Як повідомляє Experts Club, електромобілі в Україні залишаться економічно вигіднішими за автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння навіть після відновлення повного оподаткування їхнього імпорту, вважає директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.
Як повідомляє Enkorr, з 1 січня 2027 року при імпорті електромобілів в Україну має повернутися ПДВ у розмірі 20%. При цьому пільговий режим, що діє до кінця 2026 року, передбачає звільнення електромобілів від ПДВ та ввізного мита.
За оцінкою Куюна, скасування пільги зробить електромобілі дорожчими при купівлі, однак не позбавить їх головної переваги — значно нижчої вартості експлуатації.
«Навіть з усіма податками електромобіль залишається вигідним. Електроенергія для його зарядки значно дешевша за паливо для автомобіля з двигуном внутрішнього згоряння», — зазначає експерт.
Економія на експлуатації особливо помітна при великих річних пробігах. Якщо електромобіль споживає близько 15–20 кВт·год електроенергії на 100 км, то при домашній зарядці витрати на таку поїздку залишаються в кілька разів нижчими за вартість бензину або дизельного палива для автомобіля аналогічного класу.
Додатковою перевагою електромобілів є простіша конструкція силової установки. У них відсутні низка вузлів і витратних матеріалів, характерних для автомобілів із ДВС, що потенційно зменшує витрати на регулярне технічне обслуговування.
На думку Куюна, український ринок уже досяг рівня розвитку, на якому податкові пільги перестають бути головним чинником попиту на електромобілі. За останні роки суттєво розширився модельний ряд, зріс вторинний ринок і розвивається інфраструктура зарядних станцій.
При цьому повернення ПДВ може помітно вплинути на ринок безпосередньо перед закінченням пільгового періоду. Покупці, які планують придбати електромобіль, можуть спробувати здійснити імпорт та реєстрацію до кінця 2026 року, щоб скористатися чинними податковими пільгами.
У результаті в останні місяці 2026 року імпорт електромобілів може додатково прискоритися, після чого на початку 2027 року ринок може пройти період корекції.
Для порівняння: при митній вартості електромобіля 20 тис. євро лише повернення 20%-вого ПДВ потенційно збільшує податкову складову приблизно на 4 тис. євро без урахування особливостей визначення бази оподаткування та інших платежів. Однак для власника з великим річним пробігом частина цієї різниці поступово компенсується нижчими витратами на енергію та обслуговування.
Аналітики Experts Club зазначають, що подальша динаміка українського ринку електромобілів залежатиме вже не лише від податкових стимулів. Все більшого значення набуватимуть вартість електроенергії та автомобільного палива, розвиток зарядної інфраструктури, ціни на нові та вживані електромобілі, стан акумуляторів та залишкова вартість автомобілів на вторинному ринку.
Тому повернення повного оподаткування може змінити структуру імпорту та уповільнити темпи зростання ринку, однак саме по собі не усуває економічних переваг електричного транспорту для значної частини автомобілістів.
Першоджерело: Enkorr – «Електромобілі залишаться вигідними навіть з усіма податками – експерт».
Чеська нафтогазова компанія MND розглядає можливість інвестувати щонайменше 60 млн доларів у проекти з видобутку вуглеводнів в Україні в рамках співпраці з групою «Нафтогаз».
«Нафтогаз» та MND підписали меморандум про потенційну співпрацю щодо трьох чинних угод про розподіл продукції між «Укргазвидобутком» та державою Україна. Документ було підписано в рамках Carpathian Eight Summit, повідомила група.
У разі реалізації домовленостей MND зможе взяти участь у розробці українських родовищ та залучити до проєктів власний капітал, технології та виробничий досвід.
Початковий обсяг інвестицій у рамках трьох угод може становити від 60 млн доларів. При цьому участь чеської компанії ще не є остаточно узгодженою — вона залежатиме від результатів відповідного конкурсного відбору.
«Нафтогаз» розглядає залучення міжнародних нафтогазових компаній як один із інструментів збільшення власного видобутку газу в умовах регулярних російських атак на українську енергетичну інфраструктуру.
Виконуючий обов’язки голови «Нафтогазу» Сергій Федоренко зазначив, що група зацікавлена в міжнародних партнерах, здатних привнести інвестиції, сучасні технології та практичний досвід.
