Кількість вакансій у другому кварталі поточного року зросла на 13% порівняно з першим кварталом, тимчасом як кількість резюме збільшилася на 75% до аналогічного періоду 2025 року, свідчить перший аналітичний зріз інтерактивного інструменту квартальної аналітики платформи з пошуку роботи robota.ua.
Згідно з цими даними, найбільше вакансій у ІІ кв.-2026р. на Київщині (136,7 тис., або 40,6% загальної кількості). Також активно шукають робітників у Львівській (26,8 тис. або 8%), Дніпропетровській (25,8 тис. або 7,6%), Одеській (19,3 тис. або 5,7%) та Харківській областях (17,6 тис. або 5,2%).
З початку року кількість вакансій поступово зростає після спаду у листопаді-грудні 2025 року до 92,4 тис. Так, у січні 2026 року було 101,2 тис. пропозицій роботи, у лютому – 105,8 тис., у березні – 110,5 тис., у квітні – 113,2 тис., у травні тренд сповільнився, і на ринок надійшло майже стільки ж вакансій, як і місяць тому – 113,3 тис.
Очікування щодо зарплати дещо нижчі за пропозиції роботодавців: у травні запропонована ними заробітна плата становила 28 тис. грн проти 25 тис. грн, на які сподівалися шукачів роботи.
Як зазначається у звіті платформи, масштабна вибірка інструменту охоплює понад 337 тис. опублікованих вакансій, 656 тис. активних шукачів роботи, майже 1,9 тис. населених пунктів і понад 110 млн переглядів.
Окрім ринкових показників, квартальний звіт платформи висвітлює ключові тенденції ринку праці. Важливою умовою, зокрема, прозорість зарплат стає: 33% шукачів роботи взагалі не відгукуються на вакансії без зазначеної оплати, а на тлі європейської Директиви про прозорість оплати в Україні з’явилася петиція про обов’язкове поле із зарплатою на рекрутингових платформах.
Зазначається, що в умовах кадрового дефіциту бронювання в секторі ОПК перетворилося на важливий HR-бенефіт, який пропонують 74% компаній (згідно з дослідженням Ради зброярів і Core Team). Також, згідно з дослідженням Українського центру соцреформ, роботодавці активніше залучають старших кандидатів: близько 65% компаній готові розглядати працівників віком 50+, а понад 60% – працівників віком 60+ .
Україні доцільніше інвестувати у створення власної мережі підземних сховищ пального, ніж вкладати кошти у будівництво потужностей для зберігання стратегічних запасів в інших країнах. Таку думку висловив директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн, повідомляє Enkorr.
Українське законодавство дозволяє зберігати до 50% мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів у сусідніх з Україною країнах і ще до 25% – у державах, які межують із ними. Подібна практика поширена в Європі, однак пошук вільних резервуарних потужностей у сусідніх країнах ускладнюється тим, що держави ЄС самі зобов’язані формувати значні стратегічні запаси.
За словами Куюна, в результаті Україні можуть пропонувати інвестувати вже не в оренду існуючих потужностей, а в будівництво нових резервуарів за кордоном. Такі проєкти потребуватимуть тривалого будівництва, місцевих дозволів і ліцензій, а також виведення значних валютних інвестицій за межі України. У разі фінансування проєкту іноземним партнером може також виникнути необхідність гарантувати завантаження сховищ протягом багатьох років.
Ще однією проблемою експерт називає фізичну можливість швидко доставити стратегічні запаси в Україну у разі масштабної паливної кризи.
«Навіть якщо створити запас за кордоном, як його потім привезти в екстреній ситуації? Кордон тріщить навіть у нормативному режимі – куди запхати ще додаткові десятки й сотні тисяч тонн?» – зазначив Куюн.
Актуальність дискусії посилилася після домовленостей «Нафтогазу» та угорської MOL. 20 вересня компанії підписали меморандум щодо опрацювання можливості зберігання нафтопродуктів в Угорщині поблизу українського кордону для забезпечення потреб українського ринку. Проєкт поки перебуває на початковій стадії, а сторони мають оцінити його технічні, фінансові, екологічні та регуляторні параметри.
На думку Куюна, більш надійним рішенням стане будівництво захищених підземних сховищ безпосередньо в Україні. Це дозволить одночасно інвестувати кошти в українську інфраструктуру, підвищити захищеність запасів від російських атак і забезпечити можливість швидше виводити пальне на ринок у кризовій ситуації.
Перші державні стимули для таких інвестицій уже створено. Уряд у вересні розширив програму фінансової підтримки паливного сектору. Кредитні кошти можна спрямовувати, зокрема, на заглиблення або підземне розміщення резервуарів, насосних станцій, технологічних трубопроводів та іншого обладнання паливної інфраструктури.
Максимальний обсяг кредитування з державною підтримкою становить 1 млрд грн на одне підприємство разом із пов’язаними контрагентами, мінімальний – 100 млн грн, а для проєктів на територіях бойових дій – 30 млн грн. Держава компенсуватиме 5,5 процентного пункту річних від базової ставки банку.
