Дональд Трамп заявив, що США абсолютно необхідно встановити контроль над Гренландією. Він уже хотів купити острів під час першого президентського терміну. Він написав про це в соцмережі Truth Social.
«З метою національної безпеки і свободи в усьому світі Сполучені Штати Америки вважають, що володіння і контроль над Гренландією є абсолютною необхідністю», – написав він.
Видання нагадує, що США неодноразово, починаючи з 1867 року, намагалися купити Гренландію – найбільший у світі острів, який не є континентом. Гренландія вважається частиною континенту Північна Америка, але має тісні геополітичні зв’язки з Європою і отримує фінансування від Євросоюзу, оскільки класифікується як заморська територія, пов’язана з блоком через Данію.
Природні ресурси Гренландії включають золото, срібло, мідь і уран, а у водах біля берегів цієї території, як вважають, є значні запаси нафти.
Трамп висунув ідею купівлі Гренландії США 2019 року під час свого першого президентського терміну. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен тоді відкинула цю пропозицію, назвавши її «абсурдною». Після цього Трамп скасував свою поїздку в Данію.
Президент України Володимир Зеленський і обраний президентом США Дональд Трамп залишили Єлисейський палац після зустрічі, повідомив телеканал BFMTV.
Тристороння зустріч за участю Володимира Зеленського, Емманюеля Макрона і Дональда Трампа тривала 35 хвилин.
Український лідер планував використати урочисте відкриття Собору Паризької Богоматері для лобіювання новообраного президента та інших світових лідерів, присутніх на церемонії.
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з новообраним президентом Дональдом Трампом і президентом Франції Еммануелем Макроном напередодні урочистого відкриття собору Паризької Богоматері в суботу – події, яку Україна розглядає як шанс донести свою позицію до присутніх світових лідерів.
Зустріч пана Зеленського з паном Трампом стала першою особистою зустріччю між ними після перемоги пана Трампа на президентських виборах у США минулого місяця.
Пан Зеленський увійшов до Єлисейського палацу одразу після зустрічі пана Макрона з паном Трампом, і вони втрьох позували для фотографій перед тристоронньою зустріччю.
Протягом останніх тижнів українські посадовці намагалися взаємодіяти з новою адміністрацією Трампа, прагнучи вплинути на її плани щодо швидкого завершення війни з Росією таким чином, щоб вони якомога більше відповідали інтересам України.
Ці плани поки що залишаються розпливчастими, але офіційні особи в Києві стурбовані тим, що розпливчаста обіцянка Трампа закінчити війну за 24 години може призвести до того, що Росія збереже захоплені нею території та проігнорує вимогу України вступити до НАТО як гарантію безпеки для запобігання подальшим нападам.
Цього тижня делегація українських високопосадовців та членів уряду відвідала Сполучені Штати і зустрілася з Джей-Ді Венсом, обраним віце-президентом; представником Флориди Майком Уолцом, обраним паном Трампом на посаду радника з питань національної безпеки; та Кітом Келлоггом, обраним паном Трампом на посаду посланника в Україні та Росії. Очолював делегацію Андрій Єрмак, впливовий керівник штабу пана Зеленського.
Володимир Фесенко, український політичний аналітик, сказав, що метою візиту було представити пана Єрмака американським чиновникам як головного переговірника від України, представити позицію України щодо майбутніх мирних переговорів та оцінити позицію майбутньої адміністрації Трампа щодо переговорів.
«Те, що відбувається зараз, є лише першим актом прелюдії до майбутніх переговорів», – написав пан Фесенко у своєму дописі на Facebook.
Звернення України до команди пана Трампа збіглося в часі з очевидною зміною публічної позиції Києва щодо мирних переговорів. Після багатьох років обіцянок не поступатися територіями Росії, пан Зеленський нещодавно припустив, що розглядає це як спосіб завершити війну в обмін на членство в НАТО. Він додав, що після цього Україна намагатиметься повернути свою окуповану територію шляхом переговорів.
Зміна позиції розглядається як спосіб для України показати пану Трампу, що вона готова йти на поступки в рамках переговорів.
