Євросоюз з 5 серпня змінив умови надання тимчасового захисту окремим громадянам України, які підпадають під військові обов’язки. Нові заявники повинні будуть підтвердити, що вони виконали вимоги українського законодавства, мають звільнення від військової служби або законно покинули територію України.
Відповідні положення містяться у виконавчому рішенні Ради ЄС № 2026/1912, ухваленому 30 липня та опублікованому в Офіційному віснику Євросоюзу 4 серпня 2026 року. Рішення набрало чинності наступного дня після публікації.
Нове обмеження поширюється лише на осіб, які подають заяву на тимчасовий захист після набрання рішенням чинності. Українці, які вже отримали цей статус в одній із країн ЄС, зберігають свої права, і нові правила до них не застосовуються.
Для отримання тимчасового захисту новий заявник повинен буде підтвердити виконання своїх військових обов’язків в Україні. Як доказ може використовуватися паспорт із відміткою, що підтверджує законний виїзд із країни, або паперовий чи електронний документ про звільнення від служби чи виконання відповідних обов’язків. Рішення залежатиме від наявності документів, що підтверджують законність виїзду та статус заявника з точки зору українського законодавства.
Водночас Рада ЄС продовжила дію тимчасового захисту для громадян України ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Раніше програма діяла до 4 березня 2027 року.
У Раді ЄС пояснили запровадження нової умови необхідністю одночасно забезпечувати захист переміщених осіб та враховувати оборонні потреби України. Країни Євросоюзу домовилися, що надалі тимчасовий захист має надаватися лише тим новим заявникам, які виконують свої військові обов’язки в Україні.
Тимчасовий захист надає українцям право на проживання в країнах ЄС, доступ до ринку праці, медичної допомоги, соціального забезпечення, житла та освіти для дітей.
За даними Ради ЄС, на кінець травня 2026 року тимчасовим захистом у Євросоюзі користувалися близько 4,38 млн осіб, які покинули Україну після початку повномасштабної війни.
У Бангкоку 5-6 серпня відбудеться Другий фестиваль українського кіно у Таїланді, організований Посольством України з нагоди 35-ї річниці незалежності країни.
Покази пройдуть у Bangkok Art and Culture Centre. До програми увійшли чотири українські фільми різних жанрів – біографічна драма, документальне кіно, сімейна пригодницька стрічка та антологія короткометражних історій.
Фестиваль відкриється 5 серпня о 16:00 показом фільму «Малевич» 2025 року, присвяченого життю і творчості українського художника-авангардиста Казимира Малевича.
О 18:00 глядачам представлять документальну стрічку «Підземний сад» 2026 року. Фільм розповідає про дитячу мистецьку студію, яка працює у харківському бомбосховищі та готує свою першу міжнародну виставку.
Другого дня, 6 серпня, о 15:00 відбудеться показ сімейного пригодницького фільму «Сторожова застава», знятого за мотивами легенд і образів доби Київської Русі.
Завершить фестиваль о 18:00 антологія короткометражних фільмів «Війна очима тварин» 2025 року. До неї увійшли засновані на реальних подіях історії тварин під час повномасштабної війни. У створенні проєкту взяв участь американський актор і режисер, лауреат премії «Оскар» Шон Пенн.
У посольстві зазначили, що фестивальна програма має познайомити тайську аудиторію з культурою та історією України, стійкістю українського суспільства і життям людей в умовах війни.
Вхід на всі покази безкоштовний, однак необхідна попередня реєстрація – https://forms.gle/CkNvc5TjmUdvDmV6A.
Національна збірна України вперше бере участь у Міжнародній олімпіаді зі штучного інтелекту IOAI, третій фінал якої проходить в Астані з 2 до 8 серпня 2026 року. На змагання прибули понад 500 школярів зі 108 країн.
Україна не брала участі у перших двох IOAI, що відбулися у 2024 році в болгарському Бургасі та у 2025 році в Пекіні.
До складу української команди увійшли четверо учасників із Києва та Ірпеня. Один із фіналістів представляє Архітектурно-інженерний колегіум А+.
Відбір до національної команди пройшли понад 2,2 тис. школярів з усієї України. Програма включала тестування базових цифрових навичок і медіаграмотності, перевірку знань у галузі штучного інтелекту, машинного навчання та роботи з даними, іспит із технічної англійської мови та практичний тур.
Після основних етапів 50 найкращих учасників пройшли тритижневу підготовку з викладачами зі штучного інтелекту. Підсумковий склад збірної визначили за результатами навчання, тестів, практичних завдань і співбесід.
Офіційним національним координатором IOAI в Україні виступає освітній холдинг A+, який отримав акредитацію міжнародної олімпіади у листопаді 2025 року. Національним координатором проєкту є Олександр Шаповалов, міжнародним координатором — Олександра Гришко, академічним директором — Віталій Сандул, головою наукового комітету — Василь Оріщук.
Генеральним партнером української збірної став девелопер KAN Development, партнером олімпіади в Україні — освітня IT-платформа ITVDN.
