Україна пропонує Європейському Союзу збільшити існуючу квоту на безмитний експорт українського біоетанолу в розмірі 125 тис. тонн на рік, щоб врахувати той обсяг біоетанолу, який Україна імпортує з ЄС у складі автомобільного бензину, повідомив журналістам міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
«Ми підрахували, що близько 10 тисяч тонн біоетанолу на місяць Україна сьогодні імпортує у складі бензину… Ця пропозиція стосується періоду воєнного стану, поки склалася така ситуація, що умови безпеки не дозволяють Україні змішувати бензин із біокомпонентами, тому доводиться його імпортувати», – пояснив міністр.
Він нагадав, що вимога про обов’язковий вміст не менше 7% біоетанолу в автомобільних бензинах марок А-92 та А-95 почала діяти в Україні з 1 липня цього року, тоді як розмір квоти в 125 тис. тонн було встановлено ще минулого року, коли бензин імпортувався без вмісту біоетанолу.
Висоцький зазначив, що квота може бути гнучкою: якщо, наприклад, у якомусь місяці імпортовано бензину на 5 тис. тонн біоетанолу, значить, у нас додатково з’явилося 5 тис. тонн експортної квоти; якщо в якомусь місяці – на 15 тис. тонн, то й 15 тис. тонн.
За його словами, загалом за рік це може становити ще близько 120 тис. тонн біоетанолу.
На думку голови Мінагрополітики, ця ідея України, з великою ймовірністю, може бути сприйнята та реалізована європейськими партнерами.
Україна стала країною-почесною гостею 24-го Pisa Book Festival, який проходить з 2 по 4 жовтня в Пізі (Італія).
“Цьогорічною країною-гостем є Україна, яка представляє насичену та різноманітну програму, що охоплює літературу, історію та мистецтво, організовану під патронатом посольства України в Римі”, – повідомляє фестиваль на своєму сайті.
Зокрема, в фестивалі візьмуть участь письменник Андрій Курков, письменниці та перекладачки Олена Костюкович, Ярина Груша та Олена Пономарьова.
В рамках програми, присвяченій Україні, проходить виставка українських ілюстраторів “Жовтий і синій”, яка триватиме в Палаццо Блу до 10 січня 2027 року.
Загалом на цьогорічному фестивалі представлені 90 стендів провідних незалежних видавництв Італії, проходять професійні зустрічі з редакторами, перекладачами та дистриб’юторами.
В рамках фестивалю заплановано понад 100 подій, учасниками фестивалю стануть понад 200 гостей.
Фестиваль виник у 2003 році для підтримки незалежних італійських видавництв.
Обіцянки Європейського Союзу щодо вступу України за стандартною процедурою не відповідають дійсності, заявив прем’єр-міністр Албанії Еді Рама в інтерв’ю німецькому виданню Welt am Sonntag.
«Те, що їй (Україні) обіцяють, – це брехня», – підкреслив Рама, додавши, що за звичайним регламентом розширення з дотриманням усіх існуючих критеріїв країну точно не приймуть до блоку, і «про це знають усі».
Водночас албанський прем’єр застеріг Брюссель від поступок у процедурі виключно з геополітичних міркувань. Натомість він запропонував надавати повноправне членство лише за результатами виконання конкретних завдань і досягнень (процес, орієнтований на результати).
Паралельно глава уряду Албанії закликав прискорити євроінтеграцію своєї країни. Албанія подала заявку на членство в ЄС ще у 2009 році й має статус країни-кандидата з 2014 року.
Європейський Союз не підтримав прохання України про дострокове надання додаткового фінансування у 2026 році та наголосив, що виділення коштів безпосередньо залежатиме від виконання Києвом узгоджених реформ, повідомляє видання Financial Times з посиланням на лист єврокомісарів Валдіса Домбровскіса та Марти Кос до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука.
Влітку Україна оцінила додаткові оборонні потреби приблизно в $27 млрд і звернулася до Єврокомісії з пропозицією достроково виділити частину коштів із дворічної програми кредитування Ukraine Support Loan на €90 млрд (€60 млрд передбачено на оборону, €30 млрд — на пряму бюджетну підтримку). Згідно з параметрами програми, до €45 млрд мають бути доступні Україні у 2026 році, а решта €45 млрд – у 2027-му.
За інформацією FT, єврокомісари дали зрозуміти, що доступ до фінансування можливий лише за умови виконання узгодженого переліку зобов’язань. Зокрема, йдеться про скасування пільг з ПДВ для дрібних міжнародних посилок, запровадження правил оподаткування цифрових платформ, а також належний фінансовий моніторинг політично значущих осіб (PEP), зміни в якому викликали занепокоєння в Брюсселі як відхилення від антикорупційного курсу. За оцінкою видання, виконання вимог відкриє Києву шлях до отримання близько 34 млрд євро підтримки ще у 2026 році.
Водночас у Єврокомісії наголосили, що відхилення запиту на достроковий аванс не означає згортання фінансової допомоги. 1 жовтня сторони заявили про узгодження джерел фінансування бюджетних та оборонних потреб до кінця 2026 року, констатувавши відсутність непокритого фінансового розриву на поточний рік.
Крім того, 2 жовтня Європейська комісія перерахувала Україні черговий транш у розмірі 2,9 млрд євро в рамках програми Ukraine Facility. Загальний обсяг допомоги Києву з боку ЄС та країн-членів з початку повномасштабного вторгнення РФ досяг 227,4 млрд євро.
