Українські металургійні підприємства у січні-лютому поточного року знизили виплавку сталі, за оперативними даними, на 13,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,026 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у понеділок ввечері, у лютому було вироблено 515 тис. тонн сталі, тоді як попереднього місяця – 511,1 тис. тонн.
Як повідомлялося, метпідприємства України в 2025 році знизили виплавку сталі на 2,2% порівняно з 2024 роком – до 7,409 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку сталі на 21,6% порівняно з 2023 роком – до 7,575 млн тонн.
Україна 2023 року знизила виплавку сталі на 0,6% порівняно з 2022 роком – до 6,228 млн тонн.
У 2022 році країна скоротила виробництво сталі на 70,7% порівняно з 2021 роком – до 6,263 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,366 млн тонн сталі, що становило 103,6% до 2020 року.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у 2025 році знизила виробництво сталі на 4% порівняно з попереднім роком – до 2,018 млн тонн, зниження пов’язане через широкомасштабну війну, зниження забезпечення електропостачання, а також логістичні та економічні чинники.
Згідно з річним звітом групи, материнська компанія Metinvest B.V. за результатами операційної діяльності за IV кв-2025 і загалом за рік, у 4кв. виробництво чавуну на “Каметсталі” залишилось на рівні попереднього кварталу та становило 496 тис. тонн, тоді як виробництво сталі зросло на 3% – до 564 тис. тонн.
При цьому відзначається, що у 2025 року виробництво чавуну та сталі знизилось на 2% та 4%, відповідно, порівняно з попереднім роком та становило 1,782 млн тонн і 2,018 млн тонн. Незначне скорочення зумовлено проведенням капремонту доменної печі №9 на “Каметстал”і у квітні-червні 2025 року.
Також констатується, що у 4 кв-2025 обсяг випуску товарних напівфабрикатів залишився майже на рівні попереднього кварталу та становив 271 тис. тонн. Водночас виробництво товарного чавуну скоротилось на 41% внаслідок збільшення споживання у подальших переділах, що призвело до зростання обсягу випуску товарної заготовки на 8%.
У 2025 році випуск товарних напівфабрикатів скоротився на 3% проти попередньго року – до 839 тис. тонн, через зниження виробництва сталі та зростання внутрішнього споживання заготовки на наступних стадіях виробництва. При цьому, обсяг випуску товарного чавуну подвоївся та становив 84 тис. тонн.
У 4-кв-2025 виробництво готової продукції зросло на 4% порівняно з попереднім кварталом і становило 613 тис. тонн, через проведення планових капремонтів на перекатних заводах в Італії та Болгарії у серпні. Зокрема виробництво плоского прокату виросло на 10%, до 291 тис. тонн, випуск довгого прокату залишився майже незмінним і становив 322 тис. тонн.
У 2025 року виробництво готової продукції зросло на 13% проти 2024 року – до 2,429 млн тонн. Зокрема виробництво плоского прокату збільшилось на 20% – до 1,107 млн тонн завдяки відновленню випуску гарячекатаного рулону на Ferriera Valsider (Італія) та ефективній роботі Metinvest Trametal (Італія) та Spartan UK (Велика Британія). Виробництво довгого прокату зросло на 7% – до 1,322 млн тонн, через збільшення обсягів на “Каметсталі” та стабільній роботі Promet Steel (Болгарія).
У 4-му кв-2025 виробництво коксу зменшилось на 3% порівняно з попереднім кварталом – до 279 тис. тонн. Загалом за минулий рік виробництво коксу скоротилось на 2% – до 1,100 млн тонн у порівнянні з попереднім роком у зв’язку з виведенням з експлуатації коксової батареї №1 на “Каметсталі”. Це було частково компенсовано збільшенням випуску коксу на “Запоріжкоксі” на 23% – до 898 тис. тонн.
Також повідомляється, що у 4-му кв-2025 виробництво загального залізорудного концентрату залишилось майже на рівні попереднього кварталу та становило 3,981 млн тонн, тоді як випуск товарної залізорудної продукції скоротився на 4% – до 3,773 млн тонн. Виробництво залізорудних окатків зменшилось на 21% – до 1,339 млн тонн, через тимчасову зупинку однієї з обпалювальних машин внаслідок пошкодження систем енергопостачання в результаті обстрілів. Як наслідок, обсяг випуску товарного залізорудного концентрату збільшився на 9%, до 2,434 млн тонн.
