Світовий попит на сталь у 2026 році практично не зміниться і становитиме близько 1,722 млрд тонн, однак у 2027 році може збільшитися на 1,7% — до 1,752 млрд тонн, випливає з жовтневого короткострокового прогнозу Всесвітньої асоціації виробників сталі Worldsteel.
Як зазначає інформаційно-аналітичний центр Experts Club, новий прогноз Worldsteel показує дедалі помітнішу розбіжність між Китаєм та рештою світового ринку. Якщо в КНР попит продовжує знижуватися, то за її межами відновлення поступово прискорюється.
За оцінкою Worldsteel, за межами Китаю попит на сталь у 2026 році зросте на 1,5%, а у 2027 році — вже на 4%. Саме масштаб китайського ринку фактично приховує сильнішу позитивну динаміку в інших країнах.
Голова Комітету з економічних питань Worldsteel Альфонсо Ідальго Кальсеррада зазначив, що відновлення розвивається повільніше, ніж очікувалося навесні. У квітні асоціація розраховувала на помірне зростання світового попиту вже у 2026 році та збільшення на 2,2% у 2027-му, проте тепер прогноз на наступний рік знижено до 1,7%.
Головним гальмом світового ринку залишається Китай. У 2026 році попит на сталь у країні, як очікується, скоротиться на 2%, а у 2027 році — ще на 1%. Причиною залишається слабкість ринку нерухомості та інфраструктурних інвестицій. Зростання промислового виробництва та експорту поки що не здатне повністю компенсувати падіння цих двох найбільших напрямів споживання металу.
На протилежному полюсі перебуває Індія. Вона залишається найбільшим у світі швидкозростаючим ринком сталі: попит у країні має збільшитися на 7,9% у 2026 році — до 172,4 млн тонн, а у 2027 році ще на 8% — до 186,2 млн тонн. Основними рушіями залишаються інфраструктурне будівництво, приватна нерухомість, промисловість і проєкти у відновлюваній енергетиці.
У країнах, що розвиваються, без урахування Китаю попит, за прогнозом, збільшиться на 1,9% у 2026 році й одразу на 5,1% у 2027 році. При цьому в АСЕАН-5 зростання у 2026 році становитиме 5,2%, а В’єтнам уперше наблизиться до споживання близько 30 млн тонн сталі завдяки інтенсивному будівництву та масштабній програмі державних інвестицій.
Зовсім інша ситуація складається в країнах Перської затоки. Після зростання попиту на 17,7% у 2025 році Worldsteel очікує його падіння приблизно на 11% у 2026 році через тривалу нестабільність на Близькому Сході, затримки інвестиційних рішень і перенесення початку будівельних проєктів. У разі стабілізації ситуації асоціація прогнозує відновлення на 11,3% у 2027 році.
Одним із ключових трендів 2027 року Worldsteel вважає відновлення промислового зростання в розвинених економіках. Додатковий попит на сталь мають забезпечити інвестиції у штучний інтелект і дата-центри, зростання оборонних витрат, енергетичний перехід, інфраструктурні проєкти та залізничне будівництво.
У Європейському Союзі відновлення поки що відкладається. Worldsteel очікує, що видиме споживання сталі в ЄС у 2026 році знизиться на 0,3%, після чого у 2027 році збільшиться на 3,1%. Прогноз для європейського ринку було переглянуто в бік зниження одразу на 1,5 відсоткового пункта.
У Worldsteel пояснюють відносно сильний результат 2025 року в ЄС, зокрема, накопиченням запасів перед запуском механізму транскордонного вуглецевого коригування CBAM у 2026 році. Водночас фундаментальні показники європейської промисловості виявилися слабшими за очікування: відновлення будівництва відбувається повільно, обсяги завершеного житла залишаються низькими, а автомобільна промисловість продовжує обмежувати попит.
