Міністр закордонних справ Сербії Марко Джурич заявив, що Белград сподівається підтвердити участь України у спеціалізованій виставці Expo 2027, яка відбудеться в сербській столиці з 15 травня по 15 серпня 2027 року, повідомляє телеграм-канал “Сербський економіст“.
Про це Джурич написав у X після зустрічі з послом України в Сербії Олександром Литвиненком. За словами глави МЗС Сербії, сторони обговорили подальшу активізацію політичного діалогу, підтримку двосторонніх політичних консультацій та покращення торговельного співробітництва між двома країнами.
Він також подякував Україні за принципову позицію у питанні поваги до територіальної цілісності та суверенітету Республіки Сербія.
«Оскільки Сербія та Україна традиційно підтримують дуже якісні відносини, ми сподіваємося підтвердити участь української сторони у майбутній спеціалізованій виставці EXPO 2027», – підкреслив глава МЗС Сербії.
Для Белграда можлива участь України в Expo 2027 має не тільки дипломатичне, а й економічне значення. Сербія намагається використовувати виставку як інструмент розширення торговельних, інвестиційних та логістичних зв’язків, а також як майданчик для просування країни в якості регіонального хабу Західних Балкан.
Для України участь у Expo 2027 могла б стати можливістю представити в Сербії не тільки національний павільйон, а й бізнес-програму, пов’язану з відновленням, агропромисловим комплексом, енергетикою, IT, будівельними матеріалами, логістикою та промисловою кооперацією.
Expo 2027 Belgrade пройде під темою «Play for Humanity: Sport and Music for All». Це буде перша спеціалізована виставка Expo, яку прийматимуть Сербія та регіон колишньої Югославії. За даними Міжнародного бюро виставок, майданчик у Белграді має прийняти понад 130 країн, понад 6 млн відвідувачів і понад 8 тис. заходів протягом 93-денної програми.
За даними офіційного сайту Expo 2027, на даний момент участь формально підтвердили 137 країн. Серед них зазначені Японія, Південна Корея, Китай, Туреччина, Угорщина, Австрія, Швейцарія, Словаччина, Азербайджан, Еквадор, Монако, а також низка країн Африки, Азії, Океанії та Латинської Америки. У березні 2026 року в Белграді також відбулася друга міжнародна зустріч учасників Expo 2027, у якій, за даними уряду Сербії, взяли участь представники 138 країн.
Особливість белградської Expo полягає в тому, що вона має стати не універсальною всесвітньою виставкою, а спеціалізованою Expo, тобто більш сфокусованою міжнародною подією з обмеженою темою та терміном проведення. Для Сербії це найбільший іміджевий та інфраструктурний проєкт десятиліття: він пов’язаний із будівництвом нового виставкового комплексу в Сурчині, розвитком транспортної інфраструктури, готельного сектору, міської економіки та міжнародного позиціонування Белграда.
Словаччина відкрила пункти пропуску на кордоні з Україною, які раніше були закриті через масовану повітряну атаку на прикордонні області, повідомляє DennikN.
«Прикордонні переходи з Україною знову відкриті в обох напрямках, за даними поліції, ситуація поки що спокійна», — йдеться в повідомленні.
Процес оформлення на прикордонних переходах було відновлено о 17:47 за київським часом. За даними поліції, вони були тимчасово закриті з боку України.
Як повідомлялося, словацька сторона в середу закрила всі контрольно-пропускні пункти на кордоні з Україною, повідомляє фінансове управління Словаччини.
У середу словацька сторона закрила всі контрольно-пропускні пункти на кордоні з Україною, повідомляє фінансове управління Словаччини.
«З міркувань безпеки всі КПП на кордоні з Україною закриті з сьогоднішнього дня з 15:00 (16:00 за київським часом) до подальшого повідомлення», – йдеться в повідомленні.
Президент Української видавничої асоціації (УВА) Артем Біденко заявляє, що майже третину книжкового ринку становлять піратські видання, і більша їх частина продається через маркетплейси та сайти.
“Коли українська книга піратствується в день виходу, легальні видавці фізично не можуть купити права на офіційний переклад – правовласник бачить, що ринок залитий контрафактом, і відмовляє. Так у нас системно вбивається легальний переклад. Так автори не отримують роялті. Так перекладачі не отримують гонорари. Так держава не отримує податки. І так читач отримує машинний переклад «на туалетному папері» замість літератури. За нашими підрахунками, майже третина ринку — це нелегальний контент», — написав Біденко у мережі Facebook.
