Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яка вводить механізм моніторингу за експортом сої та ріпаку, повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства.
“Ми запроваджуємо прозорий механізм, який дає можливість звільнити від експортного мита саме виробників, а не посередників. Кошти, які держава отримає від мита трейдерів, поповнюватимуть спеціальний фонд бюджету та спрямовуватимуться на програми підтримки прифронтових територій, де аграрії працюють у найскладніших умовах, гранти на переробку, теплиці, сади, страхування воєнних ризиків”, – підкреслив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький, слова якого наведено в повідомленні на сайті відомства.
Мінекономіки зазначило, що документ спрямований на забезпечення справедливого застосування пільги зі звільнення від експортного мита для окремих категорій сільськогосподарських виробників.
Новий порядок визначає механізм щомісячного моніторингу, який здійснюватиме Мінекономіки, для перевірки відповідності обсягів експортованої продукції тим даним, які містяться в Державному аграрному реєстрі (ДАР) щодо фактично вирощеної продукції. Якщо буде виявлено невідповідності між заявленими та фактично вирощеними обсягами, Торгово-промислова палата України зобов’язана анулювати експертні висновки.
“Запровадження такого механізму гарантує, що пільгою зі звільнення від сплати експортного мита користуватимуться лише ті експортери, які дійсно виростили продукцію самостійно”, – додало міністерство.
Постанова забезпечує прозоре та справедливе адміністрування пільги з експортного мита, унеможливлення зловживань під час експорту сої та ріпаку, рівні та чесні умови конкуренції для агровиробників, забезпечує державну підтримку аграріїв, адже мито сплачуватимуть лише трейдери, а не виробники, йдеться у повідомленні.
Очікується, що урядове рішення посилить державний контроль, забезпечить цільове надходження бюджетних коштів і сприятиме стабільності аграрного сектору. Моніторинг дозволить одночасно підтримувати добросовісних виробників та гарантувати наповнення спеціального фонду для реалізації ключових програм розвитку агросектору.
Як повідомлялося, у вересні 2025 року було ухвалено закон про введення 10% експортного мита на сою та ріпак. Сільськогосподарські товаровиробники та кооперативи, які експортують продукцію власного виробництва, звільняються від сплати мита. Мито сплачують трейдери та інші експортери, які не є виробниками. Механізм спрямований на підтримку фермерів, стимулювання переробки всередині країни та наповнення спеціального фонду державного бюджету для фінансування аграрних програм.
Десяте щорічне засідання Комітету асоціації Україна – ЄС у торговельному складі (КАТС) на якому розглянули питання щодо запровадженого Україною експортного мита на сою та ріпак, а також тимчасових обмежень на експорт необробленої деревини, відбулося в Брюсселі, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства.
Україна поінформувала партнерів, що у 2025 році було введено 10% експортне мито на сою та ріпак для підтримки розвитку агропереробки всередині країни. При цьому аграрні виробники, які експортують продукцію власного виробництва, повністю звільняються від сплати мита. Відтак запроваджений механізм не створює для них додаткових фінансових витрат.
“Саме за рахунок надходження експортного мита на сою та ріпак держава наповнюватиме спеціальний фонд бюджету, з якого фінансуються програми підтримки сільгоспвиробників. Насамперед, програми для прифронтових територій, а також гранти на переробку, теплиці, сади, компенсації за агротехніку, страхування воєнних ризиків та інші ключові інструменти. Це дозволяє нам зберегти підтримку аграріїв навіть в умовах війни”, – підкреслив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький.
Учасники зустрічі також обговорили рішення щодо регулювання експорту деревини, включно з тимчасовою забороною на експорт необробленої деревини (крім сосни) та встановленням нульових квот до кінця 2025 року.
Українська сторона наголосила, що такі заходи спрямовані на забезпечення потреб для оборони та критичної інфраструктури, а також зменшення ризиків для екології в умовах війни. Водночас ці заходи запобігають дефіциту сировини на внутрішньому ринку.
Окремо було зазначено, що у Верховній Раді України перебувають на розгляді законопроєкти щодо формування оновленої моделі ринку деревини з урахуванням безпекових викликів.
Українська сторона підкреслила важливість продовження відкритого діалогу з ЄС щодо всіх тимчасових заходів, які держава застосовує в період воєнного стану. При цьому збереження доступу української продукції до європейського ринку залишається одним із ключових факторів економічної стабільності та підтримки національного виробництва.
Комітет асоціації Україна – ЄС у торговельному складі (КАТС) утворено відповідно до статті 465 (4) Угоди про асоціацію між Україною та ЄС для розгляду питань, пов’язаних з Розділом IV “Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею” Угоди про асоціацію. КАТС діє відповідно до регламенту, затвердженого Рішенням № 1/2014 Ради асоціації між Україною та ЄС від 15.12.2014 “Про прийняття регламентів Ради асоціації, Комітету асоціації і його підкомітетів”.
