Омніканальний ритейлер електроніки та побутової техніки “Фокстрот” за підсумками “чорної п’ятниці” (з 24 листопада до 1 грудня) зафіксував збільшення загального товарообігу у 2,6 раза, онлайн-продажів – на 215% порівняно з минулим тижнем, повідомила пресслужба ритейлера.
Трафік за цей період на Foxtrot.ua зріс теж у 2,6 раза (тиждень до тижня) і в 1,5 раза рік до року; середній чек становив 9348 грн (+134%). Найдовший чек мав 43 позиції; а за найдорожчу покупку сплатили 630 тис грн. (телевізор Samsung QE115QN90FUXUA).
“Ми бачили, як багато покупців готувалися до “чорної п’ятниці” заздалегідь, планували витрати й чекали на знижки. Тому сфокусувалися на тому, що справді важливо: задовольнити ці очікування в повному обсязі, запропонувавши найкращі ціни року, широкий акційний асортимент, безкоштовну доставку, доступні кредити і сервіс, який працює на високому рівні навіть у складні часи. І саме такий підхід дозволив нам отримати гідні результати цього “спринту”, – прокоментував СЕО мережі “Фокстрот” Юрій Поліщук, слова якого наведено у прессрелізі.
Ритейлер зауважив, що поведінка покупців відрізнялася залежно від регіону. Західні регіони відчутно пожвавішали вже з понеділка – там продажі зросли втричі, тоді як у центрі та на сході покупці активізувалися в другу половину тижня. Найвищий ажіотаж по всій країні припав на неділю: саме цього дня мережа зафіксувала найбільшу динаміку продажів.
Кількість активних користувачів мобільного застосунку Foxtrot зросла на 176% порівняно з минулим роком. П’ятірка міст-лідерів за кількістю онлайн-замовлень залишається незмінною: Київ, Львів, Дніпро, Одеса та Харків.
Щодо товарних категорій, то перше місце за кількістю реалізованої продукції посіли смартфони: їх продажі зросли більше ніж удвічі, причому найактивніше купували преміальні бренди, зокрема Samsung та Apple.
Телевізори – категорія, яка падала кілька років поспіль через відключення світла, приросла в товарообігу уп’ятеро і в 4 рази в кількості проданих одиниць відповідно до звичайного тижня. Попитом користувалися зокрема великі діагоналі 100-115 дюймів, OLED/QLED/miniLED.
Ігрові консолі стали ще однією “зіркою” Black Friday. За три дні клієнти “Фокстроту” купили стільки PS, скільки торік за пів місяця, або в 2,2 раза більше аніж звичайного тижня. Очікуваний приріст показали ноутбуки (втричі), стільки само – пилососи та вбудована техніка, дещо випередили їх мультипечі (зростання в 4 раза) та кавомашини і кухонні компбайни (в 3,5 раза), тим часом як холодильники і пральні машини приросли лиш удвічі.
Тренд сезону – “домашні сети”. Клієнти купували кілька товарів одразу: від зарядок і навушників до великої техніки одним чеком. Підвищений попит на зарядні станції, генератори, павербанки триває другий місяць поспіль – для цієї категорії “чорна п’ятниця” фактично стартувала ще 10 жовтня.
Аксесуари і посуд, зазвичай, є драйверами продажів в кількісному виразі у “чорну п’ятницю”, тож тут ритейлер отримав традиційний приріст – майже утричі. Найбільше купували сковорідки і набори кастрюль.
Понад 65% усіх покупок було оформлено через мобільний застосунок продавця. Ще один індикатор зміни поведінки – структура оплат: 54% усіх продажів – безготівкова оплата. При цьому майже половину цих транзакцій (47%) продавці прийняли безпосередньо в торговій залі: через Tap to Phone, який масштабували по всій мережі якраз напередодні “чорної п’ятниці” (14%), персональні POS-термінали (32%) та цифрові методи оплати на кшталт LiqPay (2%).
Доступність пролонгованих кредитних програм (до 24 місяців) також суттєво вплинула на динаміку попиту: частка покупок у кредит зросла до 40% від усіх продажів, що на 10% вище за звичайний період.
