Німеччина передала 5 пікапів та 5 вантажних фургонів для колійників, зв’язківців та енергетиків, задля якомога швидшого відновлення пошкодженої інфраструктури та руху поїздів після російських атак на залізницю – повідомляє Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України у себе в Телеграм.
“Після кожного удару на місце мають якнайшвидше виїхати ремонтні бригади, щоб відновити інфраструктуру та рух поїздів. Для цього потрібні люди, обладнання і, звичайно, транспорт.
Дякуємо залізничникам за роботу 24/7. І дякуємо Німеччині за послідовну підтримку та практичну допомогу. Для нас важливо, що ця підтримка продовжується і посилюється”, – зазначив заступник міністра Володимир Шемаєв.
Техніку передав Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччини в Україні Борис Руґе.
Як повідомляє Еxperts.news, обсяг зовнішньої торгівлі товарами Китаю у 2025 році сягнув 45,47 трлн юанів, збільшившись на 3,8% порівняно з попереднім роком, повідомив посол КНР в Україні Ма Шенкунь.
«У 2025 році загальний обсяг імпорту та експорту товарів Китаю сягнув 45,47 трлн юанів, збільшившись на 3,8% у річному вимірі. Обсяг імпорту склав рекордні 18,48 трлн юанів», — написав дипломат у своїй колонці на сайті агентства «Інтерфакс-Україна».
За його словами, Китай 17-й рік поспіль залишається другим за величиною імпортним ринком світу і є головним торговельним партнером для понад 160 країн і регіонів.
Посол також повідомив, що у 2025 році імпорт Китаю з найменш розвинених країн збільшився на 9%, тоді як поставки з Азії зросли на 3,9%, з Латинської Америки — на 4,9%, з Африки — на 6%.
Ма Шенкунь відзначив зростання високотехнологічного сегмента китайського експорту. За наведеними ним даними, експорт високотехнологічної продукції у 2025 році досяг 5,25 трлн юанів, збільшившись на 13,2%.
Зокрема, сукупний експорт електромобілів, фотоелектричної продукції та літієвих акумуляторів, які в Китаї називають «новою трійкою» експортних товарів, зріс на 27,1%.
Як повідомлялося, Китай залишається найбільшим торговельним партнером України. Згідно з дослідженням інформаційно-аналітичного центру Experts Club, за підсумками першого півріччя 2026 року товарообіг України з Китаєм сягнув $14,68 млрд, у тому числі імпорт китайських товарів — $13,9 млрд, експорт українських товарів до Китаю — $778,4 млн. На Китай припало 21,9% сукупного товарообігу України з її 50 найбільшими торговельними партнерами.
За найсвіжішими даними Державної митної служби України, у січні-серпні 2026 року Китай зберіг перше місце серед постачальників товарів до України: імпорт перевищив $19,6 млрд. Загальний імпорт України за цей період становив майже $66,3 млрд, експорт — понад $26,6 млрд.
У опублікованому 18 вересня спільному дослідженні Experts Club та Active Group також зазначалося, що Китай залишається найбільшим торговельним партнером України, однак український експорт на китайський ринок суттєво поступається імпорту з КНР.
Прямі нефінансові інвестиції китайських компаній у країни, що беруть участь в ініціативі «Один пояс, один шлях», у 2025 році сягнули 39,67 млрд доларів, що на 17,6% більше, ніж у попередньому році, повідомив посол Китаю в Україні Ма Шенкунь.
«Завдяки прямим інвестиціям, підрядному виконанню проєктів та фінансуванню розвитку Китай сприяв покращенню місцевої інфраструктури, модернізації промисловості та підвищенню добробуту населення», — написав дипломат у колонці на сайті агентства «Інтерфакс-Україна».
За наведеними ним даними, інвестиції Китаю в Африку у 2025 році зросли на 41%.
Китайські компанії створили закордонні зони торговельно-економічного співробітництва в 46 країнах, загальний обсяг вкладень у які наблизився до $80 млрд.
