Румунія, Угорщина і Словаччина не обмежуватимуть транзит агропродукції з України, але з питання ввезення на територію країн у режимі імпорту тривають переговори. Ввезення до Польщі в режимі транзиту поновлюють за наявності декларації Т1, із застосуванням системи SENT, що дає змогу відстежувати переміщення вантажу територією Польщі, і пломб для вантажу, повідомив міністр аграрної політики Микола Сольський на позачерговому засіданні Координаційної ради при Міністерстві агрополітики у вівторок увечері.
За його словами, партії агропродукції, які ввозитимуться до Польщі в режимі транзиту з 00:00 21 квітня продовжать пересування територією країни в супроводі співробітників митних органів Польщі.
Питання щодо транзиту залізницею з перевантаженням із широкорейкових вагонів (для колії 1520 мм) у вузькорейкові (для колій 1435 мм) поки що залишається відкритим. Як очікується, подробиці щодо процедури будуть доведені учасникам ринку завтра на Координаційній раді при Мінагро, яку призначено на 10:30 ранку.
Заборону щодо імпорту агропродукції відповідно до списку з додатка до розпорядження міністра розвитку і технологій Польщі Вальдемара Буди від 15 квітня 2023 року не скасовано.
Раніше повідомлялося, що Україна і Польща домовилися про відновлення транзиту забороненої до ввезення агропродукції, яка опинилася в переліку: він запрацює вночі з 20-го на 21 квітня 2023 року. До транзиту буде застосовано додаткові заходи контролю. Як повідомило Міністерство сільського господарства Польщі, митні, податкові та інші служби супроводжуватимуть транспорт до місця призначення. Крім того, буде застосовано механізм SENT та електронні пломби, за допомогою яких відстежуватиметься кожна партія товару.
Польща 15 квітня, після з’їзду фермерів, ухвалила одностороннє рішення про тимчасове припинення ввезення будь-якої сільськогосподарської продукції з України на період до 30 червня 2023 року. Це сталося незважаючи на те, що 7 липня було досягнуто двосторонньої домовленості з Україною про тимчасове призупинення експорту лише чотирьох культур – пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику, тоді як транзит зберігався, але з посиленням умов, які сторони планували оперативно узгодити.
Подібні рішення потім також ухвалили Угорщина та Словаччина.
Лідери п’яти країн із Центральної та Східної Європи закликали Єврокомісію вжити заходів у зв’язку з надлишком зерна та іншого українського продовольства, що утворилося на їхній території, передає агентство Associated Press із Варшави.
“Ми закликаємо Єврокомісію вивчити можливість купівлі зерна, що скупчилося, у країн-членів ЄС, прикордонних з Україною, на гуманітарні потреби”, – йдеться в листі, адресованому голові ЄК Урсулі фон дер Ляєн від імені прем’єрів Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії та Болгарії.
“Ми також повторюємо наш заклик до фінансової підтримки з боку ЄС з метою прискорення розвитку транспортної інфраструктури (для вивезення зерна – ІФ)”, – наголошується в ньому.
Вказується, що подібна продукція залишається на прилавках цих країн у надлишку, знижуючи ціни, і не досягає готових купувати її країн за межами ЄС.
У Єврокомісії раніше заявили, що мають намір швидко запустити механізм допомоги країнам, які зіткнулися з напливом української продукції.
Митне оформлення та пропуск громадян і транспортних засобів через кордон тимчасово буде призупинено на пункті пропуску “Вилок” на кордоні з Угорщиною в ніч на середу, повідомляється на сайті Державної прикордонної служби України.
“За інформацією Закарпатської митниці, 15 березня, з 2-ї години ночі, на митному посту “Вилок”, що на кордоні з Угорщиною, проводитимуться регламентні роботи із заміни серверного обладнання. У зв’язку з цим тимчасово буде призупинено митне оформлення та пропуск громадян, відповідно і транспортних засобів через кордон. За наданою інформацією, орієнтовна тривалість робіт – 4 години”, – йдеться в повідомленні.
Ухвалений у п’ятницю дев’ятий пакет санкцій ЄС щодо Росії дозволяє Болгарії, Угорщині та Словаччині, які отримали відстрочку від нафтового ембарго Євросоюзу на російську нафту, експортувати вироблені з неї нафтопродукти в Україну.
В опублікованій 16 грудня в Офіційному журналі Євросоюзу постанові Ради ЄС ідеться про те, що рішення “дає змогу Угорщині, Словаччині та Болгарії експортувати в Україну деякі продукти нафтоперероблення, отримані з російської сирої нафти, імпортованої на підставі розглянутих відступів (від ембарго – ІФ), зокрема за необхідності транзитом через інші держави-члени”.
Ще один пункт постанови дозволяє Болгарії “експортувати в треті країни певні нафтопродукти, отримані з російської сирої нафти, імпортованої на основі розглянутих відступів”.
У публікації це пояснюється необхідністю “зниження ризиків для довкілля та безпеки, оскільки такі продукти не можуть безпечно зберігатися в Болгарії”.
Документ уточнює, що відповідний річний експорт не повинен перевищувати середньорічний обсяг експорту такої продукції за останні п’ять років.
Міністр фінансів Угорщини Міхай Варга від імені країни висловився проти ухвалення Європейською радою законодавчих поправок, які б дали змогу виділити Україні у 2023 році 18 млрд євро макрофінансової допомоги плюс.
Проте ЄС продовжить шукати рішення, яке б підтримали всі держави-члени.
“Угорщина проти поправки до фінансового законодавства”, – сказав він у вівторок у Брюсселі в рамках відкритої частини засідання Ради з економічних і фінансових питань.
Зокрема, Угорщина виступила проти поправки до багаторічного фінансового законодавства, яке має бути ухвалене одноголосно.
Водночас міністри проголосували кваліфікованою більшістю за макрофінансову допомогу плюс (MFA+) і поправку до фінансового регламенту.
Головуючий на засіданні міністр фінансів Чехії Збігнєв Станюра, коментуючи цю ситуацію, сказав: “На жаль, ми не змогли ухвалити пакет загалом. Проте, це не охолодить наші амбіції почати виділяти нашу допомогу Україні з початку січня. Я прошу Комітет з питань економіки та фінансів знайти альтернативне рішення. Це означає, що ми маємо знайти рішення, яке підтримають усі держави. Ми знайдемо рішення, щоб підтримати Україну”
Угорщина виділить кошти на транспортування продовольчих товарів з України в рамках ініціативи “Grain from Ukraine”, а також забезпечить логістичну підтримку, заявила президентка Угорщини Каталін Новак.
“Ми підтримуємо Україну на двосторонньому рівні. Ми виділили понад 172 млн євро, і сьогодні Угорщина зобов’язалася забезпечити $3,5 млн для того, щоб забезпечити транспортування 10 тис. тонн пшениці та продовольчих товарів”, – повідомила Новак на саміті з продовольчої безпеки.
Вона також закликала використовувати українсько-угорський кордон як додатковий канал транспортування продовольства.
“Ми підтримуємо не тільки фінансово, ми підтримуємо і логістично. Наш спеціальний термінал на кордоні між Угорщиною та Україною має збільшити та прискорити транспортування необхідних товарів”, – зазначила президентка.
“І, звичайно, це все відбувається через війну в Україні. І демократичні канали мають бути відновлені. Зрештою, має бути справедливий мир, мир для нас усіх”, – наголосила вона.
