Станом на квітень 2024 року в Україні заблоковано понад 2 500 вебсайтів, які забезпечували діяльність проведення азартних ігор, також розслідується понад 450 кримінальних правопорушень за фактами їхньої нелегальної організації, повідомляє Офіс генерального прокурора.
«Станом на квітень 2024 року розслідується понад 450 кримінальних правопорушень за фактами незаконної організації азартних ігор. Повідомлено про підозру 21 особі. До суду скеровано обвинувальні акти стосовно 72 осіб, зокрема 7 обвинувальних актів стосовно 68 учасників злочинних угруповань”, – ідеться в повідомленні, опублікованому на сайті Офісу генпрокурора.
«За результатами надісланих правоохоронцями рекомендацій щодо блокування протиправних ресурсів наразі заблоковано понад 2500 вебсайтів, що забезпечували діяльність проведення азартних ігор та на яких розміщувалися ресурси онлайн казино без відповідної ліцензії», – зазначається в повідомленні.
У 2023 році правоохоронці зареєстрували 169 правопорушень за фактами незаконної організації азартних ігор, 74 особам повідомлено про підозру. До суду скеровано 52 обвинувальні акти стосовно 97 осіб. Правоохоронці вилучили понад 7 тис. одиниць комп’ютерної та іншої техніки, провели близько 500 обшуків і 700 оглядів адрес. Припинено діяльність 10 казино. До суду скеровано 10 обвинувальних актів стосовно 42 осіб, які є членами злочинних угруповань.
«Прокурори також здійснюють процесуальне керівництво у провадженнях щодо низки великих компаній, причетних до організації та функціонування нелегальних онлайн-казино. Серед прикладів: забезпечується процесуальне керівництво у кримінальному провадженні щодо легалізації коштів із незаконних азартних ігор онлайн на загальну суму 4,8 млрд грн”, – зазначено в повідомленні.
Крім цього, правоохоронці здійснюють досудове розслідування щодо підсанкційної юридичної особи, яка перебуваючи під контролем структур і громадян РФ, організувала та проводила незаконну букмекерську діяльність на базі ресурсів міжнародної букмекерської контори.
Як повідомлялося, 20 квітня Президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про протидію негативним наслідкам функціонування азартних ігор у мережі Інтернет».
Віцепрем’єр-міністр – міністром оборони Австралії Річард Марлз анонсував черговий пакет військової допомоги Україні від Австралії у 100 млн доларів.
«Австралія залишатиметься з Україною так довго, скільки потрібно, щоб Україна перемогла в цій війні. З цією метою ми сьогодні оголошуємо наступний пакет допомоги Україні вартістю в 100 млн. доларів. 50 млн із цієї суми буде спрямовано на системи ППО короткої дальності. Ще 30 млн – на придбання дронів, оскільки Австралія є частиною коаліції дронів із Великою Британією та Латвією. Залишок суми буде спрямовано на закупівлю допоміжного обладнання, від надувних човнів до шоломів і черевиків”, – розповів Марлз на спільному брифінгу з прем’єром України Денисом Шмигалем у суботу у Львові.
Він додав також, що Австралія змогла надати Україні боєприпаси класу «повітря – земля».
«Ми розуміємо, що цей конфлікт буде дуже тривалим, і ми надаватимемо більше в майбутньому, тому що ми рішуче налаштовані стояти з Україною так довго, як необхідно», – наголосив міністр.
Як написав у телеграм Шмигаль, загалом підтримка Австралією України вже становить понад 655 млн доларів, з них 540 млн доларів – це саме військова допомога.
«Дуже цінуємо таку солідарність австралійського народу з Україною. Дякую пану Річарду Марлзу за глибоку залученість в українські справи, за дієву солідарність, за конкретні речі, які робить Австралія для України”, – написав Шмигаль.
Реальне зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) України за січень-березень 2024 року становило 4,5% (+/- 1%) з 3,6% (+/- 1%) за підсумками січня-лютого.
Згідно з оприлюдненою на сайті Міністерства економіки України оцінкою, у березні зростання прискорилося до 4,6% (+/-1%) з 3,9% (+/-1%) у лютому і 3,5% (+/-1%) у січні цього року.
«У березні 2024 року тривала тенденція відновного зростання, підтримана стабільною роботою українського морського коридору (що стимулювало діяльність залізничного транспорту, металургії та видобутку металевих руд), нарощуванням виробничих потужностей у видобувній промисловості, активізацією виробництва мінеральних добрив, збільшенням попиту на будівельні матеріали, яке відбувалося на тлі поліпшення ділових настроїв… та пожвавлення споживчої активності…», – зазначило Мінекономіки.
Міністерство додало, що в березні майже всі агреговані види економічної діяльності сформували позитивний внесок у загальний обсяг ВВП. Так, експорт продукції аграрного виробництва та гірничо-металургійного комплексу забезпечувався Українським морським коридором; а інвестиційний попит, генерований бюджетом, а також нарощування виробничих потужностей у видобувній промисловості сформували позитивний внесок виробничих видів.
Водночас вказується, що динаміка виробництва електроенергії істотно сповільнилася в умовах значних ракетних обстрілів наприкінці березня, що призвело до серйозних руйнувань енергетичної інфраструктури і потребуватиме значного періоду часу та ресурсів на її відновлення.
Як повідомлялося, Нацбанк України 25 квітня погіршив прогноз зростання ВВП країни цього року з 3,6% до 3% після 5,3% минулого року.
Уряд під час затвердження проєкту держбюджету до другого читання на початку листопада 2023 року спрогнозував зростання ВВП цього року на 4,6%.
