Угорщина повертає заборону на імпорт української сільськогосподарської продукції, яка раніше тимчасово втратила чинність через завершення дії надзвичайних постанов. Нове рішення має зберегти обмеження для українських товарів на внутрішньому угорському ринку, при цьому транзит продукції через територію країни, як і раніше, може залишатися дозволеним.
За даними угорських ЗМІ, попередня заборона на імпорт понад 20 категорій української агропродукції припинила дію 14 травня після завершення правового режиму, на підставі якого її було запроваджено. До списку обмежень входили зернові, олійні, борошно, м’ясо птиці, яйця та низка інших товарів.
Після цього Будапешт заявив про намір відновити заборону, пояснюючи рішення захистом угорських фермерів і внутрішнього ринку. Раніше міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь неодноразово заявляв, що країна не відкриє ринок для української агропродукції навіть після оновлення торговельної угоди між ЄС та Україною.
Позиція Угорщини залишається частиною ширшого конфлікту навколо українського аграрного експорту до ЄС. Після початку повномасштабної війни Євросоюз скасував мита і квоти для українських товарів, щоб підтримати українську економіку і компенсувати проблеми з морською логістикою. Однак прикордонні країни ЄС, включно з Угорщиною, Польщею та Словаччиною, заявляли про тиск дешевої української продукції на місцевих фермерів.
Угорська заборона не є загальною забороною на весь український експорт. Вона стосується передусім постачань на внутрішній ринок Угорщини. Транзит української продукції до інших країн ЄС або за межі союзу раніше зберігався, оскільки для України сухопутні та дунайські маршрути залишаються важливою частиною експортної логістики.
Угорщина пояснює обмеження необхідністю захистити фермерів від різких цінових коливань. У 2022 році потоки українського зерна та олійних до сусідніх країн різко зросли через переорієнтацію експорту з Чорного моря на європейські маршрути. Reuters зазначав, що до війни Угорщина щорічно імпортувала з України до 50 тис. тонн зернових і олійних, тоді як у 2022 році обсяг таких постачань зріс до 2,5 млн тонн, а у 2023 році до запровадження заборони становив до 300 тис. тонн.
Основною проблемною категорією для Угорщини стала кукурудза. За даними The Cattle Site із посиланням на митну статистику, протягом року після початку повномасштабної війни Україна експортувала до Угорщини 1,7 млн тонн кукурудзи проти близько 30 тис. тонн до війни.
Для України угорське рішення має радше політичне і логістичне значення, ніж критичне торговельне. Основні ринки українського агроекспорту в ЄС розташовані не в Угорщині, а у більших країнах-споживачах і переробниках. Однак для прикордонної торгівлі та окремих товарних груп заборона обмежує гнучкість експортерів і посилює залежність від ліцензування, транзитних маршрутів та домовленостей з Єврокомісією.
ЄС у 2025 році вже переглядав торговельні умови з Україною, збільшивши квоти за низкою товарів: для пшениці — з 1 млн до 1,3 млн тонн, цукру — з 20 тис. до 100 тис. тонн, ячменю — з 350 тис. до 450 тис. тонн, м’яса птиці — з 90 тис. до 120 тис. тонн. Ці зміни мали збалансувати підтримку українського експорту та інтереси фермерів країн ЄС.
Обсяг експорту з України ізольованих проводів і кабелів, зокрема волоконно-оптичних, у січні-квітні 2026 року в грошовому вимірі збільшився на 6% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до $488,8 млн.
Згідно зі статистикою Державної митної служби, найбільшим імпортером української продукції, як і торік, була Німеччина, постачання до якої зросло на 5% – до $168,4 млн. Її частка в загальному обсязі експорту цієї продукції незначно скоротилася і становила 34,5%.
До трійки найбільших імпортерів, як і в січні-квітні 2025 року, також увійшли Угорщина – $80,4 млн, або 16,5%, та Польща – $80 млн, або 16,4%.
У квітні експорт цієї продукції зріс на 3,6% порівняно з квітнем 2025 року – до $125,6 млн.
Як повідомлялося, за даними Держмитслужби, у 2025 році Україна збільшила експорт ізольованих проводів і кабелів на 10,6% порівняно з 2024 роком – до $1,41 млрд.
