Аналітичний центр Experts Club проаналізував останні тенденції в галузі металургії та дані найбільшої асоціації цього сектору — World Steel Association. Світовий ринок сталі у 2026 році, за оцінкою World Steel Association, перейде від фази затяжного коригування до слабкого зростання: глобальний попит збільшиться на 0,3%, до 1,724 млрд тонн, а у 2027 році прискориться до 1,762 млрд тонн, або на 2,2%. У самій асоціації вважають, що ринок проходить дно циклу 2025–2026 років після структурного тиску, який стримував попит з 2022 року. Це означає, що світова сталева галузь поступово виходить із періоду спаду, але робить це вкрай нерівномірно за регіонами.
Ключовий висновок для України полягає в тому, що зовнішнє середовище для металургії загалом перестає погіршуватися. Worldsteel очікує, що у 2027 році всі основні розвинені економіки, включно з ЄС, США, Канадою, Японією та Кореєю, вже покажуть позитивну динаміку попиту на сталь. Для ЄС і Великої Британії прогнозується зростання споживання на 1,3% у 2026 році та на 3% у 2027 році, а для США — на 1,7% і 2% відповідно. Це важливо для України, тому що саме європейський ринок залишається для неї головним зовнішнім орієнтиром як щодо збуту металопродукції, так і щодо майбутньої промислової кооперації.
Водночас саме відновлення попиту у світі буде асиметричним. Китай, який, як і раніше, визначає глобальну кон’юнктуру, у 2026 році продовжить скорочувати попит на сталь, хоча й лише на 1,5%, а у 2027 році, за оцінкою асоціації, вийде майже на нульову динаміку. Головним драйвером зростання серед великих ринків залишається Індія, де попит має зрости на 7,4% у 2026 році та на 9,2% у 2027 році. У країнах, що розвиваються, без урахування Китаю зростання, навпаки, сповільниться до 2,5% у 2026 році через конфлікт на Близькому Сході, але потім відновиться.
Для України це означає, що глобальний ринок не обіцяє різкого цінового чи об’ємного ривка, але й не формує сценарію нового обвалу. Іншими словами, у найближчі два роки вирішальним фактором для української металургії буде вже не стільки світовий попит, скільки здатність самої України утримати і розширити виплавку, забезпечити енергетику, логістику та доступ до експортних маршрутів. У цьому сенсі зовнішня кон’юнктура стає радше помірно сприятливою, але не рятівною.
На цьому тлі показник України виглядає стримано. За підсумками 2025 року країна виплавила 7,409 млн тонн сталі, що на 2,2% менше за рівень 2024 року, і посіла 21-ше місце у світі. Цей показник є суттєво нижчим не лише за довоєнні рівні, а й за масштаб, який дозволяв Україні впливати на регіональний ринок як одному з великих європейських гравців.
Якщо світовий ринок справді входить у фазу помірного відновлення, то вікно можливостей для України визначатиметься не стільки тим, чи зросте глобальний попит на 0,3% або 2,2%, скільки тим, чи зможе країна повернути обсяги виробництва хоча б до стійкого двозначного рівня в мільйонах тонн. Позитивний прогноз Worldsteel для ЄС, зростання інфраструктурних і оборонних витрат у Європі, а також стабілізація попиту в розвиненому світі створюють основу для збільшення споживання української сталі в майбутньому. Але цей шанс буде реалізований лише за умови відновлення власної індустріальної потужності, а не автоматично.
У ширшому сенсі світовий прогноз Worldsteel показує, що сталь знову стає індикатором індустріальної політики. Там, де зростають інфраструктурні вкладення, залізниці, оборонні бюджети та машинобудування, попит на метал повертається. Стратегія повоєнного відновлення для України має розглядати металургію не як окрему експортну галузь, а як базу для будівництва, машинобудування, транспортної інфраструктури та оборонного виробництва. Саме в цьому разі навіть помірне світове зростання здатне перетворитися для країни на більш відчутний внутрішній індустріальний ефект.
World Steel Association (Worldsteel) об’єднує виробників сталі, галузеві асоціації та дослідницькі інститути з усіх ключових країн — виробників сталі. Члени асоціації забезпечують близько 85% світового випуску сталі.
Виробництво сталі в Китаї в березні знизилося на 6,3% порівняно з тим самим місяцем минулого року — до 87,04 млн тонн, за даними Державного статистичного управління країни. У першому кварталі виробництво сталі скоротилося на 4,6% і становило 247,55 млн тонн.
Експорт сталі в березні знизився на 12,6% і склав 9,13 млн тонн, за три місяці – на 9,9%, до 24,71 млн тонн.
Випуск чавуну минулого місяця зменшився на 3,3% – до 73,28 млн тонн. У січні-березні він скоротився на 2,9% – до 210,98 млн тонн.
Виробництво сталевої продукції в березні знизилося на 2,3% – до 130,98 млн тонн, у першому кварталі – на 1,7%, до 351,44 млн тонн.
