Законопроєкт “Про застосування допоміжних репродуктивних технологій” (№13638 ) може кардинально змінити надання медичних послуг з репродуктивних технологій та призвести до втрати Україною статусу “репродуктивного хабу Європи”, він потребує значного доопрацювання із залученням професійної експертної спільноти, вважають опитані агентством “Інтерфакс-Україна” експерти.
“За різними оцінками, до 40–60% пацієнтів у великих клініках репродуктивної медицини — іноземці (особливо з ЄС, Великої Британії, США, Канади, Ізраїлю, Китаю). Якщо закон не передбачить прозорих механізмів для іноземних пацієнтів, наприклад, офіційних медичних віз чи угод між країнами, Україна може втратити статус “репродуктивного хабу Європи”, – сказав завідувач відділу допоміжних репродуктивних технологій завідувач відділу допоміжних репродуктивних технологій медичного гінекологічного центру (МГК) Adonis, провідний репродуктолог Дмитро Білецький..
За його словами, наразі Україна входить до топ-10 світових напрямів застосування репродуктивних технологій, зокрема, завдяки, “демократичній вартості: цикл ЕКЗ (IVF) в Україні коштує в три-п’ять разів дешевше, ніж у більшості країн ЄС або США”, високому рівню фахівців і технологій, сертифікації багатьох клінік за міжнародними стандартами, а також завдяки тому, що “законодавство України дозволяло практично всі методи ДРТ — донорські яйцеклітини, сперму, ембріони, програми ЕКЗ для подружжя й одиноких жінок”.
“В Україні дозволено анонімне донорство і створення ембріонів для зберігання, що не скрізь прийнятно”, – сказав він.
Прогнозуючи вплив законопроєкту у разі його прийняття, Білецький очікує в короткостроковій перспективі (один-два роки), що Україна може втратити частину пацієнтів на програми репродуктивних технологій (ДРТ), хоча в цілому запит залишиться високим, бо дозволеними залишаться процедури ЕКЗ, донорства, ембріонального банкінгу, а українські клініки мають визнану міжнародну репутацію та конкурентну вартість.
Втім він прогнозує, що вже в середньостроковій перспективі (три-пять років), “якщо правила щодо іноземців залишаться суворими (особливо на рівні перевезення ембріонів, донорства та сурогатного материнства), запит зменшиться на 20–40%”.
В той же час, коментуючи влив передбаченої законопроектом заборони донорства (донації) ембріонів на розвиток репродуктивної перспективи в цілому, Білецький зазначив, що “заборона донорства (донації) ембріонів призведе до того, що частина пацієнтів просто втратить можливість лікування безпліддя, а також до збільшення кількості “невикористаних” ембріонів у клініках”.
“Зараз частина пар добровільно віддає заморожені ембріони іншим. Якщо це заборонять — ембріони доведеться або зберігати (що дорого), або знищувати. Це піднімає і етичне питання: “що робити з ембріонами, які могли б дати життя”, – сказав він.
За його оцінками, програми донорських ембріонів можуть становити до 10–15% усіх процедур ЕКЗ, тому клініки, що спеціалізуються на “повних циклах” (створення, донорство, сурогатне материнство), втратять значну частку клієнтів.
“Багато іноземних пацієнтів приїжджало саме на програми з донорськими ембріонами — це була унікальна українська перевага, бо в багатьох країнах (наприклад, в Німеччині, Італії) це заборонено. Заборона означатиме втрату одного з ключових напрямів репродуктивної медицини. Україна фактично втрачає один з найгуманніших механізмів допомоги безплідним парам”, – сказав він.
Зі свого боку, лідерка напряму допоміжних репродуктивних технологій медичної мережі “Добробут” Світлана Шиянова також прогнозує, що “прийняття вказаного законопроєкту призведе до різкого зниження міжнародного попиту, оскільки він передбачає дві критичні обмежувальні норми – заборону надання послуг сурогатного материнства, якщо один з подружжя є громадянином держави, де такий метод заборонено, а також вимогу, щоб один з подружжя був громадянином України (для сурогатного материнства)”.
