Київ, Дніпропетровська та Львівська області забезпечили понад половину всіх шлюбів, зареєстрованих в Україні у першому півріччі 2026 року. Загалом у країні протягом шести місяців було укладено 79,516 тис. шлюбів, повідомив Опендатабот 31 липня з посиланням на дані Міністерства юстиції.
Найбільше шлюбів зареєстровано у Києві – 19,928 тис., або приблизно кожен четвертий від загальної кількості. Порівняно з відповідним періодом минулого року показник столиці зріс на 38%.
На Дніпропетровщині одружилися 15,545 тис. пар. Це у 2,7 раза більше, ніж у першому півріччі 2025 року. Львівська область посіла третє місце з 8,909 тис. шлюбів, збільшивши показник у 1,9 раза.
Фактично ці три регіони концентрували близько 56% усіх зареєстрованих у країні шлюбів.
Одним із пояснень такої концентрації може бути робота цифрових офісів ДРАЦС у Києві, Дніпрі та Львові. За перше півріччя дистанційно одружилися 30,488 тис. пар.
В інших областях кількість шлюбів переважно зменшилася. Це означає, що офіційна регіональна статистика відображає не лише місце проживання молодят, а й концентрацію цифрової інфраструктури державної реєстрації.
У 2025 році Україна залишилася п’ятим найбільшим постачальником органічної продукції до ЄС, хоча обсяг її експорту скоротився на 14,3% — з 203,897 тис. до 174,701 тис. тонн. Частка України в загальному органічному імпорті Євросоюзу склала 5,9%.
Найбільшими постачальниками стали Еквадор із 434,970 тис. тонн, Китай із 314,404 тис. тонн, Перу із 220,333 тис. тонн та Домініканська Республіка із 177,642 тис. тонн. За ними розташувалася Україна.
Україна зберегла перше місце за поставками органічних зернових. У 2025 році ЄС імпортував з країни 85,859 тис. тонн такої продукції, що становило 27,7% європейського імпорту в цій категорії.
За олійними та білковими культурами Україна посіла третє місце після Китаю та Того, поставивши 48,828 тис. тонн. Експорт органічних фруктів та горіхів становив 20,250 тис. тонн, що забезпечило Україні дев’яте місце.
На початку серпня в Україні очікується тривала спека, яка може суттєво збільшити навантаження як на організм людей, так і на енергосистему країни.
За даними Міністерства енергетики, вже наступного тижня зростання температури може збільшити споживання електроенергії приблизно на 1 ГВт. Відомство готується збільшити внутрішню генерацію та імпорт електроенергії, скоригувало графіки ремонтів на генеруючих об’єктах і допускає застосування обмежень потужності для промисловості та бізнесу. Споживачів просять економно використовувати електроенергію в пікові години з 16:00 до 23:00.
Згідно з актуальним прогнозом, найсильніша спека очікується з 1 по 5 серпня. В Ужгороді температура може сягати 36–38 градусів, у Львові — 34–36 градусів, у Вінниці — близько 36 градусів, а в Києві — до 35 градусів.
У Дніпрі, Запоріжжі та Харкові в першій половині тижня прогнозується переважно 32–34 градуси. В Одесі та області температура буде підвищуватися поступово і до 4–5 серпня може сягнути 32–34 градусів. Прогнози ще можуть уточнюватися, особливо з огляду на можливі локальні грози.
Як підготувати житло
До початку найспекотніших днів рекомендується перевірити роботу кондиціонера, холодильника, вентиляції та зарядних пристроїв. Слід заздалегідь зарядити портативні зарядні пристрої, ліхтарики та інші резервні джерела живлення, оскільки при зростанні навантаження можливі локальні аварійні відключення.
Вдень вікна, штори та жалюзі краще тримати закритими, особливо з сонячного боку. Провітрювати приміщення ефективніше вночі та рано вранці, коли зовнішнє повітря прохолодніше. ВООЗ рекомендує, по можливості, підтримувати температуру в житлових приміщеннях нижче 32 градусів вдень і 24 градусів вночі, особливо якщо в будинку перебувають люди похилого віку, маленькі діти або люди з хронічними захворюваннями.