Засідання торговельного Комітету збираються щорічно, до його складу входять представники від України та Європейської комісії.
Як повідомлялося, з 4 вересня 2025 року в Україні діє 10% експортне мито на сою та ріпак для трейдерів. Сільгосптоваровиробники, які експортують власно вирощену продукцію, або сільськогосподарські кооперативи, що експортують продукцію своїх членів, звільняються від цього мита за умови документального підтвердження походження товару. До 2030 року мито буде знижуватися на 1% щороку, поки не досягне 5%.
Кабінет міністрів тимчасово заборонив експорт необробленої деревини (крім сосни) до 31 грудня 2025 року, встановивши нульову квоту на її експорт. Це робиться для забезпечення внутрішнього ринку сировиною, підтримки українських деревообробних підприємств і стабілізації галузі.
В Україні за час повномасштабного вторгнення введно в дію 3 млн тонн потужностей із переробки олійних культур, що стільки ж проєктується і будується, відтак у державі були в наявності недозавантажені підприємства, повідомив міністр економіки, довкілля і сільського господарства Олексій Соболев в інтерв`ю Forbes Ukraina.
“У вересні експорт ріпакової олії зріс у 4,5 раза порівняно із серпнем, перетворивши експорт сировини на продукцію переробки. Держава отримує фіскальний ефект від мита на сою та ріпак, кошти якого спрямовуються у спецфонд підтримки аграрного сектору, зокрема прифронтових територій, тобто головна мета мита реалізується”, – прокоментував він результати запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак.
Міністр зауважив, що коректної роботи цього механізму уряд прийняв експериментальну постанову, яка визначає, що виробники-експортери не сплачують мито, як решта. Зокрема, визначено спосіб, яким виробник підтверджує, що це він виростив ту чи іншу культуру і має право не сплачувати мито.
Крім того, в Україні запроваджується моніторинг через Державний аграрний реєстр, щоб сформувати єдину систему експортерів сої та ріпаку.
Соболев додав, що наразі напрацьовується механізм обміну інформацією між митницею і податковою, щоб в перспективі перейти на автоматичний режим. Це буде IT-рішення, на кшталт системи електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ), яке запрацює до вересня 2026 року.
“Після завершення маркетингових років зможемо оцінити результати. Попередні дані вже свідчать про зростання частки внутрішньої переробки ріпаку та сої”, – резюмував міністр економіки.
Аграрна група Ristone Holdings завершує жнива на площі близько 38 тис. га і паралельно фінішує з сівбою озимих культур, під які відвів 26,8 тис. га, повідомила пресслужба агрохолдинга у Facebook.
“Основною культурою цьогорічних жнив став соняшник. Як і планувалося навесні, цією стратегічно важливою та високорентабельною культурою було засіяно 29 тис. га. На сьогодні збір соняшнику з цих площ повністю завершено”, – констатували в аграрній групі.
Крім того, аграрії холдингу зібрали 5,5 тис. га кукурудзи та 350 га сої, завершивши таким чином збиральну кампанію-2025.
Паралельно зі збором врожаю, господарства Ristone Holding готували грунт для посівної кампанії під урожай 2026 року. На полях проводилась оранка під зяб, що є ключовим агротехнічним заходом для накопичення вологи, покращення структури ґрунту та боротьби з бур’янами і шкідниками. Заключним етапом осінніх робіт стала сівба озимих культур, яка наразі знаходиться на фінальній стадії.
Під урожай 2026 року агрохолдинг засіяв озимою пшеницею 23 тис. га, озимим ріпаком – 3,8 тис. га.
Група компаній Ristone Holdings – сільськогосподарський вертикально інтегрований холдинг, до складу якого входять: ТОВ “Дніпромлин”, ТОВ “Хлібзавод №10”, ТОВ “Орільський об’єднаний елеватор”, ТОВ “Агрофірма Орільська”, ТОВ “Агроальянс”, ДП “Агрофірма “Вікторія”, ТОВ “Агрофірма ім.Горького”, СТОВ “Злагода” тощо.
Ristone Holdings обробляє 65,8 тис. га на території Дніпропетровської, Харківської та Запорізької областей. Займається вирощуванням зернових і технічних культур, тваринництвом, виробництвом та оптово-роздрібною торгівлею сільгосппродукцією, зокрема, борошна, хліба, хлібобулочної продукції тощо.
Засновником і головою наглядової ради Ristone Holdings є Вадим Нестеренко.
