Президент США Дональд Трамп підписав нову президентську прокламацію, яка розширює і посилює обмеження на в’їзд іноземних громадян до країни, довівши кількість держав, що підпадають під повну або часткову заборону, до 39, випливає з тексту документа і роз’яснень Білого дому.
Згідно з прокламацією, повністю зберігаються раніше діючі обмеження на в’їзд громадян 12 країн з «високим рівнем ризику»: Афганістану, М’янми (Бірми), Чаду, Республіки Конго, Екваторіальної Гвінеї, Еритреї, Гаїті, Ірану, Лівії, Сомалі, Судану і Ємену. Для громадян цих держав в’їзд до США в імміграційних і більшості неімміграційних категорій віз призупиняється, за винятком передбачених законом і документом індивідуальних винятків і гуманітарних випадків.
Повна заборона на в’їзд поширюється також на громадян п’яти додаткових країн – Буркіна-Фасо, Малі, Нігеру, Південного Судану та Сирії, а також на осіб, які подорожують за проїзними документами, виданими або завіреними Палестинською адміністрацією. В обґрунтуванні рішення вказуються високі візові «оверстеї» (випадки перевищення дозволеного терміну перебування), проблеми безпеки та недостатня готовність властей цих країн приймати депортованих громадян.
Окремо прокламація переводить Лаос і Сьєрра-Леоне з режиму часткових обмежень в режим фактичної повної заборони: в’їзд громадян цих країн до США як за імміграційними, так і за основними неімміграційними візовими категоріями (B-1/B-2, F, M, J) призупиняється.
Документ одночасно пом’якшує режим для Туркменістану: на тлі «істотного прогресу» у взаємодії з Вашингтоном обмеження на видачу неімміграційних віз громадянам цієї країни знімається, проте заборона на імміграційний в’їзд зберігається.
Крім того, вводяться часткові обмеження для 15 держав – Анголи, Антигуа і Барбуди, Беніну, Кот-д’Івуару, Домініки, Габону, Гамбії, Малаві, Мавританії, Нігерії, Сенегалу, Танзанії, Тонга, Замбії та Зімбабве. Для громадян цих країн в’їзд до США як іммігрантів і як власників віз B-1/B-2, F, M і J буде обмежений, а термін дії інших категорій віз, що видаються консульствами США, передбачається скорочувати «наскільки це допускає законодавство». Підставами називаються високі показники порушень візового режиму, наявність програм «громадянство за інвестиції» без вимоги резидентства і проблеми з поверненням нелегальних мігрантів на батьківщину.
Часткові обмеження зберігаються і для ряду країн, які вже фігурували в попередніх версіях міграційного режиму високого ризику, зокрема для Бурунді, Куби, Того і Венесуели, уточнюється в матеріалах Білого дому.
В адміністрації США підкреслюють, що мета оновленої системи – «підвищити рівень безпеки та міграційного контролю», а також стимулювати іноземні держави до посилення обміну даними, зниження візових порушень і більш активного прийому виселених громадян. Документ передбачає можливість перегляду переліку країн і характеру обмежень за підсумками регулярних оцінок Держдепартаменту і Міністерства внутрішньої безпеки.
За оцінкою спостерігачів, наступним кроком адміністрації Трампа в сфері міграції можуть стати подальше посилення перевірки заявників з країн «групи ризику», розширення практики адресних обмежень за окремими візовими категоріями (включаючи робочі та студентські візи), а також спроби пов’язати пом’якшення режиму з домовленостями в галузі безпеки та співпраці щодо повернення нелегальних мігрантів. При цьому експерти очікують посилення юридичних суперечок навколо нових заходів та їх оскарження у федеральних судах, як це вже відбувалося в попередні роки.
https://expertsclub.eu/tramp-posylyuye-migraczijnu-polityku-chogo-ochikuvaty-dali/
Як повідомляє Сербський Економіст, інвестиційна компанія зятя президента США Дональда Трампа Джареда Кушнера Affinity Partners відмовилася від проекту будівництва готельно-ділового комплексу на місці колишньої будівлі Генерального штабу югославської армії в центрі Белграда.
