Аналітичний центр Experts Club повідомив, що Україна посіла 73-тє місце в Nomad Passport Index 2026 — рейтингу найцінніших громадянств світу, складеному Nomad Capitalist. Українське громадянство отримало 85 балів і поділило цю позицію з Тувалу та Сальвадором.
Згідно з рейтингом, український паспорт має високий показник свободи пересування — 146 балів за категорією travel. Це відображає досить широкий безвізовий та спрощений доступ для українців до інших країн, включаючи простір Європи. Однак підсумкова позиція України знижується через інші параметри, які враховує Nomad Passport Index.
За податковим критерієм Україна отримала 20 балів, за міжнародним сприйняттям — 40 балів, за можливістю подвійного громадянства — 30 балів, за особистими свободами — 10 балів. Саме низька оцінка за категорією personal freedom стала одним із факторів, що обмежили підсумковий результат країни в рейтингу.
Такий результат показує різницю між «силою паспорта» у вузькому сенсі та «цінністю громадянства» у ширшій методології. Якщо оцінювати лише мобільність, український паспорт виглядає помітно сильнішим, ніж місце України в загальному рейтингу Nomad Capitalist. Але якщо враховувати податки, свободи, репутацію та гнучкість громадянства, підсумкова позиція стає нижчою.
У європейському контексті Україна знаходиться нижче за більшість країн ЄС та низку держав Західних Балкан. Для порівняння, Сербія посіла 71-е місце, Північна Македонія — 78-е, Чорногорія — 82-е, Боснія і Герцеговина — 87-е, Албанія — 91-е, Молдова — 87-е.
При цьому Україна випереджає низку країн пострадянського простору та держав з більш обмеженою міжнародною мобільністю. Росія в рейтингу посіла 96-те місце, Білорусь — 123-тє, Казахстан — 114-те, Вірменія — 120-те, Азербайджан — 131-те.
Для України рейтинг важливий насамперед як індикатор того, що міжнародна мобільність уже є сильною стороною українського громадянства, але загальна «цінність паспорта» залежатиме від ширших факторів — якості інститутів, правового режиму, безпеки, сприйняття країни та майбутньої інтеграції в ЄС.
Після завершення війни та просування європейським шляхом Україна може поліпшити свої позиції в подібних рейтингах, особливо якщо будуть зміцнюватися правові інститути, захист свобод, інвестиційний клімат та міжнародна репутація країни.
https://expertsclub.eu/ukrayina-posila-73-tye-miscze-v-rejtyngu-najczinnishyh-gromadyanstv-svitu/
Понад 330 дорожньо-транспортних пригод, які стались через неналежний стан доріг, зафіксовано в Україні у 2025 році за даними Департаменту патрульної поліції. Це майже на третину менше, ніж у 2024 році. Найбільше таких аварій фіксують на Львівщині, у Києві та Тернопільщині.
332 ДТП через неналежний стан доріг оформила поліція в Україні торік. Це на третину менше, ніж у 2024 році, коли була зафіксована рекордна кількість від початку повномасштабної — 475 аварій. До порівняння, попередній рекорд був у 2021 році: тоді через неналежний стан доріг трапилось 849 автопригод.
Найбільше таких аварій традиційно фіксують на Львівщині — 72 ДТП. Водночас ситуація тут все ж покращилася: за рік кількість таких випадків скоротилася на 31%, а порівняно з 2021 роком — більш ніж удвічі.
Друге місце стабільно утримує Київ — 63 ДТП через порушення правил утримання доріг та вулиць. На відміну від Львівщини, тут ситуація дещо погіршилася: порівняно з 2024 роком кількість таких аварій зросла на 17%. Водночас показник усе одно значно нижчий, ніж до повномасштабного вторгнення.
Трійку антилідерів цього року замикає Тернопільщина, де поліція оформила 29 ДТП через поганий стан доріг. За рік кількість аварій тут зросла на 16%. Загалом на ці 3 регіони припадає половина усіх таких ДТП.
Як діяти у випадку ДТП через неналежний стан доріг?
Якщо автомобіль пошкодився через яму чи поганий стан дороги, головне — правильно оформити ДТП та зібрати докази. Насамперед потрібно зупинитися, увімкнути аварійку, встановити знак аварійної зупинки та викликати поліцію.
