Світове виробництво сталі в жовтні 2025 року скоротилося на 5,9% порівняно з жовтнем 2024 року – до 143,340 млн тонн, при цьому зниження зафіксовано в більшості країн першої десятки виробників, випливає з даних Всесвітньої асоціації виробників сталі (Worldsteel).
Перша десятка країн за виплавкою сталі в жовтні 2025 року виглядає наступним чином:
Китай – 72 млн тонн (мінус 12,1% до жовтня 2024 року);
Індія – 13,563 млн тонн (плюс 5,9%);
США – 6,989 млн тонн (плюс 9,4%);
Японія – 6,853 млн тонн (мінус 1%);
РФ – 5,250 млн тонн (мінус 6,2%);
Південна Корея – 5,093 млн тонн (мінус 5,8%);
Іран – 3,316 млн тонн (плюс 12%);
Туреччина – 3,208 млн тонн (плюс 3,1%);
Німеччина – 3,127 млн тонн (мінус 3%);
Бразилія – 2,988 млн тонн (мінус 2,7%).
За січень-жовтень 2025 року світове виплавлення сталі зменшилося на 2,1% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1 млрд 517,589 млн тонн. У першій десятці країн-виробників за десять місяців поточного року:
Китай – 817,870 млн тонн (мінус 3,9% до січня-жовтня 2024 року);
Індія – 135,987 млн тонн (плюс 10%);
США – 68,376 млн тонн (плюс 2,8%);
Японія – 67,327 млн тонн (мінус 4,1%);
РФ – 56,536 млн тонн (мінус 4,9%);
Південна Корея – 51,144 млн тонн (мінус 3,6%);
Туреччина – 31,277 млн тонн (плюс 1,2%);
Німеччина – 28,505 млн тонн (мінус 9,9%);
Бразилія – 27,988 млн тонн (мінус 1,8%);
Іран – 25,442 млн тонн (мінус 1%).
За підсумками 2024 року 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж у 2023 році. Лідерами були Китай – 1 млрд 5,090 млн тонн (мінус 1,7%), Індія – 149,587 млн тонн (плюс 6,3%), Японія – 84,009 млн тонн (мінус 3,4%), США – 79,452 млн тонн (мінус 2,4%), РФ – 70,690 млн тонн (мінус 7%), Південна Корея – 63,531 млн тонн (мінус 4,7%), Німеччина – 37,234 млн тонн (плюс 5,2%), Туреччина – 36,893 млн тонн (плюс 9,4%), Бразилія – 33,741 млн тонн (плюс 5,3%) та Іран – 30,952 млн тонн (плюс 0,8%).
У 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі (мінус 0,1% до 2022 року), а в 2022 році 64 країни – 1 млрд 831,467 млн тонн (мінус 4,3% до 2021 року), при незмінному домінуванні Китаю і зростанні виробництва в Індії на тлі зниження показників у більшості розвинених економік.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз про провідних виробників сталі в світі з 2001 по 2024 роки – https://youtube.com/shorts/VgUU9MEMosE?si=c5yD04gmNtJoFblB
Металургійні підприємства України в жовтні 2025 року збільшили виробництво сталі на 7,3% в порівнянні з жовтнем 2024 року – до 648 тис. тонн з 604 тис. тонн, проте скоротили його на 5,9% відносно вересня 2025 року (689 тис. тонн), свідчать дані Всесвітньої асоціації виробників сталі (Worldsteel).
Згідно з повідомленням асоціації, за підсумками жовтня Україна посіла 21-е місце серед 70 країн – виробників сталі.
За січень-жовтень 2025 року українські метпідприємства виплавили 6,172 млн тонн сталі, що на 4,9% менше, ніж за аналогічний період 2024 року (6,487 млн тонн). За цим показником Україна посідає 22-ге місце у світі.
Загалом за 2024 рік Україна виробила 7,575 млн тонн сталі, збільшивши виробництво на 21,6% порівняно з 2023 роком (6,228 млн тонн) і посідала 20-те місце серед 71 країни. У 2023 році виплавка сталі в країні скоротилася на 0,6% порівняно з 2022 роком – до 6,228 млн тонн, а Україна посідала 22-ге місце в глобальному рейтингу.
