Україна в січні-червні поточного року збільшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 61,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 888,016 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі зріс на 47,3% – до $439,909 млн.
Основний експорт здійснювався в Болгарію (35,49% поставок у грошовому виразі), Польщу (11,74%) та Італію (8,56%).
У січні-червні-2024 Україна імпортувала з Єгипту 5 тонн напівфабрикатів на $5 тис., тоді як у січні-червні-2023 ввезла з Китаю 72 тонни напівфабрикатів на $133 тис.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному виразі на 36,7% порівняно з 2022 роком – до 1 млн 203,454 тис. тонн, експорт у грошовому виразі знизився на 48,9%, до $608,516 млн. Основний експорт здійснювали в Болгарію (36,66% постачань у грошовому виразі), Польщу (23,01%) та Італію (9,60%).
Крім того, 2023 року Україна імпортувала 96 тонн напівфабрикатів із Китаю (98,26%) і Туреччини (1,74%) на суму $172 тис.
Україна у 2023-2024 маркетинговому році, що завершився 30 червня 2024 року, експортувала 57,5 млн тонн зернових та олійних із врожаю у 82,8 млн тонн, при цьому перехідні запаси становлять близько 7 млн тонн, повідомила Українська зернова асоціація (УЗА).
“Минулого сезону найважливішим фактором для експорту українського зерна стало відкриття Українського гуманітарного коридору, що дав змогу експортувати морським шляхом із глибоководних портів Одеси. Другим за значенням фактором стало запровадження Україною разом із міжнародними партнерами робочого механізму страхування суден, які заходять в українські порти, що здешевило витрати експортерів і, відповідно, українських агровиробників на логістику експорту”, – зазначили в асоціації.
За даними аналітиків УЗА з посиланням на інформацію Державної митної служби, у грошовому еквіваленті експорт зернових та олійних у 2023/2024 МР становив $10,76 млрд, а експорт з урахуванням продукції з них, зокрема соняшникової олії та інших олій, макухи та шроти, – $17,86 млрд.
Експорт пшениці склав 18,4 млн тонн на суму $3 млрд, при виробництві близько 22 млн тонн. У топ-3 країн-імпортерів української пшениці увійшли Іспанія, яка придбала 5,899 млн тонн, Єгипет – 1,721 млн тонн, Індонезія – 1,515 млн тонн.
Ячменю Україна поставила за кордон майже 2,5 млн тонн на $376 млн, при виробництві 5,8 млн тонн. Найактивнішими її покупцями стали Китай – 702 тис. тонн, Індонезія – 460 тис. тонн, Кіпр – 221 тис. тонн.
Кукурудзи в минулому сезоні Україна експортувала 29,3 млн тонн на суму $4,7 млрд, при виробництві минулого року – 29,6 млн тонн. Її основними покупцями стали Іспанія – 6,011 млн тонн, Китай – 4,832 млн тонн, Єгипет – 3,874 млн тонн.
Сої в інші країни реалізовано майже 3 млн тонн на суму $1,1 млрд, за врожаю 4,9 млн тонн. У топ-3 її покупців увійшли Єгипет – 956 тис. тонн, Туреччина – 674 тис. тонн, Німеччина – 235 тис. тонн.
Напередодні саміту НАТО у Вашингтоні президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підписали у Варшаві двосторонню угоду про безпеку. “Ті, хто сьогодні захищає Україну, захищають і себе”, – сказав Туск.
Президент України назвав угоду “амбітною”. “Вона здатна захистити життя наших людей і протистояти російському злу”, – сказав Зеленський. Угода передбачає розробку механізму, за допомогою якого “російські ракети і безпілотники, випущені в напрямку Польщі, можуть бути збиті в українському повітряному просторі”.
Зеленський прибув до Польщі в день запеклих російських ракетних атак на його країну, в результаті яких загинули щонайменше 26 осіб. Постраждала велика дитяча лікарня в Києві. “Немає слів, немає документів, немає політичних заяв, яких було б достатньо, щоб засудити агресора”, – сказав Туск.
Польща, член ЄС і НАТО, є одним з найстійкіших політичних і військових прихильників України, яка зазнала нападу з боку Росії. Вона також слугує важливим центром для західної військової допомоги Києву. Польща також прийняла майже мільйон біженців з сусідньої країни.
Україна уклала угоди про безпеку з ЄС і 19 окремими державами, в тому числі зі США, Японією і Німеччиною. Вони формалізують вже надану військову і цивільну підтримку і пропонують перспективу подальшої допомоги протягом початкового періоду в десять років.
