Міністерство у справах ветеранів України повідомляє, що жовтневий етап програми «Ветеранський спорт» не відбудеться, а відомство працює над її продовженням у 2027 році.
«Україна продовжує жити в умовах повномасштабної війни та складної економічної ситуації. Головним пріоритетом державних видатків залишається оборона країни. У цих умовах можливості державного бюджету для фінансування інших напрямків обмежені. Водночас попит на програму «Ветеранський спорт» виявився значно вищим, ніж очікувалося», – йдеться в повідомленні міністерства.
Зазначається, що у 2026 році на неї спочатку було передбачено 600 млн грн – виходячи з розрахунку на 100 тис. отримувачів щокварталу. Відповідно, за три квартали очікувалося близько 300 тис. заявок, однак програмою скористалися понад 800 тис. разів.
Через такий попит протягом року на програму додатково спрямовувалися кошти, і загалом у 2026 році було здійснено виплат на суму понад 1,2 млрд грн – більш ніж удвічі більше, ніж спочатку передбачалося.
«Таким чином, програма вже охопила стільки учасників, скільки дозволяє бюджет на цей рік. На виплати було спрямовано всі передбачені кошти, у тому числі й ті, що повернулися за попередні періоди. Оскільки наявні фінансові ресурси вичерпано, для проведення жовтневого етапу необхідне додаткове фінансування. Однак на даний момент можливості виділити на нього кошти з державного бюджету немає. Тому, на жаль, у жовтні новий етап подання заявок у додатку «Дія» відкриватися не буде, а виплати в розмірі 1 500 грн у рамках цього етапу проводитися не будуть», – констатували в міністерстві.
Водночас Мінветеранів заявляє, що працює над тим, щоб у 2027 році перевести програму з експериментального формату на постійну основу.
Як повідомлялося, 3 січня 2025 року Кабінет міністрів схвалив експериментальний проєкт щодо запровадження щоквартальної допомоги у розмірі 1,5 тис. грн на заняття спортом для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни. Подати заявку на отримання коштів учасникам бойових дій щоквартально можна було через додаток «Дія».
Міністерство економіки і довкілля України у 2026 році прийняло рішення щодо надання державного фінансування на розвиток інфраструктури дев’яти індустріальним паркам на загальну суму 557 млн грн, найближчим часом опрацює заявки ще від ІП “Ужгород” та “Хуст” на 120 млн грн, повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“У 2026 році вже прийняті рішення щодо 9 ІП на загальну суму 557 млн грн. Серед них закарпатські ІП “Тячів” та “Френдлі Віндтехнолоджі”. Також найближчим часом будуть опрацьовані заявки від ІП “Ужгород” та “Хуст” на загальну суму 120 млн грн”, – написав він у Facebook за підсумками проведеної наради з ініціаторами й керуючими компаніями індпарків Закарпаття в середу.
Кисилевський нагадав, що на розвиток промислової інфраструктури в ІП держава надає кошти на умовах співфінансування 50:50, отримувачі також зобов’язуються збудувати не менше 5000 кв. м промислових площ та залучити не менше двох учасників.
Він зазначив, що до повномасштабного вторгнення в Закарпатській області був один індустріальний парк, а наразі зараз їх вже 12 і ще три готуються податись на реєстрацію до кінця 2026 року.
“Безпековий фактор став головним магнітом для промислових інвестицій у регіон. За кількістю ІП він вже у трійці після Київщини та Львівщини й має цілком обґрунтовані амбіції вийти у лідери. Кількість заводів, які збудовані та будуються на території закарпатських індпарків – 13. Вони вже дають роботу для близько 2 тис. працівників”, – наголосив нардеп.
Кисилевський також повідомив про старт будівництва нових виробництв в індустріальних парках Ужгорода, Хуста та Сваляви.
Як повідомлялось, станом на вересень поточного року в Україні зареєстровано 125 індустріальних парків у майже всіх регіонах. На кінець 2025 року в індпарках збудовано чи будувались 37 промислових підприємств. Обсяг залучених інвестицій в індпарки перевищує 45 млрд грн.
держпідтримка, ИНДУСТРИАЛЬНЫЙ ПАРК, ІНВЕСТИЦІЯ, ПРОМИСЛОВІСТЬ, УКРАЇНА
Арабська рада України та Хмельницька обласна рада домовилися розвивати співпрацю регіону з країнами арабського світу, зокрема в економічній, інвестиційній та гуманітарній сферах.