Наступним кроком, за оцінкою Куюна, має стати спрощення погодження проєктної документації для підземних паливних сховищ, оскільки зараз цей процес може тривати понад рік. За його інформацією, кілька приватних компаній уже розпочали реалізацію відповідних проєктів, паралельно проходячи необхідні процедури погодження.
«Будувати своє, інвестувати в інфраструктуру України! Але будувати треба підземні сховища, з таким сусідом вони нам завжди будуть потрібні», – наголосив директор «А-95».
Українські аграрії станом на 29 вересня зібрали 34,3 млн тонн зернових та зернобобових культур із 7,1 млн га, або 61% прогнозованих площ, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Середня врожайність зернових та зернобобових становить 48,2 ц/га.
Збір пшениці, ячменю та гороху вже завершено. Пшениці намолочено 26 млн тонн із 5,11 млн га за середньої врожайності 50,8 ц/га, ячменю – 6,6 млн тонн із 1,48 млн га (44,6 ц/га), гороху – 812,3 тис. тонн із 301,9 тис. га (26,9 ц/га).
Кукурудзи зібрано 789 тис. тонн із 153,3 тис. га за врожайності 51,5 ц/га, проса – 75,4 тис. тонн із 32,8 тис. га (23 ц/га), гречки – 44,7 тис. тонн із 34,7 тис. га (13 ц/га).
Найбільші обсяги зернових та зернобобових зібрали аграрії Одеської області – 5,6 млн тонн, Дніпропетровської – 2,76 млн тонн та Миколаївської – 2,65 млн тонн.
Водночас аграрії намолотили понад 8,4 млн тонн олійних культур. Зокрема, збір ріпаку завершено – отримано 3,87 млн тонн із 1,33 млн га за врожайності 29,1 ц/га. Соняшнику зібрано 3,36 млн тонн із 1,66 млн га (20,3 ц/га), сої – 1,22 млн тонн із 571,4 тис. га (21,3 ц/га).
Триває збір цукрових буряків: викопано 296,5 тис. тонн із 5,8 тис. га за середньої врожайності 511,2 ц/га.
Норвегія виділить загалом NOK25 млн (близько $2,62 млн) на підтримку українських дітей, які повернулися з депортації, а також на розшук зниклих дітей та допомогу незаконно утримуваним цивільним і військовополоненим через ЮНІСЕФ та Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ).
Про це йдеться у пресрелізі, поширеному на сайті уряду Норвегії у вівторок.
Зокрема, NOK15 млн буде виділено на роботу ЮНІСЕФ із підтримки реінтеграції дітей, які повернулися в Україну, та розшуку зниклих дітей. Це фінансування є частиною ширшого внеску Норвегії у розмірі NOK132 млн у гуманітарну програму ЮНІСЕФ в Україні.
Ще NOK10 млн спрямують до Центрального бюро розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста (CTA).
Пакет підтримки оголошено на міжнародній конференції “Pathways to Peace: Returning Ukrainian Children, Detained Civilians, and Prisoners of War”, яка проходить у Торонто 28-29 вересня. Норвегія є співорганізатором конференції разом із Канадою та Україною.
“Незаконна агресивна війна Росії проти України призвела до серйозних порушень міжнародного гуманітарного права та прав людини. Ми повинні й надалі привертати увагу до цих порушень і робити все можливе, щоб підтримати українців, які постраждали від війни”, – заявив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.
За його словами, кошти допоможуть розшукувати зниклих безвісти, підтримувати зусилля з повернення додому більшої кількості людей, а також сприятимуть реабілітації та реінтеграції постраждалих від війни.
У рамках конференції прозвучать свідчення людей, які повернулися після перебування в полоні або депортації. Перед її відкриттям державний секретар МЗС Норвегії Ейвінд Вад Петерссон візьме участь у тристоронній зустрічі з міністром закордонних справ Канади Анітою Ананд та міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою.
Крім того, Норвегія виділяє NOK90 млн на підтримку ширшої гуманітарної діяльності МКЧХ в Україні.
Міністерство фінансів України попри затримку із отриманням зовнішнього фінансування наразі утримуватиметься від суттєвого збільшення обсягів залучення на внутрішньому борговому ринку, щоб не збільшувати вартість його обслуговування, повідомив перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.
“Ми будемо дивитися по стану Єдиного казначейського рахунку. Ми ж повинні розуміти, що це боргові зобов’язання, які ми, в будь-якому випадку, маємо виконувати”, – зазначив перший заступник міністра у організованій Центром економічної стратегії минулого тижня бюджетній дискусії.
“Залучення більших коштів потребуватиме підняття ставок, ми б не хотіли цього робити”, – наголосив Єрмоличев.
Він нагадав, що на останніх первинних аукціонах ОВДП Мінфіну вдалося збільшити обсяги залучення коштів на 5 млрд грн порівняно із стандартним у , ніж стандартна динаміка.
