Агропромислова група “Кернел”, за даними на середину травня, на 95% виконала плани з проведення посіву ярих культур, відвівши 35% площ під соняшник і 18% – під сою, повідомила компанія у Facebook.
“Агрокліматичні особливості нинішнього сезону: велика кількість опадів у березні та квітні, високий рівень підгрунтових вод в окремих регіонах і, відповідно, підтоплення значної частини полів – суттєво скоригували виробничу програму агропідприємств “Кернел”, – йдеться в інформації компанії.
Уточнюється, під соняшник відведено 35% посівних площ, або 120 тис. га, під кукурудзу – 24%, або 85 тис. га, під сою – 18%, або 65 тис. га.
Крім того, у структурі посівних площ 17%, або 60,4 тис. га зайнято під озимою пшеницею. Площі під ріпаком і багаторічними травами традиційно незначні, зазначили в агрохолдингу.
Зазначається, що в Харківському кластері змогли провести посівну на 28 тис. га, а ще 1 тис. га залишили без обробітку з міркувань безпеки, оскільки ці землі розташовуються за 40 км від лінії фронту – в Куп’янському районі. За даними на 16 травня, у кластері засіяно 100% від запланованих на сезон площ.
За інформацією заступника керівника з виробництва Харківського кластера Олександра Звягінцева, 35% площ відведено під озиму пшеницю, 30% – соняшник, 15% – озимий ріпак, 10% – кукурудзу, 10% – сою.
Команда кластеру “Дружба-Нова” на Сумщині відвела під майбутній урожай 177 тис. га ріллі, а необробленими залишилися 7 тис. га, які розташовані поруч із російським кордоном.
Заступник керівника з виробництва кластеру “Дружба-Нова” Ігор Тихончук повідомив, що завершується посів кукурудзи та соняшнику, під які в структурі посівів відведено 20% і 35% відповідно. Посів сої, під яку відведуть 24% площ, завершать до 25 травня. Посівами озимої пшениці зайнято 17% площ.
За інформацією агрохолдингу, через перенасичені вологою поля частину ранньовесняних технологічних операцій скасували, замінили або змістили в часі. Зміщення термінів торкнулося початку посівної, яку в усіх регіонах розпочали наприкінці квітня, що на два тижні пізніше від традиційних термінів.
Агрономічна служба “Кернел” повідомила про сприятливі умови для посіву соняшнику та кукурудзи, які сіяли паралельно для прискорення темпів посівної.
“Більшість агрокластерів завершили посів кукурудзи та соняшнику і завершують посів сої. Це теплолюбна культура, умови для висіву якої не були сприятливими аж до 5-6 травня. Незважаючи на примхи погоди, 80% площ під майбутній урожай сої планують засіяти в оптимальні для культури терміни”, – резюмували в агрохолдингу.
“Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) і її експортом (близько 12%), а також був найбільшим виробником і продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
У 2022 фінансовому році (ФР, липень-2021 – червень-2022) холдинг отримав $41 млн чистого збитку проти $506 млн чистого прибутку в попередньому ФР, його виручка скоротилася на 5% – до $5,332 млрд, а показник EBITDA скоротився в 3,7 раза – до $220 млн.
Агрохолдинг KSG Agro 2023 року скоротить площі під соняшником на 15% порівняно з минулим роком – до 7,3 тис. га, повідомила пресслужба агрохолдингу.
“Ми повністю задоволені погодними умовами, в яких проходить посівна кампанія. Запас вологи в ґрунті цілком достатній. Тепло з початку травня сприяє ефективному посіву для отримання якісних посівів соняшнику”, – зазначили в KSG Agrо.
Під час посівної кампанії задіяно три посівні комплекси John Deere DB 55, вже засіяно 700 га насінням компаній Syngenta, Limagrain і Euralis.
Роком раніше агрохолдинг засіяв соняшником 8,4 тис. га. Середня врожайність становила 18 ц/га.
Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових і олійних культур. Його земельний банк становить близько 21 тис. га, які розташовані в Дніпропетровській, Харківській, Хмельницькій та Херсонській областях.
За даними агрохолдингу, він входить до Топ-5 виробників свинини в Україні.
У 2021 році холдинг наростив чистий прибуток у 16 разів порівняно з 2020 роком – до $20,27 млн, виручку – на 44%, до $30,75 млн, водночас збільшив EBITDA удвічі – до $12,28 млн. Даних за 2022 рік поки не публікували.
Власником і головою ради директорів KSG Agro є Сергій Касьянов.
Для розв’язання проблеми із затоваренням польського ринку та протестами польських аграріїв Україна тимчасово відмовиться від експорту зерна та соняшнику до цієї країни до нового сезону, повідомляє Міністерство сільського господарства та розвитку села Польщі з посиланням на міністра агрополітики та продовольства України Миколу Сольського.
“Ми всі розуміємо, хто винен у цій ситуації, але ми повинні вирішити проблему. Тому Україна утримається від експорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику до Польщі (до нового сезону)”, – цитує польське відомство Сольського зі спільної пресконференції в п’ятницю з польським колегою Робертом Телусом на кордоні з Україною в Дорогуську.
“Українська сторона виступила з пропозицією дуже сильно обмежити на якийсь час, а наразі навіть зупинити надходження зерна до Польщі”, – зі свого боку, сказав Телус.
Як повідомлялося, 5 квітня президент України Володимир Зеленський на зустрічі з прем’єр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким у Варшаві заявив, що сторони знайшли вихід проблеми експорту українського зерна до Польщі.
“Ми обговорювали питання наших фермерів – польських і українських. Ми знайшли вихід. Я вважаю, що найближчими днями, тижнями ми остаточно вирішимо всі питання, тому що не може бути якихось складнощів між такими близькими партнерами й реальними друзями, як Польща та Україна”, – сказав Зеленський.
Раніше уряди Польщі та Румунії оголосили про намір попросити Європейську комісію розробити механізми, які допоможуть уникнути демпінгу цін на шкоду місцевим фермерам.
Польські фермери погрожували зірвати заходи під час візиту Зеленського до Варшави, а польський міністр агрополітики Генрик Ковальчик пішов у відставку.
Якби світова спільнота змогла “дотиснути” Росію щодо збільшення перевірок суден у Босфорі, Україна змогла б скоротити потік автоперевезень зерна через країни Європи, сказав тоді, зі свого боку, Сольський.
В Україні за чотири місяці 2022/2023 маркетингового року (МР, вересень-серпень) перероблено близько 4,48 млн тонн насіння соняшнику, що стало мінімумом з 2015/2016 МР.
Як повідомляється на сайті агентства “АПК-Інформ” у понеділок, переробку олійних культур сповільнили криза в енергетичному секторі країни, ліміти на використання електроенергії та навмисне затягування російською стороною перевірок суден, які проходять “зерновим коридором”.
За даними агентства, загалом у 2022/2023 МР в Україні може бути перероблено 10,4 млн тонн соняшнику, що на 10% поступається показнику попереднього сезону, тоді як експорт соняшникової олії може скоротитися на 8% порівняно з попереднім сезоном і становити 4,15 млн тонн, до мінімуму з 2015/2016 МР.
При цьому окремим фактором, що впливає на переробку олійних та експорт соняшникової олії в поточному сезоні, стало зростання експорту насіння соняшнику без переробки – за вересень-грудень 2022 року з України його вивезено майже 1,2 млн тонн, що становило половину прогнозу аналітиків на весь МР.
“Цей показник є нетипово високим для галузі, сприяє істотному збільшенню конкуренції за сировину, підвищенню цін на неї, навіть коли знижується ціна попиту на соняшникову олію, і як наслідок – більш стрімкому скороченню пропозиції соняшнику на ринку”, – цитує агентство свого аналітика Світлану Киричок.
