Президент України Володимир Зеленський підписав указ про рішення Ради національної безпеки і оборони про введення санкцій щодо дев’яти юридичних і трьох фізичних осіб, всіх громадян Російської Федерації, пов’язаних з казино Pin-Up.
Відповідний указ № 344/2025 опублікований на сайті президента.
Згідно з додатком до указу, санкції введені щодо трьох фізичних осіб, громадян Російської Федерації: Дмитра Пуніна, Івана Баннікова та Олександра Матясова.
Санкції також введені щодо дев’яти юридичних осіб, три з яких зареєстровані в Україні: ТОВ «Ukr Game Technology», ТОВ «Tranitadevelopment» і ТОВ «Turbo.Yu».
Президент України Володимир Зеленський підписав укази щодо кількох санкційних пакетів, зокрема щодо “Запоріжсталі”.
“Сьогодні у нас санкційний день. Є кілька санкційних пакетів, підписано відповідні укази. Перший санкційний пакет – щодо “Запоріжсталі”. Своїм указом наклав обмежувальні заходи на 41 особу – 13 фізичних і 28 юридичних, – за допомогою яких РФ зберігала контроль над підприємством, шкодила нашій економіці”, – написав він у телеграм-каналі.
“Запускаємо процедуру конфіскації російської частини – вона буде працювати для України та українців”, – додав Зеленський.
Торгівля між Європейським союзом і Росією значно скоротилася від початку вторгнення РФ в Україну, особливо помітно – в останні місяці, повідомило статистичне управління ЄС (Eurostat) у п’ятницю.
Згідно зі статданими, частка Росії в імпорті ЄС впала до 4,3% з 9,5% у період з лютого по грудень 2022 року. За той самий період частка Росії в експорті ЄС знизилася до 2% з 4%.
Дефіцит ЄС у торгівлі з РФ сягнув піку в 18,2 млрд євро в березні 2022 року, а потім поступово знизився до 6,0 млрд євро в грудні 2022 року. Вартість імпорту з Росії за цей період впала на 53% – до 10,3 млрд євро з 21,8 млрд євро.
Eurostat зазначає, що “у міру поступового заміщення Росії іншими торговельними партнерами її частка в імпорті ЄС знизилася за шістьма ключовими товарами”. Зокрема, найбільше падіння було зафіксовано за вугіллям (до 22% у 2022 році з 45% роком раніше), природним газом (до 21% з 36%), добривами (до 22% з 29%), чавуном і сталлю (до 10% з 16%).
У дев’ятому пакеті санкцій проти Росії можуть бути обмеження щодо російської металургії, розширення підсанкційного списку юридичних та фізичних осіб та, можливо, ліміт цін на російську нафту, вважає політичний експерт, кандидат історичних наук Валентин Гайдай. Проте, на його думку, поки що не варто чекати більш серйозних обмежень.
“Хоча, визнання Європарламентом Росії країною-терористом може дати додатковий імпульс до подальших санкцій, вірогідно, що більш суттєві обмеження ми побачимо в наступному році після закінчення зимового періоду та опалювального сезону. Тоді ж можливе введення газового ембарго та інші обмеження, наприклад, на постачання до Росії технологій, товарів соціального направлення тощо”, – зазначив Гайдай.
Також експерт вважає, що в дев’ятому санкційному пакеті ми навряд чи побачимо механізм вилучення російських активів на користь України.
“Конфіскація активів РФ наразі малоімовірна хоча б тому, що даний механізм ще не розроблений, відсутня відповідна нормативно-правова база, та й саме його задіяння буде більш актуальним після перемоги України, коли знадобляться кошти на відновлення економіки, інфраструктури, господарства і т.д.”, – підкреслив він.
Водночас, Валентин Гайдай вказує на недопрацювання у вже існуючих санкціях та зазначає, на що треба звернути особливу увагу при підготовці нових санкцій.