Джерело: https://www.nytimes.com/2024/12/07/world/europe/zelensky-trump-macron-notre-dame.html
Актуальність Світової організації торгівлі під питанням на тлі протекціоністської позиції новообраного президента США
Сльозогінний газ був ціною, яку варто було заплатити, вважає Майкл Долан, згадуючи битву за Сіетл і те, як спроба Світової організації торгівлі зруйнувати бар’єри в міжнародній торгівлі була зірвана антиглобалістськими протестувальниками.
«СОТ так і не оговталася, це дійсно так», – сказав він.
Долан був одним з організаторів блокад і маршів, які зупинили місто на тихоокеанському узбережжі в 1999 році і занурили всі спроби чиновників СОТ укласти угоду про вільну торгівлю між більш ніж 150 країнами в безлад.
Фермери країн, що розвиваються, та промислові робітники США об’єдналися проти цього кроку, який вони розцінили як неоліберальну ініціативу на підтримку транснаціональних корпорацій та атаку на їхні основні трудові права.
СОТ знову під обстрілом, але цього разу з боку Дональда Трампа, чиє повернення до Білого дому загрожує стати екзистенційною кризою для глобальної торговельної організації.
Трамп відкидає післявоєнну місію зі зменшення бар’єрів для вільної торгівлі, включаючи зниження імпортних тарифів, і стверджує, що вони принесли користь переважно Китаю на шкоду американському бізнесу та працівникам.
Ілюструючи, наскільки, на його думку, надбавка на імпорт допоможе американському бізнесу, приблизно за три тижні до того, як він отримав другий термін у Білому домі, Трамп виступив перед аудиторією в Економічному клубі Чикаго: «Для мене найкрасивіше слово в словнику – це тариф. Це моє улюблене слово. Воно потребує фірми зі зв’язків з громадськістю».
На думку багатьох спостерігачів за СОТ, рятувальна місія для організації, що базується в Женеві, неможлива, оскільки Трамп отримав контроль над виконавчою владою президента, а республіканська більшість була підтверджена в Сенаті та Палаті представників США.
Протягом кількох годин після вступу на посаду 20 січня наступного року він може запровадити протекціоністські заходи, що порушують правила СОТ, проти низки країн, зокрема Китаю, Великої Британії та ЄС.
Минулого місяця він оголосив, що підпише указ про запровадження 25% тарифу на весь імпорт з Канади і Мексики та 10% мита з Китаю на додаток до існуючих мит, звинувативши в цьому наркотики і мігрантів, які перетинають кордони США.
Долан, який у 1999 році був заступником фінансованої Ральфом Надером групи тиску Global Trade Watch, радий обійняти Трампа як колегу-критика того, як СОТ поставила ціну товарів вище за інші критерії, такі як захист національних робочих місць і гідна заробітна плата.
Домінування Китаю в торгівлі, засноване на величезних субсидіях для його промислової бази, що підриває робочі місця в США і Європі, є ще одним питанням, в якому Долан і Трамп бачать спільну позицію.
«Важко примирити нашу перемогу в 1999 році з рішенням СОТ про надання Китаю статусу найбільшого сприяння (MFN). Це було все одно, що впустити лисицю до курника», – каже він.
Лише через два роки після відмови від зустрічі 1999 року в Сіетлі, СОТ зібралася і погодилася включити Китай в основну торговельну систему, надавши йому той самий статус ННС, який був розроблений для найбідніших країн світу, що розвиваються.
З одного боку, це відкрило еру дешевої продукції, яка знизила інфляцію на користь споживачів багатого Заходу. З іншого боку, вона підірвала робочі місця і рівень життя в країнах, які покладалися на потужну виробничу базу.
Переважна більшість голосів за відкриття дверей для комуністичного Китаю широко розглядалася як емоційна відповідь на напад на Всесвітній торговий центр 11 вересня, що стався кількома місяцями раніше, щоб об’єднати світ проти ісламістських терористів. Багато американських республіканців і демократів шкодують про це рішення.
