Business news from Ukraine

Україна і Португалія готують угоду про безпеку

Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Португалії Луїш Монтенегро дали доручення розпочати роботу над підготовкою угоди про безпеку.

“Провів телефонну розмову з новопризначеним прем’єр-міністром Португалії Луїшем Монтенегро. Подякував за його особисту принципову позицію щодо підтримки України та побажав плідної роботи задля процвітання Португалії”, – написав Зеленський у середу в телеграм-каналі.

“Обговорили перебіг виконання попередніх оборонних домовленостей між нашими країнами та доручили командам розпочати роботу над підготовкою двосторонньої безпекової угоди в межах декларації G7. Скоординували майбутні спільні контакти”, – написав також президент.

, ,

Фонд держмайна України продав комплекс приміщень Уманської виправної колонії за 29 млн грн

Фонд держмайна України (ФДМ) реалізував на приватизаційному аукціоні комплекс будівель Уманської виправної колонії за 29 млн грн, що в 194 рази вище за стартову ціну.

Як повідомив голова ФДМ Віталій Коваль у Facebook, у торгах брали участь 42 компанії та підприємці. Стартова ціна лота становила 149,4 тис. грн.

Згідно з результатами аукціону на майданчику “Прозорро.Продажі”, переможцем торгів став Борис Григорович Пахолюк. За даними Clarity Project, він є власником низки сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств у Черкаській та Одеській областях.

До лота увійшли комплекс нежитлових будівель і споруд загальною площею 3,1 тис. кв. м і виділена земельна ділянка 0,59 га. Об’єкт не використовувався понад 20 років.

Коваль нагадав, що невикористовувані пенітенціарні установи Міністерство юстиції передає ФДМ для подальшої приватизації.

, , ,

Понад 11 млрд грн для бюджету та зростання активності бізнесу. Що ще демонструє останнє приватизаційне п’ятиріччя?


Віталій Коваль, Голова Фонду державного майна України

Мала приватизація протягом останніх 5 років (з 2019-го до 2023-го) з деякими перервами, зокрема, через повномасштабне вторгнення, системно набирала обертів. Показники минулого року багато в чому перевершили всі попередні результати і продемонстрували ефективність і своєчасність приватизації загалом.

Надходження до бюджету

За підсумками малої приватизації 2019 року, яку проводив Фонд державного майна України, в бюджет надійшло приблизно 561 млн грн. Наступного року ця сума зросла майже в 5 разів і перевищила 2,69 млрд грн. 2021 року бюджет отримав 3,5 млрд грн. 2022-го, коли була перерва в приватизації до вересня, менш ніж за півроку Фонд передав в руки приватних інвесторів активи на суму 1,74 млрд грн.

Минулоріч надходження від приватизації держмайна склали 2,84 млрд грн. Держава повноцінно відновила цей процес і допомагає підтримувати держбюджет коштами, які забезпечують наш захист і оборону від агресора. Загалом за 5 років доходи від приватизації, без урахування об’єктів великої приватизації, становили 11,34 млрд грн.

Щодо ціни проданих Фондом активів, то тут найбільше фінальна вартість майна зросла відносно стартової 2020 року.

Зростання ціни продажу активів відносно початкової вартості

Після падіння цього показника 2021-го, останні два роки він навпаки зростав. Так, 2023 року ціна продажу була більша за початкову загалом у 2,7 рази.

Конкуренція в аукціонах

Підвищення суми надходжень до бюджету та зростання фінальної ціни говорять про важливу річ. Учасники аукціонів, які ФДМУ проводить через систему Prozorro.Продажі, зацікавлені в державних активах та готові за них боротися. Показники конкурентності в торгах за 2023 рік не залишають сумнівів щодо цього.

Середня конкуренція в приватизаційних аукціонах

Протягом 5 років конкуренція в успішних торгах зростала постійно. Та якщо з 2020 до 2022 року її рівень був у діапазоні 3,1-3,6 учасника на один аукціон, то в 2023 році за кожен лот в середньому змагалося вже майже 5 учасників.

Цьогоріч є всі шанси перевищити навіть такі потужні результати: за перший квартал 2024 року в кожному успішному аукціоні в середньому взяли участь уже понад 5 учасників.

