Віденський вищий земельний суд (Wiener Oberlandesgericht, OLG) у п’ятницю ухвалив рішення про перегляд справи про екстрадицію до США Дмитра Фірташа і повернення справи для розгляду в суді першої інстанції.
“Рішення Окружного суду Відня від лютого 2017 року (про екстрадицію Фірташа) скасовано. Тепер Земельний суд Відня (OG) у кримінальних справах буде повторно розглядати питання про допустимість екстрадиції на підставі нових доказів”, – зазначено в прес-релізі суду.
У повідомленні Group DF, що об’єднує активи українського бізнесмена, також ідеться про те, що суд першої інстанції розгляне справу з урахуванням нових доказів і фактів, наданих сторонами, а екстрадицію Фірташа наразі зупинено.
За словами адвоката українського бізнесмена Дітера Бемдорфера (Dieter Böhmdorfer), які наводяться в повідомленні, захист домагався цього рішення, починаючи з червня 2019 року.
“Дмитро Фірташ вдячний незалежній австрійській судовій системі за об’єктивний розгляд справи і цілком логічно – за призначення повторного судового розгляду на підставі нових фактів і доказів, наданих суду”, – зазначив адвокат.
Пресслужба Group DF і адвокати не коментують деталей судових баталій і аргументів, які переконали австрійський суд ухвалити об’єктивне рішення, уточнюється в релізі.
Як повідомлялося, главу ради групи компаній Group DF Фірташа заарештували в Австрії 12 березня 2014 року за запитом влади США, виданим у 2013 році, але потім відпустили під заставу EUR125 млн. За американської адміністрації Барака Обами українського бізнесмена обвинуватили в тому, що він за допомогою хабарів на загальну суму $18,5 млн хотів одержати дозволи на видобуток титанової сировини в Індії для подальшого продажу готової продукції у США компанії Boeing. Фірташ усі звинувачення відкидає і називає їх політично мотивованими, спрямованими на обмеження його впливу на процеси в Україні.
У квітні 2015 року OG відхилив запит Мін’юсту США про екстрадицію Фірташа, вказавши на неможливість виключити політичні мотиви запиту про видачу. Однак у лютому 2017 року OLG переглянув це рішення за скаргою прокуратури, а в червні 2019 року Верховний суд Австрії (OGH) підтвердив законність екстрадиції.
Після цього Мін’юст Австрії ухвалив відповідну постанову про екстрадицію, але процес призупинили в липні 2019 року через клопотання захисту українського бізнесмена в OG про новий розгляд з урахуванням додатково зібраних даних. За інформацією Kurier, рішення OG затягнулося через велику кількість поданих документів, проблеми зі зв’язком через коронавірус і через зміну суддів.
У березні 2022 року адвокати Фірташа повідомили про подання апеляції в OLG на рішення OG відхилити клопотання про повторний розгляд справи про екстрадицію бізнесмена у США.
Фондові індекси найбільших країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону знижуються слідом за аналогічною динамікою на ринку акцій США днем раніше.
Важливими подіями цього тижня будуть публікації даних про зміну споживчих цін у США та Китаї у квітні. Вони будуть оприлюднені відповідно в середу і четвер.
Китайський індекс Shanghai Composite до 8:36 кв опустився на 1,4%, гонконгський Hang Seng – на 0,7%. Обидва індикатори показують зниження другу сесію поспіль.
Істотне зниження в материковому Китаї демонструють котирування акцій представників фінансової галузі, зокрема China Galaxy Securities (-10%), Bank of China (-5,7%), Agricultural Bank of China (-5,5%), Citic Securities (-3,1%) і ICBC (-4,7%).
На Гонконгській фондовій біржі найбільш значно подешевшали папери девелопера Longfor Group Holdings Ltd. – на 3,9% і страховика China Life Insurance Co. (SPB: 2628) – на 2,8%.
Крім цього, знижується вартість виробника комп’ютерів Lenovo – на 2%, а також тих, що випускають спортивну продукцію Anta Sports Products Ltd. і Li Ning Co. – відповідно на 1,9% і 1,8%.
