Польща зберегла статус найбільшого ринку для українського товарного експорту та другого за величиною постачальника товарів до України за підсумками січня–липня 2026 року, свідчать дані Державної митної служби.
Україна експортувала до Польщі товарів на $2,8 млрд, тоді як польські поставки на український ринок склали $5,5 млрд.
Таким чином, сукупний товарообіг двох країн за сім місяців сягнув близько $8,3 млрд.
Баланс двосторонньої торгівлі товарами для України виявився від’ємним — приблизно на $2,7 млрд.
На Польщу припало близько 11,6 % усього українського товарного експорту та приблизно 9,5 % імпорту.
Другим за величиною ринком для українських товарів стала Туреччина, куди було експортовано продукції на $2 млрд, третім — Німеччина з $1,5 млрд.
За обсягами поставок до України перше місце з великим відривом посів Китай — $16,8 млрд. Після Польщі третю позицію посіла Німеччина з $3,8 млрд.
Загалом товарний імпорт України за січень-липень зріс на 26,6% — до $58,1 млрд, тоді як експорт збільшився на 3,8% — до $24,1 млрд.
Як повідомляє «Сербський економіст», Президент України Володимир Зеленський 8 серпня здійснить офіційний візит до Сербії та зустрінеться в Белграді з президентом країни Александром Вучичем. Інформацію про візит офіційно підтвердила прес-служба президента Сербії. Це стане першим візитом Зеленського до Сербії за час його президентства.
Детальна програма переговорів поки що не опублікована. Однак центральними темами, судячи з контактів Белграда та Києва останніх місяців, можуть стати двосторонні відносини, європейська інтеграція двох країн, розширення економічного співробітництва, можлива угода про вільну торгівлю, регіональна безпека та участь Сербії у відновленні України.
У травні Зеленський і Вучич уже обговорювали по телефону розвиток двосторонніх відносин. Тоді український президент особливо наголосив на відновленні переговорів щодо зони вільної торгівлі з Сербією. Вучич, зі свого боку, називав економічне співробітництво одним із ключових напрямків подальшого зближення двох країн.
Після цього в Белграді відбулися переговори представників урядів двох країн. 21 травня сербський міністр внутрішньої та зовнішньої торгівлі Ягода Лазаревич та український віцепрем’єр і торговий представник Тарас Качка підписали спільну заяву про продовження переговорів щодо угоди про вільну торгівлю. Одночасно відбувся сербсько-український бізнес-форум за участю представників близько 30 компаній.
Майбутній візит продовжує помітне пожвавлення політичних контактів між Белградом і Києвом.
У червні 2025 року Вучич уперше після початку повномасштабної російсько-української війни відвідав Україну, взявши участь у саміті «Україна — Південно-Східна Європа» в Одесі. Тоді він підтвердив підтримку територіальної цілісності України та запропонував участь Сербії у відновленні одного або кількох українських міст чи районів.
15 липня 2026 року Вучич знову перебував в Україні — на V саміті «Україна — Південно-Східна Європа» у Києві.
При цьому позиція Сербії щодо війни залишається особливою. Белград підтримує територіальну цілісність України та голосував на підтримку низки відповідних міжнародних документів, надає гуманітарну допомогу, однак не приєднався до санкцій ЄС проти Росії. Вучич також неодноразово уникав підписання окремих регіональних декларацій у тій частині, де вони передбачали посилення тиску на Москву.
Тому сам факт візиту українського президента до Белграда має політичне значення: Сербія намагається одночасно зберігати традиційні відносини з Росією, розвивати відносини з Києвом і продовжувати рух до членства в ЄС.
Додатковою темою може стати запропонована Україною нова регіональна Карпатська ініціатива. Зеленський раніше заявляв, що до неї планується залучити, зокрема, Сербію, а співпраця може охоплювати економіку, логістику, безпеку, туризм та відновлення України.
Економічна складова візиту стає особливо актуальною на тлі відновлення двосторонньої торгівлі.
За офіційними даними МЗС Сербії та Статистичного управління країни, у 2025 році товарообіг Сербії та України становив 391,8 млн євро. Сербія експортувала до України товарів на суму 179,6 млн євро, а імпортувала української продукції на суму 212,2 млн євро. Таким чином, торговельний баланс залишався на користь України приблизно на 32,6 млн євро.