Механізм підтвердження експортера як товаровиробника, який дозволяє уникнути сплати нещодавно введеного мита 10% на експорт соєвих бобів і насіння ріпаку, повинен з’явитися в кінці наступного тижня, заявив заступник міністра економіки, навколишнього середовища і сільського господарства України Денис Башлик.
«Це буде максимально зручно, софт вже готовий на 90%. Кабмін ухвалить рішення наступного тижня», – сказав він на конференції Forbes Agro в Києві в п’ятницю.
Башлик констатував, що зараз виникають ситуації, коли виробники експортують і вимушено сплачують мита, тому що такого механізму підтвердження немає.
За його словами, механізм підтвердження планується реалізувати через державний аграрний реєстр, щоб це не займало дуже багато часу, не вимагало «мільйон довідок» і необхідності підтвердження кожної партії.
Що стосується вже сплачених товаровиробниками мит, то уряд готує зміни до закону про державний бюджет на 2025 рік, які дозволять повернути вже сплачені мита, повідомив заступник міністра.
В цілому він зазначив, що Мінекономіки проти скасування введеного 10% мита на експорт соєвих бобів і насіння ріпаку.
«Ми розуміємо ризики, які можуть понести аграрії, але потрібно зазначити, що є інша сторона цієї історії — це створення окремого фонду, до якого будуть надходити сплачені мита. І тому, чи варто сьогодні на порядку денному скасування зазначених соєвих правок, так званих? Не варто», — зазначив Башлик.
Аграрії на конференції Forbes Agro розкритикували введення цього мита, тому що, на їхню думку, переробники на початку війни через проблеми з логістикою отримали високу прибутковість за рахунок агровиробників, а зараз переробка не потребує таких пільг і повинна платити ринкову ціну за сировину, конкуруючи з імпортерами. На думку спікерів, результатом цих мит стане скорочення посівів ріпаку і сої та погіршення сівозміни.
Керівник найбільшого українського виробника олії «Кернел» Євген Осипов скасував заплановане на конференції інтерв’ю, а редактор-засновник Forbes Україна Володимир Федорін, який мав брати це інтерв’ю, повідомив, що Осипову не сподобалася стаття видання з критикою цього мита.
Як повідомлялося, закон №13157, підписаний президентом 2 вересня, передбачає, що агровиробники і кооперативи, які експортують власне вирощену продукцію, будуть звільнені від сплати мита. Втім, через відсутність чітких правил документального підтвердження походження товару механізм фактично не працює, і експорт олійних культур виявився переважно заблокованим.
Низка аграрних асоціацій, зокрема Всеукраїнська аграрна рада (ВАР), Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ), Українська зернова асоціація (УЗА), Українська аграрна конфедерація, а також Європейська бізнес асоціація та Американська торгова палата звернулися до Кабінету міністрів і Верховної Ради із закликом якомога швидше скасувати дію закону, що встановлює 10% мито на експорт соєвих бобів і насіння ріпаку.
Народний депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос») 19 вересня зареєстрував відповідний законопроект №14055 про скасування «соєво-ріпакових правок».
Уряд Аргентини тимчасово, до 31 жовтня 2025 року, скасував високі експортні мита на зернові, сою та продукти її переробки, які раніше становили 25–31%, повідомило видання GrainTrade. Крок спрямований на збільшення валютних надходжень і стабілізацію курсу національної валюти на тлі економічної кризи.
Політичний контекст рішення пов’язаний із поразкою партії президента Хав’єра Мілея на місцевих виборах у провінції Буенос-Айрес. Це посилило сумніви інвесторів у стійкості уряду та спричинило девальвацію песо. Центральний банк за останні три дні витратив понад $1,1 млрд із резервів на підтримку валютного ринку. Загалом цього року Аргентина вже використала $20 млрд фінансування від МВФ.
Скасування мит різко збільшить пропозицію сої, соєвого шроту та олії на глобальному ринку. Вже 22 вересня листопадові ф’ючерси на сою в Чикаго знизилися на 1,5% — до $371,1/т, а за тиждень падіння склало 3,3%.
Експерти прогнозують подальший тиск на ціни, особливо в разі застою торговельних переговорів між США та Китаєм.
Китай, який після торгової війни зі США диверсифікував імпорт, торік збільшив закупівлі аргентинської сої до шестирічного максимуму — 8,81 млн т. Це скоротило внутрішню переробку: у липні простоювало близько 31% підприємств, нині показник ще вищий, за даними асоціації експортерів CIARA-CEC.
Для України рішення Аргентини означає:
посилення конкуренції на ключових ринках Європи та Південно-Східної Азії;
зниження експортних цін на сою та продукти її переробки;
тиск на внутрішні ціни від переробників через здешевлення соєвого шроту й олії з Латинської Америки.
