Business news from Ukraine

В Україну приїхали прем’єри 3 країн

Прем’єр-міністр Словацької Республіки Едуард Хегер, прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович і прем’єр-міністр Словенії Роберт Ґолоб прибули до Києва, де візьмуть участь у саміті з нагоди річниці визволення Бучі. Як повідомляє словацьке агентство TASR, прем’єр-міністр Словацької Республіки Хегер у п’ятницю прибув в Україну, він зустрінеться з президентом Володимиром Зеленським.

Разом із Хегером в Україну прибув міністр оборони Словаччини Ярослав Надь. Час і місце зустрічі не повідомляються заздалегідь з міркувань безпеки.

Як заявив Хегер, Зеленський запросив його відвідати Україну в телефонній розмові після того, як Словаччина схвалила передачу Україні винищувачів МіГ-29.

Надь, зі свого боку, протягом дня має зустрітися зі своїм українським колегою Олексієм Резніковим.

Крім того, до Києва в п’ятницю вранці прибув прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович. Він планує зустрічі із Зеленським, прем’єр-міністром Денисом Шмигалем і головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком. Із хорватським прем’єром також прибув міністр у справах ветеранів Томо Медведь.

Як повідомляють на сайті хорватського уряду, разом із Зеленським, Хегером, Голобом і президентом Молдови Маєю Санду вони візьмуть участь у саміті “Буча – відповідальність Росії за злочини в Україні” в Києві з нагоди річниці визволення Бучі (Київська обл.). Після цього відбудеться спільна пресконференція.

Це другий візит Пленковича в Україну від початку російської агресії 24 лютого 2022 року. У травні минулого року він зустрівся в Києві з керівництвом України, відвідав Ірпінь і Бучу.

Словенська газета Delo, зі свого боку, повідомила про прибуття в п’ятницю до Києва прем’єр-міністра Словенії Роберта Голоба. Він також має намір зустрітися із Зеленським.

Для прем’єр-міністра Словенії це перший візит в Україну після приходу до влади. Його мета – підтвердити підтримку України, яка з лютого минулого року є жертвою російської агресії.

Голоба також приймуть Шмигаль і Стефанчук .

, , ,

Голова Верховної Ради їде до Великої Британії з офіційним візитом

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук відвідає з офіційним візитом Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії 27-28 березня.

Як повідомила пресслужба апарату Верховної Ради, програма візиту передбачає зустрічі з депутатами парламенту Великої Британії. Зокрема, Стефанчук поспілкується з головою палати громад Ліндсеєм Гойлом і лордом-спікером палати лордів Д.Ф.Макфолом, членами обох палат парламенту, представниками групи дружби “Велика Британія – Україна” та ініціативної групи “Консерватори – друзі України”.

Заплановано також низку двосторонніх зустрічей: з прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком та екс-прем’єр-міністром Великої Британії, депутатом парламенту Борисом Джонсоном.

Під час візиту буде підписано меморандум про взаєморозуміння між апаратами Верховної Ради та палати громад парламенту Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

, ,

Україна та ЄС продовжили “транспортний безвіз” ще на рік

Дію Угоди між Україною та ЄС про лібералізацію вантажних перевезень пролонговано до 30 червня 2024 року: документ, підписаний у червні 2022 року, скасував необхідність отримання українськими перевізниками відповідних дозволів для здійснення двосторонніх і транзитних перевезень до держав ЄС.

Як повідомив віцепрем’єр – голова Мінвідновлення Олександр Кубраков у Facebook, відповідної домовленості було досягнуто на першому засіданні спільного комітету Угоди про вантажні перевезення автомобільним транспортом.

“За перший рік домовленість довела свою практичну ефективність. За період її дії обсяги двосторонніх і транзитних автомобільних вантажоперевезень зросли більш ніж на 50%”, – зазначив він.

Після підписання угоди 29 червня 2022 року кількість перевізників, які перетинали кордон у напрямку ЄС, порівняно з аналогічним періодом 2021 року збільшилася на 53%, а сама кількість перетинів – на 43%.

Віцепрем’єр наголосив на потенціалі подальшого зростання, зокрема, за рахунок спільного з європейськими партнерами розвитку необхідної логістичної інфраструктури на кордоні. Він нагадав, що від початку повномасштабного вторгнення було відкрито два нові пункти пропуску на кордоні з Румунією, а також пункт контролю на тимчасовій інфраструктурі для пропуску порожніх вантажних транспортних засобів на кордоні з Польщею. Крім того, розширено пропускну спроможність пункту “Краковець – Корчова” та впорядковано роботу пункту “Ягодин – Дорогуськ” на кордоні з Польщею.

“Ефективна реалізація “транспортного безвізу” наближає нас до нашої головної зовнішньополітичної мети – набуття членства в ЄС”, – підкреслив Кубраков.

Віцепрем’єр нагадав, що угода також спрощує процедуру визнання водійських документів: Україна та ЄС звільнили власників водійських прав, виданих однією зі сторін, від вимоги мати міжнародне водійське посвідчення.

, ,

Зовнішній товарообіг України за 2 місяці 2023 року становив $16,6 млрд, що на 30% менше роком раніше

Зовнішній товарообіг України за січень-лютий 2023 року становив $16,6 млрд, що на 30% менше, ніж за аналогічний період 2022 року, повідомила Державна митна служба. “У січні-лютому поточного року в Україну імпортували товарів на суму $10,1 млрд, експортували – на суму $6,5 млрд”, – ідеться у пресрелізі Держмитслужби.

