Результати соціологічного опитування громадської думки, проведеного у березні 2026 року, дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club демонструють складну та суперечливу структуру ставлення українців до Китаю. Загалом позитивне ставлення висловили 20,3% респондентів, тоді як негативне — 42,0%. Порівняно з серпнем 2025 року позитивні оцінки зросли (з 12,0%), однак негативні також дещо збільшилися (з 40,7%), що свідчить не про зміну балансу, а про загострення поляризації.
Детальніша структура відповідей показує, що лише 7,7% опитаних мають «повністю позитивне» ставлення до Китаю, тоді як 12,6% — «здебільшого позитивне». Водночас значною є частка нейтральних оцінок — 34,3%, що свідчить про відсутність чіткої позиції у значної частини респондентів.
Негативний сегмент є домінуючим і має переважно помірний характер: 33,1% обрали варіант «здебільшого негативне», ще 8,9% — «повністю негативне». Це означає, що негативне сприйняття Китаю не є різко радикалізованим, але залишається стійким і поширеним. Частка тих, хто не визначився, становить 3,5%.
Порівняльна динаміка свідчить про певне зростання інтересу або переоцінки Китаю, що проявляється у збільшенні позитивних оцінок. Однак паралельне зростання негативу вказує на відсутність єдиного тренду. Скоріше йдеться про формування більш виражених позицій — як позитивних, так і критичних.
«Українці сьогодні досить чітко розрізняють економічну вагу країни та її сприйняття в політичному і суспільному контексті. У випадку Китаю це проявляється особливо яскраво: з одного боку є усвідомлення його ролі у світовій економіці, а з іншого — стримане або негативне ставлення. Саме тому ми бачимо одночасне зростання як позитивних, так і негативних оцінок», – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Висока частка нейтральних відповідей також є важливим показником. Вона може свідчити про обмежений рівень особистого досвіду взаємодії або недостатню інформованість частини респондентів. У таких умовах громадська думка залишається чутливою до змін інформаційного середовища та зовнішньополітичного контексту.
«Сучасна міжнародна економіка формується не лише через торгівлю, а й через довіру та сприйняття партнерів. Якщо країна присутня на ринку, але не асоціюється з інвестиціями, технологіями чи підтримкою, це впливає на її образ у суспільстві. У випадку Китаю ми якраз бачимо приклад такої асиметрії між економічною присутністю і сприйняттям. Наші люди керуються емоціями та картиною, яку подають ЗМІ, а не конкретними справами та статистикою. Слід додати, що якби громадяни України так реально погано ставилися до Китаю, було б побутове самоембарго на купівлю китайської техніки, одягу та іншого, але цього немає, Китай, як і раніше, – номер один у торгівлі, що важко без позитивного або нейтрального ставлення до країни. Інше питання, що Китаю слід посилювати свою присутність в Україні також і в галузі гуманітарної допомоги, освітнього та наукового обміну, культурної дипломатії тощо», – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Загалом результати дослідження свідчать, що Китай залишається для українців важливим, але неоднозначним партнером. Позитивні оцінки зростають, однак вони не змінюють загального балансу, в якому переважає стримано-негативне сприйняття. Це вказує на необхідність глибшого аналізу факторів, що формують громадську думку, а також на потенціал її подальшої трансформації залежно від розвитку економічних і політичних відносин.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Китай є лідером за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, із показником понад $21 млрд. При цьому імпорт із Китаю суттєво перевищує експорт українських товарів, що формує значне від’ємне сальдо торгівлі.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, КИТАЙ, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Імпорт в Україну електрогенераторних установок та обертових електричних перетворювачів у січні-березні 2026 року скоротився на 31% порівняно з аналогічним періодом 2025 року — до $298,7 млн, свідчать дані Державної митної служби.
Згідно зі статистичними даними, у березні ввезення цього обладнання зменшилося на 11% порівняно з березнем 2025 року та на 41,9% порівняно з лютим 2026 року — до $78,6 млн.
Найчастіше в першому кварталі цього року електрогенератори та перетворювачі ввозили з Румунії — на $62,7 млн, що склало 21% загального імпорту цієї продукції, Китаю — на $55,4 млн, або 18,5%, та Чехії — на $50,3 млн, або 16,8%.
