Металургійні підприємства України в липні 2025 року виплавили 581 тис. т сталі (-18,1% р/р; -6,4% м/м), посівши 23-тє місце в рейтингу Worldsteel із 70 країн. За січень-липень випуск склав 4,263 млн т (-7% р/р), за цим періодом Україна — 22-га.
За даними Worldsteel, у липні зростання порівняно з минулим роком показали Індія, США, Туреччина та Іран, в інших країнах топ-10 зафіксовано зниження.
World Steel Association — міжнародна асоціація сталеливарної галузі, що об’єднує виробників сталі, національні та регіональні галузеві асоціації та дослідницькі інститути; її члени забезпечують близько 85% світового виробництва сталі. Штаб-квартира знаходиться в Брюсселі, є офіс у Пекіні. Організація створена в 1967 році як International Iron and Steel Institute і в 2008 році отримала нинішню назву. Worldsteel регулярно публікує щомісячну статистику виплавки і щорічний довідник World Steel in Figures.
У липні 2025 року світовий випуск сталі склав 150,126 млн т, що на –1,3% менше результатів липня 2024 року. За даними Всесвітньої асоціації виробників сталі (Worldsteel), десятка найбільших країн виглядає так:
Китай — 79,660 млн т (-4% р/р)
Індія — 14,000 млн т (+14%)
США — 7,142 млн т (+4,8%)
Японія — 6,918 млн т (-2,5%)
РФ — 5,700 млн т (-2,4%)
Південна Корея — 5,256 млн т (-4,7%)
Туреччина — 3,182 млн т (+4,2%)
Бразилія — 2,930 млн т (–5,5%)
Німеччина — 2,719 млн т (–13,7%)
Іран — 2,235 млн т (+29,7%)
Україна у січні-липні поточного року зменшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі у натуральному вираженні на 36,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 705,625 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі впав на 37,6% – до $342,978 млн.
Основний експорт здійснювався здебільшого до Болгарії (39,22% постачань у грошовому вимірі), Туреччини (16,22%) і Польщі (14,86%).
В зазначений період Україна імпортувала 19,472 тис. тонн напівфабрикатів на $14,943 млн, в основному з Оману (32,95%), Німеччини (25,28%) та Італії (21,77%).
Як повідомлялося, Україна у 2024 році збільшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 56,7% порівняно з 2023 роком – до 1 млн 886,090 тис. тонн, виторг у грошовому вираженні зріс на 52,4% – до $927,554 млн. Основний експорт здійснювався до Болгарії (32,06% постачань у грошовому вираженні), Єгипту (18,50%) і Туреччини (11,14%).
У 2024 році Україна імпортувала 306 тонн напівфабрикатів на $278 тис. із Чехії (88,13%), Румунії (7,19%) і Польщі (2,88%), тоді як у 2023-му ввезла 96 тонн на суму $172 тис.
“Метінвест”, найбільший український гірничо-металургійний холдинг, за підсумками роботи в січні-червні цього року знизив виплавку сталі на 13% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 908 тис. тонн.
Згідно із пресрелізом материнської компанії Metinvest B.V. про результати операційної діяльності за II кв-2025, випуск загальної залізорудної продукції за цей період знизився також на 13% до січня-червня-2024, до 7,725 млн тонн.
При цьому виробництво товарного залізорудного концентрату (ЗРК) знизилося на 8% до I пів-2024, до 7,528 млн тонн. Разом з загальне виробництво ЗРК у I пів-2025 зменшилося на 13%, до 7,725 млн тонн.
Зазначається, що випуск коксу в січні-черні-2025 зменшився на 5% до I пів-2024,до 5%, до 535 тис. тонн.