За підсумками 2022 року Україна виплавила 6,263 млн тонн сталі, що на 70,7% менше, ніж у 2021 році, і посідала 23-тє місце серед 64 країн, що враховуються Worldsteel.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз про провідних виробників сталі в світі з 2001 по 2024 роки – https://youtube.com/shorts/VgUU9MEMosE?si=c5yD04gmNtJoFblB
Металургійні підприємства України у жовтні поточного року наростили виробництво сталі на 7,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 648 тис. тонн з 604 тис. тонн, але зменшили на 5,9% до попереднього місяця (611 тис. тонн).
В рейтингу світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel), Україна посіла 21-ше місце серед 70 країн.
За даними Worldsteel, у жовтні-2025 зафіксовано зниження виплавки сталі до жовтня -2024 у більшості країн першої десятки, окрім Індії, США, Туреччини та Ірану.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками жовтня є такою: Китай – 72 млн тонн (“мінус” 12,1% до жовтня-2024), Індія – 13,563 млн тонн (+5,9%), США – 6,989 млн тонн (+9,4%), Японія – 6,853 млн тонн (-1%), РФ – 5,250 млн тонн (-6,2%), Південна Корея – 5,093 млн тонн (-5,8%), Іран – 3,316 млн тонн (+12%), Туреччина – 3,208 млн тонн (+3,1%), Німеччина – 3,127 млн тонн (-3%) та Бразилія – 2,988 млн тонн (-2,7%).
Загалом у жовтні поточного року виплавка сталі зменшилась на 5,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 143,340 млн тонн.
За підсумками десяти місяців поточного року перша десятка країн-виробників сталі є такою: Китай – 817,870 млн тонн (-3,9% до січня-жовтня-2024), Індія – 135,987 млн тонн (+10%), США – 68,376 млн тонн (+2,8%), Японія – 67,327 млн тонн (-4,1%), РФ – 56,536 млн тонн (-4,9%), Південна Корея – 51,144 млн тонн (-3,6%), Туреччина – 31,277 млн тонн (+1,2%), Німеччина – 28,505 млн тонн (-9,9%), Бразилія – 27,988 млн тонн (-1,8%) та Іран – 25,442 млн тонн (-1%).
Метпідприємства України за десять місяців поточного року зменшили виробництво сталі на 4,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 6,172 млн тонн з 6,487 млн тонн. Країна посіла 22-те місце.
Загалом у світі у січні-жовтні-2025 виплавка сталі зменшилася на 2,1% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1 млрд 517,589 млн тонн.
Як повідомлялося, за підсумками 2024 року перша десятка країн-виробників сталі серед 71 країни мала такий вигляд: Китай – 1 млрд 5,090 млн тонн (-1,7%), Індія – 149,587 млн тонн (+6,3%), Японія – 84,009 млн тонн (-3,4%), США – 79,452 млн тонн (-2,4%), РФ – 70,690 млн тонн (-7%), Південна Корея – 63,531 млн тонн (-4,7%), Німеччина – 37,234 млн тонн (+5,2%), Туреччина – 36,893 млн тонн (+9,4%), Бразилія – 33,741 млн тонн (+5,3%) та Іран – 30,952 млн тонн (+0,8%).
Загалом у минулому році 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж за 2023 рік.
Водночас Україна за весь 2024 рік виробила 7,575 млн тонн сталі, що на 21,6% вище за обсяги за 2023 рік (6,228 млн тонн). Країна перебувала на 20-му місці за підсумками 2024 року.
