Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

“Метінвест” передає сталь на виготовлення баггі для ЗСУ

Мережа сервісних металоцентрів групи “Метінвест” в Україні – “Метінвест-СМЦ” – у рамках мілітарної ініціативи “Сталевий Фронт Ріната Ахметова” передала Оперативному командуванню “Південний” металопродукцію для виготовлення мобільних автомобілів баггі, які мають високий попит на передовій.

Згідно з прес-релізом, баггі – невеликий легкий автомобіль високої прохідності з відкритими колесами, який використовується для їзди по бездоріжжю. Такої техніки на озброєнні в Україні немає. Її виготовленням і постачанням займаються активісти, волонтери, представники окремих військових об’єднань.

Зазначається, що баггі компактні, швидкі, маневрені, мають високу прохідність і легко маскуються. Ці машини відносно недорогі й незамінні в розвідці, можуть атакувати малими групами, здійснювати швидкі рейди в тил ворога. Саме тому на передовій баггі – хороша альтернатива звичайному колісному транспорту.

Як повідомляється, нещодавно до “Метінвест-СМЦ” звернулися представники ОК “Південь”: військові потребували комплектування для виробництва баггі. За їхнім запитом компанія безоплатно надала 3,8 тонни металопрокату – куточки, лист, труба – на виготовлення 10 фронтових міні-автомобілів.

Як пише пресслужба, кожен також може допомогти захисникам України: за наявності старих моделей автомобілів “Жигулі” 01-07, що не перебувають у вжитку, їх можна передати ЗСУ (Operational Command South у ФБ або на пошту coll-centr_ok_pivden@post.mil.gov.ua).

Нагадується, що група “Метінвест” уже спрямувала на проєкти мілітарної ініціативи “Сталевий Фронт Ріната Ахметова” 1,6 млрд грн.

“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.

ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.

, , ,

Металургійні підприємства України знизили виробництво сталі в 6,5 раза

Металургійні підприємства України в січні поточного року знизили виробництво сталі в 6,5 раза порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 284 тис. тонн із 1,851 у січні-2022, але наростили виплавку порівняно з груднем-2022, коли було виплавлено 106 тис. тонн.

У результаті Україна посіла 34-те місце в рейтингу 64 країн-основних світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel), тоді як у грудні вона була 38-ю.

Згідно з даними Worldsteel, у січні-2023 зафіксовано скорочення виплавки сталі до січня-2022 у більшості країн першої десятки, крім Китаю та Ірану.

Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками січня виглядає наступним чином: Китай (79,450 млн тонн, зростання на 2,3% до січня-2022), Індія (10,930 млн тонн, зниження на 0,2%), Японія (7,222 млн тонн, “мінус” 6,9%), США (6,497 млн тонн, менше на 6,8%), РФ (5,750 млн тонн, “мінус” 8,9%), Південна Корея (5,477 млн тонн, “мінус” 9,8%), Німеччина (2,925 млн тонн, “мінус” 10,2%), Бразилія (2,783 млн тонн, мінус 4,9%), Іран (2,7 млн тонн, зростання на 27,7%) і Туреччина (2,605 млн тонн, менше на 17,6%).

Загалом у січні 2023 року виплавка сталі у світі скоротилася на 3,3% до аналогічного періоду 2022 року – до 145,252 млн тонн, тоді як у грудні 2022 року скорочення становило 10,8%, а абсолютний показник – 140,695 млн тонн.

У листопаді-2022 країна виробила 313 тис. тонн сталі, у жовтні – 318 тис. тонн сталі, у вересні – 340 тис. тонн, серпні – 366 тис. тонн сталі, липні – 281 тис. тонн сталі, червні – 295 тис. тонн, травні – 308 тис. тонн, квітні – 281 тис. тонн, березні – 200 тис. тонн, лютому – 1,374 млн тонн, січні – 1,851 млн тонн.

Як повідомлялося, металургійні підприємства України в грудні минулого року знизили виробництво сталі в 16,4 раза, або на 93,9%, порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 106 тис. тонн.

За 12 місяців 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, зниження на 2,1%), Індія (124,720 млн тонн, зростання на 5,5%), Японія (89,235 млн тонн, зниження на 7,4%), США (80,715 млн тонн, “мінус” 5,9%), РФ (71,5 млн тонн, зниження на 7,2%), Південна Корея (65,865 млн тонн, “мінус” 6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, “мінус” 8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, падіння на 12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, зниження на 5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, зростання на 8%).

Україна за підсумками 12 місяців 2022 року перебувала на 23-му місці з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (“мінус” 70,7%).

Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.