Кондиціонер слід використовувати при закритих вікнах і дверях, не створюючи занадто великої різниці між температурою в приміщенні та на вулиці. У найспекотніші години бажано перебувати в найпрохолоднішій кімнаті, а за відсутності охолодження — провести дві-три години в торговому центрі, бібліотеці, адміністративній будівлі або іншому доступному приміщенні з кондиціонуванням.
Мешканцям приватних будинків рекомендується заздалегідь наповнити ємності технічною водою, перевірити насоси та системи поливу, але не створювати надмірних запасів питної води. Достатньо мати резерв на випадок короткочасних перебоїв.
Як зменшити навантаження на енергосистему
Основний пік споживання очікується з 16:00 до 23:00. У цей час бажано не вмикати одночасно кондиціонер, пральну машину, бойлер, електроплиту, посудомийну машину та інші потужні прилади. Прання, нагрівання води та зарядку техніки краще перенести на ранок, денний час або ніч.
Кондиціонер можна вмикати заздалегідь, до вечірнього піку, після чого підтримувати помірну температуру.
Закриті штори, зовнішні ролети та провітрювання рано вранці дозволяють зменшити нагрівання приміщення та скоротити тривалість роботи охолоджувальної техніки.
Холодильник слід рідше відкривати та не ставити в нього гарячі продукти. У разі можливого відключення електроенергії закритий холодильник довше зберігає безпечну температуру.
Як захистити здоров’я
Міністерство охорони здоров’я України рекомендує у найспекотніші години — орієнтовно з 10:00 до 16:00 — уникати прямого сонця та важких фізичних навантажень. Прогулянки, тренування, будівельні та садові роботи краще переносити на ранній ранок або вечір.
Воду потрібно пити регулярно невеликими порціями, не чекаючи, поки з’явиться сильна спрага. Краще обирати воду та напої без цукру й кофеїну, обмежити вживання алкоголю, великої кількості кави, енергетиків, жирної та важкої їжі. Людям із захворюваннями серця або нирок, яким обмежено споживання рідини, слід дотримуватися рекомендацій свого лікаря.
На вулиці рекомендується носити світлий вільний одяг із натуральних тканин, головний убір і сонцезахисні окуляри, а відкриті ділянки шкіри захищати кремом із SPF. Слід пам’ятати, що під прямими сонячними променями відчутна температура може бути на 10–15 градусів вищою за показники в тіні.
Особливу увагу необхідно приділяти людям похилого віку, немовлятам, вагітним, людям із серцево-судинними, дихальними, нирковими захворюваннями та діабетом. ВООЗ зазначає, що спека може погіршувати перебіг хронічних захворювань і підвищувати ризик теплового виснаження та теплового удару.
Родичам і сусідам рекомендується щодня перевіряти самотніх людей похилого віку, з’ясовувати, чи є у них вода, ліки, зв’язок та можливість перебувати в прохолодному приміщенні. Дітей і тварин не можна залишати в закритому автомобілі навіть на кілька хвилин.
Як підготувати ліки та продукти
Ліки необхідно зберігати відповідно до інструкції. Препарати, що потребують прохолодного зберігання, слід заздалегідь помістити в холодильник або підготувати для них термосумку та охолоджувальні елементи на випадок відключення електроенергії. Самостійно змінювати дозування ліків під час спеки не можна.
Швидкопсувні продукти краще купувати невеликими партіями. Особливої уваги потребують м’ясо, риба, молочні продукти, готові страви та кондитерські вироби з кремом. Не рекомендується купувати продукти на стихійних ринках або вживати їжу, яка довго перебувала без охолодження.
Для приготування їжі краще вибирати ранкові або вечірні години, щоб додатково не нагрівати квартиру і не збільшувати енергоспоживання в період вечірнього піку.
Коли потрібна термінова допомога
Першими ознаками перегріву можуть бути слабкість, головний біль, запаморочення, нудота, сильна спрага, прискорене серцебиття та м’язові судоми.