Україна готова поглибити парламентське співробітництво з Угорщиною, заявив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
«Вітаю Forsthoffer Ágnes oldala (Агнеш Форстгоффер – ІФ-У) з призначенням на посаду голови Національних зборів Угорщини… Україна готова поглиблювати парламентське співробітництво, зміцнювати міжособистісні зв’язки та розвивати практичні ініціативи у сферах торгівлі, освіти та культурного обміну», – написав Стефанчук у Facebook у суботу.
За його словами, він сподівається на тісну співпрацю та подальше зміцнення українсько-угорського партнерства в різних сферах.
Спікер українського парламенту побажав Форстхоффер успіхів у втіленні волі та прагнень угорського народу.
Форстхоффер, яка раніше обіймала посаду віце-голови партії «TISZA» Петера Мадяра, обрана головою парламенту 9 травня.
Як повідомлялося, парламент Угорщини в суботу обрав Мадяра прем’єр-міністром країни.
Як повідомляє Сербський Економіст, ринок нерухомості Угорщини після кількох років низької активності іноземних покупців може увійти у фазу відновлення інтересу з боку закордонного капіталу.
За даними експертів, угорський ринок тривалий час працював нижче свого потенціалу: після чотирьох років стагнації іноземні інвестори значною мірою поступилися місцем внутрішнім покупцям. Тепер аналітики очікують, що поєднання політичних змін, можливих реформ та накопиченого відкладеного попиту може повернути Угорщину у фокус міжнародних інвесторів.
Додатковим фактором є очікування поліпшення інвестиційного клімату та можливого вивільнення європейського фінансування. Property Forum зазначає, що учасники ринку обговорюють «перезапуск» угорської нерухомості після квітневих виборів 2026 року, а ключовими питаннями залишаються макроекономічна стабільність, регулювання та готовність інституційних інвесторів повернутися в країну.
При цьому ринок уже пройшов через період помітного зростання цін. За даними Global Property Guide з посиланням на індекс цін на житло Угорського національного банку, у III кварталі 2025 року житло в Угорщині подорожчало на 21,29% у річному вираженні, або на 16,29% у реальному вираженні, що вказує на сильний ціновий імпульс ще до повноцінного повернення іноземного попиту.
У 2026 році ринок виглядає більш збалансованим. За даними Duna House, які наводить International Investment, близько 78% угод укладаються нижче початкової ціни пропозиції, що свідчить про посилення переговорних позицій покупців і перехід ринку від перегріву до більш спокійної фази.
Головним центром інтересу залишається Будапешт. Столиця поєднує високий попит на оренду, розвинену інфраструктуру, туристичний потік і статус ділового центру країни. Однак саме в Будапешті влада також обговорює обмеження короткострокової оренди: раніше один із центральних районів міста проголосував за заборону короткострокової оренди з 2026 року, що може змінити інвестиційну модель для частини покупців.
Для іноземних інвесторів Угорщина зберігає кілька переваг: ціни нижчі, ніж у більшості столиць Західної Європи, ринок входить до ЄС, а ослаблення форинта може робити покупку привабливішою для покупців з капіталом у євро або доларах. При цьому ризики залишаються значними: регулювання оренди, висока інфляція останніх років, політична невизначеність та залежність ринку від державної підтримки й кредитних умов.
Повернення іноземного капіталу може підтримати ціни, особливо в Будапешті та інших ліквідних локаціях. Однак для місцевих покупців це може посилити проблему доступності житла, яка вже стала однією з важливих соціальних тем в Угорщині. Уряд раніше запускав програми підтримки першого житла, включаючи субсидовані кредити під 3% на термін до 25 років, щоб допомогти молодим покупцям вийти на ринок.
Таким чином, угорський ринок нерухомості вступає у 2026 рік у суперечливому стані: ціни вже значно зросли, попит став обережнішим, але очікування політичних та економічних змін можуть знову привабити іноземних інвесторів. Для ринку це означає ймовірне пожвавлення угод, а для покупців — необхідність уважніше оцінювати локацію, орендну модель та регуляторні ризики.
