Аграрії станом на 5 грудня намолотили 53,597 млн тонн зернових та зернобобових культур з 10,55 млн га, що становить 91% площ, засіяних цими культурами, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства.
Як зазначило Мінекономіки, наразі намолочено 23,5 млн тонн кукурудзи з 3,44 млн га. Щодо пшениці, то її врожай трохи вищий ніж рік тому – 22,96 млн тонн з 5,05 млн га порівняно 22,40 млн тонн з 4,9 млн га, тоді як ячменю дещо менший – 5,42 млн тонн з 1,36 млн га проти торішніх 5,6 млн тонн з 1,41 млн га.
Врожай гороху цього року значно більший – 672,5 тис. тонн з 275,1 тис. га порівняно із 469 тис. тонн з 212,3 тис. га рік тому, а гречки та проса поки значно менший – 82,7 тис. тонн проти 131,7 тис. тонн та 62,1 тис. тонн проти 161,3 тис. тонн відповідно.
Врожай інших зернових та зернобобових цього року на 5 грудня сягнув 899,6 тис. тонн із 327,8 тис. га порівняно із 1 млн тонн рік тому.
У Мінекономіки підрахували, що врожай кукурудзи зібрано з 78% виробничих площ, відведених під культуру, проса – з 88%, гречки – 97%, пшениці та ячменю – 98%.
Щодо олійних, то їх врожай станом на 5 грудня становить 17,11 млн тонн. Загалом, соняшнику зібрано з 93% засіяних площ, сої – з 97%. Збір ріпаку завершено, він виявився лише трохи меншим за минулорічний – 3,31 млн тонн проти 3,5 млн тонн з майже однакових за розміром площ – близько 1,3 млн га.
Сої наразі зібрано 4,75 млн тонн із 2,00 млн га, тоді як соняшнику – 9,04 млн тонн із 4,81 млн га.
Окрім того, відстає також збір цукрових буряків: їх викопано на 98% виробничих площ – 10,39 млн тонн із 195 тис. га.
Національний банк України у жовтневому інфляційному звіті збільшив оцінку врожаю зернових і зернобобових у 2025 році до 61,5 млн тонн із 57,9 млн тонн у липневому звіті, натомість знизив оцінку врожаю олійних до 19,3 млн тонн із 21,0 млн тонн.
НБУ нагадав, що торік врожай зернових в Україні знизився до 56,2 млн тонн із 59,8 млн тонн у 2023 році, а олійних – із 21,7 млн тонн до 20 млн тонн.
Рослинні олії в 2024 році склали 23% українського експорту, 60,9% якого було спрямовано в європейські країни, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
Аналітики зазначили, що 15% експорту рослинних олій із України було поставлено в країни Близького Сходу, в Південно-Східну Азію – 14,8%, Африку – 4,8%, Азі. (інші країни) – 3,1%, Америку – 1,4%.
При цьому в структурі експорту за продукцією на соняшникову олію припадало 89,0%, соєву – 5,5%, ріпакову – 4,2%, інші – 1,3%.
В УКАБ привернули увагу, що соняшникова олія формує левову частку (89%) у цій категорії, що закріплює за Україною статус ключового гравця на світовому ринку цього продукту, водночас частка соєвої та ріпакової олій також поступово зростає.
Після рекордних показників 2021 року в $7,04 млрд надходжень з експорту олій навіть в умовах повномасштабної війни експортна виручка стабільно перевищує $5,6 млрд щороку. Показник 2024 року ($5,76 млрд) підтвердив, що цей напрямок не просто вистояв, а й успішно адаптувався до нових реалій, залишаючись надійною опорою економіки, підкреслили в бізнес-об`єднанні.
При цьому на відміну від сировинних груп, рослинні олії як продукт переробки мають більш диверсифіковану географію. Хоча Європа залишається лідером, сумарна частка країн Азії та Близького Сходу перевищує 30%, що свідчить про попит на українську олію на віддалених ринках. Підтверджує глобальну потребу в українській олії та загалом покращення в логістиці експорту й збільшення кількості країн-імпортерів – у 2024 році їх кількість зросла до 139 (порівняно зі 133 у 2023 році).