Сплутаність свідомості, втрата свідомості, дуже висока температура тіла та гаряча шкіра можуть свідчити про тепловий удар. У такому випадку необхідно негайно викликати екстрену медичну допомогу, перенести людину в тінь або прохолодне приміщення, зняти зайвий одяг і почати обережне охолодження вологими рушниками або прохолодною водою.
Тривалість спеки становить не меншу небезпеку, ніж окремі температурні рекорди. Тому підготувати житло, ліки, запас води та режим енергоспоживання краще до початку найспекотнішого періоду 1–5 серпня.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, Національний банк України завершив значну частину переговорів та обговорень з Міжнародним валютним фондом (МВФ) і найближчим часом ухвалить та оприлюднить новий значний пакет валютної лібералізації. Як повідомив голова НБУ Андрій Пишний під час прес-брифінгу в четвер, майбутні послаблення стосуватимуться як фізичних осіб, так і підприємств.
«Ми завершили значну частину переговорів та обговорень із нашими колегами з Міжнародного валютного фонду. Відповідно, буде оприлюднено значний пакет валютної лібералізації, який торкнеться фізичних осіб, у тому числі й підприємств. Те, що стосується українського бізнесу в питанні валютної лібералізації, для Національного банку завжди було в центрі уваги», — зазначив голова регулятора.
Пишний підкреслив, що стимулююча валютна лібералізація залишається одним із ключових пріоритетів Нацбанку ще з 2023 року. За його словами, регулятор підтримує заходи, які мають позитивний ефект і стимулюють економічні процеси відновлення та розвитку країни.
Як повідомлялося, у матеріалах першого перегляду Програми розширеного фінансування EFF, опублікованих на сайті, МВФ зазначає, що валютна лібералізація має залежати від виконання ключових попередніх умов, зокрема глибших валютних ринків, добре закріплених інфляційних очікувань та стійкої фінансової стабільності, при цьому забезпечуючи їх збалансованість з економічними потребами.
Як повідомляє experts.news, нова хвиля спеки охоплює Балкани та значну частину Дунайського басейну. У період з 31 липня по 6 серпня температура в ряді країн регіону сягатиме 35–40 градусів, що посилить посуху та ускладнить ситуацію на Дунаї, де рівень води вже опустився до багаторічних, а подекуди й рекордних мінімумів.
Найвища температура прогнозується в Сербії, Хорватії, Чорногорії, Албанії, Північній Македонії та Угорщині. У Белграді, Нові-Саді, Загребі, Подгориці, Тирані, Скоп’є та Будапешті очікується переважно 37–40 градусів. У Сараєво температура сягне 35–37 градусів.
У Болгарії та Румунії спека спочатку буде менш інтенсивною, проте до 4–5 серпня в Бухаресті очікується до 36–37 градусів. У Молдові температура підвищиться з 30 градусів 30 липня до 37 градусів 4–5 серпня. У районі Одеси та української частини дельти Дунаю очікується 27–32 градуси, але нічна температура на початку серпня може сягати 24 градусів.
У верхній частині басейну ситуація також залишається складною. У Відні 31 липня прогнозується до 39 градусів, а 3–4 серпня — до 38–39 градусів. У Будапешті температура з 31 липня по 5 серпня становитиме переважно 38–40 градусів. Поодинокі грози в Австрії можуть спричинити тимчасове підвищення рівня води, однак тривала спека не дозволить швидко компенсувати накопичений дефіцит опадів.
На Дунаї, Саві та Тисі в Сербії рівні води знаходяться нижче низьких навігаційних відміток. У Хорватії та Сербії міління вже призвело до появи великих піщаних мілин, посадки невеликих суден на мілину та виходу на поверхню старих затонулих кораблів, що становлять додаткову небезпеку для навігації.
Через недостатню глибину баржі та танкери на окремих ділянках використовують лише 30–40 % своєї вантажопідйомності. У липні Сербія отримала по Дунаю лише близько 25 % запланованих обсягів імпортного палива. Виробництво найбільшої сербської ГЕС «Джердап-1» скоротилося приблизно до третини від звичайного рівня.