За 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн (на рівні попереднього року), Індія – 140,171 млн тонн (+11,8%), Японія – 86,996 млн тонн (-2,5%), США – 80,664 млн тонн (+0,2%), РФ – 75,8 млн тонн (+5,6%), Південна Корея – 66,676 млн тонн (+1,3%), Німеччина – 35,438 млн тонн (-3,9%), Туреччина – 33,714 млн тонн (-4%), Бразилія – 31,869 млн тонн (-6,5%) та Іран – 31,139 млн тонн (+1,8%). Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебувала на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай – 1,013 млрд тонн (-2,1%), Індія – 124,720 млн тонн (+5,5%), Японія – 89,235 млн тонн (-7,4%), США – 80,715 млн тонн (-5,9%), РФ – 71,5 млн тонн (-7,2%), Південна Корея – 65, 865 млн тонн (-6,5%), Німеччина – 36,849 млн тонн (-8,4%), Туреччина – 35,134 млн тонн (-12,9%), Бразилія – 33,972 млн тонн (-5,8%) та Іран – 30,593 млн тонн (+8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
“Метінвест”, найбільший український гірничо-металургійний холдинг, за підсумками роботи в січні-вересні цього року знизив виплавку сталі на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 1,455 млн тонн.
Згідно із пресрелізом материнської компанії Metinvest B.V. про результати операційної діяльності за III кв-2025, зниження виробництва відбулось внаслідок повномасштабне військове вторгнення в Україну.
В результаті, рівень завантаження потужностей заводів групи в Україні постраждав від факторів, пов’язаних з безпекою, персоналом, електроенергією, логістикою та економікою. У 2025 році Росія посилила масштабні атаки на енергетичну та газову інфраструктуру України. У жовтні, після звітного періоду, це призвело до пошкодження систем електропостачання на двох об’єктах групи в гірничодобувному та металургійному сегментах, що призвело до зниження виробництва.
У третьому кварталі 2025 року виробництво чавуну та сирої сталі на Kamet Steel зросло на 41% та 30% у порівнянні з попереднім кварталом відповідно, до 497 тис. тис. та 546 тис. тис. Зростання відбулося завдяки капітальному ремонту доменної печі № 9 у квітні-червні 2025 року та її вищій продуктивності у звітному періоді.
За 9 місяців 2025 року виробництво чавуну скоротилося на 6% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року до 1,285 млн тонн головним чином завдяки капремонту ДП № 9 на Kamet Steel. В результаті виробництво сирої сталі скоротилося на 10% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року до 1,455 млн тонн.
Виробництво чавуну та сталі у 3-му кварталі 2025 року подвоїлося порівняно з попереднім кварталом до 267 тис. тис., що зумовлено збільшенням виробництва гарячого металу. За 9 місяців 2025 року виробництво товарних напівфабрикатів скоротилося на 9% у річному обчисленні до 568 тис. тис. через зниження виробництва сталі та збільшення внутрішнього споживання заготовок на наступних етапах виробництва.
У 3-му кварталі 2025 року виробництво готової продукції скоротилося на 6% у річному обчисленні до 591 тис. тис. через плановий капремонт прокатних заводів в Італії та Болгарії у серпні. Зокрема виробництво плоского прокату скоротилося на 8% до 265 тис. тис., виробництво довгого прокату скоротилося на 4% до 326 тис. тис.
За 9 місяців 2025 року виробництво готової продукції зросло на 8% у річному обчисленні до 1,818 млн тонн. Зокрема виробництво плоского прокату зросло на 12% до 817 тис. тис. завдяки відновленню виробництва гарячекатаних рулонів на заводі Ferriera Valsider (Італія), виробництво довгомірного прокату зросло на 5% до 1,001 млн тонн.
У третьому кварталі 2025 року виробництво коксу зросло на 4% у порівнянні з попереднім кварталом до 287 тис. тонн після запуску додаткових камер коксової батареї №2 на Запорізькому коксохімічному заводі в червні 2025 року. За 9 місяців 2025 року виробництво коксу скоротилося на 3%, до 821 тис. тонн через зупинку коксової батареї №1 на Каметсталі.
При цьому у 3-му кварталі 2025 року загальний обсяг виробництва залізорудного концентрату склав 3,989 млн тонн, що майже не змінилося порівняно з попереднім кварталом, тоді як обсяг виробництва товарної залізорудної продукції зріс на 4% до 3,928 млн тонн. Виробництво залізорудних окатишів зросло на 7%, до 1, млн тонн завдяки капремонту опальнювальної машини на ЦГЗК у попередньому кварталі, тоді як обсяг виробництва залізорудного концентрату залишився майже незмінним – на рівні 2,226 млн тонн.
