Антимонопольний комітет (АМКУ) виявив підстави для заборони на придбання DVL Telecom DVL Telecom, що входить до групи NJJ французького мільярдера Ксав’є Ньєля, контролю над групою “Лайфселл”.
Зокрема, в антимонопольному відомстві вважають, що необхідно перевірити відносини контролю самої lifecell і материнської компанії Turkcell з особою, до якої рішенням Ради національної безпеки і оборони України застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).
“Під час розгляду заяв про придбання компанією “DVL Telecom” контролю над групою “Лайфселл” виникла необхідність перевірки відносин контролю учасників концентрації, зокрема групи “Лайфселл” і групи “Turkcell”, з особою, до якої застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) рішенням Ради національної безпеки та оборони України”, – повідомила прес-служба АМКУ в понеділок.
У повідомленні зазначено, що, розглянувши заяви про набуття контролю компанією “DVL Telecom” над ТОВ “Лайфселл”, ТОВ “Глобал Білгі” і ТОВ “Укртауер” (група lifecell), АМКУ виявив підстави для заборони зазначених концентрацій.
“З огляду на те, що концентрації у вигляді набуття компанією “DVL Telecom” контролю над ТОВ “Лайфселл”, ТОВ “Укртауер” та ТОВ “Глобал Білгі” становлять єдину транзакцію та відбуватимуться відповідно до одного договору купівлі-продажу, окремий дозвіл на набуття компанією “DVL Telecom” контролю над ТОВ “Глобал Білгі” також не може бути наданий Комітетом”, – зазначає АМКУ.
З огляду на викладене 7 березня 2024 року Комітет знову розпочав розгляд справ про концентрацію у вигляді набуття компанією “DVL Telecom” контролю над ТОВ “Лайфселл”, “Глобал Білгі” та “Укртауер”. Одночасно розпочато розгляд справи про узгоджені дії, які безпосередньо пов’язані зі здійсненням цих концентрацій, уточнили в прес-службі.
Раніше повідомлялося, що на засіданні 7 березня АМКУ дозволив компанії DVL Telecom набути контроль над компанією Datagroup Holding Limited (“Датагрупп-Воля”). Крім того, антимонопольне відомство дозволило узгоджені дії між компаніями NJJ UPAM (Париж, Франція), Lorimer II Ventures Limited (Нікосія, Кіпр), DVL Telecom (Париж, Франція) і фізичною особою – громадянином України у вигляді реалізації положень про утримання від конкуренції, передбачених розділом 19 акціонерної угоди, яку буде укладено між зазначеними суб’єктами строком на п’ять років.
Турецька компанія Turkcell 29 грудня 2023 року підписала договір про передачу 100% часток, а також усіх прав і боргів ТОВ “Лайфселл” (TM lifecell) – третього за величиною українського оператора мобільного зв’язку, зокрема компанії з аутсорсингу контакт-центрів ТОВ “Глобал Білгі” та провайдера послуг з оренди веж ТОВ “Укртауер” французькій інвестиційній компанії NJJ Capital.
Рішення про підписання договору рада директорів ухвалила 20 грудня, проте ще 9 травня вирішила не розкривати інформацію про можливу угоду. Turkcell уточнював, що номінальна ціна акцій “Лайфселл” – 12 млрд 711,849 млн грн, “Глобал Білгі” – 47,226 млн грн і “Укртауер” – 1 млрд 964,04 млн грн.
Уповноважені представники компанії NJJ Capital (Париж, Франція) і ТОВ “Глобал Білгі” (Київ, Україна) звернулися до Антимонопольного комітету (АМКУ) щодо видачі дозволу компанії NJJ Capital на опосередковане придбання частки в статутному капіталі “Глобал Білгі”, що забезпечує перевищення 50% голосів у вищому органі управління товариства, а також часток, які забезпечують перевищення 50% голосів у вищих органах управління “Лайфселл” та “Укртавер” до 29 грудня 2023 року. Заяви їм повернули, оскільки вони не відповідали встановленим комітетом вимогам.
23 січня 2024 року АМКУ отримав повторне звернення щодо придбання частки, яка забезпечує контроль у ТОВ “Лайфселл”, “Глобал Білгі” і ТОВ “Укртауер” від компанії DVL Telecom, яка входить до групи NJJ.