У 2025 році виробництво загального залізорудного концентрату було співставним з обсягом попереднього року і становило 15,695 млн тонн. Водночас, зупинку робіт на Інгулецькому кар’єрі, яка відбулась в липні 2024 року, було компенсовано переважно нарощуванням видобутку на Ганнівському кар’єрі. Виробництво товарної залізорудної продукції збільшилось на 3% – до 15,229 млн тонн, при цьому випуск товарних окатків зріс на 5%, тоді як випуск концентрату залишився майже незмінний.
У грудні 2024 року, у зв’язку з посиленням інтенсивності бойових дій та наближенням лінії фронту було призупинено роботу виробничої ділянки Покровської вугільної групи, розташованої на Донбасі. Згодом, на фоні перебоїв з енергопостачанням і подальшим погіршенням безпекової ситуації, виробничу діяльність шахти та збагачувальної фабрики було призупинено.
Крім того, група знаходиться на фінальній стадії продажу United Coal Company (США). У зв’язку з цим актив було деконсолідовано, починаючи з фінансової звітності за перше півріччя 2025 року.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Як повідомляє Сербський Економіст, влада Боснії і Герцеговини розглядає введення тимчасового мита в розмірі 30% на імпорт сталі та сталевої продукції терміном на 200 днів. Пропозицію підготувало Міністерство зовнішньої торгівлі та економічних відносин за запитом компанії Nova Željezara Zenica, остаточне рішення після публічних консультацій має ухвалити Рада міністрів БіГ.
Ініціатива пояснюється різким зростанням поставок окремих категорій металопродукції. За даними міністерства, 2025 року імпорт арматурної сітки в БіГ збільшився на 192,87% порівняно із середнім рівнем за попередні чотири роки, водночас найбільшим постачальником була Сербія – понад 9 тис. т, що на 408% вище за середній показник 2021-2024 років. На другому місці була Італія (7 794 т, приблизно вдвічі більше за попередній рівень).
Окремо вказується на динаміку імпорту з Туреччини: поставки арматурної сталі в рулонах у 2025 році зросли на 885% відносно чотирирічного середнього показника, а імпорт прутків – на 229,56%. У міністерстві вважають, що це створює тиск з боку іноземних виробників і веде до недозавантаження місцевих потужностей.
У поясненні до ініціативи міністерство наголошує на ризику посилення залежності будівельного сектору від імпорту і попереджає про можливі наслідки, включно зі скороченням робочих місць, зниженням бюджетних надходжень, падінням інвестицій і зростанням цін на внутрішньому ринку.
Рішення обговорюється на тлі нещодавніх захисних заходів Сербії: з 1 січня 2026 року Белград запровадив тимчасову схему імпортних квот на низку товарів чорної металургії (а також портландцемент) з додатковим митом 50% на поставки понад квоти.
Сама Nova Željezara Zenica, придбана минулого року компанією H&P Zvornik (група Pavgord), раніше ініціювала процедуру банкрутства підприємства, пояснивши це тривалою неплатоспроможністю.
https://t.me/relocationrs/2256
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) у 2025 році врахував запити українського та європейського ринків, розширивши на чотири позиції лінійку безперервнолитої заготовки (БЛЗ) і на три – асортимент затребуваного сортового прокату.
Згідно з інформацією підприємства, у 2025 році “Каметсталь” вкотре підтвердила лідерські позиції серед металургійних підприємств “Метінвесту” за кількістю освоєних сортаментних новинок. Із 11 нових видів виведеної на ринок металопродукції сім – заслуга команди “Каметсталі”.
При цьому уточнюється, що здобуток сталеплавильників конвертерного цеху – це чотири нові марки сталі: 10У1, 20У, 26Г2ТР та S355NL-1N з посиленими вимогами до хімічного складу, насамперед за вмістом сірки та фосфору.
Розливання нових марок сталі на безперервнолиту заготовку перетином 335х400 мм освоєно на МБЛЗ №2, на якій торік завершили реконструкцію електрообладнання. Це, зокрема, сприяло стабілізації швидкості розливання, а отже, підвищенню точності порізу заготовок, мінімізуючи відходи металу. Призначення нових напівфабрикатних виробів – виготовлення круглого прокату та подальше його перероблення в безшовні труби відповідального застосування.
