Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) завершив січень-вересень поточного року із чистим збитком 49 млрд 442,253 млн грн, наростивши його у 8,6 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року, коли він становив 5 млрд 768,250 млн грн.
Згідно з проміжним звітом підприємства, копія якого є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, дохід АМКР від звичайної діяльності за цей період становив 45 млрд 651,999 млн грн проти 52 млрд 278,473 млн грн у січні-вересні-2025.
Непокритий збиток на кінець вересня 2026 року становив 82 млрд 282,596 млн грн.
Як повідомлялося, АМКР завершив січень-березень 2026 року з чистим збитком 4 млрд 599,057 млн грн, наростивши його на 54,8% порівно з аналогічним періодом 2025 року, коли він становив 2 млрд 970,387 млн грн. Дохід від звичайної діяльності у цей період становив 13 млрд 244,044 млн грн проти 15 млрд 63,014 млн грн у січні-березні-2025.
АМКР завершив січень-червень цього року із чистим збитком 6 млрд 641,858 млн грн, наростивши його на 57,4% порівняно з першим півріччям минулого року, коли він становив 4 млрд 219,136 млн грн. Дохід від звичайної діяльності за цей період становив 32 млрд 839,717 млн грн проти 33 млрд 818,076 млн грн у січні-червні-2025.
АМКР завершив 2025 рік з чистим збитком у розмірі 8 млрд 896,797 млн грн, тоді як 2024 року він становив 8 млрд 848,963 млн грн. Дохід від звичайної діяльності за 2025 рік сягнув 70 млрд 634,443 млн грн, у 2024 році – 64 млрд 591,407 млн грн.
Разом з тим АМКР завершив 2025 рік з консолідованим чистим збитком у 8 млрд 887,789 млн грн порівняно з 8 млрд 841,794 млн грн у 2024 році. При цьому консолідований дохід від звичайної діяльності тоді становив 70 млрд 627,356 млн грн, у 2024 році – 64 млрд 599,685 млн грн. Консолідований непокритий збиток на кінець минулого року становив 32 млрд 927,580 млн грн.
У 2024 році комбінат зменшив консолідований чистий збиток на 25,5% проти 2023 року – до 8 млрд 841,812 млн грн з 11 млрд 875,984 млн грн. При цьому чистий дохід зменшився на 54,3% – до 64 млрд 599,685 млн грн з 41 млрд 873,521 млн грн.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
За даними підприємства, у власності Arcelor Mittal Duisburg GmbH (ФРН) перебуває 95,128% його акцій.
Статутний капітал меткомбінату становить 3 млрд 859,533 млн грн.
ARCELORMITTAL КРИВИЙ РІГ, ЗБИТОК, Кривий Ріг, Металургія, СТАЛЬ
Світове виробництво сталі у січні-вересні 2026 року становило 1 млрд 367,493 млн тонн, що на 0,7 % менше порівняно з аналогічним періодом 2025 року.
За даними Всесвітньої асоціації виробників сталі (Worldsteel), Китай зберіг перше місце у світовому рейтингу, виплавивши за дев’ять місяців 724,77 млн тонн сталі. При цьому виробництво в країні скоротилося на 2,9% у річному вимірі.
Індія посіла друге місце з показником 129,957 млн тонн, збільшивши випуск на 5,6%. США посіли третю позицію з 64,945 млн тонн, що на 5,8% більше, ніж за січень-вересень 2025 року.
Росія виробила 49,421 млн тонн сталі, скоротивши показник на 3,6%, Південна Корея — 48,04 млн тонн, збільшивши виробництво на 2,9%. Виробництво Туреччини зросло на 6,1%, до 29,777 млн тонн, Німеччини — на 4%, до 26,529 млн тонн.
На цьому тлі українські металургійні підприємства за дев’ять місяців скоротили виплавку сталі на 19,8%, до 4,431 млн тонн. Україна посіла 25-те місце серед країн — виробників сталі.
