Експорт сої з України у 2025-2026 маркетинговому році (МР, липнь-червень) може зменшитись більш ніж на третину і становитиме близько 2,7 млн тонн через очікуване скрочення виробництва культури, можливу дію експортного мита, а також через збереження привабливості переробки, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Експерти нагадали, що Україна впродовж вересня-липня 2024-2025 МР експортувала 3,97 млн тонн соєвих бобів, що на 28% перевищило показник за аналогічний період минулого року та оновило історичний максимум для сезону.
“Суттєво збільшити темпи експорту, перш за все, вдалося завдяки рекордному урожаю даної культури в країні у 2024 році, а також через привабливі ціни та територіальну наближеність до ключових глобальних імпортерів”, – пояснили аналітики.
Водночас, на їхню думку, рекордні темпи відвантаження соєвих бобів влітку може стимулювати очікуване введення 10%-го мита на сою з вересня 2025 року в разі підписання президентом України відповідного законопроєкту.
Серед топ-покупців української сої у поточному сезоні експерти назвали Туреччину (968,6 тис. тонн, що на 39% більше попереднього сезону), Єгипет (673 тис. тонн, -31%) та Нідерланди (546 тис. тонн, приріст у 2,7 раза).
“Усього у сезоні-2024/25 експорт соєвих бобів з України може досягти близько 4,1-4,2 млн тонн (+26%), що може стати новим рекордом для галузі”, – резюмували в “АПК-Інформ”.
Агрохолдинг “Агротрейд” у сезоні-2025 на тлі змін у регулюванні та запровадження експортного мита запустив програму підтримки для виробників сої та ріпаку, повідомила пресслужба агрохолдинга.
Згідно повідомлення, “Агротрейд” допомагатиме аграріям вийти на зовнішні ринки напряму, без посередників і зберегати дохідність. Адже сільськогосподарські виробники звільняються від сплати такого мита за умови продажу на експорт. Мета програми — допомогти виробникам реалізувати врожай вигідніше, адаптувавшись до нових умов ринку.
“Якщо виробник продає сою чи ріпак посереднику всередині країни за гривню, той, у свою чергу, експортує продукт і отримує валюту. В умовах запровадження експортного мита така модель втрачає економічну ефективність для виробників, оскільки посередник уже пропонуватиме нижчу ціну, щоб компенсувати витрати на мито. Натомість сам виробник тепер може напряму продати свою продукцію за кордон – і заробити більше”, — пояснив директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності “Агротрейду” Андрій Бут.
Агрохолдинг запропонував виробникам повний супровід експортної угоди — від заключення експортного контракту до логістики й оформлення документів, покрокові консультації у вигляді алгоритму дій, щоб виробник розумів кожен етап.
Програма буде доступною для всіх регіонів України. Мінімальний обсяг партії — від 200 тонн.
“Група “Агротрейд” активно розвиває експортний напрям і вдосконалює логістику, щоб створити нові можливості для українських агровиробників. Ми відкриваємо шлях до прямої, прозорої та вигідної співпраці — допомагаємо виробникам адаптуватися до змін, зберігати дохідність і отримати знання та можливість експортувати самостійно та отримувати валютну виручку”, – резюмуали в агрохолдингу.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання та торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури: соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одноразового зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) у 2014 році було збудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. 2018 року “Агротрейд” вивів на ринок власну марку Agroseeds.
Засновником “Агротрейду” є Всеволод Кожем’яко.
Переробка альтернативних олійних в новому сезоні може зрости у разі підписання законопроєкту, що містить “соєво-ріпакові правки”, проте несуттєво, переробка ріпаку становитеми 500-550 тис. тонн, сої – 2,7 млн тонн, соняшнику – 13,6-13,8 млн тонн, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Дійсно, дія експортного мита для сої та ріпаку може зробити внутрішні ціни на олійні більш привабливими для переробних підприємств, проте є ряд чинників, що можуть обмежити обсяги переробки, зокрема очікуваний нижчий урожай альтернативних олійних і більший – по соняшнику, а також наявні складнощі з реалізацією продуктів переробки”, – пояснили аналітики.
За інформацією експертів, потенціал урожаю ріпаку в Україні зменшується в міру просування збиральної кампанії, оскільки демонструє значно нижчі показники урожайності, ніж очікувалося. Наразі валовий збір даної культури “АПК-Інформ” оцінює на рівні близько 3 млн тонн (- 18% до 2024/25 МР).
При цьому конкуренція в цьому секторі між експортерами та переробниками залишиться високою навіть за умови дії експортного мита, оскільки ряд компаній вже має зобов’язання за зовнішньоекономічними контрактами, а пропозиція сировини від аграріїв залишається низькою, що підтримуватиме ціни на ріпак, тоді як ціни на ріпакову олію поки що перебувають під тиском через кон’юнктуру ринку нафти, а також збільшення виробництва олійної культури в ЄС.
“Наша оцінка переробки ріпаку в Україні в сезоні-2025/26 поки що не перевищує 500-550 тис. тонн (на рівні попереднього сезону). При цьому в разі покращення перспектив “маржі” у даному секторі не виключається перегляд оцінки в більший бік”, – прогнозують аналітики.
Перпективи сектору соєвих бобів, на їхню думку, теж має неоднозначний вигляд.
Площа сівби сої в 2025 року виявилася більшою, ніж прогнозувалося, але, за оцінкою “АПК-Інформ”, її урожай навряд чи перевищить показник попереднього року та за умови росту потенціалу урожайності очікується на рівні 6,3 млн тонн (-8%). Проте це може стати одним із найбільших показників для галузі, що може відповідним чином вплинути на ціни й зберегти високу привабливість для переробників.
