Генеральний директор агрохолдингу “Кернел” Євген Осипов у стрес-сценарії допускає скорочення виробництва зернових в Україні наступного року на 12 млн тонн через можливе зменшення аграріями посівних площ, якщо протягом найближчих шести місяців не буде знайдено рішення для відновлення експорту, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”.
“Сьогодні важко робити такі прогнози. Ми сподіваємося, що в найближчі пів року якісь рішення буде знайдено. Якщо фізичне рішення не буде знайдено, то об’єктивно будуть знижені площі посівних. Ми в такому стрес-сценарії оцінювали це як недовиробництво 12 млн тонн зернових наступного року”, – сказав він на Форумі економічної стійкості “Forbes Україна” у Києві у середу.
На думку Осипова, за умови закритих морських портів Україна зможе експортувати лише близько 20 млн тонн із необхідних 50 млн тонн продукції агросектору, тобто 40% необхідного обсягу, тому компаніям доводиться переорієнтовувати на інші бізнес-моделі.
“З нашого власного досвіду в рамках останніх коридорів близько 50% була недостатня ефективність, треба шукати нові шляхи. Тому що зараз для бізнесу це питання побудови нової бізнес-моделі. Тобто стара бізнес-модель там не працює. Тому ми зі свого боку концентруємось на переробці і експорті продуктів переробки”, – зазначив Осипов.
За його словами, “Кернел” у новій бізнес-моделі зосереджується на експорті менших обсягів продукції з більшою доданою вартістю, водночас зберігаючи можливість закуповувати олійні культури в українських аграріїв, розраховуватися з ними та експортувати продукцію переробки.
Осипов також додав, що наразі через безпекові й логістичні обмеження та зовнішні фактори не можна розраховувати на те, що дунайські порти зможуть забезпечити обсяги перевезень, які Україна мала у 2022-2023 роках.
Як повідомлялося, Міністерство сільського господарства США (USDA) у вересневому звіті завдяки рекордній врожайності підвищило оцінку виробництва пшениці в Україні у цьому році на 0,6 млн тонн порівняно із серпневим прогнозом – до 26 млн тонн, інших зернових, окрім пшениці та кукурудзи, – на 0,5 млн тонн, до 7,29 млн тонн та зберегло прогноз виробництва кукурудзи 31,8 млн тонн. Тож USDA оцінює загальне виробництво зернових Україною цього року на рівні 65,09 млн тонн.
Товарообіг роздрібної торгівлі України в січні-серпні 2026 року зріс на 8,8% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За її даними, у номінальному вираженні товарообіг роздрібної торгівлі у січні–серпні цього року становив 1,968 трлн грн.
У серпні порівняно з липнем поточного року роздрібний товарообіг збільшився на 3,3%, у річному вимірі порівняно з серпнем 2025 року – на 7,6%.
Держстат уточнює, що товарообіг підприємств роздрібної торгівлі (юридичних осіб) у січні-серпні 2026 року збільшився на 8,9% порівняно з січнем-серпнем 2025 року, склав майже 1,363 трлн грн.
Обсяг роздрібного товарообігу підприємств роздрібної торгівлі в серпні порівняно з липнем цього року зріс на 3,1%, у річному обчисленні (станом на серпень 2025 року) — на 7,5%.
За даними статистичного відомства, у 2025 році роздрібний товарообіг в Україні зріс на 7,5%.
Держстат нагадує, що дані наведено без урахування тимчасово окупованих Російською Федерацією територій та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.
Експорт електроенергії з України 14-20 вересня зменшився на 17,3% порівняно з попереднім тижнем, до 109,3 тис. МВт*год, натомість імпорт збільшився на 12,2% – до 18,6 тис. МВт*год.
“Загалом обсяг продажу електроенергії майже у 6 разів перевищив закупівлі”, – повідомив аналітичний центр DIXI Group із посиланням на дані Energy Map у середу.
Як зазначили у центрі, протягом звітного періоду на зовнішню торгівлю електроенергією найбільше впливала погода. Хмарний початок тижня разом із поступовим сезонним зниженням генерації сонячних електростанцій зменшив денний профіцит потужності, і найбільше скорочення експорту припало на світлові години. Водночас комфортні температури, переважно без опадів, не створювали пікових навантажень на енергосистему. Споживання промисловості залишалося зниженим унаслідок російських атак.