Команда прокатного цеху запропонувала українським та європейським споживачам три сортаментні новинки, які раніше не виробляли на комбінаті. Насамперед, це арматура діаметром 8-32 мм для польського та румунського ринків, виробництво якої освоєно на стані 400/200. Завдяки сертифікації за будівельними нормами цих країн протягом 2025 року “Метінвест” вже відвантажив, зокрема, понад 100 тис. тонн арматурного прокату класу B500SP до Польщі.
На шаропрокатному стані освоєно виробництво молольних шарів діаметром 100 мм з високою поверхневою та об’ємною твердістю, яка відповідає п’ятій групі. Визначивши експериментальним шляхом оптимальний режим термообробки після прокатки, фахівці досягли стабільного виробництва продукції підвищеної зносостійкості, необхідної для стабільної та ефективної роботи гірничо-збагачувальних комбінатів компанії.
“Каметсталь” входить у групу “Метінвест”.
У 2025 році АМКР збільшив виплавку сталі на 2,3%, до 1 млн 688,9 тис. тонн. Це другий рік поспіль позитивної динаміки після різкого відновлення у 2024 році.
Зростання стало можливим завдяки зусиллям команди щодо стабілізації роботи основних агрегатів в умовах воєнного часу. Однак, як зазначив керівництво, виробництво функціонувало з обмеженнями через нестабільне електропостачання та необхідність постійного перепланування роботи через атаки на енергосистему.
Наприкінці року додатковим тиском для експортно-орієнтованого виробництва став механізм вуглецевого коригування кордонів ЄС (CBAM), наслідки якого підприємство очікує відчути вже у 2026 році.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
Металургійні підприємства України у 2026 році можуть збільшити виплавку сталі на 17% – до 8,9 млн тонн з 7,6 млн тонн у 2025 році, повідомив заступник директора держпідприємства “Укрпромзовнішекспертиза” Сергій Поважнюк в інтерв’ю виданню telegraf.com.ua.
За його словами, найголовнішими чинниками обмеження виробництва були пов’язані з безпекою воєнні ризики, дефіцит персоналу, нестабільне постачання е/е через ракетно-дронові удари по енергоінфраструктурі, збереження дефіциту металобрухту на внутрішньому ринку.
“Щодо прогнозу на 2026 рік, то металургійні комбінати вже заявили про плани значно збільшити випуск рідкої сталі, орієнтовно до 8,9 млн тонн”, – сказав експерт.
При цьому він зазначив, що в українській металургії загострюється дефіцит брухту чорних металів, зокрема через зростання обсягів вивезення цієї сировини за кордон.
“Якщо меткомбінатам вдасться реалізувати заплановане збільшення виробництва, то зібраного брухту може банально не вистачити. Внутрішні споживачі повинні пріоритетно забезпечуватися сировиною, особливо зараз, у воєнний час”, – сказав Поважнюк.
Він навів розрахунки, згідно з якими 1 тонна металобрухту, яка переробляється в металопродукцію на потужностях “Інтерпайпа”, для якої брухт є основною сировиною, приносить державі 7,5 тис. грн у вигляді сплачених податків. Крім того, 1 тонна брухту, використана на заводах групи “Метінвест”, генерує близько 9,3 тис. грн податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів.
Як підкреслив Поважнюк, це пряма вигода, яку отримує держава, залишаючи весь брухт в країні та переробляючи його в сталь. Крім того, така переробка дає мультиплікативний ефект для всієї економіки, оскільки стимулює зростання у суміжних галузях, наприклад, виробництво залізорудної сировини, коксу, феросплавів.
“Усе це потрібно транспортувати всередині країни, тобто транспортна галузь отримує додаткові вантажі. Як показують розрахунки, ці сектори заплатять до бюджету ще 5,5-5,8 тис. грн податків в розрахунку на тонну спожитого металобрухту. Тому сумарний ефект для бюджету від переробки в Україні 1 тонни металобрухту становитиме 13-14 тис. грн/тонна. Крім грошових надходжень до бюджету, метзаводи забезпечують десятки тисяч офіційних робочих місць в себе та на суміжних підприємствах”, – навів аргументи заступник директора.
