Експорт агропродукції з України в умовах продовження блокади Росією чорноморських портів станом на кінець вересня – початок жовтня становить до 50% від можливого, заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький журналістам у п’ятницю.
“Без наявних глибоководних чорноморських портів ми можемо експортувати близько половини нашої продукції, яку виростили і яка є експортно орієнтована. Коли ми говоримо про наслідки – це неможливість експортувати в поточному маркетинговому році близько 30 млн тонн сільськогосподарської продукції вартістю близько $30 млрд”, – зазначив він.
Міністр уточнив, що у вересні вдалося експортувати 2,4 млн тонн, або 46% того, що мало би бути експортовано, з них зернові – 1,4 млн тонн, або 38%, олійні – 444 тисячі тонн, або 83%, олія – 311 тис. тонн, або 64%, шроти – 280 тис. тонн, або 46% потенційного необхідного експорту.
“Ці 46% фактично з 20 вересня не змінювалися. Тобто ми досягаємо того, що прогнозували: що 45-50% – це об’єктивний максимум в межах поточних шляхів”, – підсумував Висоцький.
За його словами, залізницею було експортовано 41% або 993 тис. тонн, що відповідає прогнозам, по Дунаю – 54% або 1,3 млн тонн, автомобільний транспорт – 5% або 120 тис. тонн.
“Наростили ми у вересні порівняно із серпнем і залізницю, і Дунай”, – додав міністр.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, голова Харкова Ігор Терехов відреагував на нову колонку колишнього головнокомандувача ЗСУ, посла України у Великій Британії Валерія Залужного, заявивши, що здатність України витримувати війну не можна сприймати як згоду жити в ній, і закликав шукати шлях до миру, підкріплений гарантіями партнерів.
«Для мене логіка “партії війни” починається там, де війну сприймають як безальтернативне майбутнє України. Я з цим не згоден», — написав Терехов у Telegram.
Терехов зазначив, що прагнення до миру не потребує виправдань. За його словами, в опитуванні Gallup, проведеному у квітні 2026 року, 66% опитаних українців висловилися за якнайшвидше завершення війни шляхом переговорів. Це свідчить про широкий суспільний попит на пошук миру.
«Мир має ґрунтуватися на нашій обороноздатності та конкретних зобов’язаннях партнерів. Гарантії мають визначати, яку військову допомогу отримає Україна і як партнери діятимуть у разі нового нападу. Таких умов потрібно домагатися, використовуючи військові, економічні та дипломатичні важелі», — пише Терехов.
Він зазначив, що Росія розв’язала цю війну і несе відповідальність за її продовження, тому саме на агресора має бути спрямований міжнародний тиск.
«Нашу здатність витримувати війну не можна сприймати як згоду жити в ній. Ми прагнемо миру та добробуту. Наші захисники та захисниці також мають право на мирне життя. Час із рідними, відновлення здоров’я, плани на майбутнє. Їхня мужність зобов’язує державу забезпечувати їх усім необхідним і використовувати кожну реальну можливість, щоб наблизити закінчення війни», – підсумував Терехов.
Залужний у своїй колонці на 24 Каналі, зокрема, заявив, що у врегулюванні війни не може бути «бізнес-логіки», а за відсутності дієвого міжнародного права будь-які домовленості з РФ стануть «лише прелюдією до наступної війни».
У квітні 2026 року американський інститут громадської думки Gallup провів і опублікував кілька важливих соціологічних досліджень. Згідно з опитуванням, 66% опитаних українців вважають, що країні необхідно якомога швидше домовитися про припинення війни, тоді як 24% виступають за продовження бойових дій до перемоги.
Джерело: https://t.me/ihor_terekhov/4706
Антимонопольний комітет України (АМКУ) розпочав дослідження стану конкуренції на ринках зберігання нафтопродуктів і пов’язаних із цим послуг, повідомляє enkorr із посиланням на вимогу комітету до одного з учасників ринку, яка є в розпорядженні видання.
«У межах дослідження АМКУ збирає дані за 2023–2025 роки та перше півріччя 2026 року. Зокрема, оператори мають надати інформацію про обсяги та вартість зберігання бензинів, дизельного пального та скрапленого газу, місткість складів, перелік клієнтів і супутні послуги», — зазначили в enkorr.
Комітет також цікавлять технічні характеристики нафтобаз: місткість резервуарного парку, пропускна спроможність залізничних і автомобільних естакад, обладнання для контролю якості та кількості пального, можливість оперативного перепрофілювання резервуарів під різні види нафтопродуктів.