У релізі зазначається, що головний технологічний прорив року стався в комунікаціях: AI-консультант прийняв на себе частину рутинних звернень. Як результат, частка діалогів у чатах, успішно закритих за допомогою штучного інтелекту, зросла у понад 6 разів (+622%) порівняно з аналогічним періодом минулого року, або ж 28% від усіх звернень. Крім того, контакт-центр “Фокстрот” спрацював не лише як підтримка, а і як потужний канал збуту. Кількість замовлень, оформлених операторами, збільшилася на 54%.
“Фокстрот” – одна з найбільших в Україні омніканальних торговельних мереж за кількістю магазинів і обсягами продажу електроніки та побутової техніки. Станом на листопад 2025 року компанія оперує 127 магазинами, які працюють у 67 містах, онлайн-майданчиком Foxtrot.ua і однойменним мобільним застосунком. Упродовж 2025 року мережа поповнилася чотирма новими магазинами: в Чабанах і Броварах на Київщині, в Одесі та Кривому Розі, – і модернізувала п’ять торгових об’єктів.
Згідно з даними Opendatabot, дохід ТОВ “ФТД-Ритейл” (Київ), яке розвиває мережу, за підсумками 2024 року становив 14 млрд 882,632 млн грн, що на 17,6% більше, ніж за 2023 рік, а чистий прибуток – 6 млн 721 тис. грн проти 314 млн 436 тис. грн відповідно.
За перше півріччя 2025 року компанія отримала 7,3 млрд грн доходу, 66,5 млн грн чистого збитку.
Засновниками омніканального ритейлера “Фокстрот” є українські бізнесмени Геннадій Виходцев та Валерій Маковецький.
Товарообіг Varus.ua через доставку “Новою поштою” у першому півріччі 2025 року виріс в 1,61 раза порівняно з аналогічним періодом 2024 року, виторг мережі супермаркетів збільшився на 18,1%, повідомила пресслужба мережі.
“Онлайн-напрям продемонстрував високі результати за перше півріччя 2025 року. Частка ринку та товарообіг сервісу усвідомлених покупок Varus.ua збільшились удвічі порівняно з аналогічним періодом минулого року”, – повідомив e-commerce директор Varus.ua Олег Спірін.
Частота покупок на Varus.ua виросла на 10%, середній чек – на 15%.
Зазначається, що за підсумками першого півріччя кількість користувачів сайту зросла на 20%, а користувачів додатку – на 90%.
За даними компанії, товарообіг мережі супермаркетів Varus зріс на 18,1% порівняно з першим півріччям 2024 року. Відкрито три нових магазини: один – в Одесі, два – в Києві. Один зі столичних супермаркетів реалізовано у форматі “біля дому” Varus Home, який став другим об’єктом мережі такого формату.
Загальна кількість супермаркетів Varus становить 115 од.
У 2025 році Varus запускає чотири нові торгові марки. Наразі у мережі представлено 14 власних торгових марок (ВТМ), йдеться у пресрелізі. Частка ВТМ у загальному товарообігові мережі становить 10,5%.
За перше півріччя штат Varus поповнився 2009 співробітниками. За даними пресслужби, у липні молоді люди віком від 17 років склали 7% загального числа нових працівників.
Згідно з пресрелізом, у липні Varus отримав перший транш кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку – майже 630 млн грн із загальної суми кредиту понад 1 млрд грн. Решту коштів буде отримаго до кінця року в рамках проєкту з підвищення продовольчої безпеки вартістю 2,2 млрд грн.
“Отримані кошти спрямовуються на розширення мережі, підвищення стійкості бізнесу та впровадження енергоефективних рішень у рамках підходу Green Economy Transition (GET). Varus планує встановити сонячні панелі, модернізувати освітлення, впровадити реверсивні спліт-системи кондиціонування та розвинути стабільну логістику”, – повідомляє компанія, зазначаючи, що на 21 супермаркеті мережі вже встановлені СЕС.
