Україна за підсумками 2024 року наростила видиме споживання сталі (apparent steel use) в еквіваленті сирої сталі на 10,9% порівняно з 2023 роком – до 4,423 млн тонн із 3,987 млн тонн.
Згідно з оприлюдненим Worldsteel щорічним збірником, Україна за цей період збільшила видиме споживання сталі у еквіваленті готової продукції на 5,6% порівняно з 2023 роком – до 3,633 млн тонн із 3,439 млн тонн.
При цьому Україна в 2024 році виробила 7,575 млн тонн сталі (у 2023-му – 6,228 млн тонн), обсяг виробництва чавуну минулого року склав 7,090 млн. тонн (6,003 млн тонн), з яких на експорт було поставлено 1,235 млн тонн (1,248 млн тонн).
При цьому споживання сталі на одну особу досягло 117 кг (2023-го – 106 кг/чол.).
У середньому в світі торік видиме споживання сталі (у еквіваленті сирої сталі) на людину становило 228 кг (у 2023-му – 234 кг/чол.), готової продукції – 96 (91) (кг/чол). При цьому світ у 2024 році спожив 1 млрд 750,004 млн тонн сталі, у 2023-му – 1 млрд 777,949 млн тонн.
Україна видобула минулого року 50,584 млн тонн залізної руди (у 2023-му – 27,048 млн тонн), експортувала 35,695 млн тонн (17,749 млн тонн). Експорт металобрухту склав 288 тис. тонн (182 тис. тонн).
У 2024 році Україна експортувала 511 тис. тонн трубної продукції, у 2023 році – 356 тис. тонн, імпортувала – 105 тис. тонн (111 тис. тонн).
Детальніше про найбільших виробників сталі та глобальні тенденції галузі — у відеоаналітичному огляді Experts Club, доступному на YouTube: Experts Club — Лідери світової сталеливарної промисловості 1990–2024
Світовий обсяг виробництва неіржавної сталі в січні-вересні цього року збільшився на 3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 48,020 млн тонн з 46,623 млн тонн.
Такі дані наведено у пресрелізі Міжнародної організації виробників неіржавної сталі (The world stainless association, колишній Міжнародний форум неіржавної сталі – International Stainless Steel Forum, ISSF).
Згідно з інформацією, у третьому кварталі 2025 року виробництво сягнуло 16,1 млн тонн, що на 2,3% більше, ніж у липні-вересні 2024 року.
При цьому випуск неіржавної сталі за цей період в Європі зменшився на 4,2% – до 4,498 млн тонн. У США виробництво збільшилося на 9,3% – до 1,649 млн тонн.
В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка неіржавки зросла на 1,1% – до 10,771 млн тонн, а в Китаї збільшилася на 4,7%, до 30,453 млн тонн.
В інших регіонах (Бразилія, РФ, ПАР, Південна Корея та Індонезія) зафіксовано зниження виробництва на 5,7% – до 649 тис. тонн.
Як повідомлялося, світовий обсяг виробництва неіржавної сталі у 2024 році збільшився на 7% порівняно із 2023 роком – до 62,621 млн тонн з 58,539 млн тонн, виробництво зросло у всіх основних регіонах.
При цьому випуск неіржавної сталі за 2024 рік в Європі зріс на 1,5% – до 6,088 млн тонн. У США виробництво збільшилося на 6,9% – до 1,950 млн тонн. В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка неіржавки збільшилася на 6,4% – до 7,322 млн тонн, а в Китаї зросла на 7,5%, до 39,441 млн тонн. В інших регіонах (Бразилія, РФ, ПАР, Південна Корея та Індонезія) зафіксовано збільшення виробництва на 9,2% – до 7,820 млн тонн.
Світовий обсяг виробництва неіржавної сталі у світі 2023 року збільшився на 4,6% порівняно з 2022 роком – до 58,444 млн тонн. Загалом в Європі за цей рік виробництво неіржавної сталі скоротилося на 6,2% – до 5,902 млн тонн, у США – на 9,6%, до 1,824 млн тонн. Тим часом в Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка неіржавки зменшилася на 7,2% – до 6,880 млн тонн, а в Китаї зросла на 12,6% – до 36,676 млн тонн. В інших регіонах (Бразилія, РФ, ПАР, Південна Корея та Індонезія) було зафіксовано зниження виробництва на 5,2% – до 7,163 млн тонн.