У Румунії приплив води в Дунай знизився приблизно до 1,65 тис. кубометрів на секунду при середньому липневому показнику близько 4,75 тис. кубометрів. Низький рівень води призвів до зупинки обох енергоблоків АЕС «Чернаводе», яка використовує воду Дунаю для охолодження. В Угорщині обмеження торкнулися АЕС «Пакш».
На болгарсько-румунській ділянці судноплавство звузилося біля островів Белене, Вардим і Батин. Судна змушені чекати дозволу на прохід і скорочувати завантаження. Наприкінці липня на Дунаї також сів на мілину пасажирський теплохід, незважаючи на діючі обмеження щодо осадки.
Аналіз наслідків для десяти країн Дунаю
У Німеччині та Австрії низький стік у верхів’ях означає зменшення обсягу води, що надходить вниз за течією. Короткочасні зливи можуть спричиняти локальні підйоми рівня води, але для стійкого відновлення необхідні тривалі опади в усьому верхньому та середньому басейні.
Для Словаччини та Угорщини основні ризики пов’язані з обмеженням завантаження барж, скороченням річкового туризму, перебоями в постачанні палива та сировини, а також навантаженням на енергетичну інфраструктуру. У Будапешті рівень Дунаю опускався нижче попередніх мінімальних значень, а туристичні рейси на окремих напрямках було призупинено.
Хорватія та Сербія вже відчувають прямий вплив міління на перевезення палива, промислової сировини, сільськогосподарських вантажів та роботу портів. Додаткову небезпеку становлять піщані мілини та затонулі судна, що опинилися ближче до поверхні.
Для Болгарії та Румунії низький рівень води означає скорочення осадки суден, черги на вузьких ділянках, зупинку поромних переправ, зростання витрат на перевезення зерна та ризики для енергетики. Румунія є ключовою ланкою маршруту між українськими дунайськими портами та Констанцією, тому затримки поширюються на весь низодунайський коридор.
Молдова має короткий вихід до Дунаю через порт Джурджулешти. Він розташований на морській ділянці річки й має більшу глибину, ніж багато внутрішніх портів, тому безпосередньо менш вразливий до обміління середньої течії Дунаю. Однак молдавські вантажі залежать від стабільної роботи нижньої ділянки річки, румунських каналів та виходу до Чорного моря. Затримки та зростання фрахту на цьому напрямку можуть підвищити вартість імпорту та експорту країни.
Для України нижня течія Дунаю є особливо важливою через роботу портів Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ. Критично мала глибина вже обмежує нормальне завантаження барж і затримує виконання контрактів. Вартість перевезення з Рені та Ізмаїла до Констанци станом на 20 липня зросла приблизно до 28 доларів за тонну, а окремі судна втрачають 30–60 % вантажопідйомності.
Продовження спеки до 6 серпня посилить випаровування та збереже тиск на водний режим Дунаю. Навіть за умови локальних дощів поліпшення, найімовірніше, буде тимчасовим, оскільки дефіцит води формується у всьому басейні — від Німеччини та Австрії до Румунії, Молдови та України.
Для вантажовідправників найімовірнішими наслідками стануть подальше зменшення завантаження барж, використання більшої кількості суден для перевезення того самого обсягу, зростання фрахтових ставок, затримки поставок палива, зерна та промислової сировини, а також часткове перенаправлення вантажів на залізницю та автомобільний транспорт.
Істотне поліпшення ситуації можливе лише після тривалого періоду дощів в Альпах, Німеччині, Австрії, Словаччині та інших частинах басейну.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки станом на кінець квітня 2026 року. Аналіз підготовлено на основі даних Державної служби статистики України, Національного банку України, Міністерства фінансів, Державної митної служби, Міжнародного валютного фонду, Eurostat, BEA, BLS, NBS, ONS, TurkStat, IBGE та інших офіційних установ. Для показників за квітень використано місячні й квартальні статистичні дані, оприлюднені після завершення звітного періоду.
Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, представив огляд основних тенденцій, які визначали стан української та світової економіки у квітні та на початку травня 2026 року.