Як один із прикладів промислової кооперації Ма Шенкунь навів проєкт китайського виробника акумуляторів CATL в Індонезії. Він передбачає створення повного виробничого циклу тягових батарей — від видобутку та переробки нікелю й випуску акумуляторних матеріалів до виробництва та переробки готових батарей.
Загальний обсяг прямих нефінансових закордонних інвестицій Китаю у 2025 році, згідно з даними, наведеними послом, сягнув $145,66 млрд.
Ма Шенкунь також посилався на оцінки Світового банку, згідно з якими повна реалізація транспортних проєктів у рамках ініціативи «Один пояс, один шлях» потенційно здатна скоротити час перевезень відповідними коридорами до 12% та збільшити торгівлю країн, розташованих уздовж них, на 2,8–9,7%.
Як повідомлялося, Китай є найбільшим торговельним партнером України. За розрахунками інформаційно-аналітичного центру Experts Club, товарообіг двох країн у першому півріччі 2026 року становив $14,68 млрд. При цьому Україна імпортувала китайських товарів на $13,9 млрд та експортувала до Китаю на $778,4 млн, внаслідок чого від’ємне сальдо сягнуло $13,12 млрд.
Китай забезпечив 21,9 % товарообігу України з її 50 найбільшими партнерами та 29,4 % імпорту з цієї групи країн. На китайський напрямок припало близько 47,3 % сукупного торговельного дефіциту України з ТОП-50 партнерами.
За даними Державної митної служби, за січень-серпень 2026 року імпорт товарів з Китаю в Україну вже перевищив $19,6 млрд, що зберігає за КНР перше місце серед країн-постачальників на український ринок.
Детальніше роль Китаю у зовнішній торгівлі України проаналізовано в дослідженні Experts Club та Active Group, опублікованому 18 вересня 2026 року.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, економіка України за підсумками першого півріччя 2026 року продемонструвала перші ознаки виходу зі спаду, однак високий дефіцит зовнішньої торгівлі, інфляційний тиск і залежність державних фінансів від міжнародної допомоги залишаються ключовими макроекономічними ризиками, йдеться в черговому випуску «Економічного моніторингу».
Як зазначає засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін, після падіння реального ВВП на 0,6% у річному вимірі в першому кварталі у квітні-червні економіка повернулася до зростання.
У другому кварталі реальний ВВП України збільшився на 0,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року та на 0,3% порівняно з попереднім кварталом. Водночас прогноз Національного банку передбачав зростання української економіки лише на 1,3% за підсумками всього 2026 року.
«Позитивними чинниками за підсумками першого півріччя стали відновлення хоча б мінімального зростання ВВП, повернення міжнародних резервів вище $50 млрд, контрольованість валютного ринку, ритмічніше міжнародне фінансування та адаптивність українського бізнесу. Основними ризиками залишаються війна, стан енергетики, високі виробничі витрати, дефіцит трудових ресурсів, слабкість товарного експорту та дедалі більший торговельний дисбаланс. Україна має значний запас зовнішньої ліквідності, але він не може замінити внутрішнє економічне зростання», – зазначив Уракін.
Споживча інфляція у червні сповільнилася до 7,2%, тоді як базова інфляція прискорилася до 8,1%. Облікова ставка НБУ залишалася на рівні 15%.
Водночас міжнародні резерви України після чотирьох місяців скорочення у червні збільшилися на 12,1% – до $51,27 млрд. Валютні інтервенції НБУ при цьому залишалися значними.
Одним із головних структурних ризиків української економіки залишається зовнішня торгівля. За січень-червень 2026 року товарний імпорт становив близько $49,3 млрд, тоді як експорт – приблизно $21 млрд. Таким чином, товарний дефіцит досяг близько $28,3 млрд.
Значне навантаження зберігається і на державні фінанси. Доходи загального фонду державного бюджету за перше півріччя становили майже 1,9 трлн грн, видатки – близько 2,23 трлн грн.
На сектор безпеки та оборони було спрямовано близько 1,4 трлн грн, або приблизно 63% усіх видатків загального фонду. Обсяг міжнародних грантів становив 569,6 млрд грн.