Окремий блок дослідження стосується географічних меж ринку. АМКУ запитує відстані транспортування пального від нафтобаз до АЗС клієнтів, географію контрагентів, частку залізничної та водної логістики, а також перелік конкуруючих нафтобаз у радіусі 100 і 150 км.
«Крім того, комітет аналізуватиме ціноутворення на ринку. Оператори мають повідомити про тарифи на зберігання та супутні послуги, практику надання знижок великим клієнтам, частку трьох найбільших замовників у доходах від зберігання та їхній можливий вплив на тарифну політику», — повідомило видання.
Комітет також вивчає бар’єри для входу на ринок і збирає інформацію про пошкодження резервуарних парків, залізничної інфраструктури та систем наливу, вартість їхнього відновлення, проблеми з логістикою.
Ще один блок стосується мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів (МЗНН). АМКУ з’ясовує, чи планують оператори нафтобаз працювати як оператори мінімальних запасів або відповідальні зберігачі, а також як запровадження МЗНН вплинуло на їхню діяльність.
У межах запровадженого урядом експерименту з підземного зберігання пального комітет також цікавиться наявністю у компаній підземних сховищ і планами будівництва нових потужностей.
Джерело: https://enkorr.ua/uk/news/amku_dosldzhu_konkurencyu_na_rinku_zbergannya_palnogo/269381
Антимонопольний комітет, НАФТОПРОДУКТИ, РИНОК ПАЛЬНОГО, УКРАЇНА
Міжнародний форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investment» («Відбудова України: безпека, можливості, інвестиції») відбудеться 22-23 жовтня 2026 року у виставковому центрі ROMEXPO в Бухаресті (Румунія).
Організаторами форуму виступають New Strategy Center та Торгово-промислова палата Румунії. Очікується, що захід об’єднає представників державних інституцій України, Румунії та інших країн, міжнародних фінансових організацій, бізнесу, інвесторів, місцевої влади та експертного середовища.
Згідно з попередньою програмою, форум триватиме два дні. Основними напрямами дискусій стануть інфраструктура та транспортна сполученість, безпека й оборона, механізми фінансування та можливості для бізнесу, енергетика, сільське господарство і сталий розвиток, відновлення українських регіонів і транскордонне співробітництво, а також людський капітал.
Відкриття форуму заплановано на ранок 22 жовтня. З вітальними словами мають виступити генеральний директор New Strategy Center Джордже Скутару та президент Торгово-промислової палати Румунії Міхай Дарабан.
Однією з перших пленарних дискусій стане панель «Бізнес-мости для економічного відновлення: стратегічна роль торгово-промислових палат». Серед заявлених учасників – президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков, керівники торгово-промислових палат Румунії, Польщі, Італії та Молдови, а також колишній посол США в Румунії Адріан Цукерман.
Окремий блок програми буде присвячений стратегічному транспортному та інвестиційному коридору Румунія-Україна-Молдова. Участь у дискусії, зокрема, запланована для представників українського уряду, Верховної Ради, UkraineInvest та румунської влади. Паралельно обговорюватимуться міжнародні механізми фінансування відбудови за участю представників KfW, польського BGK та інших фінансових інституцій.
Значна частина форуму матиме практичну інвестиційну спрямованість. Окремі сесії передбачені для презентації можливостей Київської, Закарпатської, Івано-Франківської, Вінницької, Чернівецької, Одеської та Херсонської областей. У ширшій концепції форуму також заявлена участь Миколаївської області.
У перший день також планується обговорення ролі бізнес-об’єднань у мобілізації капіталу для відбудови, продовольчої безпеки та аграрного потенціалу України, розвитку дунайського логістичного хабу, залучення приватного капіталу до реконструкції, безпеки Чорного моря, безпілотних систем, відновлення житла та міст, енергетичної трансформації України і повернення людського капіталу.
Серед заявлених учасників фінансової панелі – представники Європейського інвестиційного банку, Japan Bank for International Cooperation, Romanian Commercial Bank (BCR), польського BGK та румунського Investment and Development Bank.
Другий день, 23 жовтня, розпочнеться пленарною дискусією щодо припинення російської агресії проти України, міжнародного тиску, переговорів і гарантій безпеки. У програмі також передбачені панелі щодо українського досвіду використання безпілотних систем, реінтеграції ветеранів, відновлення енергосистеми, ролі
Дунаю як стратегічного транспортного коридору та розвитку сполучення між Польщею, Україною і Румунією.
