ТВАРИННИЦТВО – Ukraine open for business

AgriAcademy представить аналітичний огляд ринку тваринництва на Ukrainian Livestock Summit 2025

17 жовтня 2025 року у Києві компанія ProAgro Group проведе четвертий Український тваринницький саміт (Ukrainian Livestock Summit 2025) – провідну галузеву платформу для обговорення сучасних трендів і перспектив розвитку тваринництва, птахівництва, переробки тваринницької продукції та кормовиробництва, пише SEEDS.

Серед спікерів саміту – Оксана Юрченко, координатор проєктів щодо здоров’я тварин та безпечності харчової продукції Інвестиційного центру ФАО та представниця освітньої платформи AgriAcademy, яка виступить із аналітичною доповіддю на тему «Тваринництво в Україні: тенденції, виклики та перспективи».

Оксана Юрченко представить огляд ключових трендів тваринницької галузі, зокрема питання кадрового дефіциту, трансформації аграрних професій, адаптації сектору до вимог євроінтеграції, а також ролі сучасної неформальної освіти у підготовці нової генерації фахівців агробізнесу.

«Сьогодні тваринницька галузь переживає низку серйозних викликів, серед яких один із ключових — гостра нестача кваліфікованих кадрів. Підприємства активно шукають фахівців, але знайти їх дедалі складніше, тоді як на ринок виходить нове покоління фермерів із зовсім іншим баченням і підходами до роботи. Саме тому надзвичайно важливо інтегрувати дистанційне навчання у повсякденну діяльність господарств, зробивши його невід’ємною частиною виробничого процесу. AgriAcademy — це дієвий інструмент, який сприятиме мотивації працівників і допоможе підвищити їхній професійний рівень, — наголошує Оксана Юрченко.

У рамках саміту протягом дня також транслюватиметься промо-відео AgriAcademy, присвячене можливостям сертифікованої безкоштовної онлайн-освіти для аграріїв. Платформа сьогодні налічує понад 30 практичних курсів, створених спільно з провідними університетами світу, компаніями агросектору та галузевими експертами України.

Виступ Оксани Юрченко покликаний не лише дати оцінку стану тваринницького сектору, але й показати, як сучасні освітні ініціативи сприяють зміцненню кадрового потенціалу українського агробізнесу в умовах післявоєнного відновлення та євроінтеграційного руху.

Це безкоштовна платформа онлайн-навчання, створена за ініціативи ЄБРР у межах програми підтримки продовольчої безпеки в Україні. Її мета – посилити конкурентоспроможність та сталий розвиток сільського господарства, яке зазнало значних втрат через війну.

Створення та управління платформою (включаючи розробку курсів, навчальні тури тощо) здійснюється за підтримки та фінансування ЄБРР, а також:

Багатостороннього донорського рахунку ЄБРР для стабілізації та сталого зростання України (донори: Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, Швейцарія, Велика Британія, США та Європейський Союз як найбільший донор);
Республіки Ірландія через Фонд сприяння малому бізнесу ЄБРР (інші донори фонду: Італія, Японія, Південна Корея, Люксембург, Норвегія, Швеція, Швейцарія, Тайбей Китай та США);
Сільськогосподарської та продовольчої організації ООН (FAO).

Джерело: https://www.seeds.org.ua/agriacademy-predstavit-analitichnij-oglyad-rinku-tvarinnictva-na-ukrainian-livestock-summit-2025/

AgriAcademy, ProAgro Group, Ukrainian Livestock Summit 2025, АНАЛІТИКА, Огляд ринку, ТВАРИННИЦТВО

Глобальна динаміка свинарства: виклики, кризи та трансформації у 1990-ті 2020-ті роки

Упродовж останніх трьох десятиліть галузь свинарства залишалася однією з найважливіших складових світового аграрного виробництва. Вона відігравала ключову роль у забезпеченні населення тваринним білком, формувала експортні потоки в Азії та Європі й водночас залишалася вразливою до глобальних епідеміологічних ризиків. Аналітики Experts Club дослідили зміни у світовому поголів’ї свиней за період із 1990 по 2023 рік.

“Свинарство — це галузь, де економіка тісно переплетена з біологічними ризиками. Воно надзвичайно прибуткове в умовах стабільності, але миттєво страждає від будь-яких порушень у ветеринарному чи логістичному ланцюгу”, — зазначив Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club.

На початку 1990-х років загальне поголів’я свиней у світі впевнено зростало, особливо в Китаї, який став найбільшим виробником і споживачем свинини. Масове індустріальне виробництво, урбанізація та високий попит на м’ясо в Азійсько-Тихоокеанському регіоні стимулювали розширення потужностей. До середини 2010-х років галузь перебувала на своєму піку: в окремі роки кількість свиней у світі перевищувала мільярд голів. Така динаміка відображала успішну комерціалізацію галузі в Китаї, В’єтнамі, Бразилії, США, Німеччині та Іспанії.

