Українським юридичним особам необхідно двічі на рік подавати до ТЦК та СП відомості про транспорт, навіть якщо на балансі підприємства немає автомобілів чи іншої техніки.
Як пояснив Житомирський обласний ТЦК та СП у відповіді на запит Опендатабота, за відсутності транспортних засобів підприємству необхідно подати так званий «нульовий» звіт.
Відомості про наявність та технічний стан транспортних засобів і техніки подаються щорічно не пізніше 20 червня та 20 грудня. Така вимога передбачена Положенням про військово-транспортний обов’язок, затвердженим постановою Кабінету міністрів № 1921.
За неподання інформації або порушення термінів посадовим особам підприємств загрожує штраф від 34 тис. до 59,5 тис. грн.
Водночас не кожна постанова обов’язково закінчується накладенням штрафу. Посадова особа може надати підтвердження поважних причин затримки, зокрема лікування, відрядження або догляду за особою з інвалідністю.
У Житомирській області у 2026 році постанови отримали чотири підприємства, однак у всіх випадках причини затримки були визнані поважними, тому штрафи не накладалися.
Опендатабот рекомендує підприємствам заздалегідь перевіряти, хто саме призначений відповідальним за подання відомостей, та зберігати підтвердження їх своєчасного надсилання.
Першоджерела: Опендатабот, Положення про військово-транспортний обов’язок № 1921 та стаття 210-1 КУпАП.
Українським підприємствам за перші п’ять місяців 2026 року нарахували понад 7 млн грн штрафів за неподання або несвоєчасне подання відомостей про транспорт до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
За даними Опендатаботу, який посилається на інформацію Командування Сухопутних військ ЗСУ, протягом січня-травня було винесено 263 постанови. Загальна сума нарахованих штрафів становила 7,057 млн грн.
Із цієї суми 6,652 млн грн, або 94%, підприємства вже сплатили добровільно чи кошти були примусово стягнуті до бюджету.
Загалом із 2014 року постанови за неподання відомостей про транспорт отримали 1 047 українських компаній. При цьому 87% усіх санкцій були застосовані вже після початку повномасштабної війни.
Постанови виносять щодо посадових осіб підприємств, відповідальних за подання інформації. Це можуть бути директори, бухгалтери або інші працівники, на яких покладено відповідні обов’язки.
Підприємства мають двічі на рік повідомляти ТЦК та СП про наявність і технічний стан транспортних засобів і техніки.
Першоджерело: Опендатабот – «7 млн грн штрафів бізнесу за неподання інформації про транспорт ТЦК цьогоріч», оприлюднено 29 липня 2026 року.
Президент США Дональд Трамп у відповідь на нещодавні штрафи, накладені Європейським Союзом на американські технологічні компанії «Apple», «Google» та «Amazon», назвав це «дискримінацією» та пообіцяв додаткові перевірки й мита.
«Європейський Союз знову взявся за справу і, як завжди, націлився безпосередньо на великі американські компанії! Після того як він без жодної причини оштрафував Apple на $15 мільярдів, Meta на $3 мільярди, Amazon на $2,5 мільярда та багатьох інших, нам щойно повідомили, що Google, справді передова й дивовижна компанія, була оштрафована ще на $1 мільярд без жодних пояснень», – написав він у соцмережі Truth Social.
Трамп наголосив, що загальна сума штрафів для Google перевищила $18 мільярдів США.
«Ця незаконна й вкрай дискримінаційна практика розпочалася на таких високих рівнях протягом першого року адміністрації Джо Байдена, але вона не триватиме за адміністрації Трампа», – наголосив він.
Трамп зазначив, що США «негайно розпочнуть розслідування за статтею 301 щодо практики «пограбування» американських компаній і, як наслідок, американських платників податків».
Американський президент пообіцяв «дуже високу ціну» для Європейського Союзу за «цю незаконну та вкрай неетичну поведінку».
«Штрафи будуть повністю скасовані, і ми очікуємо, що до них буде застосовано суттєвий тариф у найкоротші терміни», – обіцяє Трамп.
Як повідомлялося, Єврокомісія (ЄК) оголосила в четвер про своє рішення накласти на Google штраф у розмірі 890 млн євро за порушення Закону про цифрові ринки (Digital Markets Act, DMA).
