Реальне зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) України за січень-березень 2024 року становило 4,5% (+/- 1%) з 3,6% (+/- 1%) за підсумками січня-лютого.
Згідно з оприлюдненою на сайті Міністерства економіки України оцінкою, у березні зростання прискорилося до 4,6% (+/-1%) з 3,9% (+/-1%) у лютому і 3,5% (+/-1%) у січні цього року.
«У березні 2024 року тривала тенденція відновного зростання, підтримана стабільною роботою українського морського коридору (що стимулювало діяльність залізничного транспорту, металургії та видобутку металевих руд), нарощуванням виробничих потужностей у видобувній промисловості, активізацією виробництва мінеральних добрив, збільшенням попиту на будівельні матеріали, яке відбувалося на тлі поліпшення ділових настроїв… та пожвавлення споживчої активності…», – зазначило Мінекономіки.
Міністерство додало, що в березні майже всі агреговані види економічної діяльності сформували позитивний внесок у загальний обсяг ВВП. Так, експорт продукції аграрного виробництва та гірничо-металургійного комплексу забезпечувався Українським морським коридором; а інвестиційний попит, генерований бюджетом, а також нарощування виробничих потужностей у видобувній промисловості сформували позитивний внесок виробничих видів.
Водночас вказується, що динаміка виробництва електроенергії істотно сповільнилася в умовах значних ракетних обстрілів наприкінці березня, що призвело до серйозних руйнувань енергетичної інфраструктури і потребуватиме значного періоду часу та ресурсів на її відновлення.
Як повідомлялося, Нацбанк України 25 квітня погіршив прогноз зростання ВВП країни цього року з 3,6% до 3% після 5,3% минулого року.
Уряд під час затвердження проєкту держбюджету до другого читання на початку листопада 2023 року спрогнозував зростання ВВП цього року на 4,6%.
Раніше аналітичний центр Experts Club та Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3 Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, ВВП, МАКРОЭКОНОМИКА, Мінекономіки, УКРАЇНА, УРАКІНА
Україна і Латвія ведуть роботу над нарощуванням виробництва дронів, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Під час спільної пресконференції в Києві з главою МЗС Латвії Байбою Браже Кулеба відзначив великий потенціал українських і латвійських компаній для нарощування виробництва ударних БПЛА.
“Я дуже вдячний Латвії за лідерство в Коаліції дронів. Ми ведемо зараз спільну роботу над нарощуванням цього виробництва – потрібно більше дронів. Я вважаю, що українські та латвійські компанії можуть дійсно багато зробити в цьому напрямку”, – заявив він.
Міністр також відзначив рішення Латвії приєднатися до чеської ініціативи щодо закупівлі артилерійських снарядів і зазначив, що тема виробництва снарядів була однією з центральних під час двосторонніх переговорів.
Окремо Кулеба висловив подяку Бражі за те, що свій перший візит на новій посаді вона здійснює саме в Україну – це знак особливої поваги до України та її захисників.
Рівень заробітної плати 2024 року планують підвищити 72% опитаних компаній, майже стільки ж компаній (74%) відчувають дефіцит кадрів, такі результати дослідження ринку праці України від Європейської бізнес асоціації (ЄБА).
Згідно з опублікованими даними, 39% мають намір збільшити зарплату на 11-15%, а 28% – на 6-10%, тоді як про плани підвищення її на 16-20% – повідомили 13%, а вище 21% – 2%.
Уточнюється також, що дефіцит кадрів істотно зріс з осіннього опитування, коли на нього скаржилися 55% респондентів, при цьому сьогодні зовсім не відчувають його лише 7% опитаних, тоді як 17% відчувають частково.
У межах опитування 79% респондентів повідомили про підвищення зарплати 2023 року, 46% – про збільшення функціоналу та наймання нових працівників, 36% – про збільшення бюджетів на розвиток, навчання та утримання персоналу.
Крім того, 27% поінформували про підвищення бонусів і преміальних виплат, 10% респондентів повідомили про скорочення персоналу.
Щодо 2024 року, то учасники дослідження зазначили, що в компаніях заплановано збільшення рівня заробітної плати (72% респондентів), збільшення бюджетів на навчання та розвиток (39%), збільшення кількості працівників (35%), а також вихід на інші ринки та пошук нових партнерів (32%).
54% учасників дослідження зазначили, що в їхніх компаніях є можливість працювати дистанційно, але не для всіх категорій працівників. 28% респондентів вказали, що дистанційна робота можлива для всіх працівників і лише 17% повідомили про неможливість працювати дистанційно.
«Відповідно, спостерігається поступова динаміка повернення працівників в офіси. Для порівняння, у січні 2023 року лише 4% компаній не мали можливості дистанційної роботи”, – констатують у ЄБА.
Також в асоціації додали, що 52% респондентів мають працівників за кордоном, але їхня частка не перевищує 5% від загального штату компанії, тоді як у 19% респондентів за кордоном перебувають 6-10% працівників.
Зазначається, що у 32% респондентів усі працівники компанії наразі проживають і працюють в Україні, що є вищим за показники попередніх періодів. Водночас, деякі компанії використовують формати тимчасових контрактів за кордоном, після завершення яких співробітники можуть повернутися в Україну.
Серед країн, де проживає найбільше співробітників компаній, було названо Польщу, Німеччину, Чехію, Румунію, Велику Британію, Іспанію, Ізраїль, Нідерланди, Словенію, Австрію, Норвегію, Бельгію, США, Швейцарію, Канаду, Латвію, Італію, Люксембург.