У січні відомство відзвітувало про імпорт на $4,8 млрд і експорт на $3,1 млрд. Таким чином, у лютому імпорт зріс до $5,1 млрд, тоді як експорт – до $3,4 млрд, а негативне сальдо торгівлі товарами залишилося на рівні $1,7 млрд.

Як зазначила Держмитслужба, оподатковуваний імпорт у січні-лютому становив $8,1 млрд, або 80% від усього імпорту товарів.

Згідно з опублікованою інформацією, податкове навантаження на 1 кг оподатковуваного імпорту становило $0,44/кг, це на 53% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Найбільше товарів імпортували з Китаю – $1,7 млрд, Польщі – $1 млрд, Туреччини – $760 млн.

Як зазначається, за два місяці 2023 року найбільше товарів було експортовано до Польщі – на $953 млн, Румунії – на $609 млн, Китаю – на $605 млн.

У пресрелізі повідомляють, що основними категоріями імпорту були: машини, обладнання та транспорт – на $2,9 млрд, до бюджету сплачено 17,6 млрд грн, або 27% митних платежів; паливно-енергетичні товари – на $2,6 млрд, сплачено 16,2 млрд грн, або 25%; продукція хімічної промисловості – на $1,7 млрд, сплачено 11,5 млрд грн, або 18%.

До трійки категорій товарів, які найбільше експортуються з України, увійшли продовольчі товари – $4,3 млрд, метали та вироби з них – $568 млн, машини, обладнання та транспорт – $521 млн.

У Держмитслужбі підсумували, що під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 223,3 млн грн.

,

Щонайменше 8231 мирних громадян України загинули з 24 лютого 2022 року – дані ООН

Втрати серед цивільних осіб із 24 лютого 2022 року, після початку Росією війни проти України, до 12 березня 2023 року становили 21965 цивільних (станом на 5 березня – 21793), зокрема 8231 загиблий (8173), повідомило управління Верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ ООН) у понеділок.

“УВКПЛ ООН вважає, що реальна кількість випадків загибелі або поранення цивільних осіб є значно вищою, оскільки багато повідомлень із місць, де такі випадки мали місце, як і раніше, потребують додаткового підтвердження, водночас як отримання інформації з деяких місць, де тривають бойові дії, затримується”, – наголошується в документі щодо даних ООН.

Це стосується, наприклад, таких населених пунктів як Маріуполь (Донецька обл.), Лисичанськ, Попасна і Сєвєродонецьк (Луганська обл.), де, за повідомленнями, зафіксовано численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб.

За підтвердженими даними ООН, загинули 3664 чоловіки, 2173 жінки, 260 хлопчиків і 203 дівчинки, тоді як стать 31 дитини та 1900 дорослих поки що не вдалося встановити.

Серед 13734 поранених 413 хлопчиків і 295 дівчаток, а також 271 дитина, стать якої поки що не вдалося встановити.

Порівняно з даними на 5 березня загинуло двоє дітей, ще 11 було поранено.

Якщо раніше зведення УВКПЛ ООН про кількість втрат виходило щодня, а потім тільки в робочі дні, то з липня воно стало щотижневим. У цьому зведенні, як і в попередньому, наведено дані за місяцями.

Згідно з ними, кількість загиблих у лютому зменшилася до 138 зі 198 у січні та 205 у грудні, однак за перші 12 днів березня вона становила 84.

Найсмертоноснішим місяцем, як вказує ООН, для цивільних осіб залишається березень – мінімум 3968 загиблих. У квітні, згідно з публікацією УВКПЛ, кількість смертей цивільних через війну знизилася до 761, у травні – до 510, у червні – до 422 і в липні – до 378. За перші п’ять днів війни з 24 по 28 лютого загинуло 358 осіб, за серпень – 332, за вересень – 387, за жовтень – 305 і за листопад – 184.

Кількість поранених у лютому – 451 – також стала мінімальною від початку війни: у січні їх було 539, у грудні – 617, у листопаді – 541, за п’ять перших днів війни в лютому минулого року – 464, а за 12 днів цього березня 209. У жовтні кількість поранених скоротилася до 795 з 976 у вересні, коли вона виявилася вищою за показник серпня – 917. До цього щомісяця кількість поранених перевищувала тисячу: липень – 1126, червень – 1104, травень – 1136, квітень – 1887, березень – 2972.

Згідно зі зведенням, від початку березня цього року від зброї вибухової дії з великою зоною ураження загинули 72 людини і ще 182 були поранені, тоді як від мін і вибухонебезпечних пережитків війни померли 12, поранені 27 осіб (13% від загальних втрат).

На контрольовані урядом території, за даними ООН, у березні припало 83% жертв.

У зведенні традиційно зазначено, що зростання показників до попереднього зведення не слід зараховувати тільки на випадки після 5 березня, оскільки протягом цього періоду Управління верифікувало деяку кількість випадків за попередні дні.

, ,

Президент України телефоном обговорив із президентом Єгипту відкриття продовольчих хабів в Африці

Президент України Володимир Зеленський обговорив із президентом Єгипту Абделем Фаттахом Ас-Сісі питання посилення продовольчої безпеки та взаємодію у відкритті Україною продовольчих хабів в Африці.

Як повідомляється в Телеграм-каналі глави Української держави в четвер, сторони також наголосили на важливості продовження “зернової ініціативи”.

“Підтримали цілі та принципи Статуту ООН, зокрема, суверенітету і територіальної цілісності держав”, – ідеться в повідомленні. Раніше “Клуб експертів” у відеоогляді проаналізував торговельно-економічні відносини між Єгиптом та Україною, детальніше дивіться за посиланням на каналі клубу:

,