У липні 2026 року Україна отримала від міжнародних партнерів медичну гуманітарну допомогу загальною вартістю майже 67 млн грн, повідомило Міністерство охорони здоров’я України 13 серпня. Це майже вдвічі більше, ніж місяцем раніше, коли обсяг отриманої допомоги перевищував 34,2 млн грн.
Гуманітарні поставки в липні забезпечили партнери з Норвегії, Грузії, Фінляндії та Швейцарії, а також Глобальний фонд для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. В Україну надійшли автомобілі швидкої допомоги, ліки, діагностичні матеріали, медичні меблі та інше обладнання.
Уряд Норвегії передав Україні чотири автомобілі швидкої медичної допомоги Mercedes-Benz Sprinter загальною вартістю понад 2 млн грн. Машини призначені для посилення можливостей українських медичних закладів та надання екстреної медичної допомоги.
Від уряду Грузії Україна отримала антирабічний імуноглобулін вартістю понад 358 тис. грн. Препарат застосовується для профілактики сказу після можливого контакту людини з інфікованою твариною. Фінляндія передала медичні меблі та інвентар для закладів охорони здоров’я.
Значну частину липневих поставок становила допомога в рамках програми Глобального фонду «Стійка відповідь на епідемії ВІЛ та туберкульозу в умовах війни та відновлення України».
Україна отримала тест-системи для виявлення туберкульозної інфекції, пробірки для забору крові, антибактеріальні та протитуберкульозні препарати. До поставок також увійшов амфотерицин B, який застосовується при тяжких грибкових інфекціях, та препарати ізоніазид і ізоніазид/рифапентин для профілактичного лікування туберкульозної інфекції у людей, які живуть з ВІЛ.
Окрему партію гуманітарної допомоги надала швейцарська компанія Abbott Products Operations AG. Компанія передала препарат Physiotens для лікування артеріальної гіпертензії загальною вартістю понад 2,7 млн грн.
Порівняно з червнем обсяг медичної гуманітарної допомоги у вартісному вираженні збільшився приблизно на 96% — з понад 34,2 млн грн до майже 67 млн грн.
З початку повномасштабного російського вторгнення через канали взаємодії Міністерства охорони здоров’я з міжнародними партнерами та організаціями Україна отримала вже понад 18,7 тис. тонн медичної гуманітарної допомоги.
Як повідомляє Сербський Економіст, сербське місто Крагуєвац організувало літній відпочинок для 19 дітей із Запоріжжя віком 13–16 років, які з 1 по 10 серпня перебували на Копаоніку в дитячому оздоровчому закладі міста.
Для українських дітей підготували спортивну, рекреаційну та культурну програму. Вони брали участь у прогулянках і спільних заходах, знайомилися з сербськими традиціями, а також вивчали елементи сербських народних танців разом із хореографами Центру традиційної культури «Абрашевич» із Крагуєваца.
Поїздка стала частиною гуманітарної ініціативи, що передбачає організацію відпочинку в Сербії для дітей з українських регіонів, які постраждали внаслідок війни.
Крагуєвець розташований у центральній частині Сербії та є одним із найбільших промислових і університетських центрів країни. Завдяки розташуванню в центральній Сербії місто має зручне сполучення з Белградом, Копаоніком та іншими туристичними й діловими центрами країни.
https://t.me/relocationrs/3464
На тлі скорочення каналів постачання палива та постійного посилення ударів РФ по паливній інфраструктурі Україна потребує будівництва децентралізованих невеликих підземних сховищ нафтопродуктів, вважає директор консалтингової компанії А-95 Сергій Куюн.
«Вихід один – зберігання в підземних сховищах. Начебто таку роботу вже ведуть і держава, і приватні гравці. Водночас будівництво такої інфраструктури щонайменше вдвічі дорожче за наземні резервуари», – написав він на своїй сторінці у Facebook у середу.
Тим часом, за словами експерта, наразі відсутня державна підтримка хоча б на рівні лібералізації та прискорення узгодження проектної документації, не кажучи вже про пільгове кредитування та інші стимули.
За словами Куюна, під час створення підземних сховищ не варто ставити за мету будівництво саме великих об’єктів, оскільки вони більш вразливі до комплексних ракетних ударів.
«А ось якщо кожен імпортер побудує свої невеликі сховища об’ємом 3–4–5–10 тис. куб. м, це вже буде набагато стійкіша конструкція. Але в будь-якому разі потрібно розуміти, що швидко це не відбудеться — півтора-два роки, якщо почати сьогодні», — вважає він.
На думку експерта, необхідно донести до громадян, муніципальних установ і державних організацій, а також приватних компаній необхідність створення запасів палива. «Розподілений між споживачами запас дозволить запобігти ажіотажу та надмірному миттєвому навантаженню на систему постачання у разі кризової ситуації», – зазначив директор А-95.