Як повідомлялося, за підсумками 2025 року виробництво сталі в КНР знизилося на 4,4% – до 960,81 млн тонн, що стало мінімальним обсягом за сім років.
Українські металургійні підприємства у січні-лютому поточного року знизили виплавку сталі, за оперативними даними, на 13,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,026 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у понеділок ввечері, у лютому було вироблено 515 тис. тонн сталі, тоді як попереднього місяця – 511,1 тис. тонн.
Як повідомлялося, метпідприємства України в 2025 році знизили виплавку сталі на 2,2% порівняно з 2024 роком – до 7,409 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку сталі на 21,6% порівняно з 2023 роком – до 7,575 млн тонн.
Україна 2023 року знизила виплавку сталі на 0,6% порівняно з 2022 роком – до 6,228 млн тонн.
У 2022 році країна скоротила виробництво сталі на 70,7% порівняно з 2021 роком – до 6,263 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,366 млн тонн сталі, що становило 103,6% до 2020 року.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у 2025 році знизила виробництво сталі на 4% порівняно з попереднім роком – до 2,018 млн тонн, зниження пов’язане через широкомасштабну війну, зниження забезпечення електропостачання, а також логістичні та економічні чинники.
Згідно з річним звітом групи, материнська компанія Metinvest B.V. за результатами операційної діяльності за IV кв-2025 і загалом за рік, у 4кв. виробництво чавуну на “Каметсталі” залишилось на рівні попереднього кварталу та становило 496 тис. тонн, тоді як виробництво сталі зросло на 3% – до 564 тис. тонн.
При цьому відзначається, що у 2025 року виробництво чавуну та сталі знизилось на 2% та 4%, відповідно, порівняно з попереднім роком та становило 1,782 млн тонн і 2,018 млн тонн. Незначне скорочення зумовлено проведенням капремонту доменної печі №9 на “Каметстал”і у квітні-червні 2025 року.
Також констатується, що у 4 кв-2025 обсяг випуску товарних напівфабрикатів залишився майже на рівні попереднього кварталу та становив 271 тис. тонн. Водночас виробництво товарного чавуну скоротилось на 41% внаслідок збільшення споживання у подальших переділах, що призвело до зростання обсягу випуску товарної заготовки на 8%.
У 2025 році випуск товарних напівфабрикатів скоротився на 3% проти попередньго року – до 839 тис. тонн, через зниження виробництва сталі та зростання внутрішнього споживання заготовки на наступних стадіях виробництва. При цьому, обсяг випуску товарного чавуну подвоївся та становив 84 тис. тонн.
У 4-кв-2025 виробництво готової продукції зросло на 4% порівняно з попереднім кварталом і становило 613 тис. тонн, через проведення планових капремонтів на перекатних заводах в Італії та Болгарії у серпні. Зокрема виробництво плоского прокату виросло на 10%, до 291 тис. тонн, випуск довгого прокату залишився майже незмінним і становив 322 тис. тонн.
У 2025 року виробництво готової продукції зросло на 13% проти 2024 року – до 2,429 млн тонн. Зокрема виробництво плоского прокату збільшилось на 20% – до 1,107 млн тонн завдяки відновленню випуску гарячекатаного рулону на Ferriera Valsider (Італія) та ефективній роботі Metinvest Trametal (Італія) та Spartan UK (Велика Британія). Виробництво довгого прокату зросло на 7% – до 1,322 млн тонн, через збільшення обсягів на “Каметсталі” та стабільній роботі Promet Steel (Болгарія).
У 4-му кв-2025 виробництво коксу зменшилось на 3% порівняно з попереднім кварталом – до 279 тис. тонн. Загалом за минулий рік виробництво коксу скоротилось на 2% – до 1,100 млн тонн у порівнянні з попереднім роком у зв’язку з виведенням з експлуатації коксової батареї №1 на “Каметсталі”. Це було частково компенсовано збільшенням випуску коксу на “Запоріжкоксі” на 23% – до 898 тис. тонн.
Також повідомляється, що у 4-му кв-2025 виробництво загального залізорудного концентрату залишилось майже на рівні попереднього кварталу та становило 3,981 млн тонн, тоді як випуск товарної залізорудної продукції скоротився на 4% – до 3,773 млн тонн. Виробництво залізорудних окатків зменшилось на 21% – до 1,339 млн тонн, через тимчасову зупинку однієї з обпалювальних машин внаслідок пошкодження систем енергопостачання в результаті обстрілів. Як наслідок, обсяг випуску товарного залізорудного концентрату збільшився на 9%, до 2,434 млн тонн.
У 2025 році виробництво загального залізорудного концентрату було співставним з обсягом попереднього року і становило 15,695 млн тонн. Водночас, зупинку робіт на Інгулецькому кар’єрі, яка відбулась в липні 2024 року, було компенсовано переважно нарощуванням видобутку на Ганнівському кар’єрі. Виробництво товарної залізорудної продукції збільшилось на 3% – до 15,229 млн тонн, при цьому випуск товарних окатків зріс на 5%, тоді як випуск концентрату залишився майже незмінний.
