Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Ісландії Б’ярні Бенедиктссон у Стокгольмі підписали угоду про безпекову співпрацю та довгострокову підтримку, повідомляє пресслужба глави української держави.
“Ісландія взяла на себе зобов’язання надавати всебічну та довгострокову економічну, гуманітарну та оборонну підтримку Україні, а також сприяти її майбутньому членству в ЄС і НАТО. Протягом 2024-2028 рр. Ісландія щорічно виділятиме щонайменше 4 млрд ісландських крон (близько $30 млн). Підтримка України триватиме протягом усього терміну дії угоди. Ісландія готова фінансувати, закуповувати і постачати оборонні матеріали та спорядження. Крім того, співпрацювати з Україною в розвитку її оборонної промисловості”, – зазначено в повідомленні.
Зазначається, що унікальність угоди полягає в тому, що Ісландія зобов’язується продовжувати транспортувати в Україну військові вантажі та обладнання від союзників по НАТО зафрахтованими вантажними літаками. Крім того, Ісландія приділятиме особливу увагу підтримці та спорядженню українських жінок у Збройних силах України.
Окремі розділи угоди стосуються підтримки Української формули миру, санкцій проти РФ, відшкодування збитків і притягнення агресора до відповідальності. Також ідеться про зміцнення соціальної та цивільної інфраструктури, зокрема у сфері освіти та енергетичної безпеки.
Ісландія також зобов’язується посилити дипломатичне представництво в Києві для поглиблення співробітництва з урядовими установами, парламентом, громадянським суспільством і приватним сектором в Україні.
Текст угоди оприлюднено на сайті президента України.
Україна та Ісландія уклали угоду про виконання Вільнюської декларації G7, яку було ухвалено 12 липня 2023 року.
Загалом Україна підписала вже 14 двосторонніх безпекових угод: із Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Бельгією, Португалією, Швецією та Ісландією.
Кабінет міністрів на засіданні в четвер схвалив міжурядову угоду зі США про залучення $7,849 млрд для економічної допомоги українському бюджету.
«Сьогодні ухвалюємо проєкт угоди між Україною та США, який дасть змогу Україні отримати близько 7,9 млрд доларів фінансово-економічної підтримки. Це грошові кошти в рамках нового пакета американської допомоги, які будуть спрямовані до бюджету України”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду.
Згідно з текстом угоди, оприлюдненим у Телеграмі народним депутатом Ярославом Железняком, ще $50 млн буде виділено для запобігання та реагування на відсутність продовольчої безпеки, проте список країн-одержувачів буде визначено пізніше.
Крім цього, Україна може бути серед країн, яким буде виділено ще $1,575 млн економічної допомоги.
Зазначається, що США надають кошти на умовах безвідсоткової позики з умовою повернення одним платежем через 40 років після 30 вересня 2025 року. Водночас в угоді передбачено можливість списання частини або всього цього боргу президентом США: після 15 листопада 2024 року може бути анульовано до 50% наданої позики, а після 1 січня 2026 року – вся сума боргу.
Кабінет міністрів пропонує Верховній Раді ратифікувати Угоду про вільну торгівлю між Україною і Туреччиною, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
«Поліпшення умов роботи для українських підприємців – це розширення можливостей для експорту. Сьогодні уряд затвердить і передасть до парламенту законопроєкт про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною і Туреччиною”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду у вівторок.
За словами прем’єра, буде скасовано мита на значну кількість українських товарів, зокрема на 93% промислових товарів.
«Туреччина серед п’ятірки наших основних торговельних партнерів. Тому Угода створює нові можливості для українського бізнесу”, – підкреслив Шмигаль.
Як уточнило Мінекономіки, Угода передбачає, зокрема, скасування Туреччиною ввізних мит на близько 93,4% промислових товарів і 7,6% сільськогосподарських товарів з України. Після закінчення дії перехідних періодів 3-7 років Туреччиною буде скасовано ввізні мита ще для 1,5% промислових товарів і 28,5% сільськогосподарських товарів.
Україна зі свого боку скасує ввізні мита на близько 56% промислових товарів і 11,5% сільськогосподарських товарів.
Після закінчення дії перехідних періодів (2-5 років для промислових товарів, 2-10 років для сільськогосподарських товарів) Україною буде скасовано ввізне мито ще для 43,2% промислових товарів і 53,7% сільськогосподарських товарів.
