Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками лютого виглядає наступним чином: Китай (81,181 млн тонн, зростання на 3,5% до січня-лютого-2023), Індія (11,799 млн тонн, більше на 11,4%), Японія (6,989 млн тонн, зростання на 1,1%), США (6,453 млн тонн, зниження на 1,2%), РФ (5,7 млн тонн, падіння на 4, 4%), Південна Корея (5,128 млн тонн, нижче на 1,5%), Німеччина (3,124 млн тонн, більше на 4,4%), Туреччина (3,084 млн тонн, зростання на 46,6%), Бразилія (2,779 млн тонн, зростання на 13,1%) та Іран (2,239 млн тонн, вище на 14,3%).
Сумарно в лютому 2024 року виплавка сталі збільшилася на 3,7% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 148,838 млн тонн.
У січні-лютому-2024 перша десятка країн-виробників сталі така: Китай (167,960 млн тонн, зростання на 1,6% до січня-лютого-2023), Індія (24,469 млн тонн, більше на 10%), Японія (14,253 млн тонн, зростання на 0,8%), США (12,998 млн тонн, зниження на 2,6%), РФ (11,738 млн тонн, падіння на 3, 2%), Південна Корея (10,849 млн тонн, зростання на 0,2%), Туреччина (6,332 млн тонн, зростання на 34,5%), Німеччина (6,194 млн тонн, зростання на 4,6%), Іран (4,842 млн тонн, вище на 26,5%) і Бразилія (5,506 млн тонн, збільшення на 6,4%).
Загалом за 2 міс.-2024 виплавка сталі зросла на 3% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 306,883 млн тонн.
Водночас Україна за 2 міс-2024 виробила 1,076 млн тонн сталі, що на 52% вище за обсяги за аналогічний період 2023 року (за 2 міс-2023 – 708 тис. тонн). Країна перебуває на 21-му місці за підсумками 2 міс.-2024.
Як повідомлялося, за 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн (на рівні попереднього року), Індія (140,171 млн тонн, +11,8%), Японія (86,996 млн тонн, -2,5%), США (80,664 млн тонн, +0,2%), РФ (75,8 млн тонн, +5,6%), Південна Корея (66,676 млн тонн, +1,3%), Німеччина (35,438 млн тонн, -3,9%), Туреччина (33,714 млн тонн, -4%), Бразилія (31,869 млн тонн, -6,5%) та Іран (31,139 млн тонн, +1,8%).
Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебуває на 22-му місці за підсумками 2023 року.
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Українські підприємства 2023 року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні у 2,2 раза порівняно з 2022 роком – до $140,795 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт міді та мідних виробів за цей період скоротився на 20,1% – до $72,078 млн.
У грудні імпортовано міді на $20,856 млн, експортовано – на $6,906 млн.
Як повідомлялося, українські підприємства у 2022 році знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, а їхній експорт зменшився на 56,3% – до $90,245 млн.
Середня кількість дітей, позбавлених батьківського піклування, за час повномасштабної війни суттєво не змінилася, повідомила міністр соціальної політики України Оксана Жолнович.
“Загалом за минулий рік, за тією статистикою, яку ми отримали, середня кількість дітей, яка вилучається, не дуже змінилася, вона приблизно в тому самому форматі, що й щороку. Це близько 8-9 тис. дітей на рік”, – сказала Жолнович в ефірі національного телемарафону у вівторок.
Міністр зазначила, що через те, що значна кількість сімей із дітьми виїхала за кордон, виявлення складних життєвих обставин для них здійснюється поза Україною, а Мінсоцполітики тільки супроводжує цей процес.
Щодо позбавлення батьківського піклування, яке пов’язане з новими викликами через війну, то на сьогодні таких випадків, за словами Жолнович, близько 500.
Чистий приплив в Україну на тижні з 1 до 7 квітня зріс до рекордних 97 тис. осіб із 18 тис. тижнем раніше, що може пояснюватися великодніми святами і шкільними канікулами в Європі.
За даними Держприкордонслужби у Facebook, потік на виїзд з України в зазначений тиждень скоротився з 247 тис. до 241 тис. осіб, тоді як потік на в’їзд підскочив із 265 тис. до 338 тис. осіб.
Кількість легкових авто, які перетнули західний кордон України, за даними відомства, у 14-й тиждень року також зросла, проте не настільки значно – зі 127 тис. до 132 тис., а оформлених транспортних засобів із гуманітарними вантажами, навпаки, скоротилася – з 688 до 522.
Найбільший чистий приплив в Україну – від 15 до 27 тис. осіб на добу – фіксували 1-3 квітня, коли щодня в країну в’їжджало 47-58 тис. осіб, що призвело до утворення черг на кордоні, особливо з боку Польщі.
Прикордонна служба Польщі за останні сім днів також зафіксувала значний чистий приплив в Україну – 87,7 тис. осіб порівняно з 18,6 тис. тижнем раніше.
За даними польського відомства, тижневий потік з України до Польщі скоротився зі 165,8 тис. осіб до 155,3 тис. осіб, тоді як зворотний потік із Польщі до України зріс зі 184,4 тис. осіб до 243,0 тис. осіб.
Загалом від початку війни до 7 квітня 2023 року до Польщі з України прибуло 10,95 млн осіб, тоді як у зворотному напрямку прослідувало 9,17 млн осіб.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України змінився припливом, який тривав до 23 вересня і становив 409 тис. осіб.