У грудні 2024 року, у зв’язку з посиленням інтенсивності бойових дій та наближенням лінії фронту було призупинено роботу виробничої ділянки Покровської вугільної групи, розташованої на Донбасі. Згодом, на фоні перебоїв з енергопостачанням і подальшим погіршенням безпекової ситуації, виробничу діяльність шахти та збагачувальної фабрики було призупинено.
Крім того, група знаходиться на фінальній стадії продажу United Coal Company (США). У зв’язку з цим актив було деконсолідовано, починаючи з фінансової звітності за перше півріччя 2025 року.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Як повідомляє Сербський Економіст, влада Боснії і Герцеговини розглядає введення тимчасового мита в розмірі 30% на імпорт сталі та сталевої продукції терміном на 200 днів. Пропозицію підготувало Міністерство зовнішньої торгівлі та економічних відносин за запитом компанії Nova Željezara Zenica, остаточне рішення після публічних консультацій має ухвалити Рада міністрів БіГ.
Ініціатива пояснюється різким зростанням поставок окремих категорій металопродукції. За даними міністерства, 2025 року імпорт арматурної сітки в БіГ збільшився на 192,87% порівняно із середнім рівнем за попередні чотири роки, водночас найбільшим постачальником була Сербія – понад 9 тис. т, що на 408% вище за середній показник 2021-2024 років. На другому місці була Італія (7 794 т, приблизно вдвічі більше за попередній рівень).
Окремо вказується на динаміку імпорту з Туреччини: поставки арматурної сталі в рулонах у 2025 році зросли на 885% відносно чотирирічного середнього показника, а імпорт прутків – на 229,56%. У міністерстві вважають, що це створює тиск з боку іноземних виробників і веде до недозавантаження місцевих потужностей.
У поясненні до ініціативи міністерство наголошує на ризику посилення залежності будівельного сектору від імпорту і попереджає про можливі наслідки, включно зі скороченням робочих місць, зниженням бюджетних надходжень, падінням інвестицій і зростанням цін на внутрішньому ринку.
Рішення обговорюється на тлі нещодавніх захисних заходів Сербії: з 1 січня 2026 року Белград запровадив тимчасову схему імпортних квот на низку товарів чорної металургії (а також портландцемент) з додатковим митом 50% на поставки понад квоти.
Сама Nova Željezara Zenica, придбана минулого року компанією H&P Zvornik (група Pavgord), раніше ініціювала процедуру банкрутства підприємства, пояснивши це тривалою неплатоспроможністю.
https://t.me/relocationrs/2256
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) у 2025 році врахував запити українського та європейського ринків, розширивши на чотири позиції лінійку безперервнолитої заготовки (БЛЗ) і на три – асортимент затребуваного сортового прокату.
Згідно з інформацією підприємства, у 2025 році “Каметсталь” вкотре підтвердила лідерські позиції серед металургійних підприємств “Метінвесту” за кількістю освоєних сортаментних новинок. Із 11 нових видів виведеної на ринок металопродукції сім – заслуга команди “Каметсталі”.
При цьому уточнюється, що здобуток сталеплавильників конвертерного цеху – це чотири нові марки сталі: 10У1, 20У, 26Г2ТР та S355NL-1N з посиленими вимогами до хімічного складу, насамперед за вмістом сірки та фосфору.
Розливання нових марок сталі на безперервнолиту заготовку перетином 335х400 мм освоєно на МБЛЗ №2, на якій торік завершили реконструкцію електрообладнання. Це, зокрема, сприяло стабілізації швидкості розливання, а отже, підвищенню точності порізу заготовок, мінімізуючи відходи металу. Призначення нових напівфабрикатних виробів – виготовлення круглого прокату та подальше його перероблення в безшовні труби відповідального застосування.
Команда прокатного цеху запропонувала українським та європейським споживачам три сортаментні новинки, які раніше не виробляли на комбінаті. Насамперед, це арматура діаметром 8-32 мм для польського та румунського ринків, виробництво якої освоєно на стані 400/200. Завдяки сертифікації за будівельними нормами цих країн протягом 2025 року “Метінвест” вже відвантажив, зокрема, понад 100 тис. тонн арматурного прокату класу B500SP до Польщі.
На шаропрокатному стані освоєно виробництво молольних шарів діаметром 100 мм з високою поверхневою та об’ємною твердістю, яка відповідає п’ятій групі. Визначивши експериментальним шляхом оптимальний режим термообробки після прокатки, фахівці досягли стабільного виробництва продукції підвищеної зносостійкості, необхідної для стабільної та ефективної роботи гірничо-збагачувальних комбінатів компанії.
“Каметсталь” входить у групу “Метінвест”.