В Україні після кількох років роботи вийшло видання «Хліб. Україна. Альманах» – двомовний інформаційно-історичний артбук, присвячений українському хлібу, його ролі в історії, культурі, повсякденному житті та сучасній харчовій індустрії.
В основі видання – спроба показати, що поняття українського хліба значно ширше за звичний продукт на щоденному столі. Для когось це смак дитинства та родинний рецепт, для когось – паляниця, регіональна випічка або хліб із місцевої пекарні. Водночас за цими звичними образами стоять історія розвитку сільського господарства, млинарства і хлібопечення, народні традиції та сучасна велика харчова індустрія.
Альманах простежує, як хліб супроводжував Україну та українців у різні історичні періоди. Він зберігався у родинній пам’яті та обрядах, ставав образом у кіно, поезії, фотографії та інших видах мистецтва, а з розвитком промисловості перетворився на важливу частину великого виробничого комплексу.
Окреме місце у виданні посідають драматичні сторінки української історії. Автори звертаються до трагедії Голодомору, під час якого хліб став символом самого права людини на життя. Нового символічного значення він набув після початку повномасштабної війни. Одним із найбільш відомих прикладів стало слово «паляниця», яке у 2022 році перетворилося на своєрідний мовний маркер української ідентичності.
Водночас «Хліб. Україна. Альманах» розповідає не лише про минуле. Значна увага приділяється сучасному хлібопеченню, ремісничим технологіям, регіональним традиціям та розвитку галузі. Хліб у книзі постає одночасно як повсякденний продукт, культурний феномен, результат роботи аграрного та харчового секторів і частина економічної історії країни.
При цьому автори не намагаються дати єдине визначення поняттю «український хліб». Книга побудована як сукупність різних сюжетів, кожен з яких відкриває окрему частину цієї теми – від старих млинів і родинних рецептів до промислових пекарень, сучасних технологій та мистецького осмислення хліба.
Такий підхід залишає читачеві простір для подальшого знайомства з темою: після одного матеріалу можна звернутися до старого українського фільму, після іншого – докладніше вивчити регіональну випічку, історію млинарства, традиційні технології або сучасне українське хлібопечення.
«Хліб. Україна. Альманах» підготовлений українською та англійською мовами, тому орієнтований не лише на українську, а й на міжнародну аудиторію. Видання може використовуватися як презентаційна книга про Україну, її історію, гастрономічну культуру та одну з найважливіших для країни галузей.
Альманах оформлений як сучасний колекційний артбук. Виразна кольорова гама, нестандартна верстка, архівні та сучасні візуальні матеріали формують окрему візуальну мову видання та підкреслюють його подарунковий характер.
Прем’єра альманаху відбулася під час Baking Awards 2026. Видання представили президент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко та директор Спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський.
Тираж «Хліб. Україна. Альманах» обмежений. Детальна інформація про видання та можливість замовлення представлені на офіційному сайті «Хліб. Україна».
Партнерами випуску «Хліб. Україна. Альманах» стали Всеукраїнська асоціація пекарів та Спілка «Борошномели України». Галузеві організації об’єднують підприємства хлібопекарської та борошномельної промисловості України і працюють над розвитком внутрішнього ринку, підвищенням конкурентоспроможності української продукції та розширенням її присутності за кордоном. Серед напрямів їхньої діяльності – зміцнення експортного потенціалу України, просування українського борошна, хлібобулочної та іншої продукції переробки зерна на зовнішніх ринках, розвиток міжнародних контактів та участь українських виробників у профільних міжнародних заходах.
Україна та Узбекистан запроваджують «транспортний безвіз», який передбачає скасування дозволів і відповідних квот для прямих та транзитних міжнародних вантажних автомобільних перевезень між двома країнами.
Відповідний протокол між урядами України та Республіки Узбекистан про внесення змін до двосторонньої Угоди про міжнародне автомобільне сполучення було підписано 30 вересня 2026 року, повідомило Посольство України в Узбекистані.
За інформацією диппредставництва, підготовка документа тривала майже рік.
Головною зміною стане спрощення прямих і транзитних вантажних перевезень шляхом скасування необхідності отримувати дозволи, а також кількісних квот на такі перевезення. Цей режим за аналогією з іншими угодами у сфері міжнародних автоперевезень називають «транспортним безвізом».
Для українських та узбецьких перевізників це означатиме усунення одного з адміністративних бар’єрів при організації вантажних перевезень між країнами та транзитом їхніми територіями.
У посольстві очікують, що лібералізація автомобільних перевезень сприятиме відновленню торговельно-економічних зв’язків України з Узбекистаном, які були частково порушені через логістичні проблеми після початку повномасштабної російської агресії.
Особливого значення домовленість набуває в умовах перебудови української зовнішньої торгівлі та пошуку альтернативних транспортних коридорів до Центральної Азії.
«Позбавлення від бюрократичних бар’єрів вже найближчим часом має сприяти відновленню повноцінних торговельно-економічних зв’язків України з Республікою Узбекистан», – зазначили в посольстві.
У диппредставництві нову домовленість також охарактеризували як один із кроків із повернення України на ринки Центральної Азії через нові логістичні маршрути.
Підписаний 30 вересня протокол змінює чинну міжурядову Угоду України та Узбекистану про міжнародне автомобільне сполучення. Йдеться саме про лібералізацію прямих і транзитних вантажних автомобільних перевезень. Повідомлення посольства не передбачає скасування інших митних, прикордонних або транспортних процедур, необхідних для міжнародного перевезення вантажів.
Першоджерело – Посольство України в Республіці Узбекистан.