, ,

“Метінвест” за підсумками 2022 року знизив виплавку сталі на 69%

“Метінвест” за підсумками 2022 року знизив виплавку сталі на 69% порівняно з попереднім роком – до 2,918 млн тонн, повідомляють у пресрелізі материнської компанії Metinvest B.V.

Згідно з ним, виробництво чавуну знизилося на 72% – до 2,743 млн тонн, коксу – на 64%, до 1,653 млн тонн, зокрема товарного коксу – на 49%, до 811 тис. тонн.

При цьому уточнюється, що у зв’язку з початком широкомасштабної військової агресії РФ проти України з 24 лютого 2022 року “Метінвест” ухвалив рішення призупинити виробничу діяльність низки своїх підприємств у Маріуполі, Авдіївці та Запоріжжі, зокрема “Азовсталі”, ММК ім. Ілліча, Авдіївського КХЗ і Запорізького КХЗ. Пізніше запорізькі підприємства групи відновили своє виробництво. При цьому підприємства компанії в Маріуполі та Авдіївці постраждали внаслідок бойових дій, тоді як Маріуполь наразі тимчасово окупований.

Зазначається також, що українські підприємства групи, окрім тих, що розташовані в Маріуполі та Авдіївці, продовжують працювати з різним рівнем завантаження, з огляду на безпекові чинники, наявність електропостачання, а також логістичні та економічні чинники.

У 2022 році виробництво товарних напівфабрикатів знизилося на 70% – до 1,022 млн тонн – через істотне зниження виробництва рідкого чавуну. Це частково було компенсовано консолідацією обсягів виробництва товарної заготовки на потужностях “Каметсталі”.

У 2022 році виробництво готової продукції знизилося на 62%, до 2,777 млн тонн. Водночас випуск плоского прокату зменшився на 4,247 млн тонн, до 1,731 млн тонн через зупинку маріупольських комбінатів, а також відсутність стабільних поставок слябів для італійських перекатних заводів у першій половині звітного року. Виробництво довгого прокату знизилося на 71 тис. тонн, до 1,018 млн тонн, внаслідок зупинки виробництва на “Азовсталі” з кінця лютого 2022 року і зменшення виробництва на Promet Steel через неритмічні внутрішньогрупові поставки заготовки.

Це, своєю чергою, частково було компенсовано консолідацією обсягів виробництва на потужностях “Каметсталі”. Водночас випуск рейкової та трубної продукції знизився на 38 і 100 тис. тонн – до 10 і 18 тис. тонн відповідно, оскільки продукція вироблялася на маріупольських комбінатах.

У 2022 році обсяг виробництва коксу знизився на 64% – до 1,653 млн тонн.

“Метінвест” минулого року також скоротив виробництво загального залізорудного концентрату (ЗРК) на 66% порівняно з попереднім роком – до 10,712 млн тонн, випуск товарної залізорудної продукції знизився на 55% – до 7,903 млн тонн, зокрема обсяги товарного концентрату – на 60%, до 4,718 млн тонн, а обсяги товарних окатишів – на 45%, до 3,185 млн тонн.

У 2022 році виробництво вугільного концентрату групи знизилося на 11% – до 4,959 млн тонн – переважно через брак кваліфікованого персоналу на її вугільних активах і погіршення геологічних умов на шахтах компанії United Coal Company (США).

Як повідомлялося, “Метінвест” за підсумками 2021 року збільшив виплавку сталі на 15% порівняно з 2020 роком – до 9,533 млн тонн, чавуну – також на 15%, до 9,709 млн тонн, але знизив загальне виробництво коксу на 5% – до 4,551 млн тонн. Група за підсумками 2021 року наростила загальне виробництво залізорудного концентрату на 3% – до 31,341 млн тонн, окатишів на 18% – до 5,811 млн тонн і загальний випуск коксівного вугільного концентрату – на 92%, до 5,542 млн тонн.

“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, що знаходяться в Україні, Європі та США.

Основними акціонерами “Метінвесту” є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.

ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.

, ,

Україна скоротила виплавку сталі в 16,4 раза

Металургійні підприємства України в грудні минулого року знизили виробництво сталі в 16,4 раза, або на 93,9%, порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 106 тис. тонн, посівши 38-ме місце в рейтингу 64 країн-основних світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).

Згідно з даними Worldsteel, у грудні-2022 зафіксовано скорочення виплавки сталі до грудня-2021 у більшості країн першої десятки, крім Індії та Ірану.

Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками грудня виглядає наступним чином: Китай (77,890 млн тонн, зниження на 9,8% до грудня-2021), Індія (10,569 млн тонн, зростання на 0,8%), Японія (6,899 млн тонн, “мінус” 13,1%), США (6,510 млн тонн, менше на 8,3%), РФ (5,5 млн тонн, “мінус” 11,3%), Південна Корея (5,249 млн тонн, “мінус” 11,6%), Німеччина (2,693 млн тонн, “мінус” 14,6%), Іран (2,650 млн тонн, зростання на 3,3%), Туреччина (2,659 млн тонн, менше на 20%) і Бразилія (2,505 млн тонн, “мінус” 5,2%).

