Виробництво соняшнику в Україні в 2025 року не перевищить 13,6-13,7 млн тонн, що лише на 7% вище показника 2024 року, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Аналітики зазначили, що погодні умови продовжують скорочувати потенціал урожайності соняшнику в Україні, зокрема, на півдні та сході країни, де зосереджено до 50% від загальної площі під даною олійною. Прохолодна погода навесні і критично низькі запаси вологи в ґрунті у цих регіонах і недостатні опади створили несприятливі умови для розвитку посівів олійної.
За їх інформацією, низка аграріїв говорять про зовсім поганий стан посівів: нерівномірність рослин на полі, відставання в вегетації, невеликі голівки, внаслідок чого приймаються рішення про дискування таких полів і підготовку до озимої сівби. В ряді областей у липні посіви страждали від високих температур, також локально фіксувався град.
Компенсувати втрати урожаю на півдні та сході може очікувана краща урожайність соняшнику частково в центрі, а також на заході та півночі, де спостерігалася більш сприятлива ситуація щодо температур та опадів, зауважили експерти.
Вони переконані, що очікувати на суттєве зростання вартості соняшнику в новому сезоні не варто.
“По-перше, багато заводів змінюють свою стратегію роботи задля уникнення збитків та від’ємної маржі, як у сезоні-2024/2025. По-друге, невисока вартість соняшникової олії, темпи торгівлі якою в сезоні-2024/2025 сповільнилися через зниження виробництва. По-третє, у заводів тепер буде перевага у вигляді запровадженого експортного мита на сою та ріпак, що може сприяти збільшенню кількості пропонованої олійної сировини на внутрішньому ринку”, – резюмували в “АПК-Інформ”.
Темпи реалізації продукції у сезоні-2024 були значно вищими порівняно з попереднім роком, особливо це стосується кукурудзи і соняшнику, повідомив Agrohub за результатами двох хвиль досліджень показників ефективності та результативності вирощування основних агрокультур сезону-2024.
“На момент проведення першої хвилі дослідження (кінець січня 2025 року), відсоток реалізації зазначених культур становив понад 60%, тоді як на кінець січня 2024 року реалізували лише 25% кукурудзи та 27% соняшнику”, – розповіли дослідники.
Згідно з дослідженням, соняшнику реалізували майже повністю, що було зумовлено скороченням його частки в структурі посівів і високим попитом з боку переробної промисловості, а також збільшенням кількості маслоекстракційних заводів. Для експортно-орієнтованих культур важливу роль у формуванні темпів реалізації відіграє стабільний морський експортний коридор: попри загрози та обстріли портової інфраструктури він залишився найефективнішим каналом реалізації продукції, зазначають аналітики
Позитивна цінова ситуація стала основним фактором зростання прибутковості агровиробництва у 2024 році, йдеться у звіті. Так, у багатьох культур знизилася точка беззбитковості, а показники рентабельності виросли. За підсумками сезону-2024, середній прогнозний показник EBITDA для таких культур як озимі пшениця, ріпак та ячмінь, а також соняшник і кукурудза становив $402 на 1 га, що перевищило торішній прогнозний рівень $94 на 1 га, тобто в 4,3 раза, підрахували в Agrohub.
Аналітики нагадали, що прогнозний показник EBITDA — це очікувана оцінка прибутковості на гектар, розрахована на основі актуальних цін реалізації вже проданої продукції та прогнозних цін на залишки.
Поміж культур із найбільш очікуваною прибутковістю в сезоні-2025 експерти вирізняють соняшник, кукурудзу і ріпак.
Незважаючи на те, що в сезоні 2024 урожайність досліджуваних культур знизилася, позитивна динаміка цін протягом року дозволила не лише утримати, а й підвищити рентабельність культур. Основною причиною зменшення врожайності стала посуха та спека у центральних, південних та східних регіонах. Температура ґрунту влітку сягала вище +60°C, а локальні дощі не змогли врятувати ситуацію. На заході, де традиційно більше опадів, зниження урожайності не було суттєвим, підкреслили дослідники.
До того ж аналітики звернули увагу на цікаву тенденцію динаміки витрат, яка спостерігається вже два сезони поспіль. Зокрема, витрати на вирощування незначно знизилися — у межах 8% щодо соняшнику і ріпаку, головним чином за рахунок скорочення витрат на добрива. Водночас на рівні 11% зменшилися витрати на засоби захисту рослин для соняшнику і кукурудзи, що зумовлено посушливими погодними умовами. Зниження урожайності з гектара та посушливі погодні умови спричинили зниження витрат на транспортування та доробку зерна, оскільки середня вологість зібраного зерна кукурудзи в сезоні-2024 становила 16,7% проти 19,8% рік тому.
“Сезон-2024 став ілюстрацією того, як аграрний бізнес в Україні вчиться адаптуватися до комплексних викликів: від війни й нестабільної логістики до зміни клімату та нестачі ресурсів. Зростання рентабельності та ефективності в таких умовах — це результат гнучкості, стратегічного планування та правильної агротехніки”, — резюмувала керівниця напрямку Agrohub Benchmarking Оксана Боброва, слова якої наведено в повідомленні.
У дослідженні першої та другої хвилі показників ефективності та результативності вирощування основних агрокультур сезону-2024, яке провела компанія Agrohub, взяли участь 14 найбільших українських агрохолдингів. Загальна площа аналізу охопила 1,7 млн га у восьми макрорегіонах України.
