Українські ветерани й ветеранки здобули призові місця на Чемпіонаті світу із середньовічного бою 2026 року у Данії, повідомляє Міністерство у справах ветеранів.
“З 23 по 26 липня 2026 року в замку Спьоттруп (Spøttrup Castle) у Данії відбувся Medieval Combat World Championships 2026 – один із найбільших міжнародних турнірів із середньовічного бою, який щороку збирає спортсменів із десятків країн світу… Україну на змаганнях представляла Національна збірна України із середньовічного бою, до складу якої увійшли ветерани й ветеранки та діючі військовослужбовці. Вони вже довели свою відданість Україні, захищаючи її зі зброєю в руках, а тепер гідно представляють нашу державу на міжнародній спортивній арені”, – йдеться в повідомленні міністерства.
Зокрема, українські ветерани здобули одне перше місце, 6 – других місць і 4 третіх місця у різноманітних змаганнях.
Зазначається, що участь української ветеранської збірної в Medieval Combat World Championships 2026 – це не лише спортивне представництво держави, а й яскраве свідчення незламності українських ветеранів і ветеранок, їхньої сили духу та прагнення до нових перемог.
Середньовічний бій – це сучасний міжнародний повноконтактний вид спорту, у якому учасники змагаються в історично відтворених обладунках із використанням безпечних реплік середньовічної зброї. Чемпіонат світу включає як індивідуальні, так і командні дисципліни.
Чоловіча збірна України з фехтування на шпагах здобула срібні медалі чемпіонату світу-2026, що проходить у Гонконзі.
У складі команди виступали Роман Свічкар, Нікіта Кошман, Євген Макієнко та Михайло Краснюк. Це друга медаль України на нинішньому чемпіонаті світу та шостий в історії випадок, коли українські шпажисти підіймалися на п’єдестал світової першості в командних змаганнях.
На шляху до фіналу українці перемогли збірні Швеції (45:35), Польщі (41:40), Швейцарії (39:37) та Ізраїлю (45:44). У фінальному поєдинку команда України поступилася збірній Казахстану з рахунком 40:45.
Для Романа Свічкаря це третя медаль чемпіонатів світу в кар’єрі, для Нікіти Кошмана – друга, тоді як Євген Макієнко та Михайло Краснюк уперше стали призерами світової першості.
Востаннє чоловіча збірна України зі шпаги здобувала медаль чемпіонату світу у 2019 році, коли також виборола срібло.
Станом на червень 2026 року в Україні близько 3,9 млн осіб залишаються внутрішньо переміщеними, йдеться у звіті Міжнародної організації з міграції (МОМ).
«Хоча з 2023 року частка внутрішньо переміщених осіб тримається на рівні близько 12 % населення, звіт показує, що чим довше триває переміщення, тим складніше сім’ям задовольняти базові потреби. Майже сім із десяти внутрішньо переміщених осіб перебувають далеко від дому вже понад два роки. Це свідчить про дедалі затяжніший характер переміщень в Україні», — йдеться у звіті.
Водночас люди, як і раніше, змушені залишати свої домівки: лише у січні–червні цього року близько 132 000 осіб були змушені виїхати.
«Стабільні показники переміщення не слід сприймати як ознаку стабільних умов життя. Багато переміщених сімей вичерпують заощадження, скорочують необхідні витрати, зокрема на медичні послуги, та переїжджають у менш пристосоване житло, намагаючись задовольнити базові потреби. Довгострокова підтримка, як і раніше, необхідна, щоб допомогти людям відновити стабільність і приймати усвідомлені та добровільні рішення щодо свого майбутнього», — зазначив заступник голови Представництва МОМ в Україні Деян Кесерович.
Згідно з даними звіту, 87 % переміщених сімей були змушені вдатися щонайменше до одного вимушеного заходу, щоб впоратися з ситуацією. Найчастіше люди витрачали заощадження (75 %), рідше користувалися комунальними послугами (59 %) та скорочували витрати на медичні потреби (53 %). Кожне п’яте домогосподарство також повідомило про переїзд до житла нижчої якості, а 17% — про прострочення орендних платежів.
