Переговори про членство розпочалися у вівторок, що стало знаковим кроком, спрямованим, зокрема, на те, щоб продемонструвати вотум довіри до майбутнього України.
У вівторок, 25 червня, Європейський Союз розпочав переговори про вступ до ЄС з Україною та Молдовою, відкривши для цих нестабільних колишніх радянських республік довгий шлях до членства, який Росія намагалася заблокувати. Цей історичний крок спрямований, зокрема, на те, щоб продемонструвати вотум довіри до майбутнього України, оскільки Москва набирає обертів на полі бою майже через два з половиною роки після кремлівського вторгнення.
Президент України Володимир Зеленський назвав цей день “історичним” напередодні початку переговорів між офіційними особами Києва та 27 країн-членів ЄС у Люксембурзі. “Нас ніколи не зіб’ють з нашого шляху до об’єднаної Європи і до нашого спільного дому всіх європейських народів”, – написав український лідер у соціальних мережах.
Україна, а згодом і її сусідка Молдова подали заявки на вступ до ЄС одразу після тотального нападу Росії в лютому 2022 року. Початок переговорів знаменує собою лише початок тривалого процесу реформ, пронизаного політичними перешкодами, який, ймовірно, займе багато років – і може ніколи не призвести до членства.
Читати далі Європейський Союз схвалив початок офіційних переговорів про вступ України до ЄС лише для передплатників
На заваді на цьому шляху стоятимуть не лише зусилля Росії з дестабілізації, але й стриманість тих, хто сумнівається всередині ЄС, насамперед Угорщини. Але голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала початок переговорів “дуже гарною новиною для народів України, Молдови та всього Європейського Союзу”. Шлях попереду буде складним, але сповненим можливостей”, – написала вона у вівторок на своїй сторінці в соціальній мережі.
Досі Україна, яку на переговорах представляла віце-прем’єр-міністр Ольга Стефанішина, отримувала схвальні відгуки за започаткування низки реформ, спрямованих на боротьбу з хабарництвом та політичним втручанням, навіть в умовах війни. “Сьогодні історичний день для України і Молдови, а також для ЄС, – заявила міністр Європи Німеччини Анна Лурманн. “Обидві країни досягли величезного прогресу у сфері верховенства права, боротьби з корупцією та свободи преси”.
Складний процес
Війна Росії в Україні пожвавила прагнення ЄС прийняти нових членів після багатьох років, протягом яких країни, особливо на Західних Балканах, не досягли значного прогресу у своїх сподіваннях на вступ до Євросоюзу. У грудні 2023 року ЄС також надав статус кандидата ще одному з колишніх радянських сусідів Росії – Грузії. Він також схвалив переговори про вступ з Боснією і веде переговори з Сербією, Чорногорією, Албанією та Північною Македонією.
Зустрічі з Україною та Молдовою у вівторок розпочнуть процес перевірки того, наскільки закони в цих країнах вже відповідають стандартам ЄС і скільки ще роботи попереду. Після цього ЄС має почати формулювати умови для переговорів з 35 питань – від оподаткування до екологічної політики.
Малоймовірно, що протягом наступних шести місяців, коли Угорщина – найбільш дружня до Росії країна в блоці – буде головувати в ЄС на ротаційній основі, вдасться досягти прогресу на наступному кроці. “Дуже важко сказати, на якому етапі перебуває Україна, – сказав міністр Європи Угорщини Янош Бока. “З того, що я бачу тут, поки ми говоримо, вони дуже далекі від того, щоб відповідати критеріям вступу”.
Початок переговорів викликає потужний резонанс в Україні, оскільки саме прагнення до тісніших зв’язків з ЄС викликало протести в 2014 році, які врешті-решт переросли в повномасштабну кризу з Росією. Переговори також відбуваються в напружений час у Молдові після того, як США, Великобританія і Канада попередили про російську “змову” з метою вплинути на президентські вибори в країні, що відбудуться в жовтні.
Затиснута між охопленою війною Україною та членом ЄС Румунією, прозахідна влада Молдови часто звинувачує Кремль у втручанні в її внутрішні справи. Президент Майя Санду звинуватила Москву, війська якої розміщені в сепаратистському регіоні країни, у прагненні дестабілізувати Молдову напередодні голосування. “Наше майбутнє – в європейській сім’ї”, – написала Санду в соціальній мережі X. “Разом ми сильніші”.
Le Monde з AFP
Європейський союз і Україна, як очікується, 26 червня підпишуть угоду з безпеки, повідомляє Deutsche Welle з посиланням на слова високопоставленого чиновника ЄС.
На брифінгу в Брюсселі в п’ятницю чиновник повідомив, що сторони вже погодили текст договору – на це знадобилося кілька місяців. За словами чиновника, очікується, що документ буде підписано 26 червня президентом України Володимиром Зеленським. У договорі йдеться не тільки про військову допомогу Києву, а й про фінансову підтримку, євроінтеграцію та інші сфери співпраці.
