І Росія, і Китай зацікавлені в налагодженні відносин зі Сполученими Штатами, заявив президент США Дональд Трамп в ефірі шоу The Ingraham Angle на Fox News у вівторок.
На запитання ведучої чи можна вірити, що Путін насправді цього хоче, в той час як на нього має вплив «його близький друг, президент Китаю Сі», Трамп відповів, що «у нас є наші власні дискусії з президентом Китаю Сі, і він також хоче домовитися і ми хочемо домовитися з ним. І ми це зробимо».
У зближенні Росії та Китаю Трамп звинуватив адміністрацію Барака Обами.
«Обама дійсно змусив їх бути разом через енергетику і погану енергетичну політику. І коли він зробив так багато різних речей, він примусив (їх) до шлюбу, який ніколи б не мав відбутися. Тому що він неприродний. І з однієї причини: Росія має величезну територію, багато землі, а Китай не має достатньо землі. У Росії набагато менше населення, ніж у Китаї. І це природно, це завжди була природна ворожа ситуація», – сказав Трамп.
«Можливо, зараз вони дружні, але ми будемо дружні з обома. Я думаю, що ми будемо дружніми з обома. Ми вкрай потрібні Китаю в плані торгівлі, але ми повинні вирівняти дефіцит», – додав він.
«Я думаю, що президент Сі хотів би досягти згоди, і я думаю, що Росія хоче досягти згоди зі Сполученими Штатами», – резюмував Трамп.
За стандартними показниками, такими як зростання робочих місць, ВВП і фондового ринку, економіка США була у відмінній формі
Дональд Трамп продовжує стверджувати, що успадкував жахливу економіку від Джо Байдена, і багато американців вірять йому, хоча це неправда. Під час маркетингового заходу для компанії Tesla у Білому домі у вівторок Трамп заявив, що США та їхня економіка «пішли в пекло» за часів Байдена. Минулого тижня у своєму національному зверненні до Конгресу Трамп сказав: «Ми успадкували від попередньої адміністрації економічну катастрофу та інфляційний кошмар».
Але правда полягає в тому, що за стандартними економічними показниками економіка США була у відмінній формі, коли Байден передав Трампу ключі від Білого дому, хоча більшість американців, засмучених інфляцією, говорили соціологам, що економіка перебуває в поганому стані.
Коли Байден залишив посаду, рівень безробіття становив лише 4,1%, а за чотири роки перебування Байдена на посаді середній рівень безробіття був нижчим, ніж за будь-якого президента з 1960-х років. Трамп неодноразово виступав проти високої інфляції за часів Байдена, але факт залишається фактом: коли Байден залишив посаду, рівень інфляції знизився до 2,9% – більш ніж на дві третини від свого піку і наблизився до цільового показника інфляції, встановленого Федеральною резервною системою.
Мало того, зростання ВВП країни було вражаючим, збільшившись на 3,1% наприкінці президентського терміну Байдена. З моменту закінчення пандемії економічне зростання в США було значно вищим, ніж у Великій Британії, Франції, Німеччині та інших країнах G7. Незадовго до дня виборів журнал Economist опублікував статтю, в якій говорилося, що економіка США є «предметом заздрості всього світу» і «залишила інші багаті країни в пилу».
Трамп часто говорить, що зростання робочих місць за Байдена було жахливим, але факт залишається фактом: за час президентства Байдена в США було створено 16,6 млн робочих місць – більше, ніж за будь-який чотирирічний термін будь-якого попереднього президента США. За Трампа зростання робочих місць було набагато гіршим – протягом його першого чотирирічного терміну країна втратила 2,7 млн робочих місць, що робить президентство Трампа першим з часів Герберта Гувера, під час якого країна зазнала чистої втрати робочих місць. Пандемія значною мірою спричинила це, але навіть протягом перших трьох років президентства Трампа, до початку пандемії, зростання кількості робочих місць було лише вдвічі меншим, ніж за Байдена.
Нещодавно Трамп неодноразово вихвалявся, як його тарифи повернуть виробництво. Однак Трамп не помічає, що Байден домігся значних успіхів у відновленні виробництва та робочих місць на заводах. За більшості останніх президентів США втрачали робочі місця в промисловості, але за Байдена країна отримала вражаючі 750 000 робочих місць на заводах, що є найбільшим показником за будь-якого президента з 1970-х років. Основною причиною цього стало те, що в результаті ухвалення Байденом законодавства про «зелені» робочі місця та Закону про мікросхеми для стимулювання виробництва напівпровідників інвестиції у виробництво різко зросли, більш ніж удвічі за чотири роки перебування Байдена на посаді.