Прагнучи відкрити нову еру глобальної торгівлі, СОТ зібралася в Досі роком пізніше, щоб відновити переговори в Сіетлі і звільнити сільське господарство, серед іншого, від протекціоністських правил. Але теплі почуття випарувалися, а заперечення з боку Індії, Бразилії та американських фермерів не дозволили «Дохійському раунду» досягти прогресу. Незважаючи на низку зустрічей у форматі «зробити або зламати», що відбулися за останні 22 роки, не було досягнуто значного прогресу.
Алан Вінтерс, експерт з питань торгівлі з Університету Сассекса, каже, що Трамп давно критикує преференційний режим Китаю і підпише смертний вирок СОТ, незалежно від того, чи запровадить він тарифи або вийде з багатосторонньої системи СОТ, щоб підписати індивідуальні угоди зі своїми привілейованими країнами.
«Очевидно, що багатосторонність дуже хвора. Дохійський раунд ще не завершився, але він зайшов у глухий кут, – каже він.
«І коли рішенням для уникнення тарифів є двосторонні угоди, які лежать за межами системи СОТ, не схоже, що найближчим часом СОТ стане краще».
Юліан Хінц, експерт з питань торгівлі з німецького Інституту Кіля, сказав: «Правила СОТ все ще регулюють значну частину світової торгівлі. Але перехід до протекціонізму означає, що існує ризик того, що СОТ втратить свою актуальність».
Найближче до визнання того, що масові виробничі субсидії Пекіна порушують правила СОТ, організація підійшла у своїй заяві на початку цього року, в якій йшлося про «загальну відсутність прозорості» у фінансовій звітності китайського уряду.
Правила СОТ згруповані за трьома основними напрямками: товари, послуги та інтелектуальна власність
Створена в 1995 році, СОТ є постійним втіленням Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), набору правил, що регулюють багатосторонні торговельні відносини, які розвивалися з 1940-х років.
Правила СОТ згруповані за трьома основними напрямками: товари, послуги та інтелектуальна власність. Згідно з принципом «єдиного зобов’язання», члени СОТ повинні приймати всі багатосторонні правила, забезпечуючи їхню дію на рівних умовах, хоча існує багато положень, що дозволяють країнам йти власним шляхом, особливо якщо це означає зниження протекціоністських бар’єрів.
Однією з причин невдачі Дохійського раунду є необхідність досягнення консенсусу всіма – нині 166 членами – що додає головного болю генеральному директору Нгозі Оконджо-Івеалі щоразу, коли необхідно досягати домовленостей.
Перша жінка і перший африканець на цій посаді, вона була заблокована Трампом під час його першого президентства, перш ніж схвальний кивок нової адміністрації Байдена дозволив їй послабити тиск на попередніх кандидатів-суперників.
Протягом останніх чотирьох років вона боролася з пандемією та інфляційною кризою, що послідувала за російським вторгненням в Україну, щоб утримати світові організації, що розвиваються, на своїй стороні.
Її вважають скоріше домовником, ніж дипломатом, зважаючи на її колишню роботу на посаді міністра фінансів Нігерії, і її головною спробою досягти певного прогресу була угода про спільне використання інтелектуальної власності на вакцини, що застосовуються під час пандемії. Ця угода була першочерговою для багатьох країн, що розвиваються, і за неї виступала Південна Африка, але її зірвали ЄС і Велика Британія, які намагалися захистити інтереси вітчизняних фармацевтичних компаній.
Оконджо-Івеала також має впоратися з рішенням, прийнятим президентом Трампом під час його першого терміну, заблокувати призначення суддів до судів СОТ, що перешкоджає вирішенню торговельних суперечок.
У відповідь на останню загрозу з боку Трампа посадовці СОТ зустрілися минулого місяця, щоб перепризначити Оконджо-Івеалу без опонентів на другий термін до того, як Джо Байден піде з посади.
«Навіщо?» – запитує Долан. «Чому вона хоче виконувати цю роботу. Сьогодні ця організація – не більше, ніж аналітичний центр».
Джерело: https://www.theguardian.com/world/2024/dec/03/can-the-worlds-trade-police-survive-trump-ii
Обраний президент США Дональд Трамп повідомив про призначення на посаду спеціального представника по Україні та РФ генерала Кіта Келлога.