Безпека залишається головним критерієм у рішеннях людей щодо майбутнього: 82% внутрішньо переміщених осіб зазначили, що хотіли б повернутися додому лише після припинення бойових дій. Водночас дедалі більше людей розглядають можливість інтегруватися в громади, де вони живуть зараз: частка тих, хто зацікавлений у місцевій інтеграції, зросла з 51% у березні до 58% у червні 2026 року. Це підкреслює необхідність надавати підтримку переміщеним сім’ям там, де вони перебувають, і водночас відстежувати ризики передчасного або небезпечного повернення.
Близько 2,15 млн осіб, або 56% усіх внутрішньо переміщених осіб в Україні, походять з територій, які на момент опитування були повністю або частково окуповані. Вони частіше стикаються з тривалим переміщенням, значними труднощами та більш обмеженими можливостями для повернення.
«Висновки звіту показують, чому однієї лише невідкладної допомоги недостатньо. Люди потребують довгострокової підтримки у сфері житла, засобів до існування, доступу до медичних послуг, захисту та інших основних послуг. Це допоможе їм приймати усвідомлені та добровільні рішення — інтегруватися там, де вони живуть зараз, переїхати в інше місце або безпечно повернутися додому, коли це дозволять умови», — підкреслили в МОМ.
Звіт базується на останньому опитуванні населення України, проведеному МОМ з 23 квітня по 30 червня 2026 року за підтримки Гуманітарного фонду для України, Європейського Союзу та урядів Канади й Швеції.
ВПО, Міграція, МОМ, переміщення, УКРАЇНА
Як повідомляє experts.news, станом на 1 червня 2026 року в Україні утримувалося 1 млн 786,9 тис. голів великої рогатої худоби, зокрема 941,2 тис. корів, повідомила Асоціація виробників молока 26 червня з посиланням на попередні дані Державної служби статистики.
Порівняно з 1 червня 2025 року поголів’я ВРХ скоротилося на 383 тис. голів, або на 18%, а кількість корів – на 208 тис., також на 18%. За місяць загальне поголів’я ВРХ дещо збільшилося – на 2,1 тис. голів, тоді як кількість корів зменшилася на 3,3 тис.
Близько 53% поголів’я утримують сільськогосподарські підприємства, решту 47% – господарства населення.
У промисловому секторі на початок червня було 951,2 тис. голів ВРХ, зокрема 391,9 тис. корів. За рік підприємства збільшили поголів’я ВРХ на 4%, а кількість корів – на 3%.
Водночас у господарствах населення залишалося 835,7 тис. голів ВРХ, з яких 549,3 тис. становили корови. За рік приватний сектор втратив 33% поголів’я ВРХ і 28% корів. Саме скорочення утримання худоби домогосподарствами залишається головною причиною загального падіння показників у країні.
Зростання кількості корів у сільськогосподарських підприємствах зафіксовано в 11 областях. Найбільше поголів’я збільшилося у Рівненській області – на 29%, Львівській – на 22%, Харківській – на 13%, Тернопільській – на 11% та Хмельницькій – на 9%. У Київській області кількість корів у промисловому секторі зросла на 3%.
Найбільше поголів’я ВРХ у господарствах усіх категорій утримували Полтавська область – 168 тис. голів, Вінницька – 160 тис., Хмельницька – 143,4 тис., Одеська – 131,6 тис., Чернігівська – 126,1 тис., Черкаська – 125,4 тис. та Київська – 105,7 тис. голів. На ці сім регіонів припадало близько 54% загального поголів’я країни.
Асоціація виробників молока пов’язує скорочення поголів’я з низькою закупівельною ціною молока, подорожчанням кормів, пального та добрив, недостатньою модернізацією ферм і наслідками бойових дій. Підприємства у прифронтових регіонах також змушені перевозити худобу до центральних та західних областей.
За оцінкою асоціації, близько 850 із 1,375 тис. українських молочних ферм потребують реконструкції для відповідності європейським стандартам утримання тварин. Орієнтовна потреба в інвестиціях оцінюється приблизно у EUR219 млн.
На початку 1991 року в Україні налічувалося 24 млн 623,4 тис. голів великої рогатої худоби, зокрема 8 млн 378,2 тис. корів. До початку 2001 року поголів’я ВРХ скоротилося до 9,424 млн голів, а корів – приблизно до 4,958 млн.