Проте після 2018 року світове свинарство зіткнулося з одним із наймасштабніших викликів за останні десятиліття — пандемією африканської чуми свиней (АЧС). Епізоотія, що почалася у Китаї, поширилася на десятки країн і призвела до масового скорочення поголів’я. Лише у Китаї за оцінками було знищено понад 100 мільйонів свиней. Це спричинило дефіцит м’яса на глобальному ринку, зростання цін, кризу кормових ланцюгів і переорієнтацію міжнародної торгівлі.

“Після удару АЧС Китай почав активно реформувати структуру свинарства, переходячи від дрібних фермерських господарств до великих біозахищених комплексів. Це вплинуло і на глобальний ринок, оскільки попит на безпечне та контрольоване м’ясо різко зріс”, — пояснив Уракін.

Європа у свою чергу опинилася під тиском екологічного законодавства та зростаючих вимог до утримання тварин. У Нідерландах, Данії, Німеччині спостерігалося скорочення галузі не лише через хвороби, а й через політичне рішення зменшити викиди метану та нітратів. У Північній Америці ситуація залишалася стабільною, хоча й під впливом тарифних війн, особливо у відносинах США з Китаєм.

На сьогодні світове свинарство частково оговталося, однак залишилося у фазі перебудови. Китай поступово відновлює поголів’я, проте на нових засадах — із суворим контролем біозахисту, генетики та інвестицій у інновації. Водночас дедалі більше країн інвестують у альтернативні білки — культивоване м’ясо, рослинні аналоги свинини, що формує довгострокові ризики для традиційної галузі.

“Майбутнє свинарства — це симбіоз біотехнологій, сталого менеджменту та ветеринарної надійності. Хто не зможе адаптуватися — втратить ринок”, — підсумував Максим Уракін.

Детальний аналіз ситуації на ринку свинини та візуалізація світових трендів — у спеціальному відеоогляді на YouTube-каналі Experts Club.

EXPERTS_CLUB, URAKIN, агроринок, Свинарство, ТВАРИННИЦТВО

Україна розширює співпрацю з Туреччиною у тваринництві

Україна готова розширювати співпрацю на ринку тваринництва з Туреччиною, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль за результатами переговорів із міністром торгівлі Туреччини Омером Болатом.

Міністр зазначив, що на зустрічі у Стамбулі були присутніми близько 50 турецьких компаній, серед яких – найбільші аграрні виробники кормів, м’ясної продукції, харчових продуктів, продовольчих складських організацій.

“Розповів їм про пріоритети Мінагрополітики: розвиток тваринництва і глибинної переробки. Запросив турецький бізнес інвестувати у будівництво переробних заводів в Україні. Впевнений, їхні агропереробні компанії можуть знайти в Україні нові якісні ринки для свого бізнесу. І це буде вигідно обом країнам”, – підкреслив Коваль.

За його інформацією, співпраця між Україною і Туреччиною знаходиться на хорошому рівні. Туреччина є четвертим за обсягом торгівлі партнером України. Товарообіг агропродукції між Україною та Туреччиною у 2024 році склав $2,2 млрд.

Україна експортувала у Туреччину продукції на $1,6 млрд. Серед найпопулярніших – традиційні для України аграрні культури: кукурудза, соняшникова олія, соєві боби, цукор та інше.

Міністр агрополітики запевнив, що Україна та Туреччина розвиватимуть співпрацю і надалі, не лише на рівні урядів, а й бізнес-асоціацій.

СПІВПРАЦЯ, ТВАРИННИЦТВО, ТУРЕЧЧИНА

“Астарта” інвестувала 410 млн грн у модернізацію тваринництва під час війни

Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, від початку повномасштабного вторгнення інвестував понад 410 млн грн у модернізацію своїх тваринницьких підприємств, повідомила його пресслужба на фейсбуці.

“Тваринництво під час війни стало опорою для гарантування продовольчої безпеки населення та економічної стійкості бізнесу. Зокрема, і за рахунок молока, яке переробляється і реалізується в Україні, нам вдалося компенсувати зниження обсягів експорту продукції через блокаду РФ морських портів на початку повномасштабного вторгнення”, – пояснив директор департаменту тваринництва “Астарти” Ярослав Кушнір, слова якого наведено в повідомленні.

При цьому уточнено, що агрохолдинг продовжить укрупнювати і реконструювати наявні потужності, будувати нові, а також працювати з селекцією і генетикою, що допоможе підвищити економічну ефективність сегмента, продуктивність стада і оптимізувати процеси утримання поголів’я.

Кушнір зазначив, що “Астарта” є найбільшим виробником промислового молока в Україні з річним виробництвом 115 тис. тонн. Поголів’я ВРХ налічує понад 28 тис. голів.