“Ці норми фактично закривають міжнародний ринок сурогатного материнства, який приносив значні інвестиції в медичну сферу. Очікується різке падіння міжнародного запиту”, – сказала вона.
Крім того, Шиянова зазначила, що передбачена законопроєктом заборона донації ембріонів “є однією з найбільш обмежувальних та суперечливих норм законопроєкту”, яка, до того ж суперечить принципам доказовості (Европейської асоціації репродукції, ESHRE) та забирає останній шанс у найбільш вразливої категорії пацієнтів, змушуючи їх шукати цю послугу за кордоном.
“Для клінік це означає виключення важливої послуги з переліку, що обмежує можливість надавати повний спектр ДРТ та комплексно супроводжувати пацієнта”, – сказала вона.
На думку Шиянової, наразі нормативного врегулювання потребують такі аспекти репродуктивної медицини, як визначення безпліддя, визначенння, хто є суб’єктом права на ДРТ, необхідність закріплення анонімності донації, регулювання компенсацій, а також відсутність чіткого механізму створення єдиного національного реєстру ДРТ та стандартизованого моніторингу результативності.
Як повідомлялося, представники Української асоціації репродуктивної медицини (УАРМ) вважають, що урядовий законопроєкт №13683 “Про застосування допоміжних репродуктивних технологій” обмежить доступ українців до таких технологій.
Теги: Урядовий законопроект про репродуктивні технології може призвести до втрати Україною статусу “репродуктивного хабу Європи” – експерти
Законопроєкт “Про застосування допоміжних репродуктивних технологій” (№13638 ) може кардинально змінити надання медичних послуг з репродуктивних технологій та призвести до втрати Україною статусу “репродуктивного хабу Європи”, він потребує значного доопрацювання із залученням професійної експертної спільноти, вважають опитані агентством “Інтерфакс-Україна” експерти.
“За різними оцінками, до 40–60% пацієнтів у великих клініках репродуктивної медицини — іноземці (особливо з ЄС, Великої Британії, США, Канади, Ізраїлю, Китаю). Якщо закон не передбачить прозорих механізмів для іноземних пацієнтів, наприклад, офіційних медичних віз чи угод між країнами, Україна може втратити статус “репродуктивного хабу Європи”, – сказав завідувач відділу допоміжних репродуктивних технологій завідувач відділу допоміжних репродуктивних технологій медичного гінекологічного центру (МГК) Adonis, провідний репродуктолог Дмитро Білецький..
За його словами, наразі Україна входить до топ-10 світових напрямів застосування репродуктивних технологій, зокрема, завдяки, “демократичній вартості: цикл ЕКЗ (IVF) в Україні коштує в три-п’ять разів дешевше, ніж у більшості країн ЄС або США”, високому рівню фахівців і технологій, сертифікації багатьох клінік за міжнародними стандартами, а також завдяки тому, що “законодавство України дозволяло практично всі методи ДРТ — донорські яйцеклітини, сперму, ембріони, програми ЕКЗ для подружжя й одиноких жінок”.
“В Україні дозволено анонімне донорство і створення ембріонів для зберігання, що не скрізь прийнятно”, – сказав він.
Прогнозуючи вплив законопроєкту у разі його прийняття, Білецький очікує в короткостроковій перспективі (один-два роки), що Україна може втратити частину пацієнтів на програми репродуктивних технологій (ДРТ), хоча в цілому запит залишиться високим, бо дозволеними залишаться процедури ЕКЗ, донорства, ембріонального банкінгу, а українські клініки мають визнану міжнародну репутацію та конкурентну вартість.
Втім він прогнозує, що вже в середньостроковій перспективі (три-пять років), “якщо правила щодо іноземців залишаться суворими (особливо на рівні перевезення ембріонів, донорства та сурогатного материнства), запит зменшиться на 20–40%”.
В той же час, коментуючи влив передбаченої законопроектом заборони донорства (донації) ембріонів на розвиток репродуктивної перспективи в цілому, Білецький зазначив, що “заборона донорства (донації) ембріонів призведе до того, що частина пацієнтів просто втратить можливість лікування безпліддя, а також до збільшення кількості “невикористаних” ембріонів у клініках”.