У свою чергу генеральний директор енергетичного напрямку MND Group Яна Гамршмідова заявила, що компанія вже бере участь у підвищенні енергетичної стійкості України та має намір впроваджувати нові технології й створювати робочі місця.
MND представляє особливий інтерес як стратегічний інвестор, оскільки це не фінансова організація, а діюча європейська енергетична компанія з власною експертизою у розвідці та видобутку вуглеводнів.
Для України залучення такого партнера може означати не лише надходження іноземного капіталу, а й доступ до технологій розробки родовищ та управлінської експертизи європейського нафтогазового бізнесу.
Меморандум поки що не є остаточною інвестиційною угодою. Сторонам належить узгодити умови співпраці, а потенційна участь MND в угодах про розподіл продукції має пройти передбачені законодавством процедури.
Однак заявлений стартовий обсяг інвестицій від 60 млн доларів робить цю ініціативу одним із помітних нових проєктів за участю приватного європейського капіталу в українській видобувній галузі.
Китай готовий залишатися надійним партнером України та розширювати взаємовигідне співробітництво між двома країнами, заявив посол Китайської Народної Республіки в Україні Ма Шенкунь.
«Економіки Китаю та України значною мірою доповнюють одна одну, тому співпраця двох держав має широкі перспективи. Китай готовий бути надійним партнером України. Ми прагнемо й надалі розширювати взаємовигідне співробітництво, приносити більше користі народам обох країн і разом відкривати нові перспективи розвитку китайсько-українських відносин», — сказав посол під час прийому в Києві з нагоди 77-ї річниці утворення Китайської Народної Республіки.
У заході взяв участь заступник міністра закордонних справ України Євген Перебийніс, представники дипломатичного корпусу, українських державних і громадських організацій, бізнесу та китайської громади.
Ма Шенкунь зазначив, що у 2026 році виповнюється 15 років від моменту встановлення китайсько-українського стратегічного партнерства, а у 2027 році країни відзначать 35-ту річницю встановлення дипломатичних відносин.
За його словами, Китай протягом багатьох років залишається найбільшим торговельним партнером України та одним із основних джерел українського імпорту.
Посол звернув увагу на розвиток двосторонньої торгівлі сільськогосподарською продукцією. Зокрема, у 2025 році Україна та Китай підписали протоколи, що відкривають можливості для експорту українського гороху та водних біоресурсів дикого вилову, а у 2026 році — протокол щодо експорту українського пшеничного борошна до Китаю.
«Це створює міцну основу для подальшого розширення експорту української аграрної продукції», — зазначив Ма Шенкунь.
Говорячи про стан китайської економіки, дипломат повідомив, що ВВП КНР у першому півріччі 2026 року досяг 69,6 трлн юанів, збільшившись на 4,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
За його словами, Китай має намір продовжувати розвиток високотехнологічного виробництва, нової енергетики, штучного інтелекту, робототехніки та інноваційної фармацевтики, одночасно розширюючи відкритість своєї економіки для зовнішнього світу.
Ма Шенкунь також зупинився на позиції Пекіна щодо війни в Україні. За його словами, Китай виступає за політичне врегулювання та продовження дипломатичних зусиль.
«Китай і надалі твердо стоятиме на боці миру та підтримуватиме всі зусилля, що сприяють миру. Своєю чергою Китай продовжуватиме відігравати конструктивну роль, сприяючи якнайшвидшому припиненню вогню та бойових дій і, зрештою, досягненню мирної угоди», — заявив посол.
Він зазначив, що майже два роки роботи в Україні переконали його в тому, що українська економіка має значний потенціал для подальшого розвитку та співпраці з Китаєм.
Значна частина виступу посла була присвячена підсумкам 77-річного розвитку КНР. Ма Шенкунь зазначив, що Китай став другою за величиною економікою світу, світовим лідером за обсягом торгівлі товарами та одним із основних торговельних партнерів понад 160 країн і регіонів.
Дипломат також заявив про намір Пекіна продовжувати міжнародну співпрацю в рамках ініціативи «Один пояс, один шлях», до якої, за його словами, приєдналися понад 150 країн і більше ніж 30 міжнародних організацій, а кількість інфраструктурних та промислових проєктів, що реалізуються, перевищила 4 тис.