За даними Energy Map, найбільшу частку у структурі експорту минулого тижня забезпечила Угорщина – 53,8 тис. МВт*год, або 49,2%. На Молдову припадало 36,2 тис. МВт*год (33,1%), Румунію – 19,0 тис. МВт*год (17,4%) і Польщу – 0,3 тис. МВт*год (0,3%).
Порівняно з попереднім тижнем, експорт скоротився за всіма напрямками: до Польщі на 72% (за незначних обсягів поставок), Румунії – 28%, Молдови – 22% та Угорщини – 8%. Експорт до Словаччини залишався нульовим.
Основним напрямком імпорту залишалася також Угорщина, звідки поставлено 8,9 тис. МВт*год (47,8%). На Польщу припадало 5,9 тис. МВт*год (31,4%), Румунію – 3,8 тис. МВт*год (20,6%), Молдову – 0,04 тис. МВт*год (0,2%).
Як повідомлялося, у серпні 2026 року імпорт електроенергії в Україну збільшився на 5% порівняно з липнем – до 184 тис. МВт*год, а експорт підскочив на 63,8%, до 380,9 тис. МВт*год, що стало найвищим місячним його обсягом з вересня 2025 року. У підсумку Україна другий місяць поспіль зберегла статус нетто-експортера: продаж перевищив купівлю майже удвічі.
Для трансформації світових агропродовольчих систем до 2030 року необхідно близько $680 млрд фінансування щороку, однак ефективність міжнародних програм залежатиме не лише від обсягів коштів, а й від доступу фермерів та агробізнесу до фінансування, ринків і економічних стимулів.
Як повідомляє SEEDS, питання фінансування обговорювали у Римі під час Глобальної конференції FAO «Actions in One Health in Agrifood Systems», яка проходила 21-23 вересня та була присвячена впровадженню підходу «Єдине здоров’я» (One Health) в агропродовольчих системах.
За оцінкою FAO, щорічна потреба у фінансуванні трансформації агропродовольчих систем у країнах із низьким і середнім рівнем доходу становить близько $680 млрд. Із цієї суми приблизно $425-426 млрд мають припадати безпосередньо на інвестиції, ще близько $255 млрд – на системи соціального захисту.
Міжнародна експертка зі сталого сільського господарства та агропродовольчих систем, засновниця Sapienza.media Катерина Звєрєва, яка брала участь у конференції, наголосила, що сам обсяг міжнародного фінансування не гарантує результату, якщо ресурси не доходять до безпосередніх виробників.
Ми можемо розробляти ефективні екологічні та ветеринарні рішення, але вони не стануть масовою практикою, якщо фермер не матиме доступу до фінансування, ринків збуту та економічних стимулів для їх впровадження», – зазначила вона у коментарі SEEDS.
Одним із прикладів ефективного залучення коштів стала Руанда. Близько $25 млн фінансування від Pandemic Fund супроводжувалося залученням ще приблизно $160 млн додаткових ресурсів та пов’язаних інвестицій. Програма спрямована на посилення епідеміологічного нагляду, систем раннього попередження та координації між службами охорони здоров’я людей і тварин. До її реалізації залучені FAO, ВООЗ та UNICEF.
Під час конференції також обговорювали програми у Зімбабве та Афганістані, де підхід One Health використовується для поєднання ветеринарної безпеки, охорони здоров’я, продовольчої безпеки та підтримки аграрного виробництва. Учасники наголосили, що захворювання тварин, кліматичні ризики та проблеми з водою часто виходять за межі окремих держав і потребують регіональних інвестиційних програм.
Окремою проблемою залишається скорочення міжнародної допомоги. Представники Єврокомісії звернули увагу на необхідність ширше залучати до фінансування Світовий банк, IFC, Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку та приватний капітал, оскільки грантових ресурсів недостатньо для масштабної трансформації агросектору.
Для України ці підходи мають особливе значення через необхідність одночасно відновлювати аграрне виробництво, інфраструктуру, ветеринарну систему, водні ресурси та адаптувати сектор до норм ЄС.
За словами Звєрєвої, міжнародні програми мають бути доступними не лише великим інституціям, а й безпосередньо агропідприємствам, кооперативам та малим виробникам. Фермери, на її думку, повинні долучатися до розроблення таких програм ще на етапі планування, оскільки саме вони можуть оцінити реальну вартість впровадження нових технологій та економічні ризики для господарств.