Макроекономічні показники України
Станом на кінець квітня українська економіка зберігала макрофінансову керованість, однак інфляційні, валютні та зовнішньоторговельні ризики посилилися. Порівняно з березнем споживча інфляція прискорилася, міжнародні резерви скоротилися третій місяць поспіль, а торговельний дефіцит продовжив розширюватися. Водночас держава забезпечувала фінансування оборони, соціальних виплат і критичних бюджетних потреб, а НБУ утримував контроль над валютним ринком.
За попередньою оцінкою Державної служби статистики, реальний ВВП України у І кварталі 2026 року зменшився на 0,6% порівняно з І кварталом 2025 року. Відносно попереднього кварталу з урахуванням сезонного фактору спад становив 0,7%.
Номінальний ВВП дорівнював 2 047,2 млрд грн. Негативна динаміка пояснювалася дефіцитом електроенергії, руйнуванням інфраструктури, затримками зовнішнього фінансування, слабкою інвестиційною активністю та несприятливими погодними умовами на початку року. Водночас приватне споживання залишалося відносно стійким, а переробна промисловість, торгівля й окремі сектори послуг демонстрували зростання.
Національний банк у квітневому прогнозі погіршив оцінку зростання реального ВВП України у 2026 році до 1,3%. Основними причинами стали подальші руйнування енергетичної та логістичної інфраструктури, більший дефіцит електроенергії, високі ціни на енергоносії та слабші результати першого кварталу. НБУ очікував, що зростання економіки підтримуватимуть споживчий попит, інвестиції у відбудову й оборонно-промисловий комплекс, однак швидкого переходу до стійкого відновлення не прогнозував.
«Підсумки першого кварталу підтвердили, що українська економіка залишається надзвичайно чутливою до енергетичних, воєнних і бюджетних шоків. Позитивний внутрішній попит та адаптивність бізнесу вже не можуть повністю компенсувати втрати від руйнування інфраструктури, дефіциту електроенергії та слабкого експорту. Прогноз зростання на 1,3% означає фактичну стагнацію в розрахунку на одну особу. Тому основним завданням має бути не лише підтримка фінансової стабільності, а й відновлення виробничих потужностей», — зазначив Уракін.
Інфляційна ситуація у квітні погіршилася. Споживча інфляція прискорилася до 8,6% у річному вимірі проти 7,9% у березні. За місяць ціни зросли на 1,4%, а від початку року — на 4,9%. Базова інфляція підвищилася до 7,6% р/р, інфляція послуг — до 13,3%, а зростання вартості пального сягнуло 36,1% р/р.
Головним джерелом інфляційного тиску було подорожчання енергоносіїв і пального, що збільшувало витрати бізнесу на логістику, електроенергію та виробництво. Додатковий вплив мали підвищення заробітних плат, перенесення попереднього послаблення гривні на споживчі ціни, зростання вартості окремих продуктів харчування та транспортних послуг. Швидше дорожчали хліб, крупи, соняшникова олія, риба, ресторанні й побутові послуги.
Квітневий прогноз НБУ передбачав прискорення інфляції до 9,4% наприкінці 2026 року. Повернення до стійкого зниженняочікувалося у 2027 році, коли інфляція мала сповільнитися до 6,5%, а до цільового рівня 5% — у 2028 році.
30 квітня правління Національного банку зберегло облікову ставку на рівні 15% річних. Регулятор пояснив рішення необхідністю підтримувати привабливість гривневих активів, контрольованість інфляційних очікувань і стійкість валютного ринку. Прогноз НБУ передбачав утримання ставки на рівні 15% щонайменше до ІІ кварталу 2027 року. У разі подальшого посилення цінового тиску регулятор допускав застосування додаткових заходів, включно з підвищенням ставки.
«Прискорення інфляції до 8,6% та різке подорожчання пального не залишали Національному банку простору для продовження циклу пом’якшення політики. За нинішніх умов ставка 15% є не стільки інструментом стримування кредитування, скільки механізмом захисту довіри до гривні. Ризик передчасного зниження ставки зараз значно перевищує потенційний короткостроковий ефект для економічної активності», — підкреслив Уракін.