Олімпіада передбачає індивідуальні та командні змагання. Учасники працюють із практичними завданнями зі штучного інтелекту та машинного навчання, аналізують дані, створюють моделі й перевіряють їхню якість. Кожна країна може направити до двох команд, до кожної з яких входять не більше чотирьох школярів і керівник.
Перший командний тур пройшов 3 серпня після офіційної церемонії відкриття. Фінальний етап командного конкурсу та церемонія нагородження відбудуться 7 серпня.
В індивідуальних турах учасники працюють по шість годин. За підсумками першого етапу командного конкурсу організатори визначають десять найкращих збірних, які отримують право продовжити змагання у фіналі.
Загалом для участі в IOAI 2026 спочатку зареєструвалися 103 країни й території та понад 120 команд. Після відкриття організатори повідомили про делегації зі 108 держав і територій. Різниця пов’язана з остаточним складом учасників, які прибули до Астани.
Міжнародну олімпіаду зі штучного інтелекту було засновано у 2024 році. Перший турнір у Болгарії зібрав 41 команду з 32 країн, другий у Китаї — близько 300 школярів із понад 50 держав. Четверта IOAI має відбутися в Сінгапурі у 2027 році.
Дебют України на IOAI відбувається на тлі розвитку національної системи змагань зі штучного інтелекту. Український відбір був відкритий для школярів та учнів коледжів віком від 14 до 20 років, а участь у всіх його етапах була безкоштовною.
Олімпіадні змагання зі ШІ відрізняються від традиційної інформатики. Учаснику недостатньо написати програму: необхідно підготувати та проаналізувати дані, обрати метод машинного навчання, навчити модель, перевірити її точність і обґрунтувати отриманий результат.
Участь в IOAI дає Україні змогу порівняти рівень підготовки своїх школярів із командами провідних технологічних держав і розпочати формування власної системи підготовки молодих фахівців зі штучного інтелекту.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що 8,4 млн громадян України перебувають за кордоном.
«Понад 8,4 мільйона наших громадян на сьогодні перебувають за межами України. Наш обов’язок – зробити так, щоб кожен із них знав: Україна про нього пам’ятає і готова захищати його права», – написав Лубінець у Telegram у вівторок.
Заборгованість за теплопостачання стала основною причиною відкриття виконавчих проваджень щодо комунальних платежів в Україні у першому півріччі 2026 року. За шість місяців було відкрито 46 186 тис. проваджень щодо боргів за опалення. На них припадає 42,5%, або, округлено, 43%, усіх нових комунальних боргів, повідомила компанія Opendatabot.
На другому місці — заборгованість за водопостачання — 19,416 тис. проваджень, або 17,9%.
Ще 12 648 тис. справ, або 11,7%, пов’язані з оплатою послуг з утримання житла. На газопостачання припадає 11 538 тис. проваджень, або 10,6%, на електроенергію — 9 947 тис., або 9,2%.
Через борги за вивіз відходів було відкрито 7 020 тис. проваджень, ще 1 806 тис. припало на інші види комунальних послуг.
Найчисленнішою групою боржників стали українці віком від 46 до 60 років — на них припало 38 119 тис. проваджень, або 35,1%.
На людей старше 60 років припало 27 695 тис. справ, або 25,5%, а на громадян у віці від 36 до 45 років — 26 076 тис., або 24%. Частка боржників молодше 35 років становила близько 15%.
Жінки фігурували в 60 141 тис. нових проваджень, тобто більш ніж у половині справ. Найбільша кількість проваджень щодо однієї особи у 2026 році зафіксована у мешканки Миколаївської області 1952 року народження — 15 справ, усі через заборгованість за електроенергію.
Загалом у січні-червні в Україні було відкрито 108,561 тис. проваджень щодо комунальних боргів. З них 70,206 тис., або 65%, на початок липня залишалися відкритими та несплаченими.
ВОДОПОСТАЧАННЯ, Комунальний борг, теплопостачання, УКРАЇНА, ЭЛЕКТРОЭНЕРГИЯ
Реалізація нових легкових автомобілів у липні цього року скоротилася на 10,5% порівняно з тим самим місяцем 2025 року – до 5,754 тис. од., повідомив “Укравтопром” в Телеграм-каналі.
За даними асоціації, найпопулярнішою маркою залишається японська Toyota, яка на 20% наростила продажі – до 985 од.
Друга сходинка у Skoda – 693 од. (+24%), третю посідає VW – 444 од. (-10%).
До десятки найбільш популярних також увійшли Renault – 345 од. (-47%); BMW – 308 од. (+17%); Hyundai – 298 од. (=); Mazda – 259 од. (+66%); BYD – 229 од. (-69%); Suzuki – 194 од. (+39%); Audi – 156 од. (-38%).
Бестселером місяця став кросовер Toyota RAV-4.
За даними “Укравтопрому”, всього у січні-липні в країні було реалізовано близько 38,8 тис. нових легковиків, що на 1% менше, ніж рік тому.
Ринок нових легкових авто 2025 року, за даними “Укравтопрому”, збільшився на 17% порівняно з 2024 роком – до 81,3 тис. од.