“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.

Агрохолдинг у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.

ASTARTA, ТВАРИННИЦТВО

Світовий банк виділить Узбекистану 240 млн доларів на розвиток тваринництва

Рада виконавчих директорів Світового банку затвердила проект «Розвиток сфери тваринництва в Узбекистані. Фаза 2». В рамках його здійснення буде надано сприяння у створенні продуктивного, конкурентоспроможного, інклюзивного та стійкого до зміни клімату сектору тваринництва в країні.

Обсяг фінансування 240 млн доларів.

Тваринництво – одна з ключових сфер національної економіки. На його частку припадає 13% ВВП Узбекистану та близько 50% ВВП, що виробляється у сільському господарстві. Ця сфера забезпечує від 45% до 67% доходів домогосподарств на селі та забезпечує зайнятістю близько 27% усіх працівників сільського господарства.

Виробництво тваринницької продукції збільшилося протягом останніх тридцяти років. Однак продуктивність у сфері все ще залишається низькою в порівнянні з сусідніми країнами, наприклад, з Росією, Туреччиною та Казахстаном. Місцеві виробники поки що не можуть задовольнити внутрішній попит на відповідні продукти харчування тваринного походження. Прогнозується, що до 2035 року, якщо не будуть подальші зміни, виробництво молока та м’яса в країні задовольнятиме лише 59% та 52% внутрішніх потреб відповідно.

Кількість дрібних фермерів (дехкан) в Узбекистані становить близько 4,8 млн. осіб. Продуктивність тварин у дехканських господарствах значно нижча порівняно з фермерськими господарствами та на агропідприємствах. Так, продуктивність корів становить у середньому 3 літри молока на день для дехканських господарств, 8 літрів для фермерських господарств та 20 літрів для агропідприємств. Поліпшивши доступ до сучасних засобів виробництва, інформації, технологій та фінансів, дехканські господарства зможуть підвищити свою продуктивність.

«Новий проект допоможе уряду реалізувати Програму розвитку сфери тваринництва та її галузей в Узбекистані на 2022-2026 роки. Вона спрямована на збільшення виробництва, продуктивності та доходів у даній сфері, покращення доступу виробників тваринницької продукції до ринку, технологій та джерел фінансування, створення екологічних та стійких до зміни клімату виробничо-збутових ланцюжків у сфері тваринництва, а також підвищення продовольчої безпеки», – зазначив Марко Мантованеллі, голова представництва Світового банку в Узбекистані.

Як повідомлялося раніше, Україна є найбільшим експортером яловичини в Узбекистан.

Джерело

СВІТОВИЙ БАНК, ТВАРИННИЦТВО, УЗБЕКИСТАН

За 2022 рік Україна налагодила експорт продукції тваринництва до ще 12 країн

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і Міністерство закордонних справ України у 2022 році погодили 22 форми міжнародних ветеринарних сертифікатів для експорту продукції тваринництва до 12 країн світу.

Як випливає з пресрелізу відомства в понеділок, за минулий рік відкрито ринок Албанії для м’ясних напівфабрикатів з України; у Грузію – равликів; до Домінікани – молока й молочних продуктів; до Ізраїлю – декоративної прісноводної риби, живих кроликів, жувальних предметів для домашніх тварин, свіжих і оброблених шкір і шкур, до Канади – м’яса птиці і продуктів із нього; до Кенії – молока й молочних продуктів.

Крім того, дозволено експорт українських жувальних предметів для домашніх тварин, сирих і консервованих кормів для домашніх тварин до Північної Македонії, кормів для домашніх тварин до Сінгапуру; інкубаційних яєць, консервованих і перероблених кормів для домашніх тварин до Сербії; продуктів переробки тваринного білка (не для споживання людиною) і рибних продуктів до Туреччини, столових яєць до Пакистану, а також м’ясних продуктів і напівфабрикатів до Чорногорії.

Держпродспоживслужба також наголосила, що за 2022 рік до 432 збільшилася кількість підприємств-виробників продуктів тваринного походження, які мають право експорту своєї продукції до ЄС, що на 53 більше, ніж було на початку 2022 року. Для порівняння, за 2021 рік таке право отримали 23 підприємства.

“Ця позитивна динаміка у збільшенні кількості українських експортерів на європейський ринок є надзвичайно важливою в умовах набутого Україною статусу країни – кандидата на вступ до Європейського Союзу. Робота в цьому напрямі триватиме постійно та за умови виконання вимог Угоди про асоціацію з ЄС у межах наших зобов’язань щодо вступу до Євросоюзу ця цифра збільшуватиметься щодня”, – підсумувало відомство у пресрелізі.

ПРОДУКЦІЯ, ТВАРИННИЦТВО, ЭКСПОРТ

Business news from Ukraine