У доларовому вираженні, за даними президента ТПП Сербії Марко Чадежа, двосторонній товарообіг досяг 442,2 млн доларів, практично повернувшись до рівня останнього довоєнного 2021 року. Сербський експорт становив $202,9 млн, український експорт до Сербії — $239,3 млн. Близько 900 сербських компаній здійснюють торговельні операції з Україною, зокрема приблизно 670 імпортують українську продукцію.
Як повідомляє Dw.com, правоохоронні органи Німеччини затримали 33-річного громадянина України, якого підозрюють у зборі інформації про оборонне підприємство в Баварії для підготовки можливих диверсій.
Як повідомили 6 серпня Генеральна прокуратура Мюнхена та Земельне управління кримінальної поліції Баварії, чоловіка затримали 2 серпня в федеральній землі Тюрингія за участю місцевої поліції. Наступного дня дільничний суд Мюнхена видав ордер на його арешт, після чого підозрюваного помістили до слідчого ізолятора в Баварії.
За даними слідства, у червні 2026 року чоловік нібито фотографував територію оборонного підприємства на півдні Німеччини та передавав зображення своєму замовнику. Німецькі правоохоронці припускають, що ці матеріали могли використовуватися для підготовки диверсійних дій.
Підозрюваного вважають так званим агентом низького рівня. Цим терміном німецькі органи безпеки позначають осіб, яких іноземні спецслужби можуть залучати для виконання окремих нескладних завдань, зокрема фотографування об’єктів, спостереження або збору загальнодоступної інформації.
Прокуратура не повідомила, розвідувальна служба якої держави могла завербувати чоловіка. Назва оборонного підприємства також не розголошується у зв’язку з розслідуванням.
У Німеччині підозра в агентурній діяльності з метою підготовки диверсій передбачає кримінальну відповідальність. Наразі слідство продовжується, а вина затриманого не встановлена судом.
Німецькі органи безпеки раніше попереджали про збільшення кількості спроб іноземних спецслужб вербувати виконавців через соціальні мережі та месенджери. Серед потенційних цілей таких операцій називали оборонні підприємства, військові об’єкти, транспортну й енергетичну інфраструктуру. Водночас правоохоронці поки що офіційно не пов’язували нове затримання з конкретною країною або іншими розслідуваннями.
Суддя Великої палати Верховного суду Лев Кішакевич, якого за результатами конкурсу було визначено основним кандидатом від України на обрання суддею Міжнародного кримінального суду (МКС), не володіє робочими мовами МКС – французькою та англійською – на належному рівні, йдеться в документі МКС.
У розміщеному на сайті МКС звіті Консультативного комітету з номінації суддів, датованому 5 серпня 2026 року, зокрема, зазначається, що Римський статут передбачає вільне володіння кандидатами в судді робочими мовами МКС, а кандидат від України не володіє французькою мовою та не має належного рівня англійської мови для виконання функцій судді Суду.
«Комітет висловлює жаль з приводу того, що мовні навички кандидата, продемонстровані під час співбесіди, не дозволили Комітету належним чином оцінити його кваліфікацію та придатність до посади відповідно до статті 36 Римського статуту», – йдеться в документі.
Комітет дійшов висновку, що «кандидат не відповідає кваліфікаційним вимогам для призначення на посаду судді Міжнародного кримінального суду».
Згідно з повідомленням МКС, таким чином загальна оцінка готовності кандидата до посади судді була неповною через мовні обмеження кандидата на посаду судді.
«Комітет встановив, що мовні обмеження кандидата завадять йому негайно зробити внесок у роботу Суду», – зазначається в документі.
Агентство «Інтерфакс-Україна» звернулося до Верховного суду з проханням прокоментувати цю ситуацію.
1 січня 2025 року Україна офіційно стала 125-ю державою-учасницею Римського статуту МКС. Таким чином, відповідно до Статуту Україна, як і кожна держава-учасниця, може висунути одного кандидата до складу МКС.