Крім того, Поважнюк констатував, що експортери сплачують податки і нарахування на зарплату (ПДФО, ЄСВ, військовий збір), земельний податок і податок на прибуток.
“За нашими даними, у 2024 році найбільші компанії-експортери, що забезпечили майже 90% експорту українського металобрухту, сумарно вивезли за кордон 247 тис. тонн сировини, сплативши сумарно лише 12,3 млн грн податків. Таким чином, держава отримала в середньому 50 грн податків з кожної експортованої тонни металобрухту. Офіційна кількість працюючих у цих компаніях становила лише кілька десятків чоловік”, – сказав експерт й уточнив, що розрахунки виконано на основі відкритих даних про фінансові показники компаній, доступних через сервіс Опендатабот та інші публічні джерела.
Разом з тим в Польщі заговорили про скасування торгових преференцій для української металургійної промисловості через наміри України запровадити фактично заборону на експорт брухту чорних металів. Про це у себе на сторінці в соцмережі X написав депутат польського сейму від партії “Конфедерація” Міхал Полубочек.
Згідно з проєктом постанови Кабінету міністрів “Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2026 рік”, пропонується встановити обсяг квоти на наступний рік для брухту чорних металів на нульовому рівні, що означає фактичну заборону експорту брухту чорних металів.
Як повідомлялося, брухтозбиральні підприємства України у січні-листопаді 2025 року збільшили експорт брухту чорних металів на 45,3% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 380,165 тис. тонн зі 261,578 тис. тонн. У грошовому вимірі вивезення брухту зросло на 37,4% – до $112,782 млн з $82,056 млн. Експорт брухту у зазначений період формально здійснювався переважно до Польщі (79,80% поставок у грошовому вимірі), Греції (7,61%) та Італії (5,70%).
Крім того, повідомлялося, що через різке зростання вивезення стратегічної сировини з України Міністерство економіки ініціювало запровадження режиму ліцензування та квотування експорту брухту зі встановленням нульового обсягу квоти. Наразі проходить публічне обговорення проєкту відповідної постанови. Очікується, що її реалізація сприятиме безперебійній роботі металургійної та ливарної галузей промисловості України, а також стабілізації ситуації із забезпеченням потреби брухту на внутрішньому ринку.
Брухтозбиральні підприємства України в 2024 році наростили експорт брухту чорних металів на 60,7% порівняно з 2023 роком – до 293,190 тис. тонн зі 182,465 тис. тонн. У грошовому вимірі вивезення брухту за рік зросло на 73,2% – до $91,311 млн з $52,723 млн.
Раніше голова правління “Інтерпайп Втормет” Валентин Макаренко в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україні” зазначав, що експорт брухту чорних металів завжди був та залишається загрозливим чинником для української металургії, оскільки погіршує дефіцит цієї сировини на внутрішньому ринку. Крім того, ця проблема ускладнюється ще й тим, що під час війни скорочується придатна для збирання брухту територія.
Раніше великі меткомбінати найчастіше компенсували дефіцит брухту переважно за допомогою збільшення витрат чавуну під час виплавки сталі. Проте наразі у зв’язку із зупиненням Покровської вугледобувної групи та нарощуванням імпорту коксівного вугілля заміна брухту чавуном стала економічно недоцільною при виробництві сталі конверторним способом.
За словами Макаренка, водночас зростає значення брухту як сировини для декарбонізації промисловості. Електрометалургійний спосіб виплавки сталі стає найбільш ефективним і популярним для виготовлення металевих виробів та їх подальшого продажу на європейських ринках задля мінімізації впливу “вуглецевого” податку. Розуміючи цю тенденцію, Євросоюз вдається до різноманітних регуляторних заходів, які дають змогу залишати брухт чорних металів на території блоку, а місцеві метзаводи мають сировину для виробництва сталі найбільш економічним та екологічно чистим способом.
“На сьогодні я не бачу жодних інших дієвих механізмів для стабілізації ринку та зменшення експорту брухту, окрім адміністративної заборони вивезення цієї стратегічної сировини за межі території України на державному рівні”, – резюмував голоа правління.
Детальніше про найбільших виробників сталі та глобальні тенденції галузі — у відеоаналітичному огляді Experts Club, доступному на YouTube: Experts Club — Лідери світової сталеливарної промисловості 1990–2024
