Використання штучного інтелекту для управління інженерними системами будівель може знизити їхнє загальне енергоспоживання на 22% порівняно з традиційними системами управління, свідчать результати нового дослідження Schneider Electric.
Дослідження «AI for Climate: Quantifying the Energy and Carbon Impact of Building Optimization» компанія представила 21 вересня в рамках Climate Week NYC 2026. Його результати показують, що штучний інтелект може використовувати вже наявні дані про роботу будівлі для автоматичного управління енергоспоживанням та скорочення експлуатаційних витрат.
Зокрема, застосування штучного інтелекту для оптимізації систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря (HVAC) за допомогою інтелектуальної системи управління будівлею забезпечує додаткову економію енергії від 7,2% до 12,7%.
У окремих змодельованих сценаріях загальна економія перевищувала 200 МВт·год енергії на рік на одну будівлю, а скорочення викидів сягало майже 60 тонн CO₂-еквіваленту. За розрахунками Schneider Electric, обсяг запобіганих викидів більш ніж у 100 разів перевищував вуглецевий слід самої AI-системи.
За чинних комерційних тарифів на ринках, використаних у дослідженні, потенційна економія витрат становила від 13,6 тис. до 49,3 тис. доларів щорічно на одну будівлю. Конкретний фінансовий ефект залежить від країни, вартості енергії, типу будівлі, кліматичних умов та існуючої системи управління.
Дослідження проводилося з використанням енергетичного моделювання будівель, результати якого перевірялися на реальних пілотних проєктах. Аналіз охоплював різні сценарії експлуатації об’єктів у США, Австралії та Індії.
Штучний інтелект аналізує одразу кілька типів інформації — фактичне завантаження приміщень, прогноз погоди, стан і продуктивність обладнання та інші експлуатаційні показники. На основі цих даних алгоритми можуть у реальному часі коригувати роботу систем опалення, вентиляції та кондиціонування.
«Майбутнє управління будівлями визначатиметься тим, наскільки ефективно організації зможуть об’єднувати та використовувати дані, які раніше перебували в ізольованих системах. Рівень штучного інтелекту, інтегрований у існуючі бізнес-системи, здатний перетворювати складність на інтелект, а інтелект — на дії, одночасно скорочуючи викиди, витрати та підвищуючи ефективність», — зазначив виконавчий віце-президент Schneider Electric з програмного забезпечення та послуг Панкадж Шарма.
Окремим результатом дослідження стала потенційна ефективність AI не лише для великих комерційних комплексів. Schneider Electric зазначає, що істотний ефект можуть отримати будівлі площею менше 100 тис. квадратних футів, або близько 9,3 тис. кв. м.
Раніше впровадження складних систем енергоменеджменту на відносно невеликих об’єктах нерідко обмежувалося вартістю та необхідністю утримувати спеціалізований персонал. Використання ШІ дозволяє автоматизувати частину процесів і зробити інтелектуальне управління енергією доступним для ширшого кола об’єктів.
Для України підвищення енергоефективності будівель має додаткове значення через пошкодження енергетичної інфраструктури та необхідність одночасно відновлювати житловий, комерційний та громадський фонд.
«Для України питання енергоефективності сьогодні — це вже не лише питання вартості електроенергії чи декарбонізації. Це питання сталого розвитку. Кожен кіловат-годину, який будівля може не спожити без погіршення умов для людей, знижує навантаження на енергетичну систему. Штучний інтелект дає можливість перейти від звичайного обліку споживання до його активного управління — враховувати завантаженість приміщень, погоду, режим роботи обладнання та автоматично обирати найефективніший сценарій», — зазначив генеральний директор Schneider Electric Україна Михайло Бубнов.
За його словами, особливо перспективним такий підхід може бути для об’єктів із високим і відносно складним енергоспоживанням.
«В Україні ми бачимо великий потенціал у лікарнях, університетах, адміністративних та офісних будівлях, торгових центрах, готелях і промислових об’єктах. Але ще важливішою є можливість одразу застосовувати сучасні системи управління під час реконструкції та нового будівництва. Якщо цифрову інфраструктуру та енергоефективність закладати ще на стадії проєктування, ми можемо створювати будівлі, які спочатку споживають менше енергії і при цьому краще адаптуються до змін навантаження та умов роботи», — підкреслив Бубнов.