Вона також зазначила, що не варто очікувати істотного приросту переробки, принаймні в лютому-березні 2023 року, оскільки ситуація в енергетичному секторі України поки що залишається без змін, а ліміти на споживання е/е продовжують діяти. Крім того, вже в березні спливає термін дії “зернової угоди”, яка потребуватиме нової пролонгації.
Як повідомлялося, Україна за 1-15 січня 2023 року експортувала 93 тис. тонн насіння соняшнику, що в 2,5 раза менше порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як експорт соняшникової олії скоротився вдвічі, до 148 тис. тонн.
Три суховантажі з кукурудзою і насінням соняшнику вийшли в п’ятницю з українських портів, повідомляє Спільний координаційний центр (СКЦ).
“2 грудня три судна залишили українські порти, вони перевозять загалом 106 500 тонн зерна та іншої агропродукції в рамках чорноморської зернової ініціативи”, – ідеться в повідомленні.
Судно Aspasia Luck перевозить до Китаю 63 тис. тонн кукурудзи, судно Sea Inspiration доставить до Італії 26,5 тис. тонн кукурудзи. Суховантаж Lady Perla переправить 17 тис. тонн насіння соняшнику в Болгарію.
В українські порти також прямують три судна, які 2 грудня пройшли морським гуманітарним коридором.
“Станом на 2 грудня загальний тоннаж зерна та іншої агропродукції, експортованої з трьох українських портів, становить 12 713 836 тонн. Загалом наразі було дозволено рух 1031 судна: 515 на прибуття в українські порти та 516 – на вихід із них”, – зазначається в повідомленні.
Представники олійно-жирової галузі України просять Міністерство економіки України про збільшення мита на експорт насіння соняшнику до 10% з 3,5%, це дозволить переробляти їх усередині країни в більш високомаржинальну олію, особливо в умовах скорочення врожаю олійних у 2022 році. -за агресії РФ.
Пропозицію створити робочу групу між міністерством та профільною асоціацією “Укроліяпром” для вирішення відповідного питання висловив її представник Станіслав Таршин, бенефіціар компанії “ГрадОлія”.
“Ми розуміємо, що валовий збір соняшнику цього року буде на 30% меншим порівняно з минулим роком, не 16 млн тонн, а 9-10 млн тонн. Можете вважати, що з початку війни вже експортували 1,7 млн тонн, і не менше ще вивезуть у майбутньому. Ми знову залишимося без робочих місць, без надходження валюти та іншого”, – наголосив він у ході панельної дискусії з міністром економіки Юлією Свириденко на бізнес-форумі “Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади: виклики воєнного часу” у Києві у п’ятницю.
Він підкреслив, що олійно-жирова галузь країни може зіткнутися з нестачею сировини для виробництва соняшникової олії внаслідок меншого врожаю соняшнику в Україні в 2022 році через російське вторгнення та тимчасову окупацію частини її території. Це може призвести до недозавантаженості підприємств галузі, скорочення надходження валюти від продажу олії за кордон, а також закриття підприємств та зростання безробіття в країні.
Для недопущення такого розвитку подій Таршин запропонував встановити мито на вивіз із країни насіння соняшнику у розмірі 10% замість нинішніх 3,5%.
Крім того, представник “Укроліяпрому” закликав міністра економіки стимулювати в Україні глибоку переробку соняшникової олії, що включає її очищення та фасування перед продажем за кордон.
“Нам би слід скоротити експорт сирої соняшникової олії (на користь переробленої – ІФ-У). Багатьом здається, що якщо ми експортуємо не соняшник, а сиру олію, то це кінцева продукція. Це велика помилка – така олія є сировиною, яка згодом переробляється багатьма країнами світу. Ми експортуємо 6-6,5 млн. тонн щорічно, а у нас тільки 0,5 млн. тонн з’їдається в країні”, – уточнив Таршин.
За його словами, щоб наростити глибоку переробку соняшникової олії на 50% нинішнього рівня, в Україні потрібно побудувати близько 20 підприємств цього профілю, це додатково створить у країні десятки тисяч робочих місць.