“Наступні залучення можуть бути також більші, в залежності від того, скільки нам треба буде коштів на проплату соціального характеру і тих критичних, які будуть виникати щодня”, – сказав перший заступник міністра.
За його словами, в очікуванні зовнішнього фінансування, прив’язаного до прийняття Верховної Радою ряду законів, Мінфін переніс близько 39 млрд грн незахищених капітальних видатків на грудень.
Як повідомляло агентство “Інтерфакс-Україна”, на перших первинних аукціонах з розміщення ОВДП після підвищення Нацбанком облікової ставки з 15,5% до 16% річних 22 вересня Мінфін зміг не тільки утримати ставки за звичайними облігаціями на попередньому рівні, а навіть знизити ставки за бенчмарк-облігаціями, якими банки можуть частково формувати обов’язкові резерви. Ставки відсікання 12-міс. та 29-міс. ОВДП залишилися на рівні 15,18% та 16,10%, бенчмарк-облігацій знизилася до 12,18%.
Всього на трьох аукціонах Мінфін залучив 7,36 млрд грн порівняно із 2,01 млрд грн тижнем раніше, коли аукціонів було два та пропозиція на кожному з них була по 1 млрд грн.
На найближчі аукціони у вівторок, 29 вересня, Мінфін зменшив пропозицію звичайних ОВДП до 1 млрд грн з 3 млрд грн у минулий вівторок, залишивши більш популярні річні облігації. В той же час він знову запропонує бенчмарк-облігації на 5 млрд грн, тоді як раніше ці інструменти виставлялися на аукціони приблизно раз на місяць.
Європейська бізнес асоціація (ЄБА) закликає зберегти нульову квоту на експорт брухту чорних металів, що означає фактичну заборону на експорт металобрухту у 2027 році, а альтернативно, у разі її скасування, компанії-члени пропонують встановити експортне мито у розмірі EUR180 за тонну для всіх напрямків експорту з урахуванням міжнародних зобов’язань України.
“Внутрішня переробка металобрухту в Україні дозволяє формувати додану вартість, підтримувати робочі місця та податкові надходження, а також забезпечувати сировиною виробництво сталі й готової металопродукції. Використання брухту також сприяє зниженню енерговитрат і викидів CO₂ у виробництві сталі, що набуває додаткового значення в умовах застосування CBAM у ЄС”, – йдеться у публікації.
Згідно з нею, компанії-члени ЄБА звернулися до Кабінету міністрів та Мінекономіки.
Останнім часом після зупинки більшості українських металургічних комбінатів, викликаною масованими російськими обстрілами, компаній зі збору брухту закликали уряд переглянути обмеження на його експорт. Раніше брухтозбиральники виступали за скасування фактичної заборони на експорт брухту з України і введення квот на поставки в країни ЄС цієї сировини у розмірі 200 тис. тонн на рік.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів України з 1 січня 2026 року встановив нульову квоту на експорт металобрухту, щоб забезпечити українські підприємства цією сировиною.
ЄБА нагадала, що за підсумками 2025 року експорт брухту чорних металів з України зріс на 53% порівняно з 2024 роком – до 448,68 тис. тонн. На переконання бізнесу, послаблення поточних обмежень може призвести до зростання експорту та дефіциту сировини для українських виробників.
За даними “УАВтормет”, за 8 міс-2026 вироблено 4,3 млн тонн сталі (у 2025р – 7,41 млн тонн), на меткомбінати поставлено 925,4 тис. тонн брухту (1,56 млн тонн), заготівля брухту склала 971,7 тис. тонн (2,11 млн тонн). За попередніми прогнозами, у 2026 році буде вироблено 6,4-6,5 млн тонн сталі, на меткомбінати буде поставлено 1,2-1,25 млн тонн брухту, заготівля брухту складе 1,22-1,25 млн тонн.
Українські підприємства в січні-серпні цього року скоротили експорт брухту чорних більш ніж у 20 разів порівняно з торішнім аналогічним періодом – до 13,86 тис. тонн із 283,06 тис. тонн, у грошах – до $3,930 млн з $85,4 млн. При цьому у січні було вивезено у зв’язку із завершенням минулорічних контрактів 9,31 тис. тонн порівняно із 68,52 тис. тонн у грудні 2025 року. У лютому-травні цього року експорт був відсутній, у червні за кордон реалізовано 4,08 тис. тонн, у липні – 315 тонн, у серпні – 157 тонн.
Кабінет міністрів 29 квітня 2026 року своєю постановою №563 вніс зміни до додатку 1 до своєї постанови від 31 грудня 2025 р. №1795, дозволивши експорт брухту на підставі ліцензій, виданих Мінекономіки суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності, які є переможцями проведених у грудні 2025 року електронних аукціонів з продажу таких товарів згідно з Порядком відчуження та передачі в оренду майна господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50% акцій належать державі або іншій юридичній особі, єдиним учасником якої є держава.