На думку Schneider Electric Україна, поширення інтелектуальних систем управління будівлями потенційно може принести користь не лише окремим власникам нерухомості. Скорочення та більш гнучке управління споживанням великої кількості об’єктів здатне зменшувати навантаження на енергосистему в періоди пікового попиту.
При цьому результати міжнародного дослідження не можна автоматично переносити на кожен український об’єкт. Реальний потенціал економії залежить від стану будівлі, інженерного обладнання, режиму експлуатації, кліматичних умов та ступеня автоматизації.
У компанії зазначають, що під час відновлення пошкоджених об’єктів доцільно впроваджувати цифрові системи управління ще на етапі проєктування. У такому разі енергоефективність стає частиною інженерної інфраструктури будівлі з моменту її введення в експлуатацію, а не окремою подальшою модернізацією.
Schneider Electric працює у сфері енергетичних технологій, електрифікації, автоматизації та цифровізації будівель, промисловості, дата-центрів, інфраструктури та електричних мереж. Компанія працює у понад 100 країнах світу.
Schneider Electric, Бубнов, БУДІВЛЯ, ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ, УКРАЇНА, штучний інтелект
Разова перевірка контрагента перед укладенням договору не дозволяє повністю контролювати комерційні ризики: фінансовий стан компанії, її власники, керівництво та платіжна дисципліна можуть змінитися вже в процесі співпраці. Тому українському бізнесу варто переходити від разових перевірок до постійного моніторингу ключових партнерів.
Міжнародні системи бізнес-інформації, включаючи Dun & Bradstreet (D&B), дозволяють не лише отримувати відомості про компанію перед початком співпраці, а й відстежувати зміни в її профілі.
За словами директора з розвитку та маркетингу «Інтерфакс-Україна», керівника бізнес-підрозділу D&B-«Інтерфакс-Україна», Максима Уракіна, особливо важливим є моніторинг компаній, яким український постачальник регулярно надає відстрочку платежу або з якими пов’язаний значний обсяг обороту.
«Контрагент міг виглядати абсолютно надійним у момент підписання договору, але через пів року ситуація може бути іншою. У компанії може збільшитися боргове навантаження, змінитися власник або керівництво, погіршитися платіжна дисципліна. Якщо постачальник дізнається про це лише після простроченого платежу, управляти ризиком уже значно складніше», – зазначив Уракін.
Міжнародні бази D&B використовуються для відстеження змін у корпоративних даних та оцінки бізнес-ризиків. Залежно від доступної щодо конкретної юрисдикції інформації користувач може аналізувати зміни фінансового стану підприємства, його корпоративної структури та інших характеристик.
Такий підхід особливо актуальний для компаній із великою кількістю покупців і постачальників. За наявності сотень або тисяч контрагентів вручну регулярно перевіряти кожного практично неможливо.
«Бізнесу необхідно визначити критично важливих партнерів. Чим більша заборгованість контрагента перед компанією або чим сильніше від нього залежить ланцюжок постачання, тим вищою має бути частота та глибина моніторингу», – вважає Уракін.
Зміна показників ризику не обов’язково вимагає негайного припинення співпраці. Вона може стати сигналом для перегляду кредитного ліміту, скорочення відстрочки платежу, запиту додаткового забезпечення або проведення більш глибокої перевірки.
Окремий напрям – моніторинг постачальників. Фінансові проблеми виробника сировини, перевізника або іншого критично важливого партнера здатні призвести до зупинки поставок навіть у ситуації, коли власне фінансове становище української компанії залишається стабільним.
На думку Experts Club, українським підприємствам доцільно розділити контрагентів щонайменше за рівнем фінансової значущості та потенційного збитку від дефолту або припинення поставок, а найбільш критичних партнерів контролювати постійно.
«У сучасній системі ризик-менеджменту питання має звучати не лише “кого ми перевірили перед укладенням договору”, але й “що змінилося у наших найбільших контрагентів після перевірки”. Саме моніторинг дозволяє побачити проблему до того, як вона перетвориться на прямий фінансовий збиток», – наголосив Уракін.