“Зараз частина пар добровільно віддає заморожені ембріони іншим. Якщо це заборонять — ембріони доведеться або зберігати (що дорого), або знищувати. Це піднімає і етичне питання: “що робити з ембріонами, які могли б дати життя”, – сказав він.
За його оцінками, програми донорських ембріонів можуть становити до 10–15% усіх процедур ЕКЗ, тому клініки, що спеціалізуються на “повних циклах” (створення, донорство, сурогатне материнство), втратять значну частку клієнтів.
“Багато іноземних пацієнтів приїжджало саме на програми з донорськими ембріонами — це була унікальна українська перевага, бо в багатьох країнах (наприклад, в Німеччині, Італії) це заборонено. Заборона означатиме втрату одного з ключових напрямів репродуктивної медицини. Україна фактично втрачає один з найгуманніших механізмів допомоги безплідним парам”, – сказав він.
Зі свого боку, лідерка напряму допоміжних репродуктивних технологій медичної мережі “Добробут” Світлана Шиянова також прогнозує, що “прийняття вказаного законопроєкту призведе до різкого зниження міжнародного попиту, оскільки він передбачає дві критичні обмежувальні норми – заборону надання послуг сурогатного материнства, якщо один з подружжя є громадянином держави, де такий метод заборонено, а також вимогу, щоб один з подружжя був громадянином України (для сурогатного материнства)”.
“Ці норми фактично закривають міжнародний ринок сурогатного материнства, який приносив значні інвестиції в медичну сферу. Очікується різке падіння міжнародного запиту”, – сказала вона.
Крім того, Шиянова зазначила, що передбачена законопроєктом заборона донації ембріонів “є однією з найбільш обмежувальних та суперечливих норм законопроєкту”, яка, до того ж суперечить принципам доказовості (Европейської асоціації репродукції, ESHRE) та забирає останній шанс у найбільш вразливої категорії пацієнтів, змушуючи їх шукати цю послугу за кордоном.
“Для клінік це означає виключення важливої послуги з переліку, що обмежує можливість надавати повний спектр ДРТ та комплексно супроводжувати пацієнта”, – сказала вона.
На думку Шиянової, наразі нормативного врегулювання потребують такі аспекти репродуктивної медицини, як визначення безпліддя, визначенння, хто є суб’єктом права на ДРТ, необхідність закріплення анонімності донації, регулювання компенсацій, а також відсутність чіткого механізму створення єдиного національного реєстру ДРТ та стандартизованого моніторингу результативності.
Як повідомлялося, представники Української асоціації репродуктивної медицини (УАРМ) вважають, що урядовий законопроєкт №13683 “Про застосування допоміжних репродуктивних технологій” обмежить доступ українців до таких технологій.
АДОНИС, білецький, законопроєкт, репродуктивна, ТЕХНОЛОГІЇ, шиянова
Південноафриканський бізнесмен Еррол Маск, батько мільярдера Ілона Маска, здійснив ознайомчий візит до Боснії і Герцеговини та Сербії, вивчаючи потенціал регіону для заснування Інституту гравітаційних і просторово-часових досліджень, який планується зосередити на темах гравітації, простору‑часу, тераформування та довголіття, повідомляє Reuters.
Раніше Маск розглядав Дубай як можливу локацію, але відмовився від цієї ідеї, оскільки друзі з Балкан переконали його особисто оцінити потенціал Сербії та Боснії.
Він зазначив, що був приємно здивований рівнем інфраструктури, діловим середовищем та доступністю, заявивши: «економіка, поведінка людей… це ідилія».
Представники Торгово-промислової палати Федерації Боснії і Герцеговини презентували йому освічену робочу силу та економічний потенціал, а також запропонували використання об’єктів для майбутнього інституту.
Еррол Маск відвідав Сербію та Австрію в межах попередньої оцінки регіону та висловив упевненість, що Балкани є більш економічним та оперативним рішенням, ніж Дубай.
Маск розглядає інститут як приватну платформу, не прив’язану до урядів, яка приваблює фахівців, «не під ідеологічним тиском» і зацікавлених у радикальних наукових дослідженнях. Тематика передбачуваних досліджень включає гравітацію, простір‑час, ядерний синтез і довголіття — теми, що виходять за межі традиційної академічної науки.
