Світовий попит на сталь у 2024 році збільшиться на 1,7%, до 1,793 млрд тонн, у 2025 році ще на 1,2% – до 1,815 млрд тонн, прогнозує Всесвітня асоціація виробників сталі (World Steel Association).
Голова економічного комітету Worldsteel Мартін Тойрінгер (Martin Theuringer) у своєму коментарі зазначив, що після двох років від’ємного зростання та серйозної волатильності ринку після кризи COVID у 2020 році вбачаються перші ознаки стабілізації світового попиту на сталь на траєкторії зростання у 2024 та 2025рр.
За його словами, світова економіка продовжує демонструвати стійкість, незважаючи на кілька сильних зустрічних викликів, затяжний вплив пандемії та вторгнення Росії в Україну, високу інфляцію, високі витрати й падіння купівельної спроможності домогосподарств, зростаючу геополітичну невизначеність і різке посилення грошово-кредитної політики.
“У міру наближення до кінця циклу посилення грошово-кредитної політики ми помітили, що посилення умов кредитування і підвищення витрат призвели до різкого уповільнення житлової активності на більшості основних ринків і ускладнили виробничий сектор у всьому світі. Хоча здається, що світова економіка зазнає м’якої посадки після цього циклу посилення грошово-кредитної політики, ми очікуємо, що зростання світового попиту на сталь залишиться слабким, а волатильність ринку залишиться високою через відкладений вплив жорсткості грошово-кредитної політики, високих витрат і високої геополітичної невизначеності”, – зазначив глава економічного комітету.
Як очікується, попит на сталь у Китаї в 2024 році залишиться приблизно на рівні 2023 року, оскільки інвестиції в нерухомість продовжують знижуватися, але відповідна втрата попиту на сталь буде компенсована зростанням попиту на сталь, зумовленим інвестиціями в інфраструктуру та виробничими секторами. У 2025 році попит на сталь у Китаї повернеться до низхідної тенденції зі зниженням на 1%.
Цей прогноз передбачає, що до 2025 року попит на сталь у Китаї буде значно нижчим, ніж у недавній піковий 2020 рік. Цей прогноз також відповідає думці Worldsteel про те, що Китай, можливо, досягнув свого пікового попиту на сталь, і попит на сталь у країні, ймовірно, збережеться. у середньостроковій перспективі, оскільки Китай поступово відходить від моделі економічного розвитку, залежної від інвестицій у нерухомість та інфраструктуру.
Прогнози Worldsteel для світу, за винятком Китаю, припускають широкомасштабне зростання попиту на сталь на відносно високому рівні 3,5% на рік у 2024-2025 роках.
Також констатується, що Індія стала найсильнішим драйвером зростання попиту на сталь з 2021 року, і прогноз свідчить, що попит на сталь в Індії й надалі стрімко зростатиме, водночас попит на сталь у країні зросте на 8% у 2024 та 2025 роках, що зумовлено зростанням у всіх секторах, що використовують сталь, і особливо завдяки триваючому сильному зростанню інвестицій в інфраструктуру. Прогнозується, що у 2025 році попит на сталь в Індії буде майже на 70 млн тонн вищим, ніж у 2020 році.
Очікується, що в інших країнах світу, що розвиваються, таких як Близький Схід, Африка та АСЕАН, попит на сталь зростатиме у 2024-2025рр після значного уповільнення у 2022-2023рр. Однак зростаючі складнощі в АСЕАН, такі як політична нестабільність і зниження конкурентоспроможності, можуть призвести до уповільнення зростання попиту на сталь у майбутньому.
Очікується, що в розвиненому світі також спостерігатиметься посилення відновлення: 1,3% у 2024 році та 2,7% у 2025 році, оскільки Worldsteel очікує, що попит на сталь, нарешті, продемонструє значне зростання в ЄС у 2025 році та збереже стійкість у США, Японії та Японії. Корея.
Згідно з прогнозом, ЄС (і Велика Британія) залишаються регіоном, що стикається нині з найбільшими проблемами. Регіон і, зокрема, його галузі, що використовують сталь, стикаються з проблемами на безлічі фронтів: геополітичні зрушення та невизначеність, висока інфляція, жорсткість грошово-кредитної політики та часткове припинення бюджетної підтримки, а також все ще високі ціни на енергоносії та сировинні товари. Збереження цих негативних чинників призвело до значного падіння попиту на сталь у регіоні в 2023 році до найнижчого рівня з 2000 року і до істотного перегляду прогнозу на цей рік у бік зниження. Очікується, що після лише технічного відновлення у 2024 році попит на сталь у регіоні, нарешті, продемонструє значне відновлення зі зростанням на 5,3% у 2025 році. Прогнозований попит на сталь в ЄС у 2024 році лише на 1,5 млн тонн вищий, ніж у період пандемії 2020 року.