Окремі дискусії стосуватимуться санкцій і післявоєнних репарацій, енергетичної співпраці у Чорноморському регіоні, участі румунських компаній у відбудові України, спільного виробництва продукції подвійного призначення та використання програм ЄС для розвитку транскордонного співробітництва.
Згідно з програмою, на форумі буде забезпечений синхронний переклад українською, англійською та румунською мовами.
Організатори наголошують, що оприлюднена станом на вересень програма є попередньою, тому склад учасників, назви панелей та час їх проведення можуть змінюватися.
Для участі у форумі передбачена попередня реєстрація. Контактна особа з українського боку – Катерина Дадіверіна, тел. +40 721 616 747, e-mail: ecaterina.dadiverina@newstrategycenter.ro.
З питань партнерства, спонсорських пакетів і виставкових стендів можна звертатися до New Strategy Center: Ана-Марія Шаер, тел. +40 753 103 310, e-mail: ana.schaer@newstrategycenter.ro.
Детальна інформація та актуальна програма форуму доступні на офіційному сайті Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investment.
Інформаційним партнером форуму «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investment» традиційно виступає агентство «Інтерфакс-Україна» та Open4Business.
Абсолютна більшість (72%) українців підтримує проведення мирних переговорів з РФ, проте територіальні компроміси заради припинення війни допускає близько половини громадян, а скорочення чи обмеження чисельності ЗСУ вважає неприпустимими вже абсолютна більшість, свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Фондом досліджень майбутнього та представленого під час прес-конференції в інформаційному агентстві «Інтерфакс-Україна» у четвер.
«Динаміка суспільних настроїв демонструє високий попит на пошук дипломатичних шляхів припинення вогню. Зокрема, 72,2% респондентів скоріше підтримують проведення мирних переговорів із Росією. Проти виступають 20,8% опитаних», — повідомила під час презентації результатів опитування керівниця проєктів Фонду досліджень майбутнього Світлана Кушнір.
Серед можливих форматів завершення війни 48,5% обирають компроміси та переговори про перемир’я, навіть із територіальними чи політичними поступками, 24,6% підтримують тимчасове «заморожування» лінії фронту без офіційного визнання втрати територій, тоді як за продовження війни до кордонів 1991 року без компромісів виступають 18,6% опитаних.
Разом із тим територіальні компроміси заради припинення війни допускають 51,7% громадян (29,4% – «так, якщо це призведе до закінчення війни», 22,3% – «скоріше так»), а 41,3% опитаних виступають проти територіальних компромісів. (20,4% – «ні, за жодних умов», 20,9% – «скоріше ні»).
«Цей переговорний трек тісно пов’язаний із червоними лініями безпеки, перетин яких суспільство вважає неприпустимим. Зокрема, 76,3% опитаних вважають скорочення чи обмеження чисельності ЗСУ на вимогу іншої сторони неприпустимим навіть за умови забезпечення безпеки (для 55,2% опитаних респондентів це категорично неприпустимо)», – повідомила Кушнір.
За її словами, 58,7% опитаних вважають, що ситуація в Україні розвивається в неправильному напрямку (30,9% – однозначно, 27,8% – скоріше). Водночас 32,5% респондентів оцінюють напрямок розвитку як правильний (8,6% – однозначно, 23,9% – скоріше), а 8,8% не змогли відповісти.
Водночас на готовність до компромісів тисне низка гострих соціально-економічних проблем, зокрема хабарництво та корупція у владних структурах (51%) і зростання цін на продукти харчування (39,6%). Крім того, спостерігається певний рівень занепокоєння у зв’язку із зимовим періодом: повністю або частково готові до можливих тривалих відключень світла та опалення 56,1% сімей, тоді як 43,2% оцінюють свою готовність як недостатню.
Згідно з результатами опитування, 84,5% респондентів вважають нинішній процес мобілізації несправедливим, зокрема 59,6% – абсолютно несправедливим.
Політичний експерт, екс-міністр молоді та спорту України (2014–2019), керівник проєкту «Інформаційна оборона» Фонду «Відкрита політика» Ігор Жданов зазначає, що такі результати опитування свідчать про те, що Україна та її політики готові до переговорів, але «хочуть переговорів із певним змістом, а не просто переговорів про капітуляцію».