Байден неабияк пишався тим, як розвивалася економіка під його керівництвом, хоча йому не вдалося переконати більшість американців у тому, що справи йдуть добре. У грудні Байден написав: «Доходи зросли майже на $4 000 з урахуванням інфляції [з моменту його вступу на посаду], а профспілки домоглися підвищення заробітної плати від 25% до 60% в таких галузях, як автомобілебудування, порти, аерокосмічна промисловість і вантажоперевезення. Ми отримали 20 мільйонів заявок на відкриття малого бізнесу. Наша економіка зростала в середньому на 3% на рік протягом останніх чотирьох років – швидше, ніж будь-яка інша розвинена економіка. Внутрішнє виробництво енергії знаходиться на рекордно високому рівні».
Багато економістів категорично не погоджуються з твердженням Трампа про те, що він успадкував погану економіку. Пол Кругман писав, що в січні, коли Байден залишив посаду, США мали те, що було «дуже схоже на економіку Золотоволосої, в якій все більш-менш правильно». Марк Занді, головний економіст Moody’s Analytics, висловився ще більш оптимістично. «Президент Трамп успадкував економіку, яка є найкращою з тих, що коли-небудь були», – сказав він. «Економіка США є предметом заздрості решти світу, оскільки це єдина значна економіка, яка зростає швидше після пандемії, ніж до пандемії».
Трамп звертає увагу на один показник економіки понад усе: стан фондового ринку. Протягом чотирьох років Байдена Уолл-стріт працював дуже добре. Промисловий індекс Dow Jones виріс на 39%, а S&P 500 злетів на 55,7%, в тому числі на 28% протягом 2024 року. На противагу цьому, фондовий ринок в цілому знизився з моменту вступу Трампа на посаду, оскільки інвестори занепокоєні тарифною війною президента проти торговельних партнерів США.
Безумовно, за Байдена були серйозні економічні проблеми. Доступність житла була головною проблемою, а інфляція зросла до некомфортного рівня. Стрибок цін був спричинений здебільшого двома факторами: пандемією, яка породила світові проблеми з ланцюгами поставок, і війною Путіна в Україні, що призвела до зростання цін на продукти харчування та паливо. Але Трамп, засуджуючи Байдена за інфляцію, ігнорує все це.
Оскільки торговельна війна Трампа лякає ринки і змушує знервованих керівників компаній переглядати свої інвестиційні плани, багато економістів кажуть, що все більш і більш імовірно, що цього року США спіткнуться об рецесію.
Трамп давно відмовляється брати на себе відповідальність за помилки і проблеми, і, неодноразово заявляючи, що успадкував жахливу економіку, він, схоже, закладає основу для того, щоб звинуватити Байдена, якщо країна скотиться в болісну рецесію.
Джерело: https://www.theguardian.com/business/2025/mar/16/trump-biden-economy
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп пообіцяв, що в понеділок, 17 березня, з’являться новини про переговори з Україною і РФ про припинення вогню. Він повідомив про це в інтерв’ю журналістці Шеріл Еткіссон, відповідаючи на запитання про спілкування з Путіним.
«Ми маємо справу з ним, і я думаю, що це відбувається розумно. Ситуація дуже складна, ви знаєте, це кривава, жахлива війна. Я думаю, все йде добре. Ви знаєте, що в нас є угода про припинення вогню з українцями. І ми намагаємося отримати це з Росією. І я думаю, що поки що все пройшло добре. Ми дізнаємося трохи більше в понеділок. І, я сподіваюся, це буде добре», – сказав Трамп.
Президент США Дональд Трамп наказав припинити поставки всієї військової допомоги Україні через кілька днів після того, як між ним та президентом України Володимиром Зеленським під час зустрічі у Білому домі стався конфлікт, повідомляє Bloomberg.
За словами високопосадовця з Міністерства оборони, США припинять всю поточну військову допомогу Україні, доки Трамп не вирішить, що лідери країни продемонструють сумлінну прихильність до миру.
Чиновник сказав, що все військове обладнання США, яке нині не перебуває в Україні, буде призупинено, зокрема, зброю, яка перебуває транзитом в дорозі на літаках і кораблях, або яка очікує в транзитних зонах у Польщі.
За словами співрозмовника, зробити паузу Трамп наказав голові Пентагону Піту Хегсету.
Bloomberg зазначає, що президент США наполягає на швидкій угоді, щоб покласти край війні, яка триває вже три роки. Але коли Зеленський минулого тижня зажадав в Овальному кабінеті гарантій безпеки, щоб РФ не порушувала угод, Трамп сердито сказав йому повернутись, коли він буде готовий до миру.