Хоча остаточне рішення ще не ухвалено, Боснія і Сербія розглядаються Ерролом Маском як локації з нижчою вартістю та кращими людськими ресурсами порівняно з альтернативами.
З початку 2025 року судова система України демонструє певний прогрес у впровадженні нових технологій, але є затримки в розгляді справ і виконанні судових рішень, вважає адвокат адвокатського об’єднання Barristers Віталій Чаюн.
“Війна вплинула на всі аспекти функціонування судів, від фізичної безпеки суддів до доступу громадян до правосуддя. Незважаючи на це, суди продовжують працювати, адаптуючись до умов воєнного стану та вимог євроінтеграційних реформ. У першому півріччі 2025 року судова система демонструє певний прогрес у впровадженні нових технологій і реформ, але стикається з низкою проблем, таких як затримки в розгляді справ і труднощі з виконанням судових рішень«, – сказав він агентству »Інтерфакс-Україна“.
Чаюн нагадав, що в 2024 році на розгляд до судів усіх інстанцій і юрисдикцій надійшло 5,3 млн справ, з них суди розглянули 4,4 млн справ.
«Не розглянутими залишилися приблизно мільйон прав. Це свідчить про значне навантаження на судову систему, особливо з огляду на умови воєнного стану та кадровий дефіцит. Можна припустити, що кількість справ у 2025 році залишатиметься високою, з огляду на зростання у 2024 році та продовження воєнного стану», – сказав він.
Чаюн зазначив, що в першому півріччі 2025 року судова система України «продовжує адаптацію до умов війни та реформування в рамках підготовки до вступу в ЄС», а серед основних тенденцій роботи судової системи можна визначити впровадження дистанційних судових засідань, які дозволяють проводити слухання без фізичної присутності учасників.
«Це особливо важливо в умовах війни, коли багато громадян є внутрішньо переміщеними особами або проживають у зонах бойових дій. З урахуванням таких викликів розвиток дистанційного судового провадження стає пріоритетним завданням, виконання якого зможе забезпечити ефективність судового розгляду та процесуальну економію», – сказав він.
Крім того, Чаюн звернув увагу на проблему заповнення суддівських вакансій: у 2025 році планується призначити 1800 суддів до місцевих судів, 550 – до апеляційних і 25 – до Вищого антикорупційного суду. Втім, через тривалість процедур призначення суддів «суддівський корпус залишається “знекровленим” вже багато років».
Чаюн також відзначив процеси модернізації судових ІТ-систем і створення нових спеціалізованих судів.
Коментуючи терміни розгляду справ в українських судах, юрист звернув увагу, що вони «залишаються однією з ключових проблем». «Розгляд справ може затягуватися на роки через брак фінансування на базові потреби, такі як марки, конверти та канцелярське приладдя, необхідні для відправки кореспонденції учасникам справ», – сказав він.
За словами Чаюна, затримки стосуються «всіх типів справ, включаючи економічні, які часто є складними через велику кількість документів і сторін». Він нагадав, що протягом січня-квітня 2025 року на розгляді в судах різних інстанцій перебувало 59,4 тис. справ за позовами до органів ДНС на суму 413,8 млрд грн. У той же час було розглянуто 6,9 тис. справ на суму 78,7 млрд грн, з них: на користь органів ДНС – 2,3 тис. справ (у т.ч. немайнові спори) на суму 44,4 млрд грн, і на користь платників податків – 4,6 тис. справ на 34,3 млрд грн.
“Хоча точних даних про терміни розгляду економічних справ у першому півріччі 2025 року немає, затримки зберігаються через перевантаженість судів і обмежене фінансування. Очікується, що заповнення суддівських вакансій і модернізація ІТ-систем у майбутньому сприятимуть прискоренню розгляду справ, але в першому півріччі 2025 року значних поліпшень досягнуто не було, а кадровий голод у суддівській системі тільки посилює негативні тенденції”, – підкреслив юрист.