США, навпаки, мають зберегти позитивну динаміку. Попит на сталь у країні у 2026 році може зрости на 2%, а у 2027 році — приблизно на 1,5%. Основним джерелом зростання Worldsteel називає інвестиції в центри обробки даних, енергетику, відновлювану генерацію, нафтогазову інфраструктуру та великі промислові проєкти.
Помірне відновлення очікується також у Японії та Південній Кореї. У Японії попит може зрости на 0,9% у 2026 році та на 1,7% у 2027-му, у Південній Кореї — відповідно на 1,8% і 1,3%. Проте навіть після такого зростання обидві країни поки що не повернуться до рівнів споживання, які існували до останнього спаду.
За оцінкою Experts Club, світовий ринок сталі поступово переходить від моделі, в якій глобальну динаміку визначав насамперед Китай, до значно більш розподіленої структури попиту. Індія, держави Південно-Східної Азії, інфраструктурні проєкти США та очікуване відновлення Європи стають дедалі значущішими джерелами зростання.
Водночас змінюється і структура споживання металу. Якщо раніше одним із головних рушіїв виступало масове житлове будівництво в Китаї, то зараз дедалі більше сталі потрібно для енергетичної інфраструктури, дата-центрів, оборонних проєктів, залізниць і промислового обладнання.
При цьому Worldsteel зберігає обережність щодо 2027 року. Прогноз підготовлено на основі даних, доступних на початку вересня 2026 року, а тривала нестабільність на Близькому Сході та можливі нові порушення енергетичних і логістичних ланцюгів залишаються основними ризиками для світового ринку.
Таким чином, 2026 рік, імовірно, стане для світового ринку сталі ще одним роком стагнації, проте вже у 2027 році зростання може суттєво прискоритися за межами Китаю. При цьому географія попиту стає дедалі більш диверсифікованою, а головними структурними рушіями галузі поступово стають інфраструктура, енергетика та нові технологічні інвестиції.
Джерело: Worldsteel, Short Range Outlook, жовтень 2026 року.
EXPERTS CLUB, WORLDSTEEL, ПОПИТ НА СТАЛЬ, СВІТОВИЙ РИНОК СТАЛІ, СТАЛЬ
Українські металургійні підприємства у січні-вересні поточного року знизили виплавку сталі на 19,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,431 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у п’ятницю, у вересні було вироблено 131 тис. тонн сталі, в серпні – 277 тис. тонн, у липні – 457 тис. тонн, у червні – 690,8 тис. тонн, у травні – 629,4 тис. тонн, у квітні – 517,3 тис. тонн, у березні – 702,3 тис. тонн, у лютому – 515 тис. тонн, у січні – 511,1 тис. тонн.
Метпідприємства України у 2025 році знизили виплавку сталі на 2,2% порівняно з 2024 роком – до 7,409 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку сталі на 21,6% порівняно з 2023 роком – до 7,575 млн тонн. У 2023 році виплавка сталі знизилася на 0,6% – до 6,228 млн тонн, у 2022 році – на 70,7%, до 6,263 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,366 млн тонн сталі, або 103,6% до 2020 року.
Індія продовжує зміцнювати свої позиції як другого за величиною виробника сталі у світі та поступово скорочує відставання від Китаю, про що свідчать дані Всесвітньої асоціації виробників сталі Worldsteel, опубліковані 24 вересня 2026 року.
У січні–серпні 2026 року індійські металургійні підприємства виплавили 115,9 млн тонн сталі, що на 6% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Китай за той самий період скоротив виробництво на 3,1% — до 651,9 млн тонн.
За розрахунками Open4Business на основі даних Worldsteel, за перші вісім місяців 2025 року Індія виробила близько 109,3 млн тонн сталі, а Китай — приблизно 672,8 млн тонн. Таким чином, абсолютний розрив між двома найбільшими виробниками за рік скоротився приблизно з 563 млн до 536 млн тонн, або майже на 5%.
Співвідношення обсягів виробництва також змінюється на користь Індії. Якщо в січні–серпні минулого року Китай виробляв приблизно в 6,2 раза більше сталі, ніж Індія, то в 2026 році цей показник знизився приблизно до 5,6 раза.
