ArcelorMittal, другий за величиною виробник сталі у світі, збільшила у II кварталі 2026 року EBITDA на 23% порівняно з I кварталом, до $2,06 млрд, йдеться в повідомленні компанії. Проти аналогічного періоду минулого року показник зріс на 11%.
Чистий прибуток склав $683 млн, що на 18% вище за показник попереднього кварталу, але на 62% нижче за прибуток за II квартал 2025 року.
Виручка у II кварталі зросла майже на 8% у квартальному порівнянні та на 5% у річному – до $16,8 млрд. Основною причиною покращення показника стало підвищення середньої ціни на сталь на 4,4%.
Капітальні витрати ArcelorMittal у квітні-червні склали $1,1 млрд. Чистий борг на кінець червня зріс до $9,5 млрд порівняно з $9,3 млрд станом на 31 березня.
У II кварталі компанія збільшила випуск сталі на 7,5% порівняно з попередніми трьома місяцями, до 14,3 млн тонн (14,4 млн тонн роком раніше). Відвантаження металу в минулому кварталі склало 13,4 млн тонн (12,8 млн тонн у попередньому кварталі та 13,8 млн тонн роком раніше). Видобуток залізної руди за квартал склав 13,5 млн тонн (9,7 млн тонн у I кварталі та 11,8 млн тонн роком раніше).
Україна у січні-червні поточного року наростила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі у натуральному вимірі на 35,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 766,603 тис. тонн з 564,683 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у червні було експортовано 163,183 тис. тонн напівфабрикатів, у травні – 165,050 тис. тонн, у квітні – 116,550 тис. тонн, у березні – 138,203 тис. тонн у лютому – 61,629 тис. тонн, у січні – 121,988 тис. тонн.
У грошовому вимірі експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі за цей період зріс на 39,6% – до $388,650 млн. Основний експорт здійснювався до Болгарії (36,59% постачань у грошовому вимірі), Туреччини (13,44%) та Польщі (12,90%).
У перші шість місяців 2026 року Україна ввезла 40,805 тис. тонн напівфабрикатів на суму $26,990 млн з Оману (80,71%), Чехії (13,03%) та Німеччини (4,93%), тоді як у січні-червні-2025 імпортувала 3,303 тис. тонн на $2,687 млн.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році скоротила експорт сталевих напівфабрикатів у натуральному вимірі на 26,4% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 388,183 тис. тонн, виторг впав на 28,9% – до $659,625 млн. Основний експорт здійснювався здебільшого до Болгарії (32,73% постачань у грошовому вимірі), Польщі (22,13%) та Туреччини (14,88%).
Торік Україна імпортувала 88,923 тис. тонн напівфабрикатів на $65,989 млн, в основному з Оману (37,42%), Німеччини (22,21%) та Чехії (16,71%), тоді як у 2024 році ввезла 306 тонн напівфабрикатів на $278 тис.
Українські металургійні підприємства в січні-червні поточного року знизили виплавку сталі на 3,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,566 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у середу, у червні було вироблено 690,8 тис. тонн сталі, у травні – 629,4 тис. тонн, у квітні – 517,3 тис. тонн, у березні – 702,3 тис. тонн, у лютому – 515 тис. тонн, у січні – 511,1 тис. тонн.
Як повідомлялося, метпідприємства України в 2025 році знизили виплавку сталі на 2,2% – до 7,409 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку сталі на 21,6% порівняно з 2023 роком – до 7,575 млн тонн. У 2023 році виплавка сталі знизилася на 0,6% – до 6,228 млн тонн, у 2022 році – на 70,7%, до 6,263 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,366 млн тонн сталі, або 103,6% до 2020 року.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-червні поточного року зменшив відвантаження прокату на 6,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 272,2 тис. тонн з 1 млн 317,5 тис. тонн.
Згідно із пресрелізом компанії, виплавка сталі за шість місяців року становила 1 млн 442,9 тис. тонн (у січні-червні-2025 – 1 млн 564,1 тис. тонн), чавуну – 1 млн 556,2 тис. тонн (1 млн 719,4 тис. тонн).
У червні “Запоріжсталь” виробила 301,2 тис. тонн чавуну, 284,9 тис. тонн сталі, відвантажено 243,7 тис. тонн прокату, тоді як попереднього місяця випустила 242,1 тис. тонн чавуну, 243,4 тис. тонн сталі, відвантажила 208,9 тис. тонн прокату.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2025 році збільшила випуск прокату на 15,2% порівняно з попереднім роком – до 2 млн 794,6 тис. тонн з 2 млн 426,7 тис. тонн. Виплавка сталі становила 3 млн 212,2 тис. тонн (у 2024 році – 2 млн 890,8 тис. тонн), чавуну – 3 млн 567,8 тис. тонн (3 млн 106,3 тис. тонн).
“Запоріжсталь” у 2024 році збільшила випуск прокату на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 2 млн 426,7 тис. тонн з 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі – на 17,2%, до 2 млн 890,8 тис. тонн, чавуну – на 14,2%, до 3 млн 106,3 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Українські металургійні підприємства в січні-травні поточного року знизили виплавку сталі на 6,12% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,875 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром”, у травні було вироблено 629,4 тис. тонн сталі, у квітні – 517,3 тис. тонн, у березні – 702,3 тис. тонн, у лютому – 515 тис. тонн, у січні – 511,1 тис. тонн.
Як повідомлялося, метпідприємства України в 2025 році знизили виплавку сталі на 2,2% – до 7,409 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку сталі на 21,6% порівняно з 2023 роком – до 7,575 млн тонн. У 2023 році виплавка сталі знизилася на 0,6% – до 6,228 млн тонн, у 2022 році – на 70,7%, до 6,263 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,366 млн тонн сталі, або 103,6% до 2020 року.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського меткомбінату (Кам’янське Дніпропетровської обл.), знизив електроспоживання у конвертерному відділенні на 6 кВт*год на тонну виробленої сталі з 27,4 до 21,4 кВт*год/т за рахунок заходів з розвантаження обладнання у періоди між плавками.
Згідно з інформацією підприємства, зокрема, вдвічі скорочено час режиму розвантаження роторів димососів конвертерів. Організовано роботу за принципом почергового використання кожного з двох конвертерів, що дозволяє відключати обладнання, не задіяне у поточній плавці, і мінімізувати холостий хід, забезпечуючи таким чином системне зменшення витрат електроенергії.
Крім того, на 1,2 кВт*год/т зменшено електроспоживання циркуляційними насосними № 1 та № 2, які забезпечують водою котли охолодження конвертерних газів на обох діючих конвертерах. За інвестиційним проєктом на ЦН-1 і ЦН-2 були встановлені частотні перетворювачі та сучасні контролери від компанії Schneider. Це дозволяє автоматично розвантажувати насосне устаткування відповідно до технологічного процесу виплавки сталі і таким чином мінімізувати споживання ним електроенергії між продувками в конвертері.
У відділенні позаагрегатної обробки сталі електроспоживання вдалося зменшити на 4,6 кВт*год/т завдяки покроковій реалізації ефективних інженерних рішень для оптимізації нагріву металу. При цьому відпрацьовано та вдосконалено алгоритм автоматичного управління процесом нагрівання металу на установці “піч-ківш” за рахунок підбору найкращого поєднання ступенів та швидкості самого нагрівання.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК). Входить до групи “Метінвест”.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
METINVEST, ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ, Каметсталь, Металургія, СТАЛЬ
