів про продаж частки російських власників; у структурі капіталу компанії Gazprom володіє 11,3%, Gazprom Neft – 44,9%, державі Сербії належить 29,9%. Президент Сербії Александр Вучич повідомляв, що Gazprom веде переговори з угорською MOL про можливу угоду.
https://t.me/relocationrs/2042
Мінфін США знову надав відстрочку до 29 липня щодо застосування санкцій проти сербської NIS, йдеться в повідомленні компанії. Міністр енергетики Дубравка Джедович-Ханданович, яку цитують сербські ЗМІ, заявила, що «санкції проти NIS офіційно відкладені, про що вночі були отримані письмові підтвердження».
Раніше Сербія кілька разів вже отримувала від США відстрочки санкцій проти NIS, востаннє вони були відкладені до 27 червня.
Як повідомлялося, 10 січня США ввели санкції проти двох російських нафтових компаній – «Газпром нафти» і «Сургутнефтегаза», а також їх дочірніх компаній. У SDN List включена і сербська “дочка” «Газпром нафти» – NIS. Потім США переносили введення санкцій щодо NIS.
В кінці лютого «Газпром нафта» передала “Газпрому” 5,15% акцій NIS. Тепер у «Газпром нафти» – 44,85% акцій NIS, у «Газпрому» – 11,3%. Ще 29,87% акцій NIS перебуває у власності Сербії, решта – у міноритарних акціонерів.
Президент Сербії Олександр Вучич повідомляв, що США вимагають повного виведення російського капіталу з NIS. При цьому він нагадував, що уряд Сербії в 2008 році продав контроль в NIS російській «Газпром нафті», і за минулі роки російська компанія і NIS сприяли отриманню значних доходів до бюджету Сербії, а також розвитку багатьох проектів.
NIS – єдина компанія в Сербії, що займається розвідкою і видобутком вуглеводнів, їй також належить великий НПЗ в місті Панчево. Компанія домінує на ринку нафтопродуктів Сербії, мережа АЗС NIS представлена в Боснії і Герцеговині, Болгарії та Румунії, включаючи в цілому понад 400 станцій.
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про рішення Ради національної безпеки і оборони про введення санкцій щодо дев’яти юридичних і трьох фізичних осіб, всіх громадян Російської Федерації, пов’язаних з казино Pin-Up.
Відповідний указ № 344/2025 опублікований на сайті президента.
Згідно з додатком до указу, санкції введені щодо трьох фізичних осіб, громадян Російської Федерації: Дмитра Пуніна, Івана Баннікова та Олександра Матясова.
Санкції також введені щодо дев’яти юридичних осіб, три з яких зареєстровані в Україні: ТОВ «Ukr Game Technology», ТОВ «Tranitadevelopment» і ТОВ «Turbo.Yu».
Президент України Володимир Зеленський підписав укази щодо кількох санкційних пакетів, зокрема щодо “Запоріжсталі”.
“Сьогодні у нас санкційний день. Є кілька санкційних пакетів, підписано відповідні укази. Перший санкційний пакет – щодо “Запоріжсталі”. Своїм указом наклав обмежувальні заходи на 41 особу – 13 фізичних і 28 юридичних, – за допомогою яких РФ зберігала контроль над підприємством, шкодила нашій економіці”, – написав він у телеграм-каналі.
“Запускаємо процедуру конфіскації російської частини – вона буде працювати для України та українців”, – додав Зеленський.
Торгівля між Європейським союзом і Росією значно скоротилася від початку вторгнення РФ в Україну, особливо помітно – в останні місяці, повідомило статистичне управління ЄС (Eurostat) у п’ятницю.
Згідно зі статданими, частка Росії в імпорті ЄС впала до 4,3% з 9,5% у період з лютого по грудень 2022 року. За той самий період частка Росії в експорті ЄС знизилася до 2% з 4%.
Дефіцит ЄС у торгівлі з РФ сягнув піку в 18,2 млрд євро в березні 2022 року, а потім поступово знизився до 6,0 млрд євро в грудні 2022 року. Вартість імпорту з Росії за цей період впала на 53% – до 10,3 млрд євро з 21,8 млрд євро.
Eurostat зазначає, що “у міру поступового заміщення Росії іншими торговельними партнерами її частка в імпорті ЄС знизилася за шістьма ключовими товарами”. Зокрема, найбільше падіння було зафіксовано за вугіллям (до 22% у 2022 році з 45% роком раніше), природним газом (до 21% з 36%), добривами (до 22% з 29%), чавуном і сталлю (до 10% з 16%).
У дев’ятому пакеті санкцій проти Росії можуть бути обмеження щодо російської металургії, розширення підсанкційного списку юридичних та фізичних осіб та, можливо, ліміт цін на російську нафту, вважає політичний експерт, кандидат історичних наук Валентин Гайдай. Проте, на його думку, поки що не варто чекати більш серйозних обмежень.
“Хоча, визнання Європарламентом Росії країною-терористом може дати додатковий імпульс до подальших санкцій, вірогідно, що більш суттєві обмеження ми побачимо в наступному році після закінчення зимового періоду та опалювального сезону. Тоді ж можливе введення газового ембарго та інші обмеження, наприклад, на постачання до Росії технологій, товарів соціального направлення тощо”, – зазначив Гайдай.
Також експерт вважає, що в дев’ятому санкційному пакеті ми навряд чи побачимо механізм вилучення російських активів на користь України.
“Конфіскація активів РФ наразі малоімовірна хоча б тому, що даний механізм ще не розроблений, відсутня відповідна нормативно-правова база, та й саме його задіяння буде більш актуальним після перемоги України, коли знадобляться кошти на відновлення економіки, інфраструктури, господарства і т.д.”, – підкреслив він.
Водночас, Валентин Гайдай вказує на недопрацювання у вже існуючих санкціях та зазначає, на що треба звернути особливу увагу при підготовці нових санкцій.
“Для реально ефективного паралічу фінансової системи РФ необхідно відключити від системи SWIFT абсолютно всі російські та білоруські банки (білоруські – як країни-співагресора), а антиросійські та антибілоруські санкції потрібно синхронізувати. Також, в майбутніх санкціях необхідно повністю анулювати страхування російських авіакомпаній та суден, випрацювати дієву схему вторинних санкцій” – наголосив Валентин Гайдай.
За матеріалами blogs.korrespondent.net
