За підсумками парламентських виборів 12 квітня партія Tisza під керівництвом Петера Мадяра отримує 138 мандатів у 199-місному парламенті Угорщини, що забезпечує їй конституційну більшість, повідомляють міжнародні ЗМІ та регіональні джерела.
Коаліція Fidesz-KDNP, що раніше перебувала при владі, отримує 55 місць, третьою силою стає Mi Hazánk з 6 мандатами. Таким чином, у новому скликанні представлені фактично три парламентські групи, тоді як низка невеликих партій не подолала прохідний бар’єр.
Конституційна більшість в Угорщині традиційно означає можливість ухвалювати рішення, що вимагають 2-3 голосів депутатів, включаючи зміни базових законів. У цій конфігурації Tisza формально не потребує коаліційних партнерів для формування уряду.
Кампанія Мадьяра будувалася навколо тез про зміну політичної моделі, боротьбу з корупцією та відновлення відносин з ЄС. У публічних виступах він використовував формули на кшталт «Ennek a rendszernek vége van» («цій системі кінець»), а також говорив про «зміну режиму» та повернення країни на більш проєвропейську траєкторію. У матеріалах Reuters серед заявлених пріоритетів згадуються посилення верховенства права та антикорупційні кроки, включаючи орієнтацію на європейські стандарти та спробу розблокувати заморожені кошти ЄС.
Окремо в угорській політичній символіці закріпилася й назва TISZA, яка інтерпретується як «Respect» і «Freedom» (Tisztelet і Szabadság).
Опозиційна партія «Тиса» на чолі з Петером Мадяром здобуває перемогу на парламентських виборах в Угорщині, випереджаючи правлячу партію «Фідес» прем’єр-міністра Віктора Орбана, свідчать попередні результати підрахунку голосів та дані екзитполів.
Згідно з оцінками соціологічних компаній Závecz Research та Medián, «Тиса» може отримати від 127 до 139 мандатів у 199-місцевому парламенті, що забезпечує їй стійку більшість. Зокрема, Závecz Research оцінювала результат партії на рівні 127–133 місць, тоді як Medián прогнозувала 131–139 мандатів.
Станом на 22:00 за місцевим часом, після підрахунку 60% голосів, партія Мадяра набирає близько 53% підтримки та, за попередніми даними, отримує 136 місць у парламенті. Ще на ранніх етапах підрахунку, після обробки 21,54% бюлетенів, «Тиса» вже демонструвала впевнене випередження «Фідес», що свідчило про стабільну тенденцію до зміни політичного балансу.
Прем’єр-міністр Віктор Орбан визнав результати виборів і заявив, що його політична сила переходить в опозицію. За його словами, результат голосування є очевидним, хоча й болісним для команди. Як передає Reuters, Орбан також зазначив, що вже привітав партію-переможця.
Раніше лідер «Тиси» Петер Мадяр повідомив, що отримав телефонне привітання від Орбана. «Прем’єр-міністр Віктор Орбан привітав нас з перемогою по телефону», – написав він у соціальних мережах.

Таким чином, багаторічне домінування партії «Фідес» у політичній системі Угорщини фактично завершується. Політична сила Орбана перебувала при владі понад десятиліття, формуючи стабільну парламентську більшість і визначаючи ключові напрями внутрішньої та зовнішньої політики.
Експерти пов’язують перемогу «Тиси» із запитом суспільства на оновлення політичних еліт, а також із мобілізацією протестного електорату на тлі економічних викликів і критики урядової політики. Серед ключових факторів також називають зростання інфляційного тиску та напружені відносини з Європейським Союзом у попередні роки.
Очікується, що перемога опозиції призведе до коригування зовнішньополітичного курсу країни. У своїй передвиборчій програмі Петер Мадяр наголошував на необхідності відновлення конструктивних відносин з Європейським Союзом, а також на більш збалансованій і прагматичній політиці в регіоні. Зокрема, у його заявах звучала підтримка посилення співпраці з Україною, включаючи гуманітарний напрям, транскордонні проєкти та координацію в межах європейської політики безпеки. Водночас він підкреслював важливість захисту прав угорської меншини в Україні як складової двостороннього діалогу.
Остаточні результати виборів мають бути підтверджені Центральною виборчою комісією Угорщини після завершення підрахунку голосів. Водночас уже наявні дані свідчать про формування нової парламентської більшості та зміну політичної конфігурації в країні.