FAO також наголошує, що без залучення приватного сектору, фінансових установ і безпосередніх виробників подолати глобальний дефіцит фінансування агропродовольчих систем буде неможливо.
Джерело: SEEDS – «$680 млрд на трансформацію агропродовольчих систем»
Українські транспортні компанії можуть отримувати компенсацію у розмірі 10-15% інвестицій у модернізацію техніки та обладнання відповідно до стандартів Європейського Союзу, повідомив керівник робочої групи з питань відбудови України Генерального директорату Єврокомісії з питань розширення та Східного сусідства Габріель Блан.
Як повідомляє «Інтерфакс-Україна», відповідний механізм діє для компаній, які залучають кредитування в українських банках та інвестують кошти у технології, що відповідають нормам ЄС.
«У нас діє так званий механізм кешбеку: якщо компанія бере кредит в українському банку та інвестує в технології, що відповідають стандартам ЄС, ми можемо запропонувати повернення коштів у розмірі 10-15% від суми інвестицій», – зазначив Блан під час заходу «Регіональні діалоги з бізнесом про євроінтеграцію: транспортний сектор» у Львові.
За його словами, наразі Україна повністю імплементувала менше 10% транспортних правил і стандартів ЄС, а частково – менше половини. Одними з ключових завдань залишаються гармонізація соціальних і ринкових норм у сфері автоперевезень, посилення контролю за дотриманням правил та розвиток органів інспектування і розслідування для залізничного та водного транспорту.
Серед інвестицій, які можуть знадобитися українським перевізникам для роботи за європейськими стандартами, Блан назвав встановлення інтелектуальних тахографів другого покоління, придбання автомобілів стандарту Euro 6 та виконання вимог щодо робочого часу водіїв. За його словами, для малих і середніх підприємств такі витрати можуть бути суттєвими, особливо в умовах війни.
Водночас Єврокомісія розглядає таку модернізацію як інвестицію у майбутній доступ українського бізнесу до транспортного ринку ЄС та його довгострокову конкурентоспроможність.
Підтримка транспортних компаній може надаватися як безпосередньо великим українським підприємствам, так і через банки. Наразі механізмами розподілу ризиків користуються десять найбільших українських банків, що дозволяє знижувати кредитні ризики, зокрема для малого бізнесу, підприємств у прифронтових регіонах та релокованих компаній.
Загальний портфель у межах механізму розподілу ризиків уже перевищує EUR6 млрд. У ЄС планують надалі масштабувати програми фінансування українських компаній, які інвестують у приведення своєї діяльності у відповідність до європейських стандартів.
Львівська область готується до підписання угоди на розробку техніко-економічного обґрунтування будівництва залізничної лінії європейського стандарту Варшава – Рава-Руська – Брюховичі – Львів.
Як повідомляє «Інтерфакс-Україна», про це заявив голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький під час форуму «Регіональні діалоги з бізнесом про євроінтеграцію» у Львові 24 вересня.
За його словами, нова лінія має забезпечити залізничне сполучення Львова з Варшавою колією європейського стандарту. Розглядаються варіанти її заходу або на головний залізничний вокзал Львова, або на Скнилівський вокзал.
«Зараз має бути підписаний договір на розробку ТЕО. Це ТЕО буде передано залізниці, зроблено за їхнім технічним завданням, з вузькою колією поєднання Львова і Варшави», – зазначив Козицький.
Фінансування розробки техніко-економічного обґрунтування планується здійснити за рахунок обласного та місцевих бюджетів.
Окремо голова Львівської ОВА назвав перспективним продовження європейської колії до Ужгорода. На його думку, це могло б частково розвантажити автомобільні пункти пропуску на західному кордоні та створити додаткові можливості для розвитку Карпатського регіону.
Серед інших залізничних проєктів Козицький згадав уже побудовану лінію Нижанковичі – Хирів – Смільниця. За його словами, українська сторона виконала необхідні роботи, а подальший запуск маршруту залежить від узгоджень із польською стороною.
Він також звернув увагу на необхідність розширення окремих ділянок автомобільної траси Київ – Чоп. Розвиток залізничної та дорожньої інфраструктури, за словами Козицького, має посилити роль Львівської області як одного з ключових логістичних хабів України.
Проєкт євроколії Варшава – Львів має особливе значення для інтеграції української транспортної системи до європейської мережі, оскільки стандартна ширина залізничної колії в більшості країн ЄС становить 1435 мм, тоді як в Україні традиційно використовується колія 1520 мм.