Він також звернув увагу на низку проблем з виконанням судових рішень. “Виконання судових рішень залишається однією з найгостріших проблем судової системи, адже понад половина судових рішень залишаються невиконаними. У 2025 році планується прийняття нового закону про цифровізацію виконавчого провадження та впровадження стратегії для поліпшення роботи виконавчої служби. Це свідчить про визнання державою наявних проблем у цій сфері. Однак протягом 2025 року, ймовірно, проблеми з виконанням судових рішень будуть зберігатися через недостатню ефективність виконавчої служби та брак ресурсів”, – сказав юрист.
“Судова система України в першому півріччі 2025 року демонструє поступовий прогрес у впровадженні реформ, проте затримки з розглядом справ, обмежений доступ до правосуддя через фінансові та технічні проблеми, а також труднощі з виконанням судових рішень залишаються значними викликами. Адвокати змушені адаптуватися до цих умов, що вимагає додаткових зусиль для захисту прав клієнтів. Подальші реформи та підтримка з боку держави і міжнародних партнерів є критично важливими для забезпечення ефективного і справедливого правосуддя в Україні”, – резюмував він.
З проблемою дефіциту кадрів в Україні бізнес може впоратися через інвестиції в технологічні продукти й автоматизацію процесів, вважає власник мереж Eva і Varus, президент корпорації TERWIN Руслан Шостак.
“Я не бачу великої проблеми (з дефіцитом кадрів). Так, вона є, на неї закривати очі не можна, але за статистикою Україну покинуло не так вже й багато людей. Весь наш бізнес був неефективний у плані використання людського ресурсу, що робило нас неконкурентними з аналогічним бізнесом у Європі та світі. Але для цього є одне рішення – гроші. У нас немає грошей на реконструкцію виробництв і підприємств. Якщо ж у нас будуть гроші, програмні продукти, нове роботизоване обладнання, то ми зможемо це питання вирішити”, – розповів Шостак на саміті Business Wisdom Summit у Києві в середу.
За словами Шостака, незважаючи на незначний відтік клієнтів, його бізнес демонструє зростання: в онлайні торік зростання становило майже 100%, у ритейлі – 30%. Крім того, ведеться будівництво нових логістичних хабів у Києві, Львові, Дніпрі.
Шостак зазначив, тоді як в Україні розвиток бізнесу гальмується через війну і складну економічну ситуацію, світовий бізнес зазнає змін і використовує нові можливості, зокрема штучний інтелект.
“Зараз ми фокусуємося на геополітиці, але в наступні 20 років ми зіткнемося з глобальними проблемами економіки, зміною спеціальностей, професій. Саме штучний інтелект зараз просуває найпотужніші зміни”, – вважає Шостак.
Як повідомлялося, у жовтні 2023 року 17 компаній, що перебувають в управлінні Шостака, у яких сумарно працює 30 тис. осіб, об’єдналися в “Тервін” (TERWIN). Ідеться про ТОВ “Омега”, “Руш”, “Тервін Груп”, “Тіксід”, “Таврія Хаб”, “Миттєва”, “Формсайт”, “Дігамма”, “Мілтон-Групп”, “Салтора Плюс”, “Фірма “Аріант”, “Нове Будівництво 2017”, “Альтаїр Д”, “Апекс Н”, “Аспект Д”, “Латтеро”, БО “Благодійний Фонд “Руслана Шостака”. Сумарні активи корпорації оцінюють у $1,6 млрд. Сукупний виторг компаній у довоєнний період сягав $2 млрд, а 2023 року очікували на рівні $1,7 млрд.
У листопаді 2023 року Шостак і СЕО UkraineInvest Сергій Цівкач підписали меморандум про подальший супровід проєкту будівництва логістичних хабів у чотирьох областях України (Одеській, Львівській, Дніпропетровській, Київській) із загальним обсягом інвестицій понад $500 млн.
БИЗНЕС, дефіцит кадрів, ІНВЕСТИЦІЇ, корпорація TERWIN, ТЕХНОЛОГІЇ, УКРАЇНА
ОТП Банк використовує новітні технології для розвитку послуг факторингового фінансування, що дозволяє значно прискорити робочі процеси та надавати фінансування клієнтам швидше. Про це розповіла Начальник Відділу факторингового фінансування ОТП Банку Ліна Заіка під час круглого столу на тему: «Як факторинг може підтримати розвиток бізнесу під час війни», організованого «Фінансовим клубом».
