Міжнародні резерви України у липні, за попередніми даними, зменшились на $70,4 млн, або на 0,1%, – до $51,2 млрд, повідомив Національний банк України (НБУ) у п’ятницю.
“Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями Національного банку та борговими виплатами країни в іноземній валюті”, – зазначив регулятор на сайті.
Згідно з оприлюдненими даними, чисті міжнародні резерви у липні у порівнянні з червнем зменшились на $668,9 млн, або на 1,8%, – до $36,3 млрд.
Частка доларових активів у міжнародних резервах станом на 1 серпня 2026 року зменшилася до 64,7% із 66,5% місяцем раніше, тоді як частка активів у євро зросла до 27,0% із 25,6%. Рік тому ці показники становили відповідно 73,5% та 17,5%.
Частка золота в міжнародних резервах на початок серпня становила 7,0% порівняно з 6,9% місяцем раніше та 6,8% роком раніше.
Зазначається, що на валютні рахунки уряду у Нацбанку у липні надійшло $1,6 млрд, зокрема, $683,3 млн – від Міжнародного валютного фонду (МВФ), $498,7 млн – через рахунки Світового банку та $458,6 млн – від розміщення валютних ОВДП.
Крім того, Україна отримала $5,1 млрд від Європейського Союзу (ЄС) у межах оборонного траншу за програмою Ukraine Support Loan, однак через цільовий характер фінансування ці кошти безпосередньо до міжнародних резервів не потрапляють. У липні уряд конвертував у гривню $3,4 млрд з цих коштів, що відповідним чином сприяло збільшенню міжнародних резервів.
При цьому уряд України виплатив за обслуговування та погашення держборгу в іноземній валюті $515,4 млн, у тому числі $433,3 млн – обслуговування та погашення валютних ОВДП, $58,7 млн – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком, $6,9 млн – обслуговування боргу перед ЄС та $16,5 млн – борг перед іншими кредиторами.
Крім того, Україна сплатила МВФ – $174,2млн.
Переоцінка фінансових інструментів у липні збільшила вартість резервів на $300,6 млн.
Валютні інтервенції Нацбанку становили майже $4,79 млрд, що на $296,0 млн менше, ніж у червні.
“Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 4,2 місяця майбутнього імпорту”, – додав Нацбанк.
Як повідомлялося, у липневому макропрогнозі регулятор збільшив оцінку міжнародних резервів на кінець 2026 року до $69,7 млрд з $64,8 млрд, на 2027 рік – до $73,7 млрд з $66,5 млрд, а на 2028 рік – до $70,0 млрд з $61,1 млрд.
Румунський оператор ГТС Transgaz підписав меморандум з американською компанією Argent LNG, який передбачає можливість інвестування у будівництво великого СПГ-терміналу в Луїзіані.
Потужність проєкту становитиме 25 млн тонн СПГ на рік, або приблизно 35 млрд куб. м газу. Перші поставки очікуються у 2030 році.
Одна з головних цілей — створити довгостроковий маршрут постачання американського газу через Румунію до Молдови та України, а далі — до Угорщини, Австрії, Чехії, Словаччини та Німеччини.
Проєкт має посилити так званий Вертикальний газовий коридор, який поступово стає одним із ключових маршрутів постачання неросійського газу до Центральної та Східної Європи.
Коридор об’єднує газотранспортні системи Греції, Болгарії, Румунії, Угорщини, Словаччини, України та Молдови. Через нього можна транспортувати як азербайджанський газ, так і СПГ із США, що надходить через термінали Ревітус та Александруполіс у Греції.
Для Балкан проект важливий тим, що регіон отримує ще одне велике джерело газу та додаткову конкуренцію між маршрутами поставок. Чим більше американського та іншого неросійського СПГ надходитиме через Грецію та Румунію, тим сильніше змінюватиметься газова інфраструктура всієї Південно-Східної Європи.
Молдова вже випробувала цей маршрут: американський СПГ було доставлено через Грецію, а потім закачано в українські підземні сховища.
Transgaz також контролює 75% молдавського оператора ГТС Westmoldtransgaz.
