Китай представив новий план дій для сталеливарної промисловості, що включає комплекс заходів щодо вирішення хронічної проблеми надлишку пропозиції. Це відбувається на тлі активізації зусиль Пекіна щодо припинення низки цінових воєн, що вирують в економіці, пише South China Morning Post.
План, що включає сувору заборону на введення в дію додаткових потужностей і заходи щодо прискорення виведення з експлуатації застарілого обладнання, може стати прикладом для інших галузей, які страждають від перевиробництва і надмірної конкуренції.
Документ, опублікований міністерством промисловості та інформаційних технологій спільно з низкою інших відомств у понеділок, закликає до суворого контролю за потужностями і обсягами виробництва сталі. У ньому підкреслюється, що для стабілізації галузі необхідні «скоординовані зусилля як з питань пропозиції, так і попиту».
Метою плану є «прискорення переходу від старих до нових драйверів зростання, розвиток нових продуктивних сил і подальше підвищення стійкості та безпеки промислових ланцюжків і ланцюжків поставок». Сталеливарна промисловість повинна прагнути до щорічного нарощування доданої вартості приблизно на 4% в наступні два роки і завершення модернізації понад 80% сталеливарних потужностей для досягнення наднизьких викидів шкідливих речовин до кінця цього року.
Хоча на частку сталеливарних компаній КНР припадає більше половини світового виробництва, середня рентабельність у компаній з лістингом у 2024 році склала мінус 0,26% через структурні проблеми в галузі, йдеться в звіті.
За даними CINDA Securities, за першу половину вересня в країні було випущено 7,44 млн тонн п’яти основних видів сталевої продукції, що приблизно на 5,8% більше, ніж за той же період роком раніше. Запаси сталі збільшилися на 12,1% – до 11,01 млн тонн, в той час як споживання знизилося приблизно на 4,6% і склало 8,5 млн тонн.
Зведений індекс цін на сталь зараз знаходиться на рівні 3507 юанів ($493) за тонну, що приблизно на 2,6% вище торішнього показника, але приблизно на 14% менше, ніж у 2023 році.
Китай у 2024 році знизив виплавку сталі на 1,7% – до 1,005 млрд тонн.
Україна у січні-серпні поточного року зменшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі у натуральному вираженні на 39,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 795,769 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі впав на 40,8% – до $384,215 млн.
Основний експорт здійснювався здебільшого до Болгарії (39,36% постачань у грошовому вимірі), Туреччини (16,42%) і Польщі (14,38%).
В зазначений період Україна імпортувала 46,604 тис. тонн напівфабрикатів на $35,242 млн, в основному з Оману (38,41%), Німеччини (26,24%) та Чехії (18,61%), тоді як за 8 міс-2024 ввезла 5 тонн напівфабрикатів на $5 тис.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році збільшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 56,7% порівняно з 2023 роком – до 1 млн 886,090 тис. тонн, виторг у грошовому вираженні зріс на 52,4% – до $927,554 млн. Основний експорт здійснювався до Болгарії (32,06% постачань у грошовому вираженні), Єгипту (18,50%) і Туреччини (11,14%).
У 2024 році Україна імпортувала 306 тонн напівфабрикатів на $278 тис. із Чехії (88,13%), Румунії (7,19%) і Польщі (2,88%), тоді як у 2023-му ввезла 96 тонн на суму $172 тис.
Металургійні підприємства України в липні 2025 року виплавили 581 тис. т сталі (-18,1% р/р; -6,4% м/м), посівши 23-тє місце в рейтингу Worldsteel із 70 країн. За січень-липень випуск склав 4,263 млн т (-7% р/р), за цим періодом Україна — 22-га.
За даними Worldsteel, у липні зростання порівняно з минулим роком показали Індія, США, Туреччина та Іран, в інших країнах топ-10 зафіксовано зниження.
World Steel Association — міжнародна асоціація сталеливарної галузі, що об’єднує виробників сталі, національні та регіональні галузеві асоціації та дослідницькі інститути; її члени забезпечують близько 85% світового виробництва сталі. Штаб-квартира знаходиться в Брюсселі, є офіс у Пекіні. Організація створена в 1967 році як International Iron and Steel Institute і в 2008 році отримала нинішню назву. Worldsteel регулярно публікує щомісячну статистику виплавки і щорічний довідник World Steel in Figures.
