Механізм підтвердження експортера як товаровиробника, який дозволяє уникнути сплати нещодавно введеного мита 10% на експорт соєвих бобів і насіння ріпаку, повинен з’явитися в кінці наступного тижня, заявив заступник міністра економіки, навколишнього середовища і сільського господарства України Денис Башлик.
«Це буде максимально зручно, софт вже готовий на 90%. Кабмін ухвалить рішення наступного тижня», – сказав він на конференції Forbes Agro в Києві в п’ятницю.
Башлик констатував, що зараз виникають ситуації, коли виробники експортують і вимушено сплачують мита, тому що такого механізму підтвердження немає.
За його словами, механізм підтвердження планується реалізувати через державний аграрний реєстр, щоб це не займало дуже багато часу, не вимагало «мільйон довідок» і необхідності підтвердження кожної партії.
Що стосується вже сплачених товаровиробниками мит, то уряд готує зміни до закону про державний бюджет на 2025 рік, які дозволять повернути вже сплачені мита, повідомив заступник міністра.
В цілому він зазначив, що Мінекономіки проти скасування введеного 10% мита на експорт соєвих бобів і насіння ріпаку.
«Ми розуміємо ризики, які можуть понести аграрії, але потрібно зазначити, що є інша сторона цієї історії — це створення окремого фонду, до якого будуть надходити сплачені мита. І тому, чи варто сьогодні на порядку денному скасування зазначених соєвих правок, так званих? Не варто», — зазначив Башлик.
Аграрії на конференції Forbes Agro розкритикували введення цього мита, тому що, на їхню думку, переробники на початку війни через проблеми з логістикою отримали високу прибутковість за рахунок агровиробників, а зараз переробка не потребує таких пільг і повинна платити ринкову ціну за сировину, конкуруючи з імпортерами. На думку спікерів, результатом цих мит стане скорочення посівів ріпаку і сої та погіршення сівозміни.
Керівник найбільшого українського виробника олії «Кернел» Євген Осипов скасував заплановане на конференції інтерв’ю, а редактор-засновник Forbes Україна Володимир Федорін, який мав брати це інтерв’ю, повідомив, що Осипову не сподобалася стаття видання з критикою цього мита.
Як повідомлялося, закон №13157, підписаний президентом 2 вересня, передбачає, що агровиробники і кооперативи, які експортують власне вирощену продукцію, будуть звільнені від сплати мита. Втім, через відсутність чітких правил документального підтвердження походження товару механізм фактично не працює, і експорт олійних культур виявився переважно заблокованим.
Низка аграрних асоціацій, зокрема Всеукраїнська аграрна рада (ВАР), Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ), Українська зернова асоціація (УЗА), Українська аграрна конфедерація, а також Європейська бізнес асоціація та Американська торгова палата звернулися до Кабінету міністрів і Верховної Ради із закликом якомога швидше скасувати дію закону, що встановлює 10% мито на експорт соєвих бобів і насіння ріпаку.
Народний депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос») 19 вересня зареєстрував відповідний законопроект №14055 про скасування «соєво-ріпакових правок».
Уряд Аргентини тимчасово, до 31 жовтня 2025 року, скасував високі експортні мита на зернові, сою та продукти її переробки, які раніше становили 25–31%, повідомило видання GrainTrade. Крок спрямований на збільшення валютних надходжень і стабілізацію курсу національної валюти на тлі економічної кризи.
Політичний контекст рішення пов’язаний із поразкою партії президента Хав’єра Мілея на місцевих виборах у провінції Буенос-Айрес. Це посилило сумніви інвесторів у стійкості уряду та спричинило девальвацію песо. Центральний банк за останні три дні витратив понад $1,1 млрд із резервів на підтримку валютного ринку. Загалом цього року Аргентина вже використала $20 млрд фінансування від МВФ.
Скасування мит різко збільшить пропозицію сої, соєвого шроту та олії на глобальному ринку. Вже 22 вересня листопадові ф’ючерси на сою в Чикаго знизилися на 1,5% — до $371,1/т, а за тиждень падіння склало 3,3%.
Експерти прогнозують подальший тиск на ціни, особливо в разі застою торговельних переговорів між США та Китаєм.
Китай, який після торгової війни зі США диверсифікував імпорт, торік збільшив закупівлі аргентинської сої до шестирічного максимуму — 8,81 млн т. Це скоротило внутрішню переробку: у липні простоювало близько 31% підприємств, нині показник ще вищий, за даними асоціації експортерів CIARA-CEC.
Для України рішення Аргентини означає:
посилення конкуренції на ключових ринках Європи та Південно-Східної Азії;
зниження експортних цін на сою та продукти її переробки;
тиск на внутрішні ціни від переробників через здешевлення соєвого шроту й олії з Латинської Америки.
Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” розпочав збиральну кампанію пізніх зернових культур у Черкаській і Хмельницькій областях, повідомила пресслужба зернотрейдера в Facebook
Згідно повідомлення, першою в сезоні-2025 почала збирання пізніх зернових культур філія “Чигирин”, що в Черкаській області, де збирають врожай кукурудзи на площі 9500 га.
“Попри непрості погодні умови, які склалися упродовж вегетаційного періоду, кукурудза в цьому регіоні сформувала врожай на рівні 7 т/га. Загальний плановий валовий збір кукурудзи по холдингу становить 180 тис. тонн. Загальна площа під цією культурою цьогоріч сягає 22 577 га. Станом на сьогодні обмолочено перші 2000 га. У роботі на кукурудзі задіяні 8 комбайнів і 70 зерновозів”, – розповіли в агрохолдингу.
Крім того, збір сої розпочався в Хмільницькому і Кам’янець-Подільському кластерах. Обмолочено перші 500 га з урожайністю 3,2 тонн. Усього до збирання вони мають 9600 га. На обмолоті цієї культури працюють 12 комбайнів і 40 зерновозів.
Відразу після збору врожаю “Нібулон” проводить обробіток ґрунту під посів 2026 року. У пріоритеті стріп-тілл, а також глибоке рихлення.
“Загалом 2025 рік виявився складним для землеробства. Цьогорічна погода, зокрема відсутність продуктивних опадів у центральних і особливо південних регіонах України, не сприяла формуванню рекордних врожаїв. Так, з початку року в районі Чигирина зафіксовано лише 220 мм опадів, і варто зазначити, що значна їх частина не була продуктивними і не мала ефективності для повноцінного забезпечення потреб кукурудзи вологою, особливо на критичних етапах розвитку рослин”, – зазначили в агрохолдингу.
Стабільний врожай в умовах дефіциту вологи “Нібулон” зміг отримати завдяки впровадженню комплексу ресурсозберігаючих агротехнологій, зокрема ощадливому обробку ґрунту, дотриманню ранніх термінів сівби, а також грамотному підбору гібридів кукурудзи з ФАО 220–250, які мають високу посухостійкість і швидку вологовіддачу при дозріванні.
ТОВ “СП “Нібулон” створено у 1991 році. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із прийому сільгоспкультур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (з них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі у 12 областях України та експортував сільгосппродукцію у більш ніж 70 країн світу. Зернотрейдер у 2021 році експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції і поставив на зовнішні ринки рекордні обсяги в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
Агрохолдинг “Агротрейд” розпочав збір сої, соняшнику та технічних конопель, повідомила його пресслужба у Facebook.
“Кампанія йде одночасно в кількох областях: соя — Харківщина та Сумщина, соняшник — Харківщина, технічні коноплі — Чернігівщина. Наразі вже зібрано сої — 9%, соняшнику — 7%, технічних конопель — 54%”, – зазначив агрохолдинг.
За інформацією директора агропромислового департаменту Олександра Овсяника, технічні коноплі зібрано на майже половині площ, урожайність у межах норми.
“Це третій рік експерименту з цією культурою, і восени ми вирішуватимемо, чи масштабувати напрямок. Щодо сої та соняшнику — поки рано підбивати підсумки: на ранню сою вплинула посуха, тоді як пізня ще у гарному стані, а ситуація із соняшником залежить від регіону”, — зазначив Овсяник.
“Агротрейд” у сезоні-2025 залучив до жнив 23 комбайни та близько 60 вантажівок для оперативного вивезення врожаю.
Як повідомлялося, “Агротрейд” 2025 року відвів під сою майже 13 тис. га, соняшник — 11 тис. га, технічні коноплі — 333,5 га.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання та торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одноразового зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) 2014 року було збудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. 2018 року “Агротрейд” вивів на ринок власну марку Agroseeds.
Засновником “Агротрейду” є Всеволод Кожем’яко.
Відстежимо ціни станом на кінець червня 2025 року на основні зернові та олійні культури, що експортувалися з України, а також коливання їхньої вартості на світовому ринку.
Ціна на пшеницю (Франція, FOB) склала 235 USD/т, згідно з даними операторів ринку від 25.06.2025. Це на 1USD менше, ніж минулого тижня, більше на 6USD за попередній місяць і на 3USD – за попередній рік. Ціна на пшеницю (Україна, 2-ий клас, CPT) для центральних областей (26.06) становила 192 USD/т. Ця цифра не змінилась протягом тижня, зменшилась на 15USD за місяць і збільшилась на 45USD за рік. Для портів сума була 206 USD/т, що менше на 3USD за тиждень і на 18USD за місяць, але більше на 19USD за рік.
Відповідно до інформації International Grains Council, вартість кукурудзи (США, FOB) станом на 25.06 – 192 USD/т. Це менше на 8USD за тиждень і на 16USD за місяць, але більше на 3USD за рік. Ціна на кукурудзу (Україна, CPT) на 26.06 для центральних областей склала 204 USD/т. Вона не змінилась за тиждень, але зменшилась за місяць на 4USD і зросла на 73USD за рік. Для портів – 216 USD/т (теж без змін, порівняно з попереднім тижнем, мінус 16USD, порівняно з попереднім місяцем, і плюс 3USD порівняно з 2024 р.
