Майже третина купленої росіянами закордонної нерухомості знаходиться в Туреччині, підрахували в консалтинговій компанії NF Group.
“За попередніми підсумками 2022 року в топ-10 країн-лідерів за попитом на зарубіжну нерухомість з боку росіян увійшли Туреччина (31%), ОАЕ (22%), Кіпр (14%), Португалія (8%), Греція (6%), Мальта (4%), країни Карибського басейну (4%), Іспанія (4%), Великобританія (4%) та Гренада (3%)”, – ідеться в дослідженні.
Керівник проєктів департаменту зарубіжної нерухомості NF Group Анна Ларіна уточнила, що високий попит на житло в Туреччині пов’язаний з отриманням турецького громадянства і можливістю продати нерухомість надалі.
“Туристичні локації Туреччини популярні серед тих, хто купує житло для власного користування і для здачі в оренду та отримання доходу”, – розповіла Ларіна.
Експерти уточнили, що 80 85% запитів на нерухомість у Туреччині припадають на сегмент до 1 млн доларів. Найпопулярнішими містами стали Стамбул, Аланья, Анталья, Бодрум і Фетіє.
На другому місці за кількістю купленої нерухомості серед росіян – ОАЕ. Влада Об’єднаних Арабських Еміратів проводить лояльну податкову політику для інвесторів і компаній, які планують переїзд до країни. Найчастіше росіяни купують нерухомість в ОАЕ в межах 1 4 млн доларів.
“Стрімкої популярності набрали такі локації як Дубай і Абу-Дабі. Інвестори дедалі частіше розглядають нерухомість у Шарджі (ОАЕ), Мецці (Саудівська Аравія) та Каїрі (Єгипет) з метою диверсифікації портфеля”, – розповіла керуюча партнерка PARUS Real Estate (входить до NF Group.
Також у трійці рейтингу – Кіпр. Тут посвідку на проживання видають при купівлі нерухомості від 300 тис. євро. Більшу частину нерухомості продали в Лімасолі, за ним йдуть Нікосія, Ларнака, Пафос і Фамагуста.
Два судна з понад 33 тис. тонн соєвих бобів вийшли в п’ятницю з українських портів, повідомляє Спільний координаційний центр (СКЦ).
“25 листопада два судна залишили українські порти, вони перевозять загалом 33 165 тонн соєвих бобів у рамках чорноморської зернової ініціативи”, – ідеться в повідомленні.
Суховантаж Port Alberni перевозить 26 765 тонн соєвих бобів до Іспанії, судно CS Cihan доставить 6,4 тис. тонн до Туреччини.
СКЦ зазначає, що 28 навантажених суховантажів готуються до огляду в турецьких територіальних водах, щоб вирушити далі в пункти призначення.
“Станом на 25 листопада загальний тоннаж зерна та іншої агропродукції, експортованих із трьох українських портів, становить 11 940 672 тонн. Загалом наразі було дозволено рух 983 суден: 489 на прибуття в українські порти і 494 – на вихід із них”, – підкреслили в СКЦ.
Судна під прапором Туреччини зможуть без проблем продовжити вивезення зерна з українських портів, незважаючи на призупинення участі Росії у Чорноморській зерновій ініціативі, повідомив турецький міністр оборони Хулусі Акар.
“Немає проблем із виходом суден під прапором Туреччини. Вони продовжуватимуть виходити з українських портів”, – наводять турецькі ЗМІ слова міністра.
Також Акар висловив сподівання, що сторонам надалі вдасться домовитись про виконання угоди щодо зерна у повному обсязі.
Тему зернової угоди, як повідомлялося, у понеділок та вівторок обговорювали телефоном глави МЗС та міністри оборони Росії та Туреччини.
Зараз із Росією йдуть переговори про статус “зернової угоди” після того, як Москва напередодні оголосила про припинення участі в ній, повідомляє у неділю Bloomberg з посиланням на неназваного представника влади Туреччини.
“У неділю відбуваються переговори з Росією щодо чорноморської “зернової угоди”, вони продовжаться в понеділок, заявив представник турецької влади”, – передає агентство.
За словами джерела агентства, підстави для оптимізму є, незважаючи на ситуацію, що склалася.
Також він заявив, що судна, які досягли Стамбула, інспектують, проте жодні нові судна, завантажені зерном, на даний момент не виходять із портів України.