У липні 2025 року світовий випуск сталі склав 150,126 млн т, що на –1,3% менше результатів липня 2024 року. За даними Всесвітньої асоціації виробників сталі (Worldsteel), десятка найбільших країн виглядає так:
Китай — 79,660 млн т (-4% р/р)
Індія — 14,000 млн т (+14%)
США — 7,142 млн т (+4,8%)
Японія — 6,918 млн т (-2,5%)
РФ — 5,700 млн т (-2,4%)
Південна Корея — 5,256 млн т (-4,7%)
Туреччина — 3,182 млн т (+4,2%)
Бразилія — 2,930 млн т (–5,5%)
Німеччина — 2,719 млн т (–13,7%)
Іран — 2,235 млн т (+29,7%)
Україна у січні-липні поточного року зменшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі у натуральному вираженні на 36,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 705,625 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі впав на 37,6% – до $342,978 млн.
Основний експорт здійснювався здебільшого до Болгарії (39,22% постачань у грошовому вимірі), Туреччини (16,22%) і Польщі (14,86%).
В зазначений період Україна імпортувала 19,472 тис. тонн напівфабрикатів на $14,943 млн, в основному з Оману (32,95%), Німеччини (25,28%) та Італії (21,77%).
Як повідомлялося, Україна у 2024 році збільшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 56,7% порівняно з 2023 роком – до 1 млн 886,090 тис. тонн, виторг у грошовому вираженні зріс на 52,4% – до $927,554 млн. Основний експорт здійснювався до Болгарії (32,06% постачань у грошовому вираженні), Єгипту (18,50%) і Туреччини (11,14%).
У 2024 році Україна імпортувала 306 тонн напівфабрикатів на $278 тис. із Чехії (88,13%), Румунії (7,19%) і Польщі (2,88%), тоді як у 2023-му ввезла 96 тонн на суму $172 тис.
“Метінвест”, найбільший український гірничо-металургійний холдинг, за підсумками роботи в січні-червні цього року знизив виплавку сталі на 13% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 908 тис. тонн.
Згідно із пресрелізом материнської компанії Metinvest B.V. про результати операційної діяльності за II кв-2025, випуск загальної залізорудної продукції за цей період знизився також на 13% до січня-червня-2024, до 7,725 млн тонн.
При цьому виробництво товарного залізорудного концентрату (ЗРК) знизилося на 8% до I пів-2024, до 7,528 млн тонн. Разом з загальне виробництво ЗРК у I пів-2025 зменшилося на 13%, до 7,725 млн тонн.
Зазначається, що випуск коксу в січні-черні-2025 зменшився на 5% до I пів-2024,до 5%, до 535 тис. тонн.
При цьому уточнюється, що у 2-му кв-2025 виробництво чавуну та сталі на МК “Каме-Сталь” скоротилось на 19% та 14%, відповідно, порівняно з попереднім кварталом – та I кв-2025, до 353 тис. тонн та 420 тис. тонн, що зумовлено зупинкою доменної печі №9 на капремонт у квітні-червні 2025 року. У 1-му півріччі 2025 року виробництво чавуну становило 789 тис. тонн, що на 11% менше, ніж за аналогічний період минулого року, внаслідок вищезгаданого капремонту печі №9 на “Каметсталі” та тимчасової технологічної зупинки на ділянці з пиловугільного палива (ПВП) в березні 2025 року. Це призвело до зниження обсягів виробництва сталі до 908 тис. тонн, або на 13% менше у порівнянні з відповідним періодом попереднього року.
На фоні зниження виробництва чавуну та збільшення внутрішнього споживання заготовки на наступних стадіях виробництва обсяг випуску напівфабрикатів скоротився у 2-му кварталі 2025 року на 26% порівняно з попереднім кварталом, до 128 тис. тонн; у 1-му півріччі 2025 року – на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 301 тис. тонн.
У 2-му кварталі 2025 року виробництво готової продукції зросло на 5% проти попереднього кварталу і становило 628 тис. тонн. Зокрема: виробництво плоского прокату збільшилось на 11% – до 289 тис. тонн, переважно завдяки зростанню замовлень на гарячекатаний рулон на Ferriera Valsider (Італія).
Виробництво довгого прокату залишилось майже на рівні попереднього кварталу і склало 339 тис. тонн, при цьому обсяги його випуску на “Каметсталі” зросли на 4%.
У 1-му півріччі 2025 року виробництво готової продукції зросло на 3% порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Зокрема, виробництво довгого прокату збільшилось на 5% завдяки зростанню обсягів на “Каметсталі”, а виробництво плоского прокату залишилося майже на рівні попереднього періоду.
