Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Туреччина докладає зусиль для завершення війни між РФ та Україною міцним миром, а також працює над відновленням переговорів та активізацією дипломатичного процесу.
Як повідомляє управління зі зв’язків з громадськістю глави Туреччини у соціальній мережі X у понеділок, про це Ердоган сказав під час телефонної розмови з федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем.
Ердоган у розмові також висловив надію, що на саміті лідерів НАТО, який відбудеться в Анкарі, буде продемонстрована тверда воля до зміцнення власної оборони Європи в рамках НАТО та збереження трансатлантичних зв’язків, йдеться в повідомленні.
Товарообіг роздрібної торгівлі України в січні-травні 2026 року зріс на 9,2% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За її даними, в номінальному вираженні оборот роздрібної торгівлі за 5 місяців поточного року становив 1,19 трлн грн.
Роздрібний товарообіг у травні до квітня поточного року зріс на 5,2%, у річному вираженні до травня-2025 – на 10,9%.
Держстат уточнює, що товарообіг підприємств роздрібної торгівлі (юросіб) у січні-травні 2026 року збільшився на 9,3% порівняно із січнем-травнем 2025 року і становив 0,83 трлн грн.
Водночас у травні до квітня поточного року роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі зріс на 5,2%.
За даними статвідомства, у 2025 році роздрібний товарообіг в Україні зріс на 7,5%.
Держстат нагадує, що дані наведено без урахування тимчасово окупованих територій Російською Федерацією та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.
ДЕРЖСТАТ, підприємство, Роздрібна торгівля, ТОВАРООБІГ, УКРАЇНА
Україна опинилася на останньому місці серед країн Європи за доступністю придбання GTA VI, як випливає з візуалізації Maven Mapping, де порівнюється кількість робочих годин, необхідних для придбання гри за умови середньої погодинної оплати праці.
За даними дослідження, середньому українському працівникові знадобиться близько 31,12 години, щоб придбати нову частину Grand Theft Auto. Це майже чотири повні робочі дні за стандартного восьмигодинного графіка.
Для порівняння, у країнах Північної та Західної Європи придбання GTA VI еквівалентне кільком годинам роботи. У Данії для цього потрібно близько 1,7 години, у Норвегії — 1,77 години, у Нідерландах — 2,2 години, у Німеччині — 2,32 години, у Франції — 2,67 години.
У країнах Центральної та Південно-Східної Європи цей показник помітно вищий. У Хорватії для придбання гри потрібно близько 4,94 години, у Сербії — 16,95 години, у Румунії — 17,64 години, у Чорногорії — 17,92 години, у Болгарії — 18,77 години, у Туреччині — 23,52 години, у Боснії та Герцеговині — 23,89 години.
Україна з показником 31,12 години посідає останнє місце в рейтингу. Це свідчить не стільки про ціну конкретної гри, скільки про розрив у купівельній спроможності між українським ринком і заможнішими країнами Європи. Якщо для працівника в Данії чи Німеччині така покупка порівнянна з кількома годинами праці, то для українця це витрата майже на половину робочого тижня.
Такі рейтинги не є офіційною економічною статистикою, оскільки залежать від обраної ціни гри, методики розрахунку зарплати та курсу валют. Однак вони наочно показують, як глобальні ціни на цифрові товари сприймаються в країнах з різним рівнем доходів.
Джерело: Maven Mapping – https://www.threads.com/@maven.mapping/post/DaACB90iNhn/number-of-hours-needed-to-buy-gta-vi/
Лідером страхового ринку України за обсягом зібраних премій у січні-травні 2026 року знову стала СГ «ТАС» із показником 3,154 млрд грн (за січень-травень 2025 року – 2,736 млрд грн), свідчать дані проекту обміну інформацією «ПРИМА» Національної асоціації страховиків України (НАСУ).
