Як повідомляє Сербський Економіст, товарообіг між Сербією та Україною у 2025 році повернувся до рівня останнього довоєнного 2021 року і склав $442,2 млн, повідомив президент Торгово-промислової палати Сербії Марко Чадеж в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, незважаючи на початковий шок після початку війни, взаємна торгівля не припинилася. У перший рік війни вона знизилася на 25% — до $339 млн, проте потім почала поступово відновлюватися і сьогодні може оцінюватися як стабільна.
Сербський експорт до України у 2025 році склав $202,9 млн, а імпорт з України — $239,3 млн. З Україною зараз продовжують працювати близько 900 сербських компаній, з яких 670 імпортують українські товари.
«У першому кварталі цього року тенденція зростання продовжилася — сербський експорт до України подвоївся порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як український експорт до Сербії зріс на 4,5%», — сказав Чадеж.
Президент ТПП Сербії зазначив, що пандемія, а потім війна продемонстрували високу взаємозалежність двох економік. Особливо це стосується поставок української сировини та проміжної продукції для сербської промисловості. За словами Чадежа, до війни такі поставки становили близько 70% сербського імпорту з України.
Серед ключових українських товарів для Сербії він назвав залізну руду, вугілля, алюмінієвий дріт і целюлозу. Перебої з поставками після лютого 2022 року створили проблеми для низки сербських галузей, зокрема металургії.
У сербсько-українській торгівлі, як і раніше, домінують сировина, промислова продукція та товари для переробної промисловості. Україна закуповує в Сербії мінеральні та хімічні добрива, ПВХ-покриття для підлоги, папір і картон, автомобільні шини, а також миючі та чистячі засоби.
В Україні оновлено правила організації міжнародних регулярних перевезень автобусами, що передбачає зміну процедур та строків відкриття або продовження маршруту, йдеться в повідомленні Міністерства розвитку громад та територій.
«Нововведення орієнтовані на передбачувані правила організації міжнародних перевезень для бізнесу та розширення регулярної мережі міжнародних маршрутів для пасажирів, яка є безперебійною, безпечною та комфортною», – цитуються в релізі слова віцепрем’єр-міністра з відновлення України – міністра розвитку громад Олексія Кулеби.
Зміни, зокрема, передбачають встановлення 30 календарних днів на розгляд заяви щодо маршруту, поданої через онлайн-кабінет (відкриття, закриття, зміна або продовження). За умови узгодження з іноземною державою можливостей функціонування міжнародного маршруту рішення ухвалюватиметься протягом 10 календарних днів, а дозвіл видаватимуть перевізникам протягом п’яти робочих днів. При цьому перевізникам надаватимуть до 20 календарних днів на усунення недоліків у поданих заявках та документах в онлайн-кабінеті.
«Оновлений порядок також доповнено інформацією про кількість слотів на пунктах пропуску для відкриття маршрутів. Йдеться про пропускну здатність автобусів у конкретні години», – зазначається в повідомленні.
Мінрозвитку додало, що відтепер термін узгодження з суміжними країнами становитиме до шести місяців, з іншими країнами – до 12. Крім того, кожні 12 місяців (замість чотирьох місяців) відомство проводитиме верифікацію виконання міжнародних маршрутів. Зокрема, за відповідний період перевізник повинен виконати не менше 30% рейсів, передбачених дозволом. У разі недотримання цього показника термін дії дозволу на маршрут не підлягає продовженню і передбачає закриття міжнародного маршруту. Зазначається, що верифікація виконання маршрутів здійснюється на підставі даних із системи «еЧерга».
До інших оновлень додано нові терміни для запуску маршруту в міжнародному сполученні. Зокрема, відтепер перевізник повинен розпочати рух за маршрутом протягом 90 календарних днів з дня завантаження останнього дозволу в електронний кабінет перевізника.
«Раніше цей термін був меншим, тепер же Мінрозвитку затвердило довший термін, щоб перевізники точно могли підготуватися до початку руху», – зазначили в міністерстві.
Серед інших змін передбачено також облік сукупної кількості автобусів при обслуговуванні міжнародного маршруту у разі співпраці кількох українських перевізників.