Україна за підсумками грудня перебуває на 38-й позиції зі 106 тис. тонн сталі (менше на 93,9% до грудня-2021). Водночас у листопаді-2022 країна виробила 313 тис. тонн сталі, у жовтні – 318 тис. тонн сталі, у вересні – 340 тис. тонн, серпні – 366 тис. тонн сталі, липні – 281 тис. тонн сталі, червні – 295 тис. тонн, травні – 308 тис. тонн, квітні – 281 тис. тонн, березні – 200 тис. тонн, лютому – 1,374 млн тонн, січні – 1,851 млн тонн.

Загалом у грудні 2022 року виплавка сталі у світі скоротилася на 10,8% до аналогічного періоду 2021 року – до 140,695 млн тонн.

За 12 місяців 2022 року перша десятка країн-виробників сталі має такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, зниження на 2,1%), Індія (124,720 млн тонн, зростання на 5,5%), Японія (89,235 млн тонн, зниження на 7,4%), США (80,715 млн тонн, “мінус” 5,9%), РФ (71,5 млн тонн, зниження на 7,2%), Південна Корея (65,865 млн тонн, “мінус” 6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, “мінус” 8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, падіння на 12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, зниження на 5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, зростання на 8%).

Україна за підсумками 12 місяців 2022 року перебуває на 23-му місці з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (“мінус” 70,7%).

Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.

Як повідомлялося, за 2021 рік перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1 млрд 32,790 млн тонн, зниження на 3%), Індія (118,134 млн тонн, зростання на 17,8%), Японія (96,334 млн тонн, +14,9%), США (86,012 млн тонн, +18,3%), РФ (75,970 млн тонн, +6, 1%), Південна Корея (70,556 млн тонн, +5,2%), Туреччина (40,360 млн тонн, +12,7%), Німеччина (40,066 млн тонн, +12,3%), Бразилія (36,039 млн тонн, +14,7%) та Іран (28,460 млн тонн, -1,8%).

Далі йшли Італія (24,4 млн тонн, більше на 19,7%), В’єтнам (23,560 млн тонн, +4,8%), Тайвань (КНР, 23,250 млн тонн, +10,9%), Україна (21,366 млн тонн, +3,6%) і Мексика (18,4 млн тонн, +9,5%).

Загалом за 2021 рік 64 країни виробили 1 млрд 911,945 млн тонн сталі, що на 3,6% більше, ніж за 2020 рік.

,

“Інтерпайп” істотно знизив випуск сталі, залізничної продукції, труб – результати 9 місяців 2022 року

Міжнародна вертикально інтегрована трубно-колісна компанія (ТКК) “Інтерпайп” у січні-вересні 2022 року скоротила виплавку сталі на 36,3% порівняно з аналогічним періодом попереднього року – до 463 тис. тонн.

Згідно з презентацією результатів роботи компанії за дев’ять місяців минулого року, випуск труб знизився на 30,2% – до 309 тис. тонн, залізничної продукції – на 49,6%, до 64 тис. тонн.

У третьому кварталі-2022 виплавка сталі склала 177 тис. тонн (зростання на 43,9% до другого кварталу-2022), випуск труб – 105 тис. тонн (зниження на 4,5%), залізничної продукції – 24 тис. тонн (зростання на 33,3%).

Як повідомлялося, “Інтерпайп” 2021 року збільшив виплавку сталі на 28,1% порівняно з 2020 роком – до 971 тис. тонн, випуск труб зріс на 32,5% – до 614,8 тис. тонн, виробництво залізничної продукції скоротилося на 9,7% – до 172,1 тис. тонн.

“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії поставляють у понад 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках СНД, Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2021 році “Інтерпайп” реалізував 602 тис. тонн трубної продукції та 174 тис. тонн залізничної продукції. Продажі залізничних продуктів здійснюються під брендом KLW.

В “Інтерпайпі” працює близько 10 тис. осіб.

У структурі компанії – п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Інтерпайп Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.

Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.

,

Аналіз ринку металобудівництва в Україні від компанії Rauta

До кінця поточного року ціни на метал і вартість логістики істотно знизилися, що має сприяти попиту

Військова агресія РФ проти України суттєво вплинула на всю економіку і сферу будівництва зокрема. Однак уже після кількох місяців війни частина замовників повернулися до будівництва комерційних об’єктів, які були заморожені на початку повномасштабної війни або пошкоджені внаслідок бойових дій.