Аналітичний центр Experts Club представив нове коротке відео, присвячене змінам у складі 20 найбільших економік світу за обсягом валового внутрішнього продукту, розрахованого за паритетом купівельної спроможності. Аналіз показує поступове зміщення центру світової економіки з Північної Америки та Західної Європи до Азії, а також посилення великих країн, що розвиваються, з численним населенням і зростаючими внутрішніми ринками.
За розрахунками Experts Club на основі квітневої бази World Economic Outlook Міжнародного валютного фонду, у 2026 році найбільшою економікою світу за ВВП за ПКС залишається Китай. Його показник оцінюється у $44,3 трлн у міжнародних доларах. На другому місці перебувають США з $32,4 трлн, на третьому — Індія з $18,9 трлн. Росія посідає четверту позицію з показником близько $7,5 трлн, Японія — п’яту з $7,3 трлн, Німеччина — шосту з $6,4 трлн. Далі йдуть Індонезія, Бразилія, Франція та Велика Британія. До другої десятки найбільших економік входять Туреччина, Італія, Мексика, Південна Корея, Іспанія, Канада, Саудівська Аравія, Єгипет, Нігерія та Тайвань.
Наведені показники є оцінкою МВФ на 2026 рік, а не остаточними річними результатами. Повна база World Economic Outlook була опублікована у квітні 2026 року і містить статистичні дані та прогнози до 2031 року.
На початку 1990-х років структура світової економіки виглядала значно інакше. У 1992 році перше місце посідали США, друге — Японія, третє — Німеччина. Китай перебував лише на шостій позиції, Індія — на дев’ятій, Індонезія — на 14-й. До 2026 року Китай піднявся на перше місце, Індія — на третє, а Індонезія — на сьоме. Південна Корея перемістилася з 18-ї позиції у 1992 році на 14-ту, Туреччина — з 15-ї на 11-ту.
Зростання азійських країн пов’язане зі збільшенням населення, урбанізацією, розширенням промислового виробництва, розвитком інфраструктури та формуванням великих внутрішніх споживчих ринків. Особливо помітним стало піднесення Китаю. У 1992 році його економіка за ПКС була майже вп’ятеро меншою за американську, тоді як зараз китайський показник приблизно на третину перевищує показник США. Індія також значно скоротила відставання від найбільших економік. Її ВВП за ПКС у 2026 році майже втричі перевищує показники Японії або Німеччини.
Країни Західної Європи, як і раніше, широко представлені серед найбільших економік світу, однак їхні відносні позиції поступово знижуються. Німеччина перемістилася з третього місця у 1992 році на шосте у 2026 році. Італія опустилася з п’ятого на 12-те, Франція — із сьомого на дев’яте, Велика Британія — з восьмого на десяте. Нідерланди, які входили до першої двадцятки на початку 1990-х років, згодом залишили її. Австралія також періодично входила до топ-20, але зараз перебуває за його межами.
Ця динаміка не означає абсолютного скорочення європейських економік. Їхній ВВП продовжує зростати, однак економіки Азії, Близького Сходу та окремих країн Африки збільшуються швидше. Показник ВВП за ПКС додатково посилює позиції країн, що розвиваються, оскільки враховує відмінності у внутрішніх цінах. Один міжнародний долар має відображати зіставний обсяг товарів і послуг у різних економіках незалежно від ринкового обмінного курсу національної валюти.
Однією з важливих тенденцій останніх десятиліть стало зміцнення позицій великих країн Африки. Єгипет посідає в оцінці МВФ на 2026 рік 18-те місце з ВВП за ПКС близько $2,57 трлн, Нігерія — 19-те з $2,42 трлн. Їхня присутність у першій двадцятці пов’язана насамперед із масштабом населення та внутрішніх ринків. При цьому високий сукупний ВВП не означає автоматично високого рівня добробуту громадян. Для оцінки рівня життя необхідно окремо враховувати ВВП за ПКС на душу населення, продуктивність праці, структуру економіки, розподіл доходів і якість державних послуг.
Після розпаду СРСР Україна деякий час входила до двадцятки найбільших економік світу за ВВП за ПКС. За розрахунками Experts Club на основі історичного ряду МВФ, у 1992 році Україна посідала 17-те місце з показником близько $433 млрд у міжнародних доларах. У 1993 році вона перебувала на 19-й позиції, а в 1994 році опустилася на 23-тє місце й остаточно залишила першу двадцятку.