У вересні світове виробництво сталі зменшилося на 0,2% порівняно з аналогічним місяцем минулого року, до 142,4 млн тонн. Виробництво в Україні за місяць становило 131 тис. тонн проти 611 тис. тонн у вересні 2025 року.
Українські металургійні підприємства у вересні 2026 року виробили 131 тис. тонн сталі, що в 4,66 раза менше, ніж за аналогічний місяць 2025 року, коли виплавка становила 611 тис. тонн.
Порівняно з серпнем 2026 року виробництво сталі скоротилося на 52,7% — з 277 тис. тонн, свідчать дані Всесвітньої асоціації виробників сталі (Worldsteel).
На тлі зниження обсягів виробництва Україна опустилася на 41-е місце у світовому рейтингу виробників сталі серед 70 країн. У липні країна посідала 26-те місце, у серпні — 33-тє, тоді як роком раніше перебувала на 21-й позиції.
Загалом світове виробництво сталі у вересні 2026 року скоротилося на 0,2% порівняно з вереснем 2025 року — до 142,4 млн тонн.
За підсумками січня-вересня українські металургійні підприємства виробили 4,431 млн тонн сталі, що на 19,8% менше, ніж за аналогічний період минулого року — 5,523 млн тонн.
Світове виробництво сталі за дев’ять місяців зменшилося на 0,7%, до 1,367 млрд тонн.
У 2025 році Україна виплавила 7,41 млн тонн сталі, що на 2,2% менше, ніж у 2024 році. За підсумками року країна посіла 21-е місце у світовому рейтингу.
Світовий попит на сталь у 2026 році практично не зміниться і становитиме близько 1,722 млрд тонн, однак у 2027 році може збільшитися на 1,7% — до 1,752 млрд тонн, випливає з жовтневого короткострокового прогнозу Всесвітньої асоціації виробників сталі Worldsteel.
Як зазначає інформаційно-аналітичний центр Experts Club, новий прогноз Worldsteel показує дедалі помітнішу розбіжність між Китаєм та рештою світового ринку. Якщо в КНР попит продовжує знижуватися, то за її межами відновлення поступово прискорюється.
За оцінкою Worldsteel, за межами Китаю попит на сталь у 2026 році зросте на 1,5%, а у 2027 році — вже на 4%. Саме масштаб китайського ринку фактично приховує сильнішу позитивну динаміку в інших країнах.
Голова Комітету з економічних питань Worldsteel Альфонсо Ідальго Кальсеррада зазначив, що відновлення розвивається повільніше, ніж очікувалося навесні. У квітні асоціація розраховувала на помірне зростання світового попиту вже у 2026 році та збільшення на 2,2% у 2027-му, проте тепер прогноз на наступний рік знижено до 1,7%.
Головним гальмом світового ринку залишається Китай. У 2026 році попит на сталь у країні, як очікується, скоротиться на 2%, а у 2027 році — ще на 1%. Причиною залишається слабкість ринку нерухомості та інфраструктурних інвестицій. Зростання промислового виробництва та експорту поки що не здатне повністю компенсувати падіння цих двох найбільших напрямів споживання металу.
На протилежному полюсі перебуває Індія. Вона залишається найбільшим у світі швидкозростаючим ринком сталі: попит у країні має збільшитися на 7,9% у 2026 році — до 172,4 млн тонн, а у 2027 році ще на 8% — до 186,2 млн тонн. Основними рушіями залишаються інфраструктурне будівництво, приватна нерухомість, промисловість і проєкти у відновлюваній енергетиці.
У країнах, що розвиваються, без урахування Китаю попит, за прогнозом, збільшиться на 1,9% у 2026 році й одразу на 5,1% у 2027 році. При цьому в АСЕАН-5 зростання у 2026 році становитиме 5,2%, а В’єтнам уперше наблизиться до споживання близько 30 млн тонн сталі завдяки інтенсивному будівництву та масштабній програмі державних інвестицій.