«Я дуже радий призначити генерала Кіта Келлога на посаду помічника президента і спеціального представника по Україні та Росії. Кіт зробив видатну військову і ділову кар’єру, включно зі службою на дуже важливих посадах у сфері національної безпеки в моїй першій адміністрації», – написав Трамп у соцмережі TruthSocial.
Раніше Келлог обіймав посаду радника з національної безпеки за віцепрезидента Майка Пенса, а також посаду виконавчого секретаря і начальника штабу Ради національної безпеки США в першій адміністрації Трампа. Він виконував обов’язки радника з національної безпеки після відставки Майкла Флінна.
План Келлога про припинення війни в Україні, згідно з даними The Wall Street Journal від 6 листопада, передбачає відмову України від вступу в НАТО протягом 20 років, заморожування лінії фронту і створення демілітаризованої зони. Він також передбачає передачу РФ окупованих українських територій.
Республіканець Майк Вальц, майбутній радник Дональда Трампа з національної безпеки, привітав Кіта Келлога з призначенням на посаду спецпредставника з питань України та Росії, підтвердивши, що Келлог домагатиметься мирної угоди.
«Кіт присвятив своє життя захисту нашої великої країни і прагне до мирного врегулювання війни в Україні», – написав він у соцмережі X.
У липні 2024 року Кіт Келлог в інтерв’ю «Голосу Америки» підтвердив, що Дональду Трампу було надано пропозиції щодо завершення війни в Україні, «варіант, який президент може використати в разі обрання». Зокрема, за його словами, такий план передбачає спонукання України та Росії якнайшвидше розпочати мирні переговори. Йшлося про те, що США продовжуватимуть озброювати Україну, щоб стримати Росію від агресії під час або після досягнення угоди. Однак робити це будуть у разі, якщо Київ погодиться розпочати переговори.
Згідно з планом, щоб заохотити Росію до перемовин, США та інші партнери по НАТО могли б відкласти членство України в альянсі на тривалий період в обмін на «всеосяжну мирну угоду, яку можна перевірити, з гарантіями безпеки».
Зазначається, що в наданому варіанті мирного врегулювання Україна може намагатися повернути свої території, але протягом тривалого періоду. Завершити цей процес, можливо, вдасться тільки після смерті Путіна, і дипломатичним шляхом. Також пропонується частково зняти санкції з Росії, щоб спонукати Москву на певні кроки до миру, а також – встановити податок від імпорту російських енергоресурсів для відновлення України.
Обраний президент США Дональд Трамп розглядає можливість призначення колишнього глави національної розвідки Річарда Гренелла на посаду спецпосланця з російсько-української війни, повідомляє Reuters.
Повідомляється, що Гренелл під час першого президентського терміну Трампа (2017-2021 рр.) був послом США в Німеччині та виконував обов’язки директора Національної розвідки.
Він відіграватиме ключову роль у зусиллях Трампа щодо припинення війни, якщо його зрештою оберуть на цю посаду.
Джерела уточнили, що хоч наразі немає спеціального посланця, який займається виключно врегулюванням російсько-української війни, однак Трамп розглядає можливість створення такої посади.
Водночас, Трамп може вирішити не створювати спеціального посланника щодо війни в Україні. Але якщо він це і зробить, він може обрати когось іншого на цю роль. Причому немає жодних гарантій, що Гренелл погодиться, повідомляє Reuters.
Якщо Гренелл таки дасть згоду, деякі його позиції можуть змусити лідерів України замислитися. Так, під час круглого столу Bloomberg у липні він виступав за створення «автономних зон» як засобів урегулювання конфлікту. Він також припустив, що не підтримуватиме вступ України до НАТО в найближчому майбутньому, «і цю позицію він поділяє з багатьма союзниками Трампа».
Прихильники Гренелла зазначають, що у нього довга дипломатична кар’єра і глибокі пізнання в європейських справах. Крім роботи послом у Німеччині, Гренелл також був спеціальним посланником президента на мирних переговорах у Сербії та Косово.
Reuters зазначає, що Гренелл, який напередодні виборів 5 листопада агітував за Трампа, був одним із головних претендентів на посаду держсекретаря. У підсумку його кандидатура була запропонована сенатору-республіканцю Марко Рубіо, що здивувало і засмутило деяких близьких союзників Гренелла.