Водночас ціна акцій інтернет-гіганта Tencent (SPB: 700) зростає на 0,5%, ритейлера Alibaba (SPB: BABA) – на 0,9%, автовиробників BYD і Geely – на 3,7% та 3,6% відповідно, чипмейкерів Sunny Optical Technology Group Co. і Semiconductor Manufacturing International Corp. – на 3,7% і 1,6% відповідно.
Значення японського індексу Nikkei 225 до 8:31 МСК зменшилося на 0,4%.
До числа лідерів падіння котирувань входять акції виробників металів Pacific Metals Co. (-11,2%), Nippon Steel Corp. (-8,2%) і Kobe Steel Ltd. (-3,7%), а також автомобільної Mitsubishi Motors Corp. (-9,5%).
Крім цього, знижується ціна паперів виробника приставок Nintendo (-0,5%) і Sony Group, що випускає споживчу електроніку (-0,9%).
Південнокорейський індекс Kospi до 8:32 МСК зменшився на 0,5%.
Акції одного з найбільших у світі виробників чипів та електроніки Samsung Electronics Co. подешевшали на 0,9%, сталеливарної Posco – на 0,5%.
Тим часом котирування паперів автовиробника Hyundai Motor зросли на 2,9%.
Значення австралійського індексу S&P/ASX 200 опустилося на 0,2%.
Капіталізація найбільших гірничодобувних компаній світу BHP і Rio Tinto знизилася на 0,2% і 0,8% відповідно.
Папери провідного австралійського виробника вина Treasury Wine Estates Ltd. втратили в ціні 2,1%.
Також слідом за зниженням нафтових котирувань дешевшають акції представників цієї галузі Woodside Energy і Santos – відповідно на 0,7% і 1,1%.
Адміністрація США анонсувала скасування з 12 травня вимоги про обов’язкову вакцинацію від коронавірусу для іноземних громадян, які прибувають до країни.
“Ми оголошуємо, що адміністрація після закінчення 11 травня скасує вимогу про обов’язкову вакцинацію проти COVID-19 для працівників федеральних відомств, федеральних працівників за контрактом і пасажирів, які прибувають міжнародними повітряними рейсами”, – ідеться в заяві Білого дому.
США почали вимагати від іноземців, які в’їжджають у країну, свідоцтво про повне проходження вакцинації проти COVID-19 із листопада 2021 року. Водночас приймаються тільки довідки про зроблене щеплення вакцинами, схваленими медичним регулятором США або ВООЗ.
У квітні 2023 року президент США Джо Байден скасував дію режиму надзвичайного стану в країні, запровадженого 2020 року через COVID-19.
Державний бюджет України в п’ятницю отримав черговий транш грантових коштів від США в розмірі $1,25 млрд.
“Фінансування надано через Цільовий фонд Світового банку в рамках четвертого додаткового фінансування для Проекту “Підтримка державних видатків щодо забезпечення сталого державного управління в Україні (PEACE)”, – зазначив Мінфін.
Він уточнив, що з початку повномасштабного вторгнення Росії Україна отримала від США вже близько $16,7 млрд у формі грантів.
“Партнерство зі США та командою Світового банку під час війни дає змогу уряду України фінансувати першочергові соціальні витрати в повному обсязі. Водночас допомога у формі грантів не збільшує боргове навантаження та сприяє стабілізації фінансової системи”, – зазначив міністр фінансів Сергій Марченко.
Як повідомлялося, зовнішні потреби у фінансуванні держбюджету України 2023 року становлять понад $42 млрд.
Від початку цього року до 26 квітня, за даними Мінфіну, фінансування від міжнародних партнерів уже сягнуло $15,285 млрд порівняно з $32,144 млрд за весь минулий рік. Зокрема цього року від США було отримано $3,5 млрд грантів. Великі кредити вже також надали ЄС – $6,501 млрд, МВФ – $2,706 млрд і Канада – $1,757 млрд.
Внутрішнє фінансування за рахунок ОВДП цього року становило $4,839 млрд.
Фондові індекси найбільших країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону в п’ятницю знижуються слідом за негативною динамікою американського ринку акцій.