Зовсім інша ситуація складається в країнах Перської затоки. Після зростання попиту на 17,7% у 2025 році Worldsteel очікує його падіння приблизно на 11% у 2026 році через тривалу нестабільність на Близькому Сході, затримки інвестиційних рішень і перенесення початку будівельних проєктів. У разі стабілізації ситуації асоціація прогнозує відновлення на 11,3% у 2027 році.
Одним із ключових трендів 2027 року Worldsteel вважає відновлення промислового зростання в розвинених економіках. Додатковий попит на сталь мають забезпечити інвестиції у штучний інтелект і дата-центри, зростання оборонних витрат, енергетичний перехід, інфраструктурні проєкти та залізничне будівництво.
У Європейському Союзі відновлення поки що відкладається. Worldsteel очікує, що видиме споживання сталі в ЄС у 2026 році знизиться на 0,3%, після чого у 2027 році збільшиться на 3,1%. Прогноз для європейського ринку було переглянуто в бік зниження одразу на 1,5 відсоткового пункта.
У Worldsteel пояснюють відносно сильний результат 2025 року в ЄС, зокрема, накопиченням запасів перед запуском механізму транскордонного вуглецевого коригування CBAM у 2026 році. Водночас фундаментальні показники європейської промисловості виявилися слабшими за очікування: відновлення будівництва відбувається повільно, обсяги завершеного житла залишаються низькими, а автомобільна промисловість продовжує обмежувати попит.
США, навпаки, мають зберегти позитивну динаміку. Попит на сталь у країні у 2026 році може зрости на 2%, а у 2027 році — приблизно на 1,5%. Основним джерелом зростання Worldsteel називає інвестиції в центри обробки даних, енергетику, відновлювану генерацію, нафтогазову інфраструктуру та великі промислові проєкти.
Помірне відновлення очікується також у Японії та Південній Кореї. У Японії попит може зрости на 0,9% у 2026 році та на 1,7% у 2027-му, у Південній Кореї — відповідно на 1,8% і 1,3%. Проте навіть після такого зростання обидві країни поки що не повернуться до рівнів споживання, які існували до останнього спаду.
За оцінкою Experts Club, світовий ринок сталі поступово переходить від моделі, в якій глобальну динаміку визначав насамперед Китай, до значно більш розподіленої структури попиту. Індія, держави Південно-Східної Азії, інфраструктурні проєкти США та очікуване відновлення Європи стають дедалі значущішими джерелами зростання.
Водночас змінюється і структура споживання металу. Якщо раніше одним із головних рушіїв виступало масове житлове будівництво в Китаї, то зараз дедалі більше сталі потрібно для енергетичної інфраструктури, дата-центрів, оборонних проєктів, залізниць і промислового обладнання.
При цьому Worldsteel зберігає обережність щодо 2027 року. Прогноз підготовлено на основі даних, доступних на початку вересня 2026 року, а тривала нестабільність на Близькому Сході та можливі нові порушення енергетичних і логістичних ланцюгів залишаються основними ризиками для світового ринку.
Таким чином, 2026 рік, імовірно, стане для світового ринку сталі ще одним роком стагнації, проте вже у 2027 році зростання може суттєво прискоритися за межами Китаю. При цьому географія попиту стає дедалі більш диверсифікованою, а головними структурними рушіями галузі поступово стають інфраструктура, енергетика та нові технологічні інвестиції.
Джерело: Worldsteel, Short Range Outlook, жовтень 2026 року.