“Для реально ефективного паралічу фінансової системи РФ необхідно відключити від системи SWIFT абсолютно всі російські та білоруські банки (білоруські – як країни-співагресора), а антиросійські та антибілоруські санкції потрібно синхронізувати. Також, в майбутніх санкціях необхідно повністю анулювати страхування російських авіакомпаній та суден, випрацювати дієву схему вторинних санкцій” – наголосив Валентин Гайдай.
За матеріалами blogs.korrespondent.net
США в контактах із країнами ЄС висунули пропозицію застосувати досвід, отриманий від реалізації режиму експортного контролю щодо РФ, проти КНР, повідомляє у понеділок Bloomberg з посиланням на низку анонімних джерел.
“За словами людей, знайомих із цим питанням, США при контактах з європейськими союзниками озвучили ідею винести уроки з режиму експортного контролю, який використовується проти Росії, для боротьби з Китаєм”, – передає агентство.
За словами джерел, Білий дім “вивчає можливість використання деяких елементів аналогічного обміну інформацією та координації при реалізації заходів з метою посилити обмеження” США та ЄС проти експорту до Китаю.
Такі дискусії точаться у період, коли ЄС та США обговорюють порядок денний запланованої на 5 грудня третьої зустрічі Ради з торгівлі та технологій (Trade and Technology Council), яка є форумом для координації торговельної та технологічної політики ЄС та США.
Проте, зазначають джерела, у ЄС не схильні розглядати застосування до КНР того підходу, який застосовувався щодо Росії. За словами одного джерела, ЄС може звернути увагу на товари, які Пекін здатний використати для посилення військового потенціалу.
У свою чергу, в Раді національної безпеки США спростували і плани поширити режим експортного контролю, який діє проти РФ, на КНР, і факт дискусій на цю тему з країнами Європи.
Bloomberg пояснює, що експортні обмеження вважаються потенційно ефективними для уповільнення розвитку Китаю на тлі глобального суперництва за першість у технологіях.
7 жовтня Мінторг США заборонив продаж Китаю найсучасніших чіпів, а також обладнання, комплектуючих та програмного забезпечення для їх виробництва, причому особливу увагу приділено технологіям, пов’язаним із штучним інтелектом та потенційним військовим застосуванням. Обмеження торкнулися експорту інших країн, який залежить від подібних американських технологій та програм. Також громадянам США заборонили консультувати китайську сторону або надавати їй інші послуги у цій сфері.
Згодом заступник міністра торгівлі США з промисловості та безпеки Алан Естевес заявив, що у Вашингтоні очікують швидких домовленостей із союзниками про їхнє приєднання до цих обмежень. Однак влада Нідерландів, де базується компанія, що виробляє обладнання для електронної промисловості, компанія ASML Holding, виражала тривогу з приводу ефекту нових обмежувальних заходів США.
Тим часом, у середині жовтня газета The Financial Times повідомляла з посиланням на документ зовнішньополітичної служби ЄС, підготовлений до засідання Ради Євросоюзу із закордонних справ, що, на її думку, Китай є конкурентом, якому потрібно протистояти, і що політику щодо КНР треба посилювати. Низка лідерів ЄС пізніше також застерігала від економічної залежності від Китаю.
Як повідомляє інтернет-видання “Україна по-арабськи”, сьогодні, 17 жовтня, Рада Європейського Союзу запровадила додаткові санкції проти Ірану через порушення прав людини.
Про це йдеться на сторінці Ради ЄС.
«Сьогодні Рада додала одинадцять фізичних та чотири юридичні особи до списку осіб, які підпадають під обмежувальні заходи в контексті існуючого режиму санкцій щодо прав людини щодо Ірану», – йдеться у повідомленні.
Обмеження були запроваджені щодо поліції моралі Ірану та двох її ключових постатей Мохаммада Ростамі та Хаджахмада Мірзаї.
Крім того, ЄС включив до списку Іссу Зарепура, міністра інформаційно-комунікаційних технологій Ірану, за його відповідальність у відключенні інтернету. Санкції включають заборону на поїздки та заморожування активів.
«Європейський Союз та його держави-члени засуджують широкомасштабне та непропорційне застосування сили проти мирних демонстрантів», – додали у відомстві.