Як повідомляє Мохаммад Фараджаллах генеральний секретар Арабської ради в Україні що голова Хмельницької обласної ради Віолета Лабазюк зустрілася з головою Комітету зовнішніх та дипломатичних відносин Арабської ради в Україні, радником Почесного генерального консула України в Сирії та представником мусульманської громади Хмельниччини Хусамом Раадом.
Сторони обговорили можливості розширення міжнародних зв’язків Хмельницької області та встановлення контактів із представниками бізнесу й громадських організацій арабських держав.
Окрему увагу було приділено перспективам залучення інвестицій, реалізації спільних проєктів, розвитку торговельно-економічного співробітництва та гуманітарним ініціативам.
Під час зустрічі також обговорювалися можливості презентації економічного та інвестиційного потенціалу Хмельницької області потенційним партнерам з арабських країн.
Арабська рада України заявила про готовність сприяти встановленню прямих контактів між представниками регіону та діловими колами арабських держав, а також підтримувати ініціативи, спрямовані на розвиток міжрегіонального та міжнародного співробітництва.
Сторони домовилися продовжити взаємодію та опрацювати конкретні напрями можливої співпраці.
Арабська рада України є громадською організацією, діяльність якої спрямована на розвиток відносин між Україною та арабськими країнами, зміцнення ділових, громадських, культурних і гуманітарних зв’язків.
АБУ АЛРУБ, АРАБСЬКА РАДА УКРАЇНИ, арабські країни, ІНВЕСТИЦІЇ, ЛАБАЗЮК, співробітництво, УКРАЇНА, ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСТЬ
Українські мережі АЗС поки що не перекладають у повній мірі витрати, що зросли через російські атаки, на споживачів, компенсуючи їх скороченням власної прибутковості, однак можливості такого стримування цін обмежені, вважає директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.
Як повідомив експерт на своїй сторінці у Facebook, фахівці «А-95» порівняли роздрібні ціни на бензин і дизельне паливо з їхньою митною вартістю за останні три роки.
Отримана різниця включає логістичні та операційні витрати АЗС, а також прибуток операторів. За розрахунками «А-95», у 2026 році ця націнка не зросла, а навіть дещо знизилася порівняно з попереднім роком, незважаючи на істотне збільшення витрат паливних компаній.
Серед додаткових витрат Куюн називає відновлення пошкоджених АЗС та посилення їхнього захисту. За його даними, встановлення антидронової захисної конструкції над однією автозаправною станцією може коштувати близько €100 тис., а будівництво тимчасового укриття — 1–1,2 млн грн.
Водночас зростають витрати на персонал. За наведеними експертом даними Державної податкової служби, офіційні зарплати співробітників 40 найбільших мереж АЗС за останній рік збільшилися на 20%. Додаткові витрати виникають через необхідність організації роботи та чергувань співробітників у прифронтових регіонах.
«Іншими словами, стабільність націнки було досягнуто за рахунок зменшення прибутку», — зазначив Куюн.
Найскладніша економічна ситуація, за його оцінкою, склалася на лівобережній частині України. Вартість доставки палива туди вища, ніж у західні та південні прикордонні регіони, тоді як істотної регіональної диференціації роздрібних цін практично немає.
Національні мережі можуть частково компенсувати низьку рентабельність таких АЗС за рахунок ефективніших станцій в інших регіонах. Для невеликих локальних операторів на сході країни такої можливості часто немає.
За словами Куюна, частина місцевих АЗС зараз працює з нульовою або від’ємною рентабельністю. Саме цим експерт пояснює, чому деякі заправні станції після пошкодження російськими безпілотниками вже не відновлюються: інвестиції в ремонт за нинішньої економічної ситуації об’єкта можуть не окупитися.
Додатковим негативним фактором стає зниження обсягів реалізації палива. Куюн пов’язує це як із наслідками атак на українську промисловість і відповідним скороченням споживання, так і з високою вартістю нафтопродуктів на світовому ринку.
На думку експерта, поки що паливні мережі фактично амортизують частину зростання витрат за рахунок власних доходів, не перекладаючи їх повністю на кінцеву вартість бензину та дизельного палива.
Однак тривалість такої ситуації обмежена.