Роком раніше найбільшими постачальниками були Чехія з обсягом поставок $85,7 млн, США – $77,3 млн та Австрія – $68,7 млн.
Експорт електрогенераторів з України в січні-березні 2026 року був незначним і склав $0,44 млн.
Як повідомлялося, наприкінці липня 2024 року Україна звільнила від сплати мита та ПДВ ввезення електрогенераторного обладнання та акумуляторів. За даними Держмитслужби, за підсумками 2025 року імпорт електрогенераторів та перетворювачів зріс у 2,3 раза порівняно з 2024 роком — до $1,69 млрд.
Наглядова рада ПАТ «Національний депозитарій України» (НДУ, Київ) оголосила про продовження терміну прийому заявок від кандидатів, які мають намір взяти участь у конкурсному відборі на посаду голови правління НДУ, до 22 квітня включно.
«Для залучення ширшого кола кандидатів та проведення максимально прозорого й конкурентного відбору», – йдеться в оголошенні на сайті НДУ.
Згідно з ним, конкурсний відбір відбуватиметься у два етапи: на першому всі бажаючі подають документи для участі в конкурсі, а на другому з обраними кандидатами відбудуться співбесіди.
Після цього наглядова рада надасть рекомендації щодо кандидатури на посаду голови правління для розгляду на загальних зборах акціонерів НДУ, до компетенції яких належить прийняття цього рішення.
Зазначається, що кандидати, серед іншого, повинні мати стаж роботи керівником на ринках капіталу та/або організованих товарних ринках не менше п’яти років і досконало володіти інформацією «щодо проблем і тенденцій розвитку ринку капіталу України, зокрема інфраструктури фондового ринку, законодавства щодо здійснення професійної діяльності, а також мати досвід роботи на іноземних ринках капіталу. На співбесіді їм доведеться коротко представити своє бачення стратегічного розвитку депозитарію в середньостроковій перспективі.
Як повідомлялося, з червня 2021 року до кінця грудня 2025 року головою правління НДУ був Олексій Юдін, а зараз до завершення конкурсу ним є Марина Адамовська, яка з червня 2019 року обіймала посаду заступника голови правління.
Нацбанк на початку вересня 2025 року повідомив про початок реалізації меморандуму про співпрацю на підтримку інтегрованої інфраструктури ринків капіталу, підписаного в Римі в липні цього року з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) за участю Міністерства економіки, Міністерства фінансів, Національного банку та НКЦБФР. Першим його етапом стала оптимізація структури власності та корпоративного управління НДУ шляхом передачі державної частки в управління НБУ.
Далі планується створити холдингову компанію за участю відібраного на відкритому тендері авторитетного міжнародного стратегічного інвестора (оператора торговельних та постторговельних інфраструктур), міжнародних фінансових організацій, локальних учасників ринку та держави/державних банків.
Ця холдингова компанія, у свою чергу, створить нову фондову біржу в Україні, яка замість Нацбанку стане мажоритарним власником центральної клірингової установи — Розрахункового центру. Крім того, ця біржа володітиме міноритарним пакетом акцій у НДУ, а Національний банк — мажоритарним пакетом.
Фінальним етапом має стати консолідація депозитарних послуг на базі НДУ, який повинен функціонувати як єдиний центральний депозитарій цінних паперів, шляхом передачі йому функцій обліку та обслуговування обігу державних облігацій від Нацбанку.
Крім управління 25% акцій держави в НДУ, станом на 24 вересня цього року Нацбанк був безпосереднім власником 25%, ще 10,9399% належало його Корпоративному пенсійному фонду, тоді як державним Ощадбанку та Укрексімбанку — відповідно 24,9903% та 9,9903%. Водночас довірену особу щодо акцій Ощадбанку, Укрексімбанку та корпоративного пенсійного фонду НБУ призначає НКЦБФР, але цю норму закону про депозитарну систему передбачається змінити в процесі реалізації реформи інфраструктури.
Ще 4,0795% акцій перебували у власності 27 юридичних та 2 фізичних осіб, зокрема Олені Нусіновій належало 1,7054% акцій, а ТОВ «Одеський приватизаційний центр» екс-члена НКЦБФР Віктора Івченка — 1,7151%.
