Україна, Туреччина та Росія за підтримки Генсекретаря ООН Антоніу Гуттереша домовилися про сприяння безпечному судноплавству для експорту зерна, супутніх продуктів харчування та добрив (у тому числі аміаку) з морських портів “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний” протягом 120 днів з можливістю продовження цього терміну.
Відповідне підписання документів у рамках ініціативи щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів пройшло у Стамбулі у п’ятницю: міністр інфраструктури України Олександр Кубраков у присутності президента Туреччини Реджепа Ердогана підписав тристоронній документ із міністром оборони Туреччини Хулусі Акаром та генсеком ООН, які також підписали другий такий тристоронній документ із міністром оборони РФ Сергієм Шойгу.
Як зазначається в тексті ініціативи, копію якої має агентство “Інтерфакс-Україна”, вона заснована на угодах сторін міжнародної конвенції з безпеки життя на морі 1974 року.
Зокрема, сторони домовляються про таке:
– максимальні гарантії безпеки для всіх судів, що беруть участь у цій ініціативі;
– створення під егідою ООН у Стамбулі спільного координаційного центру (СКЦ), що включає представників всіх сторін;
– створення та робота на судах, що беруть участь в ініціативі, інспекційних груп з представників сторін, які оглядатимуть судна в портах, визначених Туреччиною, при вході/виході до Турецької протоки для перевірки відсутності на бору несанкціонованих вантажів та персоналу.
При цьому вся діяльність в українських територіальних водах перебуватиме під контролем та відповідальністю України.
Сторони не вживатимуть жодних нападів на торгові та цивільні судна, а також на портові засоби, що беруть участь у цій ініціативі.
Якщо потрібно розмінування підходів до портів – має бути залучений тральщик третьої країни
Торгові судна мають бути попередньо зареєстровані в СКЦ і будуть перебувати під технічним контролем на час їхнього проходу морським гуманітарним коридором, узгодженим усіма сторонами.
СКЦ розробить та поширить детальний оперативний та комунікаційний план, включаючи визначення безпечних притулків та варіантів надання медичної допомоги за маршрутом.
З метою запобігання провокаціям та інцидентам рух суден, що прямують транзитом морським гуманітарним коридором, контролюватиметься Сторонами дистанційно.
“Жодні військові кораблі, літаки, безпілотні літальні апарати (БПЛА) не можуть наближатися до морського гуманітарного коридору ближче, ніж на відстань, узгоджену СКЦ, без дозволу СКЦ і виключно після консультації з усіма Сторонами”, – наголошується в тексті ініціативи.
Ця ініціатива діятиме протягом 120 днів з дати підписання всіма Сторонами і може бути автоматично продовжена на той же період, якщо тільки одна із Сторін не повідомить іншу про намір припинити дію ініціативи або змінити її.
При цьому досягнення домовленості щодо експорту українського зерна не означає послаблення режиму безпеки в Чорному морі, неодноразово наголошували представники України.
CHORNOMORSK, ODESA, PORT, RF, ЗЕРНО, ПІВДЕННИЙ, ТУРЕЧЧИНА, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган прагне домогтися підписання угоди щодо українського зерна на цьому тижні, повідомили західні ЗМІ у середу.
“В результаті переговорів у Стамбулі минулого тижня було досягнуто згоди про загальні риси процесу в рамках плану ООН. Тепер ми хочемо закріпити цю угоду, підписавши документ”, – заявив Ердоган. Він висловив сподівання, що план почне реалізовуватися найближчими днями.
Минулого тижня на переговорах Росії, Туреччини, ООН та України на тему вивезення українського зерна учасники домовилися про створення координаційного центру в Стамбулі і досягли згоди щодо системи спільного контролю зерна в портах.
Проблему створення безпечного коридору для вивезення зерна з України має бути вирішено з дотриманням інтересів як Москви, так і Києва, заявив у понеділок глава МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу.
“План ООН відповідає експортним інтересам і Росії, і України. Проте для вивезення українського зерна необхідно створити безпечний коридор, без загрози морських мін. Сьогодні продовольство у світі сильно подорожчало. Ми виступаємо за те, щоб проблему було вирішено на користь і Києва, і Москви”, – цитує М. Чавушоглу агентство “Анадолу”.