Споживчі ціни в Японії в березні зросли на 3,2% у річному вираженні, свідчать дані міністерства внутрішніх справ і комунікацій країни. Таким чином, інфляція сповільнилася порівняно з лютневим значенням у 3,3% і стала мінімальною з вересня 2022 року.
Споживчі ціни в Японії без урахування свіжих продуктів харчування (ключовий показник, що відстежується Центробанком країни) у березні збільшилися на 3,1% порівняно з тим самим місяцем попереднього року. Це збіглося як із лютневим показником, так і з середнім прогнозом аналітиків, повідомляє Trading Economics.
Тим часом інфляція без урахування продуктів харчування та енергоносіїв посилилася до 3,8% з 3,5%.
Значення японського індексу Nikkei 225 до 8:30 КВ зменшилося на 0,25%.
Лідерами падіння котирувань виступають акції автовиробників Nissan Motor Co. (-3,3%) і Mazda Motor (-2,5%), інтернет-компанії Rakuten (-2,6%).
Крім того, дешевшають представники фінансової галузі, включаючи Mizuho Financial Group Inc. – на 2,3%, SoftBank Group, Dai-ichi Life Holdings Inc. і Mitsubishi UFJ Financial Group Inc. – на 2,1%.
Тим часом зростає вартість газової Tokyo Gas Co. (+5,3%), виробника чипів Advantest Corp. (+3,6%), транспортної Kawasaki Kisen Kaisha Ltd. (+1,8%) і ритейлера J. Front Retailing Co. (+1,8%).
Китайський індекс Shanghai Composite до 8:35 КВ впав на 1,4%, він демонструє негативну динаміку третю сесію поспіль.
Гонконгський індикатор Hang Seng втрачає близько 1,2%, зокрема через зниження технологічного сектора.
У тому числі істотно подешевшали акції чипмейкерів Semiconductor Manufacturing International Corp. і Sunny Optical Technology Group Co. – на 4,1% і 2,9% відповідно, алюмінієвої China Hongqiao Group – на 4,5%, ритейлера Alibaba (SPB: BABA) – на 3,5%, страховика Ping An Insurance – на 3,2%, виробника споживчої електроніки Xiaomi (SPB: 1810) – на 2,8%.
Південнокорейський індекс Kospi до 8:31 КВ зменшився на 0,75%.
Котирування паперів сталеливарної Posco впали на 5,9%, автовиробника Hyundai Motor – на 1,3%.
Водночас ціна акцій одного з найбільших у світі виробників чипів та електроніки Samsung Electronics Co. зросли на 0,3%.
Австралійський індекс S&P/ASX 200 до 8:31 КВ опустився на 0,3%.
Капіталізація найбільших гірничодобувних компаній світу BHP і Rio Tinto падає на 2,5% і 3,5% відповідно.
Rio Tinto в першому кварталі скоротила поставки залізної руди на 6% щодо попередніх трьох місяців, видобуток алмазів – на 28%. Водночас компанія погіршила прогноз видобутку міді у 2023 році до 590-640 тис. тонн з 650-710 тис. тонн, яких очікували раніше.
Продажі автомобілів у США в першому кварталі збільшилися на 7,5% у річному зіставленні, пише MarketWatch.
У січні-березні 2023 року автовиробники продали 3,59 млн машин проти 3,34 млн машин роком раніше.
Продажі General Motors зросли на 17,6%, Nissan – на 17,3%, Honda Motor Co. – на 11,7%, Hyundai – на 15,5%, Kia – на 21,8%. Stellantis і Toyota погіршили показники на 9,1% і 8,8% відповідно.
Середня процентна ставка автокредитування досягла максимальних за 15 років 7%, середній розмір щомісячного платежу за новий автомобіль – рекордних $730.
У 2022 році автовиробники не могли задовольнити попит через дефіцит мікросхем і продали лише 13,9 млн машин. Раніше за рік продавали приблизно 17 млн машин. Цього року продажі становитимуть 14,8 млн автомобілів, прогнозує аналітична компанія Edmunds.