У 2013 році в Україні залишалося 4,646 млн голів ВРХ і 2,554 млн корів. На початок 2021 року показники становили відповідно 2,874 млн і 1,673 млн голів.
На 1 січня 2025 року поголів’я ВРХ оцінювалося у 2,002 млн голів, зокрема корів – у 1,155 млн. На початок 2026 року показники знизилися до 1,804 млн голів ВРХ і 1,022 млн корів.
Таким чином, від початку 1991 року до початку 2026 року загальне поголів’я великої рогатої худоби в Україні скоротилося приблизно на 92,7%, або у 13,6 раза. Кількість корів зменшилася на 87,8%, або у 8,2 раза.
До 1 червня 2026 року чисельність корів уперше опустилася нижче 1 млн голів – до 941,2 тис. Порівняно з 1991 роком це означає скорочення майже на 89%, або у 8,9 раза.
При порівнянні довгострокових показників слід враховувати зміну статистичного охоплення. Дані за 2015-2021 роки не включають тимчасово окуповані Крим, Севастополь і частину Донецької та Луганської областей, а показники з 2022 року також не охоплюють інші окуповані території та частину районів бойових дій.
Попри різке загальне скорочення поголів’я, промислові молочні господарства у відносно безпечних регіонах частково збільшують кількість продуктивних корів. Проте цього поки недостатньо, щоб компенсувати масовий вихід із тваринництва особистих селянських господарств.
https://www.experts.news/posts/poholivya-vrkh-v-ukrayini-za-rik-skorotylosya-na-18
Державна митна служба України в першому півріччі 2026 року перерахувала до державного бюджету 420,1 млрд грн митних платежів, що на 31,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
У січні-червні 2025 року надходження становили 318,5 млрд грн. Таким чином, за рік бюджет отримав додатково близько 101,6 млрд грн. Офіційні дані були оприлюднені Держмитслужбою 13 липня 2026 року.
Аналітичний центр Experts Club зіставив дані Держмитслужби з оперативним звітом Міністерства фінансів про виконання державного бюджету за січень-червень 2026 року.
Рейтинг митних надходжень за основними статтями
Податок на додану вартість із товарів, ввезених на митну територію України, залишається головним джерелом митних доходів.
На нього припало близько 75,7% усіх платежів, перерахованих Держмитслужбою в першому півріччі. Іншими словами, приблизно три з кожних чотирьох гривень митних надходжень забезпечив імпортний ПДВ.
Висока частка ПДВ пояснюється тим, що податок нараховується практично на весь оподатковуваний імпорт, включно з обладнанням, сировиною, паливом, автомобілями, споживчими товарами та продукцією виробничого призначення.
Після вирахування із загального обсягу імпортного ПДВ і митних зборів залишається близько 70,9 млрд грн, або 16,9% надходжень.
Основну частину цієї суми має становити акцизний податок із ввезених підакцизних товарів, насамперед нафтопродуктів, автомобілів, алкогольної та тютюнової продукції.
Однак Мінфін в оперативному звіті вказав лише сукупні надходження акцизного податку з вітчизняних та імпортних товарів — 152,4 млрд грн. Окрему суму імпортного акцизу в повідомленні не розкрито. Тому показник 70,9 млрд грн є розрахунковим і також може включати невеликі суми інших платежів, які адмініструються митницею.
Надходження від ввізного та вивізного мита за перше півріччя становили 31 млрд грн, або близько 7,4% загального обсягу митних платежів.
Частка мита значно поступається імпортному ПДВ, оскільки для багатьох товарів діють нульові або знижені ставки в межах угод України про вільну торгівлю. Крім того, окремі групи обладнання, енергетичної продукції та товарів оборонного призначення користуються податковими й митними пільгами.
Структура митних надходжень України
Таким чином, приблизна структура 420,1 млрд грн має такий вигляд:
ПДВ із ввезених товарів — 318,2 млрд грн, або 75,7%.
Імпортний акциз та інші платежі — близько 70,9 млрд грн, або 16,9%.
Ввізне та вивізне мито — 31 млрд грн, або 7,4%.