Dun & Bradstreet — міжнародний постачальник бізнес-даних та аналітичних рішень, історія якого розпочалася у 1841 році. Компанія надає інструменти для ідентифікації бізнесу, перевірки контрагентів, оцінки кредитних і комерційних ризиків, комплаєнсу, управління ланцюжками постачання та роботи з корпоративними даними.
Офіційним представником Dun & Bradstreet в Україні є інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна». Спеціалізований підрозділ D&B-«Інтерфакс-Україна» допомагає українським компаніям працювати з міжнародними бізнес-даними, перевіряти іноземних партнерів та отримувати D-U-N-S Number.
Президент України Володимир Зеленський провів бесіду з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском.
«Поінформував прем’єр-міністра про підготовку можливих тристоронніх форматів зустрічей на технічному рівні між Україною, Америкою та Росією. З нашого боку жодних перешкод немає, але важливо, щоб американська сторона підготувалася зі свого боку та забезпечила готовність російської сторони», – написав Зеленський у Telegram-каналі.
Сторони також обговорили підготовку української енергосистеми до зими та інші чутливі питання.
«Не все можна обговорити по телефону в деталях – домовилися про особисту зустріч найближчим часом. Вдячний Дональду та Польщі за підтримку. Лише об’єднаними силами всіх у Європі можна зупинити Росію і не дати цій божевільній війні піти далі», – підсумував президент.
Як повідомляє Experts.news, Європейська комісія запропонувала нові правила визнання професійних кваліфікацій, які мають суттєво спростити працевлаштування в ЄС для фахівців із дипломами, отриманими за межами Євросоюзу, зокрема в Україні.
Зміни є частиною представленого 15 вересня 2026 року пакета Fair Labour Mobility Package, спрямованого на підвищення мобільності працівників і скорочення дефіциту кваліфікованих кадрів у країнах ЄС.
Одним із ключових нововведень має стати запровадження єдиних правил для громадян третіх країн та громадян ЄС, які отримали професійні кваліфікації за межами Євросоюзу. Зараз таким фахівцям доводиться проходити процедури відповідно до національних правил конкретної країни ЄС.
Єврокомісія пропонує встановити чіткі строки розгляду документів, цифровізувати процедури та створити єдину європейську точку доступу, доступну всіма мовами ЄС. Нові та нещодавно отримані кваліфікації планують оформлювати у стандартизованому цифровому форматі з можливістю їх зберігання в European Digital Identity Wallet.
Окремий безкоштовний інструмент Europass дозволятиме роботодавцям порівнювати кваліфікації, отримані в різних країнах.
Особливе значення для українців може мати запропонована директива щодо визнання кваліфікацій громадян третіх країн. Вона має зробити процедури для таких фахівців швидшими та зрозумілішими незалежно від того, де саме була отримана кваліфікація.
Для семи регульованих професій, для яких у ЄС уже існують спільні мінімальні стандарти підготовки, пропонується можливість автоматичного визнання дипломів, виданих навчальними закладами за межами ЄС, якщо ці заклади пройдуть перевірку європейськими органами забезпечення якості.
Йдеться про професії лікаря, медсестри, стоматолога, акушерки, фармацевта, ветеринара та архітектора.
При цьому автоматичне визнання стосуватиметься не будь-якого іноземного диплома: навчальна програма та заклад повинні відповідати встановленим європейським вимогам.
Єврокомісія також планує скоротити строки професійного визнання. За новою системою процедура має тривати не більше 11 тижнів, а для автоматичного визнання регульованих професій – до п’яти тижнів.
Водночас спрощене визнання диплома саме по собі не надаватиме права на в’їзд або проживання в ЄС. Держави-члени збережуть контроль над імміграційними правилами та вимогами до допуску іноземців до професійної діяльності.
Пакет також передбачає створення European Social Security Pass, посилення Європейського управління праці та ширше використання цифрових документів при переміщенні працівників між країнами ЄС.
За оцінкою Єврокомісії, після повного впровадження реформа може забезпечити близько €5 млрд економічного ефекту до 2040 року завдяки прискоренню процедур, зниженню адміністративних витрат та боротьбі з шахрайством.
Пропозиції ще мають пройти законодавчу процедуру ЄС. Спрощене визнання кваліфікацій, отриманих за межами Євросоюзу, планується запровадити протягом двох років після ухвалення відповідних актів, а цифрові кваліфікації та спрощення процедур для регульованих професій – протягом трьох років.