Зацікавленість бізнесу в держактивах

Активність бізнесу в приватизаційних торгах зумовлена багатьма факторами. Частина компаній потребують релокації в регіони, віддалені від лінії фронту. Якісь підприємці хочуть побудувати бізнес на готовій матеріальній базі, з інфраструктурою, обладнанням та комунікаціями, які пропонує держава, коли продає, наприклад, єдині майнові комплекси. Хтось потребує нерухомість, склади, цехи, гаражі тощо для розширення своїх поточних потужностей.

Тож підприємництво в Україні розвивається навіть в умовах війни та інших труднощів. І держава прагне надати бізнесу ресурси, які йому в цьому сприятимуть.

Є лоти, в яких ринок бачить настільки великі перспективи та цінність, що конкурують за них одразу десятки учасників. Рекорд належать торгам 2020 року, коли за недобудований гараж в Києві на 50 авто змагалося 48 охочих його придбати. Другий такий лот — нежитлові приміщення в Ужгороді. Цей аукціон, в якому було 47 учасників, відбувся 2023 року.

У результаті такого попиту ціна першого об’єкта в Києві зросла майже в 35 разів (із трохи більше 1 млн до 36 млн грн). А вартість другого лоту в Ужгороді — аж у 818 разів (із 12,2 тис до 10 млн грн).

Зацікавленість бізнесу спрямована на активи різних масштабів, але беззаперечна більшість лотів, проданих через приватизацію, вартувала до 1 млн грн.

Розподіл успішних аукціонів за фінальною вартістю приватизованого об’єкту

2020 року частка торгів, де ціна продажу активу була до 1 млн грн, досягала максимального показника 86%. При цьому 2022 року помітно збільшилася частка аукціонів з фінальною вартістю об’єкта від 1 до 10 млн грн та навіть в діапазоні 10-100 млн грн. Торік тренд знову пішов у зворотному напрямку: почала зростати кількість активів, проданих за ціною до 1 млн грн.

Варто також розуміти загальний економічний контекст в Україні. Різке падіння курсу гривні, криза багатьох ринків, окупація територій та багато іншого вплинуло на можливості бізнесу вести свою діяльність. Особливо болюче це вдарило по невеликим підприємствам, їхні і так невеликі матеріальні ресурси помітно знецінилися, а інших проблем додалося.

Поверенення попиту на недорогі, невеликі держактиви говорить про те, що малий та середній бізнес після перших потрясінь повномасштабного вторгнення відновлює активність та продовжує розвиватися.

Середня кількість учасників приватизаційних аукціонах, відносно фінальної вартості активів

При цьому великі гравці ринку також мають інтерес до крупних держактивів, коли ті з’являються в продажі. Так, в аукціонах з ціною продажу об’єктів понад 100 млн грн 2023 року в середньому брало участь 14,1 учасник. При цьому середня конкуренція в торгах до 1 млн грн минулоріч склала 3,9 учасників.

Ефективність приватизаційних процесів

Загалом приватизаційні аукціони змогли зацікавити тисячі гравців різних ринків. Найбільше учасників торгів, а саме 2035, було 2023 року. Це в 3,3 рази більше, ніж було 2022 року, та майже вдвічі більше 2021-го. 2020-го цей показник перевищував 1340 учасників. А 2019 року, коли приватизація лише активізувалася, їх було орієнтовно 800.

Законодавчі зміни, активність бізнесу, конкурентність торгів та їхня прозорість і відкритість допомогли збільшити ефективність приватизаційних процесів. Водночас протягом останніх років Фонд державного майна також змінив підходи роботи, покращив процес підготовки об’єктів до продажу. Інформація про наявність державктивів для приватизації розповсюджувалася різними каналами комунікації для привернення уваги до цих лотів. А загалом всі відомості про те, які є актуальні лоти, як взяти участь в аукціоні, які результати приносить приватизації, зібрана на окремому спеціальному ресурсі.

Фонд розробив механізм сортування (тріажу) держактивів, залежно від їхнього стану та потреб ринку. Те майно, що не має цінності чи існує лише на папері піде на ліквідацію чи банкрутство. Ті об’єкти, що можуть працювати на благо економіки в приватних руках — йди на приватизацію.