Це, у свою чергу, змусило європейських союзників поквапитися з розробкою планів щодо постачання України зброї, а також щодо надання миротворців у рамках угоди. Однак Європі не вистачає багатьох інших видів зброї та можливостей, які зараз надають США. Офіційні особи союзників заявили, що поставок зброї, швидше за все, вистачить лише до літа.
Видання пише, що поки не зрозуміло, якою мірою указ Трампа вплине на обсяг допомоги. Він вступив на посаду глави держави, маючи 3,85 млрд доларів грошей, що залишилися від попередньої адміністрації у вигляді так званих президентських повноважень зі скорочення запасів США. Наразі незрозуміло, чи буде адміністрація Трампа насправді використовувати ці гроші для України, особливо з урахуванням того, що запаси зброї в США закінчуються і необхідно поповнювати.
Також рішення у понеділок виходить за межі простого припинення фінансування, але ставить під загрозу допомогу, яка вже доставляється або виконується. Це включає поставку критично важливих боєприпасів, сотень керованих реактивних систем залпового вогню і протитанкової зброї та інших можливостей. Припинення існуючих контрактів із промисловістю може також вимагати від США виплати певної форми плати за перерву компаніям, які почали виконувати замовлення.
США та Україна повинні були підписати угоду, яка б дозволила США отримати значну частку майбутніх доходів від видобутку природних ресурсів України, однак після п’ятничної зустрічі угода, судячи з усього, як пише Bloomberg, розвалилася.
У Білому домі тим часом підтверджують скасування поставок військової допомоги Україні, передає CNN.
“Президент чітко дав зрозуміти, що він зосереджений на мирі. Нам потрібно, щоб наші партнери також були віддані цій меті. Ми призупиняємо та переглядаємо нашу допомогу, щоб переконатися, що вона сприяє вирішенню проблеми” – сказав представник Білого дому.
Інший чиновник сказав, що пауза стосуватиметься всієї військової техніки, яка ще не знаходиться в Україні.
Пауза є прямою відповіддю на те, що Трамп вважає поганою поведінкою Зеленського минулого тижня, сказав чиновник. Вони зазначили, що пауза може бути знята, якщо Зеленський продемонструє нову прихильність до переговорів щодо припинення війни в Україні.
Президент США заявив, що Україна могла б «домовитися», щоб запобігти війні.
Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що в Україні необхідно провести вибори, оскільки у чинного президента Володимира Зеленського нібито низький рейтинг, а також про те, що РФ нібито хоче завершення війни.
«Зараз маємо ситуацію в Україні, коли давно не було виборів. Там воєнний стан введено. І лідер український тепер уже, хоч би як мені сумно це констатувати, його підтримка становить 4%», – сказав Трамп на пресконференції в Мар-а-Лаго за підсумками переговорів США і Росії в Ер-Ріяді 18 лютого.
За його словами, це не Росія вимагає проведення виборів в Україні, а це «об’єктивна ситуація», адже виборів уже давно не було.
Поки незрозуміло, звідки Трамп навів ці соціологічні дані.
Також президент США каже, що Росія набито «хоче зупинити» війну.
Зеленський відкинув початкову спробу США отримати контроль над корисними копалинами як плату за допомогу у війні з Росією
Президент України Володимир Зеленський відкинув початкову спробу США загнати в кут критично важливі для його країни корисні копалини як плату за продовження військової та економічної допомоги у війні з Росією.
Три джерела повідомили інформаційному агентству Reuters, що США запропонували взяти у власність 50% критично важливих корисних копалин України. Зеленський не відкинув цю пропозицію, але сказав, що вона поки що не містить необхідних Києву положень про безпеку.
Критичні корисні копалини – це метали та інша сировина, необхідна для виробництва високотехнологічної продукції, зокрема, пов’язаної з «зеленим» енергетичним переходом, а також побутової електроніки, інфраструктури штучного інтелекту та озброєнь.
Поспіх у боротьбі зі зміною клімату та відходом від викопного палива спричинив ажіотажний попит на мінерали енергетичного переходу, такі як кобальт, мідь, літій і нікель, які корисні для електрифікації транспорту та будівництва вітрових турбін. Ці та інші мінерали також використовуються для виробництва мобільних телефонів, центрів обробки даних зі штучним інтелектом і озброєнь, таких як винищувачі F-35, що зумовлює високий попит на них.