Сербія надасть EUR2 млн на підтримку енергетичного сектору України в межах спільного проєкту з Програмою розвитку ООН, повідомив телеграм-канал “Сербський економіст” з посиланням на офіційні дані.
Зазначається, що уряд Республіки Сербія та ПРООН підписали угоду, яка передбачає фінансування закупівлі та постачання високовольтних трансформаторів. Йдеться про критично важливе обладнання, необхідне для відновлення систем передавання електроенергії та забезпечення стабільного електропостачання.
Кошти будуть спрямовані в межах програми ПРООН із зеленого енергетичного відновлення України. У межах цієї ініціативи передбачено підтримку базових послуг у найбільш постраждалих регіонах, зокрема електро-, тепло- та водопостачання.
Посол Сербії в Україні Андон Сапунджі наголосив, що внесок Белграда покликаний підтримати критичну інфраструктуру та сприяти безперебійному енергозабезпеченню населення.
Своєю чергою постійний представник ПРООН в Україні Ауке Лотсма зазначив, що сербська допомога сприятиме не лише відновленню пошкоджених об’єктів, а й модернізації української енергосистеми.
За міжнародними оцінками, від 2022 року енергетична інфраструктура України зазнала масштабних руйнувань. Сукупні втрати сектору оцінюються у $88,2 млрд, з яких близько $17,1 млрд припадає саме на електроенергетику, включно з генерацією та передачею електроенергії.
Проєкт реалізується в межах співпраці України та ООН у сфері сталого розвитку й відповідає стратегічній меті переходу до більш стійкої та сучасної енергетичної системи.
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко повідомила про зустріч із державним секретарем з питань міжнародного розвитку Канади Рандіпом Сараєм, з яким обговорила нові кроки у співпраці – від фінансування енергетичної стійкості до спільних проєктів у сфері житла для ветеранів та розвитку стратегічних ресурсів.
“Поінформувала про роботу уряду з підготовки до наступних опалювальних сезонів у рамках планів стабільності регіонів, а також про ключові потреби України в енергетичному обладнанні для розвитку розподіленої генерації. Високо цінуємо послідовну підтримку Канади у зміцненні нашої держави та нещодавно оголошений внесок до фонду підтримки енергетики України у розмірі 20 млн канадських доларів», – написала вона у Telegram.
Свириденко подякувала Канаді за готовність до співпраці у створенні фонду підтримки ветеранів, який має посилити систему реінтеграції українців після служби. «Розраховуємо на подальшу взаємодію, зокрема у передачі досвіду у сфері будівництва житла для ветеранів», – підкреслила вона.
Крім того, за її словами, обговорили співпрацю двох держав у сфері критичних мінералів та розробки родовищ. Сторони домовилися поглиблювати взаємодію в геологорозвідці.
Свириденко також запросила канадських партнерів стати активними учасниками міжнародної донорської конференції, метою якої є мобілізація зусиль для відновлення після російської атаки нового безпечного конфайнменту на Чорнобильській АЕС.
Як повідомляє Fixygen, в Україні з 1 квітня 2026 року виробники та імпортери сигарет повинні будуть застосовувати підвищувальний коефіцієнт 1,1 до мінімального акцизного податкового зобов’язання, в результаті чого мінімальний акциз зросте з 82 євро до 90,2 євро за 1000 штук. Про це повідомила Державна податкова служба України.
Як пояснила податкова служба, підвищувальний коефіцієнт запроваджується на період з 1 квітня по 31 грудня 2026 року, оскільки за підсумками декларування за 2025 рік частка загальної суми акцизного податку в середньозваженій роздрібній ціні сигарет склала 58,8%, що нижче встановленого в Податковому кодексі порогу в 60%. ДНС також оприлюднила розрахункову середньозважену роздрібну ціну сигарет на рівні 6537 грн за 1000 штук.
Базова ставка мінімального акцизного податкового зобов’язання на 2026 рік була закріплена законом №4115-IX на рівні 82 євро за 1000 сигарет, а застосування коефіцієнта 1,1 фактично підвищує її до 90,2 євро. Закон також передбачає подальше підвищення цієї ставки до 86 євро у 2027 році.
За оцінкою експертів ринку, така зміна може призвести до зростання роздрібних цін на сигарети на 10%, а пачка може подорожчати приблизно на 10 грн.