Як повідомлялося в дослідженні аналітичного центру Experts Club, Китай за підсумками першого півріччя 2026 року посідав перше місце серед найбільших торговельних партнерів України. Товарообіг між країнами становив близько 14,68 млрд доларів, у тому числі імпорт китайських товарів до України — близько 13,9 млрд доларів, український експорт до Китаю — близько 778 млн доларів. На Китай припало близько 21,9% сукупного товарообігу України з 50 найбільшими торговельними партнерами та 29,4% імпорту в цій групі країн. При цьому торговельний дефіцит України з КНР склав близько $13,12 млрд. Дослідження Experts Club про найбільших торговельних партнерів України у першому півріччі 2026 року
Згідно з даними Державної митної служби, тенденція збереглася й у січні-серпні 2026 року: Китай залишався найбільшим постачальником товарів до України з обсягом імпорту понад $19,6 млрд.
Китайська Народна Республіка визнала незалежність України 27 грудня 1991 року, а дипломатичні відносини між двома державами були встановлені 4 січня 1992 року. Посольство КНР у Києві розпочало роботу в 1992 році. Того ж року розпочало діяльність Посольство України в Пекіні. У 2011 році Україна та Китай встановили відносини стратегічного партнерства.
Міністр освіти і науки України Андрій Бутенко обговорив з послом Азербайджанської Республіки в Україні Сеймуром Мардалієвим питання визнання документів про вищу освіту, розширення співпраці між університетами та підготовку двосторонніх заходів у сфері освіти і науки.
«На початок 2026 року в Україні навчалося понад 5,4 тис. громадян Азербайджану – близько третини всіх іноземних студентів. Українська сторона підтвердила зацікавленість у збереженні цього співробітництва та створенні належних умов для здобуття освіти», – йдеться в повідомленні Міносвіти.
Зазначається, що окрему увагу приділили визнанню дипломів українських закладів вищої освіти в Азербайджані.
Зокрема, українська сторона запропонувала детально опрацювати відповідні питання в рамках профільної робочої групи.
Також під час зустрічі порушувалося питання документального супроводу вступу та приїзду азербайджанських студентів на навчання в Україну.
Крім того, учасники зустрічі розглянули підготовку візиту делегації Міністерства освіти на чолі із заступником міністра Миколою Трофименком до Азербайджану.
«Запропонована програма передбачає засідання робочої групи щодо визнання документів про освіту, зустрічі з керівництвом профільного міністерства та ректорами університетів. Візит має сприяти виробленню спільних рішень та розвитку прямих партнерських відносин між закладами вищої освіти обох країн. Також обговорювали можливість організації зустрічі міністрів освіти України та Азербайджану до кінця цього року», – йдеться в повідомленні.
Сторони також обговорили підготовку до 14-го засідання спільної міжурядової комісії з економічного співробітництва та підписання міжурядової угоди про науково-технічне співробітництво.
Компанія NovaSklo, що входить до складу української інвестиційної групи EFI Group, перейшла до чергового практичного етапу реалізації проєкту першого в Україні сучасного заводу флоат-скла вартістю близько 250 млн євро — компанія розпочала відбір генерального підрядника для будівництва підприємства.
Конкурс було оголошено 18 вересня 2026 року. NovaSklo шукає підрядника, здатного виконати повний комплекс будівельних робіт для великого промислового об’єкта.
Проєкт реалізується у Великій Димерці Київської області приблизно за 25 км від Києва. Згідно з матеріалами Міжнародної фінансової корпорації (IFC), майбутній завод розрахований на виробництво близько 800 тонн скла на добу. Підприємство випускатиме прозоре, особливо прозоре, енергоефективне скло з покриттями та загартоване скло.
IFC надає проекту консультаційну підтримку спільно з Японією. Корпорація вказує орієнтовну вартість підприємства на рівні €250 млн, а початок будівництва заплановано на кінець 2026 року з подальшим введенням підприємства в експлуатацію у 2028 році.
Міжнародна складова проєкту не обмежується фінансуванням та консультаціями IFC. Технологічним партнером NovaSklo виступає Pilkington Technology Management, що входить до японської NSG Group, одного з найбільших світових виробників архітектурного та автомобільного скла.