Як повідомляє Сербський економіст, перемога угорської опозиції на парламентських виборах та майбутня зміна уряду в Будапешті додали невизначеності щодо угоди про вихід російських акціонерів з NIS (Naftna industrija Srbije) — компанії, яка управляє єдиним НПЗ Сербії в Панчево і, за оцінками, забезпечує близько 80% потреб країни в паливі.
Йдеться про переговори щодо придбання угорською MOL пакета 56,15% в НІС, що належить структурам «Газпрому» (44,9% у Gazprom Neft і 11,3% у Gazprom). У січні MOL оголосила про підписання рамкової обов’язкової угоди (Heads of Agreement) щодо цієї угоди, а також про те, що розглядає участь ADNOC (ОАЕ) як міноритарного партнера.
Ключовий фактор — терміни, встановлені американським OFAC. У березні MOL повідомляла, що отримала від OFAC продовження ліцензії на переговори до 22 травня 2026 року. Паралельно НІС домагається продовження окремих дозволів, що дозволяють продовжувати операційну діяльність та імпорт сировини на час переговорів.
Питання ціни залишається чутливим: офіційно параметри угоди не розкривалися. Президент Сербії Олександр Вучич раніше говорив про діапазон до 1 млрд євро за пакет 56,15%, тоді як низка ЗМІ та аналітичних публікацій наводили вищі оцінки.
Чому угорські вибори стали фактором ризику
Сама угода є корпоративною і вимагає регуляторних погоджень, зокрема з боку OFAC та Сербії. Однак зміна влади в Угорщині впливає на політичний фон та швидкість управління. Новий лідер Петер Мадяр публічно заявив про намір сформувати уряд у стислі терміни (зокрема називав дату початку роботи 5 травня), тобто за кілька тижнів до дедлайну 22 травня. У такій конфігурації будь-які додаткові перевірки на рівні держави, суперечки щодо прозорості умов або просто перебудова взаємодії відомств можуть спричинити затримки.
Найбільш ймовірний базовий сценарій — сторони спробують вкластися в термін або запросити у OFAC додаткове продовження ліцензії, якщо до фінального закриття будуть близькі. Учасники ринку вже бачили практику продовжень у цій історії.
Негативний сценарій — затягування переговорів без зрозумілого розв’язання. Тоді ризики для НІС стають не юридичною абстракцією, а питанням стабільності постачання: санкційний режим США націлений саме на вихід російських мажоритарних власників, а будь-які збої з ліцензіями ускладнюють логістику та фінансування закупівель сировини й операцій.
Для Белграда це перетворює тему на питання енергобезпеки. Сербська влада раніше сигналізувала, що зацікавлена збільшити частку держави в НІС, а при погіршенні сценарію можуть знадобитися більш жорсткі рішення щодо структури власності, щоб вивести компанію з-під санкційного тиску і не допустити шоку для ринку палива.
https://t.me/relocationrs/2628
За підсумками парламентських виборів 12 квітня партія Tisza під керівництвом Петера Мадяра отримує 138 мандатів у 199-місному парламенті Угорщини, що забезпечує їй конституційну більшість, повідомляють міжнародні ЗМІ та регіональні джерела.
Коаліція Fidesz-KDNP, що раніше перебувала при владі, отримує 55 місць, третьою силою стає Mi Hazánk з 6 мандатами. Таким чином, у новому скликанні представлені фактично три парламентські групи, тоді як низка невеликих партій не подолала прохідний бар’єр.
Конституційна більшість в Угорщині традиційно означає можливість ухвалювати рішення, що вимагають 2-3 голосів депутатів, включаючи зміни базових законів. У цій конфігурації Tisza формально не потребує коаліційних партнерів для формування уряду.
Кампанія Мадьяра будувалася навколо тез про зміну політичної моделі, боротьбу з корупцією та відновлення відносин з ЄС. У публічних виступах він використовував формули на кшталт «Ennek a rendszernek vége van» («цій системі кінець»), а також говорив про «зміну режиму» та повернення країни на більш проєвропейську траєкторію. У матеріалах Reuters серед заявлених пріоритетів згадуються посилення верховенства права та антикорупційні кроки, включаючи орієнтацію на європейські стандарти та спробу розблокувати заморожені кошти ЄС.
Окремо в угорській політичній символіці закріпилася й назва TISZA, яка інтерпретується як «Respect» і «Freedom» (Tisztelet і Szabadság).