У Туреччині 1 січня 2023 року набуде чинності новий закон, згідно з яким стягуватиметься податок на проживання у готелях, гостьових будинках та інших туристичних об’єктах розміщення, повідомляє телеканал TGRT Haber.
“Дія цього закону була відкладена два роки тому, однак напередодні його вступу з січня 2023 року податкове управління підготувало проект комюніке, який містить деталі документа. Так, з 1 січня в готелях, мотелях, гостьових будинках, дачних селищах, пансіонатах, апарт-готелях , термальних курортах, кемпінгах стягуватиметься збір у розмірі 2% від вартості всіх послуг. Президент Туреччини матиме право зменшити або збільшити ставку податку в цих межах”, – пише портал.
Зазначається, що механізм справляння податку поки що не визначено. Організовані туристи, ймовірно, його оплачуватимуть при купівлі туру, а самостійні мандрівники платитимуть при виселенні з готелю. Також податок може стягуватися з самих готельєрів, членів їхніх сімей та партнерів, які безкоштовно користуються послугами розміщення та відпочинку. Персонал, який працює і проживає на території готелю, не сплачуватиме збір.
“Послуги, що пропонуються у засобі розміщення, які продаються разом із ночівлею, оподатковуються на проживання. Сюди входять їжа, напої, заходи, розважальні послуги та використання басейнів, спортивних, термальних та аналогічних зон, що пропонуються в готелі, а також усі концепції – BB , HB, FB, “все включено”, “ультра все включено”, – пише TGRT Haber.
Як уточнює портал, за послуги, надані за межами об’єкта розміщення, наприклад трансфер, екскурсії, супровід, виставляється окремий рахунок без застосування податку.
Якщо вартість розраховується в іноземній валюті, то для визначення розміру збору вона буде конвертована в турецькі ліри за курсом Центрального банку Туреччини, що діє на дату події, що оподатковується, тобто день закінчення проживання в готелі.
Анкара має намір видобувати нафту і газ у водах Лівії в рамках енергетичної угоди, укладеної Туреччиною з цією країною, заявив турецький президент Реджеп Тайіп Ердоган.
“Після угоди щодо вуглеводнів, підписаної нами з Лівією, ми вестимемо співпрацю в новій області – у видобутку нафти та інших ресурсів з лівійського континентального шельфу”, – наводить його слова Bloomberg.
Також Ердоган заявив про плани подвоїти пропускну спроможність Трансанатолійського газопроводу (TANAP), що йде з Азербайджану через Грузію та Туреччину до Греції.
Bloomberg нагадує, що минулого тижня цю угоду уклали Анкара та адміністрація Абдель Хаміда ад-Дбейби: він мав залишити посаду прем’єра після 25 грудня 2021 р., але не зробив цього, пославшись на зрив президентських виборів у Лівії. У результаті прем’єр іншого лівійського уряду Фатхі Башага відкинув цю угоду, наголосивши, що ад-Дбейба не має повноважень укладати договори із зарубіжними державами.
При цьому нинішні домовленості ґрунтуються на угоді 2019 року, яку Анкара уклала з попереднім визнаним на міжнародному рівні урядом Лівії, і якій Туреччина надала військову допомогу у протистоянні з силами маршала Халіфи Хафтара.
У свою чергу, в ЄС заявили, що нова угода не відповідає нормам Конвенції ООН з морського права і порушує інтереси третіх сторін. Також Греція, Кіпр та Єгипет розцінюють договір як спробу Туреччини домінувати у водах регіону.
У Лівії протягом тривалого часу паралельно існували два органи виконавчої влади: Уряд національної згоди у Тріполі, на заході країни, та тимчасовий кабінет на сході країни, який підтримувався армією маршала Халіфи Хафтара. За даними західних ЗМІ, сили Хафтара підтримували Росія, Франція, Саудівська Аравія, ОАЕ, Єгипет, Греція та Кіпр. На боці уряду у Тріполі, у свою чергу, виступали Туреччина, Катар та Італія.
У жовтні 2021 року у Женеві представники протиборчих сторін підписали угоду про постійне припинення вогню. Вибори президента в Лівії, перші після повалення та вбивства Муаммара Каддафі, були заплановані на 24 грудня 2021 року, проте голосування не відбулося. Це сталося через суперечки навколо виборчого законодавства.