За його словами, більша частина нелегальних видань продається через маркетплейси та сайти, які легко знайти в пошуковій системі.
“І саме Google на сьогоднішній день є основним спонсором піратства в Україні, як не парадоксально. Тому що схема ідеально продумана саме під те, щоб обходити локальні блокування. СБУ блокує домен – пірати реєструють новий за добу. Держкомтелерадіо блокує цей – з’являється наступний. На рівні українського провайдера це нескінченна гра в кота й мишу. Але всі ці магазини живуть у Google – через індексацію, через Google Shopping, через рекламу, через відгуки на Google Maps», – зазначив Біденко.
На його думку, якщо Google почне прислухатися до офіційних запитів Держкомтелерадіо та СБУ і деіндексувати домени з підтвердженим піратством – мережам стане технічно нецікаво відкривати черговий сайт, тому що без видачі в пошуковику їх просто ніхто не знайде.
«Це робочий механізм. Він уже застосовується для DMCA у США, для безпеки дітей, для санкційних списків. Сьогодні індустрія спільно з Міністерством культури та Міністерством освіти і науки звернулася до Google Україна з проханням реалізувати механізм блокування нелегального контенту», – розповів президент УІА.
У секції «Середньо-та довгостроковий ринок» УЕБ тривала торгівля ресурсом травня та червня 2026 року. Загалом позиції на продаж чи купівлю природного газу формували 8 компаній: ВК Укрнафтобуріння, Оператор ГТС України, Укртрансінвест тощо. Протягом тижня у секції продано 2600 тис. куб. м природного газу. Успішними були позиції Оператора ГТС України. Крім того, теплогенеруючі підприємства, а саме: Черкаситеплокомуненерго та Концерн «Міські теплові мережі», вперше придбали природний газ на біржі для генерації електроенергії. Ціни реалізації перебували в діапазоні 22050-22700 грн./тис. куб. м без ПДВ з тенденцією на зниження.
На короткостроковому ринку природного газу УЕБ учасники формували заявки на внутрішньодобовому ринку та ринку «на добу наперед». Загалом було укладено 39 угод загальним обсягом 2227 тис. куб. м.
Минулого тижня європейські ціни на газ постраждали від суперечливих новин з Близького Сходу, при цьому на деяких ринках газові контракти М+1 зазнавали значних коливань – досягли 3-тижневих максимумів та 2-тижневих мінімумів протягом кількох днів поспіль. Геополітичні потрясіння, невизначеність поставок на зиму і зростаючий структурний попит означають, що обставини можуть швидко змінитися.
В четвер ціни на газ значно знизилися для більшості контрактів на 2026 рік, через новини про можливу угоду між США та Іраном щодо завершення конфлікту та забезпечення вільного руху морських перевезень через Ормузьку протоку: після успішного проходження танкера для перевезення СПГ «Мубараз» під ліберійським прапором, протокою, схоже, пройшли і інші завантажені танкери для перевезення СПГ.
Зранку п’ятниці ціни на газ DA продовжили цю тенденцію. Це зниження відповідає настроям щодо коментарів різних новинних агентів, які підтверджують готовність Ірану до переговорів щодо його ядерної програми, що є головною причиною розбіжностей між сторонами, що збільшує ймовірність завершення конфлікту. Ця термінова новина була частково компенсована зменшенням потоків з Осеберга в Норвегії за два дні до запланованого початку періоду технічного обслуговування, що посилило газову систему на 9 травня.
Короткострокові ціни продемонстрували, що швидко можуть реагувати на погодні умови і системний дисбаланс. Навіть поза пікових зимових періодів волатильність залишається характерною рисою ринку. Холодніший травневий прогноз стимулює додатковий попит, у той час як вироблення вітрової енергії в Європі працює нижче середнього рівня. Зниження вироблення відновлюваної енергії призводить до посилення енергосистеми та змушує до більшої залежності від газових електростанцій.
Хедж-фонди збільшили свої чисті довгі позиції на європейському газовому ринку, згідно з останнім звітом трейдерів про зобов’язання. За незначних змін у коротких позиціях, фонди додали ще 26 ТВт·год довгих позицій, довівши загальну чисту довгу позицію до 288 ТВт·год.