Випуск неіржавної сталі у світі за 2022 рік знизився на 5,2% порівняно з 2021 роком – до 55,255 млн тонн. Водночас у Європі того року випуск упав на 12,4% – до 6,294 млн тонн, у США – на 14,8%, до 2,017 млн тонн. В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка неіржавки зменшилася на 4,9% – до 7,411 млн тонн, а в Китаї на 2% – до 31,975 млн тонн. В інших регіонах було зафіксовано зниження виробництва на 9,1% – до 7,557 млн тонн.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео, присвячене світовому виробництву сталі та провідним країнам-виробникам – https://www.youtube.com/shorts/VgUU9MEMosE
Світове виробництво сталі в жовтні 2025 року скоротилося на 5,9% порівняно з жовтнем 2024 року – до 143,340 млн тонн, при цьому зниження зафіксовано в більшості країн першої десятки виробників, випливає з даних Всесвітньої асоціації виробників сталі (Worldsteel).
Перша десятка країн за виплавкою сталі в жовтні 2025 року виглядає наступним чином:
Китай – 72 млн тонн (мінус 12,1% до жовтня 2024 року);
Індія – 13,563 млн тонн (плюс 5,9%);
США – 6,989 млн тонн (плюс 9,4%);
Японія – 6,853 млн тонн (мінус 1%);
РФ – 5,250 млн тонн (мінус 6,2%);
Південна Корея – 5,093 млн тонн (мінус 5,8%);
Іран – 3,316 млн тонн (плюс 12%);
Туреччина – 3,208 млн тонн (плюс 3,1%);
Німеччина – 3,127 млн тонн (мінус 3%);
Бразилія – 2,988 млн тонн (мінус 2,7%).
За січень-жовтень 2025 року світове виплавлення сталі зменшилося на 2,1% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1 млрд 517,589 млн тонн. У першій десятці країн-виробників за десять місяців поточного року:
Китай – 817,870 млн тонн (мінус 3,9% до січня-жовтня 2024 року);
Індія – 135,987 млн тонн (плюс 10%);
США – 68,376 млн тонн (плюс 2,8%);
Японія – 67,327 млн тонн (мінус 4,1%);
РФ – 56,536 млн тонн (мінус 4,9%);
Південна Корея – 51,144 млн тонн (мінус 3,6%);
Туреччина – 31,277 млн тонн (плюс 1,2%);
Німеччина – 28,505 млн тонн (мінус 9,9%);
Бразилія – 27,988 млн тонн (мінус 1,8%);
Іран – 25,442 млн тонн (мінус 1%).
За підсумками 2024 року 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж у 2023 році. Лідерами були Китай – 1 млрд 5,090 млн тонн (мінус 1,7%), Індія – 149,587 млн тонн (плюс 6,3%), Японія – 84,009 млн тонн (мінус 3,4%), США – 79,452 млн тонн (мінус 2,4%), РФ – 70,690 млн тонн (мінус 7%), Південна Корея – 63,531 млн тонн (мінус 4,7%), Німеччина – 37,234 млн тонн (плюс 5,2%), Туреччина – 36,893 млн тонн (плюс 9,4%), Бразилія – 33,741 млн тонн (плюс 5,3%) та Іран – 30,952 млн тонн (плюс 0,8%).
У 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі (мінус 0,1% до 2022 року), а в 2022 році 64 країни – 1 млрд 831,467 млн тонн (мінус 4,3% до 2021 року), при незмінному домінуванні Китаю і зростанні виробництва в Індії на тлі зниження показників у більшості розвинених економік.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз про провідних виробників сталі в світі з 2001 по 2024 роки – https://youtube.com/shorts/VgUU9MEMosE?si=c5yD04gmNtJoFblB
Металургійні підприємства України в жовтні 2025 року збільшили виробництво сталі на 7,3% в порівнянні з жовтнем 2024 року – до 648 тис. тонн з 604 тис. тонн, проте скоротили його на 5,9% відносно вересня 2025 року (689 тис. тонн), свідчать дані Всесвітньої асоціації виробників сталі (Worldsteel).
Згідно з повідомленням асоціації, за підсумками жовтня Україна посіла 21-е місце серед 70 країн – виробників сталі.
За січень-жовтень 2025 року українські метпідприємства виплавили 6,172 млн тонн сталі, що на 4,9% менше, ніж за аналогічний період 2024 року (6,487 млн тонн). За цим показником Україна посідає 22-ге місце у світі.
Загалом за 2024 рік Україна виробила 7,575 млн тонн сталі, збільшивши виробництво на 21,6% порівняно з 2023 роком (6,228 млн тонн) і посідала 20-те місце серед 71 країни. У 2023 році виплавка сталі в країні скоротилася на 0,6% порівняно з 2022 роком – до 6,228 млн тонн, а Україна посідала 22-ге місце в глобальному рейтингу.
За підсумками 2022 року Україна виплавила 6,263 млн тонн сталі, що на 70,7% менше, ніж у 2021 році, і посідала 23-тє місце серед 64 країн, що враховуються Worldsteel.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз про провідних виробників сталі в світі з 2001 по 2024 роки – https://youtube.com/shorts/VgUU9MEMosE?si=c5yD04gmNtJoFblB
Металургійні підприємства України у жовтні поточного року наростили виробництво сталі на 7,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 648 тис. тонн з 604 тис. тонн, але зменшили на 5,9% до попереднього місяця (611 тис. тонн).
