Президент Сербії Олександр Вучич найближчим часом має намір здійснити офіційний візит до України, про що повідомляють сербські та українські джерела. Головною метою поїздки стане участь у заходах високого рівня в Києві та проведення переговорів з президентом України Володимиром Зеленським.
Основні очікування від візиту:
Двостороння зустріч із Зеленським У центрі порядку денного — обговорення поточної геополітичної ситуації, перспектив європейської інтеграції, гуманітарної взаємодії та питань регіональної стабільності. Візит розглядається як крок у напрямку поглиблення політичного діалогу між країнами.
Участь у міжнародній конференції
Очікується, що Вучич візьме участь у конференції з питань відновлення України, де Сербія може представити ініціативи у сфері гуманітарної допомоги, інфраструктурного співробітництва та освіти.
Контекст і значення візиту:
• Політика нейтралітету Незважаючи на те, що Сербія не приєдналася до санкцій проти Росії, країна продовжує підтримувати територіальну цілісність України і брати участь у наданні гуманітарної допомоги. Цей візит може зміцнити міжнародну позицію Белграда як конструктивного посередника в європейській політиці.
• Поглиблення європейського курсу На думку аналітиків, підготовлюваний візит також пов’язаний з курсом Сербії на зближення з ЄС. Він може бути сприйнятий як дипломатичний сигнал про прихильність Белграда європейським цінностям, особливо напередодні важливих рішень про майбутнє розширення союзу.
Можливі наслідки:
Сербія – Україна
Візит може надати нового імпульсу відносинам, особливо в гуманітарній сфері та освіті.
Сербія – ЄС
Це стане символічним підтвердженням європейського вектора, зміцнюючи довіру з боку Брюсселя.
Внутрішня політика Сербії
Вучич демонструє баланс між східними і західними партнерами, що може посилити його позиції всередині країни.
Белград. 10 червня. СЕРБСЬКИЙ ЕКОНОМІСТ
Міністерство розвитку громад і територій України (Мінрозвитку) та Міністерство транспорту Норвегії домовилися про продовження лібералізації вантажних перевезень до кінця 2025 року з можливістю автоматичного продовження.
«Транспортний безвіз» – це про посилення економічних зв’язків, економію ресурсів та ефективність бізнесу. Вдячний нашим партнерам з уряду Норвегії за підтримку цього рішення. Працюємо, щоб наступного року тільки розширювати такі можливості», – наводяться в прес-релізі слова віце-прем’єр-міністра з відновлення України – міністра розвитку громад і територій Олексія Кулеби.
Зазначається, що лібералізація перевезень з Норвегією продовжена вже вдруге. Вперше така домовленість між державами була досягнута в серпні 2023 року. Всього на сьогоднішній день «транспортний безвіз» доступний з 35 країнами, включаючи ЄС.
Мінрозвитку нагадує, що водії повинні мати на борту сертифікат підтвердження класу екологічності транспортного засобу, щоб скористатися умовами лібералізації перевезень.
Як повідомлялося, в квітні «транспортний безвіз» між Україною та ЄС був продовжений до кінця 2025 року.
Вперше за два роки середня сума мікрокредиту дещо зменшилась
Понад 2,17 млн договорів на загальну суму майже 13 млрд грн уклали українці з мікрофінансовими організаціями (МФО) цьогоріч за даними Національного банку України. Мікропозик побільшало на 8%, проте середня сума кредиту вперше за 2 роки зменшилась та склала 5858 грн. Загалом українці заборгували МФО майже 24,3 млрд грн станом на початок квітня 2025 року. Це удвічі більше, ніж на початку повномасштабної.
Понад 2,17 млн договорів позики уклали українці з МФО за перший квартал 2025 року. Це на 8% більше, ніж за аналогічний період торік. Загальна сума таких договорів склала 12,72 млрд грн.
Втім, попри зростання кількості позик, середня сума кредиту вперше за два роки зменшилася — на 2% порівняно з відповідним періодом торік, і наразі становить 5 858 грн. До цього середній чек лише зростав.
У середньому, щомісяця українці оформлювали 724 тисячі договорів — це дещо більше за торішній показник у 693 тис. на місяць.
Загалом українці заборгували МФО 24,28 млрд грн станом на 1 квітня 2025 року. Це вдвічі більше, ніж було на початку повномасштабної війни — у квітні 2022 року. Лише за перший квартал 2025 року борг збільшився на 4,3 млрд грн або 22%.
Варто зазначити, що за оновленими даними НБУ, борги українців не зменшилися на 2,7 млрд грн, як було у минулих звітах, а навпаки збільшилися на 1,4 млрд грн наприкінці 2024 року. Загалом за 2024 рік борг зріс удвічі — на 10,7 млрд грн.