Валютний сектор залишався контрольованим, але потребував значної підтримки регулятора. Станом на 1 травня 2026 року міжнародні резерви України становили $48,215 млрд, скоротившись за квітень на 7,3%. Це було третє поспіль місячне зниження резервів.
У квітні НБУ продав на валютному ринку $3,577 млрд, тоді як надходження на валютні рахунки уряду становили лише $377,9 млн. На обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті було спрямовано $716,6 млн, ще $255,3 млн Україна сплатила МВФ. Частково втрати компенсувала позитивна переоцінка фінансових інструментів на $378 млн. Попри скорочення, резерви забезпечували фінансування 4,9 місяця майбутнього імпорту.
«Скорочення резервів із майже $52 млрд до $48,2 млрд за один місяць є відчутним, але поки не критичним. Значно важливішою є причина: приватний валютний ринок залишається структурно дефіцитним, а міжнародні надходження не завжди збігаються в часі з потребами в інтервенціях і боргових виплатах. Тому стабільність гривні й надалі залежатиме від ритмічності зовнішнього фінансування та здатності України скорочувати торговельний розрив», — вважає Уракін.
За даними Державної митної служби, товарообіг України у січні-квітні 2026 року становив $46,1 млрд. Імпорт досяг $32,2 млрд, а експорт — $13,9 млрд. Таким чином, товарний дефіцит за чотири місяці становив близько $18,3 млрд, а імпорт у 2,3 раза перевищував експорт.
Найбільше товарів Україна імпортувала з Китаю — на $8,7 млрд, Польщі — на $3,1 млрд і Туреччини — на $2,2 млрд. Основними напрямами українського експорту були Польща — $1,5 млрд, Туреччина — $1,2 млрд та Італія — $857 млн.
У структурі імпорту машини, устаткування і транспорт становили $13,3 млрд, паливно-енергетичні товари — $5,3 млрд, продукція хімічної промисловості — $4,6 млрд. Основу експорту формували продовольчі товари на $8,5 млрд, метали та вироби з них на $1,3 млрд, а також машини, устаткування і транспорт на $1,2 млрд.
«Збільшення торговельного дефіциту до $18,3 млрд лише за чотири місяці є одним із головних макроекономічних викликів. Значна частина імпорту об’єктивно необхідна — це енергоносії, обладнання, транспорт і продукція для оборони. Однак експортна база залишається занадто вузькою і сировинною. Без розвитку переробки, машинобудування, оборонної промисловості та експорту послуг Україна й надалі компенсуватиме торговельний дефіцит міжнародною допомогою і резервами», — наголосив Уракін.
Бюджетна ситуація залишалася напруженою, але контрольованою. За січень-квітень до загального фонду державного бюджету надійшло 1,04 трлн грн. Загальна сума касових видатків загального фонду становила 1,35 трлн грн, що на 13,8% більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Безпосередньо у квітні доходи загального фонду становили 302,6 млрд грн, а видатки — 433,1 млрд грн.
Видатки на безпеку й оборону за чотири місяці досягли 854,1 млрд грн, або 63,3% усіх видатків загального фонду. У квітні на ці потреби було спрямовано 283,1 млрд грн. На оплату праці працівників бюджетної сфери з нарахуваннями витрачено 555,5 млрд грн, на соціальне забезпечення — 235 млрд грн, на субсидії й трансферти підприємствам — 205,4 млрд грн, на товари та послуги — 151,4 млрд грн, на обслуговування державного боргу — 103,2 млрд грн.
Міжнародні гранти за січень-квітень становили 228,2 млрд грн, зокрема 55,1 млрд грн було отримано у квітні. Загалом до загального і спеціального фондів державного бюджету за чотири місяці надійшло 1,43 трлн грн, а касові видатки державного бюджету становили 1,7 трлн грн.
«Бюджет зберігає функціональність, але його структура повністю визначається війною. Коли майже дві третини видатків загального фонду спрямовується на оборону і безпеку, можливості фінансувати довгостроковий розвиток залишаються обмеженими. За таких умов особливо важливо, щоб міжнародна допомога покривала цивільні потреби бюджету, а внутрішні ресурси максимально ефективно спрямовувалися на оборону, енергетику та виробниче відновлення», — зазначив Уракін.