Поки правоохоронці їдуть, варто максимально зафіксувати все самостійно: зробити фото й відео ями, пошкоджень авто, дорожніх знаків або їхньої відсутності. Бажано також знайти свідків та записати їхні контакти.
Поліція повинна оглянути місце ДТП, скласти схему аварії та внести всі обставини до протоколу. Важливо, щоб у документах було зазначено саме неналежний стан дороги. Також правоохоронці мають визначити, яка служба відповідає за цю ділянку дороги, та скласти протокол на відповідальних посадовців за ст. 140 КУпАП.
Після цього водію потрібно оцінити збитки. Для цього слід звернутися до незалежного оцінювача, який підготує офіційний звіт про вартість ремонту та суму завданих збитків.
Далі зібрані документи — протокол поліції, фото, відео та висновок оцінювача — потрібно направити до організації, яка відповідає за утримання дороги, з вимогою компенсувати збитки. Якщо добровільно кошти не відшкодовують, водій може звернутися до суду.
Водночас важливо, щоб водій сам не порушував правила дорожнього руху. Якщо поліція вирішить, що аварія сталася через перевищення швидкості чи неуважність, на самого водія можуть скласти протокол, а суд — оштрафувати або навіть тимчасово позбавити права керування авто.
https://opendatabot.ua/analytics/dtp-bad-roads-2026
Посол Італії в Україні Карло Формоза та директор Секретаріату Енергетичного співтовариства Артур Лорковський 21 травня підписали угоду про новий внесок від Італії у розмірі 10 млн євро на ремонтні та відновлювальні роботи в енергетиці України.
Про це повідомив перший віце-прем’єр-міністр з питань енергетики України Денис Шмигаль після зустрічі з Лорковським та партнерами у Telegram-каналі в четвер.
«До цього Італія вже направила до Фонду підтримки енергетики 13 млн євро. Вдячні Італії», – зазначив він.
За словами Шмигаля, сторони приділили особливу увагу механізмам залучення додаткових внесків до Фонду підтримки енергетики України як інструменту посилення енергетичної стійкості.
“Також зупинилися на можливостях для міжнародного бізнесу інвестувати в українську енергетику. Запуск оновлених аукціонів на будівництво нової генерації в Україні є важливим сигналом для ринку, можемо ширше залучати міжнародних інвесторів до розвитку нових потужностей», – повідомив він.
Україна також готується представити зазначені та інші можливості на конференції URC у Гданську в червні.
«Домовилися спільно опрацювати механізми зниження та страхування військових ризиків для таких інвестицій», – додав перший віцепрем’єр.
Як повідомлялося, станом на кінець квітня іноземні партнери України анонсували до Фонду підтримки енергетики додаткові внески на суму приблизно 100 млн євро.
Загалом на початок квітня до Фонду підтримки енергетики України надійшли грантові кошти на суму майже 1,854 млрд євро від 37 іноземних спонсорів із 26 країн-партнерів та трьох міжнародних організацій.
Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, в Українському павільйоні в межах кіноринку Marché du Film 79-го Каннського міжнародного кінофестивалю відбулася панельна дискусія «Українська кіноіндустрія: стійкість, дистрибуція та міжнародні можливості», присвячена розвитку українського кіноринку під час війни, міжнародній дистрибуції та перспективам співпраці з глобальною кіноіндустрією, повідомляє Держкіно на своїй сторінці у Facebook.
“Попри війну, український глядач продовжує повертатися до кінотеатрів і підтримувати локальне кіно. Це створює не лише культурну стійкість, а й реальний ринок для українського кіно”, — зазначив Андрій Ногін.
Як повідомляє ГО “УкрКіноФест”, у дискусії взяли участь голова Державного агентства України з питань кіно Андрій Осіпов, заступниця міністра культури України Наталія Мовшович, генеральний продюсер UnitedContentHUB та голова ГО “УкрКіноФест” Андрій Ногін, менеджерка з міжнародних продажів FILM.UA Group Катерина Нагорна, співзасновниця “Сучасного Українського Кіно” Валерія Сочивець та генеральний продюсер Solar Media Entertainment Сергій Лавренюк. Модераторкою виступила режисерка та продюсерка Ксенія Бугрімова.
Під час дискусії учасники обговорили стан українського комерційного та авторського кіно, зміни глядацьких вподобань в умовах війни, нові міжнародні дистрибуційні моделі та інтеграцію української кіноіндустрії у світовий ринок.
