Alviva Group, власник лідера хлібобулочних виробів України ТОВ “Київ Хліб”, 2025 року отримала 5,419 тис тонн першого врожаю озимої пшениці і соняшнику у своєму пілотному для аграрного підрозділу сезоні, повідомила пресслужба групи в Facebook.
Нагададується, що 2024 року вона розпочала діяльність у Київській та Чернігівській областях, де має 4 тис. га сільгоспземель.
“5 419 тонн – загальний обсяг першого врожаю (озима пшениця та соняшник). 1 300 га — загальна площа земель, на яких проведено відновлення та рекультивацію. 204 га розміновано та 760 га розліснено для повернення територій у господарський обіг”, – поділилася своїми досягненнями Alviva Group.
Наступного сезону-2025–2026 компанія планує розширити посівні площі на 26% – до 3 510 га завдяки розмінуванню та рекультивації. Крім того, аграрний підрозділ Alviva Group має намір диверсифікувати структуру посівів і додасть до сівозміни жито, кукурудзу та ріпак.
Alviva Group – міжнародна група компаній сфери харчових технологій та послуг. Випускає хлібобулочну продукцію під брендами “Київхліб”, Tarta, Tendi, Norden Brod, British Sandwich, Mr Snex, Naturavo, Honey Moon і “Київмлин”.
Географія експорту групи охоплює 30 країн світу. Її земельний банк налічує понад 4 тис. га у Київській та Чернігівській областях.
Ціни на соняшник на внутрішньому українському ринку протягом минулого тижня обвалилися більш ніж на 1000 грн/т і склали близько 26000-27600 грн/т (СРТ-підприємство), що є мінімальним рівнем від початку сезону-2025/2026), і лише подекуди сягали 28000-28300 грн/т СРТ, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Аналітики уточнили, що індикативні ціни попиту стартували від 25000-25400 грн/т (СРТ).
Експерти пояснили, що сповільнення темпів торгівлі олійною культурою суттєво сповільнилися через постійні ракетно-дронові атаками на порти Одеси, внаслідок чого зменшилося та в деяких випадках призупинилося вивантаження продукції.
За їх інформацією, обстріли морпортів підвищили ризики зберігання олії в портах. Відтак низка заводів призупиняє роботу, оскільки або не має резервуарів для зберігання на підприємстві, або вони вже заповнені.
Крім того, на ринку спостерігається значне зниження цін на сировину через незрозумілість подальшого розвитку в даному секторі.
“Це спричинило скорочення пропозиції соняшнику, що також збіглося з традиційним затишшям у святковий період, внаслідок чого найближчими тижнями активність на ринку залишиться слабкою”, – прогнозують в “АПК-Інформ”.
Рослиницький підрозділ зернотрейдингової групи компаній Alebor Group завершив виробничий сезон 2025 року, повідомила пресслужба компанії у Facebook.
Згідно з повідомленням, спеціалісти компанії виростили та зібрали врожай пшениці з 2 тис. га з урожайністю понад 7 т/га, кукурудзи з 1,1 тис. га з урожайністю 14,5 т/га, ріпаку з 1,5 тис. га з урожайністю 3,6 т/га, соняшнику з 1,8 тис. га з урожайністю 3,85 т/га.
Alebor Group – трейдингова компанія, що була заснована 2006 року в Черкаській області. До її структури входять Христинівське хлібоприймальне підприємство (потужності зберігання 74 тис. тонн зерна), Вороновицьке ХПП (104 тис. тонн зерна), Чесне ХПП (27,5 тис. тонн зерна), транспортні компанії “Болеко” та “Автоера” із автопарком 210 великовантажних зерновозів, будівельне підприємство Alebor Real Estate.
Згідно з інформацією на сайті підприємства, Alebor Group входить до топ-20 зернотрейдингових компаній України, щорічно експортує близько 2 млн тонн зернових. ГК має власний земельний банк у 6,5 тис. га. Засновником компанії є Олексій Кустов.
KMZ Industries є найбільшим виробником елеваторного обладнання в Україні та виготовляє його повний спектр, включно із силосами, зерносушарками, транспортним обладнанням і сепараторами, а також надає послуги з автоматизації та монтажу.
Компанія, за її даними, побудувала понад 5 тис. об’єктів. В експлуатації – силоси KMZ Industries сумарним обсягом понад 12,5 млн куб. м.
В Україні знизилися закупівельні ціни на соняшник через зупинку експорту олії та шроту внаслідок російського удару по олійноекстракційному заводі (ОЕЗ) в порту “Південний”, повідомила Електронна зернова біржа.
За даними біржі, українські переробники на тлі пошкодження терміналу з перевалки рослинних олій на олійноекстракційному заводі, призупинення морського експорту та через зростання ризиків атак на інші заводи різко знизили закупівельні ціни на соняшник.
“Закупівельні ціни на соняшник вчора (понеділок – ІФ-У) впали на 1000-1300 грн/т – до 27000-27500 грн/т, або $560-570 за тонну (без ПДВ) з доставкою на завод”, – розповіли на біржі.
Наразі переробники мають достатні запаси соняшнику, констатували фахівці, але зупинка морського експорту змусить переорієнтовувати експорт через західний кордон, як було у 2022 році, що збільшить логістичні витрати.