Як повідомляє Радіо Свобода (балканська служба), компанія відкликала свою заявку на реалізацію проєкту, який передбачав будівництво люксового комплексу на місці будівель Генштабу, зруйнованих під час бомбардувань НАТО 1999 року.
За словами представника Affinity Partners, рішення ухвалено «з поваги до громадян Сербії та Белграда», оскільки великі проєкти «мають об’єднувати, а не розділяти» суспільство.
Повідомлення про вихід компанії з проєкту з’явилося на тлі того, що того самого дня прокуратура по боротьбі з організованою злочинністю Сербії скерувала до суду обвинувальний акт проти міністра культури Ніколи Селаковича і низки чиновників. Їм інкримінують зловживання повноваженнями і фальсифікацію документації під час позбавлення комплексу Генштабу статусу охоронюваної культурної спадщини, що відкривало шлях до комерційної забудови ділянки.
Проєкт Кушнера протягом року спричиняв масові протести опозиції, студентських і містозахисних ініціатив, які наполягали на збереженні та реставрації комплексу як важливого пам’ятника модерністської архітектури та меморіального об’єкта, пов’язаного з жертвами бомбардувань 1999 року. Активісти назвали відмову інвестора «важливою перемогою», але попередили, що Генштабу, як і раніше, загрожують зміни статусу і можливе знесення на користь інших девелоперських проєктів.
Уряд і адміністрація президента Сербії на момент публікації матеріалу Радіо Свобода не прокоментували інформацію про відмову Affinity Partners від участі в проєкті.
Affinity Partners – приватна інвестиційна компанія Джареда Кушнера, створена після його звільнення з адміністрації Дональда Трампа, яка працює з капіталом близькосхідних та інших інституційних інвесторів. У Сербії проєкт редевелопменту комплексу Генштабу реалізовували через афілійовані структури (зокрема Atlantic Incubation Partners / Affinity Global Development), він передбачав інвестиції приблизно $500 млн, 99-річну оренду ділянки і частку в прибутку для держави Сербія на рівні приблизно 22 %, повідомляли раніше New York Times та інші медіа.
https://t.me/relocationrs/1947
Глава КНР Сі Цзіньпін не братиме участі в саміті «Групи 20» наступного тижня, що стане ударом для Південної Африки, яка вже стикається з бойкотом з боку президента США Дональда Трампа, повідомляє Bloomberg.
Міністерство закордонних справ Китаю оголосило в четвер, що прем’єр-міністр Лі Цян представлятиме країну на саміті лідерів, який розпочнеться в Йоганнесбурзі 22 листопада. У заяві не пояснюється, чому Сі, який брав участь у заході минулого року, цього разу буде відсутній.
“Рішення Сі означає, що на саміті, створеному для вирішення геополітичних і економічних питань і в якому зазвичай беруть участь глави держав, не буде лідерів двох найбільших економік світу та іншої країни-члена – Росії. Минулого тижня Трамп заявив, що жоден американський чиновник не братиме участі в саміті, після того як він виступив з нападками на Південну Африку, висунувши неправдиве твердження про геноцид білих африканерів. Поїздка російського президента Володимира Путіна залишається обмеженою через ордер на арешт, виданий Міжнародним кримінальним судом”, – наголошується в повідомленні.
Інші лідери G-20, зокрема Хав’єр Мілей з Аргентини і Клаудія Шейнбаум з Мексики, також не поїдуть до Південної Африки. Однак кілька європейських лідерів, а також президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва і його турецький колега Реджеп Тайіп Ердоган планують бути там.
Лін Цзянь, речник Міністерства закордонних справ Китаю, заявив на регулярному брифінгу в четвер, що зустріч в Йоганнесбурзі «має важливе історичне значення», оскільки це перший саміт G20 на африканському континенті, і висловив підтримку Південній Африці як країні, що головує.