У 2-му кварталі 2025 року виробництво коксу збільшилось на 6% порівняно з попереднім кварталом – до 275 тис. тонн, переважно внаслідок аварійної зупинки “Запоріжкоксу” в лютому через воєнні дії. У 1-му півріччі 2025 року обсяг виробництва коксу скоротився на 5% – до 535 тис. тонн у порівнянні з аналогічним періодом минулого року у зв’язку з виведенням з експлуатації коксової батареї №1 на “Каметсталі”.
У 2-му кварталі 2025 року виробництво загального залізорудного концентрату та товарної залізорудної продукції залишилось майже на рівні попереднього кварталу й становило 3,910 млн тонн та 3,767 млн тонн, відповідно. При цьому, у зв’язку з зупинкою на капремонт обпалювальної машини на Центральному ГЗК в травні 2025 року, виробництво залізорудного концентрату зросло на 5% – до 2,175 млн тонн, тоді як обсяг випуску окатків зменшився на 6% – до 1,592 млн тонн.
У 1-му півріччі 2025 року виробництво загального залізорудного концентрату знизилося на 13% порівняно з аналогічним періодом попереднього року через зупинку Інгулецького ГЗК в липні 2024 року. Це було частково компенсовано зростанням обсягів на Північному ГЗК – на 47% за рахунок нарощування видобутку на Ганнівському кар’єрі, а також на Центральному ГЗК – на 22% внаслідок збільшення поставок залізної руди від третіх осіб. При цьому, виробництво товарної залізорудної продукції скоротилось на 8%, в тому числі концентрату – на 16%, тоді як випуск товарних окатків зріс на 3%.
У грудні 2024 року, у зв’язку з посиленням інтенсивності бойових дій та наближенням лінії фронту було призупинено роботу виробничої ділянки Покровської вугільної групи. Згодом на фоні перебоїв з енергопостачанням і подальшим погіршенням безпекової ситуації виробничу діяльність шахти та збагачувальної фабрики було призупинено.
Як наслідок, починаючи з 2025 року, виробництво вугільного концентрату зосереджено виключно на підприємстві United Coal Company (США). У 2-му кварталі 2025 року виробництво вугільного концентрату скоротилось до 518 тис. тонн, що на 10% менше проти попереднього кварталу, внаслідок погіршення якісних характеристик коксівного вугілля.
У 1-му півріччі 2025 року, виробництво вугільного концентрату зменшилось на 53% – до 984 тис. тонн через зупинку Покровської вугільної групи.
Як повідомлялось, “Метінвест” в січні-березні цього року збільшив виплавку сталі на 4% порівняно з аналогічним періодом торік, але знизив на 1% проти попереднього кварталу – до 488 тис. тонн. Випуск загальної залізорудної продукції за цей період знизився на 15% до січня-березня-2024, але виріс на 11% до попереднього кварталу – до 3,761 млн тонн.
При цьому виробництво товарного залізорудного концентрату (ЗРК) знизилося на 27% до I кв-2024 і зросло на 7% до попереднього кварталу, сягнувши 2,064 млн тонн. Разом з загальне виробництво ЗРК у I кв-2025 зменшилося на 21% до I кв-2024 і збільшилося на 17% до попереднього кварталу – до 3,815 млн тонн.
“Метінвест” наростив водночас виробництво окатків – на 7% до I кв-2024 і на 9% до IV кв-2024, до 1,697 млн тонн, однак знизив загальний випуск коксівного вугільного концентрату на 52% до I кв-2024 і на 51% до попереднього кварталу – до 518 тис. тонн. Випуск коксу в січні-березні-2025 зменшився на 8% до I кв-2024 і на 6% до IV кв-2024, до 260 тис. тонн.
Як повідомлялося, “Метінвест” в 2024р збільшив виплавку сталі на 4% порівняно з 2024 роком – до 2,099 млн тонн, випуск загальної залізорудної продукції збільшився на 42%, до 15,733 млн тонн. При цьому виробництво товарного ЗРК зросло на 58% – до 14,826 млн тонн. Випуск коксу в 2024 році знизився на 10%, до 1,122 млн тонн. “Метінвест” наростив водночас загальне виробництво окатків – на 14%, до 6,022 млн тонн, але знизив загальний випуск коксівного вугільного концентрату на 22% – до 4,277 млн тонн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