В рейтингу світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel), Україна посіла 21-ше місце серед 70 країн.
За даними Worldsteel, у жовтні-2025 зафіксовано зниження виплавки сталі до жовтня -2024 у більшості країн першої десятки, окрім Індії, США, Туреччини та Ірану.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками жовтня є такою: Китай – 72 млн тонн (“мінус” 12,1% до жовтня-2024), Індія – 13,563 млн тонн (+5,9%), США – 6,989 млн тонн (+9,4%), Японія – 6,853 млн тонн (-1%), РФ – 5,250 млн тонн (-6,2%), Південна Корея – 5,093 млн тонн (-5,8%), Іран – 3,316 млн тонн (+12%), Туреччина – 3,208 млн тонн (+3,1%), Німеччина – 3,127 млн тонн (-3%) та Бразилія – 2,988 млн тонн (-2,7%).
Загалом у жовтні поточного року виплавка сталі зменшилась на 5,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 143,340 млн тонн.
За підсумками десяти місяців поточного року перша десятка країн-виробників сталі є такою: Китай – 817,870 млн тонн (-3,9% до січня-жовтня-2024), Індія – 135,987 млн тонн (+10%), США – 68,376 млн тонн (+2,8%), Японія – 67,327 млн тонн (-4,1%), РФ – 56,536 млн тонн (-4,9%), Південна Корея – 51,144 млн тонн (-3,6%), Туреччина – 31,277 млн тонн (+1,2%), Німеччина – 28,505 млн тонн (-9,9%), Бразилія – 27,988 млн тонн (-1,8%) та Іран – 25,442 млн тонн (-1%).
Метпідприємства України за десять місяців поточного року зменшили виробництво сталі на 4,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 6,172 млн тонн з 6,487 млн тонн. Країна посіла 22-те місце.
Загалом у світі у січні-жовтні-2025 виплавка сталі зменшилася на 2,1% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1 млрд 517,589 млн тонн.
Як повідомлялося, за підсумками 2024 року перша десятка країн-виробників сталі серед 71 країни мала такий вигляд: Китай – 1 млрд 5,090 млн тонн (-1,7%), Індія – 149,587 млн тонн (+6,3%), Японія – 84,009 млн тонн (-3,4%), США – 79,452 млн тонн (-2,4%), РФ – 70,690 млн тонн (-7%), Південна Корея – 63,531 млн тонн (-4,7%), Німеччина – 37,234 млн тонн (+5,2%), Туреччина – 36,893 млн тонн (+9,4%), Бразилія – 33,741 млн тонн (+5,3%) та Іран – 30,952 млн тонн (+0,8%).
Загалом у минулому році 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж за 2023 рік.
Водночас Україна за весь 2024 рік виробила 7,575 млн тонн сталі, що на 21,6% вище за обсяги за 2023 рік (6,228 млн тонн). Країна перебувала на 20-му місці за підсумками 2024 року.
За 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн (на рівні попереднього року), Індія – 140,171 млн тонн (+11,8%), Японія – 86,996 млн тонн (-2,5%), США – 80,664 млн тонн (+0,2%), РФ – 75,8 млн тонн (+5,6%), Південна Корея – 66,676 млн тонн (+1,3%), Німеччина – 35,438 млн тонн (-3,9%), Туреччина – 33,714 млн тонн (-4%), Бразилія – 31,869 млн тонн (-6,5%) та Іран – 31,139 млн тонн (+1,8%). Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебувала на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай – 1,013 млрд тонн (-2,1%), Індія – 124,720 млн тонн (+5,5%), Японія – 89,235 млн тонн (-7,4%), США – 80,715 млн тонн (-5,9%), РФ – 71,5 млн тонн (-7,2%), Південна Корея – 65, 865 млн тонн (-6,5%), Німеччина – 36,849 млн тонн (-8,4%), Туреччина – 35,134 млн тонн (-12,9%), Бразилія – 33,972 млн тонн (-5,8%) та Іран – 30,593 млн тонн (+8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
“Метінвест”, найбільший український гірничо-металургійний холдинг, за підсумками роботи в січні-вересні цього року знизив виплавку сталі на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 1,455 млн тонн.
Згідно із пресрелізом материнської компанії Metinvest B.V. про результати операційної діяльності за III кв-2025, зниження виробництва відбулось внаслідок повномасштабне військове вторгнення в Україну.