Також очікується і те, що 24 червня глави МЗС країн ЄС на раді у закордонних справах у Люксембурзі офіційно затвердять 14-й пакет санкцій щодо Росії за її агресію проти України.
Збірна України виграла з рахунком 2-1 Словаччину в другому матчі чемпіонату Європи-2024 з футболу.
Українська команда пропустила в першому таймі на 17-й хвилині від Івана Шранца, але в другому – на 54 хвилині Микола Шапаренко зрівняв рахунок після прострілу Олександра Зінченка.
Переможний гол на 80-й забив Роман Яремчук із передачі Шапаренка.
Як повідомлялося, перший матч Україна програла Румунії з рахунком 0:3.
У рамках групового турніру Євро-2024 Україна зіграє 26 червня зі збірною Бельгії.
Україна в п’ятницю проведе другий матч на Чемпіонаті Європи-2024 з футболу зі збірною Словаччини.
Матч розпочнеться о 16:00 за київським часом на стадіоні в Дюссельдорфі.
На ньому працюватиме суддівська бригада з Англії на чолі з Майклом Олівером (Michael Oliver).
Згідно з повідомленням Української асоціації футболу (УАФ), у стартовому складі України вийдуть: Анатолій Трубін, Олександр Тимчик, Ілля Забарний, Микола Матвієнко, Олександр Зінченко, Володимир Бражко, Микола Шапаренко, Григорій Судаков, Андрій Ярмоленко, Михайло Мудрик та Артем Довбик.
Як повідомлялося, перший матч Україна програла Румунії з рахунком 0:3.
У рамках групового турніру Євро-2024 Україна також зіграє 26 червня зі збірною Бельгії.
Все менше справ про домашнє насильство в Україні доходять до суду
1 521 кримінальних проваджень за ст. ККУ 126-1 “Домашнє насильство” було зареєстровано за перших 5 місяців 2024 року за даними Офісу Генпрокурора. Кількість таких випадків стабільно росте, а відсоток справ, які доходять до суду, різко впав цього року.
Від початку року вже було відкрито 1521 провадження про домашнє насилля — на 36% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Тоді було зареєстровано 1121 провадження. До порівняння, у 2021 році за цей час було відкрито 1343 такі справи.
Нині реєструють, в середньому, 300 таких справ на місяць. До порівняння, у 2021 році відкривали близько 200 на місяць.
Істотно знизилася кількість справ, які доходять до суду. Якщо у 2022 та 2023 роках їх було близько 83%, то цьогоріч лише 64% – це найнижчий показник за останні 5 років.
Цього року підозру у скоєнні такого злочину встигли вручити для понад 1 тис. українців.
Контекст:
20 червня 2022 року Верховна Рада ратифікувала “Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами” (Стамбульська конвенція). Документ пропонує встановити кримінальну відповідальність за насильство щодо жінок та чоловіків і забезпечити за нього покарання.
У травні 2024 Верховна Рада ухвалила в цілому Закон №8329, який передбачає заборону закриття справ про домашнє насильство, збільшення термінів відповідальності, запровадження адмінвідповідальності за сексуальні домагання тощо.
https://opendatabot.ua/analytics/domestic-violence-2024-5
Кількість працюючих в Україні магазинів у січні-березні 2024 року перевищила 18 тис., що на 4% вище, ніж у першому кварталі 2023 року, повідомив менеджер комерційної нерухомості консалтингової компанії Retail&Development Advisor (RDA) Олег Клопов на RAU Expo 2024 у Києві.
“Окремо треба відзначити повернення наших партнерів – міжнародних брендів. У ТРЦ, де вони відновили свою роботу, відзначено зростання трафіку загалом на 10%. Якщо говорити про регіональний розвиток, то лідером у категорії “фешн” стала компанія Sinsay, яка відкрила 38 магазинів під час війни, 35 з яких – за межами Києва”, – сказав він.
Говорячи про географію розвитку мереж, Клопов зазначив, що “найбільша активність торговельних мереж збігається з концентрацією внутрішньо переміщених осіб”.
При цьому загалом по країні за рік зросли орендні ставки – у торгових центрах на 10%, у стріт-ритейлі – до 20%.
“Зростання відбувається переважно для локацій до 200 кв. м, тобто таких, які можуть собі дозволити невеликі мережі, які активно розвиваються саме в регіонах”, – пояснив Клопов.
Retail & Development Advisor – українська консалтингова компанія, що надає повний комплекс послуг у сфері торговельної, офісної та логістичної нерухомості. Заснована 2013 року. Пропонує послуги розробки архітектурної концепції, брокериджу в торговельній, офісній та логістичній нерухомості, управління нерухомістю, аутсорсингу відділу розвитку/оренди ТЦ, аналітики ринку тощо. Має досвід успішної співпраці з міжнародними та вітчизняними операторами, такими як: Yves Rocher, Metro, New Yorker, LC Waikiki, Adidas, JYSK, Colin’s, Vodafone, Terranova, Crocs, Miniso, EVA, Алло, КОЛО, Rozetka, “Укрзолото”, “Золотий вік” , Prostor, “Люксоптика”, Intertop та ін.