Глобальна економіка
Світова економіка станом на кінець квітня 2026 року залишалася стійкою, але геополітичний та інфляційний фон істотно погіршився. Війна на Близькому Сході спричинила підвищення цін на енергоносії, посилила інфляційні очікування та змусила найбільші центральні банки відкласти подальше пом’якшення монетарної політики.
У квітневому World Economic Outlook Міжнародний валютний фонд прогнозував зростання світової економіки на 3,1% у 2026 році та на 3,2% у 2027 році за умови обмеженої тривалості й географії конфлікту. МВФ попереджав, що довша війна, поглиблення геополітичної фрагментації, нові торговельні суперечки та високий державний борг можуть суттєво погіршити перспективи.
Економіка США зберігала позитивну динаміку. За уточненою оцінкою BEA, реальний ВВП у І кварталі 2026 року зріс на 2,1% у перерахунку на річний темп порівняно з попереднім кварталом. Зростання забезпечували інвестиції, експорт, державні та споживчі видатки.
Водночас інфляція у США продовжила прискорюватися. У квітні CPI зріс на 3,8% у річному вимірі після 3,3% у березні. Базова інфляція становила 2,8%, а енергетична — 17,9%. Лише за місяць енергоносії подорожчали на 3,8%, а бензин — на 5,4%.
29 квітня Федеральна резервна система зберегла діапазон ставки федеральних фондів на рівні 3,5–3,75%. ФРС вказала на підвищену інфляцію, зростання глобальних енергетичних цін і високу невизначеність навколо подій на Близькому Сході.
Єврозона демонструвала значно слабшу економічну динаміку. За попередньою оцінкою Eurostat, доступною 30 квітня, ВВП єврозони у І кварталі зріс лише на 0,1% порівняно з попереднім кварталом та на 0,8% у річному вимірі. Це свідчило про фактичну стагнацію економіки регіону.
Річна інфляція в єврозоні у квітні прискорилася до 3,0% проти 2,6% у березні. У Європейському Союзі вона підвищилася до 3,2%. Найбільший внесок у зростання цін зробили послуги, енергоносії та продукти харчування.
Європейський центральний банк 30 квітня зберіг депозитну ставку на рівні 2,0%, ставку основних операцій рефінансування — 2,15%, а ставку граничного кредитування — 2,40%. ЄЦБ наголосив, що ризики підвищення інфляції та погіршення економічного зростання посилилися через енергетичний шок.
У Великій Британії інфляція у квітні, навпаки, сповільнилася до 2,8% у річному вимірі після 3,3% у березні. Базовий CPI знизився до 2,5%, а інфляція послуг — до 3,2%. Водночас моторне пальне суттєво подорожчало через зовнішній енергетичний шок.
Bank of England 30 квітня зберіг базову ставку на рівні 3,75%. Вісім членів Комітету з монетарної політики підтримали це рішення, тоді як один виступив за підвищення ставки до 4%.
«Квітень показав, що глобальний цикл швидкого зниження процентних ставок фактично поставлено на паузу. США зіткнулися з прискоренням інфляції до 3,8%, єврозона — до 3%, а центральні банки знову були змушені зосередитися на енергетичних ризиках. Для України це означає дорожчий глобальний капітал, складніші умови для експорту та додатковий тиск через ціни на пальне», — зазначив Уракін.
Китайська економіка у першому кварталі 2026 року зросла на 5,0% у річному вимірі. Номінальний ВВП досяг 33,419 трлн юанів. Промислове виробництво збільшилося на 6,1%, сектор послуг — на 5,2%, а зовнішня торгівля товарами — на 15%. Водночас інвестиції в нерухомість скоротилися на 11,2%, що свідчило про збереження структурних проблем. У квітні китайський CPI зріс на 1,2% у річному вимірі та на 0,3% за місяць. Середня інфляція за січень-квітень становила 0,9%. Водночас роздрібні продажі у квітні зросли лише на 0,2% р/р, що вказувало на слабкість внутрішнього споживчого попиту.