У новому сезоні за умови дії експортного мита на сою її переробка може досягти 2,7 млн тонн (+3%) і стати новим рекордом для галузі.
Також важливим чинником виступатиме кількість зібраного урожаю соняшнику та “маржа” його переробки.
“Поки що очікується, що виробництво даної олійної може зрости на 8% – до близько 14 млн тонн, а переробка – до 13,6-13,8 млн тонн, що може трохи знизити інтерес крупних заводів до альтернативних олійних”, – резюмували в “АПК-Інформ”.
Верховна Рада підтримала законопроєкт про запровадження експортного мита в 10% на соєві боби, насіння кользи та ріпаку (подрібнені й неподрібнені) зі щорічним зниженням ставки до 2030 року на 1% – до рівня 5%, повідомив народний депутат Сергій Лабазюк (парламентська фракція “За майбутнє”) у телеграм-каналі.
Нардеп додав, що одночасно буде створено спецфонд – “Державний фонд підтримки сільськогосподарських товаровиробників”, який, враховуючи наявні обсяги експорту (без коригування на зменшення вартості/обсягів) олійних культур в 10% становитиме майже $500 млн.
“Але – за збільшення переробки, зміни експортних цін, зменшення обсягів сировини – надходження впадуть. Та й складно буде не віддати частину надходжень до держбюджету. Тому якщо вдасться зібрати 3–5 млрд грн для фонду – це вже буде перемога”, – зазначив Лабазюк.
Народний депутат Олексій Гончаренко (фракція “Європейська солідарність”) у гелеграм уточнив, що законопроєкт підтимало 245 народних депутатів.
“Це просто ганьба. Протащили в законопроєкті про промислові забруднення — мита для аграріїв. Обіцяли служити народу, а служать схемам”, – прокоментував він документ.
Як повідомлялося, “соєві правки” – це зміни до Податкового кодексу України, запроваджені наприкінці 2017 року. Вони стосувалися порядку відшкодування ПДВ (податку на додану вартість) під час експорту сої та ріпаку.
Генеральний директор асоціації “Укроліяпром ” Степан Капшук кілька років поспіль пропонував заборонити вивезення 50% врожаю ріпаку з країни, щоб збільшити завантаження українських переробних потужностей, яким, зокрема 2024 року, суттєво не вистачало сировини.
Згодом заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський підготував законопроєкт №13134, в якому правкою №40 передбачалося запровадження 10%-го експортного мита на ріпак та сою. Він аргументував свою ініціативу тим, що українські заводи з переробки сої та ріпаку недозавантажені на 35%, і якщо їх задіяти, Україна отримає додаткових 7,3 млрд грн доходів у державний бюджет на фінансування ЗСУ, а додаткові $238 млн дадуть змогу побудувати десятки заводів, створити тисячі нових робочих місць.
Низка асоціацій розкритикувала ідею законопроєкту “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладення договорів керованого доступу”, яка передбачала встановлення мита на експорт сої та ріпаку з України. На переконання бізнес-об`єднань, вони є дискримінаційними по відношенню до малих та середніх виробників, мають на меті збільшення прибутків переробників за рахунок малих і середніх аграріїв та порушують угоду про асоціацію Україна-ЄС.
Верховна Рада 18 червня не підтримала цю ініціативу.
“Прогнози світової пропозиції та попиту на сою на 2025/26 рік передбачають збільшення пропозиції, збільшення обсягів переробки, зменшення експорту та збільшення кінцевих запасів. (…) Найбільшим сюрпризом стала Україна, де обсяг виробництва був різко підвищений на 1 млн тонн – до 7,6 млн тонн Це не тільки вище попереднього прогнозу, але і перевищує рекорд минулого сезону (7 млн тонн).Світове виробництво сої збільшено через збільшення прогнозу виробництва для України на основі даних уряду про хід посіву”, – наголошується в звіті.
Прогноз світового виробництва сої в 2025/26 МР підвищено на 0,86 млн тонн, до 427,7 млн тонн, експорту знижено на 0,8 млн тонн – до 187,6 млн тонн, кінцеві світові запаси сої збільшено на 0,77 млн тонн – до 126,07 млн тонн.
Рада Європейського Союзу сьогодні, 12 червня, визнала еквівалентність українських стандартів виробництва насіння буряка, соняшника, ріпака та сої європейським вимогам, повідомила пресслужба Ради ЄС.
Згідно з цим рішенням, насіння зазначених культур, вироблене в Україні, зможе потрапити на ринок ЄС. Це означає, що компанії, які базуються в ЄС, зможуть диверсифікувати свої райони виробництва насіння. Нові правила також сприятимуть підтримці безперервного постачання високоякісного насіння до ЄС.
“Рішення надає еквівалентність насіння буряка, соняшника, брукви та сої, виробленого та сертифікованого в Україні, насіння кормових рослин, виробленого в Республіці Молдова та офіційно сертифікованого її органами, а також відповідним польовим перевіркам, що проводяться. Еквівалентність підтверджує, що національні процедури двох країн пропонують ті ж гарантії щодо характеристик насіння та правил експертизи, ідентифікації та контролю насіння, що й ті, що застосовуються до насіння, зібраного в ЄС”, – зазначається в повідомленні.
Аналогічний дозвіл отримала Молдова для насіння кормових рослин.
Рішення набуде чинності через 20 днів після публікації в Офіційному журналі ЄС.