Джерело: https://truthsocial.com/@realDonaldTrump/posts/116976043318889040
Національний банк України у червні 2026 року застосував заходи впливу до ТОВ «Ай Ломбард» за порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу та валютного законодавства, повідомив регулятор 7 липня. Загальна сума штрафів склала 4,196 млн грн.
Основний штраф — 4,096 млн грн — компанія отримала за неналежну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу.
За даними НБУ, порушення стосувалися розробки та впровадження внутрішніх документів, перевірки клієнтів, застосування ризик-орієнтованого підходу, додаткових заходів щодо політично значущих осіб, а також надання інформації та документів на запити Нацбанку.
Ще 100 тис. грн штрафу «Ай Ломбард» отримав за порушення порядку проведення валютно-обмінних операцій. Зокрема, НБУ вказав на відсутність у внутрішніх документах порядку взаємодії між відокремленими підрозділами під час проведення валютно-обмінних операцій, а також на невиконання інкасації залишків валютних цінностей у касі структурного підрозділу.
Крім того, компанія отримала письмові попередження за неналежне ведення анкет клієнтів та здійснення з фізичними особами-нерезидентами валютних операцій з надання та погашення кредитів, а також сплати відсотків у гривні без відповідної ліцензії НБУ.
ТОВ «Ай Ломбард» — небанківська фінансова установа, зареєстрована в Україні. НБУ включив компанію до Державного реєстру фінансових установ і видав їй ліцензію на надання фінансових послуг у жовтні 2023 року.
Національний банк України у червні 2026 року оштрафував АТ «ПУМБ» на 10 млн грн за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, повідомив регулятор 7 липня.
За даними НБУ, порушення стосувалися неналежного перевірки нових та діючих клієнтів, а також незастосування посилених заходів перевірки щодо клієнта з високим ризиком ділових відносин.
Регулятор також вказав на неналежне застосування банком ризик-орієнтованого підходу. Зокрема, НБУ зафіксував невизначення високого рівня ризику ділових відносин із клієнтами, кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни держави, що здійснює збройну агресію проти України.
Крім того, банк, за даними НБУ, несвоєчасно повідомляв спеціально уповноважений орган про порогові фінансові операції та порушив вимоги щодо припинення ділових відносин із клієнтами, які не надали документи або відомості для належної перевірки.
Окрім штрафу, ПУМБ отримав письмове попередження за недоліки у внутрішніх документах з питань фінансового моніторингу. НБУ вказав, що в них були відсутні процедури, достатні для ефективного управління ризиками та запобігання використанню банківських послуг для легалізації доходів, фінансування тероризму або розповсюдження зброї масового знищення.
ПУМБ — Перший Український Міжнародний Банк, один із найбільших приватних банків з українським капіталом. Банк працює з 1991 року та надає послуги приватним клієнтам, підприємцям і бізнесу. ПУМБ є системно важливим банком за класифікацією НБУ та обслуговує близько 147 тис. корпоративних клієнтів і 1,9 млн роздрібних клієнтів.
Як повідомляє Fixygen, Національний банк України оштрафував ТОВ «ФК «Форвард Фінанс» на 172,94 тис. грн і застосував до компанії письмове застереження.
За даними НБУ, фінансова компанія подала регуляторну звітність із недостовірними даними та не забезпечила функціонування комплексної, адекватної та ефективної системи внутрішнього контролю.
Штраф застосовано за порушення вимог пункту 5 розділу I Правил складання та подання звітності учасниками ринку небанківських фінансових послуг до НБУ, затверджених постановою правління Нацбанку №123 від 25 листопада 2021 року.
ФК «Форвард Фінанс» має сплатити штраф упродовж місяця з дня набрання чинності рішенням. Крім того, до 7 липня 2026 року компанія повинна усунути недолік у діяльності, зазначений у письмовому застереженні.
ТОВ «ФК «Форвард Фінанс» зареєстроване в Україні, код ЄДРПОУ 38837560. Компанія належить до небанківського фінансового сектору, який регулюється Національним банком України. Для таких установ питання достовірності звітності та якості внутрішнього контролю є ключовими з огляду на вимоги прозорості, нагляду та захисту споживачів фінансових послуг.
Джерело: НБУ
