Оновлені ліцензійні умови для автомобільних перевізників можуть почати діяти в Україні до кінця 2026 року, повідомив заступник голови Державної служби України з безпеки на транспорті Володимир Голубош.
Як повідомляє «Інтерфакс-Україна», проєкт нових ліцензійних умов був оприлюднений Укртрансбезпекою 18 березня. Після цього служба збирала та опрацьовувала пропозиції зацікавлених сторін, а фіналізований документ повторно направили на погодження.
«Розраховуємо, що після внесення змін до законодавства, затвердження нового порядку, оновлені умови почнуть діяти до кінця цього року», – сказав Голубош під час конференції «Регіональні діалоги з бізнесом про євроінтеграцію: транспортний сектор» у Львові.
Зміни є частиною гармонізації українського транспортного законодавства з нормами Європейського Союзу, зокрема регламентами ЄС №1071, №1072 та №1073. За словами представника Укртрансбезпеки, Україна має виконати відповідні євроінтеграційні зобов’язання до квітня 2027 року.
Проєкт змін розробляється Укртрансбезпекою спільно з Міністерством розвитку громад та територій. Його мета – оновити систему ліцензування автомобільних перевезень та наблизити українські вимоги до європейських правил доступу до ринку.
Новий підхід передбачає, що ліцензія підтверджуватиме не лише формальне право компанії здійснювати перевезення. Перевізник також повинен буде довести здатність організувати роботу професійно та безпечно.
Зокрема, право працювати у сфері ліцензованих автомобільних перевезень мають отримувати компанії та підприємці, які можуть підтвердити професійну компетентність, фінансову спроможність і доброчесність.
Запровадження таких критеріїв має наблизити правила роботи українських автоперевізників до вимог єдиного транспортного ринку ЄС та стати одним із етапів інтеграції української транспортної галузі до європейського простору.
TRANSPORT, автоперевезення, євроінтеграція, ЛИЦЕНЗИЯ, УКРАЇНА
Україна з 1 по 21 вересня 2026 року експортувала 1,6 млн тонн агропродукції, що становить 43% обсягу, який мав би бути експортований за умови повноцінної роботи логістики, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на брифінгу у четвер.
Він уточнив, що олійних культур за кордон було постачено 275 тис. тонн, або 75% обсягу, який мав би бути експортований за нормальної роботи логістики, олій – 190 тис. тонн (55%), шротів – 173 тис. тонн (41%), тоді як зернових – 960 тис. тонн (38%).
“Ми бачимо, що частка зернових (на тлі можливих обсягів – ІФ-У) є найменшою і, відповідно, частка олійних, олії і шротів більшою. Тому так, на сьогодні пріоритетність експорту продукції з доданою вартістю зберігається”, – сказав Висоцький.
Як повідомлялося, за перші 15 днів вересня Україна експортувала 131 тис. тонн олії, що становило 62% від обсягу, який мав би бути експортований за цей період за умови вільного функціонування портів.
Українські металургійні підприємства у серпні 2026 року виробили 277 тис. тонн сталі, що в 2,3 рази менше, ніж у серпні минулого року, коли обсяг виробництва становив 649 тис. тонн.
Порівняно з липнем поточного року, коли було вироблено 457 тис. тонн сталі, серпневий показник скоротився ще на 39,4%.
На тлі різкого падіння обсягів виробництва Україна опустилася на 33-тє місце серед 70 країн-виробників сталі, дані щодо яких збирає Всесвітня асоціація виробників сталі Worldsteel.
Ще в липні 2026 року Україна посідала 26-те місце, а в серпні 2025 року — 21-шу позицію.
Таким чином, лише за рік країна втратила 12 позицій у щомісячному світовому рейтингу.
При цьому результати за вісім місяців виглядають краще, ніж серпневі. У січні–серпні 2026 року Україна виробила 4,30 млн тонн сталі, що на 12,5% менше, ніж 4,91 млн тонн за аналогічний період минулого року.
За накопиченим обсягом виробництва за вісім місяців Україна посідає 24-те місце у світі.
Для порівняння: за підсумками всього 2025 року Україна виробила 7,41 млн тонн сталі, що на 2,2% менше, ніж у 2024 році, і посідала 21-те місце серед світових виробників.
Таким чином, серпень став одним із найслабкіших місяців для української металургії у 2026 році: виробництво виявилося на 40% нижчим за липневий рівень і більш ніж удвічі нижчим за торішній.
Падіння в Україні відбувається значно швидше, ніж у світі: у серпні світове виробництво сталі зменшилося лише на 1,2%, до 144,2 млн тонн, а за січень-серпень — на 0,7%, до 1,225 млрд тонн.
У польському Катовіце 23 вересня 2026 року офіційно відкрилося Почесне консульство України, яке працюватиме за адресою ul. Wita Stwosza 2.