На думку учасників ринку, проблемою для завершення угоди може стати також частковий арешт часток компаній, що продаються, за звинуваченням на адресу підсанкційного Михайла Фрідмана, який опосередковано контролює міноритарну частку в Turkcell.
Через сприятливі погодні умови і відповідно активне виробництво електроенергії сонячними станціями за командою диспетчера НЕК “Укренерго” в суботу обмежувалася генерація ВДЕ з 9:36 до 16:33 загальною величиною 1298 МВт-год, повідомило Міністерство енергетики.
Згідно з його щоденним оновленням у Телеграм-каналі, на поточну добу дефіциту електроенергії також не передбачено: у резерві 16 блоків і 3 корпуси ТЕС і ТЕЦ, які будуть задіяні в разі потреби.
При цьому імпорт е/е порівняно із суботою знизився у 2,5 раза – до 850 МВт-год, а експорт на 14% – до 5100 МВт-год.
Також Міненерго повідомило про трагічну ситуацію на одній із шахт на Донеччині – внаслідок ураження електричним струмом загинув 38-річний електрослюсар підземної дільниці. Обставини трагедії з’ясовуються.
У Харківській області внаслідок ворожих обстрілів пошкоджено газорозподільні мережі, відключено від газопостачання 617 споживачів.
Як повідомлялося, раніше в неділю “Укренерго” заявила про атаки російськими БпЛА двох її підстанцій у південному та центральному регіонах, обійшлося без постраждалих і відключень е/е.
Українські металургійні підприємства за підсумками роботи в січні-лютому поточного року збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 52,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 900 тис. тонн з 590 тис. тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у п’ятницю, за цей період виплавка сталі зросла на 52% до січня-лютого-2023 – до 1,076 млн тонн із 708 тис. тонн.
Виплавка чавуну збільшилася на 42,5% – до 1,050 млн тонн із 737 тис. тонн.
Як повідомлялося, у січні-2024 року збільшила випуск загального прокату на 75,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 453 тис. тонн із 257 тис. тонн, сталі на 91,6%, до 544 тис. тонн із 284 тис. тонн, чавуну на 44,5% – до 555 тис. тонн із 384 тис. тонн.
Україна 2023 року збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн, але знизила виплавку сталі на 0,6% – до 6,228 млн тонн, чавуну на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
Україна 2022 року скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
Україна в лютому 2024 року порівняно із січнем наростила обсяги експорту електроенергії в 12 разів, проте зменшила на третину обсяги імпорту, повідомила DiXi Group із посиланням на портал Energy map.
Як наголошується в її повідомленні в п’ятницю, загалом Україна експортувала 63,1 тис. МВт-год (у січні 5,2 тис. МВт-год – ЕР), з яких найбільше – 32% (20 тис. МВт-год) надійшли до Молдови. Ще 30% (19,1 тис. МВт-год) надійшли до Румунії, 20% (12,6 тис. МВт-год) – до Польщі, 14% (9 тис. МВт-год) – до Словаччини, 4% (2,4 тис. МВт-год) – до Угорщини, до якої постачання електроенергії було відновлено після дворічної перерви із введенням спільних аукціонів із розподілу перетинів.
Зазначається, що після 11 лютого експорт майже в усі дні перевищував імпорт.
Однак за результатами місяця імпорт був більшим за експорт на 21 МВт-год, склавши загалом 84,1 тис. МВт-год (на третину менше, ніж у січні, коли було 122,8 тис. МВт-год).
40% (33,6 тис. МВт-год) із цього обсягу надійшли зі Словаччини, 34% (28,7 тис. МВт-год) – із Румунії, 16% (13,6 тис. МВт-год) – із Польщі, 7% (6,2 тис. МВт-год) – із Молдови, 3% (2,1 тис. МВт-год) – з Угорщини.
Експерти DiXi Group звертають увагу, що в лютому 2023 року експорт не здійснювався взагалі, а імпорт був на 41% більшим – 141,8 тис. МВт-год.
Вони також зазначають, що минулого місяця Україна п’ять разів (2, 4, 27-29 лютого) отримувала аварійну допомогу з Польщі, яка викуповувала надлишки української електроенергії – загалом 5,9 тис. МВт-год.
7 лютого Україна як аварійну допомогу прийняла надлишкові 1,2 тис. МВт-год із Польщі.
