Новим президентом Угорщини став Андраш Баку, повідомляють угорські ЗМІ.
«У вівторок парламент Угорщини обрав новим президентом країни 73-річного юриста та колишнього голову Верховного суду Андраша Баку», — йдеться в публікаціях.
Зазначається, що за його кандидатуру проголосували 140 депутатів, шестеро виступили проти. Представники колишньої правлячої коаліції «Фідес» — Християнсько-демократична народна партія — заздалегідь оголосили, що не братимуть участі в голосуванні.
Новий прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр після обрання в травні неодноразово заявляв про намір реформувати угорську владу, зокрема, домагався відставки президента Тамаша Шуйока. Мадяр вважає, що Шуйок не справлявся зі своєю роллю і служив інтересам колишнього прем’єра Віктора Орбана та його уряду.
Шуйок відмовився добровільно залишити посаду, заявивши, що не бачить для цього ані конституційних, ані правових підстав. Пізніше, у липні, угорський парламент схвалив пакет конституційних реформ, у яких, зокрема, йшлося про відставку президента. У результаті минулого тижня Шуйок підписав поправки до конституції та залишив свою посаду.
Мадьяр висунув на посаду нового президента країни відому угорську гросмейстерку Юдіт Полгар, але вона відмовилася від цієї пропозиції.
Президент в Угорщині виконує, головним чином, церемоніальні функції. Уряд очолює прем’єр.
Як повідомляє «Сербський економіст», уряд Угорщини планує до 2035 року виділити 3,55 трлн форинтів, або близько 9,8 млрд євро, на модернізацію національної залізничної мережі.
Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр та міністр транспорту й інвестицій Давид Вітезі презентували програму 22 липня на станції Ракошпалота-Уйпешт у Будапешті. Влада називає її одним із найбільших залізничних проєктів в історії країни.
Програма розрахована на кілька циклів. Її основними завданнями стануть підвищення надійності перевезень, скорочення часу в дорозі, реконструкція колій і станцій, оновлення рухомого складу та розвиток міжнародних залізничних маршрутів.
Влада має намір забезпечити конкурентоспроможне залізничне сполучення з усіма адміністративними центрами Угорщини, модернізувати регіональні лінії та розширити приміські перевезення навколо Будапешта та великих міст. Окремими напрямками стануть розвиток вантажних перевезень, створення залізничного сполучення з аеропортом Будапешта та інтеграція державних і міських транспортних систем.
На реалізацію програми передбачається спрямувати 1,1 трлн форинтів із фондів згуртування ЄС та 700 млрд форинтів із європейського фонду відновлення RRF. Ще 400 млрд форинтів планується залучити у вигляді кредитів Європейського інвестиційного банку, аналогічну суму — через концесійні проєкти. Близько 950 млрд форинтів становитимуть зобов’язання за проєктами наступного бюджетного циклу ЄС на 2028–2034 роки.
Уряд планує придбати щонайменше 35 нових поїздів InterCity та 42 приміські електропоїзди, а також розпочати реконструкцію десяти найбільш завантажених вокзалів країни. Середній вік поїздів MÁV та приміських поїздів HÉV зараз становить близько 43 років, а на 42% залізничної мережі діють суттєві обмеження швидкості.
На основних напрямках влада розраховує довести середню швидкість руху до 100 км/год. Окремі ділянки планується підготувати для руху поїздів зі швидкістю 160–200 км/год.
Як повідомляє Сербський Економіст, пасажирське сполучення по швидкісній залізниці між Белградом і Будапештом планується відкрити протягом найближчих одного-двох місяців, заявив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр на прес-конференції 16 липня. Таким чином, за умови дотримання нових термінів перші поїзди можуть почати курсувати в серпні або вересні. Однак точну дату запуску угорська влада поки що не називає.
У найближчі дні міністр транспорту та інвестицій Угорщини Давид Вітезі має відвідати Сербію. Під час переговорів із представниками сербського уряду планується узгодити роботу сигнальних систем та обладнання, що забезпечує безпеку руху на транскордонній ділянці.
Запуск пасажирських поїздів уже неодноразово відкладався. Основною проблемою стала сертифікація встановленої на угорській частині лінії європейської системи управління рухом ETCS. Навесні перевірки виявили несправності, які могли вплинути на безпеку поїздів при швидкості до 160 км/год.
Реконструкція залізничної лінії вже завершена, а 27 лютого 2026 року на угорській ділянці розпочався вантажний рух. Перший транскордонний вантажний поїзд проїхав із Будапешта через Келебію та Суботицю в бік Нові-Сада. Пасажирські перевезення відкладено до завершення перевірки та сертифікації систем сигналізації.
