Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розпочав діалог із Конгресом та Адміністрацією США про необхідність збільшення загальної суми підтримки, яку Сполучені Штати надають Україні до $1 мільярда США на рік, повідомили в прес-службі відомства в середу ввечері.
“Я вже розпочав діалог з Конгресом та Адміністрацією США про те, що рівень фінансової підтримки України з боку Сполучених Штатів має досягнути позначки в 1 мільярд доларів США на рік, і це має відбутися в найближчі роки. Для цього є всі політичні та безпекові передумови”, – сказав міністр, відповідаючи на запитання журналіста під час онлайн-брифінгу в Нью-Йорку в середу, 22 вересня.
Кулеба додав, що в Конгресі США вже є багато сил, які підтримують таку ініціативу, й Україна продовжить активно працювати над її втіленням. На думку міністра, значна частина цієї суми має йти саме на сектор безпеки.
“Клуб держав, які отримують від США мільярд і більше доларів допомоги на рік – це “клуб обраних”. Це краще будь-яких загальних статусів, бо це реальна практична допомога, і ми працюємо над її залученням”, – зазначив він.
Окрім того, міністр додав, що “питання зміцнення протиракетної та протиповітряної оборони України входять до найбільш пріоритетних у діалозі нашої держави зі США”.
“Ми працюємо і зі Сполученими Штатами, і з іншими державами над зміцненням української обороноздатності, аби Україна була сильною”, – наголосив міністр.
Між Державним космічним агентством України та Міністерством оборони Сполучених Штатів Америки укладено Меморандум про взаєморозуміння в сфері безпеки космічних польотів і надання послуг та інформації з космічної ситуаційної обізнаності, повідомляє прес-служба Міністерства оборони України.
Як повідомляється, документ визначає взаємну зацікавленість сторін і бажання розширення співпраці у використанні космічного простору.
“Меморандумом створюються правові підстави та механізми спільного використання космічної ситуаційної обізнаності з метою підвищення безпеки космічних польотів, обміну послугами і інформацією”, – зазначено в повідомленні.
Наголошується, що меморандум дозволить отримувати системну інформацію про стан загальної навколоземної космічної обстановки, поточний стан космічної діяльності країн світу.
Документ створить умови для отримання конкретної системної інформації в космічній сфері для українських фахівців органів державного і військового управління, космічного агентства України, наукових та інших працівників.
Як повідомляється, зазначене дозволить ідентифікувати чинні космічні апарати у всіх доступних відкритих ресурсах і моделювати їх орбітальний політ, досліджувати їх функціональні можливості, формувати вітчизняні каталоги космічних об’єктів.
Як повідомлялося, проект меморандуму був узгоджений ще в березні 2021 року на переговорах голови Державного космічного агентства України Володимира Тафтая і представників посольства США в Україні.
“ДТЕК Енерго” на тлі низьких запасів вугілля на складах своїх ТЕС розпочало імпорт енергетичного вугілля з Казахстану, проводить переговори про постачання вугілля з Польщі та США, повідомила прес-служба компанії.
За її даними, “ДТЕК Енерго” активно шукає можливості для додаткового забезпечення ТЕС імпортним вугіллям.
“Незважаючи на підвищений попит на вугілля на світових ринках, ми фактично вже розпочинаємо його імпорт. Перша партія з Казахстану вже в дорозі. Наступного тижня очікуємо початку постачань вугілля з Польщі. Також проводимо переговори про постачання суднових партій зі США”, – сказав генеральний директор “ДТЕК Енерго” Ільдар Салєєв, якого цитує прес-служба.
За даними Міністерства енергетики України, запаси вугілля на складах теплових електростанцій п’яти енергогенеруючих компаній (“ДТЕК Дніпроенерго”, “ДТЕК Західенерго”, “ДПЕК Східенерго”, “Центренерго” і “Донбасенерго”) станом на ранок середи знизилися до 754 тис. тонн, що майже на 500 тис. тонн менше за затверджений міністерством план-графік накопичення на 11 серпня (1,237 млн тонн).
Україна в січні-червні поточного року збільшила експорт передільного чавуну в натуральному вираженні на 0,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 478,594 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за зазначений період експорт чавуну в грошовому вираженні зріс на 71,1% – до $722,578 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно в США (56,51% поставок у грошовому вираженні), Італію (17,77%) і Туреччину (13,07%).
У першому півріччі поточного року Україна імпортувала 133 тонни чавуну на $138 тис. з Німеччини (57,97%), РФ (33,33%) і Словаччини (8,7%), тоді як у січні-червні 2020го ввезла 330 тонн аналогічної продукції на суму $232 тис.
Як повідомлялося, Україна в 2020 році збільшила експорт передільного чавуну в натуральному вираженні на 20,3% проти попереднього року – до 3 млн 103,932 тис. тонн, у грошовому вираженні експорт зріс на 15% – до $922,227 млн. При цьому експорт здійснювався переважно в США (58,49% поставок у грошовому вираженні), Китай (21,85%) і Туреччини (5,95%).
У 2020 році Україна імпортувала 593 тонн аналогічної продукції на суму $ 417 тис. (у 2019 році – 1,076 тис. тонн чавуну на $645 тис.) Ввезення здійснювалося з Німеччини (49,16% поставок у грошовому вираженні), Росії (48,68% ) і Польщі (2,16%).
Міністерство сільського господарства США (USDA) в травні збільшило прогноз експорту української соняшникової олії в 2021/2022 маркетинговому році (МР, вересень-серпень) на 18,9% порівняно з 2020/2021МР – до 6,4 млн тонн, за зростання її виробництва на 17,7% – до 6,99 млн тонн.
Відповідно до щомісячного звіту відомства, в 2021/2022МР очікується зростання виробництва соняшнику в Україні на 18,4% порівняно з 2020/2021МР – до 16,7 млн тонн, зростання експорту соняшникової шроту на 16,4% – до 5,3 млн тонн.
USDA уточнило, що зростання експорту соняшникової олії і шроту порівняно з низьким рівнем минулого маркетингового сезону відбудеться завдяки відновленню обсягів екстракції олії в Україні.
Мінсільгосп США також очікує відновлення виробництва ріпаку в Україні в 2021/2022МР на 0,2 млн тонн порівняно з 2020/2021МР – до 3,0 млн тонн, експорт цієї культури зросте на 0,19 млн тонн – до 2,6 млн тонн. Експорт рапсового шроту за цей період становитиме 0,175 тис. тонн, а ріпакової олії – 0,165 тис. тонн.