Varus – національна мережа супермаркетів, представлена на ринку продуктового ритейлу України компанією “Омега”. Перший магазин мережі було відкрито 2003 року в Дніпрі, а загальна кількість – 115 супермаркетів у різних містах України та DarkStore у Києві. Мережа працює у декількох форматах: класичні супермаркети, магазини To Go та інтернет-магазин Varus.ua.
За даними Opendatabot, власником ТОВ “Омега” є кіпрська “Вейгант ентерпрайзіс лімітед”. Кінцевими бенефіціарами вказані Валерій Кіптик і Руслан Шостак.
Згідно з фінрезультатами компанії за 2024 рік, її виторг збільшився на 14,3% порівняно з попереднім роком – до 20 млрд грн. Чистий прибуток зменшився на 80,9% – до 38,2 млн грн.
Товарообіг між Україною та Польщею в 2024 році становив $11,7 млрд, з яких майже $7 млрд Польща експортувала в Україну, на $4,6 млрд імпортувала українські товари, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль за результатами польсько-українських діалогу.
За його словами, в заході брали представники польського бізнесу, зокрема компаній “Орлен” та Аnwil, з якими обговорювалася співпраця в сфері добрив та розвитку біоетанолу.
Міністр повідомив, що Україна в цілому ввозить з Польщі 1,5 млн тонн дизельного пального та бензину і на $354 млн безпосередньо мінеральних добрив.
“Увесь цей імпорт складає велику частину української агропродукції. Наприклад, щоб виростити тонну української кукурудзи, ми маємо імпортувати 75% складових. Тобто від успіху українських аграріїв залежить прибутковість міжнародних компаній, і польських в тому числі”, – написав міністр в Telegram.
Коваль висловив переконання у важливості діалогу мід українським і польським бізнесом. Він має відбуватися на основі цифр, холодного розуму та взаємовигідної співпраці: що краще розвиватиметься агросектор України, то більше зиску буде для польської сторони і навпаки.
Коваль закликав польський бізнес інвестувати в агропереробну галузь України, для якої важливо збільшувати додану вартість власної продукції.
“Ми цінуємо друзів, які були з нами, коли нам було важко, і ці друзі будуть разом з нами, коли нам буде легко. А легко буде скоро, бо найтемніший час перед світанком… Потрібно просто перетерпіти. Тому закликав знаходити точки дотику. Адже Україна – не загроза, Україна – партнер для руху вперед”, – резюмував міністр агрополітики.
Київ та Анкара зацікавлені у розширенні двосторонньої торгівлі та ставлять за мету збільшити взаємний товарообіг більш ніж в 1,5 рази – з $6,2 млрд за результатами 2024 року до $10 млрд, повідомила перший віцепрем’єр – міністр економіки України Юля Свириденко після зустрічі з міністром торгівлі Туреччини Омером Болатом.
“Минулого року імпорт з України до Туреччини становив $2 млрд, а загальний обсяг торгівлі між нашими країнами сягнув $6,2 млрд. Загальна мета – збільшити цей показник до $10 млрд, зокрема, за рахунок розширення і так значної торгівлі сільськогосподарською продукцією, а також іншими секторами”, – написала Свириденко у соцмережі X з Анкари.
“Відбувся обмін ідеями з нашими підрядниками щодо проектів на першочергових напрямах у відбудові України. Наш розвиток відносин з Україною в кожній сфері також буде для нас рушійною силою у відбудові країни”, – зазначив у свою чергу Болат.
За словами Свириденко, сторони також обговорили, яким чином турецькі компанії можуть отримати доступ до фінансових інструментів для підтримки зусиль з відбудови України.
Вона також подякувала міністру за рішення забезпечити максимальний доступ українських суден до турецьких портів.
“У березні ми очікуємо на візит турецької делегації в Україну для подальшого поглиблення співпраці між нашими приватними секторами у відновленні нашої країни”, – повідомила на завершення перший віцепрем’єр.
Згідно із даними Держстату, у 2024 році експорт з України до Туреччини знизився на 6,8% до показника 2023 року – до $2,21 млрд, тоді як імпорт з Туреччини – на 10,2%, до $4,24 млрд. Частка Туреччини в експорті товарів з України минулого року становила 5,3%, в імпорті – 6,0%. Більше тільки у Китаю, Польщі та Німеччини.