Економічне зростання України продовжиться 2024 року завдяки розширенню внутрішнього попиту та подальшому відновленню морського експорту, однак воно знизиться до 3,9% із приблизно 5,5% торік через ефект високої бази, створений сильним сільськогосподарським сезоном, що відбувся минулоріч, прогнозує міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings.
“За відсутності значної ескалації війни ми прогнозуємо, що економіка України зросте в середньому приблизно на 4-5% у середньостроковій перспективі, але відновлення до довоєнного рівня є малоймовірним у доступному для огляду майбутньому”, – наголошується в його релізі в ніч на суботу у зв’язку з пониженням довгострокового рейтингу України в інвалюті до “CC” з “CCC” з прогнозом “негативний” на тлі очікуваної реструктуризації єврооблігацій.
За оцінками S&P, середньорічна інфляція цьогоріч знизиться приблизно до 7% з 12,8% торік, однак вона посилиться в другій половині цього року на тлі ослаблення ефекту бази, відновлення внутрішнього попиту та помірного зниження курсу валюти.
Агентство очікує, що курс гривні на кінець цього року знизиться до 41,02 грн/$1, а на кінець наступного – до 43,89/$1.
S&P підкреслює, що розвиток війни з Росією продовжує формувати макроекономічні перспективи України. Неясно, як може розвиватися війна, але ми вважаємо, що військовий глухий кут без будь-яких серйозних змін на лінії фронту залишається найвірогіднішим сценарієм, оскільки обидві сторони миряться із затяжною війною. Перспективи будь-якого мирного плану, досягнутого шляхом переговорів, здаються малоймовірними. У результаті ми припускаємо, що активна фаза війни триватиме до кінця цього року, а, найімовірніше, і далі”, – йдеться в документі.
Агентство нагадує, що російські війська окупували приблизно близько 15% території України, на які припадає близько 8-9% її довоєнного ВВП, 14% промислового і 10% сільськогосподарського виробництва. Майже третина населення України була переміщена, а близько 15% покинули країну і тепер є біженцями, які проживають переважно в ЄС.
Проте, згідно з базовим сценарієм S&P, уряд України та НБУ збережуть свій адміністративний потенціал навіть перед обличчям серйозних військових атак.
З огляду на істотну шкоду фізичному і людському капіталу, середньострокові економічні перспективи України схильні до високого ступеня невизначеності, зазначає агентство. На його думку, ключовими факторами, що визначають перспективи відновлення країни, є розвиток війни, повоєнна демографічна ситуація і профіль ринку праці, а також ефективність зусиль з відновлення і триваюча міжнародна підтримка.
S&P відзначає високий ступінь невизначеності щодо масштабів, результату та наслідків російсько-української війни. На його думку, незалежно від тривалості військових дій, пов’язані з ними ризики, ймовірно, збережуться протягом деякого часу.
Як повідомлялося, Нацбанк України в січні оцінив зростання ВВП країни 2023 року в 5,7% і зберіг прогноз його зростання 2024 року на 3,6%, трохи погіршивши його на 2025 рік – із 6,0% до 5,8%.
Уряд під час затвердження проєкту держбюджету до другого читання на початку листопада 2023 року покращив оцінку зростання ВВП торік із 2,8% до 5%, однак погіршив її на 2024 рік із 5% до 4,6%.
Угоду між урядом України та урядом Туреччини про створення системи електронного обміну попередньою інформацією щодо товарів і транспортних засобів, що переміщуються між сторонами, підписано в Стамбулі в п’ятницю в рамках зустрічі президента України Володимира Зеленського та президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана.
“Згідно з документом, інформаційний обмін здійснюватиметься між Державною митною службою України та Міністерством торгівлі Туреччини. На підставі угоди буде створено систему електронного обміну попередньою інформацією, за допомогою якої здійснюватиметься обмін заздалегідь визначеним набором даних в електронній формі”, – повідомляє прес-служба президента України.
Зазначається, що інформація, отримана митними органами сторін, сприятиме прискоренню руху товарів і транспортних засобів через кордони обох держав, а також протидії митним правопорушенням.
З боку України договір підписав міністр оборони Рустем Умеров, з боку Туреччини – міністр торгівлі Омер Болат.
ДОГОВІР, електронний обмін даними, МИТНИЦЯ, ТУРЕЧЧИНА, УКРАЇНА