Лі, другий за рангом чиновник Китаю, представляв Сі на інших великих міжнародних заходах протягом останніх років. Він заміняв президента на саміті G20 в Індії в 2023 році і на зустрічі лідерів БРІКС в Бразилії в липні.
Південноафриканські чиновники в приватних коментарях заявляють, що відсутність США може полегшити досягнення згоди щодо декларації, що, на їхню думку, стане показником успіху головування країни в G20 перед передачею повноважень Вашингтону в грудні.
Як повідомляє Сербський Економіст, парламент Сербії прийняв спеціальний закон, який прискорює підготовку до забудови ділянки колишнього комплексу Генштабу ЮНА в центрі Белграда, пошкодженого ударами НАТО в 1999 році. Девелопером виступає Affinity Global Development, інвестиційна компанія, заснована зятем президента США Дональда Трампа Джаредом Кушнером.
Проект вартістю близько 500 млн дол. передбачає будівництво готелю, апартаментів, офісів і торгових площ, а також меморіального простору для жертв бомбардувань.
Угода про 99-річну оренду ділянки з сербським урядом була підписана в травні 2024 року. У листопаді 2024 року об’єкт позбавили статусу охоронюваної культурної спадщини, що відкрило шлях до реалізації проекту. Прийнятий lex specialis дозволяє спростити і прискорити видачу дозволів та інші адміністративні процедури, зазначили власті.
Опозиція та профільні організації критикують рішення, посилаючись на культурну цінність комплексу та юридичні ризики. Europa Nostra включила Генштаб до списку семи найбільш вразливих об’єктів європейської спадщини 2025 року. Радіо Свобода зазначає, що закон пройшов при голосах правлячої партії, незважаючи на протести і розслідування з приводу можливої фальсифікації документа, використаного при знятті охоронного статусу.
У відкритих заявах Affinity Global Development і офіційних повідомленнях не наводяться бренд готелю, кількість номерів, поверховість, площа номерного фонду, парковки або точні терміни введення. Міжнародні агентства обмежуються описом функціонального міксу без специфікацій. При появі офіційних матеріалів по ТЕП і брендингу редакція Сербського Економіста уточнить дані.
Уряд просуває проект як інвестицію і ревіталізацію центральної локації Белграда. Критики вважають, що демонтаж і нова забудова завдадуть шкоди модерністській спадщині архітектора Ніколи Добровича і громадській пам’яті про події 1999 року.
https://t.me/relocationrs/1705
34-річний депутат Асамблеї штату Нью-Йорк Зохран (Zohran) Мамдані здобув перемогу на виборах мера Нью-Йорка, ставши першим мусульманином на чолі міста і наймолодшим мером за більш ніж століття. Перемога підтверджена провідними ЗМІ та агентствами; суперниками були незалежний кандидат Ендрю Куомо і республіканець Кертіс Слива.
У першій промові після оголошення результатів Мамдані заявив, що зробить Нью-Йорк містом для іммігрантів і вразливих груп, а пріоритетами назвав доступність житла, транспорт і підвищення мінімальної заробітної плати. Він також публічно звернувся до Дональда Трампа.
Дональд Трамп раніше закликав голосувати проти Мамдані, підтримавши Куомо, і погрожував обмежити федеральне фінансування Нью-Йорка в разі перемоги демократичного соціаліста; після оголошення результатів він різко розкритикував мера в соцмережах.
Політологи відзначають, що перемога лівофлангового кандидата в найбільшому місті США і відповідна реакція республіканців вкажуть на подальше посилення протистояння між двома основними партіями на федеральному і муніципальному рівнях напередодні наступного електорального циклу.
Президент США Дональд Трамп заявив у суботу, що не планує зустрічатися з президентом Росії Володимиром Путіним, поки не буде укладено угоду, що забезпечить мир між Росією та Україною.
«Ви повинні знати, що ми укладемо угоду, я не збираюся марнувати свій час», – сказав Трамп журналістам у Досі.