Основні статті українського експорту в Туреччину за 11 міс.-2024 – зернові культури ($0,65 млрд, +12,7% до 11 міс.-2023), жири та олія – $0,35 млрд (-56,1%), насіння олійних – $0,22 млрд (-31,8%), чорні метали – $0,16 млрд (+84,5%).
Найбільше за 11 міс.-2024 Україна імпортувала з Туреччини нафти та мінеральних палив – $0,55 млрд (-7,7%), чорних металів – $0,46 млрд (+28,6%), електричних машин – $0,23 млрд (-9,3%), їстівних плодів та горіхів – $0,20 млрд (+17,7%), котлів, машин – $0,20 млрд (+3,3%).
Україна і Єгипет 2024 року наростили товарообіг агропродукцією до $1,4 млрд, що на 32%, ніж роком раніше, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль за підсумками зустрічі з новопризначеним послом Арабської Республіки Єгипет в Україні Баракатом Алі Еллейті.
Міністр уточнив, що основою українського експорту були кукурудза, пшениця, соєві боби, рослинна олія. Своєю чергою, Україна найбільше імпортує з Єгипту цитрусових, картоплю, плоди горіхів тощо.
«Сторони обговорили потенціал нарощування українсько-єгипетського співробітництва у сфері сільського господарства, а також питання скорочення відтермінування платежів українським експортерам за поставлений товар, скасування деяких торговельних обмежень і митних зборів, а також можливість створення українського продовольчого хабу на території Єгипту», – написав він у Telеgram.
Як підкреслив Коваль, співпраця між Україною та Єгиптом має бути взаємовигідною для обох країн.
Сторони домовилися створити спільну робочу групу, яка напрацює «дорожню карту» для вирішення поточних питань.
Товарообіг через морські пункти пропуску 2024 року зріс на 28,2% – до 97,91 млн тонн, тоді як сушею скоротився на 8,1% – до 64,3 млн тонн, повідомила Держмитслужба.
Вона додала, що, крім того, через держкордон було оформлено переміщення трубопроводами 26,1 млн тонн товарів і лініями електропередач 6237,5 ГВт*год електроенергії, що відповідно на 8,1% менше та в 2,9 раза більше, ніж у 2023 році.
Згідно з даними Держмитслужби, ввезення товарів збільшилося на 10,3% – до 30,1 млн тонн, вивезення – на 10,9%, до 132,1 млн тонн.
Зазначається, що кількість пропущених через митний кордон морських суден минулого року зросла на 14,1% – до 10,4 тис., річкових – на 3%, до 34,4 тис., тоді як автотранспорту скоротилося на 6,8% – до 7 млн 670,2 тис., а залізничних вагонів – на 8,2%, до 1 млн 277,4 тис.
Крім того, у звітності Держмитслужби зазначено 0,2 тис. повітряних суден порівняно з 0,1 тис. 2023 року.
Відомство уточнило, що суходолом товарообіг зріс тільки через кордон із Польщею – на 1%, до 32,83%, тоді як через словацький і румунський кордон він знизився на 12% і 12,2% – відповідно до 13,36 млн тонн і 9,26 млн тонн, а через угорський та молдавський – упав на 22,1% і 26,5% – відповідно до 4,57 млн тонн і 4,27 млн тонн.
Коли ж ідеться про кількість пропущених транспортних засобів, то вона торік скоротилася на всіх кордонах: найменше з Молдовою – на 3,4%, до 1,44 млн, із Польщею – на 7,3%, до 4,32 млн, із Румунією – на 7,4%, до 1,51 млн, зі Словаччиною – на 8,7%, до 0,84 млн, і з Угорщиною – на 10%, до 0,90 млн.
Як раніше повідомляла Держмитслужба, у грошовому виразі експорт товарів з України 2024 року зріс на 18,5% – до $41,6 млрд, тоді як імпорт – на 11,3%, до $70,7 млрд.