Глава МЗС зазначив, що план ООН є не лише об’єктивним, а й реальним.
Раніше президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган повідомив про намір провести телефонні переговори із президентами Росії та України Володимиром Путіним та Володимиром Зеленським для обговорення зернових коридорів.
Чавушоглу також заявив, що Туреччина підтримує план ООН щодо вивезення зерна з України. Анкара докладає зусиль для врегулювання проблеми, зокрема проводить переговори як з Росією, так і з Україною.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган у п’ятницю знову заявив, що Анкара готова організувати проведення зустрічі глав РФ та України, повідомляє “Анадолу”.
“Туреччина докладає зусиль для продовження стамбульського процесу між РФ та Україною і готова організувати діалог на рівні глав держав”, – передає агентство.
Ердоган також висловив сподівання на зрушення в українсько-російських переговорах.
“Зрушення є. Проте вони далекі від бажаного. Сподіваємося на прогрес. Не втрачаємо надії”, – цитує “Анадолу” слова турецького лідера.
Турецьке посольство повернулося із Чернівців до Києва, повідомляє Посольство Республіки Туреччина в Україні.
“Шановні громадяни та друзі України, ми тимчасово перенесли свою діяльність у місто Чернівці, яке стало нашим логістичним центром для евакуації. На сьогодні ми повернулися додому до Києва. Із завтрашнього дня ми продовжимо свою діяльність, включно з консульськими послугами, з нашої будівлі за адресою Панаса Мирного, 22”, – йдеться у повідомленні, опублікованому в ніч проти середи.
Як повідомлялося, 11 березня посольство Туреччини переїхало з Києва до Чернівців.
Виторг України від експорту зернових культур у 2021 році становить $12,3 млрд, найбільшими торговими партнерами стали Китай, який імпортував на $2,55 млрд, а також Єгипет ($1,39 млрд) і Туреччина ($0,92 млрд), повідомляється на сайті Інституту аграрної економіки (ІАЕ) у четвер.
“Характерною рисою 2021 року стало подальше посилення позицій Китаю, який у 2020 році вперше очолив топ-10 імпортерів українського зерна. За чотири роки, починаючи з 2018 року, ця країна збільшила закупівлю зерна з України майже вп’ятеро – до $2,55 млрд. “При цьому частка Китаю у вартісних обсягах вітчизняного експорту зернових збільшилася з 19,7% у 2020 році до 20,7% у 2021-му”, – наводить ІАЕ слова експерта Богдана Духницького.
За даними ІАЕ, Єгипет минулого року наростив імпорт українських зернових на 24% – з $1,12 млрд до $1,37 млрд, проте його частка у загальному їх експорті знизилася з 11,9% до 11,2%.
“Туреччина, яка у 2020 році посідала лише шосте місце у топ-10, минулого року перемістилася на третє, збільшивши обсяги закупівель українського зерна до $0,92 млрд. Крім того, у 2021 році у десятці найбільших покупців зерна в України відбулися зміни: Іран та Пакистан витіснили з топ-10 Корею та Бангладеш”, – уточнив експерт у повідомленні ІАЕ.
Іншими великими імпортерами зернових з України стали Індонезія – $750 млн, Іспанія – $645 млн, Нідерланди – $552 млн, Іран – $533 млн, Пакистан – $355 млн, Лівія – $342 млн і Туніс – $306 млн.
ІАЕ підсумував, що зазначені 10 країн у 2021 році сформували понад дві третини вартісного обсягу всіх закупівель зернопродукції в Україні.
Як повідомлялося, Україна з початку 2021/2022 маркетингового року (МР, липень-червень) і станом на 2 лютого експортувала 38,63 млн тонн зернових та зернобобових культур (+31,6% порівняно з аналогічною датою попереднього МР), зокрема 17,08 млн тонн пшениці (+30,4%), 15,64 млн тонн кукурудзи (+32,6%), 5,48 млн тонн ячменю (+38,7%), 0,16 млн тонн жита (у 92 рази більше), 63,8 тис. тонн муки (-27,0%).
