Верховна Рада підтримала законопроєкт про запровадження експортного мита в 10% на соєві боби, насіння кользи та ріпаку (подрібнені й неподрібнені) зі щорічним зниженням ставки до 2030 року на 1% – до рівня 5%, повідомив народний депутат Сергій Лабазюк (парламентська фракція “За майбутнє”) у телеграм-каналі.
Нардеп додав, що одночасно буде створено спецфонд – “Державний фонд підтримки сільськогосподарських товаровиробників”, який, враховуючи наявні обсяги експорту (без коригування на зменшення вартості/обсягів) олійних культур в 10% становитиме майже $500 млн.
“Але – за збільшення переробки, зміни експортних цін, зменшення обсягів сировини – надходження впадуть. Та й складно буде не віддати частину надходжень до держбюджету. Тому якщо вдасться зібрати 3–5 млрд грн для фонду – це вже буде перемога”, – зазначив Лабазюк.
Народний депутат Олексій Гончаренко (фракція “Європейська солідарність”) у гелеграм уточнив, що законопроєкт підтимало 245 народних депутатів.
“Це просто ганьба. Протащили в законопроєкті про промислові забруднення — мита для аграріїв. Обіцяли служити народу, а служать схемам”, – прокоментував він документ.
Як повідомлялося, “соєві правки” – це зміни до Податкового кодексу України, запроваджені наприкінці 2017 року. Вони стосувалися порядку відшкодування ПДВ (податку на додану вартість) під час експорту сої та ріпаку.
Генеральний директор асоціації “Укроліяпром ” Степан Капшук кілька років поспіль пропонував заборонити вивезення 50% врожаю ріпаку з країни, щоб збільшити завантаження українських переробних потужностей, яким, зокрема 2024 року, суттєво не вистачало сировини.
Згодом заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський підготував законопроєкт №13134, в якому правкою №40 передбачалося запровадження 10%-го експортного мита на ріпак та сою. Він аргументував свою ініціативу тим, що українські заводи з переробки сої та ріпаку недозавантажені на 35%, і якщо їх задіяти, Україна отримає додаткових 7,3 млрд грн доходів у державний бюджет на фінансування ЗСУ, а додаткові $238 млн дадуть змогу побудувати десятки заводів, створити тисячі нових робочих місць.
Низка асоціацій розкритикувала ідею законопроєкту “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладення договорів керованого доступу”, яка передбачала встановлення мита на експорт сої та ріпаку з України. На переконання бізнес-об`єднань, вони є дискримінаційними по відношенню до малих та середніх виробників, мають на меті збільшення прибутків переробників за рахунок малих і середніх аграріїв та порушують угоду про асоціацію Україна-ЄС.
Верховна Рада 18 червня не підтримала цю ініціативу.
“Прогнози світової пропозиції та попиту на сою на 2025/26 рік передбачають збільшення пропозиції, збільшення обсягів переробки, зменшення експорту та збільшення кінцевих запасів. (…) Найбільшим сюрпризом стала Україна, де обсяг виробництва був різко підвищений на 1 млн тонн – до 7,6 млн тонн Це не тільки вище попереднього прогнозу, але і перевищує рекорд минулого сезону (7 млн тонн).Світове виробництво сої збільшено через збільшення прогнозу виробництва для України на основі даних уряду про хід посіву”, – наголошується в звіті.
Прогноз світового виробництва сої в 2025/26 МР підвищено на 0,86 млн тонн, до 427,7 млн тонн, експорту знижено на 0,8 млн тонн – до 187,6 млн тонн, кінцеві світові запаси сої збільшено на 0,77 млн тонн – до 126,07 млн тонн.
Рада Європейського Союзу сьогодні, 12 червня, визнала еквівалентність українських стандартів виробництва насіння буряка, соняшника, ріпака та сої європейським вимогам, повідомила пресслужба Ради ЄС.
Згідно з цим рішенням, насіння зазначених культур, вироблене в Україні, зможе потрапити на ринок ЄС. Це означає, що компанії, які базуються в ЄС, зможуть диверсифікувати свої райони виробництва насіння. Нові правила також сприятимуть підтримці безперервного постачання високоякісного насіння до ЄС.
“Рішення надає еквівалентність насіння буряка, соняшника, брукви та сої, виробленого та сертифікованого в Україні, насіння кормових рослин, виробленого в Республіці Молдова та офіційно сертифікованого її органами, а також відповідним польовим перевіркам, що проводяться. Еквівалентність підтверджує, що національні процедури двох країн пропонують ті ж гарантії щодо характеристик насіння та правил експертизи, ідентифікації та контролю насіння, що й ті, що застосовуються до насіння, зібраного в ЄС”, – зазначається в повідомленні.