Ефективні кроки ФДМУ та зацікавленість приватних інвесторів дали результат: протягом 2023 року частка успішних аукціонів зросла в рази в порівнянні з попередніми роками.

Зростання частки успішних аукціонів ФДМУ

Найнижчий показник успішності торгів зафіксований у 2021 – 2022 роках: він був на рівні 17% від всіх оголошених. Тож піковий результат у майже 47% минулого року — це різниця в 2,8 рази.

Приватизація протягом 5 останніх років стає ефективнішим, нарощує показники доходу, привертає увагу все більшої кількості підприємців. Це доводить успішність приватизаційної стратегії України, коли держава замість дотацій збиткових активів дає їм нове життя та допомагає генерувати кошти для держбюджету в час, коли від цих надходжень залежить виживання нашої країни.

, , ,

Україна з початку 2023/24 маркетингового року експортувала майже 35 млн тонн зерна

Україна з початку 2023/24 маркетингового року і станом на 1 квітня експортувала 34,862 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 5,192 млн тонн відвантажено в березні, повідомив заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик у Telegram.

Згідно з повідомленням, у розрізі культур від початку поточного сезону експортовано 18,765 млн тонн кукурудзи, 13,842 млн тонн пшениці, 1,962 млн тонн ячменю, 1 тис. тонн жита.

Сумарний експорт українського борошна з початку сезону станом на 1 квітня оцінюється в 79,3 тис. тонн, зокрема пшеничного – 75,1 тис. тонн.

 

, ,

Два нові індустріальні парки мають залучити 1,5 млрд грн інвестицій – міністерство

Кабінет міністрів України погодив створення двох нових індустріальних парків (ІП) – “Дністер” на території Ямпільської міської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області та “Галіція” на території Калуша Івано-Франківської області.

Як повідомило Міністерство економіки, загальні інвестиції у два індустріальні парки на найближчі три роки мають становити понад 1,5 млрд грн.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні уряду 29 березня повідомив про зарахування двох нових парків до Реєстру індустріальних (промислових) парків, і про створення Державного офісу розвитку індустріальних парків.

Згідно з повідомленням Мінекономіки, концепція ІП “Дністер” передбачає створення 265 робочих місць у переробній промисловості на площі 17,2 га.

“Передбачається, що парк спеціалізуватиметься на виробництві паперу та паперових виробів, переробці рослинної продукції та іншій діяльності, сумісній із переліченими”, – пояснюється в повідомленні.

Своєю чергою, ІП “Галіція” буде розташований на площі 19,8 га і забезпечить створення до 1000 робочих місць.

Основними напрямками діяльності визначено виготовлення будівельних матеріалів.

На території парку буде створено виробництво будівельних матеріалів із глини, виробництво цементу, вапна та гіпсових сумішей, а також виготовлення виробів із бетону, гіпсу та цементу.

За інформацією Мінекономіки, інвестори планують розпочати виробництво машин і обладнання, запровадити переробку промислових і побутових відходів, займатися науково-технічною діяльністю, а також створити підприємства, що працюватимуть з альтернативною енергетикою та над збереженням енергії.

Як повідомлялося, держбюджетом-2024 року вперше передбачено виділення 1 млрд грн на розвиток інфраструктури індустріальних парків.

, , , ,

Президент України Володимир Зеленський вказав у декларації за 2023 рік 12,4 млн грн доходів

Президент України Володимир Зеленський оприлюднив декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2023 рік.

Як повідомляє сайт президента, “згідно з декларацією, доходи глави держави та членів його сім’ї становили 12 млн 423 тис. 008 грн, зокрема дохід від продажу ОВДП – 7 млн 455 тис. 972 грн”.

Доходи сім’ї Володимира Зеленського 2023 року переважно складалися із заробітної плати, відсотків банку і доходу від надання нерухомості в оренду. Загалом ця сума склала 4 млн 967 тис. 036 грн.

“Збільшення доходів порівняно з минулим роком відбулося у зв’язку з відновленням орендних платежів. Залишок грошових коштів сім’ї глави держави до кінця минулого року зменшився майже на 2 млн 800 тис. грн. Інших суттєвих змін у 2023 році щодо активів, нерухомого майна, транспортних засобів тощо не відбулося”, – повідомляє сайт президента.

, , ,