Зокрема, Катерина Нагорна презентувала модель міжнародної дистрибуції Local for Local для українськомовних релізів за кордоном, орієнтовану на українську аудиторію поза межами країни. Серед кейсів були представлені «Мавка. Лісова пісня», франшиза The Christmas Express / December 31st Express та стрічка «Мавка. Справжній міф».
“Модель Local for Local демонструє, що українське кіно сьогодні має глобальну україномовну аудиторію, яка може існувати поза межами традиційної дистрибуції”, — підкреслила Нагорна.
Валерія Сочивець наголосила на важливості підтримки українського авторського кіно та ролі міжнародних фестивалів у збереженні видимості українських історій у світі. Вона також навела приклад фільму “Ля Палісіада” режисера Філіпа Сотниченка, який був представлений на низці міжнародних фестивалів.
Сергій Лавренюк розповів про досвід співпраці з міжнародними студіями, зокрема Lionsgate, та потенціал України як креативного й виробничого партнера для глобального ринку.
“Для великих міжнародних компаній Україна сьогодні — це не лише джерело сильних історій, а й креативний індустрійний партнер із талантом, досвідом та потужним виробничим потенціалом”, — зазначив Лавренюк.
Панельна дискусія стала частиною серії індустрійних подій Українського павільйону в Каннах. Павільйон організовано ГО “УкрКіноФест” за підтримки Державного агентства України з питань кіно.
Як повідомлялося, Державне агентство України з питань кіно та Tallinn Black Nights Film Festival обговорили просування українського кіно на міжнародних фестивалях. Також Україна відкрила національний павільйон на 79-му Каннському міжнародному кінофестивалі. Крім того, Україна та Литва підписали меморандум про співпрацю у сфері кіно в межах Каннського кінофестивалю.
https://interfax.com.ua/news/culture/1169392.html
Сербія сподівається, що Україна підтвердить участь у спеціалізованій виставці Expo 2027 Belgrade після візиту української державно-бізнесової делегації до Сербії, заявив президент Торгово-промислової палати Сербії Марко Чадеж.
«Запрошення відкрите, і ми поважаємо мотиви кожної окремої країни, але щиро сподіваємося, що після візиту української державно-бізнесової делегації до Сербії Україна стане наступною, 138-ю країною, яка підтвердить участь в Expo 2027 Belgrade», – сказав він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За словами Чадежа, участь у виставці була б корисною для української економіки, оскільки відкриває можливості для презентації потенціалу українських компаній, технологічних потужностей, зміцнення двосторонніх державних і ділових відносин, а також контактів із міжнародними партнерами.
«EXPO 2027 буде не лише виставкою, а й глобальною платформою для поєднання країн, компаній, інвесторів і нових ідей розвитку. Тому я вважаю, що присутність України була б важливою, особливо в контексті відновлення країни, залучення інвестицій і створення нових партнерств із міжнародною бізнес-спільнотою», – наголосив президент ТПП Сербії.
Сербські компанії зацікавлені й мають потенціал брати участь у повоєнній відбудові України, зокрема у транспортній інфраструктурі, енергетиці, житловому будівництві та промислових об’єктах, заявив президент Торгово-промислової палати Сербії Марко Чадеж.
«Після завершення війни Україна стане найбільшим будівельним майданчиком Європи, а сербські компанії зацікавлені і мають потенціал брати участь у відновленні транспортної інфраструктури, енергетичних і житлових об’єктів, а також промислових підприємств», – сказав Чадеж в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, потенціал співпраці охоплює будівельні компанії, виробників будівельних матеріалів, виробників трансформаторів для енергетичного сектору, виробників сільськогосподарської техніки, а також компанії, які мають технології для відновлення і модернізації промисловості.
Чадеж нагадав, що президент Сербії Александар Вучич уже заявляв про готовність Сербії брати участь у повоєнному відновленні України – зокрема у відбудові одного чи двох міст або невеликого регіону.
«Через контакти з Торгово-промисловою палатою Сербії та Посольством України в Белграді сербські підприємці вже зараз висловлюють готовність долучатися через постачання своєї продукції, наприклад, для потреб енергетичного сектору», – зазначив президент ТПП Сербії.
https://interfax.com.ua/news/interview/1169380.html