«Новий порядок також доповнено зразками документів, таких як графік періодів керування та перерв водіїв, форма для заповнення списку пасажирів, форма тарифів на перевезення», – додали у відомстві.
Мінрозвитку нагадало, що вперше за 20 років порядок організації міжнародних перевезень було оновлено в листопаді 2024 року в рамках реформи міжнародних автобусних перевезень, де основною зміною стала цифровізація процедур управління міжнародним маршрутом через онлайн-кабінет.
У Сербії наразі працює понад 480 бізнесів із мажоритарним українським капіталом, зокрема 161 компанія і 320 підприємців, повідомив президент Торгово-промислової палати Сербії Марко Чадеж із посиланням на дані Агентства з реєстрації підприємств Сербії.
“Переважно у сферах IT, консалтингових послуг, торгівлі та малого бізнесу”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
Для порівняння Чадеж навів дані довоєнного 2021 року, коли в Сербії працювали 202 українські компанії і 117 підприємців. За його словами, близько 40% із них згодом були закриті, однак після 2022 року було зафіксовано значну кількість нових реєстрацій.
“Торік, наприклад, не була закрита жодна компанія або підприємець”, – зазначив він.
Президент ТПП Сербії додав, що український бізнес у Сербії поступово переходить від традиційної торгівлі до цифрових та інших послуг, заснованих на знаннях.
“Кількість IT-підприємців, консалтингових фірм і дизайн-студій зростає рік за роком”, – сказав Чадеж.
IT, БИЗНЕС, Сербія, ТПП Сербії, УКРАЇНА
Узбекистан, Казахстан, Киргизстан, Азербайджан та Україна домовилися про запровадження єдиних транзитних дозволів для вантажних перевезень. Про це повідомила пресслужба Міністерства транспорту.
Відповідну міжурядову угоду було підписано 15 травня цього року на засіданні Міжурядової комісії ТРАСЕКА в Астані. Вона передбачає запровадження єдиного бланка транзитного дозволу в усіх п’яти країнах.
Документ надасть перевізникам можливість перетинати території кількох держав-учасниць угоди за єдиним бланком без додаткових документів. Рішення спрямоване на усунення адміністративних бар’єрів і прискорення транзиту.
KYRGYZSTAN, АЗЕРБАЙДЖАН, КАЗАХСТАН, транзитні дозволи, УЗБЕКИСТАН, УКРАЇНА
Президент України Володимир Зеленський може відвідати Сербію вже цього тижня на чолі української делегації, повідомила сербська телекомпанія N1 із посиланням на дипломатичні джерела в Белграді. Але офіційного підтвердження візиту з боку Києва поки немає.
Крім того, за даними телеграм-каналу «Сербський економіст», очікується, що українська делегація прибуде до Сербії найближчими днями, при цьому не виключено, що її особисто очолить Зеленський. Якщо поїздка відбудеться, це стане першим візитом українського президента до Сербії з моменту його вступу на посаду у 2019 році. N1 окремо вказує, що через воєнну ситуацію така поїздка може бути скасована будь-якої миті. Сербський телеканал також повідомив, що дипломатичні джерела очікують можливого підписання меморандуму про торговельне співробітництво між двома країнами.
Це напряму збігається за часом із уже анонсованою українською бізнес-місією в Белград 19–21 травня 2026 року, яка має пройти в межах візиту до Сербії віцепрем’єра України Тараса Качки.
Згідно з повідомленням Торгово-промислової палати України, метою бізнес-місії є участь української делегації в українсько-сербському бізнес-форумі, проведення B2B-зустрічей із сербськими компаніями, відвідання підприємств, встановлення нових ділових контактів та обговорення потенційних спільних проєктів. До участі запрошувалися компанії з АПК, виробництва добрив, будівництва, електротехнічного сектору, сільгоспмашинобудування, енергетики та інших галузей.
На українській офіційній стороні на момент підготовки матеріалу публічного підтвердження можливого візиту Зеленського до Белграда не було. При цьому факт підготовки економічної місії за участю українського бізнесу та візиту Тараса Качки був заздалегідь публічно оголошений через ТПП України та Інтерфакс-Україна.