На думку Уракіна, одним із головних завдань економічної політики має стати перетворення значного імпорту обладнання, міжнародного фінансування та оборонних витрат на основу для створення нових виробничих потужностей усередині країни.
«Наступний етап економічної політики має полягати не лише у підтриманні фінансової стабільності, а у перетворенні імпортованого обладнання, міжнародних коштів та оборонних видатків на нові виробничі активи. Основою довгострокового розвитку мають стати енергетична автономність, оборонно-промисловий комплекс, агропереробка, машинобудування, локалізація виробництва, логістика, цифрові технології та експорт продукції з високою доданою вартістю», – вважає засновник Experts Club.
При цьому перше півріччя показало значні відмінності між найбільшими світовими економіками та ринками, що розвиваються.
Китайська економіка за перші шість місяців 2026 року зросла на 4,7%, тоді як Індія у квітні-червні демонструвала темпи зростання близько 7,8%.
Туреччина продовжувала поєднувати економічне зростання з надзвичайно високою інфляцією. У другому кварталі її ВВП збільшився на 2,3% у річному вимірі та на 1,1% порівняно з попереднім кварталом, тоді як річна інфляція в червні залишалася поблизу 32%.
Бразилія демонструвала більш помірну динаміку: її ВВП у другому кварталі збільшився на 2% у річному вимірі та на 0,5% порівняно з попереднім кварталом. За перше півріччя економіка країни зросла на 1,9%, а річна інфляція в червні сповільнилася до 4,64%.
«Ключові країни, що розвиваються, завершили перше півріччя з дуже різною структурою зростання. Китай зріс на 4,7%, але його другий квартал був слабшим за перший, а внутрішнє споживання суттєво відстає від промисловості й експорту. Індія продовжує зростати майже на 8%, спираючись на масштаб внутрішнього ринку та інвестиції. Туреччина залишається прикладом того, як інфляція понад 30% обмежує якість економічного зростання, тоді як Бразилія демонструє більш помірну динаміку з поступовим контролем інфляції. Для України головний висновок незмінний: довгострокове зростання потребує власної промислової, технологічної та експортної бази», – підкреслив Уракін.
За його оцінкою, перше півріччя підтвердило працездатність української моделі макрофінансової стабілізації, однак одночасно продемонструвало її обмеження.
«Повернення ВВП до слабкого зростання та відновлення резервів є позитивними сигналами, однак дефіцит товарної торгівлі у $28,3 млрд, високий базовий інфляційний тиск і залежність бюджету від зовнішнього фінансування показують межі цієї моделі. Лише розвиток власної виробничої та експортної бази дозволить Україні перейти від економіки воєнної стабілізації до моделі стійкого післявоєнного зростання», – підсумував Максим Уракін.
«Економічний моніторинг» – щомісячний аналітично-статистичний продукт, керівником проєкту якого є кандидат економічних наук Максим Уракін. Моніторинг аналізує основні макроекономічні показники України та провідних економік світу, динаміку ВВП, інфляції, державних фінансів, міжнародних резервів, зовнішньої торгівлі та ключові ризики економічного розвитку.
Українське агентство із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest та Агентство з сприяння експорту та інвестицій Азербайджану (AZPROMO) підписали меморандум про взаєморозуміння, спрямований на розширення інвестиційного співробітництва між двома країнами, про це повідомляє посольство України в Азербайджані.
Документ було підписано в Баку в рамках II Azerbaijan International Investment Forum виконавчим директором AZPROMO Юсіфом Абдуллаєвим та виконавчим директором UkraineInvest Мариною Хлистун, повідомляє посольство України в Азербайджані.
Сторони мають намір розвивати прямі контакти між бізнесом двох країн та створювати умови для реалізації спільних інвестиційних проєктів.
Україна, зокрема, зацікавлена у залученні азербайджанського капіталу до проєктів відновлення країни. Серед потенційних напрямків співпраці називаються інфраструктура, енергетика, транспорт і логістика, аграрний сектор, промисловість і технології.