Підкреслюється, що 41% респондентів не планує повертати працівників до офісу найближчим часом, 12% зазначили, що найближчим часом компанія планує повертати всіх працівників до офісу, і 20% респондентів повідомили, що компанія планує повертати не всі категорії працівників.
Відривати вакансії в компаніях мають намір 67% учасників дослідження, при цьому 48% респондентів не планує змінювати кількість працівників у 2024 році, 26% збільшать штат на ≥5%.
Також 7% зазначили, що кількість працівників збільшиться на 6-10% і 5% респондентів написали, що в їхніх компаніях планується скорочення кількості працівників.
У дослідженні взяли участь 109 фахівців сфери управління персоналом (49% керівники департаменту, 24% менеджери середньої ланки, 26% топ-менеджмент, 3% молодший персонал), воно тривало з лютого по квітень 2024 року та охоплювало період серпень 2023 – квітень 2024 рр.
Понад 60% учасників цього дослідження представлять міжнародний бізнес. 50% компаній є представниками великого бізнесу, 43% середнього бізнесу і 7% малого бізнесу.
Кабінет міністрів України включив до переліку об’єктів великої приватизації ДП “Готель “Україна”.
Відповідне розпорядження оприлюднено на сайті уряду.
Як повідомлялося, Фонд держмайна планує провести аукціон із приватизації готелю “Україна” наприкінці літа 2024 року. Об’єкт оцінено в 1,039 млрд грн (без ПДВ).
Столичний готель “Україна” – державне підприємство, яке перебуває у віданні ФДМ. Має 363 номери, шість конференц-залів, кімнати для переговорів. Є паркінг на 80 машин і укриття, в якому розташована окрема аудиторія на 50 осіб. Заборгованість готелю до теперішнього часу становить понад 45 млн грн.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) призначив новим керуючим директором в Україні та Молдові з 1 травня 2024 року Арвіда Тюркнера, який з листопада 2017 року обіймає аналогічну посаду в Туреччині, ідеться в прес-релізі банку в середу.
«Україна є пріоритетним напрямком інвестицій ЄБРР: за воєнних часів туди було спрямовано EUR4,1 млрд. Тюркнер замінить Маттео Патроне, який після п’яти років роботи (в Україні) обійматиме посаду віцепрезидента ЄБРР із банківського сектору», – зазначено в релізі.
ЄБРР зазначає, що майбутні інвестиції в Україну у воєнний час і в реконструкцію будуть підкріплені збільшенням оплаченого капіталу на EUR4 млрд, схваленого акціонерами наприкінці минулого року.
«Видатне виконання Арвідом Тюркнером своєї попередньої посади в Туреччині дає нам велику впевненість у тому, що цей життєво важливий портфель перебуває в надійних руках», – наводяться в повідомленні слова першого віцепрезидента ЄБРР Юргена Рігтерінка.
Зазначається, що Тюркнер курируватиме розробку програми ЄБРР для України, зосередженої на п’яти інвестиційних темах воєнного часу: підтримці енергетичної безпеки, життєво важливої інфраструктури, продовольчої безпеки, торгівлі та приватного сектору, а також політичний діалог, що допомагає Україні та Молдові просуватися до членства в ЄС.
Повідомляється, що громадянин Німеччини Тюркнер прийшов у ЄБРР у січні 2009 року з німецького банку розвитку DEG як старший банкір групи фінансових установ у Москві. У жовтні 2013 року його підвищили до посади директора з регіонального розвитку та заступника керівника московського офісу, а у квітні 2015 року він очолив офіс.
Після переїзду до Лондона на початку 2017 року на посаду директора з корпоративного боргу, у листопаді 2017 року Тюркнера було призначено на нинішню посаду керуючого директора в Туреччині, де він успішно керував антикризовим реагуванням банку на девальвацію ліри у 2018 році. Під його керівництвом і незважаючи на повторювану макроекономічну нестабільність, бізнес банку в Туреччині продовжував значно зростати: наразі портфель оцінюють у EUR7,5 млрд, водночас у портфелі нараховують 246 активних проєктів і операційні активи на суму EUR5,8 млрд. Лише 2023 року банк підписав 48 проєктів на суму EUR2,48 млрд.
Уряд Данії ухвалив рішення про виділення додаткових EUR380 млн на відновлення інфраструктури України та будівництво вітряних електростанцій, повідомив міністр підприємництва Данії Мортен Бедскоу на зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Києві.
Як повідомила пресслужба президента, під час зустрічі міністр підприємництва Данії наголосив на можливостях для посилення співпраці між країнами та повідомив про рішення його уряду виділити додаткове фінансування для українського механізму Експортно-інвестиційного фонду Данії.
Як зазначається, цей даний механізм повністю покриває ризики данських експортерів та інвесторів, а також надає фінансування українським приватним компаніям та держустановам.
Для нього уряд Данії виділить ще майже EUR380 млн на відновлення критичної інфраструктури та будівництво вітряних електростанцій.
Окрему увагу на зустрічі Зеленський і Бедскоу приділили перспективам розширення данського бізнесу та залучення нових інвестицій в Україну.
Своєю чергою, президент України акцентував важливість того, що міністра підприємництва Данії під час його візиту до Києва супроводжують керівники данських компаній – найбільших інвесторів в економіку України.
“Ваша активність на українському ринку вражає. Своїми інвестиціями ви подаєте приклад іншим партнерам та інвесторам”, – наголосив Зеленський.
Як повідомлялося, під час нещодавнього візиту першої леді України Олени Зеленської до Данії вона просила данських партнерів про виділення додаткового фінансування для Експортно-інвестиційного фонду Данії, кошти з якого надходять для допомоги Україні.