У 2000 році Україна перебувала приблизно на 35-му місці, у 2010 році — на 31-му, а напередодні повномасштабної війни, у 2021 році, посідала близько 34-ї позиції. Після різкого скорочення економіки у 2022 році Україна опустилася на 47-ме місце. Світовий банк оцінював падіння реального українського ВВП у 2022 році приблизно у 29%. У наступні роки економіка частково відновилася. За оцінкою МВФ, у 2025 році Україна посідала приблизно 46-те місце, а у 2026 році може піднятися на 44-ту позицію. Український ВВП за ПКС у 2026 році оцінюється приблизно у $724,5 млрд у міжнародних доларах. Це близько 0,33% світової економіки. Україна розташовується між Чилі та Австрією, випереджаючи Перу, Чехію, Ірак і Норвегію.
«Вихід України з першої двадцятки відбувся не в останні роки, а ще в першій половині 1990-х років. Відтоді світ суттєво змінився: Китай, Індія, Індонезія, Туреччина та інші країни, що розвиваються, нарощували промисловість, інфраструктуру та внутрішнє споживання, тоді як Україна проходила через тривалі структурні кризи, втрату населення та нестачу інвестицій», — зазначив засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
За його словами, повномасштабна війна додатково посилила розрив між Україною та найбільшими економіками світу через руйнування підприємств, енергетики, транспортної інфраструктури та скорочення трудових ресурсів. Станом на кінець 2025 року прямі збитки Україні оцінювалися більш ніж у $195 млрд, а потреби у відновленні та реконструкції на найближче десятиліття — майже у $588 млрд.
Двадцята економіка світу — Тайвань — має ВВП за ПКС близько $2,27 трлн. Це більш ніж утричі перевищує український показник. Тому повернення України до першої двадцятки неможливо забезпечити лише короткостроковим повоєнним відновленням. Для цього необхідні тривале зростання продуктивності, збільшення інвестицій, повернення частини населення, розвиток переробної промисловості та розширення експорту продукції з високою доданою вартістю.
«Головний висновок рейтингу полягає не в самому місці країни, а у швидкості її руху відносно інших держав. Навіть зростання на кілька відсотків на рік може бути недостатнім, якщо конкуренти зростають швидше. Україні необхідна модель випереджального розвитку, розрахована щонайменше на два десятиліття», — підкреслив Уракін.
Experts Club зазначає, що рейтинги ВВП за ПКС дають змогу оцінювати масштаб національних економік та їхню роль у світовому виробництві, однак не повинні використовуватися як єдиний показник економічного успіху. США, наприклад, поступаються Китаю за сукупним ВВП за ПКС, але значно випереджають його за ВВП на душу населення, рівнем розвитку фінансового ринку та вартістю високотехнологічних компаній.
Головною глобальною тенденцією залишається поступовий перехід економічної ваги до Азії та країн Глобального Півдня. У найближчі десятиліття цей процес підтримуватиметься демографічним зростанням, урбанізацією та розширенням середнього класу в Індії, Індонезії, Африці та інших регіонах, що розвиваються.
Очільник МЗС України Андрій Сибіга заявив, що Київ хоче відновити довоєнний обсяг двостороннього товарообігу з Азербайджаном, який зараз сягнув близько 600 мільйонів доларів.
Як передає кореспондент “Інтерфакс-Україна“, про це Сибіга сказав на спільній пресконференції із азербайджанським колегою Джейхун Байрамовим
“ми поставили собі на меті ціль вийти на передвоєнний період, якщо говорити про товарообіг. Зараз ми вийшли на близько 600 мільйонів доларів”, – сказав очільник відомства.
У цьому контексті глави дипломатій погодилися працювати над проведенням в Україні чергового засідання двосторонньої українсько-азербайджанської міжурядової комісії з питань економічного співробітництва.
Сторони провели детальні переговори щодо двостороннього та міжнародного порядку денного, підготовки України до проходження зимового періоду та посилення енергетичної безпеки в регіоні.