EXPERTS CLUB, WORLDSTEEL, ПОПИТ НА СТАЛЬ, СВІТОВИЙ РИНОК СТАЛІ, СТАЛЬ
Українські металургійні підприємства у січні-вересні поточного року знизили виплавку сталі на 19,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,431 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у п’ятницю, у вересні було вироблено 131 тис. тонн сталі, в серпні – 277 тис. тонн, у липні – 457 тис. тонн, у червні – 690,8 тис. тонн, у травні – 629,4 тис. тонн, у квітні – 517,3 тис. тонн, у березні – 702,3 тис. тонн, у лютому – 515 тис. тонн, у січні – 511,1 тис. тонн.
Метпідприємства України у 2025 році знизили виплавку сталі на 2,2% порівняно з 2024 роком – до 7,409 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку сталі на 21,6% порівняно з 2023 роком – до 7,575 млн тонн. У 2023 році виплавка сталі знизилася на 0,6% – до 6,228 млн тонн, у 2022 році – на 70,7%, до 6,263 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,366 млн тонн сталі, або 103,6% до 2020 року.
Індія продовжує зміцнювати свої позиції як другого за величиною виробника сталі у світі та поступово скорочує відставання від Китаю, про що свідчать дані Всесвітньої асоціації виробників сталі Worldsteel, опубліковані 24 вересня 2026 року.
У січні–серпні 2026 року індійські металургійні підприємства виплавили 115,9 млн тонн сталі, що на 6% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Китай за той самий період скоротив виробництво на 3,1% — до 651,9 млн тонн.
За розрахунками Open4Business на основі даних Worldsteel, за перші вісім місяців 2025 року Індія виробила близько 109,3 млн тонн сталі, а Китай — приблизно 672,8 млн тонн. Таким чином, абсолютний розрив між двома найбільшими виробниками за рік скоротився приблизно з 563 млн до 536 млн тонн, або майже на 5%.
Співвідношення обсягів виробництва також змінюється на користь Індії. Якщо в січні–серпні минулого року Китай виробляв приблизно в 6,2 раза більше сталі, ніж Індія, то в 2026 році цей показник знизився приблизно до 5,6 раза.
У серпні ця тенденція збереглася. Індія збільшила виплавку сталі на 4,6% у річному вимірі — до 14,8 млн тонн, тоді як виробництво в Китаї скоротилося на 3,7% — до 74,6 млн тонн. (World Steel Association)
Індія також більш ніж удвічі випереджає США, які посідають третє місце серед найбільших світових виробників. Американські підприємства в січні–серпні виплавили 57,5 млн тонн сталі, збільшивши виробництво на 5,5%. Японія виробила 54 млн тонн, Росія — 43,8 млн тонн, Південна Корея — 42,8 млн тонн.
Таким чином, обсяг індійського випуску за вісім місяців уже приблизно удвічі перевищує американський і більш ніж удвічі — японський.
На Індію припало близько 9,5% усієї сталі, виробленої 70 країнами, що надають статистику Worldsteel, тоді як частка Китаю становила близько 53%, США — близько 4,7%. Ці 70 країн забезпечували приблизно 98% світового виробництва сталі у 2025 році.
Різниця особливо помітна на тлі загальної стагнації галузі. У січні-серпні світове виробництво сталі скоротилося на 0,7% — до 1,225 млрд тонн, тоді як Індія продовжувала демонструвати стійке зростання. У серпні глобальне виробництво знизилося на 1,2% у річному вимірі — до 144,2 млн тонн.
Ще одним швидкозростаючим азіатським виробником залишається В’єтнам. За вісім місяців він збільшив виплавку на 29,1% — до 20,6 млн тонн, а лише в серпні зростання склало 36,4%. Загалом, однак, виробництво сталі в Азії та Океанії з початку року знизилося на 0,9% — до 906,4 млн тонн, насамперед через динаміку китайського ринку.
Китай при цьому зберігає величезний відрив і залишається безумовним лідером світової металургії. Однак різноспрямована динаміка двох найбільших виробників свідчить про поступове збільшення ваги Індії у світовій сталеливарній промисловості.
Першоджерело: World Steel Association — August 2026 crude steel production