“Рослинні олії залишаються вагомим драйвером зовнішньої торгівлі України серед продукції з доданою вартістю. Одним із критичних факторів експорту залишається питання доступності логістичних шляхів”, – наголосили в асоціації.
В УКАБ нагадали, що 2024 року глибоководні порти Чорного моря відновили своє домінуюче значення, забезпечивши майже половину всього експорту продукції (коли у 2023 році цей показник складав менше 15%), але альтернативні канали експорту – порти Дунаю та “Шляхи солідарності”, досі продовжують відігравати суттєву роль, гарантуючи понад 45% поставок.
Аграрна група Ristone Holdings завершує жнива на площі близько 38 тис. га і паралельно фінішує з сівбою озимих культур, під які відвів 26,8 тис. га, повідомила пресслужба агрохолдинга у Facebook.
“Основною культурою цьогорічних жнив став соняшник. Як і планувалося навесні, цією стратегічно важливою та високорентабельною культурою було засіяно 29 тис. га. На сьогодні збір соняшнику з цих площ повністю завершено”, – констатували в аграрній групі.
Крім того, аграрії холдингу зібрали 5,5 тис. га кукурудзи та 350 га сої, завершивши таким чином збиральну кампанію-2025.
Паралельно зі збором врожаю, господарства Ristone Holding готували грунт для посівної кампанії під урожай 2026 року. На полях проводилась оранка під зяб, що є ключовим агротехнічним заходом для накопичення вологи, покращення структури ґрунту та боротьби з бур’янами і шкідниками. Заключним етапом осінніх робіт стала сівба озимих культур, яка наразі знаходиться на фінальній стадії.
Під урожай 2026 року агрохолдинг засіяв озимою пшеницею 23 тис. га, озимим ріпаком – 3,8 тис. га.
Група компаній Ristone Holdings – сільськогосподарський вертикально інтегрований холдинг, до складу якого входять: ТОВ “Дніпромлин”, ТОВ “Хлібзавод №10”, ТОВ “Орільський об’єднаний елеватор”, ТОВ “Агрофірма Орільська”, ТОВ “Агроальянс”, ДП “Агрофірма “Вікторія”, ТОВ “Агрофірма ім.Горького”, СТОВ “Злагода” тощо.
Ristone Holdings обробляє 65,8 тис. га на території Дніпропетровської, Харківської та Запорізької областей. Займається вирощуванням зернових і технічних культур, тваринництвом, виробництвом та оптово-роздрібною торгівлею сільгосппродукцією, зокрема, борошна, хліба, хлібобулочної продукції тощо.
Засновником і головою наглядової ради Ristone Holdings є Вадим Нестеренко.
Агрохолдинг ІМК завершив жнива соняшнику з площі 24,8 тис. га і зібрано понад 81 тис. тонн із рекордною врожайністю 3,3 т/га, повідомила пресслужба агрохолдингу в Fаcebook.
В ІМК навели дані Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, згідно яким станом на 6 жовтня 2025 середня урожайність соняшнику в Україні становила 1,83 т/га.
“Збір врожаю соняшнику був непростий — погода цього року не раз вносила свої корективи. Ми перевищили планові показники по врожайності, середня олійність сягнула рекордних 54%, а на деяких полях вона доходила до неймовірних 64% “, – зауважив операційний директор ІМК Богдан Кривіцький.
ІМК також завершив посів озимої пшениці під урожай 2026 року на площі 21 тис. га, що становить 18% від загального земельного банку компанії.
“Цьогоріч через проблеми із системами автопілотування, спричинені роботою засобів РЕБ, ми були вимушені повернутися до посіву з фізичними маркерами. Попри це, відпрацювали організовано і вклалися в оптимальні строки”, – прокоментував Кривіцький.