Як повідомляв Верховний суд, 8 квітня 2026 року конкурсна комісія з відбору кандидата для висунення від України на обрання суддею МКС за результатами співбесід з учасниками конкурсу, що відбулися 24–26 березня, визначила основного кандидата від України на обрання суддею МКС. Ним став суддя Великої палати Верховного суду Лев Кішакевич.
Джерело: https://asp.icc-cpi.int/sites/default/files/asp_docs/Report%20ACN.05Aug26.1000.pdf
https://asp.icc-cpi.int/sessions/documentation/25th-session#documentation
У період з 27 липня по 2 серпня Україна скоротила імпорт електроенергії на 32,0% порівняно з попереднім тижнем – до 22,6 тис. МВт*год, при цьому експорт зріс на 49,6% – до 84,2 тис. МВт*год, повідомив аналітичний центр DIXI Group з посиланням на дані Energy Map.
«Таким чином, Україна четвертий тиждень поспіль зберігає статус нетто-експортера: обсяг поставок електроенергії за кордон перевищив імпорт у 3,7 раза», – зазначили в центрі.
Зростання експорту минулого тижня підтримувалося підвищеним попитом на електроенергію в європейських країнах через спекотну погоду та конкурентні цінові умови. Протягом усього тижня ціни на ринку «на добу наперед» (РДН) в Україні залишалися нижчими, ніж на РДН сусідніх країн Східної Європи.
За даними Energy Map, найбільшу частку в структурі імпорту за минулий місяць забезпечила Угорщина – 7,8 тис. МВт·год, або 34,6%. На Румунію припадало 6,9 тис. МВт·год (30,4%), на Словаччину – 5,9 тис. МВт·год (26,3%) і на Польщу – 2,0 тис. МВт·год (8,7%).
У свою чергу, експорт здійснювався щодня, а його добові обсяги протягом усього тижня у 2–6 разів перевищували імпорт.
Основним напрямком експорту також залишалася Угорщина, куди було поставлено 36,3 тис. МВт·год (43,1 % загального експорту). До Молдови експортовано 25,8 тис. МВт·год (30,6 %), до Румунії – 18,9 тис. МВт·год (22,5 %), до Словаччини – 3,1 тис. МВт·год (3,7%) та до Польщі – 0,1 тис. МВт·год (0,1%).
Порівняно з попереднім тижнем експорт зріс за більшістю напрямків на 7–70%.
Євросоюз з 5 серпня змінив умови надання тимчасового захисту окремим громадянам України, які підпадають під військові обов’язки. Нові заявники повинні будуть підтвердити, що вони виконали вимоги українського законодавства, мають звільнення від військової служби або законно покинули територію України.
Відповідні положення містяться у виконавчому рішенні Ради ЄС № 2026/1912, ухваленому 30 липня та опублікованому в Офіційному віснику Євросоюзу 4 серпня 2026 року. Рішення набрало чинності наступного дня після публікації.
Нове обмеження поширюється лише на осіб, які подають заяву на тимчасовий захист після набрання рішенням чинності. Українці, які вже отримали цей статус в одній із країн ЄС, зберігають свої права, і нові правила до них не застосовуються.
Для отримання тимчасового захисту новий заявник повинен буде підтвердити виконання своїх військових обов’язків в Україні. Як доказ може використовуватися паспорт із відміткою, що підтверджує законний виїзд із країни, або паперовий чи електронний документ про звільнення від служби чи виконання відповідних обов’язків. Рішення залежатиме від наявності документів, що підтверджують законність виїзду та статус заявника з точки зору українського законодавства.
Водночас Рада ЄС продовжила дію тимчасового захисту для громадян України ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Раніше програма діяла до 4 березня 2027 року.
У Раді ЄС пояснили запровадження нової умови необхідністю одночасно забезпечувати захист переміщених осіб та враховувати оборонні потреби України. Країни Євросоюзу домовилися, що надалі тимчасовий захист має надаватися лише тим новим заявникам, які виконують свої військові обов’язки в Україні.
Тимчасовий захист надає українцям право на проживання в країнах ЄС, доступ до ринку праці, медичної допомоги, соціального забезпечення, житла та освіти для дітей.
За даними Ради ЄС, на кінець травня 2026 року тимчасовим захистом у Євросоюзі користувалися близько 4,38 млн осіб, які покинули Україну після початку повномасштабної війни.