Як повідомлялось, уночі 22 грудня армія РФ атакувала портову та енергетичну інфраструктуру Одеської області, в результаті чого загорілися контейнери з борошном та олією. Унаслідок атаки 23 грудня на портову інфраструктуру Одеси також було пошкоджено судно під прапором Лівану, яке перевозило українську сою.
Аграрії станом на 5 грудня намолотили 53,597 млн тонн зернових та зернобобових культур з 10,55 млн га, що становить 91% площ, засіяних цими культурами, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства.
Як зазначило Мінекономіки, наразі намолочено 23,5 млн тонн кукурудзи з 3,44 млн га. Щодо пшениці, то її врожай трохи вищий ніж рік тому – 22,96 млн тонн з 5,05 млн га порівняно 22,40 млн тонн з 4,9 млн га, тоді як ячменю дещо менший – 5,42 млн тонн з 1,36 млн га проти торішніх 5,6 млн тонн з 1,41 млн га.
Врожай гороху цього року значно більший – 672,5 тис. тонн з 275,1 тис. га порівняно із 469 тис. тонн з 212,3 тис. га рік тому, а гречки та проса поки значно менший – 82,7 тис. тонн проти 131,7 тис. тонн та 62,1 тис. тонн проти 161,3 тис. тонн відповідно.
Врожай інших зернових та зернобобових цього року на 5 грудня сягнув 899,6 тис. тонн із 327,8 тис. га порівняно із 1 млн тонн рік тому.
У Мінекономіки підрахували, що врожай кукурудзи зібрано з 78% виробничих площ, відведених під культуру, проса – з 88%, гречки – 97%, пшениці та ячменю – 98%.
Щодо олійних, то їх врожай станом на 5 грудня становить 17,11 млн тонн. Загалом, соняшнику зібрано з 93% засіяних площ, сої – з 97%. Збір ріпаку завершено, він виявився лише трохи меншим за минулорічний – 3,31 млн тонн проти 3,5 млн тонн з майже однакових за розміром площ – близько 1,3 млн га.
Сої наразі зібрано 4,75 млн тонн із 2,00 млн га, тоді як соняшнику – 9,04 млн тонн із 4,81 млн га.
Окрім того, відстає також збір цукрових буряків: їх викопано на 98% виробничих площ – 10,39 млн тонн із 195 тис. га.
Національний банк України у жовтневому інфляційному звіті збільшив оцінку врожаю зернових і зернобобових у 2025 році до 61,5 млн тонн із 57,9 млн тонн у липневому звіті, натомість знизив оцінку врожаю олійних до 19,3 млн тонн із 21,0 млн тонн.
НБУ нагадав, що торік врожай зернових в Україні знизився до 56,2 млн тонн із 59,8 млн тонн у 2023 році, а олійних – із 21,7 млн тонн до 20 млн тонн.
Рослинні олії в 2024 році склали 23% українського експорту, 60,9% якого було спрямовано в європейські країни, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
Аналітики зазначили, що 15% експорту рослинних олій із України було поставлено в країни Близького Сходу, в Південно-Східну Азію – 14,8%, Африку – 4,8%, Азі. (інші країни) – 3,1%, Америку – 1,4%.
При цьому в структурі експорту за продукцією на соняшникову олію припадало 89,0%, соєву – 5,5%, ріпакову – 4,2%, інші – 1,3%.
В УКАБ привернули увагу, що соняшникова олія формує левову частку (89%) у цій категорії, що закріплює за Україною статус ключового гравця на світовому ринку цього продукту, водночас частка соєвої та ріпакової олій також поступово зростає.
Після рекордних показників 2021 року в $7,04 млрд надходжень з експорту олій навіть в умовах повномасштабної війни експортна виручка стабільно перевищує $5,6 млрд щороку. Показник 2024 року ($5,76 млрд) підтвердив, що цей напрямок не просто вистояв, а й успішно адаптувався до нових реалій, залишаючись надійною опорою економіки, підкреслили в бізнес-об`єднанні.
При цьому на відміну від сировинних груп, рослинні олії як продукт переробки мають більш диверсифіковану географію. Хоча Європа залишається лідером, сумарна частка країн Азії та Близького Сходу перевищує 30%, що свідчить про попит на українську олію на віддалених ринках. Підтверджує глобальну потребу в українській олії та загалом покращення в логістиці експорту й збільшення кількості країн-імпортерів – у 2024 році їх кількість зросла до 139 (порівняно зі 133 у 2023 році).
“Рослинні олії залишаються вагомим драйвером зовнішньої торгівлі України серед продукції з доданою вартістю. Одним із критичних факторів експорту залишається питання доступності логістичних шляхів”, – наголосили в асоціації.
В УКАБ нагадали, що 2024 року глибоководні порти Чорного моря відновили своє домінуюче значення, забезпечивши майже половину всього експорту продукції (коли у 2023 році цей показник складав менше 15%), але альтернативні канали експорту – порти Дунаю та “Шляхи солідарності”, досі продовжують відігравати суттєву роль, гарантуючи понад 45% поставок.
