34-річний депутат Асамблеї штату Нью-Йорк Зохран (Zohran) Мамдані здобув перемогу на виборах мера Нью-Йорка, ставши першим мусульманином на чолі міста і наймолодшим мером за більш ніж століття. Перемога підтверджена провідними ЗМІ та агентствами; суперниками були незалежний кандидат Ендрю Куомо і республіканець Кертіс Слива.
У першій промові після оголошення результатів Мамдані заявив, що зробить Нью-Йорк містом для іммігрантів і вразливих груп, а пріоритетами назвав доступність житла, транспорт і підвищення мінімальної заробітної плати. Він також публічно звернувся до Дональда Трампа.
Дональд Трамп раніше закликав голосувати проти Мамдані, підтримавши Куомо, і погрожував обмежити федеральне фінансування Нью-Йорка в разі перемоги демократичного соціаліста; після оголошення результатів він різко розкритикував мера в соцмережах.
Політологи відзначають, що перемога лівофлангового кандидата в найбільшому місті США і відповідна реакція республіканців вкажуть на подальше посилення протистояння між двома основними партіями на федеральному і муніципальному рівнях напередодні наступного електорального циклу.
Президент США Дональд Трамп заявив у суботу, що не планує зустрічатися з президентом Росії Володимиром Путіним, поки не буде укладено угоду, що забезпечить мир між Росією та Україною.
«Ви повинні знати, що ми укладемо угоду, я не збираюся марнувати свій час», – сказав Трамп журналістам у Досі.
Президент США Дональд Трамп з 27 по 29 жовтня відвідає Японію, проведе переговори з новим прем’єром Санае Такаїті, заявив у середу генеральний секретар японського кабінету міністрів Мінору Кіхара.
«Візит президента Трампа дасть надзвичайно важливу можливість ще більше зміцнити альянс США і Японії», – наводить «Кіодо» слова Кіхари.
Він висловив надію, що поїздка Трампа дозволить встановити особисті довірчі відносини між ним і прем’єром Такаїті, забезпечить спільну реалізацію концепції «вільного і відкритого Індо-Тихоокеанського регіону».
За даними джерел «Кіодо», Такаїті планує обговорити з Трампом спільну відповідь Японії і США на зростання військової присутності КНР у Східно-Китайському і Південно-Китайському морях, ракетну і ядерну програму КНДР. Іншими темами стануть американо-японська торгівля, укладена в липні минулого року інвестиційна угода країн і оборонні витрати Японії.
Очікується, що в понеділок Трамп зустрінеться з імператором Японії Нарухіто, у вівторок – з Такаїті, а також відвідає військово-морську базу США в Йокосуці.
Попереднього разу Трамп побував в Японії в 2019 році. Цього разу, до поїздки в Токіо, Трамп, як очікується, відвідає саміт АСЕАН в Малайзії, а потім відправиться на саміт АТЕС в Південну Корею, де може зустрітися з главою КНР Сі Цзіньпіном.
У свою чергу новий глава МЗС Японії Тосіміцу Мотегі заявив, що буде координувати з Вашингтоном реалізацію американо-японської торговельної угоди, згідно з якою товари з Японії обкладаються митом у 15%.
Парламент Японії напередодні обрав Такаїті – главу правлячої Ліберально-демократичної партії – прем’єром країни.
64-річна Такаїті, за оцінками «Кіодо», відома «жорсткими поглядами на безпеку». Екс-міністр внутрішніх справ виступає, зокрема, за перегляд дев’ятої статті японської конституції 1947 року, яка проголошує відмову країни від мілітаризму.
Такаїті вважають прихильницею ультраправих і націоналістичних поглядів, вона є членом найбільшої в Японії консервативної і націоналістичної неурядової організації та лобістської групи «Ніппон Кайгі». Є заступником голови парламентської конференції з відновлення святинь синтоїзму і просування морального виховання. Неодноразово відвідувала синтоїстське святилище Ясукуні – символ японського мілітаризму: візити японських високопоставлених чиновників до храму Ясукуні традиційно викликають різку реакцію в Пекіні, Сеулі та Пхеньяні і розглядаються як образа країн, які постраждали від японської окупації. Також вона критично висловлювалася про економічну політику КНР і відстоювала необхідність знизити залежність від Китаю в економічній сфері.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що він готовий прийняти зустріч президента США Дональда Трампа з Володимиром Путіним в Будапешті, Угорщина.