За її словами, Банк перейшов на повний електронний документообіг: від підписання відповідних договорів та оформлення документів щодо відступлення права грошової вимоги до укладення реєстрів та зберігання кредитної справи. «Ми активно залучаємо нові технології, в тому числі й роботи, штучний інтелект та всі можливі засоби, які допомагають, наприклад, у перевірці підтверджуючих документів до заявок на видачу фінансування, прискорюють робочі процеси. Розвиваємося так, щоб у клієнтів була можливість обмінюватись онлайн не тільки електронними документами, а й отримувати всю необхідну інформацію від Банку», – сказала Л.Заіка.
Факторингове фінансування для малих та середніх підприємств (МСП) є доступним та зручним продуктом. Факторинг дозволяє отримати обігові кошти для бізнесу відразу після поставки товару, не чекаючи закінчення відтермінування платежу за договором з покупцем. «Такий вид фінансування є особливо актуальним для невеликих компаній з обмеженим обсягом власних активів завдяки відсутності необхідності надання забезпечення, а також зниженню відсоткового навантаження для них», – додала вона.
Цей інструмент банківського фінансування отримав підтримку від держави у вигляді програми «Доступний факторинг», що діє у межах державної підтримки бізнесу «Доступні кредити 5-7-9%» для забезпечення оборотним капіталом МСП.
ОТП Банк одним з перших долучився до втілення у життя програми «Доступний факторинг». «Банк вже розглядає декілька лімітів і планує найближчим часом підписати перші угоди з факторингу у межах програми «5-7-9», – сказала Начальник Відділу факторингового фінансування.
Про державну програму «Доступний факторинг» (дані Міністерства фінансів). Фінансова підтримка суб’єктів господарювання за договорами факторингу передбачає компенсацію відсоткової ставки на рівні до 13% річних. Уповноважений фактор надаватиме факторинг суб’єкту господарювання у розмірі до 95% дебіторської заборгованості, але сума фінансування не може перевищувати 150 мільйонів гривень, включаючи кошти, отримані за програмами «Доступні кредити 5-7-9%» та «Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%». До програми можуть долучитися МСП – резиденти України, що здійснюють постачання товарів, виготовлених українським товаровиробником, на умовах відстрочення платежу, кінцеві бенефіціарні власники (контролери) яких є фізичні особи – резиденти України та сільськогосподарські товаровиробники.
Триває робота з передачі Україні ізраїльських технологій, пов’язаних із розумним сповіщенням про ракети і дрони, повідомив посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук.
“Щодо офіційних речей, які ми можемо коментувати, – триває робота з передачі ізраїльських технологій, пов’язаних із розумним сповіщенням щодо ракет і дронів. Ця технологія офіційно передається ізраїльською стороною. І думаю, що за певний час ми отримаємо її повністю”, – сказав він на брифінгу в Media Center Ukraine.
Посол додав, що все ж таки Україна потребує більш активної військово-технічної співпраці. Однак, за його словами, є безліч проєктів, які поки що публічно не можна коментувати.
“Щоб щодо іранських дронів була конкретика, думаю, потрібно кілька тижнів. Оскільки уряд тільки приступив до роботи, йому потрібно ухвалювати рішення з урахуванням позиції США як основного стратегічного партнера, і інтересів громадськості”, – зазначив посол.
Він пояснив, що розрив між правим блоком, який прийшов до влади, і лівими силами дуже незначний – 40 тис. виборців, і на порядку денному дуже багато питань, пов’язаних із внутрішньою політикою, а також палестинське питання.
“Тобто питання України не є першочерговим. Хоча ми всіма силами намагаємося зробити його таким”, – додав Корнійчук.
Водночас МЗС Ізраїлю заявило, що питання війни в Україні є одним із пріоритетів, зазначив український дипломат.
“Міністр заявив, що він сприятиме більшому наданню Україні допомоги, не конкретизуючи її”, – сказав посол.