Для України зміни потенційно мають особливе значення через велику кількість українських громадян, які зараз живуть і працюють у країнах ЄС. Складність підтвердження освіти та професійної кваліфікації залишається одним із бар’єрів для працевлаштування мігрантів відповідно до їхньої спеціальності.
Державна митна служба України у вересні 2026 року перерахувала до державного бюджету 75,2 млрд грн митних платежів, що на 18,1 млрд грн більше, ніж за аналогічний місяць минулого року.
Як повідомляє Open4Business з посиланням на дані Держмитниці, порівняно з вереснем 2025 року надходження збільшилися на 31,7%. Тоді до бюджету було перераховано 57,1 млрд грн.
У відомстві зазначили, що фактичні надходження у вересні виявилися на 4,6 млрд грн вищими за індикативний показник, встановлений Міністерством фінансів.
Одним із основних чинників зростання надходжень стало збільшення обсягів оподатковуваного імпорту. У вересні 2026 року його обсяг становив $7,3 млрд, що на 23,7% більше, ніж роком раніше.
Зокрема, значно зросли надходження від митного оформлення природного газу — на 2,8 млрд грн, легкових автомобілів — на 2,2 млрд грн, нафтопродуктів — на 1,8 млрд грн, вугілля — на 1,3 млрд грн.
Додаткові надходження забезпечили також імпорт телефонних апаратів — на 0,9 млрд грн, електрогенераторних установок — на 0,7 млрд грн та вантажних автомобілів — на 0,6 млрд грн.
При цьому пільги щодо сплати митних платежів, надані під час митного оформлення товарів у вересні, становили 25,3 млрд грн, що на 5,9 млрд грн, або 30,4 %, більше, ніж у вересні минулого року.
Найбільші обсяги пільг припали на товари оборонного призначення — 13,1 млрд грн, товари, що ввозяться в рамках угод про вільну торгівлю, — 5,7 млрд грн, а також енергетичне обладнання — 2,4 млрд грн.
Таким чином, незважаючи на збільшення обсягу наданих пільг, зростання імпорту та платежів за окремими великими товарними групами дозволило Держмитниці суттєво збільшити надходження до держбюджету.
Державна митна служба адмініструє митні платежі під час переміщення товарів через митний кордон України. Митні надходження, насамперед імпортний ПДВ, акциз та мита, є одним із найбільших джерел доходів державного бюджету.
Спільний американо-український інвестиційний фонд відновлення уклав першу угоду у сфері критично важливих корисних копалин та схвалив чотири інші проєкти, повідомив Reuters керівник відділу інвестицій Американської корпорації міжнародного фінансового розвитку (DFC) Конор Коулман.
За його словами, загальний обсяг поточного портфеля проєктів фонду оцінюється приблизно в $70 млн.
Перша угода в секторі надр передбачає вкладення близько $30 млн у спільну інвестиційну платформу з компанією BGV Group, співвласником якої є Геннадій Буткевич, власник мережі «АТБ». На початковому етапі партнерство буде зосереджено на розвідці та розробці родовищ рідкоземельних елементів, урану, берилію та цирконію. Як підкреслив Коулман, усі ці позиції входять до офіційного переліку критично важливих сировинних ресурсів США.
Ще два напрямки спрямовані на зміцнення енергетичної та теплової генерації України на тлі ворожих ударів напередодні зимового періоду. Зокрема, одна з ініціатив доповнить кредитну лінію на суму майже $100 млн, яку DFC схвалила для енергохолдингу «ДТЕК» з метою впровадження системи накопичення енергії (battery storage) для резервного живлення до 600 тис. домогосподарств терміном до двох годин.
Крім того, фонд увійде до капіталу платформи комбінованого виробництва тепла та електроенергії для будівництва мережі локальних «енергетичних хабів».
Як повідомлялося, американо-український інвестиційний фонд відновлення був заснований у рамках міжурядової угоди про співпрацю у сфері корисних копалин за ініціативою президента США Дональда Трампа. Діяльність фонду зосереджена на п’яти стратегічних напрямках: надра, ВПК, енергетика, логістика та інфраструктура. Наразі фонд працює над залученням додаткового капіталу.