Порівняно з аналогічним періодом минулого року друге місце в п’ятірці лідерів ринку зберегла СК «АРКС» – 2,546 млрд грн (2,254 млрд грн), третє та четверте місця посіли СК «ІНГО» – 2,469 млрд грн (1,895 млрд грн) та СК «Уніка» – 2,434 млрд грн (1,977 млрд грн), які помінялися місцями. При цьому СК «ВУСО» вийшла з п’ятірки лідерів, поступившись місцем СК «Арсенал Страхування» – 2,391 млрд грн.
До п’ятірки найкращих на ринку обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за обсягом зібраних премій за підсумками п’яти місяців поточного року увійшли СГ «ТАС» – 1,715 млрд грн (минулорічний показник – 1,424 млрд грн), «Оранта» – 1,308 млрд грн (1,272 млрд грн), «Княжа ВІГ» – 967,7 млн грн (926,5 млн грн), «Арсенал Страхування» – 654,7 млн грн (раніше не входила до топ-5 за ОСАГО), «ІНГО» – 510,1 млн грн (438,7 млн грн). СК «ВУСО» вийшла з топ-5 за ОСАГО.
Відбулися незначні перестановки серед лідерів на ринку «Зеленої карти» за зібраними преміями за вказаний період. Його очолює СК «ПЗУ Україна» – 527,4 млн грн (239,6 млн грн), яка раніше посідала третє місце, потіснивши СГ «ТАС» – 419,1 млн грн (529,5 млн грн), «УСГ» – 278,7 млн грн (445 млн грн), яка опустилася з другого на третє місце.
СК «Княжа ВІГ» з показником 156 млн грн (150,5 млн грн), як і раніше, на четвертій позиції, «ВУСО» – 107,3 млн грн замість СК «ІНГО».
Рейтинг топ-5 страховиків України за п’ять місяців 2026 року очолила СК «Арсенал Страхування» – 1,233 млрд грн (за п’ять місяців 2025 року – 949,2 млн грн), помінявшись місцями зі СК «АРКС» – 1,224 млрд грн (1,074 млрд грн). Далі йдуть СК «Уніка» – 627,2 млрд грн (474,1 млрд грн), СК «ВУСО» – 617 млн грн (497,3 млн грн), які також помінялися місцями, та СК «Універсальна» – 557,2 млн грн (446,9 млн грн).
За показником ДМС, як і раніше, лідирує СК «УНІКА» – 1,017 млрд грн (934,9 млн грн), далі йдуть СК «ІНГО» – 623 млн грн (465,3 млн грн), СК «Універсальна» – 507,6 млн грн (390 млн грн), СК «ВУСО» – 492,3 млн грн (342,7 млн грн), СК «АРКС» – 310,8 млн грн (278,8 млн грн), які помінялися місцями.
Як повідомлялося, станом на 1 травня 2026 року на страховому ринку України працювали 47 ризикових страховиків (за підсумками 5 місяців 2025 року – 52). 10 спеціалізуються на страхуванні життя, один – має спеціальний статус («Експортно-кредитне агентство»).
Європейська інтеграція України входить у новий практичний етап, на якому діалог держави з бізнесом стає одним із ключових інструментів підготовки країни до майбутнього членства в ЄС.
Про це йдеться у колонці радниці віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Вікторії Лобунь, опублікованій агентством “Інтерфакс-Україна”.
За її словами, історичним кроком стало відкриття 15 червня під час Другої міжурядової конференції між Україною та ЄС у Люксембурзі Кластера 1 “Основи процесу вступу до ЄС”. Цей кластер є фундаментальним для всього переговорного процесу, відкриває його і залишатиметься відкритим до завершення переговорів.
“Сьогодні перед Україною стоїть амбітне завдання – забезпечити якісну підготовку держави до майбутнього членства та реалізувати ті зміни, які дозволять повноцінно функціонувати в межах Європейського Союзу”, – зазначила Лобунь.
Вона підкреслила, що євроінтеграція не обмежується ухваленням законодавства або виконанням формальних переговорних умов. Йдеться про те, як зміни впливатимуть на економіку, окремі сектори, громади, громадян, державні інституції, місцеве самоврядування та бізнес.