Розрахунок Experts Club показує, що українська митниця виконує насамперед функцію адміністрування імпортного ПДВ. Власне митне мито формує менш ніж одну десяту частину загального обсягу надходжень.
Автомобілі забезпечили понад 7% усіх платежів
Імпорт легкових автомобілів у першому півріччі приніс державному бюджету 32,1 млрд грн. Це відповідає приблизно 7,6% усіх надходжень, перерахованих Держмитслужбою.
При цьому лише автомобілі з бензиновими двигунами забезпечили 14,6 млрд грн, або близько 3,5% усіх митних доходів України за півріччя.
Таким чином, платежі від імпорту легкових автомобілів перевищили сукупні надходження від ввізного та вивізного мита за всіма товарними категоріями.
Великі імпортери забезпечили 85% надходжень
Митні платежі в першому півріччі внесли 28,3 тис. учасників зовнішньоекономічної діяльності. Їхня кількість збільшилася на 2,5% порівняно із січнем-червнем 2025 року.
При цьому лише 2,35 тис. компаній, або близько 8% усіх платників, забезпечили 85% надходжень. Їхній сукупний внесок можна оцінити приблизно в 357 млрд грн.
Ще 10,6 тис. підприємств, кожне з яких перерахувало від 1 млн до 20 млн грн, забезпечили 53,5 млрд грн.
Близько 15,3 тис. представників малого та середнього бізнесу сплатили до 1 млн грн кожен. Їхній сукупний внесок становив майже 4,8 млрд грн.
Це свідчить про високу концентрацію митних доходів: основна частина надходжень залежить від порівняно невеликої групи великих імпортерів палива, автомобілів, техніки, сировини, фармацевтичної та споживчої продукції.
Митниця забезпечила понад п’яту частину доходів загального фонду
За січень-червень 2026 року до загального фонду державного бюджету України надійшло 1,898 трлн грн. Митні платежі в розмірі 420,1 млрд грн еквівалентні приблизно 22,1% цієї суми.
Разом із загальним і спеціальним фондами доходи державного бюджету за півріччя становили 2,52 трлн грн.
Зростання митних надходжень на 31,9% значно випередило збільшення кількості платників, яке становило лише 2,5%. Це вказує на те, що основними чинниками зростання стали збільшення вартості оподатковуваного імпорту, зміна валютного курсу, зростання податкового навантаження на окремі категорії та підвищення платежів найбільших компаній.
Найповнішим офіційним джерелом детальної інформації за кодами бюджетної класифікації є державний портал Open Budget. Держмитслужба публікує загальний обсяг платежів і структуру платників, а Мінфін — основні податкові статті. На момент підготовки матеріалу окрему повну таблицю Держмитслужби з розподілом 420,1 млрд грн за всіма видами платежів в одному документі оприлюднено не було.
Українські аграрії станом на 28 липня обмолотили 2,6 млн га, або 22% прогнозованих площ, та намолотили 10,65 млн тонн зерна нового врожаю, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Пшениці обмолочено з 1 531,7 тис. га (30% площ), намолочено 6,61 млн тонн при середній урожайності 43,2 ц/га.
Ячменю обмолочено з 790,0 тис. га (53%), намолочено 3,49 млн тонн при урожайності 44,2 ц/га. Гороху – 279,5 тис. га (94,6%), намолочено 549,5 тис. тонн при урожайності 19,7 ц/га.
За обсягами збору ранніх зернових та зернобобових культур наразі лідирує Одеська область, де намолочено 2 425,7 тис. тонн з площі 586,7 тис. га (пшениці – 1 252,1 тис. тонн, ячменю – 988,9 тис. тонн, гороху – 184,7 тис. тонн).
У Миколаївській області зібрано 1 797,8 тис. тонн з площі 514,1 тис. га (пшениці – 1 152,0 тис. тонн, ячменю – 539,0 тис. тонн, гороху – 106,8 тис. тонн). У Дніпропетровській – 1 493,0 тис. тонн з площі 376,4 тис. га (пшениці – 1 087,2 тис. тонн, ячменю – 379,0 тис. тонн, гороху – 26,8 тис. тонн).
Озимий ріпак вже обмолочено на 539,6 тис. га (41% площ), намолочено 1,31 млн тонн.