Аналітики наголошують, що у разі підтвердження результатів «Тиса» отримає можливість для проведення структурних реформ і перезапуску державної політики. Водночас перед новою владою постануть виклики щодо стабілізації економіки, збереження соціального балансу та налагодження ефективної взаємодії з міжнародними партнерами.
Нагадуємо, що за результатами соціологічного опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, ставлення українців до Угорщини напередодні виборів зберігало чітко виражений негативний характер, хоча динаміка останніх місяців свідчить про незначне покращення окремих показників.
Угорщина вирішила посилити охорону своєї ділянки газопроводу «Турецький потік» і передати її під контроль військових після інциденту на території Сербії, повідомляє телеграм-канал «Сербський економіст».
Як зазначається, відповідне рішення було ухвалене після екстреного засідання ради оборони, скликаного прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. За словами міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто, військові охоронятимуть усю угорську ділянку трубопроводу — від кордону із Сербією до кордону зі Словаччиною.
Підставою для такого кроку став інцидент у Сербії, де, за інформацією сербської та угорської сторін, поблизу газової інфраструктури, через яку російський газ надходить до Угорщини та далі в регіон, було виявлено потужні вибухові пристрої.
Водночас навколо цього епізоду вже виникла політична дискусія. Частина публікацій і коментарів у регіоні ставить під сумнів офіційну версію подій і допускає, що історія може мати політизований характер, зокрема на тлі передвиборчої кампанії в Угорщині.
Україна, зі свого боку, офіційно відкинула будь-які спроби пов’язати її з інцидентом у Сербії.
Як повідомляє Сербський Економіст, Уряд Угорщини оголосив нафтопровід «Угорщина — Сербія» та супутню інфраструктуру пріоритетним інвестиційним проєктом, що має прискорити адміністративні процедури та будівельні роботи. Будапешт розглядає проект як частину ширшої стратегії щодо тіснішої координації енергетичних і паливних ринків Угорщини, Сербії та Словаччини. Угорська сторона виходить з того, що це має підвищити стійкість регіонального енергопостачання та знизити залежність від зовнішніх ризиків.
У матеріалах угорських ЗМІ йдеться, що мета уряду — ввести систему в повноцінну експлуатацію у 2027 або 2028 році. Новий маршрут має створити додаткову основу для постачання нафти в регіон на тлі збереження вразливості діючих поставок.
Тема є особливо чутливою для регіону після проблем із постачанням нафтопроводом «Дружба», ділянка якого на території України була пошкоджена в січні. На цьому тлі Будапешт останніми тижнями пов’язує питання енергетичної безпеки з ширшою регіональною політикою.
Для Сербії прискорення проекту важливе як з точки зору диверсифікації маршрутів поставок, так і в контексті триваючої невизначеності навколо NIS та імпорту нафти. Новий нафтопровід може стати одним із ключових інфраструктурних проектів в енергетиці країни.
https://t.me/relocationrs/2509
Як повідомляє Сербський економіст, у Румунії підготовлено стратегічне дослідження щодо створення залізничного коридору протяжністю 781,9 км від Констанци до кордону з Угорщиною, який поєднуватиме модернізовані ділянки зі швидкістю 160-200 км/год та нові двоколійні відрізки, розраховані на рух зі швидкістю до 250 км/год. Про це повідомляють румунські ділові видання.
Згідно з дослідженням, найбільш підходящим маршрутом визнано коридор Констанца — Бухарест — Брашов — Сігішоара — Тиргу-Муреш — Клуж-Напока — Залеу — Орадя — кордон з Угорщиною. Проект оцінюється в 14,93 млрд євро, а середня інвестиційна вартість становить близько 19 млн євро на кілометр.
Перша фаза передбачає будівництво нової двоколійної лінії Бухарест — Кімпіна з розрахунковою швидкістю 250 км/год, а ділянку Кімпіна — Брашов пропонується модернізувати під 200 км/год. Друга фаза охоплює нову лінію Брашов — Клуж-Напока через Тиргу-Муреш, третя — Клуж-Напока — Орадя через Залеу, і обидві ці нові лінії також проектуються під 250 км/год. Четверта фаза включає модернізацію ділянки Бухарест — Фетешть до 200 км/год і будівництво нового двоколійного відрізка Фетешть — Констанца під 250 км/год.
У документі розглядаються технічні, інвестиційні, операційні та інституційні параметри проєкту, а також рекомендовано поетапне фінансування після 2027 року за рахунок європейських фондів, державного бюджету та, можливо, механізмів державно-приватного партнерства.
https://t.me/relocationrs/2476