У серпні ця тенденція збереглася. Індія збільшила виплавку сталі на 4,6% у річному вимірі — до 14,8 млн тонн, тоді як виробництво в Китаї скоротилося на 3,7% — до 74,6 млн тонн. (World Steel Association)
Індія також більш ніж удвічі випереджає США, які посідають третє місце серед найбільших світових виробників. Американські підприємства в січні–серпні виплавили 57,5 млн тонн сталі, збільшивши виробництво на 5,5%. Японія виробила 54 млн тонн, Росія — 43,8 млн тонн, Південна Корея — 42,8 млн тонн.
Таким чином, обсяг індійського випуску за вісім місяців уже приблизно удвічі перевищує американський і більш ніж удвічі — японський.
На Індію припало близько 9,5% усієї сталі, виробленої 70 країнами, що надають статистику Worldsteel, тоді як частка Китаю становила близько 53%, США — близько 4,7%. Ці 70 країн забезпечували приблизно 98% світового виробництва сталі у 2025 році.
Різниця особливо помітна на тлі загальної стагнації галузі. У січні-серпні світове виробництво сталі скоротилося на 0,7% — до 1,225 млрд тонн, тоді як Індія продовжувала демонструвати стійке зростання. У серпні глобальне виробництво знизилося на 1,2% у річному вимірі — до 144,2 млн тонн.
Ще одним швидкозростаючим азіатським виробником залишається В’єтнам. За вісім місяців він збільшив виплавку на 29,1% — до 20,6 млн тонн, а лише в серпні зростання склало 36,4%. Загалом, однак, виробництво сталі в Азії та Океанії з початку року знизилося на 0,9% — до 906,4 млн тонн, насамперед через динаміку китайського ринку.
Китай при цьому зберігає величезний відрив і залишається безумовним лідером світової металургії. Однак різноспрямована динаміка двох найбільших виробників свідчить про поступове збільшення ваги Індії у світовій сталеливарній промисловості.
Першоджерело: World Steel Association — August 2026 crude steel production
Як повідомляє Experts Club, В’єтнам демонструє найвищі темпи зростання виробництва сталі серед країн, що входять до світової десятки, про що свідчать опубліковані 24 вересня дані World Steel Association.
У серпні 2026 року країна виробила близько 2,7 млн тонн сталі, збільшивши обсяг виробництва на 36,4% порівняно з серпнем минулого року.
За січень-серпень виробництво сягнуло 20,6 млн тонн, збільшившись приблизно на 29% у річному вимірі. Це найвища динаміка серед найбільших світових виробників.
За накопиченим результатом В’єтнам уже входить до першої десятки світових виробників сталі, наближаючись за обсягом виробництва до Бразилії, яка за вісім місяців виробила 21,8 млн тонн.
Для порівняння, найбільший світовий виробник — Китай — за той самий період скоротив виробництво на 3,1 %, до 651,9 млн тонн, тоді як Індія збільшила його на 6 %, до 115,9 млн тонн. США збільшили виробництво на 5,5%, Туреччина — на 6,8%, Німеччина — на 6,3%.
У результаті світовий сталеливарний ринок стає дедалі неодноріднішим: при загальному зниженні виробництва на 0,7% у січні-серпні окремі азіатські ринки продовжують швидко нарощувати потужності та обсяги виробництва.
Особливо помітна різниця всередині Азії. У серпні виробництво в усьому регіоні Азії та Океанії знизилося на 1,4% через скорочення випуску в Китаї, проте Індія та В’єтнам продовжили зростання.
За підсумками серпня на країни Азії та Океанії припало 106,7 млн тонн із 144,2 млн тонн світового випуску, тобто близько 74% глобального виробництва сталі.
Українські металургійні підприємства у серпні 2026 року виробили 277 тис. тонн сталі, що в 2,3 рази менше, ніж у серпні минулого року, коли обсяг виробництва становив 649 тис. тонн.