Індія зберігала найвищі темпи зростання серед великих економік. Після переходу на нову статистичну базу офіційна оцінка зростання реального ВВП у 2025/26 фінансовому році була підвищена до 7,6%, а номінального — до 8,6%. Основними драйверами залишалися сектор послуг, внутрішнє споживання, будівництво та державні інвестиції.
Туреччина у квітні знову зіткнулася з різким посиленням інфляції. Споживчі ціни зросли на 4,18% за місяць і на 32,37% у річному вимірі. Від початку року інфляція становила 14,64%. Показник перевищив березневий рівень 30,87%, що засвідчило нестійкість процесу дезінфляції. Водночас турецький ВВП у 2025 році зріс приблизно на 3,6%, підтвердивши здатність економіки підтримувати ділову активність навіть за високого цінового тиску.
Бразилія демонструвала більш збалансовану динаміку, хоча інфляція також прискорилася. ВВП країни у 2025 році зріс на 2,3%, до 12,7 трлн реалів у поточних цінах. У квітні 2026 року індекс IPCA підвищився на 0,67% за місяць, а річна інфляція досягла 4,39% проти 4,14% у березні. Найбільший внесок зробили продукти харчування, медичні товари й послуги.
«Китай, Індія, Туреччина і Бразилія демонструють чотири різні моделі розвитку. Китай підтримує високі темпи завдяки промисловості й експорту, але все ще має проблеми з внутрішнім попитом і нерухомістю. Індія спирається на демографію, послуги та інвестиції. Туреччина зберігає зростання ціною дуже високої інфляції. Бразилія рухається повільніше, проте намагається утримувати баланс між економічною активністю та ціновою стабільністю. Для України головний висновок полягає в тому, що довгострокове зростання неможливе без власної виробничої, технологічної та експортної основи», — вважає Уракін.
Висновки
Станом на кінець квітня 2026 року Україна зберігала макрофінансову керованість, однак основні показники свідчили про посилення ризиків. Реальний ВВП у І кварталі скоротився на 0,6% р/р, інфляція у квітні прискорилася до 8,6%, базова інфляція — до 7,6%, а облікова ставка залишилася на рівні 15%.
Міжнародні резерви зменшилися до $48,2 млрд, або на 7,3% за місяць. Товарний дефіцит за січень-квітень досяг $18,3 млрд. Доходи загального фонду державного бюджету становили 1,04 трлн грн, тоді як видатки — 1,35 трлн грн. На безпеку й оборону було спрямовано 854,1 млрд грн, або 63,3% усіх видатків загального фонду.
Позитивними чинниками залишалися значний обсяг резервів, контрольована валютна політика, міжнародне фінансування, стійкий споживчий попит, адаптивність бізнесу та розвиток оборонного виробництва. Основними ризиками були продовження війни, руйнування енергетичної інфраструктури, подорожчання пального, дефіцит працівників, слабкість експорту та залежність бюджету від зовнішньої допомоги.
Світова економіка також увійшла у складніший період. МВФ прогнозував глобальне зростання на 3,1% у 2026 році, але попереджав про переважання негативних ризиків. Інфляція у США прискорилася до 3,8%, у єврозоні — до 3,0%, а центральні банки США, єврозони та Великої Британії зберегли ставки без змін. Китай зріс на 5% у першому кварталі, Індія зберігала темпи понад 7%, тоді як Туреччина знову зіткнулася з інфляцією понад 32%.
«Квітень 2026 року показав, що стабілізаційна модель України залишається працездатною, але її фінансовий запас міцності скорочується. Одночасне прискорення інфляції, зниження резервів і розширення торговельного дефіциту є сигналом, що зовнішня допомога не може бути єдиною основою економічної стійкості. Україні необхідно переходити від фінансування поточного виживання до створення нової виробничої моделі. Її основою мають стати енергетична автономність, оборонно-промисловий комплекс, агропереробка, машинобудування, логістика, цифрові технології та експорт продукції з високою доданою вартістю. Лише такий перехід здатний перетворити макрофінансову стабільність із тимчасової подушки безпеки на фундамент довгострокового розвитку», — підсумував Максим Уракін.