На відміну від ЄС, попит на сталь у США продовжує демонструвати здорові фундаментальні показники попиту на сталь. Очікується, що попит на сталь у країні швидко повернеться на шлях зростання у 2024 році після різкого падіння, спричиненого сповільненням ринку житла у 2023 році, завдяки сильній інвестиційній активності, що отримала імпульс завдяки закону про скорочення інфляції, та поступовому відновленню житлової активності.
Worldsteel вважає, що ризики знизилися з часу свого останнього оновлення прогнозу в жовтні 2023 року і є збалансованими. З іншого боку, в Асоціації вважають, що швидша, ніж очікувалося, дезінфляція, супроводжувана подальшим пом’якшенням грошово-кредитної політики, може забезпечити значний імпульс секторам, що використовують сталь, особливо житловому будівництву. Також Worldsteel вважає, що прискорення глобальних зусиль з декарбонізації або зусиль зі зміцнення громадської інфраструктури для боротьби зі зростаючими ризиками зміни клімату є значними позитивними ризиками, які можуть підтримати глобальний попит на сталь у майбутньому.
“Однак ми спостерігаємо, що подальша ескалація геополітичної напруженості, інфляційний тиск виявляється більш стійким, ніж очікувалося, а також високий і зростаючий рівень державного боргу, що спричиняє бюджетну консолідацію в найбільших економіках, являють собою значні ризики, які, безумовно, можуть сповільнити відновлення економіки, що триває, або навіть зірвати це”, – резюмується в прогнозі.
Металургійні підприємства України в лютому поточного року збільшили виробництво сталі на 25,5% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 532 тис. тонн із 424 тис. тонн.
Водночас Україна посіла 22-ге місце в рейтингу 71 країни – світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у лютому зафіксовано зростання виплавки сталі до лютого-2023 у більшості країн першої десятки, окрім США, Росії та Південної Кореї.
Згідно з річним звітом групи “Метінвест”, у 2023 році “Метінвест” знизив виручку на 11% до 2022 року, до $7,397 млрд, головним чином через зниження відпускних цін на сталь, залізну руду та коксівне вугілля, які відповідали світовим показникам. Також на обсяги продажів чавуну, слябів, плоского і трубного прокату вплинула війна через зупинення виробництва на Маріупольських меткомбінатах. Водночас “Метінвест” збільшив відвантаження інших товарів свого портфеля (насамперед заготовки на 6%, довгомірної продукції на 28%, котунів на 70% і концентрату коксівного вугілля на 32%), а також перепродажів сталі та коксу на тлі підвищення рівня виробництва в “Запоріжсталі”.
Істотний фактор, що підтримує продажі ЗРС у другому півріччі 2023 року, – це відкриття Чорноморського коридору для продажів на ринки далеких країн.
Також виручка “Метінвесту” в Україні зросла на 14%, до $2,628 млрд здебільшого за рахунок відновлення попиту на залізну руду і коксівне вугілля, а також на плоский і сортовий прокат.
Зі свого боку групі довелося провести глибокі зміни у своїх бізнес-операціях, продовжуючи прагнути до адаптивності та стійкості.
“Ми налагодили наш логістичний ланцюжок і зміцнюємо відносини з нашими постачальниками та клієнтами, щоб протистояти поточним умовам. На початку 2023 року компанія відчувала значні проблеми, зокрема, через перебої в подачі електроенергії. Однак, реалізувавши необхідні зміни для реагування на цю кризу, нам вдалося домогтися поступового відновлення виробництва”, – констатує гендиректор.
Він наголосив, що відновлення українського комерційного судноплавства в Чорному морі пізніше 2023 року стало важливим моментом для “Метінвесту”, дозволивши підвищити завантаження потужностей. “Ми з обережним оптимізмом дивимося на цю, безсумнівно, позитивну зміну, визнаючи водночас військові загрози, що зберігаються”, – додав топ-менеджер.
За його словами, ці події безпосередньо вплинули на фінансові показники групи, поліпшивши ситуацію і дозволивши зосередити увагу на операційній ефективності, гнучкості та стратегічному плануванні майбутнього зростання.
“Метінвест” залишається прихильним до обслуговування своїх боргових зобов’язань, погасивши основну суму облігацій-2023 групи, що залишилася, погашену торік у строк і в повному обсязі, зберігаючи при цьому підхід зі скорочення частки позикових коштів, констатував Риженков.
“Хоча “Метінвест” у 2023 році спрямував свої інвестиції здебільшого на підтримку активів, я твердо переконаний, що ми маємо почати готуватися до майбутнього. Наші амбіції не зменшилися, ми заклали основу для Steel Dream, нашої далекоглядної концепції відновлення України. Незважаючи на війну, наша прихильність стратегії зеленої трансформації також залишається незмінною. Це бачення втілює нашу рішучість не тільки мріяти, а й планувати пілотний проєкт за технологією виробництва низьковуглецевої сталі в Італії”, – резюмував гендиректор.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
METINVEST, ВИРУЧКА, ЗАЛІЗНА РУДА, коксівне вугілля, ПРОКАТ, сляби, СТАЛЬ, ЧАВУН
Металургійні підприємства України в січні поточного року збільшили виробництво сталі на 91,5% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 544 тис. тонн з 284 тис. тонн, і на 4,6% порівняно з попереднім місяцем, коли було виплавлено 520 тис. тонн.