Порівняно з липнем поточного року, коли було вироблено 457 тис. тонн сталі, серпневий показник скоротився ще на 39,4%.
На тлі різкого падіння обсягів виробництва Україна опустилася на 33-тє місце серед 70 країн-виробників сталі, дані щодо яких збирає Всесвітня асоціація виробників сталі Worldsteel.
Ще в липні 2026 року Україна посідала 26-те місце, а в серпні 2025 року — 21-шу позицію.
Таким чином, лише за рік країна втратила 12 позицій у щомісячному світовому рейтингу.
При цьому результати за вісім місяців виглядають краще, ніж серпневі. У січні–серпні 2026 року Україна виробила 4,30 млн тонн сталі, що на 12,5% менше, ніж 4,91 млн тонн за аналогічний період минулого року.
За накопиченим обсягом виробництва за вісім місяців Україна посідає 24-те місце у світі.
Для порівняння: за підсумками всього 2025 року Україна виробила 7,41 млн тонн сталі, що на 2,2% менше, ніж у 2024 році, і посідала 21-те місце серед світових виробників.
Таким чином, серпень став одним із найслабкіших місяців для української металургії у 2026 році: виробництво виявилося на 40% нижчим за липневий рівень і більш ніж удвічі нижчим за торішній.
Падіння в Україні відбувається значно швидше, ніж у світі: у серпні світове виробництво сталі зменшилося лише на 1,2%, до 144,2 млн тонн, а за січень-серпень — на 0,7%, до 1,225 млрд тонн.
Світове виробництво сталі в серпні 2026 року скоротилося на 1,2% порівняно з серпнем минулого року — до 144,2 млн тонн, свідчать дані Всесвітньої асоціації виробників сталі Worldsteel, опубліковані 24 вересня.
Статистика охоплює 70 країн, на які у 2025 році припадало близько 98% світового виробництва сталі. За січень-серпень 2026 року вони виробили 1,225 млрд тонн сталі, що на 0,7% менше, ніж роком раніше.
Найбільшим виробником залишається Китай, який у серпні виплавив 74,6 млн тонн сталі, скоротивши виробництво на 3,7% у річному вимірі. Таким чином, на Китай припала більше половини світового випуску.
Індія, що посідає друге місце, збільшила виробництво на 4,6% — до 14,8 млн тонн. США збільшили виплавку на 3% — до 7,3 млн тонн, Японія — на 0,4%, до 6,7 млн тонн.
Росія виробила близько 5,5 млн тонн сталі, що на 0,3% менше, ніж у серпні минулого року, Південна Корея збільшила виробництво на 2,6% — до 5,4 млн тонн.
Туреччина виплавила близько 3,4 млн тонн сталі, що на 0,4% менше за торішній показник. Виробництво Бразилії скоротилося на 6,2% — до 2,7 млн тонн, тоді як Німеччина збільшила його на 1,7% — до 2,6 млн тонн.
Найвищу динаміку серед найбільших виробників продемонстрував В’єтнам: виробництво сталі в країні зросло на 36,4% — до 2,7 млн тонн.
За підсумками січня-серпня Китай виплавив 651,9 млн тонн сталі, що на 3,1% менше, ніж роком раніше. Індія збільшила виробництво на 6% — до 115,9 млн тонн, США — на 5,5%, до 57,5 млн тонн.
До першої десятки за обсягами виробництва з початку року також входять Японія — 54 млн тонн, Росія — 43,8 млн тонн, Південна Корея — 42,8 млн тонн, Туреччина — 26,6 млн тонн, Німеччина — 23,9 млн тонн, Бразилія — 21,8 млн тонн і В’єтнам — 20,6 млн тонн.
Найшвидше зростання серед цієї групи з початку року також демонструє В’єтнам — приблизно на 29%. Виробництво в Росії знизилося на 5,1%, у Китаї — на 3,1%, у Бразилії — на 1,8%.