Посол України в Азербайджані Юрій Гусєв відзначив роботу керівництва та команд AZPROMO й UkraineInvest щодо втілення стратегічного партнерства двох країн у конкретні спільні інвестиційні проєкти.
Підписання меморандуму підтвердило й AZPROMO. За даними азербайджанського агентства, документ між AZPROMO та UkraineInvest увійшов до пакету з 11 угод, підписаних під час міжнародного інвестиційного форуму.
Загалом угоди, укладені в рамках форуму, охоплюють будівництво та девелопмент, цифрову економіку, відновлювану енергетику, промисловість, сільське господарство, фармацевтику, фінанси, водне господарство, спорт та просування інвестицій.
II Azerbaijan International Investment Forum відбувся в Баку 25–26 вересня 2026 року під патронатом президента Азербайджану Ільхама Алієва. Організаторами виступили Міністерство економіки Азербайджану та AZPROMO у рамках стратегічного партнерства з The European House – Ambrosetti.
UkraineInvest є державним органом із залучення та підтримки інвестицій. Організація супроводжує іноземних та українських інвесторів, надає консультаційну, аналітичну та інформаційну підтримку та бере участь у просуванні інвестиційних проєктів України на міжнародних ринках.
UKRAINEINVEST, АЗЕРБАЙДЖАН, ВІДНОВЛЕННЯ, ІНВЕСТИЦІЇ, УКРАЇНА
Міністерство оборони України оцінює зростання витрат на оборону у 2027 році до $175 млрд зі $155 млрд у 2026 році, в урядовому проєкті державного бюджету поки закладено $100 млрд, повідомив перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев у бюджетній дискусії, організованій Центром економічної стратегії того тижня.
“Потреба $70 млрд є. І тут різні інструменти мають включатися, зокрема співпраці з міжнародними партнерами, щоб не просто фінансування залучати, а й різними інструментами, які працювали протягом 4 років: “Рамштайн”, PURL і всі інші механізми, які пов’язані з залученням безпосереднього озброєння”, – зазначив перший заступник міністра.
Він наголосив, що під час планування видатків на оборону у проєкті держбюджету-2027 Мінфін суттєво змінив підходи порівняно із попередніми роками, коли на самому початку вони закладалися нижче від потреб.
“Зараз ми ситуацію змінили і збільшили ресурс на сектор оборони вже безпосередньо зараз: збільшено ресурс на 518 млрд грн – тобто це від 4,4 трлн до 4,9 трлн грн наступного року”, – сказав Єрмоличев.
Перший заступник міністр пояснив, що у державному бюджеті-2026 наразі не відображено додаткові 300 млрд грн на виплату грошового забезпечення, яке підвищили з 1 липня, та пов’язані із обороною соціальні виплати, які будуть профінансовані за рахунок внутрішні джерел, але в збільшених на 518 млрд грн оборонних видатках проєкту держбюджету-2027 на 2027 рік ці 300 млрд грн вже закладено.
Водночас він уточнив, що розрахунки здійснено без урахування фактору збільшення чисельності військових, який складно спрогнозувати.
“Тому ми надіємося, що на початок року ми вийдемо більш-менш стабільно. Плюс ми збільшили ресурс на Резервний фонд під Міністерством фінансів: в цей рік ми входили по загальному фонду близько 140 млрд грн, то на наступний рік ми вже заклали по загальному фонду 200 млрд грн”, – підсумував Єрмоличев.
Як повідомлялося, дефіцит фінансування на заявлену Міноборони потребу у $155 млрд на війну 2026 рік до останнього часу оцінювався у $27 млрд, але прем’єр-міністр Сергій Корецький та Мінфін заявили, що $7 млрд або біля 300 млрд грн з цієї суми знайдено за рахунок внутрішніх ресурсів, зокрема Резервного фонду Мінфіну.
Щодо наступного року, то, за даними агентства “Інтерфакс-Україна“, з $70-75 млрд витрат на війну, які не покриті держбюджетом, щодо $20 млрд є бачення джерел фінансування, тоді як решта ще потребує пошуку.