Як повідомило Генеральне консульство України в Кракові, у церемонії відкриття взяли участь посол України в Польщі Василь Боднар, генеральний консул України в Кракові Ореста Старак, почесний консул України в Катовіце Луїз Гананья, Сілезький воєвода Марек Вуйцик, маршалок Сілезького воєводства Войцех Салуга та президент Катовіце Марчін Крупа.
На заході також були присутні представники дипломатичного корпусу, органів місцевого самоврядування та української громади.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що відкриття Почесного консульства є важливим кроком у розвитку співробітництва України із Сілезьким воєводством.
«Розраховуємо, що Почесне консульство стане близьким до української громади, підтримуватиме громадян України та водночас сприятиме розвитку контактів між Україною та Сілезьким воєводством», – зазначив Боднар.
Він також подякував почесному консулу Луїзу Гананьї за готовність виконувати відповідну місію, а владі Сілезького воєводства та міста Катовіце – за підтримку України.
Очікується, що консульство сприятиме розвитку українсько-польського міжрегіонального співробітництва, розширенню контактів з місцевою владою, бізнесом і громадськими організаціями, а також підтримці українців, які проживають у Сілезькому воєводстві.
Сілезьке воєводство є одним із найбільших промислових та економічних регіонів Польщі, а Катовіце – його адміністративним центром. Відкриття українського Почесного консульства створює додатковий майданчик для розвитку регіональних, економічних, культурних і гуманітарних зв’язків між Україною та Польщею.
Європейський Союз поки що не готовий переглядати обсяги квот на українську сільськогосподарську продукцію, проте Україна продовжить діалог щодо їхнього розширення, зокрема стосовно біоетанолу, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на брифінгу в четвер.
«Суспільно-політична ситуація в ЄС на сьогодні не дозволяє переглянути розміри квот на сільськогосподарську продукцію за жодною з позицій. Ми все одно продовжуватимемо діалог і обґрунтовуватимемо, що є важливим», — сказав він.
За словами міністра, одним із напрямків, щодо якого Україна вважає доцільним перегляд квоти, є біоетанол. Серед аргументів він назвав скорочення виробництва кукурудзи для біоетанолу в ЄС до близько 15 млн тонн та продовження її імпорту Європейським Союзом.
«По суті, збільшення квоти – це насправді просто надання можливості експортувати біоетанол, який потім буде реекспортований до України», – зазначив Висоцький.
Голова Мінагрополітики додав, що Україна імпортує з ЄС бензин, який містить близько 7% біоетанолу.
«Ми просимо квоту для того, щоб вивезти приблизно стільки біоетанолу, скільки й так імпортується Україною у складі палива, у бензині з Європейського Союзу, плюс 60 тис. тонн», – пояснив міністр.
Кіберполіція України попередила громадян про шахрайську схему з фальшивими рахунками за електроенергію, які можуть надходити електронною поштою або через месенджери нібито від імені Міністерства енергетики чи інших державних установ.
Як зазначається у повідомленні, шахраї можуть інформувати про нібито заборгованість, надсилати рахунки на оплату або вимагати терміново здійснити платіж. Для більшої переконливості вони використовують офіційні логотипи, назви державних органів та оформлення, схоже на справжні повідомлення.
Головна мета зловмисників – змусити користувача перейти за посиланням на фішинговий сайт. Там людину можуть попросити ввести дані банківської картки, логін, пароль, код із SMS або іншу персональну інформацію. Під виглядом рахунку чи документа також може поширюватися шкідливе програмне забезпечення. У результаті шахраї можуть отримати доступ до банківських рахунків, електронної пошти, соцмереж та інших облікових записів.
Кіберполіція наголошує, що Міністерство енергетики України не надсилає споживачам рахунки за електроенергію та не збирає комунальні платежі. Рахунки виставляють безпосередньо постачальники електроенергії, з якими споживачі уклали відповідні договори.
Ознаками шахрайського повідомлення можуть бути вимога термінової оплати через надіслане посилання, інформація про неіснуючу заборгованість, електронна адреса відправника, яка не належить офіційній установі, прохання ввести банківські дані або пароль, а також невідомі вкладені файли.
Насторожити мають і мовні помилки, незвичні формулювання та спроби створити у користувача відчуття поспіху.
Перевіряти інформацію про оплату електроенергії рекомендується лише через офіційний сайт або застосунок свого постачальника. Кіберполіція радить не переходити за посиланнями з підозрілих листів і не вводити персональні чи банківські дані на сайтах, посилання на які були отримані електронною поштою або в месенджерах.
Якщо користувач уже перейшов за підозрілим посиланням, ввів банківські дані або втратив кошти, необхідно якнайшвидше звернутися до банку та заблокувати платіжні інструменти. Також варто зберегти листування, посилання, номер телефону та інші докази для звернення до правоохоронців.
Додаткову інформацію про актуальні шахрайські схеми та способи захисту можна знайти на порталі «Кібер Брама» stopfraud.gov.ua.
КІБЕРБЕЗПЕКА, КІБЕРПОЛІЦІЯ, УКРАЇНА, шахрайство, ЭЛЕКТРОЭНЕРГИЯ