«Зрозуміло, що про будь-яку капітуляцію в українському суспільстві не може бути й мови. Йдеться про те, щоб провести переговори, знайти якийсь компроміс, і до компромісу це суспільство готове. А чому ж не досягається мир? Чому не проводяться вже змістовні мирні консультації, переговори, не оголошується якесь перемир’я для цього? І російський диктатор Путін не готовий до проведення мирних переговорів, він цього не хоче. Тому що там, у Росії, не назріли якісь обставини, які змусили б його або підштовхнули до миру», – зазначив він під час прес-конференції.
Коментуючи той факт, що 76% українських громадян вважають неприпустимим обмеження чисельності ЗСУ, експерт зазначив, що це вказує на те, що українське суспільство сподівається лише на себе та власні Збройні Сили. «Ми сподіваємося на себе, на наші Збройні Сили, потрібно ще й розвивати власний оборонно-промисловий комплекс, щоб ситуація була передбачуваною, щоб були рівні умови для українських та іноземних компаній», – сказав Жданов.
Він також звернув увагу на те, що понад половина українців називає корупцію у владі особливо актуальною проблемою, навіть серйознішою, ніж зростання цін і низький рівень оплати праці.
«Хабарництво та корупція у владі – це не лише громадська думка, а й проблема, пов’язана з отриманням коштів від Європейського Союзу. Нам чітко сказали: ви повинні провести судову реформу; є план Качки-Коса, пов’язаний з антикорупційною діяльністю, наприклад, ухвалення антикорупційної стратегії, конкурсний відбір прокурорів, проведення судової реформи. На жаль, із 10 пунктів виконано нуль. Усі ці законопроекти підуть на користь країні. Серед них немає таких, що викликають неоднозначне ставлення, як законопроекти соціально-економічної сфери. Їх потрібно ухвалювати, але чомусь вони не ухвалюються, і це просто призводить до того, що ми не отримуємо відповідних коштів від ЄС», – зазначив Жданов.
Опитування проводилося з 19 по 22 вересня методом телефонних інтерв’ю (CATI) з використанням випадкової вибірки мобільних номерів серед 1 тис. 203 респондентів віком від 18 років на всіх підконтрольних уряду територіях України. Гранична максимальна теоретична похибка вибірки не перевищує 2,9% з довірчою ймовірністю 95%.
Українські металоекспортери за перший квартал після введення ЄС квот на поставку металопродукції використали 100% квартальної гарантованої квоти на безмитну поставку до ЄС холоднокатаного плоского прокату з нелегованої та легованої сталі, профілів порожнистих та інших безшовних труб, йдеться у повідомлені на сайті асоціації “Укрметалургпром”.
Згідно з ним, в глобальних (остаточних) квотах, у яких Україна приймає участь, станом на 30 вересня 2026р вичерпано квоту з наступних категорій: листи з металевим покриттям (підгрупа MFN – “режим найбільш сприятливої нації”), листи з металевим покриттям (підгрупа FTA – “країни, що мають угоду про вільну торгівлю з ЄС”), нелеговані та інші леговані прутки та легкі профілі сталі (підгрупа MFN – “режим найбільш сприятливої нації”), прутки, бруски і дрібний сорт з нержавіючої сталі (підгрупа MFN – “режим найбільш сприятливої нації”) та прутки, бруски і дрібний сорт з нержавіючої сталі (підгрупа FTA – “країни, що мають угоду про вільну торгівлю з ЄС”).
Серед країн-конкурентів, гарантовану квоту станом на 30 вересня вичерпано по наступних категоріях: арматура – Туреччина, катанка з нелегованої та легованої сталі – Туреччина, профіль порожнистий – Туреччина, Македонія, труби безшовні з нержавіючої сталі – Індія, холоднокатані прутки та бруски з нелегованої та легованої сталі – Швейцарія та дріт нелегований – Туреччина.
Конкурентну квоту станом на 29 вересня 2026 р. вичерпано по наступних категоріях: гарячекатаний плоский прокат з нелегованої та легованої сталі, арматура, катанка з нелегованої та легованої сталі, профіль порожнистий, труби безшовні з нержавіючої сталі, інші безшовні труби та дріт нелегований.
Як повідомлялось, у разі вичерпання гарантованої та конкурентної квоти подальші поставки до ЄС обкладаються митом у 50%. “Укрметалургпром” критикував рішення ЄС щодо обмеження поставок української металопродукції, яка перші три роки після повномасштабної агресії РФ, постачалася в Європу без мит. На переконання асоціації, Україна наразі не становить загрози європейським виробникам, бо через війну виробництво сталі в країні спочатку впало з 40 млн тонн до 7,5 млн тонн, а наразі майже всі метпідприємства зупинені через обстріли.
ЄС, КВОТА, Металургія, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