За його інформацією, РФ завдала нових ударів по мосту в Маяках (траса з Рені на «велику землю») та удар реактивним «шахедом» по цистерні з мастилом на тій самій трасі.
«Гадаю, під час планування стратегії забезпечення нафтопродуктами на найближчі місяці про Південь краще забути (…). Це означає, що все навантаження ляже на сухопутний кордон, який і так максимально перевантажений. Все це свідчить про те, що система стає менш диверсифікованою, що несе відповідні ризики», – написав Куюн.
Як він пояснив, ворог поступово відрізає Україні південний маршрут постачання палива, що є потрійним ударом у вигляді скорочення каналів постачання, скорочення споживання через переорієнтацію «морського» експорту на «колеса», а також збільшення навантаження та зниження пропускної спроможності кордону для імпорту палива.
Разом з тим РФ вже атакує в Україні не тільки нафтобази, а й АЗС із бензовозами.
Як повідомлялося, Нафтогазова асоціація України (НАУ) ініціює перед урядом надання паливній галузі доступу до кредитів під 10%, що можливо зробити завдяки розширенню дії постанови Кабміну
№ 594 на всі види бізнесу з метою створення підземних резервуарів для зберігання нафтопродуктів у рамках реконструкції існуючих нафтобаз.
Про це, зокрема, повідомив президент НАУ Ярослав Старовойтенко на онлайн-зустрічі з представниками бізнесу, організованій парламентським комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики на початку цього тижня.
У липні 2026 року громадяни України придбали в Туреччині 145 об’єктів житлової нерухомості та посіли третє місце серед іноземних покупців житла в країні, свідчать дані Турецького статистичного інституту (TÜİK), опубліковані 13 серпня.
Найбільше житла серед іноземців у липні придбали громадяни Росії — 394 об’єкти. На другому місці опинилися громадяни Ірану зі 189 угодами, на третьому — українці зі 145 об’єктами.
Таким чином, на громадян України припало близько 6,8 % усіх продажів житла іноземцям у Туреччині за місяць.
При цьому порівняно з червнем активність українських покупців дещо знизилася. У червні українці придбали 170 об’єктів і ділили друге місце з громадянами Ірану. У липні кількість угод українців зменшилася приблизно на 15%, проте Україна залишилася у трійці найбільших іноземних покупців турецької нерухомості.
Загалом іноземцям у Туреччині в липні було продано 2,12 тис. об’єктів житла, що на 1,9% більше, ніж у липні минулого року. Частка іноземців у загальному обсязі продажів житла становила 1,7%.
При цьому загальна ситуація на турецькому ринку нерухомості була значно гіршою: у липні в країні продали 123 603 тис. будинків і квартир — на 17% менше, ніж роком раніше. Продажі нового житла знизилися на 8,6% — до 42,529 тис. об’єктів, вторинного — на 20,8%, до 81,074 тис.
Таким чином, попит з боку іноземних покупців у липні виглядав стабільнішим, ніж на внутрішньому ринку. Однак за підсумками більш тривалого періоду іноземний попит поки що залишається нижчим за торішній. У січні–липні 2026 року іноземці придбали в Туреччині 11 203 тис. об’єктів житла, що на 7,3% менше, ніж за аналогічний період 2025 року.
Українці зберігають високі позиції на турецькому ринку нерухомості вже не перший рік. За підсумками 2025 року громадяни України також посідали третє місце серед іноземців: вони придбали 1 541 тис. об’єктів житла. Попереду були росіяни з 3 649 тис. угод та громадяни Ірану з 1 878 тис.
Для порівняння: у 2024 році українці також входили до трійки найбільших іноземних покупців, придбавши 1 631 тис. об’єктів.
Таким чином, незважаючи на певне липневе зниження порівняно з червнем, Україна залишається одним із трьох найбільших іноземних ринків для турецької житлової нерухомості, поряд із Росією та Іраном.
Міністерство сільського господарства США (USDA) підвищило прогноз експорту американської кукурудзи у сезоні 2026/27 на тлі обмежень поставок з України, що зберігаються.
У серпневому звіті World Agricultural Supply and Demand Estimates (WASDE), затвердженому 12 серпня, прогноз експорту кукурудзи зі США підвищено на 75 млн бушелів — до 3,3 млрд бушелів, або приблизно 83,8 млн тонн. Порівняно з липневою оцінкою збільшення становить близько 1,9 млн тонн, або 2,3%.
USDA прямо пояснює підвищення американського експортного прогнозу зростанням світового попиту та обмеженими можливостями експорту з України.