В результаті, рівень завантаження потужностей заводів групи в Україні постраждав від факторів, пов’язаних з безпекою, персоналом, електроенергією, логістикою та економікою. У 2025 році Росія посилила масштабні атаки на енергетичну та газову інфраструктуру України. У жовтні, після звітного періоду, це призвело до пошкодження систем електропостачання на двох об’єктах групи в гірничодобувному та металургійному сегментах, що призвело до зниження виробництва.
У третьому кварталі 2025 року виробництво чавуну та сирої сталі на Kamet Steel зросло на 41% та 30% у порівнянні з попереднім кварталом відповідно, до 497 тис. тис. та 546 тис. тис. Зростання відбулося завдяки капітальному ремонту доменної печі № 9 у квітні-червні 2025 року та її вищій продуктивності у звітному періоді.
За 9 місяців 2025 року виробництво чавуну скоротилося на 6% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року до 1,285 млн тонн головним чином завдяки капремонту ДП № 9 на Kamet Steel. В результаті виробництво сирої сталі скоротилося на 10% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року до 1,455 млн тонн.
Виробництво чавуну та сталі у 3-му кварталі 2025 року подвоїлося порівняно з попереднім кварталом до 267 тис. тис., що зумовлено збільшенням виробництва гарячого металу. За 9 місяців 2025 року виробництво товарних напівфабрикатів скоротилося на 9% у річному обчисленні до 568 тис. тис. через зниження виробництва сталі та збільшення внутрішнього споживання заготовок на наступних етапах виробництва.
У 3-му кварталі 2025 року виробництво готової продукції скоротилося на 6% у річному обчисленні до 591 тис. тис. через плановий капремонт прокатних заводів в Італії та Болгарії у серпні. Зокрема виробництво плоского прокату скоротилося на 8% до 265 тис. тис., виробництво довгого прокату скоротилося на 4% до 326 тис. тис.
За 9 місяців 2025 року виробництво готової продукції зросло на 8% у річному обчисленні до 1,818 млн тонн. Зокрема виробництво плоского прокату зросло на 12% до 817 тис. тис. завдяки відновленню виробництва гарячекатаних рулонів на заводі Ferriera Valsider (Італія), виробництво довгомірного прокату зросло на 5% до 1,001 млн тонн.
У третьому кварталі 2025 року виробництво коксу зросло на 4% у порівнянні з попереднім кварталом до 287 тис. тонн після запуску додаткових камер коксової батареї №2 на Запорізькому коксохімічному заводі в червні 2025 року. За 9 місяців 2025 року виробництво коксу скоротилося на 3%, до 821 тис. тонн через зупинку коксової батареї №1 на Каметсталі.
При цьому у 3-му кварталі 2025 року загальний обсяг виробництва залізорудного концентрату склав 3,989 млн тонн, що майже не змінилося порівняно з попереднім кварталом, тоді як обсяг виробництва товарної залізорудної продукції зріс на 4% до 3,928 млн тонн. Виробництво залізорудних окатишів зросло на 7%, до 1, млн тонн завдяки капремонту опальнювальної машини на ЦГЗК у попередньому кварталі, тоді як обсяг виробництва залізорудного концентрату залишився майже незмінним – на рівні 2,226 млн тонн.
За 9 місяців 2025 року загальний обсяг виробництва залізорудного концентрату знизився на 4% порівняно з аналогічним періодом минулого року до 11,713 млн тонн, оскільки операції на кар’єрі “Інгулець” були призупинені в липні 2024 року. Це було частково компенсовано зростанням виробництва на кар’єрі “Ганнівський”. Виробництво товарної залізорудної продукції залишилося майже незмінним у річному обчисленні на рівні 11,456 млн тонн, включаючи падіння виробництва залізорудного концентрату на 6% та зростання виробництва окатишів на 9%.
У грудні 2024 року діяльність виробничого майданчика “Покровське вугілля” була призупинена через посилення бойових дій та розвиток умов на лінії фронту. Згодом, через дефіцит електроенергії та подальше погіршення безпекової ситуації, як шахта, так і збагачувальна фабрика призупинили діяльність.
Крім того, група розглядає можливість продажу United Coal (US) та виключення її зі своєї фінансової звітності за перше півріччя 2025 року. Це зумовлено негативним впливом геологічних труднощів, виснаженням запасів вугілля, вищими логістичними витратами та постійним зниженням цін на коксівне вугілля.
Як повідомлялося, “Метінвест” в 2024р збільшив виплавку сталі на 4% порівняно з 2024 роком – до 2,099 млн тонн, випуск загальної залізорудної продукції збільшився на 42%, до 15,733 млн тонн. При цьому виробництво товарного ЗРК зросло на 58% – до 14,826 млн тонн. Випуск коксу в 2024 році знизився на 10%, до 1,122 млн тонн. “Метінвест” наростив водночас загальне виробництво окатків – на 14%, до 6,022 млн тонн, але знизив загальний випуск коксівного вугільного концентрату на 22% – до 4,277 млн тонн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