При цьому уточнюється, що у 2-му кв-2025 виробництво чавуну та сталі на МК “Каме-Сталь” скоротилось на 19% та 14%, відповідно, порівняно з попереднім кварталом – та I кв-2025, до 353 тис. тонн та 420 тис. тонн, що зумовлено зупинкою доменної печі №9 на капремонт у квітні-червні 2025 року. У 1-му півріччі 2025 року виробництво чавуну становило 789 тис. тонн, що на 11% менше, ніж за аналогічний період минулого року, внаслідок вищезгаданого капремонту печі №9 на “Каметсталі” та тимчасової технологічної зупинки на ділянці з пиловугільного палива (ПВП) в березні 2025 року. Це призвело до зниження обсягів виробництва сталі до 908 тис. тонн, або на 13% менше у порівнянні з відповідним періодом попереднього року.
На фоні зниження виробництва чавуну та збільшення внутрішнього споживання заготовки на наступних стадіях виробництва обсяг випуску напівфабрикатів скоротився у 2-му кварталі 2025 року на 26% порівняно з попереднім кварталом, до 128 тис. тонн; у 1-му півріччі 2025 року – на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 301 тис. тонн.
У 2-му кварталі 2025 року виробництво готової продукції зросло на 5% проти попереднього кварталу і становило 628 тис. тонн. Зокрема: виробництво плоского прокату збільшилось на 11% – до 289 тис. тонн, переважно завдяки зростанню замовлень на гарячекатаний рулон на Ferriera Valsider (Італія).
Виробництво довгого прокату залишилось майже на рівні попереднього кварталу і склало 339 тис. тонн, при цьому обсяги його випуску на “Каметсталі” зросли на 4%.
У 1-му півріччі 2025 року виробництво готової продукції зросло на 3% порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Зокрема, виробництво довгого прокату збільшилось на 5% завдяки зростанню обсягів на “Каметсталі”, а виробництво плоского прокату залишилося майже на рівні попереднього періоду.
У 2-му кварталі 2025 року виробництво коксу збільшилось на 6% порівняно з попереднім кварталом – до 275 тис. тонн, переважно внаслідок аварійної зупинки “Запоріжкоксу” в лютому через воєнні дії. У 1-му півріччі 2025 року обсяг виробництва коксу скоротився на 5% – до 535 тис. тонн у порівнянні з аналогічним періодом минулого року у зв’язку з виведенням з експлуатації коксової батареї №1 на “Каметсталі”.
У 2-му кварталі 2025 року виробництво загального залізорудного концентрату та товарної залізорудної продукції залишилось майже на рівні попереднього кварталу й становило 3,910 млн тонн та 3,767 млн тонн, відповідно. При цьому, у зв’язку з зупинкою на капремонт обпалювальної машини на Центральному ГЗК в травні 2025 року, виробництво залізорудного концентрату зросло на 5% – до 2,175 млн тонн, тоді як обсяг випуску окатків зменшився на 6% – до 1,592 млн тонн.
У 1-му півріччі 2025 року виробництво загального залізорудного концентрату знизилося на 13% порівняно з аналогічним періодом попереднього року через зупинку Інгулецького ГЗК в липні 2024 року. Це було частково компенсовано зростанням обсягів на Північному ГЗК – на 47% за рахунок нарощування видобутку на Ганнівському кар’єрі, а також на Центральному ГЗК – на 22% внаслідок збільшення поставок залізної руди від третіх осіб. При цьому, виробництво товарної залізорудної продукції скоротилось на 8%, в тому числі концентрату – на 16%, тоді як випуск товарних окатків зріс на 3%.
У грудні 2024 року, у зв’язку з посиленням інтенсивності бойових дій та наближенням лінії фронту було призупинено роботу виробничої ділянки Покровської вугільної групи. Згодом на фоні перебоїв з енергопостачанням і подальшим погіршенням безпекової ситуації виробничу діяльність шахти та збагачувальної фабрики було призупинено.
Як наслідок, починаючи з 2025 року, виробництво вугільного концентрату зосереджено виключно на підприємстві United Coal Company (США). У 2-му кварталі 2025 року виробництво вугільного концентрату скоротилось до 518 тис. тонн, що на 10% менше проти попереднього кварталу, внаслідок погіршення якісних характеристик коксівного вугілля.