Водночас відомство знизило прогноз експорту української кукурудзи у 2026/27 МР на 1 млн тонн — з 23 млн до 22 млн тонн. При цьому оцінка самого врожаю в Україні, навпаки, збільшена на 1,8 млн тонн — з 30 млн до 31,8 млн тонн.
Таким чином, Україна може зібрати більше кукурудзи, ніж USDA очікувало ще місяць тому, однак менша частина врожаю зможе потрапити на зовнішні ринки.
У результаті прогноз перехідних запасів кукурудзи в Україні збільшено одразу з 2,06 млн до 4,86 млн тонн, тобто більш ніж у 2,3 рази. Внутрішнє споживання USDA при цьому залишило практично без змін.
На світовому ринку ситуація складається інакше. USDA підвищило прогноз глобальної торгівлі кукурудзою в сезоні 2026/27 на 0,6 млн тонн — з 209,88 млн до 210,48 млн тонн.
Головним джерелом додаткової пропозиції стають США. Водночас USDA знизило прогноз експорту не лише для України, а й для Європейського Союзу.
Американське відомство також підвищило прогноз імпорту кукурудзи для ЄС, тоді як оцінки закупівель Китаю та Туреччини були знижені.
Зростання американського експорту відбувається на тлі практично незмінного прогнозу виробництва кукурудзи в США. Урожай очікується на рівні близько 16 млрд бушелів і може стати другим за величиною в історії країни. Однак збільшення експортного попиту призведе до скорочення американських перехідних запасів на 137 млн бушелів — до 1,7 млрд бушелів.
USDA також підвищило прогноз середньої ціни на кукурудзу для американських фермерів на $0,10 — до $4,50 за бушель.
Таким чином, складнощі з експортом української кукурудзи вже починають перерозподіляти світовий ринок на користь конкуруючих постачальників. США отримують можливість збільшити відвантаження майже на 2 млн тонн порівняно з попереднім прогнозом, тоді як Україна ризикує накопичити всередині країни значні додаткові запаси.
Як повідомляє «Сербський економіст», власникам з України належить 21 яхта, зареєстрована під прапором Чорногорії, що виводить Україну на п’яте місце серед усіх країн за кількістю суден у чорногорському реєстрі та на четверте — серед іноземних власників.
Загалом станом на 12 серпня 2026 року в Реєстрі яхт Чорногорії налічувалося 576 суден, як випливає з оновленого списку Управління морської безпеки країни. Лише 79 яхт зареєстровані на фізичних або юридичних осіб із самої Чорногорії, тоді як власникам з інших країн належать 497 яхт, або 86,3% усього флоту.
Абсолютним лідером залишається Сербія. На фізичних та юридичних осіб із Сербії зареєстровано 193 яхти, або 33,5% усього реєстру. Росія посідає друге місце зі 112 яхтами та часткою 19,4%. Разом власникам із цих двох країн належить 305 суден — майже 53% усіх яхт під чорногорським прапором.
Рейтинг найбільших країн-власників виглядає наступним чином:
Місце Країна власника Яхти Частка реєстру
1 Сербія 193 33,5%
2 Росія 112 19,4%
3 Чорногорія 79 13,7%
4 США 27 4,7%
5 Україна 213,6%
6 Боснія і Герцеговина 18 3,1%
7 Ізраїль 11 1,9%
8 Німеччина 10 1,7%
9–10 Швейцарія 9 1,6%
9–10 Естонія 9 1,6%
11 Велика Британія 8 1,4%
Українська група в чорногорському реєстрі помітно збільшилася лише за останні три місяці.
Станом на 12 травня 2026 року в реєстрі налічувалося 536 яхт, з яких власникам з України належало 17 суден. Україна тоді посідала місце після Боснії та Герцеговини, власники з якої мали 18 яхт.
До 12 серпня кількість яхт українських власників зросла з 17 до 21, у результаті чого Україна випередила Боснію та піднялася на п’яте місце загального рейтингу.
Загалом з кінця 2025 року чорногорський реєстр збільшився на 51 яхту, а лише з травня — на 40. При цьому сьогоднішній склад реєстру свідчить, що зростання забезпечується переважно іноземцями.
У травні власники зареєстрованих яхт представляли 49 держав. Серед них, окрім найбільших груп із Сербії, Росії, США, України та інших європейських країн, були власники з Канади, Туреччини, Норвегії, а також юрисдикцій на кшталт Британських Віргінських островів, Сейшелів, Вануату, Маршаллових островів і Белізу.
При цьому власники з країн ЄС займають порівняно невелику частину реєстру. У травні на них припадало всього близько 7,8% яхт. Найбільш помітними країнами ЄС були Німеччина та Естонія.