Частина українських компаній уже фактично працює в єдиному економічному просторі з ЄС: виходить на європейські ринки, шукає партнерів, адаптується до спільних правил і змінює власні бізнес-процеси. Водночас змінюється і сприйняття України з боку європейського бізнесу: українських партнерів дедалі частіше розглядають не лише як можливість, а як фактор конкурентної переваги у перебудові ланцюгів постачання, розвитку нових виробництв і зміцненні економічної стійкості Європи.
ЄС залишається найбільшим торговельним партнером України – на нього припадає понад 63% зовнішньої торгівлі товарами. Наступним кроком, за словами Лобунь, має стати перехід від сприйняття України як зовнішнього партнера до сприйняття її як частини спільного ринку.
Окрему роль у цьому процесі відіграють майданчики для обговорення економічної інтеграції України з ЄС. Зокрема, ці питання порушувалися на EU-Ukraine Business Summit у Брюсселі та будуть обговорюватися під час Ukraine Recovery Conference у Гданську. У межах конференції заплановано воркшоп про те, як поєднати відновлення України з підготовкою до членства в ЄС.
Одним із практичних інструментів підготовки до євроінтеграції стала серія регіональних діалогів з бізнесом. У першій половині року такі діалоги вже відбулися для аграрного сектору, металургійної галузі та фармацевтичної індустрії. До них долучилися представники бізнесу, галузевих асоціацій, органів влади, парламенту та експертного середовища з різних регіонів України.
Фактично йдеться про створення постійного механізму взаємодії між державою та бізнесом у питаннях європейської інтеграції.
Одне з головних питань таких діалогів – як саме виглядатиме інтеграція України до внутрішнього ринку ЄС на практиці. Перехід від моделі зовнішнього партнерства до моделі спільного ринку потребує нового балансу між конкуренцією та інтеграцією.
У деяких сферах цей процес уже має практичні приклади – зокрема в енергетичному ринку та роумінгу. Водночас існують складніші напрями, де Україна є сильним гравцем, зокрема аграрний сектор і металургія. Саме тут важливо забезпечити інтеграцію до внутрішнього ринку ЄС без втрати конкурентних переваг українських виробників.
Лобунь зазначає, що діалог із бізнесом дозволяє краще розуміти очікування та занепокоєння компаній щодо окремих напрямів інтеграції. Особливо важливими є зустрічі в регіонах, де бізнес працює в умовах постійних ризиків. Це дає можливість формувати політику, орієнтовану не лише на відповідність європейським вимогам, а й на реальні можливості української економіки.
Попереду Україну очікує виконання умов і бенчмарків Кластера “Основи”, а також робота над відкриттям наступних переговорних кластерів. Вони охоплюють значну частину економічної складової майбутнього членства – внутрішній ринок, конкурентну політику, свободу руху товарів і послуг та інші сфери, важливі для українського бізнесу.
Таким чином, діалог між державою та бізнесом стає не лише комунікаційним інструментом, а одним із механізмів практичної підготовки України до членства в Європейському Союзі.
Успіх переговорного процесу, як наголошує Лобунь, визначатиметься не лише кількістю відкритих чи закритих кластерів. Його реальним результатом має стати створення сучасної, конкурентоспроможної та стійкої держави, готової повноцінно функціонувати як частина європейської спільноти.
Джерело: “Інтерфакс-Україна”, колонка Вікторії Лобунь “Європейська інтеграція переходить у практичну площину: чому діалог з бізнесом стає критично важливим”.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що вступ України до Європейського Союзу стане загрозою для польського сільського господарства.
«Я визнаю, що вступ України до ЄС становить загрозу для польського сільського господарства. Я є президентом Польщі і, розуміючи прагнення України, завжди відстоюватиму справедливе ставлення до польських фермерів та польської сільськогосподарської продукції, зокрема в контексті
«Зеленого курсу» та рішень ЄС», – заявив Навроцький, повідомляє пресслужба Канцелярії президента.
Він також додав, що в Польщі «занадто прекрасна земля» для того, щоб «віддавати польське сільське господарство чи то ідеології, чи то комусь іншому».