Агрохолдинг “ІМК” – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України) у сегментах рослинництво, елеватори та склади. Земельний банк – 116 тис. га, потужності зберігання – 554 тис. тонн за врожаю 2024 року 864 тис. тонн.
“ІМК” завершив 2024 рік з чистим прибутком $54,54 млн порівняно із чистим збитком $21,03 млн у 2023 році. Виручка зросла на 52% – до $211,29 млн, валовий прибуток – в чотири рази, до $109,10 млн, нормалізована EBITDA – у 25 разів, до $86,11 млн.
Українські аграрії в 2025-2026 маркетинговому році (МР) розширили виробничі площі під соняшником на 3,3% проти 2024-2025 МР з огляду на його привабливі ціни у минулому неврожайному році, врожай буде більшим на 3%, прогнозує галузеве аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.
Агентство очікує, що прогноз урожаю соняшнику в 2025/26 МР буде більшим на 3% проти минулого року з урахуванням того, що ринок соняшнику є “найбільш “сірим” серед інших олійних.
“Наразі статистика збирання врожаю демонструє низьку врожайність. Очікування, що просування збирання врожаю на північ та захід значно підвищить урожайність, не підтверджуються. Урожайність зростає, але залишається досить низькою”, – пояснили експерти.
Вони нагадали, що в 2024/25 МР урожай соняшнику був на 20% менший, ніж у 2023/24 МР і водночас став найнижчим із 2016/17 МР. При цьому посівні площі було скорочено на 2%, а врожайність – на 18%.
Частка переробки урожаю всередині країни в 2024/25 МР залишалася високою – 97% за рахунок припинення активного відтоку сировини на експорт, тоді як експорт соняшникової олії став мінімальним із 2026/17 МР (-24% до 2023/24 МР). Майже весь сезон пройшов в умовах стримання продажу соняшнику аграріями. Відповідно експорт соняшникового шроту також був мінімальний за останні три сезони – (-27% до 2023/24 МР).
“Загалом 2024/25 МР можна охарактеризувати як кризовий, що призвело до балансування між обмеженими ресурсами та прагненням утримати позиції України на світовому ринку продуктів переробки соняшнику”, – констатували в “УкрАгроКонсалт”.
Переробка соняшнику в Аргентині в серпні 2025 року зросла до 488 тис. тонн проти 330 тис. тонн за аналогічний місяць 2024 року, повідомило агентство «АПК-Інформ» з посиланням на дані Oil World. При цьому показник лише незначно поступився рівню липня поточного року (491 тис. тонн).
За оцінками експертів, переробка у вересні та жовтні продовжить істотно перевищувати торішні показники, оскільки аргентинські переробники користуються зниженням врожаю соняшнику в Україні, Росії, Туреччині та Болгарії.
Аргентинська соняшникова олія зараз є найбільш конкурентною на світовому ринку і реалізується зі значними знижками в порівнянні з продукцією з Причорноморського регіону. Так, експорт в серпні склав 172 тис. тонн проти 116 тис. тонн роком раніше. Основні напрямки — Індія (90 тис. тонн проти 21 тис. тонн роком раніше) та Ірак (14 тис. тонн проти 31 тис. тонн).
Згідно з даними Мінсільгоспу Аргентини, урожай соняшнику в 2025 році перевищив прогнози і склав 5,3 млн тонн проти 3,9 млн тонн в 2024-му. Влада країни розраховує зберегти високий рівень виробництва і в 2026 році за рахунок збільшення посівних площ на 10% щорічно.
Аналітики центру Experts Club відзначають, що зростання переробки та експорту з Аргентини посилює тиск на світовий ринок соняшникової олії, знижуючи ціни та посилюючи конкуренцію.
Для України, одного з найбільших світових виробників і експортерів олії, це може означати скорочення експортної виручки і необхідність активніше шукати нові ринки збуту, а також робити ставку на більш глибоку переробку і підвищення якості продукції.