Однак за останній тиждень вересня чистий відтік становив одразу 28 тис. осіб, і однією з можливих причин була реакція на мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а згодом вірогідною причиною тривалого чистого відтоку стали масовані обстріли енергетичної інфраструктури. Він тимчасово припинився в другій половині грудня – на початку січня на період свят, проте з другого тижня січня знову відновився і сумарно з кінця вересня до річниці повномасштабної війни сягнув 223 тис. осіб.
Однак з того моменту в Україну в’їхало вже на 130 тис. осіб більше, ніж виїхало.
Як зазначив на початку березня заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Згідно з даними УВКБ ООН на 4 квітня, загалом з України від початку війни виїхало (без урахування потоку на в’їзд) 20,19 млн осіб, із них до Польщі – 10,61 млн, Росії (дані на 3 жовтня) – 2,85 млн осіб, Угорщини – 2,45 млн осіб, Румунії – 2,19 млн осіб, Словаччини – 1,28 млн осіб, Молдови – 0,80 млн осіб, Білорусі – 0,02 млн осіб.
Водночас в Україну, за даними ООН, із 28 лютого 2022 року до 4 квітня 2023 року в’їхало (без урахування даних Угорщини, РФ і Білорусі) 11,63 млн осіб.
Кількість українців, зареєстрованих у Європі зі статусом тимчасового захисту або подібним, на 4 квітня сягнула 5,027 млн, збільшившись за тиждень на 19 тис.
Національна комісія охорони здоров’я КНР з неділі припинила публікувати щоденну статистику щодо ситуації з COVID-19, повідомляє “Ченнел Ньюс Ейша”.
“Значущу інформацію щодо COVID-19 публікуватиме Центр із контролю і профілактики захворювань КНР – для довідкової інформації та науково-дослідних робіт”, – ідеться в заяві комісії.
При цьому, уточнює “Ченнел Ньюс Ейша”, у комісії не пояснили причини такого кроку.
Також раніше, наприкінці листопада, коли щоденні нові випадки COVID-19 досягли рекордних показників, комісія перестала надавати дані про безсимптомні випадки зараження.
З 2020 року влада Китаю дотримувалася політики “нульової терпимості” до COVID-19: це означало, що з метою обмеження поширення вірусу застосовували такі заходи, як локдауни й обов’язковий карантин для тих, хто вступав у контакт з інфікованими людьми. Однак раніше в грудні цього року влада Китаю скасувала низку обмежень, ухвалених для стримування поширення вірусу, що спричинило різкий стрибок захворювань і випадків летального результату.
Так, минулого четверга рекордну кількість дзвінків на гарячу лінію щодо коронавірусу зареєстрували в місті Сучжоу (провінція Цзянсу). У неділю стало відомо, що кількість звернень центр до екстреної медичної допомоги в Ханчжоу (провінція Чжецзян) зросла більш ніж утричі порівняно з 2021 роком. Згідно з низкою підрахунків, десятки тисяч випадків COVID-19 можуть виявляти на день у міському окрузі Дунгуань (провінція Гуандун) і в місті Циндао (провінція Шаньдун) – значно вищий рівень інфікування, ніж у середньому по країні.
За різними даними, система охорони здоров’я в КНР виявилася не готовою до зміни політики та зазнає тиску через брак ресурсів. Тим часом, вірус починає поширюватися в сільській місцевості Китаю.
За даними порталу Worldometers, який спеціалізується на статистичних даних щодо найважливіших світових подій, за весь час пандемії в КНР діагностували приблизно 400,1 тис. випадків коронавірусу і 5,2 тис. летальних випадків від наслідків зараження.
Остання статистика захворюваності на коронавірус у Бельгії підтверджує наукові моделі про настання нової “хвилі” COVID-19 до середини жовтня, повідомив інститут громадської охорони здоров’я Sciensano.
Опубліковані у вівторок оновлені дані Sciensano вказують на значне зростання заражень коронавірусною інфекцією та госпіталізацій із COVID-19.
Минулого тижня щоденне зараження досягало в середньому 2823 випадки, що означає збільшення на 26% по відношенню до попереднього. У той же період щодня госпіталізували в середньому 94 пацієнти. Цей показник зріс протягом тижня на 28%.
Переважна більшість хворих (92,3%) заражається підваріантом штаму Omicron BA.5. Число нових випадків захворювання досягло 306 на 100 тис. мешканців за 14 днів.
Середня щоденна кількість смертей від коронавірусу збільшилася майже до чотирьох осіб, тобто на 42% більше, ніж у попередній тиждень. З початку пандемії в Бельгії від COVID-19 померло 32 690 осіб.
Тим часом у Франції у зв’язку із зростанням заражень коронавірусом розглядається питання про відновлення обов’язкового носіння захисних масок, повідомила у вівторок в ефірі радіостанції RMC голова французького комітету зі спостереження за санітарними ризиками (Covars), імунолог Бріжіт Отран.
“Усі показники зростають: позитивні тести, кількість госпіталізацій, візитів у приймальні покої лікарень, і навіть планується збільшення госпіталізацій у відділеннях реанімації. Тобто так, це восьма “хвиля”, – констатувала професор Отран.
“Справді, потрібно носити маски”, – заявила вона.