Фахівці NSG мають супроводжувати проєкт на етапах проєктування, будівництва та запуску виробничої лінії, включаючи оптимізацію технології, енергоефективність та системи промислової безпеки.
Після виходу на проєктну потужність підприємство має створити понад 300 робочих місць і стати першим великим українським виробництвом флоат-скла.
Економічний ефект проєкту може вийти значно за межі самого підприємства. Україна залишається залежною від імпортного листового скла, тоді як відновлення житла, комерційної нерухомості та інфраструктури в наступні роки здатне сформувати значний внутрішній попит.
Поява власного виробництва дозволить замістити частину імпорту та створити локальний сировинний і переробний ланцюжок для виробників вікон, фасадних систем, склопакетів та інших будівельних матеріалів.
Паралельно NovaSklo формує міжнародний ланцюжок поставок ще до запуску заводу. У червні 2026 року NovaSklo Trade уклала ексклюзивну угоду про дистрибуцію архітектурного скла Pilkington в Україні.
Таким чином, проєкт об’єднує український промисловий капітал, технології японської NSG Group, експертизу IFC та підтримку Японії і є одним із найбільших нових промислових проєктів, які зараз готуються до будівництва в Україні.
Гірничорудна компанія Ferrexpo з основними активами в Україні у січні-червні поточного року зменшила вкладення у основні засоби (the additions to property, plant and equipment) у 2,1 рази у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до $13,892 млн з $29,457 млн.
Згідно із піврічним звітом Ferrexpo, на кінець 2025 року надходження основних засобів склали $63,755 млн.
При цьому додається, що протягом шестимісячного періоду, що закінчився 30 червня 2026 року, чиста балансова вартість вибуття основних засобів склала $5,509 млн (на 31 грудня 2025 року – $181 тис., на 30 червня 2025 року – $1,218 млн). Загальна сума нарахованої амортизації за цей період склала $12,951 млн (31 грудня 2025 року – $65,802 млн; 30 червня 2025 року – $34,418 млн).
Активи у стадії будівництва включають незавершені капітальні проекти на суму $196,039 млн (31 грудня 2025 року – $197,838 млн; 30 червня 2025 року- $188,150 млн) та капіталізовані витрати на розкривні роботи, виконані до початку видобутку, у розмірі $29,280 млн (31 грудня 2025 року – $31,223 млн; 30 червня 2025 року – $31,712 млн), що стосуються частин рудних тіл, введення в експлуатацію яких очікується лише в майбутніх періодах.
Крім того, уточнюється, що після початку видобутку руди капіталізовані витрати на розкривні роботи переносяться до складу гірничодобувних активів, і починається нарахування амортизації.
Балансова вартість основних засобів включає капіталізовані витрати на позики, пов’язані з кваліфікаційними активами, на загальну суму $18,349 млн (станом на 31 грудня 2025 року – $21,4 млн; станом на 30 червня 2025 року – $23,826 млн). Протягом періоду, що закінчився 30 червня 2026 року, або порівняльних періодів, капіталізація витрат на позики не здійснювалася.
У повідомленні пояснюється, що тестування активів групи на знецінення ґрунтується на прогнозах грошових потоків протягом решти оцінюваних строків експлуатації Горішнєплавнинсько-Лавриківського та Єристівського родовищ, які, згідно з поточними затвердженими планами гірничих робіт, мають завершитися у 2058 та 2048 роках відповідно.
Згідно зі звітом, довгострокова фінансова модель групи постійно оновлюється. При цьому враховуються поточні умови діяльності, зокрема, значною мірою залежать від стабільності електропостачання, цін на енергоносії, доступної логістичної мережі, а також від інших потенційних негативних чинників, зумовлених війною. Внаслідок поточних обмежень очікується, що виробнича потужність, яка використовується для прогнозування грошових потоків за базовим сценарієм, становитиме приблизно 32% від довоєнного рівня у 2026 фінансовому році, зросте до близько 63% у 2027 році та відновиться до довоєнних показників у другому півріччі 2028 року.