Аналогічний дозвіл отримала Молдова для насіння кормових рослин.
Рішення набуде чинності через 20 днів після публікації в Офіційному журналі ЄС.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляє, що в Україні засіяно 5,6 млн га ярих зернових та зернобобових культур і 7,7 млн га технічних культур.
“Аграрії завершують четверту весняну посівну під час повномасштабної війни. Засіяно 5,6 млн га ярих зернових та зернобобових культур. Ми досягли рівня минулого року. Найвищі темпи сівби в Полтавській, Чернігівській, Вінницькій, Черкаській та Сумській областях”, – написав Шмигаль в телеграм-каналі.
За його словами, особливість цьогорічного сезону — збільшення площ під ярою пшеницею, площа посіву якої станом на сьогодні становить майже 220 тис. га, що зумовлено попитом з боку переробних підприємств та експортерів.
“Також засіяно 7,7 млн га технічних культур, з яких переважає соняшник — 4,9 млн га та соя 2,3 млн га”, – розповів прем’єр.
Шмигаль підкреслив, що загалом засіяних площ достатньо, щоб забезпечити внутрішні продовольчі потреби та сформувати експортний потенціал.
Агрохолдинг “Агротрейд” у сезоні-2025 відведе під сою понад 12 тис. га, у Харківській області її посів уже завершено, у Сумській та Чернігівській триває, повідомила пресслужба компанії в Facebook.
“Плануємо завершити основний етап посіву сої вже до понеділка. У деяких північних регіонах роботи триватимуть ще впродовж наступного тижня. Соя — одна з базових культур компанії, тож працюємо у перевіреній системі: без змін у підходах, технологіях і структурі посівів”, — розповів директор агропромислового департаменту “Агротрейду” Олександр Овсяник.
Як повідомлялося, виробнича структура агрохолдингу у 2025 році має такий вигляд: озима пшениця 25,2% посівних площ, кукурудза – 24,32%, соя – 23,58%, соняшник – 17,84%, озимий ріпак – 7,4%, гірчиця – 1,02%, технічні коноплі – 0,56% тощо.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання та торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одноразового зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) у 2014 році було збудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. 2018 року “Агротрейд” вивів на ринок власну марку Agroseeds.
Засновником “Агротрейду” є Всеволод Кожем’яко.
Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” розпочав посівну кампанію ярих культур, під яку виділить 36 тис. га, що відповідає площам, зайнятими під ярі торік, – 37 тис. га, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
Згідно з повідомленням, флагманською культурою “Нібулону” в сезоні-2025, як і торік, буде кукурудза. Крім того, вдвічі буде збільшено площі під соєю і вдвічі зменшено під соняшником. Це пов’язано з ціновими очікуваннями на товарні партії зерна цього року та прогнозуванням кращого економічного результату.
“Насіння використовуємо ощадливо, з нормами висіву по кукурудзі 55–70 тис./га, сої 350–500 тис./га, соняшнику – 45 тис./га (Миколаївщина). Зокрема закладено та підготовлено до посівної 800 тонн насіння сої власного виробництва”, – зазначили в агрохолдингу.
Посівна соняшнику, яка через швидке підвищення температур і дефіцит вологи в ґрунті розпочинається раніше, ніж було заплановано, стартувала в Миколаївському кластері. Після 12 квітня в компанії планують розпочати сівбу кукурудзи у Черкаській, Вінницькій та Хмельницькій областях. За сприятливих умов аграрії “Нібулону” розраховують закінчити посівну кампанію уже до середини травня, адже є технічна можливість сіяти 2-2,5 тис. га на добу посіву на продуктивну добу.
Директор з агровиробництва “Нібулону” Олег Веселов зауважив, що вологи в ґрунті в регіонах присутності агрохолдингу недостатньо, але є надія на квітневі і травневі опади, тому компанія розраховує на валовий збір ярих культур на рівні: кукурудза – 180 тис. тонн, соя – 25 тис. тонн, соняшник – 70 тис. тонн.
В “Нібулоні” додали, що озимі культури в Миколаївській області знаходяться в доброму й задовільному стані.
ТОВ “СП “Нібулон” створено у 1991 році. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із прийому сільгоспкультур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (з них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі у 12 областях України та експортував сільгосппродукцію у більш ніж 70 країн світу. Зернотрейдер у 2021 році експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції і поставив на зовнішні ринки рекордні обсяги в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