Заповненість газових сховищ ЄС становить 34%, але закачка газу йде швидкими темпами – приблизно на 10% в місяць. Це заспокоїло ринок у короткостроковій перспективі та допомогло зміцнити ціни, незважаючи на більш широкі ризики.
Імпорт природного газу з європейського напрямку знаходився на рівні 0,11 (+0,3) млн куб. м на добу. Імпорт був присутній з Польщі та Угорщини. Експорт з митного складу був відсутнім. В сховищах України знаходилось 10,33 (+1,48%) млрд куб. м природного газу. Відбір з ПСГ був відсутнім, натомість спостерігалося закачування – близько 31 млн куб. м на добу.
Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі протягом січня-березня 2026 року скоротилася на 1 процентний пункт – до 12,92%, свідчать дані Національного банку України (НБУ).
«Факторами зменшення частки NPL у січні-березні 2026 року стали як збільшення обсягу нових кредитів кращої якості, так і врегулювання непрацюючих боргів», – зазначив Нацбанк у прес-релізі на сайті.
Валовий кредитний портфель банківської системи за перший квартал 2026 року зріс на 75,84 млрд грн – до 1 трлн 435,58 млрд грн, у тому числі в березні – на 3,66 млрд грн.
Динаміка валового обсягу непрацюючих кредитів протягом кварталу була нерівномірною: після зростання в січні показник у лютому-березні знижувався, а березневе скорочення на 5,55 млрд грн забезпечило основну частину квартального зменшення на 3,82 млрд грн – до 185,49 млрд грн.
Скорочення частки NPL у 1 кварталі року зафіксовано в усіх групах банків: у банків із держчасткою (без ПриватБанку) – з 25,07% до 23,86%, у ПриватБанку – з 8,45% до 7,74%, у фінустановах з іноземним капіталом – з 6,46% до 6,17% та у приватних українських банках – з 8,37% до 7,75%.
Якщо брати в абсолютному вимірі, NPL на 1 квітня збільшилися в ПриватБанку – на 592,0 млн грн, до 19,41 млрд грн, і в банках з іноземним капіталом – на 196,43 млн грн, до 18,76 млрд грн.
Першу п’ятірку банків за обсягом NPL сформували держбанки: Ощадбанк з 44,78 млрд грн (показник на початок року – 43,83 млрд грн), Укрексімбанк – 25,52 млрд грн (33,19 млрд грн), Сенс Банк – 23,92 млрд грн (22,46 млрд грн), Укргазбанк – 21,87 млрд грн (21,79 млрд грн) та ПриватБанк – 19,41 млрд грн (18,82 млрд грн).
До першої десятки також увійшли Райффайзен Банк з 8,17 млрд грн (8,05 млрд грн), ПУМБ – 5,04 млрд грн (4,94 млрд грн), ТАСкомбанк – 4,06 млрд грн (4,08 млрд грн), ОТП Банк – 3,71 млрд грн (3,19 млрд грн) та Ідея Банк – 3,52 млрд грн (3,17 млрд грн).
При цьому найвищу частку NPL серед банків з найбільшим кредитним портфелем мав Альянс Банк – 39,9% (49,6%), другим став Сенс Банк з 29,8% (28,5%), а трійку замикав Ідея Банк з 28,8% (28,6%).
Місця з четвертого по шосте посіли держбанки: Ощадбанк – 26,4% (26,5%), Укрексімбанк – 20,8% (25,3%) та Укргазбанк – 19,3% (20,1%).
До першої десятки також увійшли ТАСкомбанк з 16,3% (16,6%), МТБ Банк – 11,6% (9,9%), А-Банк – 10,9% (12,0%) та Радабанк – 10,6% (12,3%).
Центробанк зазначив, що в корпоративному секторі частка непрацюючих кредитів за перший квартал скоротилася з 16,99% до 15,73%, а в роздрібному – з 10,78% до 10,32%.
Як повідомлялося, тенденція до зменшення частки NPL триває з початку 2023 року, коли вони збільшилися до 38,1%. До повномасштабного вторгнення Росії проблемна заборгованість в українських банках скорочувалася з 2018 року: з 55% до 27% станом на 1 березня 2022 року.
У грудні 2025 року частка NPL різко знизилася – з 23,9% до 13,9% – після того, як ПриватБанк припинив визнавати близько 140 млрд грн старих гривневих активів непрацюючими.