Щодо ключових припущень, то для прогнозу грошових потоків на наступні п’ять років було використано середню індексну ціну на залізну руду (дріб’язок із вмістом заліза 65%) на рівні $115 за тонну на умовах CFR (Північний Китай). Оцінюючи очікувану довгострокову ціну реалізації, група враховує результати зовнішнього та внутрішнього аналізу динаміки попиту й пропозиції на міжнародному ринку залізорудних окатишів і концентрату в короткостроковій та довгостроковій перспективі, а також специфічні локальні показники попиту й пропозиції, що впливають на основних клієнтів групи. Через зростання попиту на високоякісний концентрат та очікувану маржу, розраховану на основі прогнозованих ринкових умов, частка виробництва концентрату в поточній довгостроковій моделі суттєво зросла.
Водночас очікується, що група коригуватиме співвідношення залізорудної продукції у своєму виробничому плані відповідно до майбутніх ринкових умов та з урахуванням оперативної ситуації, що складеться в Україні на той час. Основні статті витрат групи, зокрема, витрати на виробництво та транспортування, визначаються з урахуванням місцевого інфляційного тиску, динаміки обмінного курсу гривні до долара США, короткострокових і довгострокових тенденцій попиту й пропозиції на енергоносії, а також очікуваних змін цін на сировину, пов’язану з виробництвом сталі, що можуть суттєво вплинути на вартість певних виробничих матеріалів. Щодо логістичного маршруту через чорноморські порти України, який наразі є недоступним, то, зважаючи на важливість цього шляху як для сторін конфлікту, так і для світових поставок зерна, керівництво вважає, що ситуація покращиться у 2027 році, і тому очікує, що чорноморські порти України знову стануть доступними для групи з метою здійснення продажів на певні ринки.
З огляду на збільшення частки виробництва концентрату в поточній довгостроковій моделі, керівництво проаналізувало, чи може це свідчити про те, що активи, які використовуються для виробництва окатишів і концентрату, становлять дві окремі одиниці, що генерують грошові кошти (ОГГК). Після ретельного аналізу керівництво дійшло висновку, що й надалі доцільно проводити тестування необоротних операційних активів групи як однієї ОГГК, зважаючи на високий рівень вертикальної інтеграції виробництва на основному дочірньому підприємстві групи – Полтавському ГЗК – та відсутність значною мірою незалежних грошових потоків.
Повідомляється також, що група здійснює операції на ринкових умовах із суб’єктами господарювання, що перебувають під спільним контролем Костянтина Жеваго та пов’язаних із ним осіб. Такі операції вважаються частиною звичайної господарської діяльності. Протягом 2025 року група внесла заставу в розмірі 5 млн грн (або приблизно $120 тис.) за представника вищого керівництва однієї з дочірніх компаній групи в Україні. Внесення застави було пов’язане із судовими та іншими правовими провадженнями, ініційованими певними державними органами проти дочірніх компаній групи та представників вищого керівництва в Україні. У березні 2026 року суд скасував рішення про заставу, після чого кошти було повернуто дочірній компанії. Протягом перших шести місяців 2026 року подібних платежів не здійснювалося.
Група фактично не має боргових зобов’язань: станом на 30 червня 2026 року вона мала чисту грошову позицію в розмірі $21 млн (порівняно з $47 млн станом на 31 грудня 2025 року). За винятком зобов’язань за договорами оренди на загальну суму $10 млн (31 грудня 2025 року – $11 млн), станом на 30 червня 2026 року та 31 грудня 2025 року група не мала непогашених відсоткових позик чи кредитів.
Станом на 30 червня 2026 року довгостроковий корпоративний кредитний рейтинг та рейтинг боргових зобов’язань компанії Ferrexpo, визначений агентством Moody’s, становив Caa3 із “негативним” прогнозом. На запит групи агентства Fitch і S&P більше не надають рейтинги.
Як повідомлялось, Ferrexpo завершила перше півріччя 2026 року з чистим збитком $14,9 млн, що в 13,2 раза менше за показник першого півріччя 2025 року, виручка знизилася у 2,3 раза – до $196 млн. Компанія скоротила капітальні витрати (CapEx) до $10 млн з $28 млн у січні-червні 2025 року, спрямувавши 88% таких витрат на необхідні для підтримання діяльності проєкти та лише 12% – на проєкти розвитку.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
