Україна завершила всі митні формальності та відправила до США свій супутник “Січ-2-30”, який планують запустити в космос у січні 2022 року, повідомила прес-служба Дніпровської митниці.
“Завершено митні формальності, і відправлено до США український супутник “Січ-2-30″, без відхилень від графіка”, – йдеться у повідомленні митниці у Facebook.
Наголошується, що у США відбудеться підготовка супутника до запуску.
Раніше глава державного космічного агентства України Володимир Тафтай заявив, що супутник “Січ-2-30” успішно пройшов усі заплановані випробування та готовий до відправки на пускову базу на мисі Канаверал (штат Флорида, США), пуск апарату заплановано на 10 січня 2022 року.
Українські експортери у 2021 році вперше відправили в США і Канаду по одному морському контейнеру з замороженою малиною, ця подія важлива для вітчизняних виробників, оскільки на ринках цих країн ця ягода традиційно коштує дорожче, ніж в інших регіонах світу.
Як повідомляється на сайті Української плодоовочевої асоціації (УПОА) в понеділок, важливість цієї події для розвитку виробництва та заморозки ягоди в Україні пояснюється високим рівнем вимог до якості продукції та логістики, які українські постачальники успішно подолали цього року.
“По одній партії малини було відправлено в Канаду та в США в розмірі одного морського контейнера. Логістика тривала близько півтора місяця, а покупець залишився задоволений якістю поставленої продукції та розглядає можливість продовження співпраці з українськими постачальниками на постійній основі”, – йдеться в повідомленні асоціації.
УПОА уточнила, що більш висока імпортна ціна на ягоди в США і Канаді зумовлена жорсткими вимогами до якості продукції, для підтвердження яких українські експортери пройшли сертифікацію у FDA (The United States Food and Drug Administration).
“На США і Канаду припадає близько 80% усього глобального імпорту замороженої малини у вартісному вимірі та близько 65% у натуральному. Однак Україна традиційно експортувала заморожену малину переважно в Польщу, яка добре заробляє на реекспорті української малини в інші країни світу”, – наводить організація слова економіста інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрія Ярмака.
За даними УПОА, США імпортує заморожену малину з Чилі, Мексики та Сербії, а Канада – з Чилі, Сербії, США та Мексики.
Орієнтовна вантажопідйомність стандартного контейнера 40-футового морського контейнера – 27 тонн.
“Відповідно, для України, яка входить до п’ятірки найбільших світових експортерів замороженої малини, дуже важливо закріпитися на цих двох найважливіших ринках збуту. Особливо це важливо на тлі очікуваного зростання обсягів виробництва всіх видів ягід у 2022-2024 рр. Залишається сподіватися, що зростатиме не лише обсяг, а і якість вироблених ягід”, – підсумувала асоціація в повідомленні.
Згідно з даними на сайті асоціації “Український клуб аграрного бізнесу”, в 2020 році Україна виробила 35 тис. тонн малини, посівши сьоме місце у світі за обсягами її виробництва. 89% цієї ягоди було вирощено в господарствах населення.
Минулого року Україна експортувала 539 тонн малини, що становить 2% від загального обсягу її виробництва. При цьому практично єдиним споживачем української свіжої малини була Польща.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розпочав діалог із Конгресом та Адміністрацією США про необхідність збільшення загальної суми підтримки, яку Сполучені Штати надають Україні до $1 мільярда США на рік, повідомили в прес-службі відомства в середу ввечері.
“Я вже розпочав діалог з Конгресом та Адміністрацією США про те, що рівень фінансової підтримки України з боку Сполучених Штатів має досягнути позначки в 1 мільярд доларів США на рік, і це має відбутися в найближчі роки. Для цього є всі політичні та безпекові передумови”, – сказав міністр, відповідаючи на запитання журналіста під час онлайн-брифінгу в Нью-Йорку в середу, 22 вересня.
Кулеба додав, що в Конгресі США вже є багато сил, які підтримують таку ініціативу, й Україна продовжить активно працювати над її втіленням. На думку міністра, значна частина цієї суми має йти саме на сектор безпеки.
“Клуб держав, які отримують від США мільярд і більше доларів допомоги на рік – це “клуб обраних”. Це краще будь-яких загальних статусів, бо це реальна практична допомога, і ми працюємо над її залученням”, – зазначив він.