У другій половині дня Зеленський зустрінеться зі своїм польським колегою Анджеєм Дудою. Саміт НАТО з нагоди 75-річчя оборонного альянсу відбудеться у Вашингтоні з 9 по 11 липня. Очікується, що глави держав та урядів 32 країн-членів альянсу обговорять, серед іншого, подальшу допомогу Україні. Зеленський також запрошений на зустріч. Оскільки повітряний простір над Україною закритий з початку війни, Зеленський повинен використовувати наземний маршрут через Польщу для всіх закордонних поїздок, перш ніж він зможе продовжити свою подорож літаком звідти.
Джерело: https://www.zeit.de/news/2024-07/08/polen-und-ukraine-unterzeichnen-sicherheitsabkommen
Бронзова призерка Олімпійських Ігор 2020 року зі стрибків у висоту Ярослава Магучіх із Дніпра в неділю встановила світовий рекорд, підкоривши планку 2 м 10 см.
На етапі Діамантової ліги в Парижі, де незабаром розпочнуться Олімпійські ігри, вона побила рекорд Стефки Костадінової з Болгарії, який тримався з 1987 року, – 2 м 9 см.
До цього на цих же змаганнях Магучіх оновила свій особистий рекорд – 2 м 7 см.
Україна і Норвегія погодили можливість виконання перевезень українськими перевізниками без дозволів до 30 вересня 2024 року, повідомила пресслужба Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення).
У серпні 2024 року відбудеться засідання профільної комісії, на якому буде обговорено пролонгацію “транспортного безвізу” з Норвегією на триваліший термін, написав у середу у фейсбуці заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач.
“Наша мета та завдання – забезпечити можливість виконувати перевезення без дозволів для українських перевізників до якомога більшої кількості країн. Наразі ми домовились з Норвегією про продовження попередньої угоди, розраховуємо що незабаром термін “транспортного безвізу” буде пролонгований”, – наголосив Деркач.
За його словами, лібералізація перевезень допоможе Україні не тільки збільшувати обсяги вантажоперевезень, а й інтегруватися в європейську та світову транспортну систему.
Лібералізація вантажних перевезень можлива для транспортних засобів стандарту екологічності Євро-5 і вище. Під час виконання перевезень на борту вантажівки водії повинні мати сертифікат, що підтверджує екологічний клас вантажівки, зазначив заступник міністра.
Дія “транспортного безвізу” з Норвегією закінчилася 30 червня 2024 року – ліберальний режим для перевізників діяв протягом року із серпня 2023 року.
Українським перевізникам також доступний “транспортний безвіз” із 37 державами, включно з країнами Євросоюзу. За останній рік, окрім Норвегії, Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України вдалося домовитися про лібералізацію вантажних перевезень іще з Північною Македонією, Туреччиною, Молдовою, Грузією та Чорногорією, зазначили в Мінвідновлення.
Прем’єр-міністр Хорватії Андрій Пленкович, виступаючи на Дубровницькому форумі в суботу, запевнив у продовженні підтримки України і нагадав про вже надану допомогу Києву в різних сферах.
У своєму виступі Пленкович вказав на негативні наслідки для Європи та світу пандемії Covid-19, “продовжені російською агресією проти України, яка знецінила важливість міжнародного права, фундаментальних принципів”.
“Від імені уряду Хорватії я хотів би ще раз висловити свою підтримку Україні, українському народові, президенту, усьому уряду і подякувати міністру Кулебі за те, що він приїхав сьогодні до Дубровника”, – зазначив хорватський прем’єр.
Він наголосив, що серед величезної кількості країн існує єдність у підтримці України. Так, Пленкович нагадав про нещодавній Глобальний саміт миру у Швейцарії, де, як він зазначив, було представлено близько сотні міжнародних організацій і країн, які підтримали проєкт пошуку мирного вирішення наслідків російської агресії проти України, а не рішення, що винагородило б агресора і тим самим надіслало би негативний сигнал решті потенційних агресорів.
“Хорватія допомагає Україні в політичній, дипломатичній, технічній, гуманітарній, економічній та військовій сферах, і ми продовжимо надавати всі форми підтримки. Особливо з урахуванням наших конкретних інтересів у розслідуванні воєнних злочинів, у гуманітарному розмінуванні, з яким ми стикаємося вже 30 років і який ми завершимо тільки в березні 2026 року”, – наголосив Пленкович.