Загалом, додали в Мінекономіки, положення Угоди охоплюють торгівлю товарами та послугами, застосування положень Конвенції Пан-Євро-Мед для визначення походження товарів, права інтелектуальної власності, застосування санітарних і фітосанітарних заходів, скасування технічних бар’єрів у торгівлі, е-комерцію, митне співробітництво, комерційну присутність підприємств, а також застосування захисних заходів.
Після ратифікації парламентами країн Угода набуде чинності через 2 місяці після отримання підтвердження завершення внутрішньодержавних процедур останньою зі сторін.
Об’єднані Арабські Емірати та Україна уклали економічну угоду, спрямовану на збільшення двосторонньої торгівлі, яка різко впала порівняно з довоєнним рівнем.
За словами Тані Аль-Зейуді, державного міністра зовнішньої торгівлі ОАЕ, торік обсяг ненафтової торгівлі між двома країнами становив 386 мільйонів доларів, що нижче за понад 800 мільйонів доларів до вторгнення Кремля в Україну в лютому 2022 року. За його словами, падіння торгівлі не є специфічним для країн Перської затоки, і аналогічні тенденції з Україною від початку війни можна спостерігати по всьому світу.
Угода завершує торговельний пакт, про який було оголошено два роки тому, і є частиною мети ОАЕ щодо розширення не нафтової зовнішньої торгівлі з багатьма країнами. Угода спрямована на пом’якшення або скасування тарифів на деякі товари, а також на зміцнення ланцюжків постачань до інших країн регіону для основних експортних товарів, таких як зерно, машини і метали, йдеться в заяві про угоду, опублікованій у понеділок.
За оцінками Києва, угода може збільшити валовий внутрішній продукт України на 0,1% у середньостроковій і довгостроковій перспективі, йдеться в заяві Міністерства економіки на його сайті.
“Україна – це міст для нашого експорту в Європу і важливе джерело для нашого імпорту, пов’язаного з продовольчою безпекою”, – йдеться в заяві Аль-Зейуді. Угода “надасть українським компаніям і підприємцям нову платформу, яка дасть їм змогу вийти на зростаючі ринки Азії та Африки через ОАЕ”.
Аль-Зейуді зазначив, що пакт “зіграє активну роль у пожвавленні української економіки та надасть нові можливості для ділових кіл двох дружніх країн”.
“Це не класична угода про вільну торгівлю, вона комплексна, охоплює товари, послуги, інвестиції, цифрову торгівлю тощо”, – заявила міністр економіки України Юлія Свириденко. У міністерстві заявили, що очікують зростання експорту металів і рослинної олії внаслідок укладення угоди.
Спільні інвестиції між двома країнами досягли $360 млн у 2022 році в декількох секторах, включно з логістикою та інфраструктурою, подорожами і туризмом, а також технологіями, йдеться в заяві.
Багаті енергоресурсами ОАЕ підписують подібні пакти з кількома країнами, на які вони орієнтуються для розвитку торгівлі, як-от Індія, Ізраїль і Туреччина. У 2021 році країна Перської затоки заявила, що планує поглибити свої торговельні зв’язки з економіками, що швидко зростають, залучаючи 150 мільярдів доларів у вигляді іноземних інвестицій.
ОАЕ підтримують зв’язки як з Україною, так і з Росією з моменту початку вторгнення Кремля. Ділова столиця Перської затоки Дубай стала місцем відпочинку як для росіян, так і для українців.
В Україні за минулі два тижні 19-31 грудня укладено 5,39 тис. угод із земельними ділянками сільгосппризначення, що в 1,9 раза більше за показники періоду, що передує йому, 5-19 грудня, водночас площа проданих земділянок зросла вдвічі – до 11,04 тис. га.
Як повідомляють на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у вівторок, загалом за період із 1 липня 2021 року до 31 грудня 2022 року, протягом якого в країні функціонує ринок земель сільгосппризначення, відбулося 142,94 тис. транзакцій на земділянки загальною площею 322,19 тис. га.
Згідно з даними відомства, у період 19-31 грудня щоденно укладалося в середньому 385 угод із землею сільгосппризначення загальною площею 0,79 тис. га/добу, тоді як 5-19 грудня ці показники становили відповідно 203 угоди на 0,39 тис. га/добу, а за 21 листопада-5 грудня – 214 угод на 0,42 тис. га/добу.