“За минулий та цей рік маємо нову динаміку стратегічного партнерства між Україною та Азербайджаном, активізацію контактів на всіх рівнях. Розглядаємо цей ваш візит як ще один елемент цієї нової та позитивної динаміки”, – зазначив український дипломат.
Окрему увагу сторони приділили розвитку взаємовигідного економічного, інвестиційного та гуманітарного співробітництва. Сибіга заявив, що Україна цінує інвестиції азербайджанських компаній та розраховує на розширення їхньої присутності й реалізацію нових спільних проєктів.
Дипломати також обговорили питання регіональної безпеки на Південному Кавказі та Близькому Сході. Андрій Сибіга поінформував азербайджанського колегу про мирні зусилля України та відзначив важливу роль Азербайджану у просуванні миру й забезпеченні регіональної стабільності.
“Ми цінуємо принципову позицію Азербайджану на підтримку територіальної цілісності та суверенітету України. Україна також завжди підтримувала і підтримує суверенітет та територіальну цілісність Азербайджану. Це константа наших відносин”, – підкреслив очільник МЗС України.
Сибіга висловив вдячність Азербайджану, президенту Ільхаму Алієву та всьому азербайджанському народу, за допомогу Україні з перших днів повномасштабного вторгнення.
“Відновлення цивільної інфраструктури в Ірпені, гуманітарна допомога, обладнання для енергетичних об’єктів та багато іншого. Ми завжди будемо це пам’ятати”, – запевнив він.
У січні-липні 2026 року Україна імпортувала машин, обладнання та транспортних засобів на суму 25,7 млрд доларів, що становить понад 44 % усього товарного імпорту країни, повідомила Державна митна служба.
Другою за величиною групою стали паливно-енергетичні товари, імпорт яких склав $8,5 млрд, третьою — продукція хімічної промисловості з показником $8 млрд.
Сукупно на ці три товарні категорії припало $42,2 млрд, або близько 73% імпорту України за сім місяців.
Під час митного оформлення машин, обладнання та транспорту до державного бюджету було сплачено 145,5 млрд грн митних платежів, що забезпечило 28% відповідних надходжень.
Паливно-енергетичні товари забезпечили 172,7 млрд грн, або 34% митних платежів, хімічна продукція — 66,5 млрд грн, або 13%.
Таким чином, три найбільші імпортні категорії сформували близько 75% митних платежів.
Загальний імпорт товарів до України у січні-липні зріс на 26,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $58,1 млрд.
Найбільшими країнами-постачальниками були Китай із $16,8 млрд, Польща із $5,5 млрд та Німеччина із $3,8 млрд.
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами України в січні-липні 2026 року становило близько $34 млрд порівняно з $22,7 млрд за аналогічний період 2025 року, свідчать розрахунки на основі даних Державної митної служби (ДМС).
Таким чином, товарний торговельний дефіцит за рік збільшився приблизно на $11,3 млрд, або майже на 50%.
Імпорт товарів в Україну за сім місяців зріс на 26,6% — до $58,1 млрд з $45,9 млрд роком раніше, тоді як експорт збільшився лише на 3,8% — до $24,1 млрд з $23,2 млрд.
Співвідношення експорту до імпорту, за розрахунками на основі даних ДТС, знизилося приблизно до 41,5% з 50,5% у січні–липні 2025 року.
Основний обсяг імпорту припав на машини, обладнання та транспорт — 25,7 млрд доларів, паливно-енергетичні товари — 8,5 млрд доларів та продукцію хімічної промисловості — 8 млрд доларів. У сукупності ці три групи забезпечили близько 73 % усього товарного імпорту.
У експорті лідируючі позиції зберегли продовольчі товари — $14,1 млрд. Метали та вироби з них експортовано на суму $2,5 млрд, машини, обладнання та транспорт — на $2,1 млрд.
Найбільшими постачальниками товарів до України стали Китай — $16,8 млрд, Польща — $5,5 млрд та Німеччина — $3,8 млрд.
Основними ринками українського експорту були Польща — 2,8 млрд доларів, Туреччина — 2 млрд доларів та Німеччина — 1,5 млрд доларів.