63% мікрокредитів беруть на термін від 93 днів до 1 року. Частка таких договорів майже не змінились. Водночас у 15 разів побільшало довгострокових мікропозик — від 1 до 2 років. Їх частка наразі складає 3,6%. Короткі позики (до 31 дня) стали також популярнішими: їх частка зросла з 14,5% до 24%. А ось частка позик строком від 32 до 92 днів зменшилась більш, ніж у 5 разів, з 16,5% до 3%.
https://opendatabot.ua/analytics/mfo-2025-1
У вівторок в столичному готелі «Інтерконтиненталь» пройшли офіційні заходи з нагоди 107-ї річниці проголошення незалежності Азербайджанської Республіки. Серед гостей були представники Верховної Ради, уряду, дипломатичного корпусу, експертних і ділових кіл України.
Вітаючи присутніх, Надзвичайний і Повноважний Посол Азербайджанської Республіки в Україні Сеймур Мардалієв назвав 28 травня “днем, який знаменує народження незалежної нації, багатої на історію, культуру та стійкість”. У своїй промові він провів історичну паралель між Азербайджанською Демократичною Республікою 1918 року та сучасною державою:
“Саме 107 років тому, 28 травня 1918 року, з прийняттям Декларації Незалежності була заснована Азербайджанська Демократична Республіка — перша парламентська демократія на всьому мусульманському Сході. АДР було створено на принципах свободи, рівності та національного самовизначення. Це був не лише сміливий прояв права нашого народу на державність, а й новаторський приклад демократичного управління на Сході”, — зазначив він.
Посол підкреслив, що хоча АДР проіснувала лише 23 місяці, вона залишила глибокий слід в історії Азербайджану.
“Цей досвід незалежної державності став важливою частиною національної ідентичності, коли Азербайджан у 1991 році відновив свою незалежність і гордо проголосив себе правонаступником АДР. Азербайджанський триколор, державний гімн і герб відображають спадщину цієї історичної республіки”, — наголосив Сеймур Мардалієв.
Він підкреслив успіхи в сфері чистої енергетики, згадуючи запуск Південного газотранспортного коридору, розвиток проекту Чорноморського підводного кабелю та національну стратегію “зеленого зростання”, яка передбачає скорочення викидів парникових газів на 40% до 2050 року.
“Сьогодні Азербайджан, під мудрим і далекоглядним керівництвом Президента Ільхама Алієва, є суверенною, демократичною країною, яка успішно реалізує ідеали АДР завдяки ефективному управлінню, динамічному розвитку людського капіталу та активній зовнішній політиці. Ми переживаємо найуспішніший період у нашій історії”, — підкреслив посол.
Говорячи про партнерство з Україною, Мардалієв наголосив на стратегічному характері двосторонніх відносин. Також було згадано нещодавні політичні консультації між двома країнами, включаючи візит Міністра закордонних справ України Андрія Сибіги до Азербайджану.
“Азербайджан і Україна мають традиційно міцні зв’язки, побудовані на взаємній повазі, довірі та підтримці територіальної цілісності одне одного. З початку війни в Україні Азербайджан активно надає гуманітарну допомогу — її загальний обсяг уже сягнув 42 мільйонів доларів США. І ми готові продовжувати підтримку. Азербайджан постачає енергетичне обладнання, фінансує реконструкцію об’єктів соціальної інфраструктури в Ірпені, надає пальне для екстрених служб через ‘SOCAR Україна’. У лютому цього року Президент Алієв підписав указ про додаткову допомогу Україні на суму 1 мільйон доларів. Ми також підтримуємо гуманітарне розмінування, зокрема шляхом постачання обладнання та навчання фахівців”, — сказав він.
У своїй промові Мардалієв також торкнувся досягнень Азербайджану в екологічній сфері та на глобальному рівні:
“Азербайджан добровільно зобов’язався скоротити викиди парникових газів до 40% до 2050 року, а Карабах і Східний Зангезур перетворюються на зони зеленої енергії. Ми активно працюємо над трансрегіональними енергетичними проєктами, зокрема над проєктом Чорноморського підводного кабелю, який дозволить експортувати ‘зелену’ енергію до Європи”, — заявив він.
Окрему увагу було приділено питанням відновлення та миру на Південному Кавказі. У промові прозвучали меседжі про прагнення Баку до сталого миру в регіоні. Зокрема, Мардалієв відзначив досягнення у прямих переговорах із Вірменією, наголосивши на необхідності укладення мирного договору.
“Ми розпочали безпрецедентні роботи з відновлення на звільнених територіях і водночас прагнемо досягти справедливого та тривалого миру з Вірменією. Азербайджан чітко заявляє: настав час перетворити де-факто мир на де-юре. Ми хочемо жити в мирі як дві суверенні держави в межах міжнародно визнаних кордонів”, — наголосив посол.
На завершення виступу Мардалієв закликав до єдності й подякував українській стороні за партнерство.
“Дорогі друзі, я щиро вдячний кожному з вас за те, що ви з нами сьогодні, що підтримуєте азербайджано-українські зв’язки та поглиблюєте дружбу між нашими країнами. Разом ми — сильніші. Слава Азербайджану! Слава Україні! Слава азербайджано-українській дружбі!” — підсумував він.