Зазначений показник все ще істотно нижчий за показники до російського вторгнення: згідно з останніми довоєнними даними Мінагрополітики, за період 11-18 лютого в Україні щоденно укладалася в середньому 621 угода із землею загальною площею 1,65 тис. га.
За сумарною площею проданих земельних ділянок сільгосппризначення лідирує Харківська область з показником 39,47 тис. га. За нею йдуть Дніпропетровська – 28,95 тис. га, Полтавська – 26,34 тис. га, Кіровоградська – 26,12 тис. га і Херсонська – 21,03 тис. га області.
Уточнюється, що за зазначені два тижні найбільше землі сільгосппризначення продано в Дніпропетровській області (1,25 тис. га), а також у Хмельницькій (1,19 тис. га), Вінницькій (1,07 тис. га), Полтавській (1,05 тис. га) і Кіровоградській (805 га) областях.
За даними Мінагрополітики, з початку повномасштабного російського вторгнення в Україні укладено 41,98 тис. угод із сільгоспземлею загальною площею 77,69 тис. га. Найбільше за час війни земділянок продано в Хмельницькій, Вінницькій, Полтавській, Кіровоградській та Дніпропетровській областях.
При цьому до 31 грудня 2022 року середня ціна 1 га сільгоспземлі зросла на 11% порівняно з 15 грудня – до 52,46 тис. грн/га з 47,28 тис. грн/га.
Як повідомлялося, ринок земель сільськогосподарського призначення в Україні почав працювати 1 липня 2021 року. На першому етапі реформи право купувати і продавати земельні ділянки сільгосппризначення отримали тільки громадяни країни, одна фізособа зможе мати в розпорядженні не більше 100 га.
Право купувати землю сільгосппризначення 1 січня 2024 року отримають юридичні особи, створені згідно із законодавством України, водночас кінцевий бенефіціар однієї або кількох юросіб зможе консолідувати через них сукупно не більше ніж 10 тис. га.
Обсяг угод зі злиттів і поглинань (M&A) у другому півріччі 2022 року суттєво знизився, підвищення відсоткових ставок та економічна невизначеність призвели до збільшення вартості фінансування та різкого завершення періоду надвисокої активності в цій сфері, пише Financial Times.
У липні-грудні у світі було оголошено про угоди на загальну суму $1,4 трлн порівняно з $2,2 трлн у попередні шість місяців, що стало найзначнішою піврічною зміною від початку ведення розрахунків у 1980 році. Зокрема, помітно знизилася і кількість мегаугод (на суму щонайменше $10 млрд): у першому півріччі їх було 25, а в другому – лише 11.
Сумарний показник за підсумками 2022 року впав на 38% порівняно з торішнім рівнем (до $3,56 трлн), що стало найсильнішим скороченням із 2001 року. Проте, за історичними мірками обсяг M&A залишився досить високим, зокрема перевершивши показники за 2016 і 2017 роки.
Керівник глобального відділу злиттів і поглинань Goldman Sachs Марк Соррелл описує 2022 рік як такий, що складається з двох різних половин, оскільки відсутність дешевого фінансування зупинила ринок M&A влітку. За його словами, фінансування звичайно залишилося, “але його вартість набагато вища, і воно доступне не для всіх емітентів”.
Шалена активність 2021 року призвела до зростання обсягів M&A до рекорду, зокрема через вкрай низькі процентні ставки. “2021 рік дійсно був винятковим роком, у вас не може бути рекордів щороку”, – заявив глобальний керівник відділу транзакцій юридичної фірми Skadden Стів Аркано.
Голова відділу злиттів і поглинань у регіоні EMEA Citigroup Елісон Гардінг-Джонс очікує, що 2023 року угоди M&A будуть “здебільшого зумовлені корпоративною діяльністю, оскільки компанії зі здоровим балансом прагнуть до розширення”.
“Я не думаю, що найгірше вже залишилося позаду”, тому підвищення активності у сфері злиттів і поглинань “не станеться ось так от відразу в січні”, вважає партнер юридичної фірми Simpson Thacher Ерік Сведенбург. Але він прогнозує, що “в якийсь момент протягом року все почне відновлюватися”.