Раніше аналітичний центр Experts Club та Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3 Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, ВВП, МАКРОЭКОНОМИКА, Мінекономіки, УКРАЇНА, УРАКІНА
Україна і Латвія ведуть роботу над нарощуванням виробництва дронів, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Під час спільної пресконференції в Києві з главою МЗС Латвії Байбою Браже Кулеба відзначив великий потенціал українських і латвійських компаній для нарощування виробництва ударних БПЛА.
“Я дуже вдячний Латвії за лідерство в Коаліції дронів. Ми ведемо зараз спільну роботу над нарощуванням цього виробництва – потрібно більше дронів. Я вважаю, що українські та латвійські компанії можуть дійсно багато зробити в цьому напрямку”, – заявив він.
Міністр також відзначив рішення Латвії приєднатися до чеської ініціативи щодо закупівлі артилерійських снарядів і зазначив, що тема виробництва снарядів була однією з центральних під час двосторонніх переговорів.
Окремо Кулеба висловив подяку Бражі за те, що свій перший візит на новій посаді вона здійснює саме в Україну – це знак особливої поваги до України та її захисників.
Рівень заробітної плати 2024 року планують підвищити 72% опитаних компаній, майже стільки ж компаній (74%) відчувають дефіцит кадрів, такі результати дослідження ринку праці України від Європейської бізнес асоціації (ЄБА).
Згідно з опублікованими даними, 39% мають намір збільшити зарплату на 11-15%, а 28% – на 6-10%, тоді як про плани підвищення її на 16-20% – повідомили 13%, а вище 21% – 2%.
Уточнюється також, що дефіцит кадрів істотно зріс з осіннього опитування, коли на нього скаржилися 55% респондентів, при цьому сьогодні зовсім не відчувають його лише 7% опитаних, тоді як 17% відчувають частково.
У межах опитування 79% респондентів повідомили про підвищення зарплати 2023 року, 46% – про збільшення функціоналу та наймання нових працівників, 36% – про збільшення бюджетів на розвиток, навчання та утримання персоналу.
Крім того, 27% поінформували про підвищення бонусів і преміальних виплат, 10% респондентів повідомили про скорочення персоналу.
Щодо 2024 року, то учасники дослідження зазначили, що в компаніях заплановано збільшення рівня заробітної плати (72% респондентів), збільшення бюджетів на навчання та розвиток (39%), збільшення кількості працівників (35%), а також вихід на інші ринки та пошук нових партнерів (32%).
54% учасників дослідження зазначили, що в їхніх компаніях є можливість працювати дистанційно, але не для всіх категорій працівників. 28% респондентів вказали, що дистанційна робота можлива для всіх працівників і лише 17% повідомили про неможливість працювати дистанційно.
«Відповідно, спостерігається поступова динаміка повернення працівників в офіси. Для порівняння, у січні 2023 року лише 4% компаній не мали можливості дистанційної роботи”, – констатують у ЄБА.
Також в асоціації додали, що 52% респондентів мають працівників за кордоном, але їхня частка не перевищує 5% від загального штату компанії, тоді як у 19% респондентів за кордоном перебувають 6-10% працівників.
Зазначається, що у 32% респондентів усі працівники компанії наразі проживають і працюють в Україні, що є вищим за показники попередніх періодів. Водночас, деякі компанії використовують формати тимчасових контрактів за кордоном, після завершення яких співробітники можуть повернутися в Україну.
Серед країн, де проживає найбільше співробітників компаній, було названо Польщу, Німеччину, Чехію, Румунію, Велику Британію, Іспанію, Ізраїль, Нідерланди, Словенію, Австрію, Норвегію, Бельгію, США, Швейцарію, Канаду, Латвію, Італію, Люксембург.
Підкреслюється, що 41% респондентів не планує повертати працівників до офісу найближчим часом, 12% зазначили, що найближчим часом компанія планує повертати всіх працівників до офісу, і 20% респондентів повідомили, що компанія планує повертати не всі категорії працівників.
Відривати вакансії в компаніях мають намір 67% учасників дослідження, при цьому 48% респондентів не планує змінювати кількість працівників у 2024 році, 26% збільшать штат на ≥5%.
Також 7% зазначили, що кількість працівників збільшиться на 6-10% і 5% респондентів написали, що в їхніх компаніях планується скорочення кількості працівників.
У дослідженні взяли участь 109 фахівців сфери управління персоналом (49% керівники департаменту, 24% менеджери середньої ланки, 26% топ-менеджмент, 3% молодший персонал), воно тривало з лютого по квітень 2024 року та охоплювало період серпень 2023 – квітень 2024 рр.
Понад 60% учасників цього дослідження представлять міжнародний бізнес. 50% компаній є представниками великого бізнесу, 43% середнього бізнесу і 7% малого бізнесу.
Кабінет міністрів України включив до переліку об’єктів великої приватизації ДП “Готель “Україна”.
Відповідне розпорядження оприлюднено на сайті уряду.
Як повідомлялося, Фонд держмайна планує провести аукціон із приватизації готелю “Україна” наприкінці літа 2024 року. Об’єкт оцінено в 1,039 млрд грн (без ПДВ).
Столичний готель “Україна” – державне підприємство, яке перебуває у віданні ФДМ. Має 363 номери, шість конференц-залів, кімнати для переговорів. Є паркінг на 80 машин і укриття, в якому розташована окрема аудиторія на 50 осіб. Заборгованість готелю до теперішнього часу становить понад 45 млн грн.