У міру того, як світова економіка і технології трансформуються, вартість критично важливих корисних копалин стрімко зростає, а геополітична конкуренція за доступ до них посилюється. У 2023 році Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) підрахувало, що ринок мінеральної сировини для енергетичного переходу досяг 320 млрд фунтів стерлінгів, що вдвічі більше, ніж п’ять років тому. І якщо країни повністю виконають свої зобов’язання щодо чистої енергії та клімату, попит, як очікується, зросте більш ніж удвічі до 2030 року і потроїться до 2040 року, повідомляє агентство.
Термін «критичні корисні копалини» є не стільки науковим, скільки політичним терміном, і різні країни мають різні списки критичних корисних копалин залежно від їхніх внутрішніх і геополітичних цілей.
У 2022 році Геологічна служба США (USGS) опублікувала список з 50 мінералів, від алюмінію до цирконію, які, на її думку, «відіграють значну роль у нашій національній безпеці, економіці, розвитку відновлюваної енергетики та інфраструктури». Серед них – миш’як, який використовується для виробництва напівпровідників; берилій, який використовується як легуючий агент в аерокосмічній і оборонній промисловості; кобальт, літій і графіт, необхідні для виробництва акумуляторів; індій, завдяки якому екрани реагують на дотик пальця; і телур, який використовується для виробництва сонячної енергії.
Закон США «Про енергетику» передбачає, що список має оновлюватися кожні три роки, а це означає, що цього року він буде переглянутий, і буде цікаво подивитися, які мінерали з’являться або зникнуть з огляду на нову політичну ситуацію в країні.
Рідкоземельні елементи (РЗЕ) – це підгрупа з 17 критично важливих мінералів, які є незамінними для мобільних телефонів, електромобілів, систем наведення ракет та інших електронних, промислових та енергетичних застосувань.
Незважаючи на свою назву, більшість рідкісноземельних елементів не є особливо рідкісними, але їх видобуток і переробка є надзвичайно складним – і дуже руйнівним для довкілля – тобто виробництво зосереджене в дуже небагатьох місцях, переважно в Китаї.
РЗЕ включають європій, який використовується в стрижнях управління атомними електростанціями; диспрозій, гандолін і празеодим, що використовуються в магнітах мобільних телефонів; гадоліній, гольмій та ітербій, що використовуються, серед іншого, в лазерах.
У статті голови Спілки геологів України Ганни Лівенцевої, опублікованій у 2022 році, стверджувалося, що її країна містить близько 5% світових запасів корисних копалин, незважаючи на те, що займає лише 0,4% поверхні земної кулі, завдяки складній геології, яка охоплює всі три основні компоненти земної кори.
За власними даними України, на які посилається Reuters, країна має поклади 22 з 34 мінералів, визначених ЄС як критично важливі, включаючи рідкісні землі, такі як лантан, церій, неодим, ербій та ітрій.
До початку війни з Росією Україна була ключовим постачальником титану, виробляючи близько 7% світового виробництва в 2019 році, згідно з дослідженням Європейської комісії. Вона також претендувала на 500 000 тонн запасів літію і п’яту частину світових запасів графіту, важливого компонента атомних електростанцій.
Однак, оскільки Росія контролює приблизно п’яту частину території України, значна частина цих запасів була втрачена. За оцінками українських аналітичних центрів, на які посилається Reuters, до 40% металевих ресурсів України перебувають під окупацією. Російські війська також окупували щонайменше два українських родовища літію – одне в Донецьку, а інше в Запоріжжі.
Існує одна велика причина, чому Трамп так прагне прибрати до рук критично важливі для України корисні копалини: Китай. Більше, ніж будь-коли, азійська наддержава є світовою фабрикою, а це означає, що де б у світі не виривалися з-під землі критично важливі мінерали, вона залишається вирішальним пунктом у ланцюжку поставок.
Більшість світових потужностей з переробки критично важливих мінералів знаходиться в Китаї. За даними МЕА, частка Китаю в переробці нікелю становить близько 35%, літію та кобальту – 50-70%, а рідкісноземельних елементів – майже 90%. Його домінування в останньому, особливо, є переважним. За даними Геологічної служби США, у 2024 році на Китай припадала майже половина світових запасів РЗЕ.
Оскільки Трамп фактично спровокував торговельну війну з Китаєм, запровадивши високі тарифи на китайські товари, доступ США до критично важливих мінералів потенційно опинився під загрозою. Як згадувалося раніше, світ охопила непристойна боротьба за мінеральні багатства. Вони є будівельними блоками економіки майбутнього, і якщо США не приберуть їх до своїх рук, то це зробить хтось інший.