Окрім того, міністр додав, що “питання зміцнення протиракетної та протиповітряної оборони України входять до найбільш пріоритетних у діалозі нашої держави зі США”.
“Ми працюємо і зі Сполученими Штатами, і з іншими державами над зміцненням української обороноздатності, аби Україна була сильною”, – наголосив міністр.
Між Державним космічним агентством України та Міністерством оборони Сполучених Штатів Америки укладено Меморандум про взаєморозуміння в сфері безпеки космічних польотів і надання послуг та інформації з космічної ситуаційної обізнаності, повідомляє прес-служба Міністерства оборони України.
Як повідомляється, документ визначає взаємну зацікавленість сторін і бажання розширення співпраці у використанні космічного простору.
“Меморандумом створюються правові підстави та механізми спільного використання космічної ситуаційної обізнаності з метою підвищення безпеки космічних польотів, обміну послугами і інформацією”, – зазначено в повідомленні.
Наголошується, що меморандум дозволить отримувати системну інформацію про стан загальної навколоземної космічної обстановки, поточний стан космічної діяльності країн світу.
Документ створить умови для отримання конкретної системної інформації в космічній сфері для українських фахівців органів державного і військового управління, космічного агентства України, наукових та інших працівників.
Як повідомляється, зазначене дозволить ідентифікувати чинні космічні апарати у всіх доступних відкритих ресурсах і моделювати їх орбітальний політ, досліджувати їх функціональні можливості, формувати вітчизняні каталоги космічних об’єктів.
Як повідомлялося, проект меморандуму був узгоджений ще в березні 2021 року на переговорах голови Державного космічного агентства України Володимира Тафтая і представників посольства США в Україні.
“ДТЕК Енерго” на тлі низьких запасів вугілля на складах своїх ТЕС розпочало імпорт енергетичного вугілля з Казахстану, проводить переговори про постачання вугілля з Польщі та США, повідомила прес-служба компанії.
За її даними, “ДТЕК Енерго” активно шукає можливості для додаткового забезпечення ТЕС імпортним вугіллям.
“Незважаючи на підвищений попит на вугілля на світових ринках, ми фактично вже розпочинаємо його імпорт. Перша партія з Казахстану вже в дорозі. Наступного тижня очікуємо початку постачань вугілля з Польщі. Також проводимо переговори про постачання суднових партій зі США”, – сказав генеральний директор “ДТЕК Енерго” Ільдар Салєєв, якого цитує прес-служба.
За даними Міністерства енергетики України, запаси вугілля на складах теплових електростанцій п’яти енергогенеруючих компаній (“ДТЕК Дніпроенерго”, “ДТЕК Західенерго”, “ДПЕК Східенерго”, “Центренерго” і “Донбасенерго”) станом на ранок середи знизилися до 754 тис. тонн, що майже на 500 тис. тонн менше за затверджений міністерством план-графік накопичення на 11 серпня (1,237 млн тонн).
Україна в січні-червні поточного року збільшила експорт передільного чавуну в натуральному вираженні на 0,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 478,594 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за зазначений період експорт чавуну в грошовому вираженні зріс на 71,1% – до $722,578 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно в США (56,51% поставок у грошовому вираженні), Італію (17,77%) і Туреччину (13,07%).
У першому півріччі поточного року Україна імпортувала 133 тонни чавуну на $138 тис. з Німеччини (57,97%), РФ (33,33%) і Словаччини (8,7%), тоді як у січні-червні 2020го ввезла 330 тонн аналогічної продукції на суму $232 тис.
Як повідомлялося, Україна в 2020 році збільшила експорт передільного чавуну в натуральному вираженні на 20,3% проти попереднього року – до 3 млн 103,932 тис. тонн, у грошовому вираженні експорт зріс на 15% – до $922,227 млн. При цьому експорт здійснювався переважно в США (58,49% поставок у грошовому вираженні), Китай (21,85%) і Туреччини (5,95%).
У 2020 році Україна імпортувала 593 тонн аналогічної продукції на суму $ 417 тис. (у 2019 році – 1,076 тис. тонн чавуну на $645 тис.) Ввезення здійснювалося з Німеччини (49,16% поставок у грошовому вираженні), Росії (48,68% ) і Польщі (2,16%).
