Україна готова до продовження транзиту російського газу через свою газотранспортну систему (ГТС) за ініціативи з боку країн Європейського Союзу, але продовжувати чинний контракт або підписувати новий із “Газпромом” не буде, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на прес-конференції в Києві в понеділок.
“Ми, зрозуміло, не збираємося вести переговори з країною-агресором про те, щоб продовжувати (транзитний контракт) і ставити свої підписи під угодою, але ми мали неодноразові переговори з європейськими лідерами на базі Єврокомісії. Якщо європейські країни виступлять або консорціумом, або хтось із європейських партнерів виступить транзитером уже свого газу – ми готові таку послугу надавати. Тут ініціатива на боці ЄС і наших європейських партнерів”, – сказав він.
“Група, об’єднання, консорціум… Це може бути ЄК, група європейських країн, які зацікавлені в збереженні транзиту”, – уточнив Шмигаль.
При цьому, за словами прем’єра, ГТС України готова функціонувати і без здійснення транзиту російського природного газу.
Як повідомлялося, транзит російського природного газу через газотранспортну систему (ГТС) України 2023 року знизився на 28,4% (на 5 млрд 812,6 млн куб. м) порівняно з 2022 роком – до 14 млрд 646,6 млн куб. м.
Договір між “Нафтогазом України” і “Газпромом” на організацію транспортування, транспортну угоду між НАК і ОГТСУ, а також міжоператорську угоду між ОГТСУ і “Газпромом” було підписано 30 грудня 2019 року. Контракт передбачає транзит у 2021-2024 роках по 40 млрд куб. м газу на рік.
Україна має намір створити Агентство залучення інвестицій, як єдину точку входу для інвесторів в український приватний сектор, повідомила перший віцепрем’єр Юлія Свириденко у Facebook.
“Щоб усі інвестори, які бажають вкладати в приватний сектор в Україні, мали єдину точку входу, ми працюємо над запуском єдиного інституту – Агентства залучення інвестицій”, – написала вона за підсумками візиту до Лондона, де обговорювала його створення, зокрема, з Лондонською фондовою біржею (LSE).
За її словами, під час зустрічі фахівці LSE запевнили, що готові надавати свою експертизу і допомагати вибудувати цей інститут.
Свириденко повідомила, що зустрічалася також із British International Investment, який влітку минулого року на конференції про відновлення України в Лондоні заявив про готовність виділити GBP250 млн для фінансування приватного сектору в Україні, переважно на поствоєнне відновлення.
“Ці кошти будуть доступні з квітня через Co-investment platform (платформу співінвестування). Що ми можемо робити спільно з приватним сектором уже зараз, щоб отримати це фінансування? Готувати якісні проєкти. Для цього теж залучаємо партнерів, щоб спільно робити feasibility study (техніко-економічне обґрунтування)”, – уточнила перший віцепрем’єр.
Вона додала, що залучення в Україну інвестицій і фінансування було також головною темою перемовин і з Європейським банком реконструкції та розвитку, Лондонською фондовою біржею та TheCityUK, UK Export Finance (UKEF).
“Для залучення інвестицій в оборонну сферу працюємо з UKEF. Також відкрили ліміт для України у GBP3,5 млрд. Декілька компаній уже отримали страхування, одна з них учора під час нашого візиту до Лондона. Плануємо розширювати співпрацю, зокрема, обговорили можливість страхування постачальників обладнання у сфері військового розмінування”, – написала, зокрема, Свириденко.
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України домовилося з Міністерством транспорту та інфраструктури Туреччини про продовження лібералізації вантажних перевезень, повідомила пресслужба Мінвідновлення в четвер. Згідно з повідомленням відомства, “транспортний безвіз”, або лібералізація вантажних перевезень із Туреччиною, охоплює двосторонні вантажні перевезення та перевезення транзитом.
“З усього експорту, який ми постачаємо до Туреччини, близько 15% – автомобільним транспортом. Турецькі компанії імпортують до нас саме автомобільним транспортом майже 60% з усього обсягу товарів”, – зазначив віцепрем’єр із відновлення – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.
У результаті домовленості сторонам більше не потрібен дозвіл для виконання вантажних і транзитних перевезень. Водночас, бездозвільний проїзд діє також для в’їзду порожніх вантажівок.
Крім цього, Мінвідновлення домовилося з турецькою стороною про збільшення кількості дозволів на вантажні перевезення до/з третіх країн та автобусні перевезення до 3,5 тис. дозволів і 400 дозволів відповідно.
“Ведемо роботу щодо можливостей виконання нерегулярних автобусних перевезень – домовилися про 400 дозволів на такі поїздки. Найближчим часом частина цих дозволів буде доставлена в Україну для видачі перевізникам”, – наголосив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач.
Як повідомлялося, лібералізація вантажних перевезень доступна з 35 країнами, включно з країнами Європейського Союзу. Минулого року команді Мінвідновлення вдалося домовитися про можливість з Норвегією, Північною Македонією та продовжити відповідну угоду з Молдовою.