У 1-му півріччі 2025 року, виробництво вугільного концентрату зменшилось на 53% – до 984 тис. тонн через зупинку Покровської вугільної групи.
Як повідомлялось, “Метінвест” в січні-березні цього року збільшив виплавку сталі на 4% порівняно з аналогічним періодом торік, але знизив на 1% проти попереднього кварталу – до 488 тис. тонн. Випуск загальної залізорудної продукції за цей період знизився на 15% до січня-березня-2024, але виріс на 11% до попереднього кварталу – до 3,761 млн тонн.
При цьому виробництво товарного залізорудного концентрату (ЗРК) знизилося на 27% до I кв-2024 і зросло на 7% до попереднього кварталу, сягнувши 2,064 млн тонн. Разом з загальне виробництво ЗРК у I кв-2025 зменшилося на 21% до I кв-2024 і збільшилося на 17% до попереднього кварталу – до 3,815 млн тонн.
“Метінвест” наростив водночас виробництво окатків – на 7% до I кв-2024 і на 9% до IV кв-2024, до 1,697 млн тонн, однак знизив загальний випуск коксівного вугільного концентрату на 52% до I кв-2024 і на 51% до попереднього кварталу – до 518 тис. тонн. Випуск коксу в січні-березні-2025 зменшився на 8% до I кв-2024 і на 6% до IV кв-2024, до 260 тис. тонн.
Як повідомлялося, “Метінвест” в 2024р збільшив виплавку сталі на 4% порівняно з 2024 роком – до 2,099 млн тонн, випуск загальної залізорудної продукції збільшився на 42%, до 15,733 млн тонн. При цьому виробництво товарного ЗРК зросло на 58% – до 14,826 млн тонн. Випуск коксу в 2024 році знизився на 10%, до 1,122 млн тонн. “Метінвест” наростив водночас загальне виробництво окатків – на 14%, до 6,022 млн тонн, але знизив загальний випуск коксівного вугільного концентрату на 22% – до 4,277 млн тонн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Українські металургійні підприємства у січні–червні 2025 року знизили виробництво загального прокату на 2,2% порівняно з аналогічним періодом торік — до 3,070 млн тонн.
Виплавка сталі за цей період зменшилася ще суттєвіше — на 4,9%, до 3,683 млн тонн, свідчать оперативні дані об’єднання “Укрметалургпром”.
У червні металурги виробили 563 тис. тонн прокату (у травні — 524,9 тис. тонн) і 621,4 тис. тонн сталі (у травні — 635,8 тис. тонн), що свідчить про невеликі коливання з місяця в місяць.
Для порівняння: у 2024 році виробництво прокату в Україні зросло на 15,8% — до 6,222 млн тонн, а сталі — на 21,6%, до 7,575 млн тонн.
Україна у січні-травні цьогоріч зменшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі у натуральному вираженні на 34,1% порівняно з аналогічним періодом торік – до 506,071 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі впав на 34,7% – до $248,953 млн.
Основний експорт здійснювався здебільшого до Болгарії (40,43% постачань у грошовому вимірі), Туреччини (15,96%) і Польщі (15,07%).
У зазначений період Україна імпортувала 3,303 тис. тонн напівфабрикатів на $2,687 млн, в основному з Чехії (72,47%), Італії (26,26%) та Румунії (0,93%).
Як повідомлялося, Україна у 2024 році збільшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 56,7% порівняно з 2023 роком – до 1 млн 886,090 тис. тонн, виторг у грошовому вираженні зріс на 52,4% – до $927,554 млн. Основний експорт здійснювався до Болгарії (32,06% постачань у грошовому вираженні), Єгипту (18,50%) і Туреччини (11,14%).
У 2024 році Україна імпортувала 306 тонн напівфабрикатів на $278 тис. із Чехії (88,13%), Румунії (7,19%) і Польщі (2,88%), тоді як у 2023-му ввезла 96 тонн на суму $172 тис.