За 9 місяців 2025 року загальний обсяг виробництва залізорудного концентрату знизився на 4% порівняно з аналогічним періодом минулого року до 11,713 млн тонн, оскільки операції на кар’єрі “Інгулець” були призупинені в липні 2024 року. Це було частково компенсовано зростанням виробництва на кар’єрі “Ганнівський”. Виробництво товарної залізорудної продукції залишилося майже незмінним у річному обчисленні на рівні 11,456 млн тонн, включаючи падіння виробництва залізорудного концентрату на 6% та зростання виробництва окатишів на 9%.
У грудні 2024 року діяльність виробничого майданчика “Покровське вугілля” була призупинена через посилення бойових дій та розвиток умов на лінії фронту. Згодом, через дефіцит електроенергії та подальше погіршення безпекової ситуації, як шахта, так і збагачувальна фабрика призупинили діяльність.
Крім того, група розглядає можливість продажу United Coal (US) та виключення її зі своєї фінансової звітності за перше півріччя 2025 року. Це зумовлено негативним впливом геологічних труднощів, виснаженням запасів вугілля, вищими логістичними витратами та постійним зниженням цін на коксівне вугілля.
Як повідомлялося, “Метінвест” в 2024р збільшив виплавку сталі на 4% порівняно з 2024 роком – до 2,099 млн тонн, випуск загальної залізорудної продукції збільшився на 42%, до 15,733 млн тонн. При цьому виробництво товарного ЗРК зросло на 58% – до 14,826 млн тонн. Випуск коксу в 2024 році знизився на 10%, до 1,122 млн тонн. “Метінвест” наростив водночас загальне виробництво окатків – на 14%, до 6,022 млн тонн, але знизив загальний випуск коксівного вугільного концентрату на 22% – до 4,277 млн тонн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна у січні-вересні поточного року зменшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі у натуральному вираженні на 38,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 941,511 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому виразі експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі впав на 40,7% – до $450,242 млн.
Основний експорт здійснювався здебільшого до Болгарії (36,68% постачань у грошовому вимірі), Туреччини (16,78%) та Польщі (13,70%).
У зазначений період Україна імпортувала 80,635 тис. тонн напівфабрикатів на $59,445 млн, в основному з Оману (37,26%), Німеччини (22,19%) та Індії (16,31%), тоді як за 9 міс-2024 ввезла 5 тонн напівфабрикатів на $5 тис.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році збільшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному виразі на 56,7% порівняно з 2023 роком – до 1 млн 886,090 тис. тонн, виторг у грошовому виразі зріс на 52,4% – до $927,554 млн. Основний експорт здійснювався до Болгарії (32,06% постачань у грошовому виразі), Єгипту (18,50%) і Туреччини (11,14%).
У 2024 році Україна імпортувала 306 тонн напівфабрикатів на $278 тис. із Чехії (88,13%), Румунії (7,19%) і Польщі (2,88%), тоді як у 2023-му ввезла 96 тонн на суму $172 тис.
Українські металургійні підприємства в січні-вересні поточного року збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 0,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,843 млн тонн з 4,821 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром”, виплавка сталі за цей період знизилась на 6,1% – до 5,523 млн тонн, але збільшилась чавуну – на 8,1%, до 5,792 млн тонн.
У вересні було вироблено 587 тис. тонн прокату, 611 тис. тонн сталі, 683 тис. тонн чавуну, тоді як попереднього місяця – 633,2 тис. тонн прокату, 649,4 тис. тонн сталі, 747,5 тис. тонн чавуну.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році збільшила виробництво загального прокату на 15,8% порівняно з 2023 роком – до 6,222 млн тонн з 5,372 млн тонн. Виплавка сталі за цей період зросла на 21,6% – до 7,575 млн тонн, чавуну – на 18,1%, до 7,090 млн тонн.
Україна 2023 року збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн, але знизила виплавку сталі на 0,6% – до 6,228 млн тонн, чавуну на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
У 2022 році країна скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