28 травня 1918 року в Тбілісі була проголошена незалежність Азербайджанської Демократичної Республіки (АДР) — першої світської республіки на мусульманському Сході. АДР проіснувала до квітня 1920 року, коли більшовицькі війська встановили контроль над її територією. У 1991 році, після розпаду СРСР, Азербайджан відновив свою незалежність. День 28 травня щорічно відзначається як головне державне свято — День Незалежності.
АЗЕРБАЙДЖАН, КАВКАЗ, МІЖНАРОДНІ_ВІДНОСИНИ, СЕЙМУР_МАРДАЛІЄВ, УКРАЇНА
130 випадків булінгу було зафіксовано в Україні за перші чотири місяці 2025 року за даними Національної поліції України (НПУ). В середньому, цьогоріч щомісяця складають 32 протоколи щодо булінгу. Це у 1,5 раза більше, ніж у відповідний період торік. Більше ніж половину протоколів складають саме на малолітніх школярів та на підлітків від 14 до 16 років. Лише у 48% справ щодо булінгу було прийнято рішення.
130 адміністративних правопорушень за булінг(ст. 173-4 КУпАП) виявила поліція за перші чотири місяці 2025 року. Це, в середньому, 32 протоколи на місяць — на 15% більше, ніж у «довоєнному» 2021 році.
Кількість протоколів за булінг різко знизилася після початку повномасштабної війни у 2022 — до 10 випадків на місяць. Проте поволі виявлених випадків більшало: у 2024 році поліція вже складала 22 протоколи щомісячно, а у 2025 — майже в 1,5 раза більше.
Помітно побільшало булінгу, вчиненого підлітками. Якщо у 2021 таких випадків було 44% від загальної кількості, то цьогоріч — вже 58%.
Цьогоріч частіше карають й за замовчення керівниками навчальних закладів про випадки знущання. У 2025 році таких випадків вже 11 (9% від загальної кількості). До порівняння, за весь 2024 рік таких протоколів було 14 (5%), а у 2021 — лише 13 (4%).
Натомість поменшало так званого «групового» булінгу або повторного цькування з боку підлітків. У 2025 році таких протоколів склали лише 5 (4%), тоді як у 2024 році — 30 (11%), а у 2021 — 35 (10%).
Загалом, зі 130 адміністративних протоколів, складених цього року, рішення судом було ухвалено лише у 48% випадків.
https://opendatabot.ua/analytics/bulling-in-schools-2025
У столиці України відбулися урочистості з нагоди 77-ї річниці проголошення незалежності Держави Ізраїль. Захід об’єднав представників дипломатичного корпусу, української влади, єврейської громади, громадських організацій, митців і друзів Ізраїлю з різних регіонів України.
З вітальним словом виступив Надзвичайний і Повноважний Посол Держави Ізраїль в Україні Міхаель Бродський.
“Дякую, що прийшли сьогодні разом із нами відзначити 77 річницю незалежності Ізраїлю”, – звернувся до гостей посол.
Він наголосив на глибокому історичному і ментальному зв’язку між українським та ізраїльським народами:
“У світі є мало країн, які б розуміли один одного краще, ніж Ізраїль та Україна. 24 лютого 2022 року, з першого дня російської агресії, народ Ізраїлю підтримав Україну. 7 жовтня, коли стався жахливий напад терористів на Ізраїль, народ України однозначно підтримав нашу країну. Ми відчуваємо цю підтримку та високо її цінуємо”, – підкреслив дипломат.
Особливе місце у промові посол присвятив темі свободи і ціни, яку платять народи обох держав за незалежність.
“Наші народи гостро розуміють, яку високу ціну нам доводиться платити за нашу незалежність. Ми платимо за неї кров’ю наших дітей, наших близьких. Ізраїльтяни та українці живуть надією на швидке закінчення війни та мирне життя “, – зазначив Бродський.
Посол висловив упевненість у спільному майбутньому:
“Упевнений, що, незважаючи ні на що, ми впораємося з нашими проблемами. Що незважаючи на війни та терор, наші країни залишаться вільними та незалежними”, – сказав він.
Дипломат також згадав історичну постать Голди Меїр, четвертого прем’єр-міністра Ізраїлю, яка народилася в Києві:
“Останнім часом ми часто згадуємо Голду Меїр. Багато її цитат звучать сьогодні дуже сучасно. Хочу нагадати одне з її висловлювань: «Песимізм — це розкіш, яку євреї ніколи не можуть собі дозволити». Це повною мірою стосується і українців”, – наголосив Міхаель Бродський.
День незалежності Ізраїлю (івр. Йом га-Ацмаут) відзначається згідно з єврейським календарем на 5 іяра (у 2025 році — 13 травня). Саме цього дня у 1948 році Давид Бен-Гуріон проголосив утворення незалежної Держави Ізраїль у Тель-Авіві після завершення британського мандата в Палестині. Вже наступного дня новостворена держава зазнала нападу з боку сусідніх арабських країн, що стало початком Війни за незалежність. Відтоді Ізраїль щорічно відзначає цю дату як символ перемоги, виживання і національного відродження єврейського народу.