Дані щодо обсягу збуту сільгоспкультур за результатами сезону-2024 представлено з досліджень компанії Agrohub, проведених у січні-травні 2025 року серед 83 польових компаній із загальною площею 1,7 млн га. Площа досліджуваних культур: соняшнику -302,5 тис. га, кукурудзи – 363,4 тис. га, сої – 411,2 тис. га, озимої пшениці – 403,5 тис. га, озимого ріпаку – 169,5 тис. га та озимого ячменю – 18 тис. га.
Рада Європейського Союзу сьогодні, 12 червня, визнала еквівалентність українських стандартів виробництва насіння буряка, соняшника, ріпака та сої європейським вимогам, повідомила пресслужба Ради ЄС.
Згідно з цим рішенням, насіння зазначених культур, вироблене в Україні, зможе потрапити на ринок ЄС. Це означає, що компанії, які базуються в ЄС, зможуть диверсифікувати свої райони виробництва насіння. Нові правила також сприятимуть підтримці безперервного постачання високоякісного насіння до ЄС.
“Рішення надає еквівалентність насіння буряка, соняшника, брукви та сої, виробленого та сертифікованого в Україні, насіння кормових рослин, виробленого в Республіці Молдова та офіційно сертифікованого її органами, а також відповідним польовим перевіркам, що проводяться. Еквівалентність підтверджує, що національні процедури двох країн пропонують ті ж гарантії щодо характеристик насіння та правил експертизи, ідентифікації та контролю насіння, що й ті, що застосовуються до насіння, зібраного в ЄС”, – зазначається в повідомленні.
Аналогічний дозвіл отримала Молдова для насіння кормових рослин.
Рішення набуде чинності через 20 днів після публікації в Офіційному журналі ЄС.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляє, що в Україні засіяно 5,6 млн га ярих зернових та зернобобових культур і 7,7 млн га технічних культур.
“Аграрії завершують четверту весняну посівну під час повномасштабної війни. Засіяно 5,6 млн га ярих зернових та зернобобових культур. Ми досягли рівня минулого року. Найвищі темпи сівби в Полтавській, Чернігівській, Вінницькій, Черкаській та Сумській областях”, – написав Шмигаль в телеграм-каналі.
За його словами, особливість цьогорічного сезону — збільшення площ під ярою пшеницею, площа посіву якої станом на сьогодні становить майже 220 тис. га, що зумовлено попитом з боку переробних підприємств та експортерів.
“Також засіяно 7,7 млн га технічних культур, з яких переважає соняшник — 4,9 млн га та соя 2,3 млн га”, – розповів прем’єр.
Шмигаль підкреслив, що загалом засіяних площ достатньо, щоб забезпечити внутрішні продовольчі потреби та сформувати експортний потенціал.
Агрохолдинг “Агрейн” завершив весняну посівну кампанію-2025, в ході якої засіяв понад 27 тис. га ярими культурами, повідомила пресслужба компанії у Facebook.
Згідно із повідомленням, основну частину запланованих площ зайняли кукурудза — 14 тис. га та соняшник — понад 12 тис. га.
Завдяки закриттю вологи та ретельній підготовці ґрунту на полях групи компаній досягли оптимального зволоження на глибині посіву. Крім того, цього року аграрії обрали посухостійкі гібриди кукурудзи та соняшнику, зробивши ставку на стабільну врожайність, попри брак опадів.
“Ми зменшили густоту посіву кукурудзи, щоб краще адаптуватися до обмеженої вологи. Завдяки злагодженій роботі команд нам вдалося завершити посівну раніше запланованих термінів”, — розповів головний агроном агрохолдинга Тарас Корнієнко.
“Агрейн” займається вирощуванням і зберіганням зернових та олійних культур, а також тваринництвом. До повномасштабного російського вторгнення до складу агрохолдингу входили 11 сільгосппідприємств. Він обробляв близько 110 тис. га в Житомирській, Харківській, Чернігівській, Одеській та Черкаській областях.
Власник холдингу – компанія SAS Investcompagnie (Франція).
Україна станом на 4 квітня засіяла ярими зерновими та зернобобовими культурами 926 тис. га, що на 8,7% більше, ніж роком раніше, і розпочала сівбу соняшникуповідомила пресслужба Міністерства аграрної політики і продовольства в п’ятницю.
Згідно з повідомленням, пшеницею засіяно 116,5 тис. га (79,8 тис. га тижнем раніше), ячменем – 551,8 тис. га (315,5 тис. га), горохом – 164,3 тис. га (102,9 тис. га), вівсом – 82,3 тис. га (50,7 тис. га).
За інформацією Мінагрополітики, за темпами сівби лідирують Одеська область, яка посіяла ярові культури на 92,3,1 тис. га, Тернопільська – 87,4 тис. га, Полтавська – 83,2 тис. га, Миколаївська – 73,6 тис. га, Вінницька – 72,6 тис. га.
Крім того, соняшником уже засіяно 33 тис. га, цукровими буряками – 64,8 тис. га, сої – 2,6 тис. га.
У міністерстві нагадали, що загалом у 2025 році заплановано засіяти понад 5,7 млн га ярих зернових та зернобобових культур, що відповідає рівню 2024 року. Головною особливістю нового сезону стане збільшення площ під ярою пшеницею на 28%, до 222,8 тис. га. Такі зміни в структурі посівів відповідають стабільному попиту з боку переробних підприємств та експортерів.
Як повідомлялося, станом на 4 квітня 2024 року в Україні ярими зерновими та зернобобовими культурами було засіяно 852,1 тис. га. Гороху було посіяно 119,0 тис. га, ячменю 543,2 тис. га, пшениці 118,3 тис. га, вівса 62,4 тис. га.