«Звернімо увагу на прогноз світового виробництва кукурудзи у 2025/26 МР. Він знижений на 1 млн т і становить 1276 млн т, тоді як було 1225 млн т у поточному сезоні. А ось прогноз світового споживання підвищено на 1 млн т і становить 1269 млн т. Тож оцінку кінцевих запасів кукурудзи опустили на 2 млн т (до 282 млн т). Показник нинішнього сезону це перевищить на 7 млн т», – зазначив аналітик ринку зернових Кореніцин Олександр.
Щодо вартості ячменю (Франція, FOB) станом на 25 червня, то вона сформувалася на рівні 216 USD/т. Це менше на 6USD протягом тижня і на 5USD протягом місяця, але більше на 11USD протягом року. Проаналізуємо цінові зміни на ячмінь (Україна, CPT). Станом на 26.06 вартість була (центральні області) – 171 USD/т. Це більше на 3USD за тиждень і на 46USD за рік, але менше на 30USD за місяць. Для портів ціна – 188 USD/т, що більше на 6USD за тиждень, на 40USD за рік, але менше на 2USD за місяць.
Ціни на основні зернові та олійні культури, експортовані з України, кінець червня 2025
За словами Кореніцина Олександра Сергійовича, ціна на насіння соняшника в ЄС (Rotterdam, FOB) на 25.06 – 655 USD/т. Зміни такі: +5USD за тиждень, -14USD за місяць і +170USD за рік. Ціна на насіння соняшника (Україна, CPT) на 26.06 (центральні області) – 509 USD/т. Це менше на 8USD за тиждень і 16USD за місяць, але додалося 109USD до ціни за рік. Для портів вартість – 507 USD/т. Позначка опустилась на 6USD за тиждень і піднялась на 9USD за місяць і на 148USD за рік. 1 111USD коштує тонна соняшникової олії (Україна, FOB) станом на 26.06. Вартість зросла на 8USD за тиждень і на стільки ж – за місяць.
Розрахунок цінових коливань на сою відштовхується від її вартості станом на 25 червня (Бразилія, FOB) – 420 USD/т. Вона знизилась на 10USD за тиждень і на 16USD за рік, але зросла на 15USD за місяць.
«Ціна на сою (Україна, CPT), якщо брати центральні області, то на 26.06 склала 349 USD/т, що менше на 8USD, ніж тиждень тому, на 4USD, ніж місяць тому, і на 23USD, ніж 2024. Ціна для портів – 368 USD/т. Вона знизилась за тиждень, місяць та рік на 14USD, 13USD і 10USD відповідно», – повідомив аналітик Олександр Кореніцин.
Ціна на ріпак (Франція, FOB) на 25.06 – 557 USD/т. Зміна цін: мінус 9USD за тиждень, плюс 7USD за місяць, плюс 55USD за рік. Вартість ріпаку (Україна, CPT) на 26.06 для центральних областей – 497 USD/т (додалося 106USD за рік), для портів – 531 USD/т (на 110USD більше за рік).
PORT, аграрний сектор, вартість, долар, збір врожаю, Кореніцин Олександр, СОЯ, ЦІНА, ЭКСПОРТ
Експорт сої з України у 2025-2026 маркетинговому році (МР, липнь-червень) може зменшитись більш ніж на третину і становитиме близько 2,7 млн тонн через очікуване скрочення виробництва культури, можливу дію експортного мита, а також через збереження привабливості переробки, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Експерти нагадали, що Україна впродовж вересня-липня 2024-2025 МР експортувала 3,97 млн тонн соєвих бобів, що на 28% перевищило показник за аналогічний період минулого року та оновило історичний максимум для сезону.
“Суттєво збільшити темпи експорту, перш за все, вдалося завдяки рекордному урожаю даної культури в країні у 2024 році, а також через привабливі ціни та територіальну наближеність до ключових глобальних імпортерів”, – пояснили аналітики.
Водночас, на їхню думку, рекордні темпи відвантаження соєвих бобів влітку може стимулювати очікуване введення 10%-го мита на сою з вересня 2025 року в разі підписання президентом України відповідного законопроєкту.
Серед топ-покупців української сої у поточному сезоні експерти назвали Туреччину (968,6 тис. тонн, що на 39% більше попереднього сезону), Єгипет (673 тис. тонн, -31%) та Нідерланди (546 тис. тонн, приріст у 2,7 раза).
“Усього у сезоні-2024/25 експорт соєвих бобів з України може досягти близько 4,1-4,2 млн тонн (+26%), що може стати новим рекордом для галузі”, – резюмували в “АПК-Інформ”.