Можливий приїзд Зеленського став би помітною дипломатичною подією для регіону. Сербія від початку війни зберігає складний баланс: Белград визнає територіальну цілісність України, включно з Кримом, але не приєднався до західних санкцій проти Росії. Контакти Зеленського і президента Сербії Александра Вучича після 2022 року переважно проходили на міжнародних майданчиках. У червні 2025 року Вучич уперше від початку повномасштабної війни відвідав Україну, взявши участь у саміті «Україна — Південно-Східна Європа» в Одесі. Тоді він зустрівся із Зеленським, але відмовився підписати підсумкову декларацію саміту.
Для економічних відносин можливий візит української делегації має самостійне значення навіть без підтвердження участі Зеленського. Україна і Сербія в останні роки намагаються активізувати торговельні контакти, а новий бізнес-форум у Белграді може стати майданчиком для практичних домовленостей між компаніями, зокрема в агросекторі, енергетиці, будівництві та машинобудуванні.
Україна сьогодні багато в чому повторює шлях, який Ізраїль пройшов за 78 років свого існування, заявив посол Ізраїлю в Україні під час урочистого заходу з нагоди Дня незалежності Ізраїлю.
“У світі є мало країн, які розуміють одна одну краще, ніж Ізраїль та Україна. В останні роки сирени повітряної тривоги часто лунають одночасно в Ізраїлі та Україні”, – сказав посол, звертаючись до представників української влади, дипломатичного корпусу та партнерів Ізраїлю в Україні.
За його словами, успіхи України у розвитку оборонних технологій “не можуть не вражати”.
Дипломат зазначив, що останній рік був непростим для обох країн, зокрема і для двосторонніх відносин.
“Відносини між нашими країнами дуже близькі й часто нагадують родинні. Як у будь-якій родині, інколи виникають труднощі, і нам іноді потрібна допомога “сімейного психолога”, – сказав він.
Посол наголосив, що у дипломатії, як і в медицині, важливим є принцип “не нашкодь”. За його словами, протягом майже п’яти років роботи в Україні він намагався не відходити від цього принципу.
У своєму виступі дипломат також згадав Голду Меїр, яка народилася в Києві, та навів одну з її відомих фраз: “Песимізм – це розкіш, яку євреї ніколи не можуть собі дозволити”.
“Сьогодні це однаково стосується і ізраїльтян, і українців. Я захоплююся стійкістю наших народів, їхньою здатністю зберігати оптимізм попри все”, – зазначив посол.
Він висловив упевненість, що, попри війни та терор, Ізраїль і Україна залишаться вільними та незалежними.
Дипломат також повідомив, що найближчим часом завершує свою каденцію в Україні.
“Сказати, що ця каденція була особливою, – це нічого не сказати. І водночас я шкодую лише про одне: що до завершення моєї роботи в Україні не настав мир. Я звертаюся до тих, від кого це залежить: у вас ще є три місяці. Саме час активізувати ці зусилля”, – сказав він.
Посол подякував співробітникам посольства Ізраїлю в Україні за роботу із збереження та розвитку ізраїльсько-українських відносин, а також партнерам і організаціям, які підтримують співпрацю між двома країнами, зокрема Натіву, Керен Каємет ле-Ісраель, Керен га-Єсод, Керен га-Єдідут, Джойнту і Сохнуту.
Він також висловив подяку учасникам організації урочистого вечора, зокрема почесним консулам Олегу Вишнякову і Андрію Рикоті, почесному консулу України в Ізраїлі Оферу Кержнеру, президенту Benish Group Хаїму Бенешу, президентці корпорації “Українські мінеральні води” Ганні Котляревській та банку МТБ.
Ізраїль відзначає День незалежності як головне державне свято країни. У 2026 році Ізраїль відзначає 78-му річницю проголошення незалежності.
Дипломатичні відносини між Україною та Державою Ізраїль були встановлені 26 грудня 1991 року, невдовзі після проголошення незалежності України. Посольство України в Тель-Авіві розпочало роботу в жовтні 1992 року, а Посольство Ізраїлю в Києві було відкрито в 1993 році. Відтоді країни розвивають політичний діалог, гуманітарне, культурне та економічне співробітництво, а також підтримують активні зв’язки між українським та ізраїльським суспільствами.