Поточна ситуація

Rauta є провідним постачальником сучасних рішень для швидкомонтованих будівель – сендвіч-панелей, металевих вентильованих фасадів, сталевих каркасів, несучих профілів тощо. Компанія пропонує послуги з проєктування, монтажу несучих і огороджувальних конструкцій, а також генерального підряду на об’єктах будь-якої складності. Основним напрямком бізнесу компанії є імпорт продукції Ruukki для об’єктів комерційного будівництва. Ми використовуємо виробничі потужності, розташовані в Польщі, Естонії та Україні.

Після початку активної фази війни через значне зменшення попиту на нашу продукцію бізнес компанії суттєво переорієнтувався. До нас почали звертатися клієнти із запитами на відновлення будівель, зруйнованих під час бойових дій. Маючи глибоке розуміння технологій і принципів реконструкції, ми почали активно займатися відновленням будівель і виділили це в окремий напрямок бізнесу. Якщо до 24 лютого компанія займалася відновленням тільки однієї будівлі в Києві, то до кінця 2022 року ми реалізували 7 проєктів у трьох містах України, а початок реконструкції ще кількох об’єктів уже заплановано на 2023 рік.

Зростання на тлі падіння ринку

2021 року на ринку склалася ситуація, коли попит на продукцію Ruukki значно перевищував можливості виробництва, і заводи не встигали виконувати всі замовлення. Починаючи з 24 лютого кількість замовлень для нових проєктів будівництва різко скоротилася, а основні поставки здійснювалися на об’єкти, які почали зводити ще минулого року. На щастя, майже всі наші замовники сендвіч-панелей продовжили будівництво об’єктів. Серед них – низькотемпературний склад і бізнес-центр у Києві, молочно-товарна ферма та молокозавод у Тернопільській області. Тож у 2022 році Rauta має зниження обсягів продажів продукції на 40% порівняно з попереднім роком, що на тлі падіння ринку сендвіч-панелей на понад 70% є відносно хорошим показником. Водночас завдяки зростанню напряму будівельно-монтажних і генпідрядних послуг загальний дохід компанії збільшився на 7% порівняно з 2021 роком.

Цінові хвилі

Продукція Ruukki виробляється тільки з європейського прокату, ціна якого зросла до пікових показників у серпні 2021 року, а на початку 2022 року знизилася вдвічі. При цьому в собівартості панелей оцинкований прокат з полімерним покриттям становить близько 25%.

Водночас, враховуючи істотне подорожчання транспортних послуг і зростання курсу євро, ціна імпортних сендвіч-панелей за рік зросла на 50% у гривневому еквіваленті. Проте зараз на ринку спостерігається тенденція до значного зниження вартості перевезень, а також інерційне зменшення світових цін на сталь, що в найближчій перспективі може призвести до зниження цін на сендвіч-панелі на 15-20%.

Основним способом доставки на ринку металобудівництва є автомобільний транспорт. У 2021 році вартість доставки вантажівкою з Польщі до Києва становила близько 65 тис. грн. Навесні 2022 року доставка з Польщі через подорожчання пального й обмежену пропозицію транспорту подорожчала вдвічі, а в грудні 2022-го повернулася на довоєнний рівень.

У 2021 році пікова вартість несучих металоконструкцій сягала майже 70 тис. грн за тонну, переважно через високу вартість прокату. Станом на кінець 2022 року через зниження ціни на метал майже вдвічі вартість металоконструкцій знизилася приблизно на 23% – до 54 тис. грн за тонну.

Можливості відновлення

Навесні 2022 року, коли компанія мала менше навантаження за основними проєктами, ми розробили технологію зведення безкаркасних будинків із сендвіч-панелей, що може бути використана для надшвидкого будівництва житлових будинків і котеджних містечок. Для демонстрації переваг цієї технології плануємо встановити два демонстраційних безкаркасних будинки поблизу Києва. Для цього в Польщі вже виготовили домокомплекти для будинків площею 20 і 40 кв. м, і навесні планується їх монтаж. Зараз ми бачимо інтерес до цієї технології з боку інституційних фондів, а також приватних інвесторів у сегменті котеджної забудови, який стрімко зростатиме після перемоги України.

Ще однією нашою інновацією стала розробка технології зведення багатоповерхових будівель з використанням сендвіч-панелей як зовнішніх стін, яка дає змогу забудовнику отримати до 5% додаткової площі.

Загалом можна зазначити, що технології швидкого будівництва із застосуванням сталевих рішень мають велику перспективу під час відновлення комерційної нерухомості – там, де інвестор розуміє: що раніше бізнес відбудується, то швидше він почне приносити дохід.

, , , , ,