Водночас Україна зберегла 21-ше місце в рейтингу 71 країни – світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у грудні-2023 зафіксовано зростання виплавки сталі до січня-2023 у більшості країн першої десятки, крім Китаю, США, Німеччини та Бразилії.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками січня виглядає наступним чином: Китай (77,240 млн тонн, зниження на 6,9% до січня-2023), Індія (12,514 млн тонн, більше на 7,3%), Японія (7,266 млн тонн, зростання на 0,6%), США (6,801 млн тонн, зниження на 0,3%), РФ (6,240 млн тонн, зростання на 1,2%), Південна Корея (5,711 млн тонн, зростання на 1,5%), Туреччина (3,247 млн тонн, зростання на 24,7%), Німеччина (2,9 млн тонн, зниження на 0,9%), Іран (2,603 млн тонн, вищий на 39,3%) і Бразилія (2,520 млн тонн, падіння на 7,2%).
Загалом у січні 2024 року виплавка сталі знизилася на 1,6% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 148,108 млн тонн.
Як повідомлялося, Україна в грудні 2023 року збільшила виробництво сталі в 4,9 раза, як порівняти з аналогічним періодом 2022 року, – до 520 тис. тонн зі 106 тис. тонн, але знизила, як порівняти з попереднім місяцем, на 4,8%, коли було виплавлено 546 тис. тонн. Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками грудня мала такий вигляд: Китай (67,440 млн тонн, зниження на 14,9% до грудня-2022), Індія (12,141 млн тонн, + 9,5%), Японія (6,980 млн тонн, + 1,1%), США (6,813 млн тонн, +7,6%), РФ (6 млн тонн, +4, 3%), Південна Корея (5,375 млн тонн, +2,7%), Туреччина (3,224 млн тонн, +21,2%), Іран (2,872 млн тонн, +12,1%), Німеччина (2,631 млн тонн, -2,3%) і Бразилія (2,523 млн тонн, +0,9%).
Загалом у грудні 2023 року виплавка сталі знизилася на 5,3% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 135,666 млн тонн.
За 2023 рік перша десятка країн-виробників сталі має такий вигляд: Китай (1 млрд 19,080 млн тонн на рівні попереднього року), Індія (140,171 млн тонн, +11,8%), Японія (86,996 млн тонн, -2,5%), США (80,664 млн тонн, +0,2%), РФ (75,8 млн тонн, +5,6%), Південна Корея (66,676 млн тонн, +1,3%), Німеччина (35,438 млн тонн, -3,9%), Туреччина (33,714 млн тонн, -4%), Бразилія (31,869 млн тонн, -6,5%) та Іран (31,139 млн тонн, +1,8%).
Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебуває на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, -2,1%), Індія (124,720 млн тонн, +5,5%), Японія (89,235 млн тонн, -7,4%), США (80,715 млн тонн, -5,9%), РФ (71,5 млн тонн, -7,2%), Південна Корея (65, 865 млн тонн, -6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, -8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, -12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, -5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, +8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Українські металургійні підприємства за підсумками роботи в січні поточного року, згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром”, у січні збільшили виплавку сталі на 91,6% до січня-2023 року – до 544 тис. тонн із 284 тис. тонн.
Як повідомлялося, Україна 2023 року збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн, але знизила виплавку сталі на 0,6% – до 6,228 млн тонн.
Україна у 2022 році скоротила виробництво сталі на 70,7%. За 2021 рік було вироблено 21,366 млн тонн сталі (103,6%).
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні поточного року збільшив випуск прокату в 2,6 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 196 тис. тонн із 74,6 тис. тонн.
Згідно з інформацією підприємства в понеділок, виплавка сталі за цей період зросла також у 2,6 раза – до 235,5 тис. тонн, чавуну – на 56,9%, до 261 тис. тонн.
У грудні-2023 на “Запоріжсталі” було вироблено 265,5 тис. тонн чавуну, 228,6 тис. тонн сталі, відвантажено 206,5 тис. тонн прокату.
“Збільшення рівня виробництва в січні 2024 року порівняно з аналогічним періодом минулого року пов’язане з виведенням з режиму гарячої консервації доменної печі №2 і налагодженням режиму роботи трьома доменними печами з березня-2023”, – пояснюється в пресрелізі.
Як повідомляється, “Запоріжсталь” у 2023 році наростила випуск прокату на 57,2% порівняно з 2022 роком – до 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі на 65,4% – до 2 млн 466,9 тис. тонн, чавуну – на 35,3%, до 2 млн 718,9 тис. тонн.
У 2023 році комбінат працював у середньому на 70% своєї потужності.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