Фонд держмайна завершив оцінку готелю “Україна”, планує провести аукціон з його приватизації наприкінці літа 2024 року, а для ТРЦ Ocean Plaza – у другій половині року, повідомив в інтерв’ю виданню Mind голова ФДМ Віталій Коваль.
“Ми вже завершили процедуру оцінки готелю – це 1,039 млрд грн без ПДВ. Готуємося нині до аукціону, який плануємо наприкінці літа, може, навіть зайдемо в третій квартал”, – розповів він.
За словами глави ФДМ, приватизацією готелю “Україна” цікавляться, зокрема, іноземні оператори, які розглядають у перспективі збільшення його категорії до п’ятизіркової.
Крім того, за його словами, вже понад три учасники розглядають участь в аукціоні з приватизації ТРЦ Ocean Plaza, Фонд отримав запити від інвестиційних фондів і девелоперських компаній.
Як повідомлялося, готель “Україна” – державне підприємство, яке перебуває у віданні ФДМ. У ньому 363 номери, шість конференц-залів, кімнати для переговорів. Є паркінг на 80 машин і укриття, в якому розташована окрема аудиторія на 50 осіб. Водночас заборгованість готелю становить понад 45 млн грн.
ТРЦ Ocean Plaza відкрито в Києві в грудні 2012 року на вул. Антоновича, 176. Його загальна площа – 165 тис. кв. м. Інвестиції в об’єкт становили приблизно $300 млн. Компанія UDP і ТОВ “К.А.Н. Девелопмент” виступили партнерами з розвитку проєкту.
ТРЦ було продано російській “ТПС-Нерухомість” Аркадія Ротенберга 2012 року. Пізніше, 2019 року український бізнесмен Василь Хмельницький опосередковано через UPD Holdings Limited придбав 33,5% акцій ТРЦ Ocean Plaza. У 2021-му він продав свою частку підприємцю Андрію Іванову. Угоду фіналізовано влітку-2023.
У червні 2023 року Кабмін передав ФДМ частку статутного капіталу ТОВ “Інвестиційний союз “Либідь”, якому належить ТРЦ, у розмірі 66,65% для подальшої приватизації.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє, що Україна та Японії в рамках Конференції з економічного розвитку та відновлення підписали 56 міжурядових угод, меморандумів, домовленостей між бізнесами та представниками місцевої влади.
“56 документів підписали представники України та Японії в рамках Конференції з економічного розвитку та відновлення в Токіо! Серед них міжурядові угоди, меморандуми, домовленості між бізнесами та представниками місцевої влади”, – написав Шмигаль у Телеграм-каналі.
Зокрема, підписано міжурядову конвенцію про уникнення подвійного оподаткування; понад десяток домовленостей щодо підтримки відновлення України з потужними японськими організаціями (JICA, JETRO, Експортно-кредитною агенцією NEXI та Японським банком міжнародного співробітництва); грантові угоди щодо реалізації програм відновлення, а також низку документів між Міністерством аграрної політики України і японськими компаніями, які передбачають надання Україні різної сільгосптехніки і обладнання; міжурядовий меморандум щодо підтримки відновлення України з японськими організаціями (JICA, JETRO, Експортно-кредитна агенція NEXI та Японський банк міжнародного співробітництва); міжурядова меморандум
“Нафтогаз” домовився про проект у сфері вітроенергетики; оператор газотранспортної системи України підписав меморандум про підготовку до модернізації газокомпресорних станцій. Також, за словами прем’єра, підписано документи у сфері енергетики, телекомунікацій, інфраструктурного будівництва та екології.
“Японія вже показала лідерство з фінансової підтримки України. Тепер Японія має стати одним із лідерів українського відновлення та інвестицій у нашу економіку”, – підсумував Шмигаль.
Угоду про розвиток електронних комунікацій, коридорів 5G і співробітництво у сфері цифровізації між Україною та Румунією підписали віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров і міністр досліджень, інновацій та оцифрування Богдан-Груя Іван.
“Це дасть змогу обмінюватися досвідом між українськими та румунськими фахівцями, а також впроваджувати спільні проєкти для розвитку телеком-інфраструктури, цифровізації та кіберзахисту”, – йдеться в повідомленні Міністерства цифрової трансформації (Мінцифри) України в четвер.
Згідно з пресрелізом, сторони домовилися про спільну розбудову 5G-коридорів між Україною та Румунією, хмарної інфраструктури для державних електронних сервісів, відновлення й модернізацію цифрової інфраструктури, яка постраждала внаслідок російської агресії, підвищення стійкості та захищеності інформаційно-комунікаційних технологій, а також про посилення кіберзахисту національних мереж і цифрової інфраструктури.
У Мінцифрі зазначили, що угода дасть змогу Україні брати участь у програмах фінансової підтримки Європейського Союзу.