«Скільки ще паливні мережі зможуть амортизувати ціни за рахунок власних доходів, важко сказати. Думаю, що недовго», — зазначив Куюн.
Таким чином, подальша динаміка цін на українських АЗС залежатиме не тільки від світової вартості нафти та нафтопродуктів і валютного курсу, а й від здатності операторів компенсувати зростаючі витрати на логістику, безпеку, відновлення інфраструктури та персонал.
Джерело: Сергій Куюн — публікація у Facebook.
Європейський банк реконструкції та розвитку може надати EUR600 млн на оздоровлення балансуючого ринку електричної енергії, заявив перший віцепрем’єр-міністр енергетики України Денис Шмигаль після зустрічі з президенткою ЄБРР Оділь Рено-Бассо.
“Українським енергокомпаніям необхідні EUR600 млн фінансування для оздоровлення балансуючого ринку. Надзвичайно цінуємо участь ЄБРР у цьому процесі й розраховуємо на підтримку банком цієї реформи”, – написав він у Телеграм-каналі.
За словами першого віцепрем’єра, сторони також обговорили пріоритети подальшої співпраці за всіма напрямками. Наразі Україна спільно з ЄБРР реалізовує 13 проєктів у сфері енергетики, які охоплюють практично весь енергетичний ланцюг – від видобутку та постачання газу до генерації та передачі електроенергії, а також проєктів у гідро- та відновлюваній енергетиці. Загальна вартість портфеля – понад EUR3 млрд.
Крім того Шмигаль та Рено-Бассо скоординували подальшу співпрацю для залучення нових внесків на відновлення Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської АЕС під час Конференції донорів, яку планується провести у листопаді в Парижі.
Фінська промислова REKA Group розпочинає реалізацію інвестиційного проєкту REKA NOVO у Новоселиці Чернівецької області із загальним обсягом інвестицій €5 млн, повідомила Чернівецька обласна військова адміністрація.
Нове підприємство спеціалізуватиметься на виробництві силіконових шлангів для європейських виробників вантажних автомобілів, спеціального транспорту та підприємств суднобудівної галузі.
Таким чином, йдеться про експортно-орієнтоване виробництво, що створюється іноземним інвестором безпосередньо в Україні та інтегроване в європейські промислові ланцюги.
Про початок реалізації проєкту представники REKA Group Маркку Рентто та Міка Кярккяйнен повідомили під час зустрічі з керівництвом Чернівецької області та Новоселицької громади.
Згідно з оприлюдненими даними, проєкт отримав назву REKA NOVO. Загальний обсяг капіталовкладень становитиме €5 млн. Перша черга підприємства має бути запущена на початку 2027 року.
Продукція нового заводу буде орієнтована переважно на європейський ринок. Це дозволяє розглядати проєкт не лише як пряму іноземну інвестицію в українську промисловість, а й як подальшу інтеграцію виробничих майданчиків України в ланцюги постачання європейського машинобудування.
За даними спеціалізованих інвестиційних ресурсів, серед потенційних споживачів продукції називаються міжнародні виробники важкої техніки, включаючи Volvo та John Deere. Однак в офіційному повідомленні Чернівецької ОВА конкретні замовники не вказані, тому укладення прямих контрактів із цими компаніями поки публічно не підтверджено.
Для Чернівецької області проєкт становить особливий інтерес на тлі порівняно невеликого накопиченого обсягу прямих іноземних інвестицій. За даними ОВА, у регіоні працює понад 400 підприємств з іноземним капіталом, а загальний обсяг залучених прямих іноземних інвестицій становить близько $19 млн.
На цьому тлі інвестиція REKA Group у розмірі €5 млн є помітним новим промисловим проєктом для регіону.
Розташування виробництва в Новоселиці також дає інвестору логістичну перевагу: місто розташоване неподалік від кордону з Румунією, що спрощує включення підприємства до європейських виробничих і транспортних ланцюгів.
Проєкт є показовим і для ширшої тенденції перенесення окремих виробничих операцій ближче до ринку ЄС. Західні області України завдяки географічній близькості до Євросоюзу, відносно розвиненій промисловій базі та доступі до української робочої сили поступово стають одними з основних майданчиків для нових експортно-орієнтованих виробництв.
Офіційне джерело: Чернівецька обласна військова адміністрація — інвестиційний проєкт REKA NOVO.