Швидкісна магістраль Белград — Будапешт є одним із найбільших спільних інфраструктурних проєктів Сербії, Угорщини та Китаю. Після повноцінного запуску вона має суттєво скоротити час у дорозі між двома столицями та посилити транспортні зв’язки Сербії з Центральною Європою.
https://t.me/relocationrs/3252
Уряд Угорщини розпочав перевірку контактів колишнього міністра закордонних справ Петера Сійярто з російською владою, повідомив прем’єр-міністр Петер Мадяр 16 липня.
За його словами, матеріали справи містять секретні документи МЗС та інших відомств. При цьому поки що невідомо, яке відомство проводить перевірку, чи порушено кримінальну справу та чи має Сійярто статус підозрюваного.
Приводом стали публікації про те, що колишній міністр міг інформувати главу МЗС Росії Сергія Лаврова про хід переговорів усередині ЄС. Сійярто відкидав звинувачення і заявляв, що не передавав Москві секретну інформацію.
Перевірка збіглася з його відходом із політики. 15 липня Сійярто оголосив про складання депутатського мандата та перехід на керівну посаду в китайській компанії BYD. Прем’єр назвав це конфліктом інтересів, оскільки під час роботи на посаді міністра Сійярто брав участь у наданні компанії державної підтримки.
Угорщина скасувала заборону на українські засоби масової інформації, яку раніше запровадила партія «Фідес», після узгодження цього питання з Міністерством закордонних справ України та представниками української національної меншини, які брали участь в узгодженні відповідного рішення.
«Спільно з Міністерством закордонних справ ми скасували заборону на українські ЗМІ, яку раніше ввела партія «Фідес». У 2025 році «Фідес» самовільно заборонила українські видання в Угорщині у відповідь на те, що Україна заблокувала ті угорські видання, які не дотримувалися журналістської етики, а натомість поширювали російську пропаганду та нагнітали паніку з приводу третьої світової війни», – повідомив міністр соціальних відносин і культури Угорщини Золтан Тарр у дописі в соціальній мережі Facebook.
У дописі також зазначається, що «не можна плутати ЗМІ, які поширюють російську пропаганду, зі справжньою, незалежною пресою ні в Угорщині, ні на міжнародному рівні».
«Повалений уряд постійно працював над тим, щоб сіяти розбрат, і блокування цих видань не мало іншої мети. Наше завдання — налагодження добросусідських відносин, що сприятиме поліпшенню становища угорців за кордоном, — це спільна національна справа. Рухаючись цим шляхом, завдяки нашій попередній історичній угоді ми за кілька тижнів досягли більшого, ніж повалений уряд за 16 років», — зазначив він.
Також повідомляється, що питання зняття блокування було узгоджено з представницею української національної меншини Ліліаною Грекса. Після ухвалення рішення вона заявила, що для української громади та біженців в Угорщині важливо мати доступ до новин про свою країну рідною мовою.
Як повідомляє Сербський Економіст, угорські правоохоронні органи вилучили рекордну для країни партію кокаїну вагою 522 кг, повідомила поліція Угорщини за підсумками прес-конференції.
За даними поліції, партія була виявлена в порту Чепель у Будапешті серед вантажу бананів. Слідчі перевірили близько 7 тис. коробок і знайшли 438 блоків кокаїну загальною вагою 522 кг. Орієнтовна вартість партії на чорному ринку становить близько 43 млн євро. Угорська влада назвала це найбільшим вилученням кокаїну в історії країни.
В операції брали участь угорське Національне бюро розслідувань, Податкова та митна служба Угорщини, німецькі правоохоронні органи, а також партнери в Чехії та Словаччині.
Поліція також повідомила про затримання кількох підозрюваних. Угорські правоохоронці вважають, що країна стає одним із логістичних центрів, через які великі партії наркотиків із Південної Америки розподіляються далі по регіону.
Міжнародні контейнерні перевезення кокаїну за останні роки різко зросли. Якщо раніше основні потоки йшли через великі порти Нідерландів та Іспанії, то тепер вантажі все частіше направляються також до Південної та Центральної Європи, включаючи порти Чорногорії. Звідти партії можуть перенаправлятися до інших країн регіону.
Угорщина не має морських портів, проте активно використовується як транзитна країна завдяки залізничним і автомобільним сполученням з Німеччиною, Румунією, Словаччиною, Чехією та Балканами. Чорногорія, що має вихід до Адріатичного моря, також регулярно згадується в європейських розслідуваннях як один із найчастіших пунктів транзиту нелегальних вантажів у регіон.
https://t.me/relocationrs/2944