“Запланована зустріч між президентами США і Росії – це чудова новина для миролюбних людей усього світу. Ми готові!” – написав Орбан у соціальній мережі Х у четвер.
Як повідомлялося, Трамп провів у четвер розмову з Володимиром Путіним, назвавши її дуже продуктивною, і повідомив про заплановані зустрічі – особисту в Будапешті і на рівні радників перед тим. Він також сказав, що під час запланованої зустрічі в п’ятницю з президентом України Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті сторони обговорять цю розмову з Путіним «і багато іншого».
При цьому Трамп повідомив, що під час розмови з Путіним багато часу присвятив обговоренню «торгівлі між РФ і США після закінчення війни з Україною».
Пекін закликає Вашингтон дотримуватися досягнутих консенсусів і вважає помилковими дії президента США Дональда Трампа з погрозами новими митами, повідомили у Міністерстві комерції КНР.
«Китай закликає США негайно переглянути свої помилкові дії, дотримуватися важливих консенсусів, досягнутих під час телефонних переговорів між двома главами держав, захищати важко здобуті результати консультацій, продовжувати використовувати механізм китайсько-американських торговельно-економічних консультацій», — йдеться у заяві, опублікованій на сайті міністерства.
У Пекіні зазначили, що виступають за вирішення розбіжностей шляхом діалогу, а якщо у Вашингтоні наполягатимуть «на неправильному шляху», то Китай вживе заходів для захисту своїх законних прав і інтересів.
«Навмисні погрози високими митами — це неправильний спосіб налагодити відносини з Китаєм», — підкреслили у Мінкомерції. У відомстві також зазначили, що заяви США про можливі нові мита є прикладом подвійних стандартів.
У ніч на суботу Трамп заявив, що має намір з 1 листопада, «а можливо, ще раніше», запровадити додаткові мита у 100% на товари, що імпортуються з Китаю.
«Починаючи з 1 листопада, а можливо, ще раніше, залежно від дій Китаю, США запровадять мита у 100% на додаток до вже існуючих мит. Крім того, з 1 листопада ми встановимо заходи експортного контролю щодо будь-якого життєво важливого програмного забезпечення», — написав він у соцмережі Truth Social.
Трамп пояснив, що прийняв таке рішення через те, що Китай «заявив, що з 1 листопада запровадить серйозні заходи експортного контролю щодо майже всієї продукції, виробленої у КНР». «Це торкнеться всіх країн і явно є планом, на підготовку якого у Китаю пішли роки», — вважає президент США.
Президент США Дональд Трамп оголосив, що з 1 листопада 2025 року набудуть чинності додаткові мита в розмірі 100% на імпорт китайських товарів, які діятимуть понад діючі тарифи.
За його словами, таке рішення прийнято у відповідь на нещодавні експортні обмеження Китаю на рідкоземельні метали та інші критичні матеріали.
Можливі наслідки для світової економіки, на думку експрес-аналізу аналітичного центру Experts Club, можуть бути такими:
1) Китай, ймовірно, відповість контрзаходами: введенням тарифів, експортних обмежень або судовими позовами (в тому числі через СОТ).
2) Ескалація торгового конфлікту може спровокувати ланцюгову реакцію — країни, залежні від Китаю або США, можуть почати «перетягування» ланцюжків поставок.
3) Подорожчання китайських комплектуючих вдарить по електроніці, автомобілебудуванню, техніці, що призведе до зростання цін на кінцеву продукцію.
4) Фірми змушені будуть шукати альтернативних постачальників — ймовірно, з Азії (В’єтнам, Індія) або Латинської Америки — що збільшить логістичні витрати.
5) Підвищена нестабільність може посилити відтік капіталу в «притулки» — долар, золото — і знецінити валюти країн, що ведуть активну торгівлю з Китаєм.
6) Акції технологічних компаній, що залежать від китайських компонентів, опиняться під тиском.
Багато ринків, що розвиваються, залежать від китайського імпорту. Зростання тарифів призведе до інфляційного тиску і погіршення торгового балансу. Також можуть посилитися геополітичні альянси: країни можуть робити вибір між США і Китаєм, коригуючи зовнішньоекономічні курси.
В імплементації заходів можуть бути витоки і проблеми. Адміністративне і митне навантаження може збільшити витрати на дотримання правил походження товарів, крім того, однозначно, що деякі компанії спробують обходити тарифи через «транзитні» країни.
